ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а їн и

08 листопада 2018 року м. Дніпросправа № 203/3316/17(2-а/0203/181/2017)

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач),

суддів: Дурасової Ю.В., Суховарова А.В.,

за участю секретаря судового засідання Троянова А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 14 лютого 2018 року (суддя Єдаменко С. В.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, третя особа без самостійних вимог - Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, третя особа без самостійних вимог - Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області, в якому просив:

визнати незаконним та скасувати рішення відповідача «Про стягнення сум пенсії, виплачених надміру» № 1 від 24.11.2016 за справою № 040301737 пенсіонера МВС ОСОБА_1, який одержує пенсію за вислугу років, за період з 07.11.2015 по 28.12.2015; з 01.01.2016 по 31.01.2016 в розмірі 15941,82 грн.;

визнати незаконним висновок відповідача про відмову у включені до грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, сум матеріальної допомоги на соціально- побутові питання, матеріальної допомоги на оздоровлення, разової премії АТО, винагороди АТО;

зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії пенсіонера МВС ОСОБА_1 за справою № НОМЕР_1 з 07.11.2015 року включивши до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, наступні суми:

9 518,00 грн. матеріальна допомога на соціально побутові питання в лютому 2014 року;

9 518,00 грн. матеріальна допомога на оздоровлення в квітні 2014 року;

9 533,06 грн. матеріальна допомога на соціально побутові питання в квітні 2015 року;

9 533,06 грн. матеріальна допомога на оздоровлення в квітні 2015 року;

2223,00 грн. разова премія АТО в листопаді 2014 року;

2223,00 грн. разова премія АТО в грудня 2014 року;

3000,00 грн. винагорода АТО в листопаді 2014 року;

4546,00 грн. винагорода АТО в грудні 2014 року;

визнати протиправним висновок відповідача щодо здійснення перерахунку пенсії після виділення додаткових коштів з Державного бюджету України;

зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії за справою № НОМЕР_1 пенсіонера МВС ОСОБА_1 з 01.01.2016 на підставі Довідки ГУМВС України в Дніпропетровській області №83/36022 від 14.07.2017, згідно з якою розміри складових грошового забезпечення за посадою начальника управління: матеріального забезпечення ГУМВС України в Дніпропетровській області становлять:

3600,00 грн. посадовий оклад

2400,00 грн. оклад за звання полковника міліції;

3000,00 грн. надбавка за стаж служби 50%;

360,00 грн. надбавка за службу в умовах режимних обмежень 10 %;

524,16 грн. премія 5,60 %;

всього 9 884,16 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що з 07 листопада 2015 року позивачу призначено пенсію на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Водночас, 07 листопада 2015 року позивача було призначено начальником управління логістики та матеріально технічного забезпечення ГУНП в Дніпропетровській області з присвоєнням 9 рангу державного службовця. Відповідачем прийнято рішення від 24 листопада2016 року №1 про стягнення сум надміру виплаченої пенсії в сумі 15941 грн. 82 коп., яке позивач вважає протиправним, оскільки з 01 червня 2015 року втратили чинність положення законодавства України щодо спеціальних пенсій, позивач не може вважатись таким, що працював на посаді, яка надає право на одержання пенсії згідно Закону України «Про державну службу», тому підстави для припинення виплати пенсії відсутні.

Крім того, позивач зазначав, що відповідачем було відмовлено у зарахуванні до заробітку, з якого обчислюється пенсія, матеріальної допомоги на соціально-побутові питання в лютому 2014 року та квітні 2015 року; матеріальну допомогу на оздоровлення в квітні 2014 року та квітні 2015 року; разову премія АТО в листопаді та грудні 2014 року; винагороди АТО в листопаді та грудні 2014 року. Відмова у включенні вказаних виплат обґрунтована тим, що вказані виплати не є постійними. Разом з тим, позивач вказує, що підставою для зарахування виплат до заробітку, з якого обчислюється пенсія, є сплата єдиного соціального внеску з цих виплат. Оскільки з матеріальної допомоги на соціально-побутові питання та на оздоровлення, премій АТО та винагороди АТО відповідні внески сплачувались, вони мають бути зараховані відповідачем, та з урахуванням цього має бути перерахована пенсія.

Також позивач зазначав, що йому було відмовлено у перерахунку пенсії у зв'язку з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України №988 від 11 листопада 2015 року. Відмову мотивовано тим, що позивачем не було надано довідку для перерахунку пенсії, а також очікуванням виділення додаткових коштів з Державного бюджету України. З цього приводу позивач відзначає, що необхідна довідка була надіслана відповідачу третьою особою. Що ж до посилань на необхідність одержання додаткового фінансування з бюджету, то вказана обставина не є підставою для відмови у перерахунку та виплаті пенсії.

Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 14.02.2018 року адміністративний позов задоволено. Визнано незаконним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області «Про стягнення сум пенсії, виплачених надміру» № 1 від 24.11.2016 за справою №0403017371 пенсіонера МВС ОСОБА_1, який одержує пенсію за вислугу років, за період з 07.11.2015 по 28.12.2015; з 01.01.2016 по 31.01.2016 в розмірі 15941,82 грн. Визнано неправомірною відмову відповідача у включені до грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, сум матеріальної допомоги на соціально побутові питання, матеріальної допомоги на оздоровлення, разової премії АТО, винагороди АТО. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок пенсії пенсіонера МВС ОСОБА_1 за справою №0403017371 з 07.11.2015 р., включивши до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, наступні суми:

9 518,00 грн. матеріальна допомога на соціально побутові питання в лютому 2014 року;

9 518,00 грн. матеріальна допомога на оздоровлення в квітні 2014 року;

9 533,06 грн. матеріальна допомога на соціально побутові питання в квітні 2015 року;

9 533,06 грн. матеріальна допомога на оздоровлення в квітні 2015 року;

2223,00 грн. разова премія АТО в листопаді 2014 року;

2223,00 грн. разова премія АТО в грудня 2014 року;

3000,00 грн. винагорода АТО в листопаді 2014 року;

4546,00 грн. винагорода АТО в грудні 2014 року.

Визнано неправомірною відмову відповідача у здійсненні перерахунку пенсії позивача. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок пенсії за справою № НОМЕР_1 пенсіонера МВС ОСОБА_1 з 01.01.2016 на підставі довідки ГУМВС України в Дніпропетровській області №83/36022 від 14.07.2017, згідно з якою розміри складових грошового забезпечення за посадою начальника управління: матеріального забезпечення ГУМВС України в Дніпропетровській області становлять:

3600,00 грн. посадовий оклад;

2400,00 грн. оклад за звання полковника міліції;

3000,00 грн. надбавка за стаж служби 50%;

360,00 грн. надбавка за службу в умовах режимних обмежень 10 %;

524,16 грн. премія 5,60 %.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що позивач з 07.11.2015 року отримував пенсію призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» та водночас працював на посаді начальника управління логістики та матеріально-технічного забезпечення ГУНП в Дніпропетровській області та на умовах передбачених Законом України «Про державну службу», у зв'язку з чим, враховуючи зміни, внесені Законом № 213-VІІІ не мав права на отримання пенсії призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб». Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 213-VІІІ, порядок виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) працюючим пенсіонерам, встановлений цим Законом, поширюється на пенсіонерів (отримувачів щомісячного довічного утримання) незалежно від часу призначення пенсії. Отже, підставою для припинення виплати пенсії є сам факт роботи особи на посаді, яка дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», при цьому не має значення, чи набула особа таке право чи ні. Пунктом 3 Прикінцевих положень Закону № 213-VІІІ визначено вичерпний перелік осіб, щодо яких скасовуються обмеження у виплаті пенсії на період роботи у разі неприйняття до 01 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій на загальних підставах. У цьому переліку Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» відсутній. Відповідно до внесених вказаним законом до частини 1 статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» чітко визначений період призупинення виплати пенсій, а саме з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року. У відповідності до вимог статті 59 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» відповідачем прийнято рішення про стягнення сум пенсії, виплачених надміру, за періоди з 07.11.2015 по 28.12.2015, з 01.01.2016 по 31.01.2016 в розмірі 15 941,82 грн. При винесенні рішення про стягнення сум пенсії, виплаченої надміру, було враховано Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 23.12.2015 № 900-VІІІ, згідно з яким пенсії особам, які проходять військову службу або займають посади державних службовців у Національній поліції, за період з 29.12.2015 по 31.12.2015 виплачуються у повному обсязі. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 20.02.2018 року у справі № 337/2799/17.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.05.2015 року № 4-рп/2015 визначено вичерпність переліку, встановленого частиною 3 статті 63 Закону № 2262-ХІІ щодо нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, який включає надбавки, доплати, підвищення, тоді як такі виплати як «допомога», «винагорода», «разові премії» не включені до переліку щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та не можуть бути складовими грошового забезпечення в розумінні положень частини 3 статті 43 Закону № 2262-ХІІ. Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиційне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів по аналогічним правовідносинам і є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.02.2018 року у справі № 286/2987/16-а.

Висновки суду першої інстанції, що вказані виплати мають бути включені в розрахунок грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія є безпідставними, оскільки визначальним фактором включення додаткових видів грошового забезпечення є їх періодичність та законодавчо визначений перелік.

Крім того, жодних підтверджуючих документів, підтверджуючих отримання позивачем вказаних виплат до Головного управління надано не було.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач вказує на безпідставність та необґрунтованість доводів апеляційної скарги, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до абзацу 2 статті 1-1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.

Згідно абзацу 4 статті 1-1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

01 квітня 2015 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213-VIII від 02 березня 2015 року, яким статтю 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» викладено в такій редакції: «Тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року, особам, яким пенсія призначена відповідно до цього Закону (крім інвалідів І та ІІ груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених законами України «Про статус народного депутата України», «;Про державну службу», «;Про прокуратуру», «;Про судоустрій і статус суддів», пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються. Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється. З 1 січня 2016 року пенсії, що призначаються відповідно до цього Закону, виплачуються без урахування одержуваного заробітку (прибутку)».

Аналогічні приписи містяться у статті 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Разом з тим, відповідно до пункту 5 Прикінцевих положень Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України «Про державну службу», «;Про прокуратуру», «;Про статус народного депутата України», «;Про Кабінет Міністрів України», «;Про судову експертизу», «;Про Національний банк України», «;Про службу в органах місцевого самоврядування», «;Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.

Вказаний в пункті 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» закон щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах до 01 червня 2015 року прийнятий не був, у зв'язку з чим з вказаної дати втратили чинність, зокрема, норми Закону України «Про державну службу»щодо пенсійного забезпечення і відповідно пенсії за цим Законом не призначаються.

Отже, з 01 червня 2015 року особам, які підпадають під дію Закону України «Про державну службу», пенсія призначається відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Як встановлено судами попередніх інстанцій з 07 листопада 2015 року ОСОБА_1 призначено пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».

З 07 листопада 2015 року позивача призначено начальником управління логістики та матеріально-технічного забезпечення ГУНП в Дніпропетровській області з встановленням 9 рангу державного службовця, тобто позивач призначений на посаду державного службовця на умовах, визначених Законом України «Про державну службу».

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що в період з 07 листопада 2015 року по 28 грудня 2015 року та з 01 січня 2016 року по 31 січня 2016 року позивач втратив право на отримання пенсії на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», оскільки він мав статусу працюючого пенсіонера на умовах, визначених Законом України «Про державну службу». В цей період йому мала нараховуватися пенсія відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», як цього вимагали положення частини першої статті 54 Закону України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», які діяли на момент виникнення спірних правовідносин.

Стосовно правомірності прийняття рішення про повернення надміру виплачених за вказаний період сум пенсії шляхом відрахування, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 102 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсіонери зобов'язані повідомляти орган, що призначає пенсії, про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати. У разі невиконання цього обов'язку і одержання у зв'язку з цим зайвих сум пенсії пенсіонери повинні відшкодувати органу, що призначає пенсії, заподіяну шкоду.

Приписами статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» встановлено обов'язок пенсіонерів повідомляти органам пенсійного забезпечення про зміну умов, що впливають на виплату пенсій, а саме, пенсіонери зобов'язані повідомляти органам пенсійного забезпечення про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати.

В разі невиконання цього обов'язку і одержання у зв'язку з цим зайвих сум пенсії пенсіонери повинні відшкодувати органу пенсійного забезпечення заподіяну шкоду.

Суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера (подання документів із свідомо неправдивими відомостями, неподання відомостей про зміни у складі його сім'ї тощо), можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень органу, який призначає пенсію, чи суду.

Разом з тим, статтею 60-1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» встановлено, що посадові особи органів пенсійного забезпечення, з вини яких безпідставно сплачено пенсіонерові зайві або занижені суми пенсії, несуть відповідальність відповідно до закону.

Порядок утримання надміру виплачених сум пенсій та відрахування з пенсій визначений статтею 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» згідно з частиною першої якої, суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Вказаними нормами встановлено, що у разі невиконання пенсіонером обов'язку, встановленого частиною першою статті 102 Закону «Про пенсійне забезпечення», останній зобов'язаний повернути неправомірно отримані кошти на підставі рішення територіального органу Пенсійного фонду.

Таким чином, суми пенсій можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку, якщо вони виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера.

Матеріалами справи підтверджено, що 06.11.2015 року до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області позивачем подано заяву, в якій вказано, що позивач працює, а у разі звільнення зобов'язується повідомити відповідача у тижневий термін. (а. с. 240)

Враховуючи наявність такої заяви у пенсійній праві позивача, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що стягнення з позивача сум надміру сплаченої пенсії без з'ясування його згоди і в позасудовому порядку є неправомірним, тому рішення відповідача «Про стягнення сум пенсії, виплачених надміру» № 1 від 24.11.2016 за справою № НОМЕР_1 є неправомірним та підлягає скасуванню.

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 р. № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ), яка розрахована на підставі грошового атестату № 247 та довідки про додаткові види грошового забезпечення, наданої ГУ МВС України в Дніпропетровській області з урахуванням наступних видів грошового забезпечення, а саме: посадового окладу 1450,00 грн.; окладу за спеціальним званням 135,00 грн.; 40% надбавки за вислугу років 634,00 грн.; середньомісячна сума додаткових видів ГЗ 6739,04 грн.;

Всього грошового забезпечення 8958,04 грн., розмір пенсії 70% за 31 рік вислуги складає 6270,63 грн.

21.07.2017 р. позивач звернувся до ГУ ПФУ із заявою про:

отримання від МВС України інформації про виплати, сплачені позивачу за останні 24 місяці перед звільненням;

здійснення перерахунку пенсії з урахуванням всіх виплат, з яких було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Листом від 08.08.2017 р. № Т1110-17 ГУ ПФУ повідомлено позивача про відсутність підстав для здійснення перерахунку пенсії шляхом включення до складу грошового забезпечення зазначених додаткових видів грошового забезпечення.

Листом № 19/Т-21 від 30.08.2017 року ГУ МВС України в Дніпропетровській області повідомило позивача про направлення до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області довідки про грошове забезпечення для проведення перерахунку призначеної пенсії.

Відповідно до частини третьої статті 43 Закону № 2262-XII пенсії, які призначаються відповідно до цього Закону особам із числа військовослужбовців строкової служби та членам їх сімей, обчислюються за встановленими нормами у процентах до середньомісячного заробітку, який одержували військовослужбовці до призову на строкову військову службу чи після звільнення з військової служби до звернення за пенсією, або до середньомісячного грошового забезпечення, одержуваного військовослужбовцями в період проходження військової служби за контрактом. При цьому середньомісячний заробіток (грошове забезпечення) для обчислення їм пенсій визначається в порядку, встановленому Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Частиною третьою цієї ж статті Закону передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей» (далі - постанова № 393) пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 р. - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з урахуванням таких його видів: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-ХІІ), частиною першою статті 9 якого встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Частиною другою цієї статті визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Постановою Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» (далі - постанова № 1294) упорядковано структуру та умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та затверджено схеми посадових окладів і додаткових видів грошового забезпечення за категоріями військовослужбовців (пункт 3 цієї постанови).

Згідно зі схемою додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України (щомісячних та одноразових, додаток № 25 до постанови № 1294) до одноразових віднесені такі види грошового забезпечення: винагорода, призначення та виплата якої пов'язана з обсягом та складностями роботи, що виконується під час проходження військової служби; матеріальна допомога на початкове обзаведення (вид матеріального забезпечення військовослужбовців, передбачений статтею 9-1 Закону № 2011-ХІІ), а також одноразова матеріальна допомога військовослужбовцям строкової військової служби.

Законом № 2011-ХІІ також гарантовано право військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, на щорічну основну відпустку із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення (частина перша статті 10-1 цього Закону).

Умови, розмір та порядок виплати військовослужбовцям зазначеної допомоги визначені постановою № 1294 та Інструкцією. Так, розмір грошової допомоги на оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою на день вибуття в щорічну основну відпустку (підпункт 3 пункту 5 постанови № 1294, підпункт 30.4 пункту 30 розділу ХХХ Інструкції).

Наведеними нормативними актами також регламентовано умови та порядок виплати військовослужбовцям матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.

Розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань установлюється за рішенням Міністра оборони України, виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України (підпункт 3 пункту 5 постанови № 1294, підпункти 33.1, 33.3 пункту 33 розділу ХХХІІІ Інструкції).

Отже, зазначені допомоги є одноразовими додатковими видами грошового забезпечення, які відповідно до частини другої статті 9 Закону № 2011-ХІІ відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців.

Стосовно врахування у складі грошового забезпечення для отримання пенсії щомісячної додаткової винагороди, винагороди за участь в АТО, а також одноразових премій, суд зазначає наступне.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України №158 від 04 червня 2014 року встановлено, що за безпосередню участь в антитерористичних операціях, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбиття збройного нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільнення цих об'єктів у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншого технікою, військовослужбовцям, у тому числі строкової військової служби, починаючи з 1 травня 2014 року виплачується винагорода в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення та заробітної плати, але не менш ніж 3000 гривень, у розрахунку на місяць.

Разом з тим, зазначений пункт постанови Кабінету Міністрів України № 158 у частині виплати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу винагороди в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення, але не менш як 3 тис. гривень, у розрахунку на місяць на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 24 від 31.01.2015 р.

Так, постановою Кабінету Міністрів України № 24 від 31.01.2015 р. установлено, що в особливий період або під час проведення антитерористичної операції військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів військових формувань, правоохоронних органів, Державної служби з надзвичайних ситуацій, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду виплачується винагорода у відсотках місячного грошового забезпечення.

Розмір винагороди визначається виходячи з розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних додаткових видів місячного грошового забезпечення постійного характеру, премії та повинен становити не менш як 3 тис. гривень на місяць. У разі коли військовослужбовець, особа рядового або начальницького складу, що брали безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду менше одного календарного місяця, розмір винагороди визначається пропорційно дням участі виходячи з її розміру, що становить не менш як 3 тис. гривень.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.2016 р. № 18 «Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та поліцейських» визнана такою, що втратила чинність, постанову Кабінету Міністрів України від 31 січня 2015 р. № 24 «Про особливості виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій», та установлено, що в особливий період або під час проведення антитерористичної операції військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Генеральної прокуратури України, особам рядового і начальницького складу Державної пенітенціарної служби, Державної служби з надзвичайних ситуацій та поліцейським за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду виплачується винагорода у розмірах, визначених керівниками відповідних державних органів за погодженням з Міністерством фінансів та Міністерством соціальної політики, у межах бюджетних призначень.

Розміри винагороди визначаються пропорційно часу участі у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду.

Щомісячна додаткова винагорода установлена постановою Кабінету Міністрів України № 889 від 22.09.2010 р. «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій», яка була чинною в 2015-2017 роках.

Підпунктом 2 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 р. № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка була чинною в 2015-2017 роках, надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого вкладу в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного у розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.

Відтак, суд вважає вірним висновок суду першої інстанції, що усі зазначені виплати є додатковими видами грошового забезпечення, які відповідно до частини 2 статті 9 Закону № 2011-ХІІ відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців.

За змістом пункту 17 статті 11 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) військовослужбовці підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню.

Частиною другою статті 20 Закону № 1058-IV встановлено, що обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених, зокрема, у пункті 17 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Тобто, військовослужбовці підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, тому мають сплачувати страхові внески з суми сукупного оподатковуваного доходу, обчисленого відповідно до законодавства України.

За змістом довідок ГУ Національної поліції в Дніпропетровській області, ГУМВС в Дніпропетровській області на всі додаткові види грошового забезпечення, виплачені позивачу, нараховано та сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. (а. с. 26-28)

Відтак, аналіз зазначених вище норм матеріального права дає підстави вважати, що додаткові види грошового забезпечення, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування або єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.

Позиція суду апеляційної інстанції в цій справі відповідає правовій позиції Верховного Суду, що викладена в постанові від 20.02.2018 року в справі № 344/10887/17.

Стосовно доводів апелянта про неврахування судом першої інстанції Рішення Конституційного Суду України від 13.05.2015 року № 4-рп/2015 суд зазначає, що Конституційним Судом України в цьому Рішенні зроблено висновок, що положення першого речення частини третьої статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ з наступними змінами, згідно з якими «усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством», в аспекті порушених у конституційному зверненні питань необхідно розуміти так, що до встановлених виключно законами України нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, на підставі введення яких усі призначені за цим законом пенсії підлягають перерахунку, належать лише надбавки, доплати, підвищення.

Тобто, Конституційний Суд України розглядав питання в контексті перерахунку пенсій у разі саме введення нових додаткових видів грошового забезпечення.

В розглядуваному випадку предметом доказування є право позивача на отримання пенсії із врахуванням додаткових видів грошового забезпечення, які ним фактично отримувались за час проходження служби.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи та правильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, пояснень про докази до апеляційної скарги висновків суду не спростовують. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321,322, 327, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 14 лютого 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з 08.11.2018 року є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Повне судове рішення складено 08.11.2018.

Головуючий - суддя Т.І. Ясенова

суддя Ю.В. Дурасова

суддя А.В. Суховаров