open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
47 Справа № 925/473/17
Моніторити
Ухвала суду /06.11.2023/ Господарський суд Черкаської області Ухвала суду /26.10.2023/ Господарський суд Черкаської області Ухвала суду /26.06.2023/ Господарський суд Черкаської області Ухвала суду /19.06.2023/ Господарський суд Черкаської області Ухвала суду /30.05.2023/ Господарський суд Черкаської області Постанова /14.01.2020/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /17.12.2019/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /25.11.2019/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /31.10.2019/ Касаційний господарський суд Постанова /29.08.2019/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /03.07.2019/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /27.05.2019/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /15.04.2019/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /07.03.2019/ Господарський суд Черкаської області Ухвала суду /18.02.2019/ Господарський суд Черкаської області Ухвала суду /07.02.2019/ Господарський суд Черкаської області Ухвала суду /31.01.2019/ Господарський суд Черкаської області Ухвала суду /21.01.2019/ Господарський суд Черкаської області Ухвала суду /21.01.2019/ Господарський суд Черкаської області Ухвала суду /26.11.2018/ Господарський суд Черкаської області Ухвала суду /13.11.2018/ Господарський суд Черкаської області Постанова /06.11.2018/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /17.10.2018/ Касаційний господарський суд Постанова /03.09.2018/ Київський апеляційний господарський суд Ухвала суду /20.08.2018/ Київський апеляційний господарський суд Ухвала суду /02.07.2018/ Київський апеляційний господарський суд Ухвала суду /18.06.2018/ Київський апеляційний господарський суд Рішення /15.05.2018/ Господарський суд Черкаської області Ухвала суду /19.04.2018/ Господарський суд Черкаської області Ухвала суду /15.03.2018/ Господарський суд Черкаської області Ухвала суду /20.02.2018/ Господарський суд Черкаської області Ухвала суду /23.01.2018/ Київський апеляційний господарський суд Ухвала суду /11.01.2018/ Господарський суд Черкаської області Ухвала суду /08.12.2017/ Господарський суд Черкаської області Постанова /23.11.2017/ Вищий господарський суд України Ухвала суду /31.10.2017/ Вищий господарський суд України Постанова /03.08.2017/ Київський апеляційний господарський суд Ухвала суду /24.07.2017/ Київський апеляційний господарський суд Рішення /03.07.2017/ Господарський суд Черкаської області Ухвала суду /15.06.2017/ Господарський суд Черкаської області Ухвала суду /01.06.2017/ Господарський суд Черкаської області Ухвала суду /18.05.2017/ Господарський суд Черкаської області Ухвала суду /26.04.2017/ Господарський суд Черкаської області
emblem
Справа № 925/473/17
Вирок /23.01.2018/ Верховний Суд Ухвала суду /06.11.2023/ Господарський суд Черкаської області Ухвала суду /26.10.2023/ Господарський суд Черкаської області Ухвала суду /26.06.2023/ Господарський суд Черкаської області Ухвала суду /19.06.2023/ Господарський суд Черкаської області Ухвала суду /30.05.2023/ Господарський суд Черкаської області Постанова /14.01.2020/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /17.12.2019/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /25.11.2019/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /31.10.2019/ Касаційний господарський суд Постанова /29.08.2019/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /03.07.2019/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /27.05.2019/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /15.04.2019/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /07.03.2019/ Господарський суд Черкаської області Ухвала суду /18.02.2019/ Господарський суд Черкаської області Ухвала суду /07.02.2019/ Господарський суд Черкаської області Ухвала суду /31.01.2019/ Господарський суд Черкаської області Ухвала суду /21.01.2019/ Господарський суд Черкаської області Ухвала суду /21.01.2019/ Господарський суд Черкаської області Ухвала суду /26.11.2018/ Господарський суд Черкаської області Ухвала суду /13.11.2018/ Господарський суд Черкаської області Постанова /06.11.2018/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /17.10.2018/ Касаційний господарський суд Постанова /03.09.2018/ Київський апеляційний господарський суд Ухвала суду /20.08.2018/ Київський апеляційний господарський суд Ухвала суду /02.07.2018/ Київський апеляційний господарський суд Ухвала суду /18.06.2018/ Київський апеляційний господарський суд Рішення /15.05.2018/ Господарський суд Черкаської області Ухвала суду /19.04.2018/ Господарський суд Черкаської області Ухвала суду /15.03.2018/ Господарський суд Черкаської області Ухвала суду /20.02.2018/ Господарський суд Черкаської області Ухвала суду /23.01.2018/ Київський апеляційний господарський суд Ухвала суду /11.01.2018/ Господарський суд Черкаської області Ухвала суду /08.12.2017/ Господарський суд Черкаської області Постанова /23.11.2017/ Вищий господарський суд України Ухвала суду /31.10.2017/ Вищий господарський суд України Постанова /03.08.2017/ Київський апеляційний господарський суд Ухвала суду /24.07.2017/ Київський апеляційний господарський суд Рішення /03.07.2017/ Господарський суд Черкаської області Ухвала суду /15.06.2017/ Господарський суд Черкаської області Ухвала суду /01.06.2017/ Господарський суд Черкаської області Ухвала суду /18.05.2017/ Господарський суд Черкаської області Ухвала суду /26.04.2017/ Господарський суд Черкаської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2018 року

