ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

30 жовтня 2018 року

справа №804/13463/14

адміністративне провадження №К/9901/5722/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2014 року у складі судді Барановського Р.А. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2015 року у складі суддів Прокопчук Т.С., Божко Л.А., Лукманової О.М. у справі №804/13463/14 за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В :

01 вересня 2014 року ОСОБА_1 (далі - позивач у справі) звернулася до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19 серпня 2014 року №0027061701 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 11 062, 62 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 8850, 09 грн., штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 2212, 53 грн., з мотивів безпідставності його прийняття.

29 вересня 2014 року постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2015 року, позов ОСОБА_1 задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення податкового органу від 19 серпня 2014 року №0027061701, з підстав недоведеності складу податкового правопорушення, покладеного в основу його прийняття.

23 липня 2015 року податковим органом подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, в якій відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог позивача відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування касаційної скарги відповідач наводить обставини справи шляхом відтворення частини акту перевірки та нормативно - правове обґрунтування вимог касаційної скарги шляхом викладення тексту норм, покладених в основу прийняття спірного податкового повідомлення - рішення, доводить не надання позивачем до перевірки розрахункових документів, які підтверджують витрати на купівлю простих акцій за договорами купівлі продажу цінних паперів у 2009 році.

24 листопада 2015 року ухвалою Вищого адміністративного суду України, після усунення недоліків касаційної скарги на виконання ухвали цього ж суду від 31 липня 2015 року, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу та витребувано справу №804/13463/14 з Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

06 січня 2016 року справа №804/13463/14 надійшла до Вищого адміністративного суду України,

14 квітня 2016 року від позивача надійшли заперечення на касаційну скаргу податкового органу, якими позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін.

18 січня 2018 року справа №804/13463/14 разом із матеріалами касаційного провадження К/9901/5722/18 передані до Верховного Суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону судові рішення відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що податковим органом у липні 2014 року проведено документальну позапланову невиїзну перевірку своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб фізичною особою ОСОБА_1, за період з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року, результати якої викладені в акті перевірки від 01 серпня 2014 року №5432/04-63-17-01/2383500567 (далі - акт перевірки).

19 серпня 2014 року керівником податкового органу прийняте податкове повідомлення-рішення №0027061701, згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України на підставі акту перевірки, яким за порушення позивачем глави 4, підпункту 164.2.9 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за основним платежем у сумі 8850 грн. 09 коп., та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 2212 грн. 53 коп. на підставі абзацу 2 пункту 123.1 статті 123 розділу 2 цього кодексу.

Суди попередніх інстанцій встановили, що в поданій позивачем до податковому органу Декларації про майновий стан і доходи за 2012 рік, у рядку 01.04 додатку № 3 до декларації "Розрахунок податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, отриманих від операцій з цінними паперами" позивач визначила суму доходу, отриманого від продажу інвестиційних активів - 53 321,69 грн.; витрати, пов'язані з придбанням інвестиційних активів - 0, 00 грн.; суму від'ємного значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами попереднього звітного періоду - 14 800 935,95 грн., яка сформована позивачем з урахуванням витрат на придбання цінних паперів за договорами купівлі-продажу цінних паперів з фізичними особами, а також з урахуванням витрат у вигляді дивідендів, реінвестованих позивачем в акції АСТЗТ "Дніпроінмед" додаткових випусків, в тому числі ті, які були чинними у період з 2001 по 2007 роки.

Оцінюючи характер здійсненої позивачем операції суди попередніх інстанцій здійснили системний аналіз положень частини другої статті 115, частини першої статті 116, частини першої статті 152, статті 155, частини першої статті 156 Цивільного кодексу України, підпункту "б" частини першої статті 10, частини першої статті 13, частини першої статті 24, частини першої статті 25, частин першої та другої статті 38 Закону України "Про господарські товариства", пункту 1.21 статті 1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" (в редакції, на час виникнення правовідносин, далі Закон № 889-ІУ), пунктів 1.2, 1.9, підпункту 1.28.3 пункту 1.28, пункту 1.2 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( далі Закон №334/94-ВР), приписи Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 16 жовтня 2000 року № 158 "Про затвердження Положення про порядок збільшення (зменшення) розміру статутного фонду акціонерного товариства (у новій редакції)", яке було чинним на момент виникнення правовідносин, з огляду на який серед іншого дійшли висновку про те, що джерелом збільшення розміру статутного фонду акціонерного товариства є реінвестиція дивідендів, при цьому шляхом (способом) збільшення розміру статутного фонду акціонерного товариства є збільшення кількості акцій існуючої номінальної вартості або збільшення номінальної вартості акцій.

Рішеннями загальних зборів акціонерів АС ТЗТ "Дніпроінмед" від 09 квітня 2001 року, 05 березня 2002 року, 03 лютого 2003 року, 19 лютого 2004 року, 05 червня 2006 року прийняті відповідні рішення про збільшення статутного капіталу підприємства за рахунок реінвестиції дивідендів акціонерів, оформленими протоколами, зареєстровано випуск акцій, що підтверджується свідоцтвами Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Позивачу за зазначені періоди нараховані суми дивідендів відповідно у розмірі 32 880 грн., 297 360 грн., 1 193 280 грн., 2 997 120 грн., 6 990 000 грн., які направлені на збільшення статутного капіталу АС ТЗТ "Дніпроінмед", з проведенням облікових операцій у системі реєстру щодо збільшення статутного фонду емітента та щодо розподілення між власниками цінних паперів цінні папери додаткових емісій.

Оцінюючи спір у цій частині суди попередніх інстанцій висовувалися на тому, що за положеннями підпункту 9.6.1 пункту 9.6 статті 9 Закону № 889-1V, підпункту 170.2.1 пункту 170.2 статті 170 Податкового кодексу України облік фінансових результатів операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік.

Інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що розраховується виходячи з суми витрат, понесених у зв'язку з придбанням такого активу, згідно з положеннями підпункту 9.6.2 пункту 9.6 статті 9 Закону № 889-ІУ та підпункту 170.2.2 пункту 170.2 статті 170 Податкового кодексу України, при цьому "інвестиційний актив" означає корпоративні права, виражені в інших ніж цінні папери формах, випущені одним емітентом, придбанням інвестиційного активу вважаються також операції з внесення платником податків коштів або майна до статутного капіталу юридичної особи-резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права, що встановлено пунктом "а" підпунктів 170.2.2, 170.2.7 пункту 170.2 статті 170 Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту 164.2.9 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається інвестиційний прибуток, отриманий від проведення операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери формах, крім доходу від операцій, зазначених у підпункті 165.1.2 і підпункті 165.1.40 пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України.

Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що придбанням інвестиційного активу вважаються також операції з внесення платником податку коштів або майна до статутного капіталу юридичної особи - резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права, з огляду на положення статті 170 Податкового кодексу України.

У відповідності до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів,ведення яких передбачено законодавством.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем надавались відповідачу під час перевірки докази дотримання нею положень цієї статті, зокрема на підтвердження суми від'ємного значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами попереднього звітного періоду, задекларованого у податковій декларації про майновий стан та доходи за 2012 рік, позивачем податковому органу надано оригінали двадцяти двох договорів купівлі - продажу цінних паперів з актами виконання зобов'язань та платіжними дорученнями, витрати позивача за якими на придбання простих акцій АС ТЗТ "Дніпроінмед" складають суму 5 363 791,36 грн., із яких за 2008 р. - 2 525 000 грн.; за 2009 р.- 438 791,36 грн.; за 2010 р. -2 400 000 грн., розпорядження на виконання облікової операції з відміткою збережена про її виконання та випискою про операції з цінними паперами на рахунку у цінних паперах тощо, разом із запереченнями на акт перевірки надані дублікати книг обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу за 2004-2010 року та за 2012 рік.

Досліджуючи спірні операції судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем здійснювались операції з продажу простих акцій АС ТЗТ "Дніпроінмед" на суму 1 576 497,10 грн., із яких у 2008р.- 438 791,36 грн.; у 2010р. - 1084384,05 грн.; у 2012 р. - 53 321,69 грн., що доводить наявність у позивача за операціями особливого виду у звітних періодах інвестиційного збитку в розумінні положень підпункту 170.2.3 пункту 170.2 статті 170 Податкового кодексу України, за якою, якщо в результаті розрахунку інвестиційного прибутку за правилами, встановленими цією статтею, виникає від'ємне значення, воно вважається інвестиційним збитком.

З аналізу положень підпункту 9.6.6 пункту 9.6 статті 9 Закону № 889-ІУ та підпункту 170.2.6 пункту 170.2 статті 170 Податкового кодексу України вбачається, що до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного року.

Загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами визначається як сума інвестиційних прибутків, отриманих платником податку протягом звітного року, зменшена на суму інвестиційних збитків, понесених платником податку протягом такого року.

Якщо загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами має від'ємне значення, то його сума переноситься у зменшення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами наступних років до його повного погашення.

Сума дивідендів, на яку було збільшено кількість акцій по суті і економічному змісту є операцією з внесення платком податку коштів або майна до статутного фонду юридичної особи в обмін на емітовані нею права.

Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що загальний фінансовий результат позивача у 2010 році має від'ємне значення 1 315 615,95 грн., правильно розрахований шляхом відрахування з суми продажу цінних паперів (1084384,05 грн.) суми придбання цінних паперів (2 400 000 грн.), а сума загального фінансового результату за інвестиційними активами минулих років позивача, що має від'ємне значення, правомірно перенесена у зменшення загального фінансового результату 2012 року.

Здійснення позивачем розрахунку інвестиційного прибутку з урахуванням витрат у вигляді дивідендів реінвестованих в акції АС ТЗТ "Дніпроінмед" відповідає приписам законодавства та підтверджує факт витрачення грошового доходу ОСОБА_1 у вигляді дивідендів на придбання інвестиційного активу цінних паперів.

Посилання податкового органу на ненадання позивачем під час перевірки розрахункових документів, які підтверджують витрати на придбання простих акцій за договорами купівлі-продажу цінних паперів у 2009 році, є неприйнятним та правомірно відхилені судами попередніх інстанцій з огляду на те, що позивач не є фізичною особою-підприємцем, на неї не розповсюджується дія Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 щодо оформлення касових або розрахункових документів при придбанні простих акцій.

Суд визнає, що податковим органом не доведені правопорушення покладені в основу збільшення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб спірним податковим повідомленням - рішенням, безпідставність збільшення податку обумовлює безпідставність застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Верховний Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга податкового органу залишається без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2015 року у справі №804/13463/14 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф.Ханова

Судді: І.А.Гончарова

І.Я.Олендер