Провадження № 2/500/366/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 листопада 2018 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого судді - Бурнусуса О.О.,

за участю: секретаря судового засідання – Петрової В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ізмаїлі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, товариства з обмеженою відповідальністю «Видавничий дім «Кур`єр» про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації та стягнення моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

04.01.2017 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, товариства з обмеженою відповідальністю «Видавничий дім «Кур`єр», який заявою від 25.06.2018 року уточнила та яким просила:

- визнати недостовірною інформацію поширену 17 грудня 2016 року та 24 грудня 2016 року в газеті «Кур’єр тижня» в статті ОСОБА_2 під назвою «Коллектив Измаильского центра профтехобразования выступил против директора», а саме:

1. В газеті від 17.12.2016 року в абзаці 5 зазначено: «… Действиями ОСОБА_1 присвоением родительських денег. ОСОБА_1 пользуясь служебным положением, манипулируя руководством Фонда, большую часть средств использовала в личных целях, «далеких» от учебного процесса. Так на родительськие деньги, по заказу директора, были куплены мобильный телефон стоимостью 3800 грн. и ноутбук. Директором неоднократно из Фонда брались средства на командировки, приобретение подарков, бензина для своего автомобиля.»

2. В газеті від 17.12.2016 року в абзаці 7 зазначено «Сдача металлома директором было організовано тайно, в выходной день. Несколько станков было продано за полную стоимость. Для пополнения веса металлолома директор организует резки оборудования в мастерских.»

3. В газеті від 24.12.2016 року в абзаці 3 «это «манипуляции» директора с учебными корпусами».

4. В газеті від 24.12.2016 року в абзаці 6 зазначено: «а пока первый негативные последствия закулисной игры руководителя ощутили дети, прежде всего сироты».

5. В газеті від 24.12.2016 року надається фото нібито кімнат гуртожитку з написом «Так выглядит большенство комнат в общежитии», змінити підпис на «кімната гуртожитку в стані ремонту».

- зобов’язати ОСОБА_3 та товариство з обмеженою відповідальністю «Видавничий дім «Кур`єр» спростувати інформацію поширену 17 грудня 2016 року та 24 грудня 2016 року в газеті «Кур`єр тижня» не пізніше 15 календарних днів з моменту набрання чинності рішення суду через те саме джерело розповсюдження інформації, а саме у вигляді «ТОВ «Видавничий дім» Кур`єр» і журналіст ОСОБА_3 приносять публічні вибачення ОСОБА_1 за публікацію і поширення неправдивої інформації, що ганьбить її честь, гідність і ділову репутацію, в статтях від 17 грудня 2016 року і 24 грудня 2016 року в газеті «Кур`єр тижня» під назвою «Колектив Ізмаїльського центру профтехосвіти виступив проти директора»;

- стягнути солідарно з ОСОБА_2 та товариства з обмеженою відповідальністю «Видавничий дім «Кур`єр» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 50000 грн.;

- стягнути з ОСОБА_2 та товариства з обмеженою відповідальністю «Видавничий дім «Кур`єр» витрати по сплаті судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 17 грудня 2016 року та 24 грудня 2016 року в газеті «Кур’єр тижня» в статті ОСОБА_2 під назвою «Коллектив Измаильского центра профтехобразования выступил против директора» було розповсюджено недостовірну інформацію, яка принижує її честь та гідність та ділову репутацію. Відомості повідомлені в статті позивач вважає не правдивими та такими, що мають на меті створення негативного іміджу для позивача, як директора державного навчального закладу «Ізмаїльський цент професійно-техничної освіти», а його зміст принижує честь, гідність та ділову репутацію позивача як громадянина України.

В статті від 17.12.2016 року наведена неправдива інформація, яка створює негативне враження та відношення до ОСОБА_1 як до злочинця, оскільки в зазначеній статті йдеться про участь позивача в організації продажу металобрухту та станків, що є державним майном. Списання основних засобі здійснено на підставі постанови Кабінету ОСОБА_4 України від 26.12.2012 року за № 1199, а тому зазначені в статті обвинувачення є вигаданими та такими, що не відповідають дійсності з мотивів створення негативного враження у оточуючих. В статті від 24.12.2016 року надається фото нібито кімнати з написом «Так выглядит большенство комнат в общежитии», що не відповідає дійсності. Зазначене фото було зроблено у кімнаті, яка знаходиться в стані ремонту.

Тому, позивач вважає, що така негативна інформація є наслідком зміни морального ставлення суспільства до неї, з позитивного або нейтрального – на негативне. Це завдає шкоди, діловій репутації позивача, оскільки справляє враження на суспільство, переконуючи в тому, що вона зневажає закон.

Позивач вважає, що поширення зазначеної інформації ОСОБА_2 невизначеному колу осіб мало на меті опорочення її честі і гідності та ділової репутації. Застосовуючи оману ОСОБА_2 намагається переконати значну кількість громадян в незаконній діяльності позивача. Внаслідок чого, позивач ОСОБА_1 вважає, що викладена інформація є недостовірною та підлягає спростуванню у такий самий спосіб, у який вона була поширена. Окрім цього, незаконними діями відповідачів позивачу ОСОБА_1 було спричинено моральну шкоду, яка виражається у душевних стражданнях у зв’язку з протиправною поведінкою по відношенню до позивача та у зв’язку з приниженням честі, гідності, а також ділової репутації і компенсацію за моральну шкоду позивачем оцінено у 50000 грн.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з’явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, представник позивача надав суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, якою уточненні позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять позов задовольнити.

Відповідачі ОСОБА_2 та представник товариства з обмеженою відповідальністю «Видавничий дім «Кур`єр» в судове засідання не з’явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, представники відповідачів надали суду заяву про розгляд справи за їх відсутності. Крім цього, уточненні позовні вимоги не визнали в повному обсязі та заперечували проти задоволення позову, посилаючись на те, що ОСОБА_1 просить визнати недостовірними наступні відомості: «… действиями ОСОБА_1, связанные с присвоением родительских денег. ОСОБА_1 пользуясь служебным положением, манипулируя руководством Фонда, большую часть средств использовала в личных целях, «далеких» от ученого процесса. Так на родительские деньги, по заказу директора, были куплены мобильный телефон стоимостью 3800 грн. и ноутбук. Директором неоднократно из Фонда брались средства на командировки, приобретение подарков, бензина для своего автомобиля». При цьому, у статті зазначено, що «Возмущенны мы также действиями ОСОБА_1, связанные с присвоением родительских денег. С целью оказания помощи в обновлении и пополнении материально-технической базы Центра при учебном заведении в 2014 году родителями был создан Благотворительный фонд. ОСОБА_1 пользуясь служебным положением, манипулируя руководством Фонда, большую часть средств использовала в личных целях, «далеких» от ученого процесса. Так на родительские деньги, по заказу директора, были куплены мобильный телефон стоимостью 3800 грн. и ноутбук. Директором не однократно из Фонда брались средства на командировки, приобретение подарков, бензина для своего автомобиля». Таким чином, у статті зазначено фактично оцінку працівниківдержавного навчального закладу «Ізмаїльський центр професійно-технічної освіти» діями позивачки по справі та не є твердженням, а лише оцінюючим судженням вказаних осіб. Більш того, будь-яких доказів на підтвердження того, що вказана інформація є недостовірною позивачкою надано не було. Відповідно до розділу ІІ Довідки про результати вибіркової перевірки фінансово-господарської діяльності ДНЗ «Ізмаїльський центр професійно-технічної освіти», підтверджується інформація, викладена у статті, зокрема, перевіркою було встановлено використання автомобіля в особистих цілях.

Окрім цього, наступна інформація зазначена у статті: «Сдача металлома директором была организована тайно, в выходной день. Несколько станков было продано за полную стоимость. Для пополнения веса металлома директор организует резку оборудования в мастерских», є на думку позивача, недостовірною та створює негативне враження і відношення до неї як до злочинця, так як у вищевказаній статті йдеться про нібито її участь в організації продажу металобрухту та станків, що є державним майном України. Відповідно до п. І. Довідки про результати вибіркової перевірки фінансово-господарської діяльності ДНЗ «Ізмаїльський центр професійно-технічної освіти», директором ОСОБА_1 здійснено списання основних засобів без отримання згоди Департаменту освіти і науки облдержадміністрації та Міністерства освіти України, як суб’єктів управлення… списано з балансу установи фрезерні верстати у кількості 15 одиниць… з яких: ліквідовані та здані на металобрухт 14 верстатів. Таким чином, інформація про те, що «в 2016 году директором Центра было осуществлено списание большого количества основных средств, а именно -15 токарных и фрезерных станков» та які було здані на металобрухт є достовірною.