м. Київ

Справа № 925/473/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого - Пількова К. М., суддів: Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

за участю секретаря судового засідання - Жураховської Т. О.,

учасники справи:

прокурор - Збарих С. М., Генеральна прокуратура України

позивач-1 - Кабінет Міністрів України

представник позивача-1 - Харчук Р. І.

позивач-2 - Міністерство аграрної політики та продовольства України

представник позивача-2 - не з'явився

відповідач-1 - Виконавчий комітет Шполянської міської ради Черкаської області

представник відповідача-1 - не з'явився

відповідач-2 - Публічне акціонерне товариство "Державна продовольчо-зернова корпорація України"

представник відповідача-2 - Михайлик Л. Г., адвокат

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" на рішення Господарського суду Черкаської області від 15.05.2018 (суддя Васянович А. В.) та постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.09.2018 (головуючий суддя Яковлєв М. Л., судді Гончаров С. А., Чорна Л. В.) у справі за позовом Заступника прокурора Черкаської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України та Міністерства аграрної політики та продовольства України до Виконавчого комітету Шполянської міської ради Черкаської області та Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" про визнання незаконним та скасування рішення, свідоцтва про право власності, визнання за державою права власності,

Короткий зміст позовних вимог

1. 24.04.2017 Заступник прокурора Черкаської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України (далі - Позивач-1) та Міністерства аграрної політики та продовольства України (далі - Позивач-2) звернувся до Виконавчого комітету Шполянської міської ради Черкаської області (далі - Відповідач-1) та Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (далі - Відповідач-2) з позовом про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Шполянської міської ради № 08 від 01.02.2012 "Про визнання права власності на об'єкт нерухомого майна по вул. Калініна, 1" (з урахуванням змін, внесених рішенням виконавчого комітету Шполянської міської ради від 13.03.2012 № 39 "Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Шполянської міської ради від 01.02.2012 № 8 "Про визнання права власності на об'єкт нерухомого майна по вул. Калініна, 1" (далі - Рішення); визнання недійсним та скасування свідоцтва серії САЕ № 115500 від 05.04.2012 про право приватної власності на майновий комплекс, розташований по вул. Калініна, 1 в м. Шпола Черкаської області, виданого Відповідачу-2; визнання за державою в особі Кабінету Міністрів України права власності на нерухоме майно - майновий комплекс, загальною вартістю 3 312 113,75 грн., який розташований по вул. Калініна, 1 в м. Шпола, Черкаської області, що включає будівлі та споруди, а саме: адмінбудинок; прибудови з ганками, А; а; а1, загальна площа 1 060,8 кв.м.; підвал/під/А/, п/д, загальна площа 211,9 кв.м.; їдальня з прибудовою, Б; б, загальна площа 424,8 кв.м.; підвал/під Б/, п/д1, загальна площа 38,9 кв.м.; механізовану майстерню-котельню з прибудовою, В; в, загальна площа 780,0 кв.м.; убиральню, Г, загальна площа 15,6 кв.м.; сарай Д, загальна площа 35,0 кв.м.; свинарник, Е, загальна площа 125,0 кв.м.; забійний цех, Ж, загальна площа 17,0 кв.м.; електроцех з прибудовою; И, и, загальна площа 189,4 кв.м.; молотильно-очисну башту; прибудову з ганком, Й, й, загальна площа 153,9 кв.м.; зерносушарку ДСП-32 з ганком, К, загальна площа 34,4 кв.м.; зерносклад № 7 з прибудовою, Л; л, загальна площа 1 382,0 кв.м.; зерносклад № 6, Л1, загальна площа 1 454,3 кв.м.; зерносклад № 4 , Н, загальна площа 1 223,6 кв.