Справа № 615/1251/17

Провадження № 2/615/65/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2018 року м. Валки

Валківський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді - Токмакової А.П.

секретаря судового засідання - Антоненко М.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Валки Харківської області цивільну справу за позовом заступника прокурора Харківської області Гончаренка Андрія Миколайовича в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України, Державного підприємства «Харківське обласне сільськогосподарське підприємство по племінній справі у тваринництві» до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, ОСОБА_2, Валківської районної державної адміністрації Харківської області про визнання незаконними та скасування рішень органу державної влади,

за участі прокурора - Дементьєва М.В.,

представника позивача ДП «ХОСПП» - Власенка В.І.,

представників відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_4, ОСОБА_5,

представника відповідача РДА - Дембовського В.О.,

В С Т А Н О В И В:

04.10.2017 року прокурор звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить:

- визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Валківської райдержадміністрації від 26.12.2007 року № 804 «Про припинення права постійного користування земельними ділянками ДП «Харківське обласне сільськогосподарське підприємство по племінній справі у тваринництві» на території Новомерчицької та Шарівської сільських рад»;

- визнати незаконними та скасувати накази Головного управління Держземагентства у Харківській області про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельних ділянок: наказ від 29.11.2013 року № ХА/6321285000:03:000/00000558; наказ від 29.11.2013 року № ХА/6321288500:03:000/00000562; наказ від 29.11.2013 року № ХА/6321288500:03:000/00000563;

- визнати незаконними та скасувати накази Головного управління Держземагентства у Харківській області про передачу ОСОБА_2 в оренду земельних ділянок від 21.04.2015 року №№ 873-СГ- 875-СГ;

- визнати недійсними договори оренди землі від 30.07.2015 року, укладені між Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області та ОСОБА_2, скасувавши їх державну реєстрацію щодо земельних ділянок, площею 106,45 га (кадастровий номер НОМЕР_2); площею 54,6519 га (кадастровий номер НОМЕР_3); площею 22,0123 га (кадастровий номер НОМЕР_4);

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яке зареєстровано за державою в особі Головного управління Держземагенства у Харківській області: № 17890811 від 11.12.2014 року щодо земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_2; № 17890697 від 11.12.2014 року щодо земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_3; № 17890596 від 11.12.2014 року щодо земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_4;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яким зареєстровано право оренди на земельну ділянку за ОСОБА_2: № 23344157 від 03.08.2014 року щодо земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_2; № 23345093 від 03.08.2015 року щодо земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_3; № 23346796 від 03.08.2015 року щодо земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_4.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що в ході вивчення правомірності вилучення земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Валківського району Харківської області, прокуратурою області встановлено, що 21.12.2007 року до Валківської районної державної адміністрації Харківської області звернулось ДП «Харківське обласне сільськогосподарське підприємство по племінній справі у тваринництві» із клопотаннями про припинення права користування земельними ділянками площею 106,45 га (державний акт серія НОМЕР_5) та площею 117,61 га (серія НОМЕР_6), які розташовані за межами населених пунктів на території Новомерчицької та Шарівської сільських рад Валківського району Харківської області відповідно.

За результатами розгляду зазначених клопотань Валківською районною державною адміністрацією Харківської області прийнято розпорядження від 26.12.2007 року № 804 «Про припинення права постійного користування земельними ділянками державному підприємству «Харківське обласне сільськогосподарське підприємство про племінній справі у тваринництві» на території Новомерчицької та Шарівської сільських рад».

В подальшому розпорядженням Валківської районної державної адміністрації Харківської області від 27.12.2007 року № 805 «Про дозвіл гр. ОСОБА_7 на розробку технічної документації із землеустрою по встановленню меж земельної ділянки для подальшого надання в оренду на території Новомерчицької сільської ради та Шарівської сільської ради» (із змінами внесеними розпорядженнями від 24.06.2008 № 687 та від 22.06.2009 № 458), ОСОБА_7 надано дозвіл на розробку документації із землеустрою на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення загальною площею 224,06 га (в подальшому із змінами внесеними зазначеними розпорядженнями на площу 183,1142 га).

Розпорядженням Валківської районної державної адміністрації Харківської області від 14.10.2009 року № 748 «Про надання гр. ОСОБА_7 в оренду земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Новомерчицької сільської ради та Шарівської сільської ради», ОСОБА_7 затверджено розроблену документацію із землеустрою та передані у користування земельні ділянки загальною площею 183,1142 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Новомерчицької та Шарівської сільських рад Валківського району Харківської області.

На підставі вказаних розпоряджень між Валківською районною державною адміністрацією Харківської області та ОСОБА_7 було укладено відповідні договори оренди земельних ділянок.

Розпорядженням Валківської районної державної адміністрації Харківської області від 17.12.2012 року № 839 «Про припинення дії договорів оренди земельних ділянок на території Шарівської на Новомерчицької сільських рад Валківського району Харківської області» припинено дію договорів оренди земельних ділянок у зв’язку зі смертю фізичної особи-орендаря.

Реєстраційною службою Валківського районного управління юстиції Харківської області на підставі розпорядження Валківської районної державної адміністрації Харківської області від 17.12.2012 року № 839 «Про припинення дії договорів оренди земельних ділянок на території Шарівської на Новомерчицької сільських рад Валківського району Харківської області», враховуючи лист Головного управління Держземагентства у Харківській області від 25.02.2015 року №11-20-14-4591/0/9-15 проведено реєстрацію припинення права оренди ОСОБА_7 на зазначені земельні ділянки.

Наказами Головного управління Держземагенства у Харківській області від 29.11.2013 року №№ ХА/ 6321285000:03:000/00000558, 6321288500:03:000/00000562, 6321288500:03:000/00000563 ОСОБА_2 надано дозволи на виготовлення документації із землеустрою щодо відведення спірних земель в оренду.

У 2015 році до Головного управління Держземагентства у Харківській області звернувся ОСОБА_2 із заявою про надання в оренду земельних ділянок державної власності сільськогосподарського призначення площею 106,4500 га кадастровий номер НОМЕР_2, яка розташована за межами населених пунктів на території Новомерчицької сільської ради Валківського району Харківської області, а також земельних ділянок площею 22,0123 га кадастровий номер НОМЕР_4 та площею 54,6519 га кадастровий номер НОМЕР_3, які розташовані за межами населених пунктів на території Шарівської сільської ради Валківського району Харківської області.

За результатами розгляду зазначених заяв Головним управлінням Держземагенства у Харківській області прийнято накази від 21.04.2015 №№ 873-СГ- 875-СГ про передачу земельних ділянок у користування.

На виконання вказаних наказів між Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області та ОСОБА_2 укладені відповідні договори оренди земельних ділянок від 30.07.2015: щодо земельної ділянки, площею 106,45 га (кадастровий номер НОМЕР_2); щодо земельної ділянки, площею 54,6519 га (кадастровий номер НОМЕР_3); щодо земельної ділянки, площею 22,0123 га (кадастровий номер НОМЕР_4).

Відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державним реєстратором реєстраційної служби внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію земельної ділянки за кадастровим номером (НОМЕР_2), а саме: записи про право власності № 8024018 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 17890811 від 11.12.2014, яке зареєстровано за державою в особі Головного управління Держземагенства у Харківській області.

В подальшому державним реєстратором реєстраційної служби внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію права оренди на вказану земельну ділянку (запис № 10647798) за ОСОБА_2 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 23344157 від 03.08.2015 року.

Відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державним реєстратором реєстраційної служби внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію земельної ділянки за кадастровим номером (НОМЕР_3), а саме: записи про право власності № 8023965 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 17890697 від 11.12.2014 року, яке зареєстровано за державою в особі Головного управління Держземагенства у Харківській області.

В подальшому державним реєстратором реєстраційної служби внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію права оренди на вказану земельну ділянку (запис № 10648274) за ОСОБА_2 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 23345093 від 03.08.2015 року.

Відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державним реєстратором реєстраційної служби внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію земельної ділянки за кадастровим номером (НОМЕР_4), а саме: записи про право власності № 8023915 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 17890596 від 11.12.2014 року, яке зареєстровано за державою в особі Головного управління Держземагенства у Харківській області.

В подальшому державним реєстратором реєстраційної служби внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію права оренди на вказану земельну ділянку (запис № 10648783) за ОСОБА_2 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 23346796 від 03.08.2015 року.

На думку прокурора, розпорядження голови Валківської райдержадміністрації про припинення права користування спірними земельними ділянками, накази Головного управління Держземагенства у Харківській області про передачу земель у користування ОСОБА_2 та договори оренди, укладені на їх виконання, є незаконними і підлягають визнанню недійсними, як вчинені без попередньої згоди та відома органу управління майном, а саме Міністерства аграрної політики та продовольства України. Всупереч вимогам ст.ст.116,142,149 Земельного кодексу України земельні ділянки передані в оренду іншому користувачу без вилучення їх у встановленому законом порядку з постійного користування ДП «Харківське обласне сільськогосподарське підприємство по племінній справі у тваринництві», що підтверджується листом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 03.05.2017 №37-27-15/11177 та листом Державної аудиторської служби України від 07.02.2017 року № 02-17/107.

Враховуючи, що розпорядженням голови Валківської районної державної адміністрації Харківської області від 17.12.2012 року № 839 припинено дію договорів оренди земельних ділянок у зв’язку зі смертю фізичної особи-орендаря, прокурор вважає недоцільним звернення з позовними вимогами про скасування розпоряджень голови райдержадміністрації та визнання недійсним договорів оренди землі, якими було раніше передано ОСОБА_7 в оренду спірні земельні ділянки.

Оскільки акти органів виконавчої влади та спірні договори оренди землі, які слугували підставами для подальшого оформлення права власності за державою в особі Головного управління Держземагенства у Харківській області та права користування за фізичною особою ОСОБА_2 на земельні ділянки (кадастрові номери НОМЕР_4, НОМЕР_3, НОМЕР_2) підлягають визнанню незаконними та скасуванню, на думку прокурора, підлягає скасуванню і рішення про державну реєстрацію такого права власності та права користування.

В зв’язку з тим, що про вказані порушення органи прокуратури області та Міністерство аграрної політики та продовольства України дізналися лише у 2017 році після проведення Державною аудиторською службою України ревізії фінансово-господарської діяльності державного підприємства, то у відповідності до ст.ст.256,261 ЦК України строки позовної давності не пропущено.

В поданому до суду клопотанні 24.10.2017 року прокурор просить визнати поважними причини пропуску строку, посилаючись на викладені вище обставини, оскільки в даному випадку прокурор звернувся з позовом про захист інтересів держави, порушення яких відбулося внаслідок недотримання Валківською райдержадміністрацією та Головним управлінням Держгеокадастру в Харківській області вимог ст..ст.116,142,149 ЗК України.

02.11.2017 року представник відповідача ОСОБА_2 – ОСОБА_4 подала заперечення на позовну заяву, в якому вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, так як навіть передавши в оренду земельні ділянки ОСОБА_2, останні залишились у віданні та розпорядженні держави, тобто інтереси держави порушено не було. Крім того, держава в особі Міністерства аграрної політики та продовольства не була власником спірних земельних ділянок, а мала лише право постійного користування ними. Діючі норми ст.192 ЗК України чітко зазначають, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку на відміну від права власності на земельну ділянку, підстави та порядок його набуття також регламентовано нормами ЗК України. Тобто законодавчо проведено розмежування понять постійного користування та права власності.

Звернула увагу, що у відповідності до ч.1 ст.346 ЦК України право власності припиняється у разі відчуження майна. Матеріали справи не містять доказів, що за ДП «ХОСППСТ» було зареєстровано право власності на земельні ділянки, які є предметом судового розгляду, а тому посилання прокурора на норми п.4.4 Статуту ДП «ХОСППСТ» щодо необхідності погодження відчуження засобів виробництва з Органом управління майном як на підставу визнання недійсним розпорядження голови Валківської районної державної адміністрації №804 від 26.12.2007 року, вважає неправомірним.

Правомірність дій в частині надання заяви про припинення права постійного користування земельних ділянок площею 106,45 га та 117,61 га ріллі ДП «ХОСППСТ» без погодження з органом управління майном опосередковано підтверджуються наказом Міністерства аграрної політики від 22.06.2010 року N 341 «Про внесення змін до примірного статуту державного підприємства, віднесеного до сфери управління Мінагрополітики», в якому чітко зазначено, що підприємство не має права без попереднього погодження з Уповноваженим органом управління приймати рішення щодо вилучення чи добровільної відмови від користування земельною ділянкою, передачі в оренду, укладання договорів про спільну діяльність (спільний обробіток земельних ділянок) та інших видів договорів, що можуть призвести до вилучення земельних ділянок, зміни цільового призначення земельних ділянок або їх частин, які закріплені за підприємством на праві постійного користування.

На думку представника відповідача, виходячи з зазначених вище правових норм підприємство мало право без попереднього погодження з Уповноваженим органом управління приймати рішення щодо добровільної відмови від користування земельною ділянкою.

Твердження прокурора про порушення ст.ст.116,142,149 ЗК України, а саме передачу в оренду іншому користувачу без вилучення її у встановленому законом порядку, без зазначення самих порушень носить абстрактний характер та не містить конкретних даних порушень того чи іншого нормативного акту.

Крім того, як зазначив представник відповідача, прокурором не наведено правових підстав щодо необхідності отримання попередньої згоди та повідомлення органу управління майном під час винесення рішення органами виконавчої влади та безпосереднього укладання договорів оренди землі, тому в задоволенні позову слід відмовити повністю.

06.11.2017 року представник відповідача ОСОБА_2 – ОСОБА_5 подав заяву про застосування строків позовної давності, в якій вказав, що однією з позовних вимог, з якою заступник прокурора звертається до суду є визнання незаконним та скасування розпорядження голови Валківської РДА від 26.12.2007 року № 804 «Про припинення права постійного користування земельними ділянками Державним підприємством «Харківське обласне сільськогосподарське підприємство по племінній справі у тваринництві».

Разом з тим, органами прокуратури в 2010 році проводилась перевірка законності прийняття розпорядження №804, за наслідками якої було винесено протест прокурора №07/4-467 вих-10 від 01.11.2010 року на зазначене розпорядження. В подальшому на вказаний протест листом Харківської обласної державної адміністрації за підписом першого заступника голови обласної державної адміністрації ОСОБА_8 (на бланку №009872 вих. №01-75/8048 від 16.11.2010 року) прокурору Харківської області державному раднику юстиції 3 класу Тюріну Г.Є. було надано повідомлення про відхилення протесту прокурора.

Крім того, вказаний протест розглядався Головним управлінням Держкомзему у Харківській області, які листом за вих. № 13-10-32/11594 у відповідь на лист №12985/22 від 03.11.2010 року на адресу начальника Головного юридичного управління обласної державної адміністрації Прокоп’єва К.Є. повідомили про відсутність порушень вимог чинного законодавства при припиненні права постійного користування Державним підприємством «Харківське обласне сільськогосподарське підприємства по племінній справі у тваринництві».

Таким чином, на думку представника відповідача, термін позовної давності повинен відраховуватися з винесення протесту прокурора, а саме з 01.11.2010 року.

Як зазначає представник відповідача, на момент спірних правовідносин положеннями ст.268 ЦК України було передбачено винятки із загального правила на поширення позовної давності на всі цивільні правовідносини та визначено, що позовна давність не поширюється, зокрема, у відповідності до п.4 ч.1 ст.268 ЦК України на вимогу власника або іншої особи про визнання незаконним правового акту органу державної влади, органу Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право.

Посилаючись на пп.2 п.2 розділу І ЗУ від 20.12.2011 року 4176-VI «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства», ч.ч.1,3 ст.5 ЦК України, представник відповідача вважає, що перебіг терміну позовної давності розпочався 15.01.2012 року та закінчився на загальних підставах 15.01.2015 року.

Отже, станом на 28.09.2017 року сплинув строк позовної давності на звернення до суду із позовними вимогами про скасування наказів Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, визнання недійсним договору оренди землі, що є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог у зв’язку з пропуском строку позовної давності.

Згідно ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові ( ч.4 ст.267 ЦК України).

06.12.2017 року представник відповідача Головного управління Держгеокадастру у Харківській області Варламов Д.В. подав заперечення на позовну заяву, в якому вказав, що відповідно до державних актів на право постійного користування землею серія НОМЕР_5 та НОМЕР_6 ДП «Харківське обласне сільськогосподарське підприємство по племінній справі у тваринництві» було постійним користувачем земельних ділянок на території Новомерчицької та Шарівської сільських рад Валківського району Харківської області.

21.12.2007 року до Валківської районної державної адміністрації Харківської області звернулось ДП «Харківське обласне сільськогосподарське підприємство по племінній справі у тваринництві» із клопотанням про припинення права постійного користування земельними ділянками площею 106,45 га та 117,61 га на території Новомерчицької та Шарівської сільських рад Валківського району Харківської області, які використовувались вказаним ДП на підставі державних актів на право постійного користування землею серія НОМЕР_5 та НОМЕР_6.

На підставі розпорядження Валківської районної державної адміністрації Харківської області від 26.12.2007 року за № 804 ДП «Харківське обласне сільськогосподарське підприємство по племінній справі у тваринництві» було припинено право постійного користування вказаними земельними ділянками, що передбачено ст.141 ЗК України.

Посилання прокуратури Харківської області на необхідність отримання згоди Міністерства аграрної політики України на припинення права постійного користування земельними ділянками, які перебували в користуванні ДП «Харківське обласне сільськогосподарське підприємство по племінній справі у тваринництві» не передбачена нормами ст.141 ЗК України.

