П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 288/362/17 Головуючий у 1-й інстанції: Зайченко Є.О.

Суддя-доповідач: Охрімчук І.Г.

13 листопада 2018 року

м . Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Охрімчук І.Г.

суддів: Капустинського М.М. Мацького Є.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Андрушівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Попільнянського районного суду Житомирської області від 25 червня 2018 року (смт. Попільня) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Андрушівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії ,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Андрушівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі відповідач) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії в якому вказує, що 24 жовтня 2015 року йому виповнилося 55 років. Зазначає, що на вказану дату мав спеціальний стаж роботи, як працівник освіти, визначений абзацом другим пункту «е» частин першої статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» - більше 25 років 6 місяців. 01 грудня 2016 року він звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії за вислугу років, який листом від 09 березня 2017 року, відмовив у призначенні пенсії за вислугу років у зв'язку з відсутністю необхідного стажу роботи. На його думку відповідач не взяв до уваги стаж роботи з 22 травня 1984 року по 22 липня 1985 року на посаді піонервожатого в піонерському таборі «Молода гвардія», оскільки право на пенсію за вислугу років, визначено за особами, які перебували на посаді старшого піонервожатого. Також, не взято до уваги період роботи з 02 березня 1992 року по 01 вересня 1992 року на посаді старшого піонервожатого Голуб'ятинської неповної середньої школи, так як дана посада зараховується до стажу тільки до 01 січня 1992 року. Крім того, Позивач вказує, що він проходив службу в збройних силах СРСР з 12 листопада 1980 року по 10 грудня 1982 року, а саме 2 роки 28 днів, а тому з урахуванням строку служби у Військових силах СРСР, загалом він має вислугу років для призначення пенсії 27 років 8 місяців 2 дні. Отримавши рішення відповідача позивач звернувся до суду та просив визнати дії відповідача протиправними та зобов'язати його зарахувати до його спеціального стажу, як працівнику освіти, період роботи з 22 травня 1984 року по 22 липня 1985 року на посаді піонервожатого в піонерському таборі «Молода Гвардія» з 02 березня 1992 року по 01 вересня 1992 року на посаді старшого піонервожатого Голуб'ятинської неповної середньої школи Попільнянського району Житомирської області, військову службу в збройних силах СРСР з 12 листопада 1980 року по 10 грудня 1982 рік, що дає право на пенсію за вислугою років та призначити і виплачувати, пенсію за вислугою років, відповідно до пункту «е» частини першої статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з часу звернення за призначенням пенсії, тобто з 01 грудня 2016 року.

Рішенням Попільнянського районного суду Житомирської області позивача до Андрушівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії було задоволено. Визнано дії Андрушівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови позивачу в призначенні пенсії за вислугу років, відповідно до пункту «е» частини першої статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» протиправними. Зобов'язано відповідача зарахувати позивачу до спеціального стажу, як працівнику освіти, період роботи з 22 травня 1984 року по 22 липня 1985 року на посаді піонервожатого в піонерському таборі «Молода Гвардія», з 02 березня 1992 року по 01 вересня 1992 року на посаді старшого піонервожатого Голуб'ятинської неповної середньої школи Попільнянського району Житомирської області, військову службу в збройних силах СРСР з 12 листопада 1980 року по 10 грудня 1982 року, що дає право на пенсію за вислугою років та призначити і виплачувати позивачу, пенсію за вислугою років, відповідно до пункту «е» частини першої статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з часу звернення за призначенням пенсії з 01 грудня 2016 року.

Стягнуто з Андрушівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1280 гривень 00 копійок.

Не погоджуючись з рішенням Попільнянського районного суду Житомирської області від 28.06.2018 року відповідач по справі подав апеляційну скаргу в якій просить суд скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове про відмову у задоволенні позову

Вимоги апеляційної скарги відповідач мотивує тим, що заявлені вимоги позивача є безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення з тих підстав, що право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення, після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи: з 01 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року не менше 26 років, до вказаного переліку не віднесено період роботи позивача з 22 травня 1984 року по 22 липня 1985 року на посаді піонервожатого. Також відсутні будь які підтверджуючі документи щодо переведення старших піонервожатих на посади педагогів організаторів в період з 1991 року, а тому період роботи позивача з 02 березня 1992 року по 31 серпня 1992 року на посаді старшого піонервожатого в Голуб'ятинській неповній середній школі до стажу роботи для призначення пенсії за вислугу років не може бути зарахований.

Керуючись приписами ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, прийшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судом встановлено, що позивачу відповідно до паспорта громадянина України, на час звернення до відповідача - 01 грудня 2016 року, із заявою про призначеня пенсії, виповнилося 56 років. /а.с.6/. З довідки № 90 від 19 серпня 2013 року, виданої відділом освіти Попільнянської районної державної адміністрації, слідує, що позивач працював на педагогічних посадах: на посаді старшого піонервожатого Лелівської восьмирічної школи з 01 листопада 1983 року по 12 квітня 1984 року; на посаді старшого піонервожатого школи інтернату № 24 м.Києва з 26 серпня 1985 року по 15 листопада 1988 року; на посаді педагога організатора Голуб'ятинської неповної середньої школи з 02 березня 1992 року по 01 вересня 1992 року; на посаді вчителя музики і заступника директора Голуб'ятинської неповної середньої школи з 01 вересня 1992 року по 06 вересня 1993 року; на посаді вчителя історії Харліївської загальноосвітньої школи з 06 вересня 1993 року по 28 серпня 1995 року; на посаді вчителя англійської мови та музики та фізкультури Василівської ЗОШ І-ІІ ступенів з 28 серпня 1995 року по 28 серпня 2007 року; на посаді педагога організатора Строківської школи з 28 серпня 2007 року по 03 вересня 2012 року; на посаді вчителя музики Строківської школи з 01 квітня 2013 року по 12 серпня 2013 року. Стаж для призначення пенсії за вислугу років становить 24 роки 5 місяців 5 днів. /а.с.13/

Згідно довідки № 79 від 05 липня 2013 року, виданої відділом освіти Попільнянської районної державної адміністрації Житомирської області, позивач дійсно працював на посаді педагога організатора Голуб'ятинської неповної середньої школи з 02 березня 1992 року по 01 вересня 1992 року, підстава Наказ про призначення № 1 від 02 березня 1992 року по Голуб'ятинській НСШ; наказ про переведення № 6 від 01 вересня 1992 року по Голуб'ятинській НСШ. /а.с.14/. Довідкою № 493 від 21 червня 2013 року, виданої відділом освіти Попільнянської районної державної адміністрації Житомирської області, на підставі рішення колегії Міністерства праці УРСР від 29 березня 1991 року № 25 «Про умови оплати праці та розміри ставок заробітної плати й посадових окладів працівників народної освіти в Українській РСР», стверджується те, що замість посади старшого піонервожатого в загальноосвітніх навчально виховних закладах з 01 квітня 1991 року введено посаду педагога - організатора, у Голуб'ятинській неповній середній школі посада педагога організатора була введена з 01 січня 1992 року. /а.с.15/. Позивачу відповідно до наказу по Голуб'ятинській неповній середній школі № 50 від 02 березня 1992 року, дозволено читати години трудового навчання і завідувати майстернею. /а.с.17/. Відповідно до наказу по Голуб'ятинській неповній середній школі № 6 від 01 вересня 1992 року, позивача переведено з посади старшого піонервожатого Голубятинської неповної середньої школи на посаду 0.5 ставки заступника директора по навчальній частині цієї ж школи з 01 вересня 1992 року. /а.с.16/. Згідно копії військового квитка серії НУ № 8323445, позивач проходив військову службу з 12 листопада 1980 року до 10 грудня 1982 року. /а.с.18/

З повідомлення Андрушівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області № 579/02-2 від 09 березня 2017 року вбачається, що позивачу відмовлено в призначені пенсії за вислугу років, так як відсутні підстави зарахувати період роботи піонервожатим з 22 травня 1984 року по 22 липня 1985 року в піонерському таборі «Молода гвардія» до стажу для призначення пенсії за вислугу років з тих підстав, що роботу за спеціальністю в закладах, установах і на посадах до 01 січня 1992 року, яка давала право на пенсію за вислугу років, відповідно до раніше діючого законодавства, зокрема на посаді лише старшого піонервожатого, зараховують до стажу для призначення пенсії за вислугу років. Також, згідно акту перевірки в особистій картці по Голуб'ятинській неповній середній школі з 02 березня 1992 року по 31 серпня 1992 року позивач працював на посаді старшого піонервожатого, даних щодо переведення на іншу роботу, або заміну посади не зазначено, тому період з 02 березня 1992 року по 31 серпня 1992 року не можна зарахувати до стажу для призначення пенсії за вислугу років, спеціальний стаж для призначення пенсії за вислугу років необхідно мати не менше 26 років, документами для призначення пенсії встановлено, що спеціальний стаж, який дає право для призначення пенсії за вислугу років становить 24 роки 0 місяців 17 днів. /а.с.20/.

Відповідно до пункту «е» частини першої статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), слідує, що право на пенсію за вислугу років мають: працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, з 01 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років.

Згідно абзацу 3 частини другої «Положення про порядок нарахування стажу для призначення пенсій за вислугу років працівникам освіти і охорони здоров'я», затвердженого Постановою Ради Міністрів СРСР від 17 грудня 1959 року № 1397(з змінами та доповненнями, внесеними від 03 серпня 1972 року N 593 - ЗП УРСР, 1972, N 17, ст. 87; Постановою ЦК КПРС, Ради Міністрів СРСР від 12 квітня 1984 року N 313) (далі Положення № 1397), до стажу роботи вчителів та інших працівників освіти, крім роботи, зазначеної в пункті 1 цього Положення, зараховуються робота в училищах, школах, піонерських таборах і дитячих будинках в якості штатних піонервожатих.

Частиною четвертою вказаного Положення № 1397 визначено, що час роботи, зазначеної в пунктах 1, 2 і 3 цього Положення, зараховується до стажу роботи за спеціальністю при умові, якщо не менше 2/3 стажу, необхідного для призначення пенсії відповідно до цього Рішення, доводиться на роботу в установах, організаціях і посадах, робота в яких дає право на цю пенсію.

Аналіз вищенаведеного Положення № 1397 вказує на наявність підстав для врахування позивачу до спеціального стажу, що дає право на призначення пенсії за вислугу років, період роботи піонервожатим з 22 травня 1984 року по 22 липня 1985 року в піонерському таборі «Молода гвардія» (запис 11 - 12 в трудовій книжці позивача), оскільки не менше 2/3 стажу позивача, необхідного для призначення пенсії відповідно до цього Рішення, доводиться на роботу в установах, організаціях і посадах, робота в яких дає право на цю пенсію. Вказаний період роботи Позивача становить - 1 рік 2 місяці 0 днів, що в сукупності з визначеним Відповідачем стажем (24 роки 0 місяців 17 днів), становить - 25 років 2 місяці 17 днів.

Перелік закладів і установ освіти і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, визначений відповідно до Постанови КМУ від 04 листопада 1993 року № 909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років», до вказаного переліку віднесено роботу в загальноосвітніх навчальних закладах на посадах вихователів та педагогів організаторів.

Приміткою №3 зазначеного Переліку передбачено, що робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах до 1 січня 1992 року, яка давала право на пенсію за вислугу років відповідно до раніше діючого законодавства, в тому числі на посаді старшої піонервожатої зараховується до стажу для призначення пенсії за вислугу років.

Постановою колегії Міністерстві праці УРСР від 29 березня 1991 року № 25 «Про умови оплати праці та розміри ставок заробітної плати й посадових окладів працівників народної освіти в Українській РСР», в загальноосвітніх навчальних закладах замість посади старшого піонервожатого з 01 квітня 1994 року, введена посада педагога-організатора.

Згідно пункту 6 Методичних рекомендацій з питань формування штатів загальноосвітніх навчально-виховних закладів (лист МОН № 1/9-234 від 19 червня 2001 року) та пункту 11 Наказу від 30 серпня 1991 року за № 166 Міністерства народної освіти Української РСР, в школах введена посада педагога-організатора замість посади піонервожатої. При цьому, зміна трудової функції вищезазначених працівників не відбулась, а обсяг виконуваної роботи відповідав обсягу посадових обов'язків педагога-організатора, а отже такі посади є ідентичними.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а у разу відсутності її чи відповідних записів у ній наявність стажу, підтверджується в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно із пунктом 3 «Порядку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відповідні записи про період роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки з наказів, особові рахунки і відомості про видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

При цьому судом встановлено, що в трудовій книжці позивача, в графі № 26 запис від 02 березня 1992 року вказано, призначити на посаду старшого піонервожатого Голуб'ятинської неповної середньої школи; в графі № 1, запис від 01 вересня 1992 року, вкладишу до трудової книжки позивача вказано, перевести з посади старшого піонервожатого на посаду вчителя музики і заступника директора школи, посаду «старшого піонервожатого» виправлено на «педагога організатора», виправлення застережено підписом та печаткою. /а.с.10, 11/.

Таким чином судова колегія вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що вищенаведене вказує на наявність підстав для зарахування Позивачу до спеціального стажу, що дає право на призначення пенсії за вислугу років, період роботи з 02 березня 1992 року по 01 вересня 1992 року, період роботи становить - 5 місяців 28 днів, що в сукупності з попередньо нарахованим стажем (25 років 2 місяці 17 днів), становить 25 років 8 місяців 16 днів.

Відповідно до пункту «г» частини першої Положення № 1397, вчителям, лікарям та іншим працівникам освіти і охорони здоров'я до стажу роботи за спеціальністю, крім роботи в установах, організаціях і посадах, робота в яких дає право на пенсію за вислугу років, зараховуються: служба у складі Збройних Сил СРСР, органів внутрішніх справ СРСР, органах міліції та інших, які зазначені у цій постанові.

Частиною першою статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Зазначена норма також міститься в пункті 2 частини першої статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», якою визначено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Згідно абзацу третього Листа Міністерства праці та соціальної політики України від 04 березня 2002 року №3 03-3/1062-02-6, згідно із статтею 2 Закону України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу" ( 2232-12 ) та статтею 8 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" ( 2011-12 ) час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх загального і безперервного трудового стажу, а також до стажу роботи за спеціальністю.

Таким чином судом першої інстанції правильно встановлено, що позивач проходив військову службу в збройних силах СРСР з 12 листопада 1980 року по 10 грудня 1982 року, строком 2 роки 28 днів, тому цей період підлягає зарахуванню до стажу для призначення пенсії за вислугу років та зарахуванню до стажу роботи за спеціальністю, що в сукупності становить - 27 років 8 місяців 2 дні.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання призначити та виплатити Позивачу пенсію за вислугу років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з дня звернення із заявою про призначення пенсії, з 01 грудня 2016 року суд зазначає наступне.

Згідно з Рекомендацією № 30R (80) 2 Комітету Ради Європи державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятою Комітетом Ради Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Отже, дискреційним є повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох варіантів рішення.

Крім того, відповідно до пункту 4 частини другої статті 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

При цьому слід зазначити, що у випадку, коли закон встановлює повноваження суб'єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, суд може зобов'язати відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити дію.

Враховуючи ту обставину, що відповідач протиправно відмовив позивачу у зарахуванні до спеціального стажу роботу в період з 22 травня 1984 року по 22 липня 1985 року; з 02 березня 1992 року по 01 вересня 1992 року та відповідачем не враховано строк з 12 листопада 1980 року по 10 грудня 1982 року, суд вважає належним способом захисту, необхідним для поновлення прав позивача, є зобов'язання відповідача зарахувати ОСОБА_2 до спеціального стажу, як працівнику освіти, період роботи з 22 травня 1984 року по 22 липня 1985 року; з 02 березня 1992 року по 01 вересня 1992 року; з 12 листопада 1980 року по 10 грудня 1982 рік, що дає право на пенсію за вислугою років та призначити, виплачувати позивачу, пенсію за вислугою років, відповідно до пункту «е» частини першої статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з часу звернення за призначенням пенсії, тобто з 01 грудня 2016 року.

За змістом пункту 1 частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В даному випадку відповідачем не було вжито всіх заходів до повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин, що мали значення для правильного вирішення справи належним чином та викладені вище обставини у їх системному зв'язку свідчать, що його дії щодо відмови позивачу в призначенні пенсії за вислугою років, є протиправними.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, судова колегія прийшла до висновку, щодо правильності позиції суду першої інстанції, а саме про наявність підстав для задоволення даного адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не впливають на правильність прийнятого судового рішення. Постанову прийнято судом першої інстанції з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Андрушівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Попільнянського районного суду Житомирської області від 10 вересня 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 13 листопада 2018 року.

Головуючий

Охрімчук І.Г.

Судді

Капустинський М.М. Мацький Є.М.