ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

м. Київ

Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., за участю секретаря судового засідання Ковалівської О.М., розглядаючи у відкритому судовому засіданні

справу № 910/10416/18

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛДІС-ГРУПП», м. Маріуполь Донецької області,

до товариства з обмеженою відповідальністю «БЕВАРДЕР», м. Київ,

про стягнення 250 073,15 грн.,

без участі учасників справи у зв’язку з їх неявкою,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

06.08.2018 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛДІС-ГРУПП» (далі – ТОВ «ОЛДІС-ГРУПП») до товариства з обмеженою відповідальністю «БЕВАРДЕР» (далі – ТОВ «БЕВАРДЕР») про стягнення помилково сплачених коштів у сумі 245 625,76 грн. та 4 447,29 грн. пені.

ТОВ «ОЛДІС-ГРУПП» обґрунтовує позовні вимоги таким:

- ТОВ «ОЛДІС-ГРУПП» помилково перерахувало на рахунок ТОВ «БЕВАРДЕР» грошові кошти, що підтверджується такими платіжними дорученнями: від 05.07.2018 №523 у сумі 24 662,65 грн.; від 09.07.2018 №548 – 95 542,55 грн. та від 10.07.2018 №551 – 125 420,56 грн.;

- між ТОВ «ОЛДІС-ГРУПП» і ТОВ «БЕВАРДЕР» відсутні договірні відносини та будь-які інші господарські відносини;

- 26.07.2018 позивач направив на адресу відповідача претензію №26-07-1 про повернення помилково сплачених коштів, яка залишилася без відповіді та виконання;

- крім суми заборгованості позивачем нараховано відповідачу 4 447,29 грн. пені.

06.08.2018 було складено акт про відсутність копій платіжних доручень: від 05.07.2018 №00000000677, від 09.07.2018 №00000000693, від 10.07.2018 №00000000698, зазначених у додатках до позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.08.2018 позовну заяву було залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.

29.08.2018 ТОВ «ОЛДІС-ГРУПП» подало суду документи на виконання вимог ухвали суду від 13.08.2018, проте платіжних доручень від 05.07.2018 №00000000677, від 09.07.2018 №00000000693 та від 10.07.2018 №00000000698, подано не було.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.08.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 25.09.2018; встановлено:

- позивачу строк у п'ятнадцять днів:

• з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для надання суду: на підтвердження статусу юридичної особи і повного найменування належним чином засвідчені копії (для залучення до матеріалів справи) статуту (положення); документів, що підтверджують повноваження представників (накази, довіреності, тощо), оригінали для огляду, належним чином засвідчені копії для залучення до матеріалів справи; оригіналів всіх документів, доданих до позовної заяви (для огляду);

• з дня отримання від відповідача відзиву на позовну заяву для подання до суду відповіді на відзив з доданням доказів, що підтверджують викладені обставини;

- відповідачу строк у п'ятнадцять днів:

• з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для надання суду: відзиву на позов з доданням доказів, що підтверджують викладені обставини; на підтвердження статусу юридичної особи і повного найменування належним чином засвідчені копії (для залучення до матеріалів справи) статуту; документи, що підтверджують повноваження представників (накази, довіреності, тощо), оригінали для огляду, належним чином засвідчені копії для залучення до матеріалів справи;

• з дня отримання відповіді на відзив для подання до суду заперечення на відповідь на відзив з доданням доказів, що підтверджують викладені обставини.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.09.2018 відкладено підготовче засідання на 11.10.2018.

Позивач 11.10.2018 подано суду документи на виконання ухвали суду від 31.08.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.10.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу №910/10416/18 до судового розгляду по суті на 06.11.2018.

Ухвали суду було надіслано відповідачу на адресу, зазначену у позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджується відмітками канцелярії суду на звороті таких ухвал. До матеріалів справи долучено конверти-повернення з адреси місцезнаходження відповідача з відмітками відділення поштового зв’язку «за закінченням встановленого строку зберігання».

Згідно з пунктом 5 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Разом з тим, відповідач у строк, встановлений Господарським процесуальним кодексом України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами.

Представник позивача 24.10.2018 подав суду клопотання про розгляд справи без участі представника.

Представники учасників справи у судове засідання 06.11.2018 не з’явилися.

Представник відповідача про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Суд, з’ясувавши обставини, на які посилається позивач, у судовому засіданні 06.11.2018 дослідив в порядку статей 209-210 Господарського процесуального кодексу України докази у справі.

У судовому засіданні 06.11.2018 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України.

Судом, у відповідності до вимог статей 222-223 Господарського процесуального кодексу України, здійснювалося повне фіксування судового засідання технічними засобами та секретарем судового засідання велися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані позивач документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ОЛДІС-ГРУПП» було перераховано на рахунок ТОВ «БЕВАРДЕР» 245 625,76 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, а саме: від 05.07.2018 №523 на суму 24 662,65 грн.; від 09.07.2018 №548 на суму 95 542,55 грн.; від 10.07.2018 №551 на суму 125 420,56 грн.

Позивач мотивує позовні вимоги тим, що оскільки між сторонами справи відсутні договірні відносини, тому зазначену суму грошових коштів було помилково перераховано на рахунок відповідача.

26.07.2018 позивачем було надіслано відповідачу претензію від 26.07.2018 №26-07-1, в якій ТОВ «ОЛДІС-ГРУПП» повідомило ТОВ «БЕВАРДЕР» про те, що позивачем було помилково перераховано відповідачу грошові кошти, у зв’язку з чим ТОВ «ОЛДІС-ГРУПП» просило повернути 245 625,76 грн. помилково сплачені грошові кошти.

Відповідач відповіді на вказану претензію не надіслав, грошові кошти не повернув.

Згідно з пунктом 1.23 частини першої статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» неналежний отримувач – це особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі.

Відповідно до статті 6 Указу Президента України «Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України» підприємства незалежно від форм власності мають повертати у п'ятиденний строк платникам помилково зараховані на їх рахунки кошти.

Оскільки позивачем було помилково перераховано відповідачу 245 625,76 грн. грошових коштів, відповідачем будь-яких заперечень щодо доводів позивача суду не подано, то позовні вимоги в частині стягнення 245 625,76 грн. є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

Що ж до стягнення 4 447,29 грн. пені, то слід зазначити таке.

Позивач просить суд стягнути з відповідача посилаючись на частину четверту статті 232 Господарського кодексу України (далі – ГК України), частину шосту статті 231 ГК України та Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань».

У частині першій статті 546 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зазначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до частини другої статті 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Слід зазначити, що між позивачем і відповідачем відсутні договірні відносини, грошові кошти були перераховані помилково і жодної письмової угоди щодо нарахування пені за прострочення повернення грошових коштів товариства не укладали.

Разом з тим, у пункті 2.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» зазначено, що якщо у вчиненому сторонами правочині розмір та базу нарахування пені не визначено або вміщено умову (пункт) про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, суму пені може бути стягнуто лише в разі, якщо обов'язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.

Разом з тим, законодавчі акти, на які посилається позивача, а саме норми ГК України та Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» не містять норми, яка б надавала можливість нараховувати саме пеню за неповернення грошових коштів отримувачем у випадку помилковості такого перерахування.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 4 447,29 грн. пені не є обгрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідач не подав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача.

Отже, позовні вимоги є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

За приписами статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі справи слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 240 та 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛДІС-ГРУПП» (87504, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Нікопольський, 75, офіс 10; ідентифікаційний код 40984187) до товариства з обмеженою відповідальністю «Бевардер» (02093, м. Київ, вул. Поліська, буд. 7; ідентифікаційний код 41800085) про стягнення 250 073,15 грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Бевардер» (02093, м. Київ, вул. Поліська, буд. 7; ідентифікаційний код 41800085) з будь-якого рахунку, виявленого під час виконання даного рішення суду, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛДІС-ГРУПП» (87504, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Нікопольський, 75, офіс 10; ідентифікаційний код 40984187) 245 625 (двісті сорок п’ять тисяч шістсот двадцять п’ять) грн. 76 коп. помилково сплачених коштів і 3 684 (три тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 39 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 14.11.2018.

Суддя І.Д. Курдельчук