м.; КЗС-40, О, загальна площа 39,6 кв.м.; зерносклад № 5 з прибудовою, П; п, загальна площа 1 210,9 кв.м.; зарядну станцію, Р, загальна площа 11,8 кв.м.; зерносклад № 1, С, загальна площа 1 209,0 кв.м.; тепловозне депо, Т, загальна площа 64,7 кв.м.; зерносклад № 2; норійну-очисну башту, У; у, загальна площа 1 786,1 кв.м.; зерносклад № 3 , Ф, загальна площа 1 224,5 кв.м.; трансформаторну підстанцію ТП-227, Х, загальна площа 59,9 кв.м.; авторозвантажувач, Ц, загальна площа 114,6 кв.м.; силосний корпус № 1; силосний корпус № 2 ; силосний корпус № 3; силосний корпус № 4; робочу башту № 5; прибудову Ч1; Ч2; Ч3; Ч4; ч5; ч, загальна площа 10 619,3 кв.м.; зерносклад № 8; прибудови, Э; э; э?, загальна площа 1 189,1 кв.м.; зерносушарку ДСП-32 з ганком, Ш, загальна площа 88,2 кв.м.; трансформаторну підстанцію ТП-226, Щ, загальна площа 76,4 кв.м.; кукурузно-калібровочний цех, Ю, загальна площа 488,6 кв. м.; зерносклад № 9, ю, загальна площа 1 180,4 кв.м.; зерносклад № 11, ю1, загальна площа 801,6 кв.м.; зерносклад № 10, Я, загальна площа 1 113,1 кв.м.; зерносушарку № 1 СКП-6, прибудову; зерносушарку № 2 СКП-6, прибудови; зерносушарку № 3; зерносушарку № 4 СКП-8, прибудову; авто прийом № 2 , зарядну станцію, прибудова, А1, а1; А2, а2, а3; А3; А4, а4; Б1, б1, б2, загальна площа 2 316,5 кв.м.; автоприйом № 1; прибудову, В1; в1, загальна площа 226,7 кв.м.; склад ПММ, Е1, загальна площа 24,4 кв.м.; пождепо, З1, загальна площа 206,9 кв.м.; клуб-склад, прибудова, Ж1, ж1, загальна площа 937,5 кв.м.; авто ваги, навіс, І1, загальна площа 14,4 кв.м.; авто ваги, навіс, Й1, загальна площа 16,6 кв.м.; візировочну лабораторію, К1, загальна площа 58,0 кв.м.; колодязь, 1; водойму пождепо, 2; ворота 3-7; огорожу, 8; замощення, І; убиральню, З; навіс, М; убиральню, Д1; ваги вагонні, М1, загальна площа 10,2 кв.м.

2. Позовні вимоги мотивовані тим, що Рішення прийняте Відповідачем-1 з порушенням повноважень за відсутності рішення власника про зміну правового статусу державного майна і суперечить вимогам чинного законодавства, оскільки у результаті реорганізації державного підприємства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" до переліку необоротних активів, що передавались як вклад (внесок) до статутного капіталу Відповідача-2, увійшли об'єкти нерухомого майна, що знаходяться за адресою: Черкаська область, м. Шпола, вул. Калініна, 1. Відповідно до Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" Шполянський елеватор входить до Переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації (додаток 1 до Закону), у Переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, але можуть бути корпоратизовані, вказаний об'єкт відсутній (додаток 2 до Закону). При цьому у Відповідача-2 частка у статутному капіталі становить 100 %, а отже він є суб'єктом господарювання державного сектора економіки, відповідно здійснює свою діяльність на основі права господарського відання, а спірне майно, до виключення його з переліку майна, що не підлягає приватизації, та завершення процедури приватизації в установленому законодавством порядку залишається об'єктом права державної власності, у зв'язку з чим прийняття Відповідачем-1 Рішення про оформлення права власності на це майно прийняте з порушенням вимог законодавства, тому підлягає визнанню незаконним та скасуванню.

Короткий зміст судових рішень

3. Справа розглядалась судами неодноразово. Постановою Вищого господарського суду України від 23.11.2017 касаційну скаргу Відповідача-2 задоволено; скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.08.2017 та рішення Господарського суду Черкаської області від 03.07.2017; справі № 925/473/17 передано на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі.

4. Постанова суду касаційної інстанції мотивована тим, що у розгляді заяви Відповідача-2 про сплив позовної давності суди виходили з того, що прокурором не пропущено строк на звернення з позовом до суду про захист прав позивача, проте судами попередніх інстанцій не враховано що для визначення моменту виникнення права на позов важливими є як об'єктивні (сам факт порушення права), так і суб'єктивні (особа дізналася або повинна була дізнатися про це порушення) моменти; порівняльний аналіз термінів "довідався" та "міг довідатися", що містяться в статті 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо. Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого статтею 33 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), про обов'язковість доведення стороною спору тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 16.11.2016 року у справі № 6-2469цс16). Поза оцінкою суду залишилися доводи Відповідача-2 про те, що Позивачу-2 стало відомо про оформлення права приватної власності на спірне майно з 29.11.2013, оскільки на сайті Державної аудиторської служби України міститься Звіт про результати ревізій у системі Міністерства аграрної політики та продовольства України за 2013 рік від 29.11.2013. Судами не вмотивовано яким чином положення закону перешкоджали Позивачам ознайомитися з публічною, загальнодоступною інформацією з часу її оприлюднення, а вказаний Звіт про результати ревізій у системі Міністерства аграрної політики та продовольства України за 2013 рік стосовно необізнаності Позивачів про порушення права державної власності не оцінено судом з точки зору вимог статей 32, 34 ГПК України щодо належних та допустимих доказів, які безумовно підтверджують об'єктивну неможливість для позивачів знати про порушення їх прав з моменту вчинення Відповідачами такого порушення. Однак, у порушення вимог статті 32 ГПК України, 267 ЦК України, господарські суди не встановили дійсного початку перебігу позовної давності для кожного з Позивачів в залежності від їх функцій у спірних правовідносинах, а також наявності чи відсутності поважних причин пропущення позовної давності відповідно до статті 43 ГПК України, та дійшли передчасного висновку про задоволення позову, неправильно застосувавши до спірних правовідносин статті 267 ЦК України.

5. 15.05.2018 Господарський суд Черкаської області прийняв рішення, яким позов задовольнив повністю; визнав незаконним та скасував рішення виконавчого комітету Шполянської міської ради № 08 від 01.02.2012 "Про визнання права власності на об'єкт нерухомого майна по вул. Калініна, 1" (з урахуванням змін, внесених рішенням виконавчого комітету Шполянської міської ради від 13.03.2012 № 39 "Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Шполянської міської ради від 01.02.2012 № 8 "Про визнання права власності на об'єкт нерухомого майна по вул. Калініна, 1"; визнав недійсним та скасував свідоцтва серії САЕ № 115500 від 05.04.2012 про право приватної власності на майновий комплекс, розташований по вул. Калініна, 1 в м. Шпола Черкаської області, видане Відповідачу-2; визнав за державою в особі Кабінету Міністрів України право власності на нерухоме майно - майновий комплекс, загальною вартістю 3 312 113,75 грн., який розташований по вул. Калініна, 1 в м. Шпола, Черкаської області, що включає будівлі та споруди згідно з переліком. Вказане рішення залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.09.2018.

6. Суди встановили, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.08.2010 № 764 "Про заходи з утворення державного підприємства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" створено державне підприємство "Державна продовольчо-зернова корпорація України" з віднесенням його до сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства України, згідно з пунктом 5 якої статутний капітал підприємства формується шляхом передачі до нього цілісних майнових комплексів дочірніх підприємств Державної акціонерної компанії "Хліб України", що ліквідуються, в тому числі і шляхом передачі цілісного майнового комплексу дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Шполянський елеватор", до складу якого входить комплекс нежитлових будівель та споруд, розташований у м. Шпола Черкаської області по вул. Калініна, 1.

7. На виконання вказаної постанови Державному підприємству "Державна продовольчо-зернова корпорація України" передано цілісний майновий комплекс ДП ДАК "Хліб України" "Шполянський елеватор", про що складено акт приймання-передачі від 20.01.2011 № 34, підписаний головою ліквідаційної комісії ДП ДАК "Хліб України" "Шполянський елеватор", генеральним директором державного підприємства та затверджено Позивачем-2. ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" засноване на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 06.06.2011 № 593 "Про внесення зміни до постанови Кабінету Міністрів України № 764 від 11.08.2010", відповідно до пунктів 1, 2 якої прийнято пропозицію Міністерство аграрної політики та продовольства України щодо перетворення Державного підприємства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" у Державне публічне акціонерне товариство "Державна продовольчо-зернова корпорація України", повноваження з управління корпоративними правами якого здійснює зазначене Міністерство. Встановлено, що 100 відсотків акцій державного публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України", які випускаються на величину його статутного капіталу, залишаються у державній власності до прийняття окремого рішення Кабінету Міністрів України; державне публічне акціонерне товариство "Державна продовольчо-зернова корпорація України" не може вчиняти дії щодо майна, переданого до його статутного капіталу, наслідком яких може бути відчуження майна, у тому числі передача його до статутного капіталу інших господарських організацій, передача в заставу тощо.

8. Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 07.07.2011 № 325 "Про реорганізацію шляхом перетворення державного підприємства "Державна продовольчо-зернова корпорація України", Державне підприємство "Державна продовольчо-зернова корпорація України" реорганізовано шляхом перетворення у Публічне акціонерне товариство "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (Відповідач-2), пунктом 4 якого встановлено, що статутний капітал Відповідача-2 формується на базі майна Державного підприємства "Державна продовольчо-зернова корпорація України".

9. 20.11.2011 між Державним підприємством "Державна продовольчо-зернова корпорація України" та ДП ДАК "Хліб України "Шполянський елеватор" підписано акт № 34 приймання-передачі цілісного майнового комплексу. До переліку необоротних активів, переданих як внесок до статутного капіталу Відповідача-2 увійшли об'єкти нерухомого майна Шполянського елеватора, в тому числі і спірне нерухоме майно.

10. Згідно з пунктами 1.4, 1.6 статуту Відповідача-2, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 634 від 17.11.2011, засновником товариства є держава в особі Кабінету Міністрів України. Повноваження з управління корпоративними правами Відповідача-2 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №593 від 06.06.2011 "Про внесення зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11.08.2010 №764" здійснює Міністерство аграрної політики та продовольства України. Відповідач-2 є правонаступником усіх прав і обов'язків Державного підприємства "Державна продовольчо-зернова корпорація України". За положенням пункту 4.4 статуту товариство має право володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном, вчиняючи стосовно нього будь-які дії, що не суперечать законодавству, цьому статуту та меті діяльності Товариства, зокрема з продажу, безоплатної передачі, дарування, пожертви, обміну, передачі в лізинг, оренду, позику чи заставу засобів виробництва, майна, матеріальних цінностей або майнових прав, використання та відчуження їх в інший спосіб юридичним та фізичним особам, списувати його з балансу та здійснювати інші дії, що не суперечать чинному законодавству України та цьому статуту. Відповідно до пунктів 5.1, 6.6 статуту статутний капітал товариства становить 867 717 000 грн. та формується за рахунок вартості майна, переданого йому засновником. До прийняття окремого рішення Кабінету Міністрів України 100% акцій товариства, які випускаються на величину його статутного капіталу, є власністю держави. Згідно з пунктом 7.1 статуту акціонерами Товариства є, зокрема, держава в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України - до прийняття в установленому порядку рішення про приватизацію акцій Товариства та в особі Фонду державного майна України - після передачі йому акцій Товариства, визначених для продажу згідно з прийнятим у встановленому порядку рішення про їх приватизацію.

11. На підставі клопотання від 17.01.2012 № 14 директора філії Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" "Шполянський елеватор", 01.02.2012 виконавчим комітетом Шполянської міської ради прийнято рішення № 8 "Про визнання права власності на об'єкт нерухомого майна по вул. Калініна, 1". Пунктом 2 цього рішення доручено комунальному підприємству Шполянському виробничому відділку КП "Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації" оформити свідоцтво про право власності на цілісний майновий комплекс по вул. Калініна, 1 у м. Шпола Черкаської області за Публічним акціонерним товариством "Державна продовольчо-зернова корпорація України".

12. Рішенням виконавчого комітету Шполянської міської ради "Про внесення змін до рішення виконавчого комітету міської ради від 01.02.2012 № 8 "Про визнання права власності на об'єкт нерухомого майна по вул. Калініна, 1" від 13.03.2012 № 39 внесено зміни до вищевказаного рішення виконавчого комітету Шполянської міської ради, доповнивши пункт 1 після слова "замощення" словами: "Ваги вагонні (літ. М-1)". Виконавчий комітет Шполянської міської ради відповідно до вказаних рішень видав свідоцтво серії САЕ №115500 від 05.04.2012 про право приватної власності на майновий комплекс, що включає спірні будівлі та споруди.

13. Прийняті у справі судові рішення мотивовані тим, що держава в особі Кабінету Міністрів України здійснила заходи щодо зміни організаційно-правової форми ДП "Державна продовольчо-зернова корпорація України" на ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України", а також визначила розмір статутного капіталу останнього. При цьому, спірне майно було надано ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" не у приватну власність, а для здійснення статутної діяльності і це майно залишається об'єктом права державної власності. Поряд з цим встановлено, що Позивач-1 не приймав рішення про зміну правового режиму спірного майна, у зв'язку з чим зміна форми власності з державної на приватну не відбулась. У даному випадку фактична зміна статусу спірного майна з державної на приватну власність суперечить постанові Кабінету Міністрів України від 06.06.2011 №593, яка чітко передбачає відсутність у Відповідача-2 права розпорядження щодо майна переданого засновником (державою) до його статутного капіталу в якості внеску, а тому, враховуючи зазначену постанову, Відповідач-1 не мав права приймати рішення, на підставі якого Відповідачу-2 видане свідоцтво про право власності, що не передбачає будь-яких обмежень прав останнього на спірне майно. Отже Відповідач-1 не мав законних підстав для прийняття Рішення, тому вимоги про визнання цього Рішення недійсним підлягають задоволенню та, відповідно, підлягають задоволенню позовні вимоги про визнання недійсним свідоцтва про право власності, виданого на підставі Рішення. Враховуючи, що Відповідач-2 неправомірно набув право власності на спірне майно, власником якого є Держава в особі Кабінету Міністрів України, позов про визнання права власності на це майно також підлягає задоволенню. При цьому Прокурором не допущено пропуск строку позовної давності для звернення з вимогами у цій справі, оскільки Відповідачем-2 не доведено належними та допустимими доказами як факт повідомлення Позивачів про Рішення та оформлення права приватної власності на майно, так і факт того, що про наявність таких обставин вони могли дізнатися раніше ніж 24.04.2014.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

14. 26.09.2018 Відповідач-2 (Скаржник) подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 15.05.2018 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.09.2018, прийняти нове рішення, яким відмовити в позові у повному обсязі.

15. 01.11.2018 Прокурор подав відзив на касаційну скаргу, в якій просить залишити касаційну скаргу без задоволення, судові рішення залишити без змін.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

16. Під час ухвалення рішень суди попередніх інстанцій неправильно застосували пункт 5, частину 1 статті 3, частину 1 статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 23 Закону України "Про прокуратуру", статтю 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту), а також порушили частину 4 статті 53 ГПК України, оскільки прокурор звернувся до суду за відсутності порушень прав і законних інтересів Позивачів. Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду України від 14.06.2017 у справі № 3-384гс17 та № 3-385гс17.

17. Твердження прокурора щодо порушення інтересів держави безпідставні, оскільки держава реалізувала своє право власника об'єкта державної власності шляхом створення Відповідача-2 на базі цього майна та внесення його до статутного капіталу товариства.

18. Суди попередніх інстанцій не перевірили достатність правових підстав для представництва інтересів держави в особі Позивачів в суді, що свідчить про порушення судами статті 131 Конституції України, статей 76, 77, частини 5 статті 236 ГПК України, статті 37 Закону України "Про Кабінет Міністрів України".

19. Порушення судами попередніх інстанцій статей 86, 177, 236, 316 ГПК України та неправильне застосування статей 256, 257, 260, 261, 267 ЦК України полягає у тому, що суди лише формально вжили заходи для виконання приписів статті 316 ГПК України, не врахувавши, що у пункті 2 позовної заяви прокурор визнав наявність пропуску Позивачами строку позовної давності та просив визнати поважними причини пропуску цього строку, однак всупереч частині 1 статті 75 ГПК України суди не визнали цю обставину встановленою та зазначили, що строк позовної давності пропущений не був.

20. Висновки судів попередніх інстанцій про те, що Позивачам стало відомо про оформлення майна переданого до статутного капіталу Відповідача-2 з моменту отримання листа прокуратури Черкаської області в березні 2017 року безпідставні, оскільки загальну довідку № 07-21/74 від 21.07.2014 Державної фінансової інспекції отримано Позивачем-1 22.07.2014, а Позивачем-2 30.07.2014.