Також, відповідно до п. І Довідки про результати вибіркової перевірки фінансово-господарської діяльності ДНЗ «Ізмаїльський центр професійно-технічної освіти», «Списаний фрезерний верстат… оприбуткований по бухгалтерському обліку по ціні металобрухту на суму 5440,44 грн., однак комісією встановлено, що фрезерний верстат 6Р81 знаходиться в токарній майстерні в робочому стані зі зміненим інвентарним номером № 013001. З зазначеного вбачається, що щонайменше один з п’ятнадцяти фрезерних верстатів, який відповідно до наказів ОСОБА_1 та актів списання основних засобів був зданий на металобрухт або ліквідований, був фактично проданий як наочний посібник. Тобто, ОСОБА_1 було навмисно здійснені дії щодо приховання факту продажу фрезерного верстату, який до цього, був списаний на металобрухт чи ліквідований.

Також, заперечуючи проти задоволення позову відповідачі зазначили, що відповідно до п. І Довідки про результати вибіркової перевірки фінансово-господарської діяльності ДНЗ «Ізмаїльський центр професійно-технічної освіти», ПАТ «Втормет» прийнято від ДНЗ «Ізмаїльський центр професійно-технічної освіти» металів чорних (вторинних) 17360,0 кг.Відповідно до п. 4.2, 4.3. Національних стандартів України ДСТУ 4121 – 2002 «ОСОБА_5 ВТОРИННІ», не допускають у металобрухті наявності брухту чи відходів кольорових металів та їх сплавів. Агрегати, машини, вузли та деталі, що втратили експлуатаційну цінність, повинні бути розібрані, розсортовані за видами та звільнені від кольорових металів.

Таким чином, фрезерні верстати ДНЗ «Ізмаїльський центр професійно-технічної освіти» до здачі ПАТ «Втормет» бути розібрані, розсортовані за видами та звільнені від кольорових металів.

Враховуючи викладене, твердження ОСОБА_1, що наступна інформація: ««Сдача металлома директором была организована тайно, в выходной день. Несколько станков было продано за полную стоимость. Для пополнения веса металлома директор организует резку оборудования в мастерских» є недостовірною, спростовується Довідкою про результати вибіркової перевірки фінансово-господарської діяльності ДНЗ «Ізмаїльський центр професійно-технічної освіти».

Крім цього, позивач також зазначає, що наступна інформація є недостовірною: «… это «манипуляции» директора с учебными корпусами… а пока первый негативные последствия закулисной игры руководителя ощутили дети, прежде всего, сироты…», а також фото кімнати гуртожитку з написом «Так выглядит большинство комнат в общежитии». Відповідно до довідки про результати вибіркової перевірки фінансово-господарської діяльності ДНЗ «Ізмаїльський центр професійно-технічної освіти», було встановлено, що кімнати у гуртожитку забезпеченні теплопостачанням тільки наполовину, іншу половину відключено від системи опалення, третій поверх потребує капітального ремонту… у гуртожику відсутній мінімальний рівень штучного освітлення, санітарно-технічний стан жилих кімнат, душової, вмивальних та туалетів незадовільний. Також комісією встановлено, що в гуртожитку мешкало 47 учнів, з яких сиріт – 24 особи. Враховуючи викладене, вказана інформація є достовірною та підтверджується вказаною довідкою.

Журналістом газети «Курьер недели» ОСОБА_2 на шпальтах газети був повністю відтворений текст звернення працівників ДНЗ «Ізмаїльський центр професійно-технічної освіти до ОСОБА_4 освіти та науки України ОСОБА_6 та директора Департаменту освіти та науки Одеської облдержадміністрації ОСОБА_7 У цьому зверненні йдеться про порушення, на думку заявників, їх прав при здійсненні своєї професійної діяльності директором ДНЗ «Ізмаїльський центр професійно-технічної освіти» ОСОБА_1 Разом з тим, наявність у такому зверненні завідомо неправдивих відомостей, а також у разі встановлення, що для звернення особи до вказаних органів не було жодних підстав і було викликано не наміром виконати свій громадський обов'язок або захистити свої права, свободи чи законні інтереси, тягне відповідальність, передбачену законодавством України.

У відзиві на уточнений позов представники відповідачів також зазначали, що відповідно до ст. 42 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», редакція, журналіст не несуть відповідальності за публікацію відомостей, які не відповідають дійсності, принижують честь і гідність громадян і організацій, порушують права і законні інтереси громадян або являють собою зловживання свободою діяльності друкованих засобів масової інформації і правами журналіста, якщо: 1) ці відомості одержано від інформаційних агентств або від засновника (співзасновників);2) вони містяться у відповіді на інформаційний запит щодо доступу до офіційних документів і запит щодо надання письмової або усної інформації, наданої відповідно до вимог Закону України "Про інформацію"; 3) вони є дослівним відтворенням публічних виступів або повідомлень суб’єктів владних повноважень, фізичних та юридичних осіб; 4) вони є дослівним відтворенням матеріалів, опублікованих іншим друкованим засобом масової інформації з посиланням на нього;5) в них розголошується таємниця, яка спеціально охороняється законом, проте ці відомості не було отримано журналістом незаконним шляхом. Таким чином, з урахуванням того, що текст статті є повним відтворенням звернення працівників ДНЗ «Ізмаїльський центр професійно-технічної освіти до ОСОБА_4 освіти та науки України ОСОБА_6 та директора Департаменту освіти та науки Одеської облдержадміністрації ОСОБА_7, підстав для задоволення позову немає.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_1 була керівником ДНЗ «Ізмаїльський центр професійно-технічної освіти», тобто посадовою особою.

Враховуючи той факт, що позивач була посадовою особою, це зобов’язує позивача зазначити в тексті позову в чому, на її думку, полягає цей злий умисел та довести це. За таких умов та у відповідності до ст. 17 Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальних захист журналістів» відсутні підстави для відшкодування моральної шкоди позивачу.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідне в задоволенні позову відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ст.200 ЦК України, ст.1 Закону України “Про інформацію” від 02.10.1992 року за N 2657-XII інформацією є документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що мали або мають місце у суспільстві, державі та навколишньому середовищі.

Згідно частини першої статті 91 ЦК України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.

За змістом статей 94, 277 ЦК України фізична чи юридична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Відповідно до вимог ст.ст.201, 277 ЦК України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, зокрема, честь, гідність і ділова репутація, ім'я (найменування), інші блага, які охороняються цивільним законодавством. Особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на спростування цієї інформації.

Згідно роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених в п.п.9, 15 постанови “Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної і юридичної особи” за №1 від 27.02.2009 року (далі – постанова Пленуму) відповідачами у справі про захист гідності, честі чи ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв’язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі. Поширенням інформації також є вивішування (демонстрація) в громадських місцях плакатів, гасел, інших творів, а також розповсюдження серед людей листівок, що за своїм змістом або формою порочать гідність, честь фізичної особи або ділової репутації фізичної та юридичної особи.

Тобто, юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Судом встановлено, що згідно контракту, укладеного між державним навчальним закладом «Ізмаїльський професійний ліцей» та ОСОБА_1, остання призначена на посаду директора державного навчального закладу «Ізмаїльський професійний ліцей» строком на п’ять років з 02.04.2015 року по 02.04.2020 року.

В судовому засіданні встановлено, що 17 грудня 2016 року та 24 грудня 2016 року в газеті «Курєр тижня» в статті ОСОБА_2 під назвою «Коллектив Измаильского центра профтехобразования выступил против директора» була висловлена інформація, яку позивач ОСОБА_1 вважає недостовірною, такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію та просить спростувати, а саме:

- визнати недостовірною інформацію поширену 17 грудня 2016 року та 24 грудня 2016 року в газеті «Кур’єр тижня» в статті ОСОБА_2 під назвою «Коллектив Измаильского центра профтехобразования выступил против директора», а саме:

1. В газеті від 17.12.2016 року в абзаці 5 зазначено: «… Действиями ОСОБА_1 присвоением родительських денег. ОСОБА_1 пользуясь служебным положением, манипулируя руководством Фонда, большую часть средств использовала в личных целях, «далеких» от ученого процесса. Так на родительськие деньги, по заказу директора, были куплены мобильный телефон стоимостью 3800 грн. и ноутбук. Директором неоднократно из Фонда брались средства на командировки, приобретение подарков, бензина для своего автомобиля.»

2. В газеті від 17.12.2016 року в абзаці 7 зазначено «Сдача металлома директором было організовано тайно, в выходной день. Несколько станков было продано за полную стоимость. Для пополнения веса металлолома директор организует резки оборудования в мастерских.»

3. В газеті від 24.12.2016 року в абзаці 3 «это «манипуляции» директора с учебными корпусами».

4. В газеті від 24.12.2016 року в абзаці 6 зазначено: «а пока первый негативные последствия закулисной игры руководителя ощутили дети, прежде всего сироты».

5. В газеті від 24.12.2016 року надається фото нібито кімнат гуртожитку з написом «Так выглядит большенство комнат в общежитии», змінити підпис на «кімната гуртожитку в стані ремонту».

В судовому засіданні встановлено, що колектив Державного навчального закладу «Ізмаїльський центр професійно – технічної освіти» звернувся із листом на адресу міністерства освіти та науки України і з проханням достроково припинити контракт з директором центра ОСОБА_1 та відсторонити її від виконання службових обов’язків.

Так, згідно довідки про результати вибіркової перевірки фінансово – господарської діяльності Державного навчального закладу «Ізмаїльський центр професійно – технічної освіти» вбачається, що на виконання наказу Департаменту освіти та науки облдерджадмінінстрації від 05.09.2016 року за № 246/ОД « Про створення комісії Департаменту освіти і науки облдержадміністрації» з метою перевірки колективного звернення трудового колективу ДНЗ «Ізмаїльський цент професійно – технічної освіти», проведено вибіркову перевірку стану фінансово – господарської діяльності навчального закладу. В ході перевірки встановлено порушення умов контракту директором ДНЗ «Ізмаїльський центр професійно – технічної освіти» ОСОБА_1, а саме здійснено списання основних засобів без отримання згоди Департаменту освіти і науки облдержавдмінінстрації та Міністерства освіти України, як суб’єктів управління. Списано з балансу установи фрезерні верстати у кількості 15 одиниць з яких: ліквідовані та здані на металобрухт 14 верстатів з оприбуткування двигунів. Списаний фрезерний верстат 6Р81, 1978 року випуску первісною вартістю 4197 грн. з інвентарним № 01300 оприбуткований по бухгалтерському обліку, як наочний посібник по ціні металобрухту на суму 5440 грн. 44 коп. Однак, комісією встановлено, що фрезерний верстат 6Р81 знаходиться в токарній майстерні в робочому сатані зі зміненим інвентарним номером. За результатами перевірки виявлено не стачу на загальну суму 14425 грн. 44 коп. Також, виявлено неефективне використання майна. Перевіркою також виявлений незадовільний санітарно – технічний стан жилих кімнат, душової вмивальної та туалетів.

В судовому засіданні встановлено, що зі змісту статті від 17 грудня 2016 року «В редакцию газеты «Курьер недели» обратились члены трудового коллектива Измаильского центра професионально – технического образования с просьбой осветить критическую ситуацию, в которой оказалось учебное заведение. Для того чтобы читатель понял о чем пойдет речь, предлагаем текст самого обращения, которое коллектив уже направил в Министерство образования и науки Украины, а также в Департамент образования и науки Одесской облгосадминистрации».

Текст звернення є повним відтворенням звернення працівників ДНЗ «Ізмаїльський центр професійно – технічної освіти до Міністерства освіти та науки України ОСОБА_6 та директора Департаменту освіти і науки Одеської облдержадміністрації ОСОБА_7

Стаття 9 Конституції України передбачає, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною ОСОБА_4 України, є частиною законодавства України.

Статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, ратифікованої Україною (далі - Конвенція), а також ст.34 Конституції України передбачено право кожного на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.

Втрутитись у процес реалізації цієї норми національна влада може лише у випадках, передбачених частиною другою статті 10 Конвенції, зокрема, якщо це передбачено законом, направлено на захист репутації або прав інших осіб і є необхідним в демократичному суспільстві.

Аналіз статті 10 Конвенції і практики її застосування, рішення Конституційного Суду України у справі про поширення відомостей від 10.04.2003 року N8-рп/2003 та іншого національного законодавства свідчить про те, що межі свободи вираження думок залежать від їх змісту та від того, чим займається особа, стосовно якої ці думки висловлені.

Як роз'яснив Верховний Суд України у п.21 постанови Пленуму при поширенні недостовірної інформації стосовно приватного життя публічних осіб вирішення справ про захист їх гідності, честі чи ділової репутації має свої особливості. Суди повинні враховувати положення Декларації про свободу політичних дебатів у засобах масової інформації, схваленої 12.02.2004 року на 872-му засіданні Комітету ОСОБА_4 Європи, а також рекомендації, що містяться у Резолюції 1165 (1998) Парламентської ОСОБА_8 Європи про право на недоторканість приватного життя. Зокрема, у названій Резолюції зазначається, що публічними фігурами є особи, які обіймають державні посади і (або) користуються державними ресурсами, а також усі ті, хто відіграє певну роль у суспільному житті (у галузі політики, економіки, мистецтва, соціальній сфері, спорті чи в будь-якій іншій галузі).

Зокрема, у статтях 3, 4, 6 Декларації вказується, що оскільки політичні діячі та посадові особи, які обіймають публічні посади або здійснюють публічну владу на місцевому, регіональному, національному чи міжнародному рівнях, вирішили апелювати до довіри громадськості та погодилися "виставити" себе на публічне політичне обговорювання, то вони підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та сильної громадської критики у засобах масової інформації з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції. При цьому зазначені діячі та особи не повинні мати більшого захисту своєї репутації та інших прав порівняно з іншими особами.

Право на недоторканість ділової репутації та честь і гідність публічної особи підлягають захисту лише у випадку, коли політичний, державний і громадський діяч доведе, що інформація поширена “з явним злим умислом”, тобто з нехтуванням питання про їх правдивість чи неправдивість, а не з метою доведення до громадськості тверджень про наміри і позицію політичних лідерів, інших публічних осіб та сформувати про них свою думку. Тому, якщо посадові чи службові особи діють без правових підстав, то мають бути готовими до критичного реагування з боку суспільства.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Лінгенс проти Австрії”, суд розрізняє факти та оціночні судження. Існування фактів можна довести, а правдивість критичного висловлювання не підлягає доведенню. Вимога доводити правдивість критичного висловлювання є неможливою для виконання і порушує свободу на власну точку зору, що є фундаментальною частиною права, захищеного статтею 10 Конвенції.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Хендісайд проти Об’єднаного Королівства» зазначено, що свобода висловлення своїх поглядів складає одну з важливих основ демократичного суспільства та одну з основних умов його прогресу і самореалізації кожної особи. З урахуванням вимог п.2 ст.10 Конвенції вона не відноситься лише до “інформації” або “ідеям”, які сприймаються сприятливо, вважаються нешкідливими або зустрічаються з байдужістю, але й к тим, які ображають, шокують та турбують. Такі вимоги плюралізму, толерантності та широти поглядів, без яких “демократичного суспільства” не існує.

Розповсюдження вищезазначеної інформації в газеті «Кур’єр тижня» в статті ОСОБА_2 по формі і за змістом не є нейтральними, та, можливо, є такими, що викликають у позивача почуття образи, обурення чи неспокою. Але такими є вимоги плюралізму, толерантності і лібералізму, без яких немає демократичного суспільства і тому позивач ОСОБА_1 має виявляти більшу терпимість.

У справі “Обершлик проти Австрії” Європейський суд з прав людини зазначає, що стаття 10 Конвенції захищає не лише суть висвітлених ідей та інформації, але також і форму, в якій вони надані. Свобода слова передбачає також використання висловлювань, деякою мірою перебільшених або, навіть, провокаційних. Залежно від обставин конкретної справи, висловлювання, яке є оціночним судженням, може бути перебільшеним за відсутності будь-якого фактичного підґрунтя.

Таким чином, судом не вбачається наявності підстав для визнання недостовірною інформацію поширену 17 грудня 2016 року та 24 грудня 2016 року в газеті «Кур’єр тижня» в статті ОСОБА_2 під назвою «Коллектив Измаильского центра профтехобразования выступил против директора», а саме:

1. В газеті від 17.12.2016 року в абзаці 5 зазначено: «… Действиями ОСОБА_1 присвоением родительських денег. ОСОБА_1 пользуясь служебным положением, манипулируя руководством Фонда, большую часть средств использовала в личных целях, «далеких» от ученого процесса. Так на родительськие деньги, по заказу директора, были куплены мобильный телефон стоимостью 3800 грн. и ноутбук. Директором неоднократно из Фонда брались средства на командировки, приобретение подарков, бензина для своего автомобиля.»

