ПОСТАНОВА

Іменем України

24 жовтня 2018 року

Київ

справа №161/4390/17

адміністративне провадження №К/9901/22734/18, №К/9901/22731/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шарапи В.М.,

суддів: Бевзенка В.М., Данилевич Н.А.,

за участю секретаря судового засідання Корецького І.О.,

учасників справи:

позивача: не з'явився

відповідача 1: представника Андрусяка І.В.,

відповідача 2: ОСОБА_3, представника ОСОБА_4

третьої особи: представника ОСОБА_5

розглянувши у судовому засіданні в касаційній інстанції справу за касаційною скаргою Луцької міської ради на постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 02.06.2017 у складі судді Пушкарчук В.В., постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2017 у складі колегії суддів: Улицького В.З. (головуючого), Гулида Р.М., Довгої О.І. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2017 у складі колегії суддів: Улицького В.З. (головуючого), Довгої О.І., Кузьмича С.М. у справі за позовом ОСОБА_9 до Луцької міської ради, ОСОБА_3, третя особа - ОСОБА_10 про визнання нечинним та скасування рішення, поновлення на посаді,-

УСТАНОВИВ:

16.03.2017 ОСОБА_9 звернулася до суду з адміністративним позовом до Луцької міської ради, ОСОБА_3 та просила визнати нечинним та скасувати рішення Луцької міської ради від 15.03.2017 №19/1 «Про дострокове припинення повноважень секретаря міської ради ОСОБА_9».

24.03.2017 позивач звернулась до суду із заявою про збільшення позовних вимог, в якій просила визнати нечинним та скасувати рішення Луцької міської ради від 15.03.2017 №19/1 «Про дострокове припинення повноважень секретаря міської ради ОСОБА_9», поновити ОСОБА_9 на посаді секретаря Луцької міської ради з 16.03.2017; визнати нечинним та скасувати рішення Луцької міської ради від 21.03.2017 №20/1 «Про обрання секретаря Луцької міської ради» та допустити негайне виконання постанови суду в частині поновлення ОСОБА_9 на посаді секретаря Луцької міської ради.

Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 02.06.2017 позов задоволено частково. Визнано нечинним та скасовано рішення Луцької міської ради №19/1 від 15.03.2017 «Про дострокове припинення повноважень секретаря міської ради ОСОБА_9». Поновлено ОСОБА_9 на посаді секретаря Луцької міської ради з 16.03.2017. Допущено негайне виконання постанови суду в частині поновлення ОСОБА_9 на посаді секретаря Луцької міської ради з 16.03.2017. У задоволенні іншої частини позовних вимог про визнання нечинним та скасування рішення Луцької міської ради від 21.03.2017 №20/1 «Про обрання секретаря Луцької міської ради» судом відмовлено.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06.06.2017 виправлено описку в постанові Луцького міськрайонного суду Волинської області від 02.06.2017 шляхом виключення з мотивувальної частини постанови на сторінці 7 з останнього абзацу речення: «З огляду на виборність посади секретаря міської ради та віднесення таких повноважень до виключеної компетенції відповідної ради, саме Луцька міська рада як орган місцевого самоврядування, що представляє інтереси територіальної громади у визначеній ст. 24 Регламенту формі своєї роботи уповноважена виконувати рішення суду щодо поновлення ОСОБА_9 на займаній посаді»; на сторінці 9 третій абзац: «За таких обставини, суд приходить до висновку, що звільнення ОСОБА_10 з займаної посади, як і виконання рішення суду щодо поновлення ОСОБА_9 на посаді секретаря Луцької міської ради є виключною компетенцією Луцької міської ради та повинно вирішуватись на сесії Ради у визначеному чинним законодавством України та Регламентом Луцької міської ради порядку».