21. На підставі наказу Позивача-2 від 10.08.2012 № 501 "Про проведення перевірки окремих питань діяльності ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" комісією з представників Міністерства аграрної політики і продовольства України здійснено перевірку окремих питань діяльності Відповідача-2 за 1 півріччя 2012 року, за результатами проведення якої складено довідку від 17.09.2012 № 24/321, в якій зазначено про виготовлення станом на 20.08.2012 технічних паспортів та отримання свідоцтва про право власності на нерухоме майно, в тому числі Відповідача-2, отже з 17.09.2012 Позивач-2 знав про оформлення за Відповідачем-2 права власності на Шполянський елеватор. Водночас Позивачі не звертались до суду з заявою про визнання причин пропуску строку позовної давності поважними.

22. Оскаржувані судові рішення ухвалені з порушенням статей 115, 155, 182, 325 ЦК України, статті 85 Господарського кодексу України (далі - ГК України), оскільки здійснюючи заходи з оформлення права власності на нерухоме майно, передане до статутного фонду, Відповідач-2 жодним чином не порушив інтересів держави.

Доводи Прокурора, викладені у відзиві на касаційну скаргу

23. Судами повно та всебічно з'ясовано обставини на підставі доказів, поданих сторонами з дотриманням вимог статті 80 ГПК України.

24. Судами повно виконано вказівки, викладені у постанові Вищого господарського суду України від 23.11.2017.

25. Судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Позиція Верховного Суду

Щодо звернення за захистом інтересів держави

26. Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті. Господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Згідно з частинами 1, 3 статті 2 ГПК України, в редакції, чинній на час звернення з позовом, прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді, передбачених частиною третьою статті 25 Закону України "Про прокуратуру". Невиконання прокурором вимог щодо надання господарському суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в господарському суді має наслідком повернення поданої ним позовної заяви в порядку, встановленому статтею 63 цього Кодексу.

27. При цьому, як визначено в рішенні Конституційного Суду України № 3-рп/99 від 08.04.1999, інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств. Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

28. Звертаючись до суду з позовом у цій справі Прокурор підставою звернення в інтересах держави зазначив неправомірне вибуття майна із власності держави, а суди встановили, що прокурором визначено, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовано необхідність їх захисту, а також правильно вказані Кабінет Міністрів України і Міністерство аграрної політики та промисловості України як органи, уповноважені державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, тому Суд визнає доводи Скаржника (пункти 16, 18) в частині недостатності підстав для представництва інтересів держави необґрунтованими.

29. З огляду на наведене підлягають відхиленню як такі, що не знайшли свого підтвердження, і доводи Скаржника про неправильне застосування судами пункту 5, частини 1 статті 3, частини 1 статті 16 ЦК України, статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту), а також частини 4 статті 53 ГПК України. При цьому посилання на правову позицію у постановах Верховного Суду України у справах № 3-384гс17 та № 3-385гс17 недоречні, оскільки у цих цивільних справах вирішувалось питання про визнання недійсним і припинення на майбутнє договору підряду, а прокурор не був учасником цих справ.

Щодо статусу майна

30. Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. За положеннями статті 115 ЦК України та статті 85 ГК України господарське товариство є власником, зокрема, майна, переданого йому учасниками товариства у власність, як вклад до статутного (складеного) капіталу. При цьому вкладом до статутного капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом.

31. Згідно з частиною 2 статті 325 ЦК України фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати. Частиною 3 статті 86 ГК України передбачено, що забороняється використовувати для формування статутного (складеного) капіталу товариства бюджетні кошти, кошти, одержані в кредит та під заставу, векселі, майно державних (комунальних) підприємств, яке відповідно до закону (рішення органу місцевого самоврядування) не підлягає приватизації, та майно, що перебуває в оперативному управлінні бюджетних установ, якщо інше не передбачено законом.

32. Отже внесення майна державного підприємства, яке відповідно до закону не підлягає приватизації, як вкладу до статутного (складеного) капіталу забороняється і відповідно, юридичній особі не може належати це майно на праві приватної власності, якщо інше прямо не передбачено законом. При цьому згідно з частиною 2 статті 145 ГК України зміна правового режиму майна суб'єкта господарювання здійснюється за рішенням власника (власників) майна у спосіб, передбачений цим Кодексом та прийнятими відповідно до нього іншими законами, крім випадків, якщо така зміна забороняється законом.

