ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

06 листопада 2018 року

Сєвєродонецьк

Справа № 1240/2518/18

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Секірська А.Г., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

20 серпня 2018 року до Луганського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1) із позовом до Управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області (далі- відповідач, УПФУ в Станично-Луганському районі ) про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач з 02.09.1991 відповідно до запису в трудовій книжці на підставі наказу № 428-к від 26.08.1991 прийнята учнем лампівника до ВАТ «Шахта «Комісарівська». 28.10.1991 на підставі наказу № 564к переведена лампівником другого розряду і працювала по 25.05.1997, з 26.05.1997 на підставі наказу № 184-к від 26.05.1997 переведена (рус. Стволовой поверхностной), 18.07.1997 на підставі наказу № 272 від 22.07.1997 переведена лампівником другого розряду, де й працювала до 09.06.2003 на підставі наказу 263 від 03.06.2003 звільнена за ст. 40 п.1 КЗпП України в зв'язку з ліквідацією підприємства. За період роботи на ВАТ «Шахта «Комісарівська» пільговий стаж складає 11 років 7 місяців. Відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», досягнувши пенсійного віку, а саме 51 року 6 місяців, 23.06.2018 позивач звернулась до відповідача з письмовою заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

11.07.2018 рішенням від 02.07.2018 в призначенні пенсії згідно ст. 13 п. б Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» позивачу було відмовлено у зарахуванні пільгового стажу у зв'язку з тим, достовірність довідок, виданих ВАТ «Шахта «Комісарівська» за період з 29.10.1991 по 15.04.1997, з 26.05.1997 по 24.07.2002, та з 03.12.2002 по 09.06.2003 , перевірити неможливо, тому що згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань підприємство, яке видавало довідки, знаходиться на території, тимчасово непідконтрольній українській владі, а саме: Луганська область, Перевальський район, селище міського типу Байрачки, вул. Шахтарська, будинок 1.

Позивач вважає, що дії УПФУ в Станично-Луганському районі Луганської області неправомірні та порушують її право на пенсійне забезпечення.

З посиланням на норми Закону України «Про пенсійне забезпечення», Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58, Консультативний висновок Міжнародного суду ООН від 21.06.1971 «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії», рішення ЄСПЛ у справі «Лоізіду проти Туреччини», позивач вважає, що довідки про пільгову роботу ВАТ «Шахта «Комісарівська» від 30.10.2017 № 05-650, довідки про відновлення на посаді лампівника ВАТ «Шахта «Комісарівська» від 30.10.2017 № 05-654, накази від 23.05.1997 № 182/к, від 26.05.1997 № 184/к, від 30.10.2017 № 05-648, накази атестації робочих місць від 07.12.1994 № 553/к, від 24.07.1997 № 283-к, від 03.12.2002 № 749/к є такими, що відповідають вимогам Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою Правління ПФУ від 25.11.2005 № 22-1, вимогам ч.1 ст.40 Закону № 1058, оскільки Законом не передбачено іншого порядку встановлення вказаного факту, виходячи з тих обставин, що склалися.

На підставі викладеного позивач просила суд:

- визнати протиправним рішення УПФУ в Станично - Луганському районі від 11.07.2018 № 5702/03-21 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, та скасувати його;

- зобов'язати УПФУ в Станично - Луганському районі призначити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ст.13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», починаючи з ІНФОРМАЦІЯ_4, включивши до наявного пільгового стажу стаж роботи в період з 02.09.1991 по 03.06.2003 включно на відповідній посаді ВАТ «Шахта «Комісарівська» як роботу із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до Списку №2;

- зобов'язати УПФУ в Станично - Луганському районі при призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах врахувати довідки, видані архівом Філіалом «Шахта «Ніканор - Нова» Державного унітарного підприємства, що знаходиться по вул. Кірова, 1 м. Зоринська Перевальського району Луганської області.

Ухвалою суду від 21 серпня 2018 року позовну заяву залишено без руху (арк. спр. 31-32).

Ухвалою суду від 03 вересня 2018 року позовну заяву прийнято до розгляду після усунення її недоліків та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (арк. спр. 1-2).

Ухвалою суду від 03 жовтня 2018 року вирішено подальший розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (арк.спр. 78-79).

Позивач у судове засідання не прибула, надала заяву від 06.11.2018 за вх. № 31234/2018 про розгляд справи без її участі.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

17.09.2018 відповідачем за вх. № 22216/2018 надано відзив на позовну заяву (арк.спр.64-65), в якому відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог з огляду на таке.

Позивач 23.06.2018 звернулась до відповідача за призначенням пенсії за віком.

При надані документів було встановлено, що ОСОБА_1 має загальний стаж 31 рік 10 місяців 28 днів. Але зарахувати пільговий стаж згідно довідки, виданої ВАТ «Шахта «Комісарська» за період роботи з 29.10.1991 по 15.04.1997, з 26.05.1997 по 24.07.2002, та 03.12.2002 по 09.06.2003, управління не має можливості у зв'язку з тим, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань підприємство яке видало довідку знаходиться на території тимчасово не підконтрольній української владі, а саме 94324, Луганська область, Перевальський район, смт. Байрачки, вул. Шахтарська, будинок 1.

Згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 №1085-р затверджений перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження. В переліку цих пунктів зазначено Перевальський район Луганської області.

Таким чином, підтвердити наявність пільгового стажу, необхідного для підтвердження права на пільгове пенсійне забезпечення ОСОБА_1, неможливо.

На підставі вищевикладеного, з посиланням на норми Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, затвердженого постановою КМУ від 12.08.1993 № 637, відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом встановлено таке.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджено копією паспорту, копією картки фізичної особи - платника податків (арк. спр. 5-6).

23.06.2018 позивач звернулась до УПФУ в Станично-Луганському районі з заявою № 494 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах (арк.спр. 88-89).

До заяви було додано диплом (свідоцтво, атестат) про навчання № ЗТ-769979, довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру, довідки, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників від 30.10.2017 № 05-649-650, № 05-654-65, від 23.05.97 № 182/К, від 26.05.97 № 184/к, від 30.10.2010 № 05-648, від 07.12.94 № 553/К, від 24.07.97 № 283-К, від 03.12.2012 № 749/к, від 28.10.91 № 564/К, паспорт, свідоцтво про народження дитини НОМЕР_3, свідоцтво про переміну прізвища, імені, по-батькові, трудову книжку НОМЕР_4, що підтверджується відомостями, відображеними в розписці-повідомленні (арк.спр. 89).

Згідно із протоколом від 02.07.2018 № 494 позивачу відмовлено в призначенні пенсії (арк.спр. 86).

Рішенням від 02.07.2018 в призначенні пенсії згідно ст. 13 п. «б» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» позивачу було відмовлено у зарахуванні пільгового стажу на підставі того, що довідки, які видані ВАТ «Шахта «Комісарівська» за період з 29.10.1991р. по 15.04.1997р., з 26.05.1997 р. по 24.07.2002 р., та з 03.12.2002 р. по 09.06.2003 р. достовірність наданих довідок перевірити не можливо, тому що згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань підприємство, яке видавало довідки знаходиться на території тимчасово непідконтрольній українській владі, а саме: Луганська область, Перевальський район, селище міського типу Байрачки, вул. Шахтарська, будинок 1. Зазначено, що згідно наданих документів ОСОБА_1 має загальний стаж 31 рік 10 місяців 28 днів, а відповідно до п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію мають робітники, зайняті повний робочий день на інших роботах з шкідливими та важкими умовами праці - по списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженому КМУ і за підсумками атестації робочих місць - жінки по досягненню 50 років і при стажі роботи не менше 25 років. Робітники, які мають не менше половини стажу роботи з важкими та шкідливими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються за зменшенням пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи - жінкам (акр. спр. 8).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Спірні правовідносини врегульовано Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058), Законом України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788), Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою правління ПФУ від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1), Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637), Порядком підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 № 18-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 24.11.2006 за № 1231/13105 (далі - Порядок № 18-1).

Закон № 1058 визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом.

Статтею 8 Закону № 1058 закріплено право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг. Так, відповідно до пункту 1 частини першої цієї статті право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Статтею 44 Закону № 1058 встановлено порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії, відповідно до якого заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Закон № 1058 доповнено розділом XIV--1 «Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян» Законом України від 03.10.2017 № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій»

Згідно з частиною першою статті 114 Закону № 1058 право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону № 1058 на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки ІНФОРМАЦІЯ_3 і старші після досягнення ними такого віку: 51 рік 6 місяців - з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року (абзац шостий пункту 2 частини другої статті 114 Закону № 1058).

Аналогічні положення містяться в пункті «б» статті 13 Закону № 1788.

Згідно з паспортом серії НОМЕР_5, виданим 19.01.1999 Перевальським РВ УМВС України в Луганській області, дата народження позивача - ІНФОРМАЦІЯ_1, тобто ІНФОРМАЦІЯ_4 позивачу виповнилося ІНФОРМАЦІЯ_5 (арк.спр. 5).

Тобто, станом на 23.06.2018 (дата звернення з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах) позивач досягла віку, визначеного вимогами статті 114 Закону № 1058.

Крім досягнення віку, необхідними умовами для призначення пенсії на пільгових умовах є наявність страхового стажу не менше 25 років, з якого - не менше 10 років на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць.

Трудова книжка НОМЕР_4, видана на ім'я позивача, містить наступні записи щодо роботи ОСОБА_1 на шахті «Комісарівська»:

- 02.09.1991 на підставі наказу № 428-к від 26.08.1991 прийнята учнем лампівника;

- 28.10.1991 на підставі наказу № 564к переведена лампівником другого розряду;

- 26.05.1997 на підставі наказу № 184-к переведена стволовою поверхневою;

- 18.07.1997 на підставі наказу №272 переведена лампівником другого розряду;

- 09.06.2003 на підставі наказу № 263 від 03.06.2003 року звільнена за ст. 40 п.1 КЗпП України в зв'язку з ліквідацією підприємства (арк.спр. 22-28).

Згідно із пунктом 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 (приклади у додатках 1, 2).

Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 № 442 (далі - Порядок проведення атестації робочих місць), атестація робочих місць за умовами праці (далі - атестація) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років.

Зазначена постанова набула чинності з 21.08.92. Це означає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.92, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації (пункт 4.1 Порядку № 383).

Відповідно до пункту 4.3 Порядку № 383 у разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць, до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Пунктом 10 Порядку № 383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637.

Таким чином, довідка уточнюючого характеру може бути основним доказом підтвердження пільгового стажу в період роботи на відповідних посадах або за професіями лише в тих випадках, коли відсутня трудова книжка або відсутні відповідні записи у трудовій книжці та в тих випадках, коли такий пільговий стаж виник до 21 серпня 1992 року. Після 21 серпня 1992 року основними документами, які підтверджують пільговий стаж в період роботи на відповідних посадах або за професіями, які включені до Списків, є трудова книжка та документи, що підтверджують проведення атестації робочих місць за умовами праці. При цьому, значення трудової книжки та результатів атестації як основних документів, що підтверджують пільговий стаж роботи, встановлено Законом №1788 (статті 13, 62), і будь-які підзаконні нормативно-правові акти, які суперечать цьому положенню, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.

На підтвердження проведення атестації робочих місць позивачем надано копії наказів шахти «Комісарівська», ДВАТ «Шахта «Комісарівська» від 07.12.1994 № 553/к «О подтверждении права на льготное пенсионное обеспечение по спискам № 1 и № 2» (у переліку робочих місць за номерами 6 та 11 зазначені посади лампівників та стовбурових, зайнятих на поверхні) (арк.спр. 10), від 24.07.1997 № 283-к «Об итогах аттестации рабочих мест по условиям труда» (у переліку робочих місць за номером 9 зазначено посаду лампівника) (арк.спр. 11), від 03.12.2002 № 749/к «Об итогах аттестации рабочих мест по условиям труда» (у переліку робочих місць за номерами 4 та 6 зазначені посади лампівниць та стовбурових, зайнятих на поверхні) (арк.спр. 11).

На підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній позивачем, крім трудової книжки, надано довідки від 30.10.2017 № 05-650, від 30.10.2017 № 05-649, від 30.10.2017 № 05-654, від 30.10.2017 № 05-655 (арк.спр. 9, 16, 17, 18).

Посада лампівника та стовбурових (підземних), зайнятих на поверхні шахт, відносяться до Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461.

Таким чином, на підтвердження проведення атестації робочих місць надано відповідні накази, трудова книжка містить належні записи, крім того, позивачем додатково надано відповідачу довідки на підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів, і, з огляду на наявність наведених документів, пільговий стаж позивача за період роботи з 28.10.1991 по 09.06.2003 на посадах лампівника, стовбурового поверхневого становить більше 10 років, передбачених вимогами статті 114 Закону № 1058.

Згідно з розрахунком стажу позивача, наданим відповідачем. загальний стаж становить 31 рік 10 місяців 28 днів (арк.спр. 87), що відповідає умовам, наведеним у статті 114 Закону № 1058.

Що стосується посилань відповідача на законодавчо встановлену заборону для врахування довідок, виданих підприємствами, що розташовані на непідконтрольній українській владі території, суд зазначає таке.

Згідно із витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 11.09.2018 № НОМЕР_2, місцезнаходженням ВАТ «Шахта Комісарівська» - Дочірнє підприємство Державної холдінгової компанії «Луганськвугілля» є Луганська область, Перевальський район, смт. Байрачки, вул. Шахтарська, буд. 1 (арк.спр.72-74).

Спірні довідки та накази засвідчено печатками «филиала «Шахта «Никаноровская» ГУП Луганской Народной Республики «Центруголь».

Згідно із довідкою від 30.10.2017 № 05-648, виданою філією Шахта «Ніконарівська» Луганської народної республіки, на виконання наказу МУП УРСР від 12.11.1973 № 214 шахти «Ніканор» та «Комісарівська» об'єднані в одне шахтоуправління «Зоринське» з 22.11.1973, у зв'язку з роукрупненням колишнього шахтоуправління «Зоринське» на дві шахти «Ніканор» та «Комісарівська», шахта «Ніканор» виділена як єдина виробнича одиниця з 01.03.1982, наказ МУП УРСР № 42 від 01.03.1982; на виконання наказу Президента України від 07.02.1996 «Про структурну перебудову вугільної промисловості» перетворено шахту «Комісарівську» в ДВАТ «Шахта «Комісарівська» ДХК «Луганськвугілля», наказ Мінвуглепрому від 23.12.1996 № 642; архівні документи Шахти «Комісарівська», ДВАТ «Шахта «Комісарівська» знаходяться на зберіганні в архіві ОВП «Шахта «Ніканор-Нова» ДП «Луганськвугілля» на підставі акта приймання - передачі від 20.04.2004 (арк.спр. 15).

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (пункт 53 рішення у справі «Ковач проти України» від 07.02.2008, пункт 59 рішення у справі «Мельниченко проти України» від 19.10.2004, пункт 50 рішення у справі «Чуйкіна проти України» від 13.01.2011, пункт 54 рішення у справі «Швидка проти України» від 30.10.2014 тощо).

Це означає, що суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав.

Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

За статтею 14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.

Отже, позивач опинився в ситуації, що відповідно позбавляє його можливості забезпечити належний захист своїх прав.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини третьої статті 23 Загальної Декларації прав людини, пункту 4 частини першої Європейської Соціальної хартії та частини третьої статті 46 Конституції України кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

Також суд враховує висновки ЄСПЛ у справах проти Туреччини (зокрема, «Loizidou v. Turkey», «Cyprus v. Turkey»), а також Молдови та Росії (зокрема, «Mozer v. the Republic of Moldova and Russia», «Ilascu and Others v. Moldova and Russia»), де, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.

Враховуючи викладене, суд вважає, що у даному випадку і при обставинах, що склались у зв'язку з тимчасовою окупацією певних територій Луганської області, відмова відповідачем - органом державної влади позивачу - фізичній особі у реалізації її права на отримання пенсії з підстави знаходження підтверджуючих первинних документів на окупованій території, не є пропорційною меті, якої намагався досягти відповідач цією відмовою, та така відмова порушує баланс між конституційним правом позивача на соціальне забезпечення та завданням відповідача щодо перевірки правильності нарахування пенсії.

Статтею 76 КАС України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З наведених підстав суд приймає до уваги інформацію, що міститься у вищенаведених довідках, виданих ГУП ЛНР «Центруголь», та копіях наказів про проведення атестації робочих місць, засвідчені печатками ГУП ЛНР «Центруголь».

Також суд зауважує, що записи у трудовій книжці про спірні періоди роботи засвідчені відповідними печатками підприємства, і дефектів їх вчинення не мають.

Більш того, відповідачем у рішенні від 02.07.2018 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 не зазначено, з яких підстав УПФУ в Станично-Луганському районі Луганської області не взято до уваги зазначені записи.

З огляду на наведене, рішення УПФУ в Станично-Луганському районі Луганської області від 02.07.2018 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 згідно ст. 13 п. б. Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до пунктів 2-4 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язати утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Окрім того, суд звертає увагу відповідача на те, що частиною третьою статті 245 КАС України передбачено право суду у разі скасування індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону № 1058 пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Позивач досягла віку, визначеного статтею 114 Закону № 1058, 29.03.2018, з заявою про призначення пенсії звернулася 23.06.2018, тобто в межах трьох місяців з дня досягнення пенсійного віку, відповідно пенсія має бути призначена з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, а саме - 30.03.2018.

Що стосується обраного позивачем способу захисту порушеного права, суд зазначає таке.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зважаючи на обставини справи, суд встановив, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є визнання протиправним та скасування рішення УПФУ в Станично-Луганському районі Луганської області від 02.07.2018 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 згідно частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та зобов'язання УПФУ в Станично - Луганському районі Луганської області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 30.03.2018.

Що стосується вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача прийняти рішення про призначення йому пенсії, зарахувавши до вислуги років певний стаж роботи, суд вважає за необхідне зазначити таке.

У даному випадку об'єктом порушення є право позивача на призначення їй пенсії на пільгових умовах. Таке порушення сталося внаслідок прийняття відповідачем рішення про відмову у призначенні пенсії. Відповідно, способом захисту прав позивача від порушень з боку відповідача, є зобов'язання відповідача прийняти рішення про призначення пенсії.

У свою чергу, обставини, встановлені судом, мотиви, з яких виходить суд, надаючи оцінку аргументам, наведеним учасниками справи щодо наявності та відсутності підстав для задоволення позову, правомірності прийнятого відповідачем рішення, у тому числі щодо наявності в позивача всіх умов, необхідних для призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно з частиною другою статті 114 Закону № 1058 (або пункт «б» статті 13 Закону «Про пенсійне забезпечення»), за правилами, визначеними частиною четвертою статті 246 КАС України, зазначаються у мотивувальній частині рішення. Зазначення таких мотивів у резолютивній частині рішення Кодексом адміністративного судочинства не передбачено.

Відповідно, суд вважає, що у резолютивній частині рішення суду не зазначається період роботи позивача, що включається до пільгового стажу, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах згідно з частиною другою статті 114 Закону № 1058 (або пункт «б» статті 13 Закону «Про пенсійне забезпечення»), та відсутня необхідність в зобов'язанні відповідача врахувати довідки, видані архівом Філіалом «Шахта «Ніканор-Нова» ДУП «Центруголь», оскільки інформації, що міститься в цих довідках, надано оцінку судом.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно із частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем за подання до суду даного позову сплачено судовий збір у розмірі 704,80 грн, що підтверджено квитанцією про сплату від 20.08.2018 № 0.0.1113349720.1 (арк. спр. 2а).

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню частково, суд вважає за необхідне присудити на користь Позивача судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 352,40 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 5, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, адреса реєстрації: АДРЕСА_1) задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області від 02 липня 2018 року про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 згідно ст. 13 п. б Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області (код за ЄДРПОУ 21792637, місцезнаходження: 93600, Луганська обл., Станично-Луганський район, смт. Станиця Луганська, вул. 1 Травня, буд. 20) призначити з 30 березня 2018 року ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

У задоволенні решти вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області (код за ЄДРПОУ 21792637, місцезнаходження: 93600, Луганська обл., Станично-Луганський район, смт. Станиця Луганська, вул. 1 Травня, буд. 20) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 352,40 (триста п'ятдесят дві гривні 40 коп.) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через Луганський окружний адміністративний суд.

Суддя

А.Г. Секірська