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2017 апеляційні скарги ОСОБА_3 та Луцької міської ради залишено без задоволення, а ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06.06.2017 - залишено без змін.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2017 постанову суду першої інстанції скасовано та прийнято нову, якою позов ОСОБА_9 задоволено. Визнано нечинним та скасовано рішення Луцької міської ради №19/1 від 15.03.2017 «Про дострокове припинення повноважень секретаря міської ради ОСОБА_9». Визнано нечинним та скасовано рішення Луцької міської ради №20/1 від 21.03.2017 «Про обрання секретаря Луцької міської ради». Поновлено ОСОБА_9 на посаді секретаря Луцької міської ради з 16.03.2017. Допущено негайне виконання постанови суду в частині поновлення ОСОБА_9 на посаді секретаря Луцької міської ради з 16.03.2017.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2017 задоволено заяву відділу примусового виконання рішень управління ДВС у Волинській області про роз'яснення постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2017. Роз'яснено, що обов'язок поновлення ОСОБА_9 на посаді секретаря Луцької міської ради покладено на посадову особу Луцької міської ради - голову міської ради (особу, яка виконує його обов'язки).

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 31.10.2017 виправлено описку в ухвалі Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2017 та зазначено, що обов'язок поновлення ОСОБА_9 на посаді секретаря Луцької міської ради покладено на посадову особу Луцької міської ради - Луцького міського голову (особу, яка виконує його обов'язки).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Луцької міської Ради № 1/1 від 26.11.2015 ОСОБА_9 була обрана на посаду секретаря Луцької міської ради.

03.02.2017 голова Луцької міської ради помер.

З метою забезпечення виконання покладених на секретаря Луцької міської ради обов'язків, секретарем міської ради ОСОБА_9 було скликано позачергову сесію депутатів на 15.03.2017. Крім вирішення питання про дострокове припинення повноважень міського голови та його звільнення з посади у зв'язку зі смертю, на вирішення на позачерговій сесії депутатами ради було включено питання про дострокове припинення повноважень секретаря міської ради ОСОБА_9

Судами зазначено, що відповідно до частини 3 статті 17 Регламенту Луцької міської ради та статті 4 Положення про постійні комісії Луцької міської ради, затвердженого рішенням Луцької міської ради №2/6 від 23.12.2015 попередній розгляд і підготовка питань щодо призначення та/або звільнення секретаря міської ради здійснюється комісією з питань дотримання прав людини, законності, боротьби зі злочинністю та корупцією, депутатської діяльності, етики та регламенту. При цьому, питання дострокового припинення повноважень секретаря Луцької міської ради ОСОБА_9 було включено депутатами до порядку денного сесії міськради без попереднього розгляду профільною комісією безпосередньо в день проведення сесії 15.03.2017.

15.03.2017 під час перерви в сесійній роботі постійна комісія з земельних питань та земельного кадастру міськради прийняла проект рішення про дострокове припинення повноважень секретаря ОСОБА_9

У зв'язку із прийняттям більшістю голосів депутатів міськради рішення про звільнення ОСОБА_9 із посади секретаря Луцької міської ради депутатами було доручено депутату Луцької міської ради ОСОБА_3 підписання рішення «Про дострокове припинення повноважень секретаря Луцької міської ради ОСОБА_9».

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що у спірному рішенні відповідача №19/1 від 15.03.2017 «Про дострокове припинення повноважень секретаря міської Ради ОСОБА_9» не наведено підстав дострокового припинення повноважень та підстав звільнення, що суперечить частині 3 статті 147-1 КЗпП України та не зазначено дати звільнення позивача з посади. Питання дострокового припинення повноважень секретаря Луцької міської ради ОСОБА_9 було включено депутатами до порядку денного сесії міськради в день проведення сесії 15.03.2017, без попереднього розгляду профільною комісією, а голосування мало відбуватися відкритим поіменним голосуванням. Отже, рішення про припинення повноважень секретаря Луцької міської ради було прийнято міськрадою із порушенням Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», тому підлягає скасуванню, а позивач - поновленню на посаді.

Щодо рішення Луцької міської ради від 21.03.2017 №20/1, згідно якого обрано секретарем Луцької міської ради ОСОБА_10 суд зазначив, що на момент обрання ОСОБА_10 на посаду секретаря Луцької міської ради така посада у Луцькій міській раді була вакантною. Судом не встановлено порушень Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Регламенту Луцької міської ради при прийнятті рішення №20/1 від 21.03.2017. Жодних обґрунтувань незаконності спірного рішення, крім необхідності його автоматичного скасування як похідного від рішення від 15.03.2017 року №19/1 позивачем не наведено. Крім цього, скасування рішення Луцької міської ради №20/1 від 21.03.2017 «Про обрання секретаря Луцької міської ради» матиме наслідком звільнення ОСОБА_10 з займаної посади секретаря Луцької міської ради, що виходить за межі передбачених КАС України способів захисту прав позивача та компетенції суду, тому у задоволенні позову про скасування рішення міськради №20/1 від 21.03.2017 - відмовлено.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції погодився з позицією суду щодо протиправності рішення міськради «Про дострокове припинення повноважень секретаря міської ради ОСОБА_9» та наявності правових підстав для поновлення позивача на посаді. При цьому, апеляційним судом зазначено, що суд першої інстанції не врахував, що станом на 21.03.2017 повноваження міського голови достроково припинені не були, оскільки міською радою не було прийнято на той час рішення про дострокове припинення повноважень міського голови (таке рішення було прийняте міською радою лише 29.03.2017). Відтак, при прийнятті рішення Луцької міської ради №20/1 від 21.03.2017 «Про обрання секретаря Луцької міської ради» була порушена процедура внесення кандидатури секретаря міської ради, тому суд прийшов до висновку про скасування зазначеного рішення міськради. При цьому, зазначив, що скасування такого рішення зумовлене необхідністю захисту прав, свобод та інтересів позивача як легітимного секретаря Луцької міської ради, а також та для виконання постанови суду в частині поновлення ОСОБА_9 на посаді секретаря Луцької міської ради.

Луцькою міською радою подано касаційну скаргу на постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 02.06.2017 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2017, у якій просить рішення апеляційного суду скасувати, а постанову суду першої інстанції змінити в частині задоволення позовних вимог, відмовивши в позові в повному обсязі.

Аргументи скаржника на обґрунтування доводів касаційної скарги полягають у незастосуванні судами попередніх інстанцій до спірних правовідносин норм матеріального права, а саме: п. 4 ст. 26, ч. 5 статті 47, ч. 5. ст. 50 Закону України Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"; ст.29 Закону України "Про запобігання корупції"", частини 12 статті 29 та ч.1 ст.34 Регламенту ради.

Луцька міська рада зазначає також про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права. Так, судом першої інстанції допущено зміну підстав та предмету позову після початку розгляду справи по суті всупереч приписам ст.51 КАС України. Крім цього, судом першої інстанції самовільно змінено мотивувальну частину рішення, однак суд апеляційної інстанції проігнорував вказані порушення норм процесуального права. Щодо обраного позивачем способу захисту порушеного права, відповідач вказує на порушення статті 162 КАС України та помилкове застосування обох способів захисту порушеного права - визнання спірного акта нечинним та скасування такого акта. Крім цього, на думку скаржника, апеляційний суд помилково скасував правильне рішення суду першої інстанції в частині відмови в позові про визнання нечинним та скасування рішення Луцької міської ради №20/1 від 21.03.2017р. «Про обрання секретаря Луцької міської ради», оскільки вказане рішення жодним чином не порушує прав та інтересів позивача.

Не погодилась міськрада також з ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2017 про роз'яснення судового рішення і просить її скасувати та відмовити в роз'ясненні рішення. Аргументи скаржника на обґрунтування доводів касаційної скарги полягають у порушенні норм процесуального права. Зазначає, що міськраду не було повідомлено про дату, час та місце розгляду заяви про роз'яснення. Роз'яснюючи судове рішення апеляційний суд допустив зміну змісту рішення суду та поклав обов'язок поновлення позивача на посаді на посадову особу, яка не є стороною у справі.

Учасники справи правом подачі відзиву на зазначені касаційні скарги не скористалися.

Перевіривши доводи та вимоги касаційної скарги, а також правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів касаційного суду вважає за доцільне зазначити про таке.

Як вбачається із позовної заяви, 16.03.2017 позивач звернулася із позовними вимогами про визнання нечинним та скасування рішення Луцької міської ради від 15.03.2017 №19/1 «Про дострокове припинення повноважень секретаря міської ради ОСОБА_9», як такого, що прийняте з порушеннями вимог Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Регламенту Луцької міської ради VII скликання, затвердженого Рішенням Луцької міської ради №2/3 від 23.12.2015 зі змінами, внесеними Рішенням луцької міської ради №15/3 від 30.11.2016. На підтвердження позовних вимог, позивачем додано копію спірного рішення, копію свідоцтва про смерть ОСОБА_11, копію Наказу про обрання секретарем №1/1 від 26.11.2015 та копію Регламенту Луцької міської ради VII скликання.

24.03.2017 позивач звернулась із заявою про збільшення позовних вимог, в якій просила визнати нечинним та скасувати рішення Луцької міської ради від 15.03.2017 №19/1 «Про дострокове припинення повноважень секретаря міської ради ОСОБА_9», поновити ОСОБА_9 на посаді секретаря Луцької міської ради з 16.03.2017; визнати нечинним та скасувати рішення Луцької міської ради від 21.03.2017 №20/1 «Про обрання секретаря Луцької міської ради» та допустити негайне виконання постанови суду в частині поновлення ОСОБА_9 на посаді секретаря Луцької міської ради. На підтвердження зазначених позовних вимог, позивачем було додано копію повідомлення про звільнення з посади від 21.03.2017 та копію Рішення Луцької міської ради від 21.03.2017 №20/1. Під час розгляду справи в суді першої інстанції позивачем було додано також додаткові пояснення до позовної заяви разом з копією протоколу №31 засідання постійної комісії з питань земельних відносин та земельного кадастру від 15.03.2017.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, судом першої інстанції надано правову оцінку виключно тим обставинам, які були заявлені сторонами та враховано тільки ті докази, які надалися учасниками справи на підтвердження їх вимог та заперечень.

Судами попередніх інстанцій не враховано приписи статті 11 КАС України, відповідно до яких розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі.

При цьому, зміст принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі зобов'язує адміністративний суд до активної ролі у судовому засіданні.

Так, відповідно до частини 1 статті 162 КАС України, під час прийняття постанови суд вирішує, зокрема, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

Згідно з частиною третьою статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до статті 138 КАС України, предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі. Для встановлення обставин, зазначених у частині першій цієї статті, у судовому засіданні заслуховуються пояснення осіб, які беруть участь у справі, показання свідків, досліджуються письмові та речові докази, у тому числі носії інформації із записаною на них інформацією, висновки експертів.

На переконання колегії суддів, судами попередніх інстанцій при розгляді адміністративної справи не в повній мірі досліджено чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення сторін та якими доказами вони підтверджуються.

Щодо позовних вимог про визнанння нечинним та скасування рішення Луцької міської ради №19/1 від 15.03.2017 «Про дострокове припинення повноважень секретаря міської ради ОСОБА_9». та поновлення ОСОБА_9 на посаді, судом першої інстанції зазначено, що з метою забезпечення виконання покладених на секретаря Луцької міської ради обов'язків, секретарем міської ради ОСОБА_9 було скликано позачергову сесію депутатів на 15.03.2017.

Відповідно до пункту 8 частини 4 статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 №280/97-ВР (далі - Закон), сільський, селищний, міський голова, зокрема скликає сесії ради, вносить пропозиції та формує порядок денний сесій ради і головує на пленарних засіданнях ради.

Згідно з пунктом 20 частини 4 статті 42 Закону сільський, селищний, міський голова у межах своїх повноважень видає розпорядження.

Відповідно до частини 2 зазначеної статті, у разі звільнення з посади сільського, селищного, міського голови у зв'язку з достроковим припиненням його повноважень або його смерті, а також у разі неможливості здійснення ним своїх повноважень повноваження сільського, селищного, міського голови здійснює секретар відповідної сільської, селищної, міської ради, крім випадків дострокового припинення повноважень сільського, селищного, міського голови відповідно до Закону України "Про військово-цивільні адміністрації" або Закону України "Про правовий режим воєнного стану". Секретар сільської, селищної, міської ради тимчасово здійснює зазначені повноваження з моменту дострокового припинення повноважень сільського, селищного, міського голови і до моменту початку повноважень сільського, селищного, міського голови, обраного на позачергових виборах відповідно до закону, або до дня відкриття першої сесії відповідної сільської, селищної, міської ради, обраної на чергових місцевих виборах.

Відповідно до пункту 1, 2, 3 частини 3 статті 50 Закону, секретар сільської, селищної, міської ради у випадку, передбаченому частиною першою статті 42 цього Закону, здійснює повноваження сільського, селищного, міського голови. Секретар сільської, селищної, міської ради скликає сесії ради у випадках, передбачених частиною шостою статті 46 цього Закону; повідомляє депутатам і доводить до відома населення інформацію про час і місце проведення сесії ради, питання, які передбачається внести на розгляд ради. Секретар ради веде засідання ради та підписує її рішення у випадках, передбачених частиною шостою статті 46 цього Закону.

Згідно з пунктом 3 статті 16 регламенту ради, секретар ради для виконання повноважень, визначених законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», може видавати доручення, відповідно до статті 50 Закону.

Натомість, у матеріалах справи відсутні докази, на підставі яких судом було встановлено обставини за яких скликано позачергову сесію, відповідне розпорядження про призначення позачергової сесії судом першої інстанції не витребовувалось, сторонами не надавалось та не досліджувалось.

Далі судом зазначено, що проект рішення Луцької міської ради від 15.03.2017 №19/1 «Про дострокове припинення повноважень секретаря міської ради ОСОБА_9» був включений до порядку денного пленарного засідання XVIII позачергової сесії без дотримання встановленого порядку та процедури, передбаченими частиною 15 статті 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та діючого Регламенту Луцької міської ради.

Відповідно до частини 15 статті 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» порядок обрання секретаря сільської, селищної, міської ради, скликання чергової та позачергової сесії ради, призначення пленарних засідань ради, підготовки і розгляду питань на пленарних засіданнях, прийняття рішень ради про затвердження порядку денного сесії та з інших процедурних питань, а також порядок роботи сесії визначаються регламентом ради з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

Порядок організації роботи ради, сесій та пленарних засідань ради закріплено в розділі ІІІ Регламенту ради.

Відповідно до пункту 4.3 статті 16 регламенту, секретар ради повідомляє депутатам і доводить до відома населення інформацію про час і місце проведення ради, питання, які передбачається внести на розгляд ради.

Згідно зі статтею 29 регламенту, підготовку питань, що вносяться на розгляд ради організовує секретар ради. Проект рішення, що планується внести на розгляд ради подається міському голові через відділ Секретаріату Ради не пізніше як за 21 день до початку пленарного засідання сесії.

Статтею 30 Регламенту передбачено, що винесення питань на розгляд пленарного засідання Ради передує їх розгляд у постійних комісіях Ради, до сфери повноважень яких належать ці питання. Постійні комісії ради вивчають, попередньо розглядають і здійснюють підготовку проектів рішень, висновків і рекомендацій до проектів рішень, які належать до їх компетенції, здійснюють контроль за виконанням рішень ради.

Однак, матеріали справи не містять проекту рішення, що було внесено на розгляд ради та самого порядку денного пленарного засідання XVIII позачергової сесії. Відсутнє у матеріалах справи також Положення про постійні комісії Луцької міської ради, затверджене рішенням Луцької міської ради №2/6 від 23.12.2015, відповідно до якого суди прийшли до переконання, що попередній розгляд і підготовка питань щодо призначення та/або звільнення секретаря міської ради має здійснюватись комісією з питань дотримання прав людини, законності, боротьби зі злочинністю та корупцією, депутатської діяльності, етики та регламенту, хоч у судових рішеннях міститься посилання на порушення вимог цього Положення.

Крім цього, з матеріалів справи не вбачається за яких підстав суди попередніх інстанцій прийшли до висновку про порушення Луцькою міською радою порядку відкритого голосування щодо дострокового припинення повноважень секретаря міськради, визначеного статтею 41 Регламенту.

Так, згідно з частиною 2 статті 41 Регламенту, відкрите голосування здійснюється: за допомогою програмно-технічного комплексу системи електронного голосування «Віче» з фіксацією результатів голосування, у тому числі з можливим роздрукуванням результатів голосування кожного депутата або без такого (в закритому режимі); шляхом підняття руки у разі відсутності технічної можливості голосування за допомогою системи електронного голосування «Віче» або прийняття відповідного процедурного рішення радою; шляхом поіменного голосування за окремим процедурним рішенням ради.

Частиною 1 статті 46 регламенту визначено, що засідання ради протоколюються відділом секретаріату ради.

Відповідно до частини 2 цієї ж статті, фонограма пленарного засідання ради записується системою електронного голосування «Віче» та зберігається у відділі секретаріату ради протягом всього терміну повноважень ради.

Колегія суддів зазначає, що встановлення обставин порушення порядку голосування міськрадою було здійснено судами попередніх інстанцій з порушенням вимог частини 2 статті 138 КАС України. Як вбачається з матеріалів справи, судами не витребувано і не досліджено письмовий доказ - протокол засідання ради та носій інформації із записаною на ньому інформацією, а саме - фонограму пленарного засідання ради. При цьому, звертаючись до суду першої інстанції із заявою про забезпечення позову ОСОБА_9 надавала диск із записом відповідної частини пленарного засідання Луцької міськради (т.1 а.с. 58), однак, ні судом першої, ні судом апеляційної інстанції його досліджено не було.

Що стосується вирішення судом першої інстанції іншої частини позовних вимог щодо визнання нечинним та скасування рішення Луцької міської ради №20/1 від 21.03.2017 «Про обрання секретаря Луцької міської ради», слід зазначити про таке.

Згідно з частиною 1 статті 51 КАС України, позивач має право в будь-який час до закінчення судового розгляду збільшити або зменшити розмір позовних вимог або відмовитися від адміністративного позову. Позивач має право відмовитися від адміністративного позову у суді апеляційної чи касаційної інстанції до закінчення відповідно апеляційного чи касаційного розгляду. Позивач має право до початку судового розгляду справи по суті змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Відповідно до статті 137 КАС України, позивач може протягом всього часу судового розгляду збільшити або зменшити розмір позовних вимог, подавши письмову заяву, яка приєднується до справи. До початку судового розгляду справи по суті позивач може змінити підставу або предмет адміністративного позову, подавши письмову заяву, яка приєднується до справи. Заява про зміну позовних вимог повинна відповідати вимогам, які встановлені цим Кодексом для позовних заяв. У разі невідповідності такої заяви вимогам статті 106 цього Кодексу суд своєю ухвалою повертає її позивачу. Ухвала суду, прийнята за результатами розгляду питання про прийняття заяви про зміну позовних вимог, окремо не оскаржується.

Відповідно до частини 5 статті 160 КАС України, ухвали, які під час судового засідання викладаються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті та підписуються складом суду, який розглядає справу.

Тобто, наслідком розгляду заяви про збільшення позовних вимог є ухвала суду. В порушення зазначеного, судом першої інстанції не надана оцінка заяві позивача з урахуванням приписів статтей 51 та 137 КАС України, відповідної ухвали судом не постановлено. Як вбачається з матеріалів справи під час судового засідання в суді першої інстанції 24.03.2017 (т.1, а.с.110-111) представником позивача заявлено клопотання про збільшення позовних вимог, після чого заслухано думку учасників справи з приводу заявленого клопотання. Для вирішення клопотання про збільшення позовних вимог суддя видалявся до нарадчої кімнати, однак в порушення приписів частини 5 статті 160 КАС України ухвали постановлено не було. Не вирішувалось питання щодо розгляду заяви і під час вирішення адміністративної справи по суті. На вказане порушення норм процесуального права суд апеляційної інстанції також уваги не звернув.

Колегія суддів зазначає, що предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. При цьому, зміна позову має стосуватися тих спірних правовідносин, які вже винесені на розгляд і вирішення суду та не повинна підмінюватись поданням нового адміністративного позову, що не пов'язаний зі справою.

Крім цього, судами попередніх інстанцій не враховано, що зміст принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі зобов'язує адміністративний суд до активної ролі у судовому засіданні, в тому числі і до уточнення змісту позовних вимог, з наступним обранням відповідного способу захисту порушеного права.

Відповідно частин першої та другої статті 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. У випадках, установлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб.

За змістом пункту 8 частини першої статті 3 КАС України позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду.

Судами не було досліджено наявності чи відсутності факту порушення будь-яких прав чи інтересів позивача у зв'язку з прийнятим відповідачем рішення Луцької міської ради №20/1 від 21.03.2017 «Про обрання секретаря Луцької міської ради».

Таким чином, при встановленні наведених фактів судами порушені норми процесуального права, які призвели до прийняття необґрунтованого судового рішення і не можуть бути перевірені та усунуті судом касаційної інстанції.

Разом з тим, мотивуючи підстави відмови в задоволенні позовних вимог про визнання нечинним та скасування рішення Луцької міської ради від 21.03.2017 №20/1 «Про обрання секретаря Луцької міської ради» суд прийшов до суперечливих висновків у мотивувальній частині постанови.

Ухвалою Луцього міськрайонного суду Волинської області від 06.06.2017 суд виправив описку шляхом зміни мотивувальної частини постанови. Переглядаючи вказану ухвалу в апеляційному порядку суд апеляційної інстанції не врахував, що така зміна мотивувальної частини не є опискою в розумінні статті 169 КАС України, та не усунув зазначені порушення норм процесуального права.

Згідно статті 159 КАС України (у редакції, яка діяла до 15.12.2017) судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини 2 статті 353 КАС України (у редакції, яка діє з 15.12.2017), підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо:

1) суд не дослідив зібрані у справі докази; або

2) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи;

3) суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів дійшла висновку, що судами попередніх інстанцій під час прийняття рішення було порушено норми процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи та не досліджено зібрані у справі докази, що є підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд.

Колегією суддів приймаються також доводи відповідача у скарзі на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2017, якою роз'яснено постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2017.

Так, порядок роз'яснення судового рішення визначено у статті 170 КАС України (у редакції, яка діяла до 15.12.2017).

Згідно з частиною 1 цієї статті, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Частиною 3 статті 170 КАС України визначено, що суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення протягом десяти днів із повідомленням заявника (особи, яка бере участь у справі, державного виконавця, які звернулися із заявою про роз'яснення судового рішення) та осіб, які беруть участь у справі. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розглядові заяви про роз'яснення рішення.

Суд приймає аргументи відповідача про те, що роз'яснюючи судове рішення апеляційний суд діяв з порушенням порядку статті 170 КАС України, чим допустив зміну змісту рішення суду та поклав обов'язок поновлення позивача на посаді на посадову особу, яка не є стороною у справі.

Крім цього, матеріали справи не містять доказів повідомлення Луцької міської ради про дату, час та місце розгляду заяви про роз'яснення судового рішення, що є порушенням норм процесуального права та безумовною підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.

Колегія суддів враховує приписи пункту 3 частини 3 статті 353 КАС України, відповідно до яких, якщо справу розглянуто адміністративними судами за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу це є обов'язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд. Поряд з цим, у зв'язку із скасуванням судових рішень попередніх інстанцій, постановлених по суті позовних вимог, ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2017, якою роз'яснено постанову суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню без направлення справи на новий розгляд в цій частині.

Керуючись статтями 341, 344, 349, 353, 356, 359 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги Луцької міської ради задовольнити частково.

Ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2017 скасувати.

Постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 02.06.2017 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2017 - скасувати.

Справу за позовом ОСОБА_9 до Луцької міської ради, ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_10, про визнання нечинним та скасування рішення, поновлення на посаді - направити до суду першої інстанції на новий судовий розгляд.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

...........................

...........................

...........................

В.М. Шарапа

В.М. Бевзенко

Н.А. Данилевич ,

Судді Верховного Суду