33. Частиною 3 статті 145 ГК України передбачено, що правовий режим майна суб'єкта господарювання, заснованого на державній (комунальній) власності, може бути змінений шляхом приватизації майна державного (комунального) підприємства відповідно до закону. Судами встановлено, що спірне майно було надано ДП "Державна продовольчо-зернова корпорація України" та Відповідачу-2 не у приватну власність, а для здійснення статутної діяльності і це майно залишається об'єктом права державної власності, а рішення Кабінетом Міністрів України про зміну правового режиму цього майна не приймалось, отже зміна форми власності з державної на приватну не відбулась.

34. З огляду на наведене суди попередніх інстанцій дійшли мотивованого висновку про те, що фактична зміна статусу спірного майна з державної на приватну власність суперечить постанові Кабінету Міністрів України від 06.06.2011 №593, яка передбачає відсутність у Відповідача-2 права розпорядження щодо майна переданого засновником (державою) до його статутного капіталу як внеску, отже Відповідач-1 не мав права приймати оскаржуване рішення, на підставі якого Відповідачу-2 видане свідоцтво про право власності. За наведених обставин Суд відхиляє доводи Скаржника (пункти 17, 22) про безпідставність посилання на порушення інтересів держави, враховуючи встановлені обставини належності цього майна до державної власності та відсутності правових підстав для набуття на нього права приватної власності Відповідачем-2.

Щодо позовної давності

35. Відповідно до частини 1 статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Таким чином згідно з положеннями наведеної норми у визначенні початку перебігу строку позовної давності має значення не лише встановлення, коли саме особа, яка звертається за захистом свого порушеного права або охоронюваного законом інтересу, довідалася про порушення цього права або про особу, яка його порушила, а й коли ця особа об'єктивно могла дізнатись про порушення цього права або про особу, яка його порушила.

36. Судами перевірено доводи учасників справи та надані на їх підтвердження докази, на підставі яких суди дійшли висновку про те, що Прокурору стало відомо про наявні порушення інтересів держави та необхідність їх захисту в 2017 році за результатами опрацювання інформації різних органів державної влади, установ та організацій, зокрема виконавчого комітету Шполянської міської ради від 28.02.2017, Шполянського виробничого відділку комунального підприємства "Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації" від 15.12.2016, Міністерства аграрної політики та продовольства України від 31.05.2016, Кабінету Міністрів України від 26.08.2016; копії відповідних листів знаходяться в матеріалах справи. Кабінету Міністрів України про вказані обставини стало відомо лише 28.02.2017 з листа прокуратури Черкаської області від 23.02.2017. Міністерству аграрної політики та продовольства України стало відомо про приватизацію Відповідачем-2 цілісного майнового комплексу ДП ДАК "Хліб України" "Шполянський елеватор" лише в 2017 році, зокрема з листа прокуратури Черкаської області від 23.02.2017 № 05-359вих.17, який надійшов Позивачу-2 27.02.2017. Також судами встановлено, що Позивачі не приймали участі у прийнятті спірного рішення виконавчого комітету та оформленні свідоцтва про право приватної власності, про вказані порушення щодо державного майна цим державним органам раніше відомо не було.

37. Отже суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що Відповідачами не доведено, що зазначені державні органи могли дізнатися про порушення прав та інтересів раніше ніж 24.04.2014, у зв'язку з чим підставно відмовили у застосуванні наслідків спливу строку позовної давності. Доводи Скаржника (пункти 19, 20) наведених висновків не спростовують.

38. Суд не приймає до уваги посилання Скаржника (пункт 21) на те, що на підставі наказу Позивача-2 від 10.08.2012 № 501 здійснено перевірку окремих питань діяльності Відповідача-2 за 1 півріччя 2012 року, за результатами якої складено довідку від 17.09.2012 № 24/321, в якій зазначено про виготовлення станом на 20.08.2012 технічних паспортів та отримання свідоцтва про право власності на нерухоме майно в тому числі Відповідача-2, що свідчить про те, що з 17.09.2012 Позивач-2 знав про оформлення за Відповідачем-2 права власності на Шполянський елеватор, оскільки відповідні доводи та докази не були надані судам попередніх інстанцій, а суд касаційної інстанції, відповідно до частини 2 статті 300 ГПК України, не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

39. Враховуючи викладене прийняті у справі судові рішення зміні чи скасуванню не підлягають, а подана касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Судові витрати

40. З огляду на те, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, судові витрати покладаються на Скаржника.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.09.2018 та рішення Господарського суду Черкаської області від 15.05.2018 у справі № 925/473/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття. є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя К. М. Пільков

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак

Джерело: ЄДРСР 77967817
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку