Справа №127/27182/15-к
Провадження №1-в/127/784/18
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 листопада 2018 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
представника ДУ «Вінницька колонія (№86)» ОСОБА_4 ,
засудженого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці в режимі відеоконференції клопотання засудженого ОСОБА_5 про умовно-дострокове звільнення від покарання,
ВСТАНОВИВ:
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання ОСОБА_5 про умовно-дострокове звільнення. Клопотання мотивоване тим, що він вважає, що наявні усі законодавчо визначені підстави для його умовно-дострокового звільнення від відбування призначеного покарання.
Засуджений в судовому засіданні клопотання підтримав та просив його задовольнити.
Прокурор вважає, що підстави для задоволення клопотання відсутні.
Представник ДУ «Вінницька колонія (№86)» щодо вирішення клопотання покладався на розсуд суду.
Заслухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали особової справи, суд приходить до наступного висновку.
З матеріалів особової справи вбачається, що 11.10.2016 р. ОСОБА_5 засуджений Вінницьким міським судом Вінницької області за ч. 2 ст. 263 КК України з урахуванням ч. 1 ст. 71 КК України до покарання у виді 1 року 6 місяців позбавлення волі.
Вирок суду набрав законної сили на підставі ухвали Апеляційного суду Вінницької області від 13.09.2018 р.
З матеріалів особової справи також вбачається, що ОСОБА_5 був затриманий 24.08.2017 р. на виконання вироку.
З вироку суду від 11.10.2016 р. вбачається, що ОСОБА_5 раніше був судимий, зокрема, 12.10.2011 р. Ленінським районним судом м. Вінниці за ч. 1 ст. 296 КК України до покарання у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі, звільнився 24.07.2014 р. умовно-достроково з не відбутим покаранням 1 рік 8 місяців 20 днів.
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим, зокрема, не менше трьох чвертей строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин, а також покарання, призначеного особі, яка раніше звільнялася умовно-достроково і знову вчинила умисний злочин протягом невідбутої частини покарання.
Таким чином, застосування до засудженого ОСОБА_5 умовно-дострокового звільнення можливе у разі фактичного відбуття останнім не менше трьох чвертей призначеного покарання. З моменту затримання ОСОБА_5 на час розгляду його клопотання про умовно-дострокове звільнення останній фактично відбув 1 рік 2 місяці 13 днів.
Разом з тим, ч. 2 ст. 81 КК України регламентовано, що умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Як вбачається з матеріалів особової справи, ОСОБА_5 не має заохочень, не працевлаштований в установі відбування покарання. Дані відомості засудженим були підтверджені й в судовому засіданні.
Таким чином, незважаючи на те, що ОСОБА_5 на час розгляду його клопотання фактично відбув понад три чверті призначеного покарання, суд вважає, що правові підстави для задоволення його клопотання відсутні, оскільки в судовому засіданні не було доведено тієї обставини, що засуджений ОСОБА_5 сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Керуючись ст. 371, 539 КПК України, суд
УХВАЛИВ:
В задоволенні клопотання ОСОБА_5 про умовно-дострокове звільнення відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Вінницької області протягом семи днів з дня її проголошення, а засудженим в той же строк з дня отримання копії ухвали.
Суддя:
