Справа № 761/23655/18

Провадження № 2/761/6291/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2018 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Макаренко І.О., розглянувши в приміщенні суду, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гурман 2014», ОСОБА_2 про встановлення факту припинення трудових відносин, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просить суд: встановити факт припинення трудових відносин ОСОБА_1 з Товариством з обмеженою відповідальністю «ГУРМАН 2014» з 16.04.2018 р. у зв'язку зі звільненням ОСОБА_1 з посади директора за власним бажанням на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 29.01.2015 р. відповідно до Наказу №6/п від 29.01.2015 р. ОСОБА_1 було призначено на посаду директора в ТОВ «Гурман 2014» на підставі Протоколу №2 зборів засновників ТОВ «Гурман 2014» від 28.01.2015 р. та зави ОСОБА_1 від 27.01.2015 р. На даний час єдиним учасником ТОВ «Гурман 2014» є відповідач ОСОБА_2, яка створеною юридичною особою не займається та не піклується підприємством, найманих працівників ТОВ «ГУРМАН 2014» не має, діяльності підприємство не веде, як наслідок, позивач втратив матеріальну та будь яку іншу зацікавленість у перебуванні на посаді Директора в ТОВ «ГУРМАН 2014». Позивач бажає звільнитися та змінити місце роботи. Зв'язку із засновником ТОВ «Гурман 2014» позивач не має, що є перешкодою у вільному звільненні позивача ОСОБА_1 з посади директора за власним бажанням. 02.04.2018 р. позивач написав заяву про звільнення, яку надіслав за юридичною адресою ТОВ «ГУРМАН 2014» та на особисту адресу учасника товариства ОСОБА_2, зазначені листи не були отримані отримувачами та повернулися за зворотною адресою, які позивач отримав 10.05.2018 р. Вважає зазначену бездіяльність відповідачів щодо не звільнення позивача з посади директора товариства за власним бажанням, порушенням його трудових прав на звільнення та вільне обрання місця роботи на власний розсуд.

Відповідачі про розгляд справи повідомлялися належним чином, своїх відзивів на позовну заяву до суду не направили.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті встановив.

Наказом №6/п від 29.01.2015 р. ОСОБА_1 було призначено на посаду директора в ТОВ «Гурман 2014» на підставі Протоколу №2 зборів засновників ТОВ «Гурман 2014» від 28.01.2015 р. та зави ОСОБА_1 від 27.01.2015 р.

Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, керівником підприємства - ОСОБА_1, кінцевим бенефіціарним власником - ОСОБА_2.

Як зазначає позивач, відповідач ОСОБА_2 створеною юридичною особою не займається та не піклується підприємством, найманих працівників ТОВ «ГУРМАН 2014» не має, діяльності підприємство не веде, як наслідок, позивач втратив матеріальну та будь яку іншу зацікавленість у перебуванні на посаді Директора в ТОВ «ГУРМАН 2014».

02.04.2018 р. ОСОБА_1 написав заяву про його звільнення з посади директора ТОВ «ГУРМАН 2014» за власним бажанням на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України, яку надіслав за юридичною адресою ТОВ «ГУРМАН 2014» та на особисту адресу учасника товариства ОСОБА_2, однак, зазначені листи не були отримані відповідачами та повернулися за зворотною адресою, які позивач отримав 10.05.2018 р., що підтверджується копіями зазначених конвертів з описом вкладу та квитанціями про відправку.

Так, відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.

Відповідно до ч. 1 ст. 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.

Кодекс законів про працю встановлює загальні вимоги до порядку розірвання трудових відносин, не враховуючи специфіку становища керівника господарського товариства. По суті, директор обєднує в собі і статус найманого працівника (який визначається на підставі норм трудового права) і статус виконавчого органу господарського товариства (який визначається на підставі норм корпоративного права). Ні норми трудового договору, ні положення Статуту не повинні погіршувати становище директора порівняно з тим обсягом гарантій, наданих йому трудовим законодавством. Тобто, директор завжди може скористатися ст. 38 КзПП ініціювати розірвання трудового договору за власним бажанням.

Відповідно до статті 3 КЗпП до трудових відносин належать відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами. Згідно з частиною четвертою статті 65 ГК у разі найму керівника підприємства з ним укладається договір (контракт), у якому визначаються строк найму, права, обов»язки і відповідальність керівника, умови його матеріального забезпечення, звільнення його з посади, інші умови найму за погодженням сторін. За частиною шостою статті 65 ГК керівника підприємства може бути звільнено з посади достроково на підставах, передбачених договором (контрактом), відповідно до закону.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що контракт щодо виконання обов'язків директора ТОВ «ГУРМАН 2014» не укладався, запис до трудової книжки не вносився за бажанням самого позивача.

Згідно із п. 9.3.6 статуту ТОВ «Гурман 2014» до компетенції загальних зборів товариства відноситься призначення та звільнення директора товариства.

Виходячи з вищенаведеного, суд вважає, що на теперішній час трудові відносини між сторонами фактично не існують, процедура розірвання трудового договору відповідно до законодавства України про працю не виконана, однак у зв'язку з втратою зв'язку з відповідачем, провести дії щодо припинення трудових відносин у позивача не виявилося можливості.

Конституційний суд України у рішеннях від 07.07.2004 р. №14-рп/2004 від 16.10.2007 р. №8-рп/2007, та від 29.01.2008 р. №2-рп/2008 зазначив, що визначене ст. 43 Конституції України право на працю Конституційний суд України розглядає як природу потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом. Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися то вільно її обирати. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей кожному для його реалізації.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін відповідно до вимог ст.12 ЦПК України.

Згідно ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи, що трудові відносини між позивачем та відповідачем ТОВ «ГУРМАН 2014» фактично були припинені 16.04.2018 р., відповідач на вимоги оформити розірвання трудових відносин не реагує, позивач позбавлений можливості звільнитися у встановленому законодавством порядку за ст.38 КЗпПУ, не має можливості розірвати між ним та відповідачем трудові відносини за власною ініціативою, що порушує його конституційні права, а тому суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись Конституцією України, ст.ст. 3, 38 КЗпП України, ст.ст. 12, 81, 82, 141, 258, 263-265, 274-279, 354, 355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гурман 2014», ОСОБА_2 про встановлення факту припинення трудових відносин - задовольнити.

Встановити факт припинення трудових відносин ОСОБА_1 з Товариством з обмеженою відповідальністю «ГУРМАН 2014» з 16.04.2018 р. у зв'язку зі звільненням ОСОБА_1 з посади директора за власним бажанням на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гурман 2014», ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рівних частках судовий збір у розмірі 704,80 грн.

Відповідно до п. 15.5 розділу 15 XIII «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України рішення суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СУДДЯ