Справа № 214/2169/18

2/214/1776/18

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

19 жовтня 2018 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого – судді Прасолова В.М.

при секретарі – Улятовській М.О.

з участю відповідача – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 спілки «ІСТОК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд –

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 спілка «ІСТОК» (далі - КС «ІСТОК» ) 5 квітня 2018 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, в якому просить : стягнути з ОСОБА_1 на користь КС «ІСТОК», МФО 300023, код ЄДРПОУ 26364449 заборгованість за кредитним договором № 4913 від 08.06.2017 року, станом на 31.03.2018 року, у розмірі 40 526 грн 46 коп.., з яких: заборгованість за основною сумою кредиту - 12 320, 55 грн.; заборгованість за платою - 24 606, 60 грн.; заборгованість по відсотках - 0, 16 грн.; інфляційні нарахування - 2 843, 40 грн.;. 3 % відсотків річних- 755, 75 грн.

В обґрунтування позову навів наступне. 08 червня 2017 року до КС «ІСТОК» (далі - позивач) звернувся ОСОБА_1 (далі – відповідач ) із заявою на вступ до кредитної спілки. На засіданні правління кредитної спілки (протокол № 127 від 08.06.2017) на підставі рішення спостережної ради КС про делегування правлінню повноважень (витяг з протоколу спостережної ради № 16 від 20 травня 2004 року ) заяву на вступ розглянуто та прийнято рішення про прийом ОСОБА_1 в члени КС «ІСТОК». У той же день, 08 червня 2017 року, ОСОБА_1 сплатив вступний внесок та обов’язковий пайовий внесок, що підтверджується прибутковим касовими ордерами № 266-3;266-4 від 08 06.2017р.

Таким чином, на підставі ст. 10, ч.2. ст. 16 Закону України «Про кредитні спілки ОСОБА_1 набув членства у КС «ІСТОК».

08 червня 2017 року відповідач подав до позивача заяву на отримання кредиту.08 червня 2017 року кредитний комітет позивача прийняв рішення про надання кредиту члену кредитної спілки – відповідачу (протокол від 08 червня 2017 року ).

08 червня 2017 року позивач та відповідач уклали кредитний договір № КД-4913 (далі – кредитний договір).

Позивач є фінансовою установою, виключним видом діяльності якої є надання фінансових послуг, передбачених Законом України «Про ОСОБА_2 спілки». Відповідно до ст.21 Законом України «Про ОСОБА_2 спілки» та п. 5.1. Статуту кредитної спілки, кредитна спілка: приймає вступні та обов'язкові пайові та інші внески від членів спілки; надає кредити своїм членам на умовах їх платності, строковості та забезпеченості в готівковій та безготівковій формі.

Позивач на дату надання кредиту був зареєстрований як юридична особа та фінансова установа, що підтверджується витягом з ЄДР та свідоцтвом про реєстрацію фінансової установи, а також отримав ліцензію на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг, а саме на надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту (розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 16 лютого 2017 року № 311).

Відповідно до пп.1) ст. 1, ст.2, пп. 5 ст. 21 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності»: ліцензія - запис у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про рішення органу ліцензування щодо наявності у суб’єкта господарювання права на провадження визначеного ним виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню.

Суб’єкт господарювання може здійснювати види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, після внесення відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо рішення органу ліцензування про видачу йому ліцензії.

До набрання чинності положенням про внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців інформації про ліцензування та видання Кабінетом Міністрів України акта щодо припинення ведення Єдиного ліцензійного реєстру органи ліцензування оприлюднюють прийняті ними рішення про видачу ліцензій на своїх офіційних веб-сайтах на наступний робочий день.

Згідно пп. 5) п.2 Розділу II Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» 26 листопада 2015 року № 835-VIII встановлено, що до 1 січня 2019 року: «набуття здобувачем ліцензії права на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, відбувається з дня оприлюднення прийнятого органом ліцензування рішення про видачу ліцензії на його офіційному веб-сайті».

Розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 16 лютого 2017 року № 311 «Про видачу КРЕДИТНІЙ СПІЛЦІ "ІСТОК" ліцензії на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг, а саме на надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту» оприлюднено на офіційному веб-сайті Нацкомфінпослуг. Адреса веб-сторінки із тестом рішення в мережі Інтернет https://www.nfp.gov.ua/files/ROZPORYADGHRNYA/2017/2017-02-16/%D0%A0%D0%9A-311.pdf

ОСОБА_2 надано члену КС на умовах зворотності, платності, строковості, забезпеченості та цільового використання на підставі Параграфу 1 та 2 Глави 71 ЦКУ, ст. 21 Закону України «Про кредитні спілки», п. 5.1. Статуту кредитної спілки.

Таким чином, на дату укладання кредитного договору позивач володів необхідним обсягом правосуб’єктності для здійснення діяльності щодо надання кредитів.

Відповідно до п. 1.1. кредитного договору, позичальник отримав кредит у сумі 20 000 грн. 00 коп і зобов'язався повернути одержаний кредит в повному обсязі та у терміни встановлені кредитним договором. Строк дії договору становить 12 календарних місяців, до 26 червня 2018 року. Відповідно до п. 2.5. кредитного договору відсоткова ставка за користування кредитом становить 0,001% річних. Відповідно до п.2.7. кредитного договору плата за надання кредиту становить 46,999 % щорічно (далі по тексту – плата).

ОСОБА_2 договір між позивачем та позичальником укладений у відповідності до ст. 638 ЦК України, згідно якої договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі дійшли згоди по всіх істотних умовах договору. ОСОБА_2 договір скріплений особистим підписом позичальника, що свідчить про його згоду з умовами отримання та повернення кредиту.

Таким чином, у відповідності зі ст. 526 ЦК України з боку позичальника, стосовно позивача, виникло зобов'язання, згідно якого позичальник зобов'язаний повернути одержаний кредит в повному обсязі та сплачувати відсотки за кредитом та інші передбачені договорами нарахування в терміни встановлені кредитним договором.

Позивач належним чином виконав зобов’язання передбачені умовами договору, що підтверджується видачею позичальнику кредиту відповідно до умов договору (копія видаткового касового ордеру ).

Згідно п. 4.2. кредитного договору позичальник зобов’язався щомісячно сплачувати платежі вказані в графіку повернення кредиту та сплати зобов'язань (далі по тексту - графік), що наведено у додатку до кредитного договору, який є його невід’ємною частиною.

Згідно п.4.4. кредитного договору платежі проводяться позичальником згідно з графіком у повному обсязі шляхом внесення готівкою в касу або на зазначений у договорі рахунок.

Відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі здійснював оплату по кредитному договору, систематично порушуючи умови кредитного договору.

Відповідно до п.п. 7.3 кредитного договору 7.3. досудовий порядок врегулювання спору, визначений п. 6.3. договору, - є обов'язковим для сторін. Пунктом 6.2.,.6.3. та пп.6.3.1. кредитного договору передбачено:

«У разі затримання позичальником сплати частини кредиту та/або процентів більш як на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла щонайменше - на три календарні місяці; Кредитор, з урахуванням вимог, передбачених ст. 16 ЗУ "Про споживче кредитування", набуває право: вимагати від позичальника дострокового повного погашення кредиту та нарахованих плати та відсотків згідно умов договору до дня повного виконання зобов'язань за договором; вимагати відшкодування збитків, завданих кредитору внаслідок невиконання або неналежного виконання позичальником умов цього договору; вимагати від поручителів дострокового повного погашення кредиту та нарахованих плати та відсотків, згідно умов договору. Якщо протягом тридцяти календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - шістдесяти календарних днів з дня одержання повідомлення про таку вимогу від кредитора, позичальник не погасив кредит та/або нараховані проценти та плату, кредитор набуває право звернутись до суду для стягнення в примусовому порядку. Якщо протягом цього періоду позичальник усуне порушення умов договору про надання споживчого кредиту, вимога кредитора втрачає чинність.

пп. 6.3.1 сторони погодили, що досудовий порядок врегулювання спору по даному договору, вказаний в п.6.3 договору,- є вичерпним”.

У зв'язку з порушенням умов кредитного договору, з несвоєчасним погашенням кредиту згідно з графіком, на виконання заходів досудового врегулювання спору, визначених п.п. 6.2., 6.3. кредитного договору, 23.01.2018 року відповідачу ОСОБА_1 на адресу реєстрації : 50056, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, мікрорайон СонячнийАДРЕСА_1, та за місцем роботи; 65026, м. Одеса, вул. Приморська,26, було направлено лист попередження. №16. З місця реєстрації та з місця роботи повернулися рекомендовані повідомлення про отримання листів.

Проте, вказане звернення було залишено без відповіді та борг по сьогоднішній день відповідачем не погашено.

Вищевикладене свідчить про невиконання боржниками умов кредитного договору, тобто про порушення зобов'язань встановлених умовами кредитного договору.

Відповідно розділу 6.2 кредитного договору, у разі затримання позичальником сплати частини кредиту та/або відсотків більш як на один календарний місяць кредитор набуває права вимагати від позичальника дострокового погашення кредиту та нарахованих плати та відсотків згідно умов договору до дня повного виконання зобов'язань за договором; вимагати відшкодування збитків, завданих кредитору внаслідок невиконання або неналежного виконання позичальником умов цього договору; вимагати від поручителів дострокового повного погашення кредиту та нарахованих плати та відсотків, згідно умов Ддговору.

26.07.2017 року позивачем і відповідачем внесено зміни в кредитний договір шляхом укладення додаткового договору № 1 до кредитного договору, згідно якого плата становить 187,9% щорічно, та який є невід'ємною частиною кредитного договору.

Відповідно до п. 1.1. Кредитного договору № КД-4913 від 08 червня 2017 р. позичальник зобов’язаний повернути кредит у сумі 20 000 грн. 00 коп.

Відповідно до пункту 4.2. кредитного договору позичальник щомісячно сплачує кредитору плату, що складається з нарахованої плати та частини кредиту, до дати та у розмірі , що вказані у графіку повернення кредиту , та сплати зобов'язань , наведеному у додатку до Договору, який є його невід’ємною частиною.

Відповідно до графіку позичальник зобов’язаний здійснювати щомісячний платіж по датам вказаним у графіку, у розмірі 2480,00 грн., що складається з частини основної суми кредиту та нарахованої плати за фактичну кількість днів в місяці між плановими датами, починаючи з дати надання кредиту.

Станом на дату подання позовної заяви 31 березня 2018 року позичальник мав би сплатити за графіком 9 платежів по 2480 грн 00 коп., загалом 22 320 грн 00 коп. Проте, позичальник замість дев’яти платежів здійснив лише два у розмірі 9 920 грн., з якої 7679 грн 45 коп. основної суми кредиту та 2240 грн 55 коп.- плата.

Таким чином, позичальником сплачено 7679 грн. 45 коп. основної суми (тіла) кредиту. Отже, залишок основної суми (тіла кредиту) становить: 20 000 грн 00 коп. - 7679 грн 45 коп. = 12 320 грн 55 коп.

Згідно п. 2 ст. 21 ЗУ «Про ОСОБА_2 спілки» кредитна спілка має право самостійно встановлювати: …. розмір плати (процентів) за користування кредитами, наданими кредитною спілкою; ціни (тарифи) на послуги, що надаються кредитною спілкою;..

Відповідно до п.2.7. кредитного договору №КД 4913 від 08 червня 2017 р, плата за надання кредиту становить 46,999% щорічно.

Відповідно до п. 1 додаткового договору від 26 липня 2017р. № 1 до кредитного договору № КД-4913 від 08 червня 2017 р. плата за надання кредиту складає 187,9% щорічно з дня укладання додаткового договору.

Відповідно до п.3.5. кредитного договору нарахування плати починається з дня фактичного отримання позичальником грошових коштів на рахунок… та здійснюється щомісячно виходячи з фактичної кількості днів у місяці до дня повного погашення кредиту.

Таким чином, період за який нараховується заборгованість у вигляді плати, розмір якої визначено вищезазначеним додатковим договором до кредитного договору, становить 249 днів - з 26 липня 2017 р. по 31 березня 2018 р. включно.

Період за який нараховується плата, розмір якої визначено п.2.7. кредитного договору та який діяв до укладання вищезазначеного додаткового договору до кредитного договору становить 47 днів - з 08 червня 2017 р. по 26 липня 2017 р. включно.

Відповідно п.3.6 кредитного договору № КД-4913 від 08 червня 2017 р., базою для нарахування плати є сума кредита, вказана в п.1.1 договору.

Відповідно п. 3.7. при розрахунку плати за кредитом приймається рік, що містить 365 календарних днів. Отже, за період з 08 червня 2017 р. по 26 липня 2017 р. нараховано плата за кредитним договором № КД-4913 від 08 червня 2017 р у розмірі: 20000 х 46,999% / 365 х 47 к.д. = 1210,39грн.

За період з 26 липня 2017 р. по 31 березня 2018 р. нараховано плата за додатковим договором № 1 від 26 липня 2017р. до кредитного договору № КД-4913 від 08 червня 2017 р. у розмірі: 20000 х 187,9% / 365 х 249 к.д. = 25636,77 грн.

Отже, за період з 08.06.2017 р. по 31.03.2018 р. нараховано плата за надання кредиту у розмірі: 1210,39 грн.+ 25636,77 грн.= 26 847,15 грн.

За період з 08 червня 2017р. по 31 березня 2018р. відповідачем здійснено лише два платежі на суму 9 920 грн., з яких 2240,55 грн. зараховано на погашення плати.

Отже, прострочена заборгованість по платі по кредитному договору № КД-4913 від 08 червня 2017 р. складає: 26 847,15 грн. (нараховано ) - 2 240, 55 грн. (погашено) = 24 606,60 грн.

Відповідно до п.п. 2.5 та 3.1. кредитного договору №КД-4913 від 08 червня 2017 р., позичальник зобов’язаний сплатити відсотки (проценти) у розмірі 0,001% річних за фактичний термін користування кредитом.

Відповідно до п.3.3. кредитного договору, при розрахунках за договором приймається рік, що містить 365 календарних днів.

Відповідно до п. 3.2. кредитного договору, базою для нарахування відсотків є сума кредиту, вказана в п.1.1. кредитного договору.

Період за який нараховуються відсотки становить 296 календарних днів - з 08 червня 2017 р. по 31 березня 2018 р. включно.

Відсотки за кредитним договором №КД- 4913 від 08.06.2017р нараховуються за такою формулою:

Відсотки (грн.) = сума кредиту х відсоткову ставку х кількість днів у періоді / кількість календарних днів за рік.

Таким чином, за період з 08.06.2017 р. по 31.03.2018 р. прострочена заборгованість по відсотках за кредитним договором №КД-4913 від 08.06.2017р. становить: 20000 х 0,001% х 296 / 365 = 0,16 грн.

Отже, прострочена заборгованість по кредитному договору №КД- 4913 від 08.06.2017р. складає: залишок основної суми (тіла кредиту): 12 320, 55 грн + заборгованість по відсотках: 0,16 грн + прострочена заборгованість по платі за надання кредиту 24 606,60 грн.= 36 927,31 грн.

У разі порушення умов кредитного договору позичальник несе відповідальність передбачену ст. 625 ЦК України. Позичальник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Згідно 4.6.1.договору, повернення позичальником суми боргу (основної суми кредиту, плати та процентів) з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3 % річних від простроченої суми за весь час прострочення сплати зобов'язань за договором, згідно ст. 625 ЦК».

3 % річних від простроченої суми, визначених п. 4.6.1. кредитного договору, розраховується за формулою: 3 % річних = прострочена сума х 3% х кількість днів прострочення / 365, де прострочена сума = 36 927,31 грн., кількість днів прострочення з 26.07.2017 по 31.03.2018 = 249 к.д., та дорівнюють 36 927,31 грн. х 3 % х 249 / 365 = 755,75 грн.

Інфляційні нарахування розраховуються за формулою : Ін = прострочена сума (сукупний індекс інфляції за період -100)/100, де прострочена сума = 36 927,31 грн., індекс інфляції за період = 107,7 та дорівнюють 36 927,31 грн. (107,7-100)/100 = 2 843,40 грн.

Таким чином, загальна заборгованість за кредитним договором №КД-4913 від 08.06.2017р. за період з 26.07.2017 р. по 31.03.2018 р. становить 40 526 грн. 46 коп., з яких: заборгованість за основною сумою кредиту - 12 320,55 грн.; заборгованість за платою — 24 606,60 грн.; заборгованість по відсотках - 0,16 грн.; інфляційні нарахування - 2 843,40 грн.; 3 % відсотків річних - 755,75 грн.

Згідно ч.2. ст.1050 ЦКУ, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦКУ. Дана норма ЦКУ повністю кореспондується із п.п.6.2.1., 6.2.2. Кредитного договору щодо права Позичальника вимагати дострокового погашення кредиту, нарахованих відсотків, сплати інших платежів передбачених договором у разі затримання Позичальником сплати частини кредиту та/або процентів більш як на один календарний місяць.

Відповідно до п.29 Постанова № 5 Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» (далі –Постанова). «При вирішенні спорів про дострокове повернення кредиту суд має враховувати положення статей 1050, 1054 ЦК і виходити з того, що якщо договором встановлено обов’язок позичальника повернути кредит частинами (із розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів, належних йому від суми кредиту.

Передбачене статтею 1050 ЦК право кредитодавця вимагати від позичальника дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, є самостійним. Реалізація такого права жодним чином не залежить від пред’явлення кредитодавцем вимог про розірвання кредитного договору відповідно до положення статті 651 ЦК.

Вищенаведене повністю кореспондується з п.9 Постанови «Право вибору способу судового захисту, -передбаченого законом або договором належить виключно позивачеві (частина перша статті 20 ЦК): Способи судового захисту - … стягнення заборгованості; дострокове стягнення кредиту; розірвання кредитного договору.».

Таким чином, просить суд визначити у рішенні такий спосіб захисту прав передбачений законом та договором як дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 40 526,46 грн, з якої: 12 320 грн. 55 коп. – заборгованість за тілом (основною сумою кредиту); 24 606 грн. 60 коп. – заборгованість по платі; 0 грн. 16 коп. – заборгованість по відсотках; 755 грн. 75 коп. заборгованість за процентами нарахованими згідно ч.2 ст.625 ЦК України ; 2 843 грн. 40 коп. інфляційні нарахування.

У судове засідання представник позивача не з’явився, подав заяву, згідно якої позов підтримав повністю, просить розглянути справу за його відсутності, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач у судовому засіданні позов визнав частково та пояснив, що оскільки є військовослужбовцем, то відсотки йому не повинні були нараховуватися. Вважає, що борг становить близько 10 000 грн. 00 коп. У судове засідання 19 жовтня 2018 року відповідач не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки в судове засідання заяв не надавав, у зв'язку з чим, на підставі ст. ст. 223, 280 ЦПК України, судом проведено заочний розгляд справи.

У судовому засіданні безпосередньо досліджені наступні докази: заява (а.с.11), витяг з протоколу (а.с.12), касовий ордер (а.с.14, 29), заявка (а.с.15), протокол засідання (а.с.16), кредитний договір (а.с.17), додаток до кредитного договору (а.с.18), Статут (а.с.19-25), виписка (а.с.26), свідоцтво (а.с.27), розпорядження (а.с.28), повідомлення (а.с.30), рекомендоване повідомлення (а.с.31), додатковий договір № 1 (а.с.32).

Суд , керуючись вимогами ст. 77 ЦПК України, згідно якої предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, оцінюючи з точки зору належності досліджені у судовому засіданні докази, приходить до наступних висновків.

Суд вважає належними доказами: заяву (а.с.11), витяг з протоколу (а.с.12), касовий ордер (а.с.14, 29), заявку (а.с.15), протокол засідання (а.с.16), кредитний договір (а.с.17), додаток до кредитного договору (а.с.18), додатковий договір № 1 (а.с.32), так як ці докази стосуються обставин, що підтверджують заявлені вимоги, а саме укладення кредитного договору, умови надання кредиту та порядок його погашення.

Суд вважає належними доказами: Статут (а.с.19-25), виписку (а.с.26), свідоцтво (а.с.27), розпорядження (а.с.28), так як ці докази стосуються обставин, що підтверджують заявлені вимоги, а саме підстави здійснення позивачем діяльності щодо надання банківських послуг.

Суд вважає належним доказом: повідомлення (а.с.30), рекомендоване повідомлення (а.с.31), так як ці докази стосуються обставин, що підтверджують заявлені вимоги, а саме здійснення позивачем заходів досудового врегулювання спору.

Суд, відповідно до ст. 78 ЦПК України, вважає досліджені у судовому засіданні зазначені письмові докази допустимими, так як ці докази одержані без порушення порядку, встановленого законом.

Оцінюючи докази з точки зору їх достовірності, суд приходить до висновку, що досліджені у судовому засіданні письмові докази є достовірними.

Керуючись вимогами ст. 80 ЦПК України, суд вважає, що сукупність визнаних судом допустимими, належними та достовірними доказами є достатньою для встановлення наступних фактів та обставин.

Позивач є фінансовою установою, виключним видом діяльності якої є надання фінансових послуг, передбачених Законом України «Про ОСОБА_2 спілки». Відповідно до п. 5.1. Статуту кредитної спілки, кредитна спілка: приймає вступні та обов'язкові пайові та інші внески від членів спілки; надає кредити своїм членам на умовах їх платності, строковості та забезпеченості в готівковій та безготівковій формі.

08 червня 2017 року до КС «ІСТОК» звернувся ОСОБА_1 із заявою на вступ до кредитної спілки. На засіданні правління кредитної спілки прийнято рішення про прийом ОСОБА_1 в члени КС «ІСТОК». 08 червня 2017 року ОСОБА_1 сплатив вступний внесок та обов’язковий пайовий внесок та набув членства у КС «ІСТОК».

Позивач на дату надання кредиту був зареєстрований як юридична особа та фінансова установа, а також отримав ліцензію на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг, а саме на надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту.

08 червня 2017 року відповідач подав до позивача заяву на отримання кредиту. 08 червня 2017 року кредитний комітет позивача прийняв рішення про надання кредиту члену кредитної спілки – відповідачу. 08 червня 2017 року сторони уклали кредитний договір № КД-4913.

ОСОБА _2 надано члену КС на умовах зворотності, платності, строковості, забезпеченості та цільового використання.

Відповідно до п. 1.1. кредитного договору, позичальник отримав кредит у сумі 20 000 грн. 00 коп. і зобов'язався повернути одержаний кредит в повному обсязі та у терміни встановлені кредитним договором. Строк дії договору становить 12 календарних місяців, до 26 червня 2018 року. Відповідно до п. 2.5. кредитного договору відсоткова ставка за користування кредитом становить 0,001% річних. Відповідно до п.2.7. кредитного договору плата за надання кредиту становить 46,999 % щорічно.

Згідно п. 4.2. кредитного договору позичальник зобов’язався щомісячно сплачувати платежі вказані в графіку повернення кредиту та сплати зобов'язань, що наведено у додатку до кредитного договору, який є його невід’ємною частиною.

Згідно п.4.4. кредитного договору платежі проводяться позичальником згідно з графіком у повному обсязі шляхом внесення готівкою в касу або на зазначений у договорі рахунок.

Відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі здійснював оплату по кредитному договору, систематично порушуючи умови кредитного договору.

Відповідно до п.п. 7.3 кредитного договору досудовий порядок врегулювання спору, визначений п. 6.3. договору, - є обов'язковим для сторін. Пунктом 6.2.,.6.3. та пп.6.3.1. кредитного договору передбачено: «У разі затримання позичальником сплати частини кредиту та/або процентів більш як на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла щонайменше - на три календарні місяці; Кредитор, з урахуванням вимог, передбачених ст. 16 ЗУ "Про споживче кредитування", набуває право: вимагати від позичальника дострокового повного погашення кредиту та нарахованих плати та відсотків згідно умов договору до дня повного виконання зобов'язань за договором; вимагати відшкодування збитків, завданих кредитору внаслідок невиконання або неналежного виконання позичальником умов цього договору; Якщо протягом тридцяти календарних днів, з дня одержання повідомлення про таку вимогу від кредитора, позичальник не погасив кредит та/або нараховані проценти та плату, кредитор набуває право звернутись до суду для стягнення в примусовому порядку. Якщо протягом цього періоду позичальник усуне порушення умов договору про надання споживчого кредиту, вимога кредитора втрачає чинність.

пп. 6.3.1 сторони погодили, що досудовий порядок врегулювання спору по даному договору, вказаний в п.6.3 договору,- є вичерпним”.

У зв'язку з порушенням умов кредитного договору, з несвоєчасним погашенням кредиту згідно з графіком, на виконання заходів досудового врегулювання спору, визначених п.п. 6.2., 6.3. кредитного договору, 23.01.2018 року відповідачу ОСОБА_1 на адресу реєстрації : 50056, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, мікрорайон СонячнийАДРЕСА_1, та за місцем роботи; 65026, м. Одеса, вул. Приморська,26, було направлено лист попередження. №16. З місця реєстрації та з місця роботи повернулися рекомендовані повідомлення про отримання листів.

Проте, вказане звернення було залишено без відповіді та борг по сьогоднішній день відповідачем не погашено.

26.07.2017 року позивачем і відповідачем внесено зміни в кредитний договір шляхом укладення додаткового договору № 1 до кредитного договору, згідно якого плата становить 187,9% щорічно, та який є невід'ємною частиною кредитного договору.

Відповідно до п. 1.1. Кредитного договору № КД-4913 від 08 червня 2017 р. позичальник зобов’язаний повернути кредит у сумі 20 000 грн. 00 коп.

Відповідно до графіку позичальник зобов’язаний здійснювати щомісячний платіж по датам вказаним у графіку, у розмірі 2480,00 грн., що складається з частини основної суми кредиту та нарахованої плати за фактичну кількість днів в місяці між плановими датами, починаючи з дати надання кредиту.

Станом на дату подання позовної заяви 31 березня 2018 року позичальник мав би сплатити за графіком 9 платежів по 2480 грн 00 коп., загалом 22 320 грн 00 коп. Проте, позичальник здійснив лише два у розмірі 9 920 грн., з якої 7679 грн 45 коп. основної суми кредиту та 2240 грн 55 коп.- плата. Таким чином, позичальником сплачено 7679 грн. 45 коп. основної суми (тіла) кредиту. Отже, залишок основної суми (тіла кредиту) становить: 20 000 грн 00 коп. - 7679 грн 45 коп. = 12 320 грн 55 коп.

Згідно п. 2 ст. 21 ЗУ «Про ОСОБА_2 спілки» кредитна спілка має право самостійно встановлювати: …. розмір плати (процентів) за користування кредитами, наданими кредитною спілкою; ціни (тарифи) на послуги, що надаються кредитною спілкою;..

Відповідно до п.2.7. кредитного договору №КД 4913 від 08 червня 2017 р, плата за надання кредиту становить 46,999% щорічно.

Відповідно до п. 1 додаткового договору від 26 липня 2017р. № 1 до кредитного договору № КД-4913 від 08 червня 2017 р. плата за надання кредиту складає 187,9% щорічно з дня укладання додаткового договору.

Відповідно до п.3.5. кредитного договору нарахування плати починається з дня фактичного отримання позичальником грошових коштів на рахунок… та здійснюється щомісячно виходячи з фактичної кількості днів у місяці до дня повного погашення кредиту.

Таким чином, період за який нараховується заборгованість у вигляді плати, розмір якої визначено вищезазначеним додатковим договором до кредитного договору, становить 249 днів - з 26 липня 2017 р. по 31 березня 2018 р. включно.

Період за який нараховується плата, розмір якої визначено п.2.7. кредитного договору та який діяв до укладання вищезазначеного додаткового договору до кредитного договору становить 47 днів - з 08 червня 2017 р. по 26 липня 2017 р. включно.

Відповідно п.3.6 кредитного договору № КД-4913 від 08 червня 2017 р., базою для нарахування плати є сума кредита, вказана в п.1.1 договору.

Відповідно п. 3.7. при розрахунку плати за кредитом приймається рік, що містить 365 календарних днів. Отже, за період з 08 червня 2017 р. по 26 липня 2017 р. нараховано плата за кредитним договором № КД-4913 від 08 червня 2017 р у розмірі: 20000 х 46,999% / 365 х 47 к.д. = 1210,39грн.

За період з 26 липня 2017 р. по 31 березня 2018 р. нараховано плата за додатковим договором № 1 від 26 липня 2017р. до кредитного договору № КД-4913 від 08 червня 2017 р. у розмірі: 20000 х 187,9% / 365 х 249 к.д. = 25636,77 грн.

Отже, за період з 08.06.2017 р. по 31.03.2018 р. нараховано плата за надання кредиту у розмірі: 1210,39 грн.+ 25636,77 грн.= 26 847,15 грн.

За період з 08 червня 2017р. по 31 березня 2018р. відповідачем здійснено лише два платежі на суму 9 920 грн., з яких 2240,55 грн. зараховано на погашення плати.

Отже, прострочена заборгованість по платі по кредитному договору № КД-4913 від 08 червня 2017 р. складає: 26 847,15 грн. (нараховано ) - 2 240, 55 грн. (погашено) = 24 606,60 грн.

Відповідно до п.п. 2.5 та 3.1. кредитного договору №КД-4913 від 08 червня 2017 р., позичальник зобов’язаний сплатити відсотки (проценти) у розмірі 0,001% річних за фактичний термін користування кредитом.

Відповідно до п.3.3. кредитного договору, при розрахунках за договором приймається рік, що містить 365 календарних днів.

Відповідно до п. 3.2. кредитного договору, базою для нарахування відсотків є сума кредиту, вказана в п.1.1. кредитного договору.

Період за який нараховуються відсотки становить 296 календарних днів - з 08 червня 2017 р. по 31 березня 2018 р. включно.

За період з 08.06.2017 р. по 31.03.2018 р. прострочена заборгованість по відсотках за кредитним договором №КД-4913 від 08.06.2017р. становить: 20000 х 0,001% х 296 / 365 = 0,16 грн.

Отже, прострочена заборгованість по кредитному договору №КД- 4913 від 08.06.2017р. складає: залишок основної суми (тіла кредиту): 12 320, 55 грн + заборгованість по відсотках: 0,16 грн + прострочена заборгованість по платі за надання кредиту 24 606,60 грн.= 36 927,31 грн.

3 % річних від простроченої суми, визначених п. 4.6.1. кредитного договору, становить : 3 % річних = прострочена сума х 3% х кількість днів прострочення / 365, де прострочена сума = 36 927,31 грн., кількість днів прострочення з 26.07.2017 по 31.03.2018 = 249 к.д., та дорівнюють 36 927,31 грн. х 3 % х 249 / 365 = 755,75 грн.

Інфляційні нарахування становлять 2 843,40 грн.

Таким чином, загальна заборгованість за кредитним договором №КД-4913 від 08.06.2017р. за період з 26.07.2017 р. по 31.03.2018 р. становить 40 526 грн. 46 коп., з яких: заборгованість за основною сумою кредиту - 12 320,55 грн.; заборгованість за платою — 24 606,60 грн.; заборгованість по відсотках - 0,16 грн.; інфляційні нарахування - 2 843,40 грн.; 3 % відсотків річних - 755,75 грн.

Вказані факти й обставини встановлені судом на підставі письмових доказів: заяви (а.с.11), витягу з протоколу (а.с.12), касового ордеру (а.с.14, 29), заявки (а.с.15), протоколу засідання (а.с.16), кредитного договору (а.с.17), додатку до кредитного договору (а.с.18), Статуту (а.с.19-25), виписки (а.с.26), свідоцтва (а.с.27), розпорядження (а.с.28), повідомлення (а.с.30), рекомендованого повідомлення (а.с.31), додаткового договору № 1 (а.с.32).

Встановленим судом фактам та обставинам відповідають правовідносини, які регулюються нормами ЦК України.

У судовому засіданні встановлено, що між позивачем та відповідачем укладений, передбачений ст. 1054 ЦК України, кредитний договір.

У відповідності зі ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

У відповідності до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов’язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику в строк та в порядку встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

У відповідності до ч. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою. У відповідності до ч. 1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

У відповідності до ч. 1 ст. 550 ЦК України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов?язання.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У судовому засіданні встановлено, що відповідач за кредитним договором, укладеним з позивачем, має заборгованість в сумі 40526 грн. 46 коп., яку до даного часу не погасив. Твердження відповідача про те, що він є військовослужбовцем, а тому відсотки за договором йому не повинні нараховуватися, суд не приймає до уваги, оскільки у підтвердження даної обставини відповідачем суду доказів не надано.

Таким чином, позовні вимоги КС «Істок» є обґрунтованими і підлягають повному задоволенню, а тому суд вважає, що позивач обґрунтовано, у відповідності до ст. ст. 15, 16 ЦК України звернувся за захистом своїх прав до суду.

На підставі ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача належить стягнути витрати по сплаті судового збору в сумі 1762 грн. 00 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 15, 16, 525-527, 530, 546, 549, 610, 611, 625, 631, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 2, 4, 12, 13, 77, 78, 80, 133, 141, 206, 223, 228, 258-260, 263-265, 280 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 спілки «ІСТОК» до ОСОБА_1 про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_1, м. Кривий Ріг, м-н Сонячний, 57/139, на користь КС «ІСТОК», МФО 300023, код ЄДРПОУ 26364449 заборгованість за кредитним договором № 4913 від 08.06.2017 року, станом на 31.03.2018 року, у розмірі 40 526 грн 46 коп.., з яких: заборгованість за основною сумою кредиту - 12 320, 55 грн.; заборгованість за платою - 24 606, 60 грн.; заборгованість по відсотках - 0, 16 грн.; інфляційні нарахування - 2 843, 40 грн.;. 3 % відсотків річних- 755, 75 грн.

Стягнути з ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_1, м. Кривий Ріг, м-н Сонячний, 57/139, на користь КС «ІСТОК», МФО 300023, код ЄДРПОУ 26364449 витрати по сплаті судового збору в сумі 1600 грн. 00 коп.

На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне рішення складено 29 жовтня 2018 року.

Головуючий суддя: В.М. Прасолов