Після припинення права ДП «Харківське обласне сільськогосподарське підприємство по племінній справі у тваринництві» постійного користування вказаними земельними ділянками відповідно до положень ст.17 ЗК України Валківська районна державна адміністрація Харківської області прийняла розпорядження від 27.12.2007 року за № 805 «про надання дозволу гр. ОСОБА_7 на розробку технічної документації із землеустрою по встановленню меж земельної ділянки для подальшого надання її в оренду на території Новомерчинської та Шарівської сільських рад» та розпорядження від 14.10.2009 року за № 748 «Про надання гр. ОСОБА_7 з оренду земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Новомерчинської та Шарівської сільських рад».

Як зазначив представник відповідача, виходячи з положень ст.17 ЗК України Валківська районна державна адміністрація Харківської області цілком правомірно розпорядилась земельними ділянками, які перебували в користуванні ДП «Харківське обласне сільськогосподарське підприємство по племінній справі у тваринництві» та правомірно розпорядилась земельною ділянкою, яка вже не перебувала в користуванні ДП «Харківське обласне сільськогосподарське підприємство по племінній справі у тваринництві».

Оскільки спірні земельні ділянки вже не перебували в користуванні ДП «Харківське обласне сільськогосподарське підприємство по племінній справі у тваринництві» Головне управління Держгеокадастру у Харківській області правомірно розпорядилось цими земельними ділянками шляхом видачі наказів від 29.11.2013 року № ХА/ 6321285000:03:000/00000558, № ХА/ 6321285000:03:000/00000562, № ХА/ 6321285000:03:000/00000563, а також від 21.04.2015 року за №№ 873-СГ, 875-СГ.

Відносно визнання недійсними договорів оренди від 30.07.2015 року, посилаючись на ст.ст.124,134 ЗК України, ст.ст.626,203 ЦК України, ст.283 ГК України, Головне управління вважає, що позовні вимоги прокуратури Харківської області не підлягають задоволенню, так як до його компетенції (станом на час підписання договору оренди землі від 30.07.2015 року) належала передача відповідно до закону земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності в межах області відповідно до вимог ст.122 ЗК України, Положення про Головне управління Держземагентства у Харківській області, затвердженого Наказом Державного агентства земельних ресурсів України від 21.09.2012 №449.

Перевірка позовної заяви та судовий розгляд проводилися за правилами ЦПК України в редакції, яка діяла на час пред’явлення позову.

15.12.2017 року набрав законної чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03.10.2017 року.

Враховуючи вимоги п.9 ч.1 Перехідних положень ЦПК України в редакції від 03.10.2017 року, на підставі ухвали суду від 09.01.2018 року судовий розгляд цивільної справи продовжено за правилами ЦПК України в редакції від 03.10.2017 року, з урахуванням вимог ст.274 цього Кодексу за правилами загального позовного провадження, про що оголошено сторонам в судовому засіданні та роз’яснено їм про порядок та строки виконання ними вимог ЦПК України в редакції від 03.10.2017 року, для чого відкладено розгляд справи в погоджені між сторонами строки.

16.01.2018 року представник відповідача ОСОБА_2 – ОСОБА_4 подала відзив на позовну заяву, в якому, посилаючись на викладені в запереченні від 02.11.2017 року обставини, заперечувала проти задоволення позову в повному обсязі.

Підтримавши викладені в заяві представника відповідача ОСОБА_5 від 06.11.2017 року обставини щодо застосування позовної давності, що є підставою для відмови в задоволенні позову вказала, що посилання прокурора на початок відліку терміну позовної давності з 2017 року у відповідності до ст.256,257,261 ЦК України не відповідає дійсним обставинам справи.

18.01.2018 року представник відповідача - голова Валківської районної державної адміністрації Харківської області ОСОБА_11 подав відзив на позовну заяву, в якому вказав, що відповідно до ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру», які позивач вибірково тлумачить на свою користь, передбачає, що представництво можливе лише за умови, якщо захист інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб’єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. В матеріалах справи відсутні будь-які посилання на дотримання даної вимоги.

Посилаючись на позицію, викладена у п.4 рішення Конституційного суду України від 08.04.1999 р. №3-рп/99 у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України до Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень ст.2 Арбітражного процесуального кодексу України, вважає, що прокурором у відповідності до ч.4 ст.56 ЦПК України не обґрунтовано, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, не зазначено орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, що є наслідком застосування положень, передбачених ст.185 цього Кодексу.

Враховуючи правову позицію Верховного Суду України, висловлену при розгляді справи № 6-84цс14 від 03.09.2014 року, вважає, що в позові прокурором не визначено в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України, Державного підприємства «Харківське обласне сільськогосподарське підприємство по племінній справі у тваринництві», оскільки спірне розпорядження Валківської районної державної адміністрації від 26.12.2007 року № 804 «Про припинення права постійного користування земельними ділянками державному підприємству «Харківське обласне сільськогосподарське підприємство по племінній справі у тваринництві» на території Новомерчицької та Шарівської сільських рад», не було скасоване Харківською обласною державною адміністрацією відповідно до положень, передбачених ч.3 ст.33 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» в яких зазначено, що голови обласних державних адміністрацій мають право скасовувати розпорядження голів районних державних адміністрацій, що суперечать Конституції України та законам України, рішенням Конституційного Суду України, актам Президента України, Кабінету Міністрів України, голів обласних державних адміністрацій, а також міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, чи іншими органами, встановленими ч.3 ст.43 Закону України «Про місцеві державні адміністрації».

На підставі викладеного, районною державною адміністрацією не вбачається підстав порушення матеріальних або інших інтересів держави в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України, Державного підприємства «Харківське обласне сільськогосподарське підприємство по племінній справі у тваринництві», в результаті прийняття розпорядження Валківською районною державною адміністрацією від 26.12.2007 року № 807.

Звернув увагу, що відповідно до абз.3 ч.3 ст.23 Закону не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, проте, виходячи зі змісту позову, на думку представника відповідача, позивач подає позовну заяву в інтересах держави в особі Державного підприємства «Харківське обласне сільськогосподарське підприємство по племінній справі у тваринництві».

Стосовно передачі Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області на підставі прийнятих наказів земельних ділянок державної власності сільськогосподарського призначення в користування на умовах оренди представник відповідача зазначив, що навіть передавши в оренду земельні ділянки громадянину ОСОБА_2, вони залишились у віданні та розпорядженні держави, тобто інтереси держави порушено не було. Крім того, держава в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України не була власником спірних земельних ділянок, а мала лише право постійного користування ними у відповідності до норми ст.192 ЗК України.

В іншій частині позовних вимог представник відповідача виклав обґрунтування заперечень, які аналогічні наданим представником відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_4

Посилаючись на положення ст.ст.256,257,261 ЦК України та правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду України від 30.09.2015 року у справі №3-374гс15, Валківська районна державна адміністрація просить в задоволенні позову заступника прокурора Харківської області А.Гончаренка відмовити у повному обсязі у зв'язку зі спливом позовної давності.

31.01.2018 року заступник прокурора Харківської області Гончаренко А. подав відповідь на відзив Валківської районної державної адміністрації Харківської області, в якій не погоджуючись з наведеними у відзиві доводами, вказав, що відповідно до Статуту Державного підприємства «Харківське обласне сільськогосподарське підприємство по племінній справі у тваринництві» (як на час виникнення спірних правовідносин, так і натепер) останнє перебуває у загальнодержавній власності і підпорядковане Міністерству аграрної політики та продовольства України (Орган управління майном).

Майно зазначеного підприємства, яке закріплене за ним на праві господарського відання є державною власністю.

Відповідно до вимог п.1 Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів У країн, від 25.11.2015 №1119, Міністерство аграрної політики та продовольства України (Мінагрополітики) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Основними завданнями Мінагрополітики згідно з п.3 зазначеного Положення є формування та забезпечення реалізації державної аграрної політики, спрямованої на розвиток агропромислового комплексу та забезпечення продовольчої безпеки держави, державної політики у сферах сільського господарства, тваринництва, садівництва, насінництва, розсадництва, виноградарства, харчової і переробної промисловості, інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу та сільськогосподарського машинобудування, сільськогосподарської дорадчої діяльності, визначення пріоритетних напрямків, стратегій та механізмів розвитку у відповідних сферах та галузях, здійснення аналізу діяльності та прогнозування розвитку галузей агропромислового виробництва з урахуванням їх зонального розміщення, кон'юнктури аграрного та продовольчого ринку, а також необхідності насичення продовольчого ринку продуктами вітчизняного виробництва, підготування пропозиції щодо формування та розвитку ринкових схем і принципів забезпечення підприємств аграрного комплексу технічними засобами, обладнанням, у тому числі для виробництва біопалива, запасними частинами, паливно-мастильними матеріалами, та іншими енергоресурсами, забезпечення розроблення та вдосконалення механізму правового регулювання суспільних відносин, пов'язаних із виробництвом продукції агропромислового комплексу, правового статуту суб'єктів аграрних правовідносин, земельних і майнових відносин за участю аграрних товаровиробників, здійснення контролю за землекористуванням державних підприємств, установ і організацій, що належать до сфери управління Мінагрополітики України, розроблення для державних сільськогосподарських підприємств обов'язкових до виконання єдиних стандартів, норм та процедур землекористування тощо.

Таким чином, позбавлення права використання спірними земельними ділянками та передача їх у користування іншій особі беззаперечно позбавляє державу в особі Мінагрополітики виконувати поставлені перед нею завдання, реалізовувати державну політику у агропромисловому комплексі, розвивати даний напрямок через підконтрольне йому державне підприємств, чим грубо порушуються інтереси Держави.

З урахуванням зазначених норм суб’єктом, який має здійснювати захист вказаних інтересів держави, є Міністерство аграрної політики та продовольства України,

Разом з тим, з часу незаконного припинення права постійного користування землею Мінагрополітики заходів до поновлення інтересів держави не вжито, що свідчить про наявність підстав для прокурорського втручання, визначених ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Вважає, безпідставними твердження відповідача про відсутність порушень вимог законодавства під час припинення права постійного користування землею державного підприємства, оскільки необхідність погодження питання припинення права землекористування з органом управління майном визначена главою 8 Господарського кодексу України, як в редакції на момент виникнення спірних правовідносин, так і на даний час.

Зокрема, на думку прокурора, відчуження майнових об'єктів, що належать до основних фондів, державне комерційне підприємство має право лише за попередньою згодою органу, до сфери управління якого воно належить.

Як зазначив прокурор, державне підприємства «Харківське обласне сільськогосподарське підприємство по племінній справі у тваринництві» використовувало ділянку на праві господарського відання, а право розпорядження нею належить власнику - Державі в особі Мінагрополітики.

Відсутність погодження Органу управління майном підтверджується листом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 03.05.2017 №37-27-15/11177 та листом Державної аудиторської служби України від 07.02.2017 № 02-17/107, які долучені до матеріалів справи.

Порушення встановленого законом порядку володіння, користування і розпорядження землями, що перебувають у державній власності та спричиняють шкоду Державі і є підставою, на думку прокурора, для втручання органів прокуратури шляхом звернення з позовом до суду в інтересах держави.

Враховуючи те, що спірні земельні ділянки вилучені із постійного користування державного підприємства незаконно, відсутні правові підставі надання цих земель у користування в 2015 році ГУ Держгеокадасту у Харківській області - ОСОБА_7 та ОСОБА_2 і у подальшому.

Позовна давність відповідно до вимог ст.261 ЦК України обчислюється від дня, коли особа, право якої порушено, довідалась або могла довідатись про це. Враховуючи, що прокурор у даному спорі не є позивачем, представляє інтереси держави в особі Мінагрополітики, то строк, позовної давності обчислюється саме коли останнє дізналось про порушене право.

Сама по собі обізнаність прокурора про незаконне вилучення земельної ділянки з постійного користування у 2010 році (як стверджує відповідач) не є підставою обізнаності щодо існуючих порушень та необхідності застосування положень ст. 267 ЦК України.

Зокрема, відповідно до листа Міністерства аграрної політики та продовольства України від 03.05.2017 №37-27-15/11177 про припинення право користування спірною земельною ділянкою йому не було відомо.

Вказані факти виявлені Державною аудиторською службою України, про що, окрім органів прокуратури, поінформовано Мінагрополітики.

В цей же день 31.01.2018 року заступник прокурора Харківської області Гончаренко А. подав відповідь на відзив Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, в якій не погоджуючись з наведеними у відзиві доводами, крім викладених раніше обставин, вказав, що вимоги ст.141 Земельного кодексу України передбачають лише підстави припинення права користування.

Порядок вилучення (припинення) земель, які перебувають у користуванні державних підприємств, передбачений ст.149 Земельного кодексу України та ст. 75 Господарського кодексу України, якими чітко визначено, що припинення права користування землею, яке закріплено за державним підприємством, здійснюється лише за згодою власника.

Відповідно до положень Статуту державного підприємства власником та розпорядником спірного майна є Міністерство аграрної політики та продовольства України, яке в свою чергу є Органом управління майном.

Згідно з п.п.4.2. Статуту майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання.

Таким чином, державне підприємство «Харківське обласне сільськогосподарське підприємство по племінній справі у тваринництві» використовувало ділянку на праві господарського відання, а право розпорядження нею належить власнику - Державі в особі Мінагрополітики.

Необхідність отримання згоди Органу управління майном визначена главою 8 Господарського кодексу України як в редакції на момент виникнення спірних правовідносин, так і на даний час, згідно з якою відчуження майнових об'єктів має відбуватись лише за попередньою згодою зазначеного органу.

Відсутність погодження Органу управління майном підтверджується листом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 03.05.2017 №37-27-15/11177 та листом Державної аудиторської служби України від 07.02.2017 № 02-17/107, які долучені до матеріалів справи.

Порушення встановленого законом порядку володіння, користування і розпорядженні землями, що перебувають у державній власності та спричиняють шкоду Державі і є підставою для втручання органів прокуратури шляхом звернення з позовом до суду в інтересах держави.

Наполягав, що власником та розпорядником спірних земель є держава в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України, оскільки є Органом управління майном вказаного державного підприємства. Припинення право користування земельними ділянками здійснюється лише за згодою з Органом управління майно, що не було враховано Валківською райдержадміністрацією під час прийняття спірного розпорядження. Таким чином, спірне розпорядження Валківської райдержадміністрації прийнято не у спосіб, визначений Законом.

06.02.2018 року представник Головного управління Держгеокадастру у Харківській області Варламов Д.В. подав відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Вказав, що відповідно до державних актів на право постійного користування землею серія НОМЕР_5 та НОМЕР_6 ДП «Харківське обласне сільськогосподарське підприємство по племінній справі у тваринництві» було постійним користувачем земельних ділянок на території Новомерчинської та Шарівської сільських рад Валківського району Харківської області.

21.12.2007 року до Валківської районної державної адміністрації Харківської області звернулось ДП «Харківське обласне сільськогосподарське підприємство по племінній справі у тваринництві» із клопотанням про припинення права постійного користування земельними ділянками площею 106,45 га та 117,61 га на території Новомерчинської та Шарівської сільських рад Валківського району Харківської області, які використовувались вказаним ДП на підставі державних актів на право постійного користування землею серія НОМЕР_5 та НОМЕР_6.

На підставі розпорядження Валківської районної державної адміністрації Харківської області від 26.12.2007 року за № 804 ДП «Харківське обласне сільськогосподарське підприємство по племінній справі у тваринництві» було припинено право постійного користування вищевказаними земельними ділянками, що передбачено ст.141 Земельного кодексу України, яка не встановлює для припинення права користування землею отримання згоди органів управління користувачів земельних ділянок, а для припинення права користування землею лише потребує добровільну відмову від права користування землею, що було і зроблено на підставі звернення постійного користувача вищевказаних земельних ділянок.

На думку представника відповідача, посилання прокуратури Харківської області на необхідність отримання згоди Міністерства аграрної політики України на припинення права постійного користування земельними ділянками, які перебували в користуванні ДП «Харківське обласне сільськогосподарське підприємство по племінній справі у тваринництві» не передбачена нормами ст.141 Земельного кодексу України.

Після припинення права ДП «Харківське обласне сільськогосподарське підприємство по племінній справі у тваринництві» постійного користування вищевказаними земельними ділянками відповідно до положень ст.17 Земельного кодексу України Валківська районна державна адміністрація Харківської області прийняла розпорядження від 27.12.2007 року за № 805 «про надання дозволу гр. ОСОБА_7 на розробку технічної документації із землеустрою по встановленню меж земельної ділянки для подальшого надання її в оренду на території Новомерчинеької та Шарівської сільських рад» та розпорядження від 14.10.2009 року за № 748 «Про надання гр. ОСОБА_7 в оренду земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Новомерчинеької та Шарівської сільських рад».

В іншій частині позовних вимог представник відповідача виклав обґрунтування заперечень, які аналогічні наданим представником відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_4

До компетенції Головного управління (станом на час підписання договору оренди землі від 30.07.2015 року) належала передача відповідно до закону земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності в межах області відповідно до вимог ст.122 Земельного кодексу України, Положення про Головне управління Держземагентства у Харківській області, затвердженого Наказом Державного агентства земельних ресурсів України від 21.09.2012 №449.

Посилаючись на ч.1 ст.124, ч.ч.2,3 ст.134 ЗК України, ч.1 ст.626, ст.203 ЦК України, ч.1 ст.283 ГК України, представник відповідача вважає, що Головним управлінням у межах наданої йому компетенції та у відповідності до вимог чинного законодавства за згодою сторін та відповідно до наказів від 21.04.2015 року за №№ 873-СГ, 875-СГ укладено договір оренди від 07.05.2015 року земельних ділянок державної власності сільськогосподарського призначення.

В цей же день 06.02.2018 року представник Головного управління Держгеокадастру у Харківській області Варламов Д.В. подав заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Вказав, що з урахуванням п.5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства» строк прокурора для звернення до суду сплив ще 15.01.2015 року.

Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 22.06.2010 року за № 341 було внесено зміни до п.5 Примірного статуту державного підприємства, віднесеного до сфери управління Мінагрополітики, доповнивши п.5.5 цього статуту абзацом наступного змісту: «Підприємство не має права без попереднього погодження з Уповноваженим органом управління приймати рішення щодо вилучення чи добровільної відмови від користування земельною ділянкою, передачі в оренду, укладання договорів про спільну діяльність (спільний обробіток земельних ділянок) та інших видів договорів, що можуть призвести до вилучення земельних ділянок, зміни цільового призначення земельних ділянок або їх частин, які закріплені за підприємством на праві постійного користування.»

Таким чином, на думку представника відповідача, до вказаної дати ДП «Харківське обласне сільськогосподарське підприємство по племінній справі у тваринництві» мало право вчиняти дії направлені на відмову від права користування землею без погодження з Міністерством аграрної політики та продовольства України.

19.03.2018 року представник Державного підприємства «Харківське обласне сільськогосподарське підприємство по племінній справі у тваринництві» ОСОБА_12 подав заяву, в якій підтвердив обставини, викладені у відповіді на відзив прокурора від 31.01.2018 року, просив задовольнити позов в повному обсязі.

23.04.2018 року представник Міністерства аграрної політики та продовольства України ОСОБА_13 надав письмові пояснення, в яких вказав, що відповідно до листа Північно-Східного офісу Держаудитслужби від 26.01.2017 № 20-07-25/640 «Про результати ревізії ДП «Харківське обласне сільськогосподарське підприємство по племінній справі у тваринництві» в ході ревізії ДП «ХОСППСТ» встановлено, що за період з 01.11.2005 року по 30.06.2016 року підприємством було припинено право користування земельними ділянками загальною площею 333,46 Га згідно виданих розпоряджень Валківської РДА.

За розпорядженням голови Валківської РДА від 26.12.2007 № 804 ДП «ХОСППСТ» припинено право постійного користування земельними ділянками площею 106,45 га території Новомерчицької сільської ради (акт на право постійного користування земель НОМЕР_6) та площею 117,61 га на території Шарівської сільської ради (акт на право постійного користування земель НОМЕР_5).

Підставою для розроблення проекту розпорядження та його видання послужили листи директора ДП «ХОСППСТ» ОСОБА_7 від 21.12.2007 № 87 за вх. № 01-44/1106 та від 21.12.2007 № 87 за вх. № 01-44/1110 щодо вилучення і припинення права постійного користування земельними ділянками.

Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє орган державної реєстрації.

Згідно зі Статутом ДП «ХОСППСТ», затвердженого розпорядженням Міністерства аграрної політики України від 21.03.2005 № 10, Харківське облдержпідприємство перебуває у загальнодержавній власності і підпорядковане Міністерству аграрної політики України (орган управління майном). Відповідно до п.4.2 Статуту майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання.

П.4.4 Статуту ДП «ХОСППСТ» встановлено, що відчуження засобів виробництва, що є державною власністю і закріплені за підприємством, здійснюється за погодженням з органом управління майном у порядку, що встановлений законодавством.

В ході ревізії Північно-Східного офісу Держаудитслужби та при проведенні зустрічної звірки у Валківській РДА документи, які б підтверджували згоду Мінагрополітики щодо припинення права постійного користування земельними ділянками площею 106,45 га території Новомерчицької сільської ради (акт на право постійного користування земель НОМЕР_6) та площею 117,61 га на території Шарівської сільської ради (акт на право постійного користування земель НОМЕР_5) не було надано.

Крім того, листом Мінагрополітики від 03.05.2017 № 37-27-15/11177 повідомлено Прокуратуру Харкіської області про те, що в Міністерстві аграрної політики та продовольства України відсутня інформація щодо факту погодження вилучення спірних земельних ділянок.

Представник позивача вказав, що відмова ДП «ХОСППСТ» від земельних ділянок площею 224,06 га відбулась без погодження з органом управління майном - Мінагрополітики, чим було порушено вимоги ч.5 ст.75 Господарського кодексу України, ч.ч.3,4 ст.142 Земельного кодексу України та пункту 4.4 Статуту ДП «ХОСППСТ», в зв’язку з чим просить прийняти законне і обґрунтоване судове рішення.

Правом щодо подання інших заяв по суті справи в передбаченому ст.174 ЦПК України порядку сторони не скористалися.

За клопотанням представника відповідача ОСОБА_2 – ОСОБА_5 судом витребувано баланс (звіт) про фінансовий стан ДП «ХОСППСТ» та відомості щодо складових основних засобів та складання актів на вибуття основних засобів протягом 2007 року, а також відомості щодо підстав набуття підприємством права постійного користування земельними ділянками та подальших змін.

Інші заяви чи клопотання щодо проведення інших процесуальних дій, в тому числі забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження у справі, учасниками справи не заявлялися.

В судовому засіданні прокурор підтримав викладені раніше обставини, просив задовольнити позов в повному обсязі. Вказав, що ДП «ХОСППСТ» - державне підприємство, за яким закріплено майно у вигляді права постійного користування земельними ділянками для здійснення підприємницької діяльності, оскільки на той час не передбачено було набуття права власності державними підприємствами. Мінагрополітики здійснює контроль за діяльністю підприємств, але в даному випадку вилучення земельних ділянок не погоджувалося, тому всі подальші рішення органів державної влади є незаконними. Чи проводилася раніше прокурорська перевірка з питань дотримання земельного законодавства невідомо, так як термін зберігання матеріалів закінчився. При зверненні з даним позовом до суду прокуратура представляє інтереси Мінагрополітики, яке повинно було, але не вжило ніяких заходів щодо відновлення прав державного підприємства, а не інтереси самого підприємства.

Представник позивача ДП «ХОСППСТ» - Власенко В.І. повністю підтримав прокурора. Звернув увагу, що ОСОБА_7 відмовився лише від частини земельних ділянок, які найбільш родючі та приносили доходи. Використання інших земельних ділянок потребує від підприємства великих затрат через їх непридатність, крім того, через значну віддаленість. Прибуток від користування земельними ділянками забезпечує розвиток підприємства, здійснення підприємницької діяльності, виплату заробітної плати працівникам. Вважає, що заява директора – це думка однієї особи, тому обов’язково всі питання повинні погоджуватися з органом управління майном – МАП, директор повинен діяти в інтересах підприємства.

Представник відповідача ОСОБА_2 – ОСОБА_5, думку якого підтримала ОСОБА_4, звернув увагу, що спірні земельні ділянки як належали державі, так і належать, сплачуються всі земельні податки. Зміни до Статуту ДП «ХОСППСТ» щодо необхідності погодження вилучення майна з Мінагрополітикою внесено в 2010 році вже після вилучення земельних ділянок. Вважає, що підприємство здає звіти про основні фонди до Мінагрополітики, тому останньому було відомо про вилучення земельних ділянок. Прокуратура не може представляти інтереси державного комерційного підприємства. Крім того, земельні ділянки, на його думку, не відносяться до основного фонду підприємства, а лише є засобом користування. Право користування в даному випадку не є майном, тому не може бути застосовано п.4.2 Статуту та ст.75 ГК України. Директор же повинен погоджувати лише відчуження основних засобів підприємства, тому не повинен був погоджувати відмову від земельних ділянок. Підтримав викладені раніше обставини, просив відмовити в задоволенні позову. В разі встановлення обґрунтованості позову просив застосувати позовну давність.

Представник Валківської районної державної адміністрації Харківської області Дембовський В.О. вказав, що ДП «ХОСППСТ» та Мінагрополітики не можуть бути позивачами у справі, оскільки не були розпорядниками земельних ділянок. До 2013 року розпорядником земельних ділянок державної власності була райдержадміністрація, потім Головне управління Держгеокадастру. Земельна ділянка вилучена із користування підприємства на підставі заяви директора. Розпорядження Валківської РДА від 26.12.2007 року № 804 не скасовано органами вищого рівня або судом, в тому числі за результатами прокурорської перевірки. Обґрунтованих причин відмови в задоволенні заяви не було, так як відповідно до п.6.3 Статуту ОСОБА_7 мав повноваження подавати заяву від імені ДП «ХОСППСТ» про добровільну відмову від земельних ділянок. Вважає, що у відповідності до ст.141 ЗК України райдержадміністрація мала повноваження розпорядження земельними ділянками сільгоспризначення. На його думку, користування земельними ділянками не є основним засобом, тобто майном підприємства. Про наявність протесту прокурора щодо скасування розпорядження РДА, не знає, дізнався з матеріалів справи.

Інші учасники судового провадження не з’явилися, просили розгляд справи проводити за їх відсутності.

Згідно ч.1 ст.223 ЦПК України неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Заслухавши пояснення учасників судового провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії НОМЕР_5, виданого Валківською районною радою Харківської області 16.11.1999 року Державне підприємство «Харківське обласне сільськогосподарське підприємство по племінній справі у тваринництві» є постійним користувачем земельної ділянки.

Згідно даного Державного акту Державному підприємству «Харківське обласне сільськогосподарське підприємство по племінній справі у тваринництві» - позивачу у справі надано у постійне користування для ведення підсобного сільського господарства земельну ділянку у розмірі 106,45 га, розташовану на землях Новомерчицької сільської ради Валківського району Харківської області, в межах згідно з планом землекористування. Державний акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 153.

На підставі Державного акту на право постійного користування землею серії НОМЕР_6, виданого Валківською районною радою Харківської області 16.11.1999 року Державне підприємство «Харківське обласне сільськогосподарське підприємство по племінній справі у тваринництві» є постійним користувачем земельної ділянки.

Згідно даного Державного акту Державному підприємству «Харківське обласне сільськогосподарське підприємство по племінній справі у тваринництві» - позивачу у справі надано у постійне користування для ведення підсобного сільського господарства земельну ділянку у розмірі 117,61 га, розташовану на землях Шарівської сільської ради Валківського району Харківської області, в межах згідно з планом землекористування. Державний акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 150.

Право постійного користування земельною ділянкою позивача залишається непорушним і продовжує діяти і після прийняття нового Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року, що підтверджується рішенням Конституційного суду України по справі № 1-17/2005 від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005.

На підставі розпорядження голови Валківської районної державної адміністрації Харківської області № 804 від 26.12.2007 року ДП «Харківське обласне сільськогосподарське підприємство по племінній справі у тваринництві» припинено право постійного користування земельними ділянками площею 106,45 га (державний акт на право постійного користування землею серії НОМЕР_5) та площею 117,61 га (державний акт на право постійного користування землею серії НОМЕР_6), які розташовані за межами населених пунктів на території Новомерчицької та Шарівської сільських рад Валківського району Харківської області відповідно.

Доказів, які б свідчили про скасування Державних актів на право постійного користування землею серії І-ХР №№ 000773, 000774, виданих Валківською районною радою Харківської області 16.11.1999 року, зареєстрованих в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №№150,153, суду не надано.

Відповідно до положень Статуту ДП «Харківське обласне сільськогосподарське підприємство по племінній справі у тваринництві», затвердженого 21.03.2005 року Першим заступником Міністра Мністерства аграрної політики України за № 10, підприємство перебуває у загальнодержавній власності і підпорядковано Міністерству аграрної політики України (Орган управління майном).

Згідно п.п.4.2. Статуту майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання.

П.4.4. Статуту передбачено, що відчуження засобів виробництва, що є державною власністю і закріплені за підприємством, здійснюється за погодженням з Органом управління майном у порядку, що встановлений законодавством.

Директор підприємства згідно п.6.3 Статуту самостійно вирішує питання в діяльності підприємства за винятком тих, що віднесені до компетенції органу управління майном.

В подальшому відповідно до наказу Головного управління Держземагентства у Харківській області № ХА/6321288500:03:000/00000562 від 29.11.2013 року ОСОБА_2 надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки, орієнтовним розміром 54,6000 га, що розташована за межами села Шевченкове Валківського району Харківської області за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення сільськогосподарських угідь (ріллі) для ведення фермерського господарства.

Згідно наказу Головного управління Держземагентства у Харківській області № ХА/6321288500:03:000/00000563 від 29.11.2013 року ОСОБА_2 надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки, орієнтовним розміром 22,0000 га, що розташована за межами села Шевченкове Валківського району Харківської області за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення сільськогосподарських угідь (ріллі) для ведення фермерського господарства.

Відповідно до наказу Головного управління Держземагентства у Харківській області від 29.11.2013 року № ХА/6321285000:03:000/00000558 ОСОБА_2 надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки, орієнтовним розміром 106,4500 га, що розташована за межами села Журавлі Валківського району Харківської області за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення сільськогосподарських угідь (ріллі) для ведення фермерського господарства.

На підставі наказу Головного управління Держземагентства у Харківській області від 21.04.2015 року № 873-СГ ОСОБА_2 надано в оренду земельну ділянку державної власності сільськогосподарського призначення сільськогосподарських угідь (ріллі), загальною площею 22,0123 га із кадастровим номером НОМЕР_4, зареєстровану в Державному реєстрі речових прав 09.12.2014 року (реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна 524885663212), яка розташована за межами населених пунктів Шарівської сільської ради Валківського району Харківської області, для ведення фермерського господарства строком на 49 років.

Згідно наказу Головного управління Держземагентства у Харківській області від 21.04.2015 року № 874-СГ ОСОБА_2 надано в оренду земельну ділянку державної власності сільськогосподарського призначення сільськогосподарських угідь (ріллі), загальною площею 54,6519 га із кадастровим номером НОМЕР_3, зареєстровану в Державному реєстрі речових прав 09.12.2014 року (реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна 524888663212), яка розташована за межами населених пунктів Шарівської сільської ради Валківського району Харківської області, для ведення фермерського господарства строком на 49 років.

Відповідно до наказу Головного управління Держземагентства у Харківській області від 21.04.2015 року № 875-СГ ОСОБА_2 надано в оренду земельну ділянку державної власності сільськогосподарського призначення сільськогосподарських угідь (ріллі), загальною площею 106,4500 га із кадастровим номером НОМЕР_2, зареєстровану в Державному реєстрі речових прав 09.12.2014 року (реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна 524892263212), яка розташована за межами населених пунктів Новомерчицької сільської ради Валківського району Харківської області, для ведення фермерського господарства строком на 49 років.

Між Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області (код ЄДРПОУ 39792822) та ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) укладено договір оренди землі від 30.07.2015 року щодо земельної ділянки площею 22,0123 га (кадастровий номер НОМЕР_4) та на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень внесено запис про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, індексний номер 23346796 від 03.08.2015 року 11:22:07.

Крім того, між Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області (код ЄДРПОУ 39792822) та ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) укладено договір оренди землі від 30.07.2015 року щодо земельної ділянки площею 54,6519 га (кадастровий номер НОМЕР_3) та на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень внесено запис про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, індексний номер 23345093 від 03.08.2015 року 10:37:31.

Крім того, між Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області (код ЄДРПОУ 39792822) та ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) укладено договір оренди землі від 30.07.2015 року щодо земельної ділянки площею 106,4500 га (кадастровий номер НОМЕР_2) та на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень внесено запис про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, індексний номер 23344157 від 03.08.2015 року 10:19:21.

Відповідно до положень ст.55 Конституції України, держава кожному гарантує право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органи державної власності, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Незважаючи на активне створення останнім часом підприємств, заснованих на приватній власності, на сьогодні в Україні суб’єкти господарювання державного сектору економіки становлять значну частку у загальному обсязі всіх суб’єктів господарювання та продовжують відігравати важливу роль у національному товаровиробництві.

Відповідно до ч.2 ст.22 ГК України суб’єктами господарювання державного сектора економіки є суб’єкти, що діють на основі лише державної власності, а також суб’єкти, державна частка у статутному фонді яких перевищує п’ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб’єктів.

При цьому законодавство окремо виділяє такий вид суб’єктів господарювання державного сектору економіки, як державні підприємства. Зокрема, відповідно до ч.4 ст.22 ГК України законом можуть бути визначені види господарської діяльності, яку дозволяється здійснювати виключно державним підприємствам, установам і організаціям, перелік яких визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Надання спеціальних прав державним підприємствам потребує чіткого визначення правового статусу підприємства державної форми власності, визначення кола підприємств, що віднесені до зазначеної категорії.

Поняття «державне підприємство» у ГК України змінилося у порівнянні із поняттям, яке надавалося у ЗУ «Про підприємства в Україні» (який втратив чинність у зв’язку із набранням чинності Господарським кодексом України).

Відповідно до ч.3 ст.10 ЗУ «Про підприємства в Україні» (який діяв на час виготовлення Державних актів про право постійного користування землею) майно, що є державною власністю і закріплене за державним підприємством (крім казенного), належить йому на праві повного господарського відання.

Здійснюючи право повного господарського відання, державне підприємство володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном на свій розсуд, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать чинному законодавству та статуту підприємства.

Стосовно правового статусу підприємств державної форми власності слід зазначити, що ст.63 ГК України визначає види та організаційні форми підприємств, що можуть діяти в Україні залежно від декількох критеріїв.

Державними підприємствами відповідно до ГК України є підприємства, що діють на основі державної власності.

Особливості утворення і діяльності державного комерційного підприємства визначено у ст.ст.74-75 ГК України.

Державне комерційне підприємство є суб’єктом підприємницької діяльності, діє на основі статуту на принципах підприємництва, зазначених у ст.44 цього Кодексу, і несе відповідальність за наслідки своєї діяльності усім належним йому на праві господарського відання майном згідно з цим Кодексом та іншими законами, прийнятими відповідно до цього Кодексу.

Майно державного комерційного підприємства закріплюється за ним на праві господарського відання.

Статутний фонд державного комерційного підприємства утворюється уповноваженим органом, до сфери управління якого воно входить, до реєстрації цього підприємства як суб’єкта господарювання. Мінімальний розмір статутного фонду державного комерційного підприємства встановлюється законом.

За змістом ст.75 ГК України державне комерційне підприємство зобов'язане приймати та виконувати доведені до нього в установленому законодавством порядку державні замовлення, враховувати їх при формуванні виробничої програми, визначенні перспектив свого економічного і соціального розвитку та виборі контрагентів, а також складати і виконувати річний та з поквартальною розбивкою фінансовий план на кожен наступний рік.

Основним плановим документом державного комерційного підприємства є фінансовий план, відповідно до якого підприємство отримує доходи і здійснює видатки, визначає обсяг та спрямування коштів для виконання своїх функцій протягом року відповідно до установчих документів.

Фінансовий план підлягає затвердженню до 1 вересня року, що передує плановому, якщо інше не передбачено законом: підприємств, що є суб’єктами природних монополій, та підприємств, плановий розрахунковий обсяг чистого прибутку яких перевищує 50 мільйонів гривень, - Кабінетом Міністрів України; інших підприємств - органами, до сфери управління яких вони належать.

Органи, до сфери управління яких входять державні комерційні підприємства, надають центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, до 1 вересня року, що передує планованому, зведені показники фінансових планів та фінансові плани у розрізі окремих державних комерційних підприємств, які входять до сфери їх управління.

Державне комерційне підприємство не має права безоплатно передавати належне йому майно іншим юридичним особам чи громадянам, крім випадків, передбачених законом. Відчужувати майнові об'єкти, що належать до основних фондів, державне комерційне підприємство має право лише за попередньою згодою органу, до сфери управління якого воно належить, і лише на конкурентних засадах, якщо інше не встановлено законом. Розпоряджатися в інший спосіб майном, що належить до основних фондів, державне комерційне підприємство має право лише у межах повноважень та у спосіб, що передбачені цим Кодексом та іншими законами.

Органи, до сфери управління яких відносяться державні комерційні підприємства, до 15 липня року, що передує плановому, надають Кабінету Міністрів України інформацію про обсяги перерахування прибутку державних комерційних підприємств для їх врахування при формуванні державного бюджету.

Відповідно до Статуту Державного підприємства «Харківське обласне сільськогосподарське підприємство по племінній справі у тваринництві» (як на час виникнення спірних правовідносин, так і натепер) останнє перебуває у загальнодержавній власності і підпорядковане Міністерству аграрної політики та продовольства України (Орган управління майном).

Майно зазначеного підприємства, яке закріплене за ним на праві господарського відання є державною власністю.

Відповідно до вимог п.1 Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів У країн, від 25.11.2015 №1119, Міністерство аграрної політики та продовольства України (Мінагрополітики) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Основними завданнями Мінагрополітики згідно з п.3 зазначеного Положення є формування та забезпечення реалізації державної аграрної політики, спрямованої на розвиток агропромислового комплексу та забезпечення продовольчої безпеки держави, державної політики у сферах сільського господарства, тваринництва, садівництва, насінництва, розсадництва, виноградарства, харчової і переробної промисловості, інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу та сільськогосподарського машинобудування, сільськогосподарської дорадчої діяльності, визначення пріоритетних напрямків, стратегій та механізмів розвитку у відповідних сферах та галузях, здійснення аналізу діяльності та прогнозування розвитку галузей агропромислового виробництва з урахуванням їх зонального розміщення, кон'юнктури аграрного та продовольчого ринку, а також необхідності насичення продовольчого ринку продуктами вітчизняного виробництва, підготування пропозиції щодо формування та розвитку ринкових схем і принципів забезпечення підприємств аграрного комплексу технічними засобами, обладнанням, у тому числі для виробництва біопалива, запасними частинами, паливно-мастильними матеріалами, та іншими енергоресурсами, забезпечення розроблення та вдосконалення механізму правового регулювання суспільних відносин, пов'язаних із виробництвом продукції агропромислового комплексу, правового статуту суб'єктів аграрних правовідносин, земельних і майнових відносин за участю аграрних товаровиробників, здійснення контролю за землекористуванням державних підприємств, установ і організацій, що належать до сфери управління Мінагрополітики України, розроблення для державних сільськогосподарських підприємств обов'язкових до виконання єдиних стандартів, норм та процедур землекористування тощо.

Таким чином, позбавлення права використання спірними земельними ділянками та передача їх у користування іншій особі беззаперечно позбавляє державу в особі Мінагрополітики виконувати поставлені перед нею завдання, реалізовувати державну політику у агропромисловому комплексі, розвивати даний напрямок через підконтрольне йому державне підприємств, чим грубо порушуються інтереси Держави.

З урахуванням вищевказаних норм суб’єктом, який має здійснювати захист вказаних інтересів держави, є Міністерство аграрної політики та продовольства України,

Разом з тим, з часу незаконного припинення права на землю Мінагрополітики заходів до поновлення інтересів держави не вжито, ще свідчить про наявність підстав для прокурорського втручання, визначених ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Ст.326 ЦК України визначає, що у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади.

Стаття 116 ЗК України передбачає, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Відповідно до ст.92 ЗК України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають, зокрема, підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності.

Моментом виникнення права постійного землекористування є видача та реєстрація відповідного державного акту, проте існуючий порядок передбачає реєстрацію акту до його видачі.

Існування права постійного користування з обмеженим суб’єктним складом знаходиться у суперечності із обов’язками України щодо адаптації вітчизняного законодавства до законодавства ЄС. Зокрема, з точки зору законодавства ЄС про конкуренцію (ст. 86.1 Угоди про заснування ЄС) надання права постійного користування може розглядатися як державна допомога. Така допомога допускається, але в обмежених випадках і для певної виправданої мети. В Україні ж надання земельних ділянок у постійне користування ніяк не прив’язується до певної мети - воно пов’язано виключно із організаційною формою суб’єкта.

Відповідно до ст.142 ЗК України припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його письмовою та оформленою належним чином заявою до суб’єкта, який здійснює функції власника земельної ділянки в порядку, передбаченому ст.ст.13,16,17 ЗК України.

Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повинен повідомити органи державної реєстрації за місцем знаходження земельної ділянки для внесення в державний реєстр земель відомостей про припинення права постійного землекористування. В силу загальних засад виникнення та припинення прав на землю право постійного користування слід вважати припиненим після внесення відповідного запису до державного реєстру земель (ст.202 ЗК України).

За змістом ст.149 ЗК України передбачає можливість безоплатного вилучення земельних ділянок у постійних користувачів для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади із земель державної власності.

Вилучення є фактично повноваженням власника земельної ділянки, право, яке належить власникові та постійному користувачеві не передається. При цьому право примусового вилучення (за відсутності згоди користувача) має публічно-правове походження і є аналогічним праву на викуп земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності (ст.ст.146,147 ЗК України).

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» внесено зміни до ч.4 ст.122 ЗК України та із 01.01.2013 року центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених ч.8 цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Відповідно до п.3 Положення про Головне управління Держземагентства Харківської області (станом на час виникнення спірних правовідносин) завданням Головного Управління була реалізація повноважень Держземагентства України на території Харківської області. Згідно з п.4.28. Положення про Головне управління (на час прийняття оскаржуваних наказів) до компетенції останнього належала передача відповідно до закону земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність або в користування для всіх потреб у межах області.

На підставі наведеного, Головне управління Держземагентства у Харківській області відповідно до ст.122 ЗК України на час прийняття оскаржуваного наказу та укладання договору оренди було наділене повноваженнями з передачі у власність або в користування для всіх потреб, земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності в межах області.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об’єднання).

Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.

Укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності відповідно до вимог статті 16 ЗУ «Про оренду землі» і здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому ЗК України або за результатами аукціону.

Положеннями ст.1 Протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод від 20.03.1952 року встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Рисовський проти України» скасування рішення від 1993 року державним органом саме по собі не позбавило чинності належного позивачу Державного акта на право користування землею. Тому неясно, чи становило це скасування «позбавлення» власності в розумінні ст.1 Першого протоколу. Проте ця дія, яка фактично анулювала юридичну підставу, на якій виникло первісне право заявника на землю, становила втручання в зазначене право. У будь-якому випадку, в контексті цієї справи застосовуються ті самі принципи, незалежно від того, чи становило відповідне втручання «позбавлення власності», чи ні. Зокрема, щоб відповідати Конвенції, цей захід повинен бути законним і спрямованим на досягнення справедливого балансу між інтересами суспільства та інтересами заявника.

Аналізуючи відповідність мотивування скасування Конвенції, суд підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов’язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам, виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу.

Згідно п.8 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами України земельного законодавства при розгляді цивільних справ» №7 від 16.04.2004 р. рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування перерозподілити землю інакше після встановлення меж земельних ділянок у натурі (на місцевості), одержання власником або землекористувачем документів, що посвідчують право на них, та державної реєстрації, не може бути підставою для припинення права власності на земельну ділянку або права користування земельною ділянкою як повністю, так і частково, оскільки визначений ст.ст.140,141 ЗК перелік підстав для цього є вичерпним.

Відповідно до п. 11 Постанови розглядаючи позови про захист прав власників земельних ділянок і землекористувачів (про усунення перешкод у користуванні ними тощо), суд має перевіряти законність рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки іншій особі без вилучення (викупу) її в позивача в установленому порядку і за наявності для цього підстав ухвалювати рішення про його недійсність.

Згідно ч.1 ст.155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Згідно ч.2 ст.152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов’язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Зі змісту ч.3 ст.152 ЗК України слідує, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав; визнання права, визнання угоди недійсною, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; застосування інших, передбачених законом, способів.

У рішенні Європейського суду з прав людини в справі «East/West Alliance Limited» проти України» суд наголошує на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним. Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля.

Суд також нагадує, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з ч.1 ст. 261 ЦК України перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 04.07.2018 року у справі № 653/1096/16-ц негаторний позов - це позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Допоки особа є власником нерухомого майна, вона не може бути обмежена у праві звернутися до суду з позовом про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження цим майном. А тому негаторний позов може бути пред'явлений упродовж всього часу тривання відповідного правопорушення.

Оцінивши надані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що рішення органів виконавчої влади та спірні договори оренди землі укладено без попередньої згоди та відома органу управління майном, всупереч вимогам ст.ст.116,142,149 ЗК України земельні ділянки передані в оренду іншому користувачу без вилучення їх у встановленому законом порядку з постійного користування державного підприємства, тому позовні вимоги щодо визнання їх незаконними та скасування підлягають задоволенню.

Враховуючи, що акти органів виконавчої влади та спірні договори оренди землі підлягають визнанню незаконними та скасуванню, які слугували підставами для подальшого оформлення права власності за державою в особі Головного управління Держземагенства у Харківській області та права користування за фізичною особою ОСОБА_2, суд вважає необхідним задовольнити позовні вимоги щодо скасування рішень про державну реєстрацію права власності та права користування.

Згідно ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» якщо в позовній заяві об’єднано дві або більше самостійних вимог немайнового характеру, пов’язані між собою, судовий збір сплачується окремо з кожної із таких вимог (або загальною сумою).

П.2 ч.2 ст.4 цього Закону передбачає, що при подачі позовної заяви немайнового характеру юридичною особою, судовий збір обчислюється в 1 розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на 01.01.2017 року, в якому відповідна позовна заява подана до суду, становить 1600 грн.

Ч.1 ст.141 ЦПК України встановлює, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, з урахуванням вимог ст.141 ЦПК України з відповідачів підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1600 грн. за кожну позовну вимогу немайнового характеру.

Разом з тим, прокурором при зверненні з позовом до Валківського районного суду Харківської області сплачено судовий збір в сумі 104670,30 грн.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне повернути прокурору надлишково сплачений при подачі позовної заяви судовий збір в сумі 83870,30 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.263-265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов заступника прокурора Харківської області Гончаренка Андрія Миколайовича в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України, Державного підприємства «Харківське обласне сільськогосподарське підприємство по племінній справі у тваринництві» – задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Валківської райдержадміністрації від 26.12.2007 року № 804 «Про припинення права постійного користування земельними ділянками Державного підприємства «Харківське обласне сільськогосподарське підприємство по племінній справі у тваринництві» на території Новомерчицької та Шарівської сільських рад», а також скасувати запис про реєстрацію права власності за державою в особі Головного управління Держземагенства у Харківській області на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 17890811 від 11.12.2014 року щодо земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_2; № 17890697 від 11.12.2014 року щодо земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_3; № 17890596 від 11.12.2014 року щодо земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_4.

Визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держземагентства у Харківській області № ХА/6321288500:03:000/00000562 від 29.11.2013 року про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки, орієнтовним розміром 54,6000 га, що розташована за межами села Шевченкове Валківського району Харківської області за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення сільськогосподарських угідь (ріллі) для ведення фермерського господарства.

Визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держземагентства у Харківській області № ХА/6321288500:03:000/00000563 від 29.11.2013 року про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки, орієнтовним розміром 22,0000 га, що розташована за межами села Шевченкове Валківського району Харківської області за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення сільськогосподарських угідь (ріллі) для ведення фермерського господарства.

Визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держземагентства у Харківській області від 29.11.2013 року № ХА/6321285000:03:000/00000558 про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки, орієнтовним розміром 106,4500 га, що розташована за межами села Журавлі Валківського району Харківської області за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення сільськогосподарських угідь (ріллі) для ведення фермерського господарства.

Визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держземагентства у Харківській області від 21.04.2015 року № 873-СГ про надання ОСОБА_2 в оренду земельну ділянку державної власності сільськогосподарського призначення сільськогосподарських угідь (ріллі), загальною площею 22,0123 га із кадастровим номером НОМЕР_4, зареєстровану в Державному реєстрі речових прав 09.12.2014 року (реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна 524885663212), яка розташована за межами населених пунктів Шарівської сільської ради Валківського району Харківської області, для ведення фермерського господарства строком на 49 років.

Визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держземагентства у Харківській області від 21.04.2015 року № 874-СГ про надання ОСОБА_2 в оренду земельну ділянку державної власності сільськогосподарського призначення сільськогосподарських угідь (ріллі), загальною площею 54,6519 га із кадастровим номером НОМЕР_3, зареєстровану в Державному реєстрі речових прав 09.12.2014 року (реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна 524888663212), яка розташована за межами населених пунктів Шарівської сільської ради Валківського району Харківської області, для ведення фермерського господарства строком на 49 років.

Визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держземагентства у Харківській області від 21.04.2015 року № 875-СГ про надання ОСОБА_2 в оренду земельну ділянку державної власності сільськогосподарського призначення сільськогосподарських угідь (ріллі), загальною площею 106,4500 га із кадастровим номером НОМЕР_2, зареєстровану в Державному реєстрі речових прав 09.12.2014 року (реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна 524892263212), яка розташована за межами населених пунктів Новомерчицької сільської ради Валківського району Харківської області, для ведення фермерського господарства строком на 49 років.

Визнати недійсним договір оренди землі від 30.07.2015 року, укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області (код ЄДРПОУ 39792822) та ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) щодо земельної ділянки площею 22,0123 га (кадастровий номер НОМЕР_4) та скасувати запис про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, внесений на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 23346796 від 03.08.2015 року 11:22:07.

Визнати недійсним договір оренди землі від 30.07.2015 року, укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області (код ЄДРПОУ 39792822) та ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) щодо земельної ділянки площею 54,6519 га (кадастровий номер НОМЕР_3) та скасувати запис про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, внесений на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 23345093 від 03.08.2015 року 10:37:31.

Визнати недійсним договір оренди землі від 30.07.2015 року, укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області (код ЄДРПОУ 39792822) та ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) щодо земельної ділянки площею 106,4500 га (кадастровий номер НОМЕР_2) та скасувати запис про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, внесений на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 23344157 від 03.08.2015 року 10:19:21.

Стягнути з Валківської районної державної адміністрації Харківської області на користь прокуратури Харківської області (код 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України м. Київ, код 820172, рахунок 35212041007171, код класифікації видатків бюджету - 28008) судовий збір в сумі 4000 грн.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Харківській області на користь прокуратури Харківської області (код 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України м. Київ, код 820172, рахунок 35212041007171, код класифікації видатків бюджету - 28008) судовий збір в сумі 12000 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь прокуратури Харківської області (код 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України м. Київ, код 820172, рахунок 35212041007171, код класифікації видатків бюджету - 28008) судовий збір в сумі 4800 грн.

Повернути прокуратурі Харківської області (код 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України м. Київ, код 820172, рахунок 35212041007171, код класифікації видатків бюджету - 28008) надлишково сплачений судовий збір в сумі 83870,30 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду через Валківський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя А.П. Токмакова