ОКРЕМА УХВАЛА
31 жовтня 2018 року
Київ
справа №820/2516/17
адміністративне провадження №К/9901/1147/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
за участю секретаря Горбатюка В.С.
представника позивача - Гордійчука В.В.
представника відповідача - Бикова В.А.
касаційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області
на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.09.2017 (головуючий суддя: Біленський О.О.)
та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2017 (головуючий суддя: Резнікова С.С., судді: Старостін В.В., Бегунца А.О.)
у справі № 820/2516/17
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УГП-БУД"
до Головного управління ДФС у Харківській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
В С Т А Н О В И В :
Товариство з обмеженою відповідальністю «УГП-БУД» (далі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної Фіскальної служби у Харківській області (далі - відповідач, ГУ ДФС), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 02.06.2017: №0001331403 про зменшення суми податкового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 389984,00 грн. та зменшення суми податкового кредиту на загальну суму 389984,00 грн.; № 0001321403 про збільшення суми грошового зобов'язання із ПДВ на 511170,00 грн. за основним платежем та 127792,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18.09.2017 позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС від 02.06.2017 №0001321403 в частині визнання податкового зобов'язання з ПДВ на суму 42038,03 грн. за основним платежем 33630,42 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 8407,61 грн. у іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2017 постанову суду першої інстанції скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог, та прийнято в цій частині нову постанову, якою позовні вимоги задоволено: скасовано податкове повідомлення-рішення від 02.06.2017 № 0001331403, яким позивачу зменшено грошове зобов'язання з ПДВ на загальну суму 389984,00 грн. та податкове повідомлення-рішення від 02.06.2017 № 0001321403, яким позивачу збільшено суму податкового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 596924,47 грн., в іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, виходив з тих мотивів, що оскаржувані позивачем податкові повідомлення - рішення від 02.06.2017 року №0001331403 та №0001321403 в частині донарахування позивачу податкових зобов'язань з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «БК Гранд-Моноліт», ТОВ «БУД-ІН-СЕРВІС», ТОВ «ЕККОБУДСТАНДАРТ», ТОВ «РОБУС УКРАЇНА», ТОВ "КРІСТАЛ-ТОРГ", ТОВ «Адвентум-Корп», ТОВ «ТД «СОФТ ТОРГ», ТОВ «Фортіс-брук» та ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ АЛЬЯНС БУД», складені без порушення вимог чинного законодавства, у межах повноважень та у спосіб, що встановлені ПК України та Законами України, з використанням повноважень, з метою, якою це повноваження надано та обґрунтовано, тобто з урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Суд апеляційної інстанції на підставі оцінки досліджених в судовому процесі доказів, а саме: копії договорів поставки, специфікацій до них, видаткових та податкових накладних, товарно-транспортних накладних, протоколів погодження договірної ціни на проектні роботи, актів здачі - приймання виконаних робіт, послуг, актів здачі-приймання робіт (надання послуг), за встановлення фактів наявності у позивача, ТОВ «РОБУС Україна», ТОВ «ЕККОБУДСТАНДАРТ», ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «АЛЬЯНС БУД», ТОВ «БК Гранд-Моноліт», ТОВ «БУД-ІН-СЕРВІС» - ліцензій на здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури - за відсутності з боку відповідача інших доводів та доказів, які б беззаперечно спростовували відсутність реального характеру поставки позивачу товарів (послуг ) від ТОВ «Паритет-опт-торг», ТОВ «Крафткор», ТОВ «ВТФ «Авіас», ТОВ «ТД «СОФТ ТОРГ»; та від ТОВ «КРІСТАЛ-ТОРГ», ТОВ «РОБУС Україна», ТОВ «ЕККОБУДСТАНДАРТ», ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «АЛЬЯНС БУД» , ТОВ «БК Гранд-Моноліт», ТОВ «БУД-ІН-СЕРВІС», ТОВ «Адвентум -Корп» дійшов до висновку про недоведеність з боку відповідача на виконання процесуального обов'язку, встановленого нормою частини другої ст. 71 КАС України (у редакції, чинній на дату ухвалення оскаржуваних судових рішень), правомірності збільшення сум податкових зобов'язань із ПДВ, зменшення сум податкового кредиту.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до суду з касаційною скаргою. У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції у частині задоволених позовних вимог та постанову апеляційного суду, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме: пункту 198.1, пункту 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України), та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.
Під час розгляду справи в суді касаційної інстанції податковим органом надано додаткові пояснення до касаційної скарги, в яких, серед іншого, вказано на факт існування обвинувальних вироків від 27.07. 2015 у справі № 639/5845/15-к та від 06.03.2017 у справі № 758/3099/17, відповідно до яких директора ТОВ «Кристал Торг» визнано винним у вчиненні злочину передбаченого частиною 2 статті 27, частиною 2 статті 205 Кримінального кодексу України та директора ТОВ «Фортіс Брук» визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 205-1 Кримінального кодексу України.
При цьому, вирок у справі від 27.07. 2015 № 639/5845/15-к був ухвалений ще до проведення податкової перевірки, а вирок від 06.03.2017 у справі № 758/3099/17 ухвалений до прийняття рішень судами попередніх інстанцій у даній справі.
Суд же касаційної інстанцій відповідно до положень частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Відповідно до частин першої та другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діяла на момент вирішення справи судами попередньої інстанції) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно з частиною четвертою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, яка діяла на момент розгляду справи у судах попередніх інстанцій) вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
Отже, податковий орган з метою доведення обставин, викладених в акті перевірки та обґрунтування правомірності спірних повідомлень-рішень зобов'язаний повідомити суди попередніх інстанцій про наявність вироку, який має значення для правильного вирішення адміністративної справи.
Всупереч покладеним обов'язкам податковий орган не повідомив суди першої та апеляційної інстанцій про наявність вироків у кримінальних провадженнях, чим порушив приписи статей 71, 72 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, до діяла до 15 грудня 2017 року).
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
На підставі положень частини першої статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
Керуючись статями 3, 243, 249 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
У Х В А Л И В:
Повідомити Головне управління ДФС у Харківській області про встановлені під час розгляду справи порушення вимог законодавства для вжиття невідкладних заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли встановленим судом порушенням.
Про вжиті заходи повідомити Верховний Суд не пізніше одного місяця після надходження окремої ухвали.
Окрема ухвала Верховного Суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали виготовлено 02.11.2018.
Головуючий суддя (підпис) І.А. ВасильєваСудді: (підпис) С.С. Пасічник (підпис) В.П. Юрченко
