open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

31 жовтня 2018 року (17:45)

Справа № 0840/3469/18 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Калашник Ю.В., за участю секретаря судового засідання Аксьонової С.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Агрофірма «Україна» (72414, Запорізька область, Приазовський район, с. Воскресенка, вул. Шкільна, буд. 40, код ЄДРПОУ 03749922) до Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області (69002, м. Запоріжжя, вул. Гоголя, 105-А, код ЄДРПОУ 40311343) про визнання протиправними та скасування наказу та постанови,

ВСТАНОВИВ:

22.08.2018 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Агрофірма «Україна» (далі - позивач або СГВК «Агрофірма «Україна») до Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області (далі - відповідач або ГУ Держпродспоживслужби в Запорізькій області), в якому позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 11.06.2018 №640 «Про проведення позапланового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю)»;

визнати протиправним та скасувати постанову від 12.07.2018 №4 «Про накладення штрафу за порушення Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин», законодавство про харчові продукти та корми».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржуваний наказ винесено на підставі ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», проте вказаною статтею передбачений виключний перелік підстав для здійснення позапланових заходів, проте в наказі не наведено який саме пункт вказаної статті став підставою для призначення позапланової перевірки та прийняття рішення, оформленого наказом. Позивач вважає наказ протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Разом з цим, оскільки наказ є протиправним, то будь-які рішення, прийняті відповідачем за результатами безпідставно проведеної перевірки, є протиправними і такими, що не несуть правових наслідків для позивача. Даний висновок підкріплюється і позицією Верховного Суду України у постанові від 27.01.2015 у справі №21-425а14 про визнання незаконним наказу про проведення перевірки та визнання протиправними дій з проведення перевірки. Вважає, що з огляду на те, що перевірка проводилась на підставі протиправного наказу, винесена за результатами такої перевірки постанова є протиправною та підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 27.08.2018 відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання на 02.10.2018.

Ухвалою суду від 02.10.2018 закрито підготовче провадження на призначено судовий розгляд справи по суті на 29.10.2018.

29.10.2018 до суду від представника позивача надійшло клопотання (вх. № 34432) про розгляд справи у порядку письмового провадження. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, в матеріалах справи міститься клопотання (вх. № 30467 від 27.09.2018) про розгляд справи без участі відповідача. Також слід зазначити, що у встановлений судом строк відповідачем не було подано відзив на позовну заяву, при цьому будь-яких доказів поважності причин не подання відзиву також не надано.

Відповідно до ч.4 ст.159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Враховуючи неподання відзиву на позов без поважних причин, суд розцінює зазначене як визнання позову.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

На підставі викладеного, враховуючи неявку всіх учасників справи, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Згідно з ч. 4 с. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 КАС України, суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Суд, оцінивши повідомлені позивачем обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

11.06.2018 ГУ Держпродспоживслужби в Запорізькій області винесено наказ № 640, в якому зазначено, що відповідно до статті 6, 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», на підставі перевірки суб'єктом господарювання СГВК «Агрофірма «Україна» приписів від 24.04.2018 №7, від 25.04.2018 №60/08-6029/00010 та від 25.04.2018 № 60/08-6029/00009 щодо усунення порушень вимог законодавства за результатами проведення попереднього заходу, наказано: відповідними фахівцями відповідача здійснити позаплановий захід з державного нагляду (контролю) на предмет додержання вимог законодавства в сферах показників якості харчових продуктів, ветеринарної медицини, забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя, карантину та захисту рослин суб'єктом господарювання СГВК «Агрофірма «Україна» за адресою: вул. Леніна, буд. 40, с. Воскресенка, Приазовського району, Запорізька область, 72414 у термін з 04.06.2018 по 11.06.2018 (а.с.15-16).

У період з 11.06.2018 по 18.06.2018, фахівцями відповідача проведено позаплановий захід державного контролю стосовно додержання операторами ринку гігієнічних вимог щодо поводження з харчовими продуктами, за результатами якого складено Акт № 704/32 від 18.06.2018 (а.с.19-27).

Також, 18.06.2018 відповідачем складено протокол про порушення Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин», законодавства про харчові продукти та корми (а.с.37-41).

В ході проведення позапланового заходу державного контролю стосовно додержання операторами ринку гігієнічних вимог щодо поводження з харчовими продуктами СГВК «Агрофірма «Україна» встановлено невиконання припису № 6 від 24.04.2018 посадової особи компетентного територіального органу щодо усунення порушень законодавства про харчові продукти та корми що є порушенням пункту 19 частини першої статті 65 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин».

12.07.2018, на підставі ст. 65, 66 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин» відповідачем винесено постанову № 4, якою на позивача накладено штраф у розмірі 29784,00 грн. (а.с.44-45).

Зазначена постанова отримана позивачем 27.07.2018.