2. В газеті від 17.12.2016 року в абзаці 7 зазначено «Сдача металлома директором было організовано тайно, в выходной день. Несколько станков было продано за полную стоимость. Для пополнения веса металлолома директор организует резки оборудования в мастерских.»

3. В газеті від 24.12.2016 року в абзаці 3 «это «манипуляции» директора с учебными корпусами».

4. В газеті від 24.12.2016 року в абзаці 6 зазначено: «а пока первый негативные последствия закулисной игры руководителя ощутили дети, прежде всего сироты».

5. В газеті від 24.12.2016 року надається фото нібито кімнат гуртожитку з написом «Так выглядит большенство комнат в общежитии», змінити підпис на «кімната гуртожитку в стані ремонту».

Відповідно до ст. 42 Закону України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" редакція, журналіст не несуть відповідальності за публікацію відомостей, які не відповідають дійсності, принижують честь і гідність громадян і організацій, порушують права і законні інтереси громадян або являють собою зловживання свободою діяльності друкованих засобів масової інформації і правами журналіста, якщо:

1) ці відомості одержано від інформаційних агентств або від засновника (співзасновників);

2) вони містяться у відповіді на інформаційний запит щодо доступу до офіційних документів і запит щодо надання письмової або усної інформації, наданої відповідно до вимог Закону України "Про інформацію";

3) вони є дослівним відтворенням офіційних виступів посадових осіб державних органів, організацій і об'єднань громадян;

4) вони є дослівним відтворенням матеріалів, опублікованих іншим друкованим засобом масової інформації з посиланням на нього;

5) в них розголошується таємниця, яка спеціально охороняється законом, проте ці відомості не було отримано журналістом незаконним шляхом.

Враховуючи, що журналістом газети «Кур’єр тижня» ОСОБА_2 17 грудня 2016 року та 24 грудня 2016 року в статті під назвою «Коллектив Измаильского центра профтехобразования выступил против директора» був відтворений текст звернення працівників ДНЗ «Ізмаїльський центр професійно-технічної освіти до ОСОБА_4 освіти та науки України ОСОБА_6 та директора Департаменту освіти та науки Одеської облдержадміністрації ОСОБА_7та відповідно до вимог ст. 42 Закону України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" необхідно відмовити в задоволенні позовних вимог щодо визнання інформації недостовірною та такою, що порочить гідність та ділову репутацію.

В свою чергу, відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно до ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Враховуючи що судом не встановлено підстав для задоволення позовних вимог щодо визнання інформації недостовірною та такою, що порочить гідність та ділову репутацію то відповідно не встановлено і підстав для задоволення позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди, оскільки не встановлено порушення прав позивача.

На підставі викладеного, необхідно відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, товариства з обмеженою відповідальністю «Видавничий дім «Кур`єр» про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації та стягнення моральної шкоди.

Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приймаючи до уваги, що відмовлено у задоволенні позову, відповідно судом відмовляється позивачу у стягненні судових витрат з відповідачів.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-84, 89, 141, 211, 258, 259, 263-266 ЦПК України, суд, –

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 (паспорт серії КК № 306464 виданий Ізмаїльським МВ УМВС України в Одеській області 06.07.1999 року, РНОКПП – НОМЕР_1, мешкає за адресою: м. Ізмаїл, проспект Миру, б. 15) до ОСОБА_2 (паспорт серії КМ № 372543 виданий Ізмаїльським МВ УМВС України в Одеській області 14.03.2006 року, РНОКПП – НОМЕР_2, місце роботи за адресою: м. Ізмаїл, проспект Суворова, б. 77), товариства з обмеженою відповідальністю «Видавничий дім «Кур`єр» (ЄДРПОУ – 35328402, розташований за адресою: м. Ізмаїл, проспект Суворова, б.77) про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації та стягнення моральної шкоди – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено та підписано 07.11.2018 року.

Суддя:

ОСОБА_9