Вважаючи прийняті відповідачем рішення (наказ відповідача про проведення позапланового заходу зі здійснення нагляду (контролю) та постанову про накладення штрафних санкцій) протиправними, позивач звернувся до суду із позовом про їх скасування.

Проаналізувавши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади державного контролю, що здійснюється з метою перевірки дотримання операторами ринку законодавства про харчові продукти, корми, здоров'я та благополуччя тварин, а також законодавства про побічні продукти тваринного походження під час ввезення (пересилання) таких побічних продуктів на митну територію України визначає Закон України від 18.05.2017 № 2042-VІІІ «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин» (далі - Закон № 2042-VІІІ).

Відповідно до ст.1 Закону № 2042-VІІІ, державний контроль - діяльність компетентного органу, його територіальних органів, державних інспекторів, державних ветеринарних інспекторів, помічників державного ветеринарного інспектора та уповноважених осіб, що здійснюється з метою перевірки відповідності діяльності операторів ринку вимогам законодавства про харчові продукти, корми, здоров'я та благополуччя тварин, а також усунення наслідків невідповідності та притягнення до відповідальності за порушення відповідних вимог. Державний контроль включає також діяльність з перевірки відповідності законодавству про побічні продукти тваринного походження під час ввезення (пересилання) таких продуктів на митну територію України.

Відповідно до п. 8 ч.1 ст.8 Закону № 2042-VІІІ, компетентний орган у сфері державного контролю повинен забезпечити здійснення державного контролю відповідно до встановлених законодавством вимог.

Статтею 10 Закону № 2042-VІІІ передбачено, що під час здійснення заходів державного контролю державні інспектори та державні ветеринарні інспектори зобов'язані:

1) дотримуватися вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цього Закону, законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин;

2) об'єктивно та неупереджено здійснювати заходи державного контролю у межах повноважень, передбачених законом;

3) дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах з операторами ринку, утримуватися від необґрунтованих висновків щодо відповідності діяльності операторів ринку вимогам законодавства, а також від неправомірного та необґрунтованого притягнення операторів ринку до відповідальності та застосування до них примусових заходів;

4) не розголошувати інформацію з обмеженим доступом, одержану під час здійснення заходів державного контролю, крім випадків, передбачених законом;

5) пред'являти документи, що посвідчують особу державного інспектора або державного ветеринарного інспектора та підтверджують його повноваження на здійснення заходів державного контролю, а також оформляти і надавати документи, пов'язані із здійсненням заходів державного контролю.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продукті» від 23.12.1997 № 771/97-ВР (далі - Закон № 771/97-ВР), права операторів ринку:, зокрема: одержувати в установленому порядку від компетентного органу: належним чином оформлені документи, що є результатом здійснення державного контролю потужностей та об'єктів санітарних заходів, які перебувають в управлінні оператора ринку, включаючи акти перевірок, приписи, розпорядження, протоколи, документи, на підставі яких оператор ринку або його посадові особи притягаються до відповідальності.

Відповідно до частини першої статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.05.2007 №877-V (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №877-V) для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою.

У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім'я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення) (частини друга-третя статті 7 Закону №877-V).

Стаття 6 Закону №877-V встановлює вичерпний перелік підстав для здійснення позапланових заходів, а саме:

подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб'єктом господарювання у документі обов'язкової звітності, крім випадків, коли суб'єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов'язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов'язаний повідомити суб'єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п'яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу;

перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);

звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб'єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред'явили документи, передбачені цим абзацом;

неподання суб'єктом господарювання документів обов'язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів;

доручення Прем'єр-міністра України про перевірку суб'єктів господарювання у відповідній сфері у зв'язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;

настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов'язано з діяльністю суб'єкта господарювання.

Під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертою статті 2 цього Закону.

Суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Як вже встановлено судом в наказі від 11.06.2018 №640 «Про проведення позапланового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю)» як підстава для проведення перевірки позивача зазначена стаття 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Суд зазначає, що в оскаржуваному наказі відповідачем не наведено, який саме пункт вказаної статті Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» став підставою для призначення позапланової перевірки підприємства та видання оскаржуваного наказу. Разом з цим, відповідних пояснень разом із відзивом на позов відповідачем також не надано.

Оскаржуваний наказ є актом індивідуальної дії, тобто виданим суб'єктом владних повноважень документом, прийнятим із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, який не містить загальнообов'язкових правил поведінки та стосується прав і обов'язків чітко визначеного суб'єкта (суб'єктів), яким він адресований.

Не зазначення відповідачем в оскаржуваному наказі конкретного пункту Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» ставить суб'єкта господарювання (позивача) у правову невизначеність, оскільки: по-перше, різні пункти цієї норми передбачають різний перелік документів, які посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання перед початком проведення позапланової перевірки, по-друге, конкретні пункти цієї норми прямо впливають на дослідження питань, що є предметом перевірки, оскільки під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язком зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Таким чином, суд дійшов до висновку, що оскільки оскаржуваний наказ є протиправним, то будь-які рішення, прийняті відповідачем за результатами безпідставно проведеної перевірки, є протиправними і такими, що не несуть правових наслідків для позивача.

Даний висновок підкріплюється і позицією Верховного Суду України у постанові від 27.01.2015 у справі №21-425а14 про визнання незаконним наказу про проведення перевірки та визнання протиправними дій з проведення перевірки.

За приписами частини п'ятої статті 7 Закону №877-V, перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення). Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб'єкта господарювання. Суб'єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред'явили документів, передбачених цією статтею.

Дане право закріплено також статтею 10 даного Закону, якою встановлено право суб'єкта господарювання не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), зокрема, якщо посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копій документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону.

Суд також зазначає, згідно з частиною шостою статті 7 Закону №877-V, за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис. Один примірник акта вручається суб'єкту господарювання або уповноваженій ним особі, а другий - зберігається в органі державного нагляду (контролю).

За приписами статті 29 Закону №2735-VI, у разі якщо органом ринкового нагляду встановлено, що продукція не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону, та формальної невідповідності), орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб'єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами.

Суд зазначає, що факт допуску суб'єктом господарювання посадових осіб відповідача до здійснення державного нагляду (контролю) жодним чином не впливає на правову природу спірних правовідносин та протиправність дій відповідача щодо ініціювання проведення позапланового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю).

З огляду на встановлені обставини справи судом встановлено, що документи, надані відповідачем на проведення позапланового заходу, не відповідають вимогам Закону №877-V, а саме: не наведено підстави, передбаченої статтею 6 Закону №877-V, для призначення позапланової перевірки підприємства та видання оскаржуваного наказу.

За таких обставин, працівники ГУ Держпродспоживслужби в Запорізькій області були позбавлені юридичних підстав проводити перевірку, та як наслідок складати відповідний акт за результатами проведеного позапланового заходу № 704/32 від 18.06.2018.

Разом з цим, у акті № 704/32 від 18.06.2018 зазначено строк проведення державного нагляду (контролю), а саме: початок: 11.06.2018, звершення: 18.06.2018, в той час як у наказі від 11.06.2018 №640 про проведення такого заходу зазначеного здійснити позаплановий захід з державного нагляду (контролю) у термін з 04.06.2018 по 11.06.2018, а відтак перевірку проведено з порушенням строків, визначених у наказі від 11.06.2018 №640.

Як встановлено судом, оскаржувана постанова про накладення штрафних санкцій від 12.07.2018 №4 винесена на підставі акту за результатами проведеного позапланового заходу № 704/32 від 18.06.2018.

Разом з цим, у випадку ж незаконності перевірки, як у спірному випадку, прийнятий за результатами такої перевірки акт індивідуальної дії автоматично підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Вказаний висновок висловлено Верховним Судом у постанові від 23.01.2018 у справі № 804/12558/14.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про визнання протиправним та скасування прийнятого рішення на підставі акту за результатами проведеного позапланового заходу № 704/32 від 18.06.2018, а саме: постанови про накладення штрафних санкцій від 12.07.2018 №4.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності..

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів позивача, з огляду на неподання суб'єктом владних повноважень доказів на підтвердження правомірності своїх рішень, а також враховуючи докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що встановлені у справі обставини підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а відтак, адміністративний позов належить задовольнити в повному обсязі.

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України).

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки суб'єктом владних повноважень у справі було Головне управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області, то з бюджетних асигнувань цього органу повинні бути присуджені позивачу судові витрати, документально підтверджені у сумі 3524,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 139, 241-246 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Агрофірма «Україна» (72414, Запорізька область, Приазовський район, с. Воскресенка, вул. Шкільна, буд. 40, код ЄДРПОУ 03749922) до Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області (69002, м. Запоріжжя, вул. Гоголя, 105-А, код ЄДРПОУ 40311343) про визнання протиправними та скасування наказу та постанови, - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області від 11.06.2018 №640 «Про проведення позапланового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю)».

Визнати протиправною та скасувати постанову від 12.07.2018 №4 «Про накладення штрафу за порушення Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин», законодавства про харчові продукти та корми», прийняту Головним управлінням Держпродспоживслужби в Запорізькій області.

Присудити на користь Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Агрофірма «Україна» суму судового збору у розмірі 3524,00 грн. (три тисячі п'ятсот двадцять чотири гривні) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі протягом тридцяти днів, з дня його проголошення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 31.10.2018.

Суддя Ю.В. Калашник

Джерело: ЄДРСР 77689598
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку