ПОСТАНОВА

Іменем України

24 жовтня 2018 року

Київ

справа №760/6097/16-а (2а/760/590/16)

адміністративне провадження №К/9901/23305/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Пасічник С.С.,

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 постанову Київського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Собківа Я.М., суддів Вівдиченко Т.Р., Костюк Л.О. від 27 лютого 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

В С Т А Н О В И В:

У березні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, в якому просив скасувати постанову від 21 березня 2016 року №9-42-10-47 про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 165-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).

Обґрунтовуючи позовну заяву, зазначав, що займає посаду генерального директора ПАТ «СК «Укррічфлот», яким в межах граничного терміну було перераховано грошові кошти на оплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - ЄСВ) за грудень 2015 року, однак на неправильний рахунок, що в подальшому було самостійно виявлено та усунуто Підприємством, а кошти спрямовані за належністю. Вважає, що такі обставини не свідчать про порушення законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску й не можуть бути підставою для притягнення посадової особи платника до адміністративної відповідальності.

Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 06 вересня 2016 року адміністративний позов задоволено повністю.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що сплата ЄСВ була здійснена ПАТ «СК «Укррічфлот» своєчасно, кошти фактично надійшли на рахунок контролюючого органу, а невірне зазначення номера рахунку у платіжних дорученнях не є достатньою правовою підставою для висновку про несплату необхідної суми грошового зобов'язання у визначений Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року №2464-VI (далі - Закон №2464-VI) строк та, як наслідок, для притягнення посадової особи платника до адміністративної відповідальності.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2017 року скасовано постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 06 вересня 2016 року та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.

Ухвалюючи таке рішення, згаданий суд дійшов висновку, що ПАТ «СК «Укррічфлот» було включено до Реєстру великих платників податків та з січня 2016 року обліковується у контролюючих органах, що здійснюють супроводження таких платників, а тому кошти на погашення заборгованості по сплаті ЄСВ за грудень 2015 року мали б надійти саме на розрахунковий рахунок МГУ ДФС - Центрального офісу з ОВП, а не на рахунок ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві. Відтак, за висновком апеляційного суду, притягнення генерального директора ПАТ «СК «Укррічфлот» до адміністративної відповідальності за порушення законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску є правомірним.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій просив його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, посилався на помилковість висновків суду апеляційної інстанції та по суті зазначив, що зобов'язання зі сплати ЄСВ ПАТ «СК «Укррічфлот» виконані вчасно, у встановлені законодавством терміни, а помилкове перераховування коштів на неналежний рахунок органу доходів і зборів, не може слугувати підставою для притягнення керівника Підприємства до адміністративної відповідальності.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27 березня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

Відповідач у письмових запереченнях на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечив, вважаючи їх безпідставними, а рішення суду апеляційної інстанції, яке просить залишити без змін, - обґрунтованим та законним.

В подальшому справа передана до Верховного Суду, як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) й протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду визначено колегію суддів для розгляду касаційної скарги у складі судді-доповідача Пасічник С.С., суддів Васильєвої І.А., Юрченко В.П.

Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами норм матеріального права і дотримання норм процесуального права, касаційний суд виходить з наступного.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 є генеральним директором ПАТ «СК «Укррічфлот», що підтверджується наказом про призначення №111/к від 29 квітня 2015 року.

За повідомленням ДФС України від 11 вересня 2015 року ПАТ «СК «Укррічфлот» включено до Реєстру великих платників податків на 2016 рік згідно з наказом ДФС України від 08 вересня 2015 року №681, у зв'язку з чим платнику запропоновано подати заяву про взяття на облік до податкового органу, який здійснює супроводження великих платників податків.

11 листопада 2015 року ПАТ «СК «Укррічфлот» подало заяву за ф.№1-ОПП до МГУ ДФС - Центрального офісу з ОВП разом з іншими документами.

Підприємством складений звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого ЄСВ за 12 місяць 2015 року, який підписано позивачем як керівником та головним бухгалтером, зареєстровано у встановленому порядку в Реєстрі застрахованих осіб 14 січня 2016 року о 13:10:44. Загальна сума єдиного внеску, яка підлягала сплаті, становила 1656198,70 грн.

У грудні 2015 року ПАТ «СК «Укррічфлот» сплачено 956893,11 грн. за грудень 2015 року, залишок заборгованості зі сплати ЄСВ становив 699305,59 грн., решта заборгованості підлягала сплаті до 20 січня 2016 року.

Вказана сума заборгованості сплачена Підприємством протягом 5-6 січня 2016 року, тобто у визначений строк, що підтверджується наявними у справі копіями платіжних доручень (а.с. 23-35), однак помилково на рахунок у ГУ ДКСУ у м. Києві, відкритий для ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві.

У зв'язку із наведеним Підприємство листом від 26 січня 2016 року за вих. №07-03-01/286 повідомило ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві про зарахування сплачених коштів на рахунки МГУ ДФС - Центрального офісу з ОВП.

16 березня 2016 року на адресу ПАТ «СК «Укррічфлот» надійшло повідомлення, яким ОСОБА_2 як генерального директора було запрошено до МГУ ДФС - Центрального офісу з ОВП для підписання протоколу про адміністративне правопорушення щодо несвоєчасної сплати ЄСВ за грудень 2015 року.

В подальшому постановою заступника начальника МГУ ДФС - Центрального офісу з ОВП від 21 березня 2016 року №9-42-10-47 ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 4 статті 165-1 КУпАП у вигляді накладення штрафу в розмірі 2040,00 грн. як керівника ПАТ «СК «Укррічфлот», який допустив несвоєчасну сплату ЄСВ за грудень 2015 року.

Касаційний суд не погоджується із висновками суду апеляційної інстанції про відповідність вимогам чинного законодавства оскарженої постанови про притягнення до адміністративної відповідальності з огляду на наступне.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон №2464-VI.

Частиною 2 статті 6 Закону №2464-VI (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) визначено, що платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку (частина 7 статті 9 Закону №2464-VI).

У відповідності до частини 8 статті 9 Закону №2464-VI платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (частина 11 статті 9 Закону №2464-VI).

Згідно пункту 2 частини 11статті 25 Закону №2464-VI за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Частиною 1 статті 9 КУпАП дано визначення адміністративному правопорушенню (проступку), яким визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею ж 165-1 КУпАП (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) передбачено, що за несплату або несвоєчасну сплату ЄСВ посадові особи підприємств, установ і організацій (платників ЄСВ) несуть адміністративну відповідальність у вигляді накладення на них відповідного розміру штрафу.

Таким чином, за несплату ЄСВ у певний термін законодавець для платників внеску та їх посадових осіб передбачив негативні наслідки у вигляді штрафних санкцій.

Водночас Верховний Суд зазначає, що у відповідності до частини 6 статті 9 Закону №2464-VI для зарахування єдиного внеску в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах відкриваються в установленому порядку небюджетні рахунки відповідному органу доходів і зборів. Зазначені рахунки відкриваються виключно для обслуговування коштів єдиного внеску.

Обслуговування коштів єдиного внеску здійснюється згідно з Положенням про рух коштів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 12 лютого 2016 року №54 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02 березня 2016 року за №330/28460) (далі - Положення), у відповідності до пункту 1 розділу II якого (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) ДФС та її територіальні органи відкривають в органах Казначейства небюджетні рахунки за балансовим рахунком 3719 «Рахунок для зарахування коштів, які підлягають розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування» (далі - рахунок 3719) для зарахування та розподілу страхових коштів.

За змістом пунктів 1-3 розділу III Положення страхові кошти, що сплачуються страхувальниками, зараховуються на рахунки 3719, відкриті на ім'я територіальних органів ДФС в управліннях (відділеннях) Казначейства й на кінець операційного дня перераховуються Головними управліннями Казначейства на відповідні рахунки 3719 головних управлінь ДФС з подальшим перерахуванням на відповідні рахунки 3719, відкриті на ім'я ДФС в Казначействі.

Страхові кошти, акумульовані на рахунках 3719 ДФС, об 11 год. 00 хв. наступного операційного дня розподіляються автоматично за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до визначених Законом пропорцій (у відсотках) та перераховуються за призначенням - на рахунки, відкриті в Казначействі за балансовим рахунком 3717 «Рахунки державних позабюджетних фондів» на ім'я фондів загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування.

Як визначено пунктом 1 частини 10 статті 9 Закону №2464-VI, днем сплати єдиного внеску вважається день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів.

Крім цього, пунктом 22.4 статті 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 5 квітня 2001 року №2346-III визначено, що при використанні розрахункового документа ініціювання переказу вважається завершеним з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника.

У справі, яка розглядається, суди встановили, що 5-6 січня 2016 року, тобто у строк, передбачений частиною 8 статті 9 Закону №2464-VI, ПАТ «СК «Укррічфлот» здійснило оплату зобов'язання по ЄСВ за грудень 2015 року в сумі 956893,11 грн., проте помилково у платіжних дорученнях зазначило рахунок 3719&l7;...&g.;, який призначений для обслуговування коштів єдиного внеску ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві, а не відповідний рахунок 3719&l7;...&g.;, відкритий для МГУ ДФС - Центрального офісу з ОВП.

Допущена Підприємством помилка не свідчить про несплату необхідної суми ЄСВ у визначений законодавством строк та не спричинила настання жодних негативних наслідків або збитків для відповідного бюджету та держави в цілому, оскільки страхові кошти в подальшому (на кінець операційного дня) у будь-якому разі підлягали перерахуванню на відповідні рахунки 3719, відкриті на ім'я ДФС в Казначействі. До того ж, згодом така помилка самостійно виявлена платником, який вжив відповідні заходи щодо спрямування коштів за належністю.

Верховний Суд вважає, що здійснення помилки під час перерахування платником суми грошового зобов'язання з ЄСВ у строк, встановлений Законом №2464-VI, має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова, а тому не може слугувати підставою для притягнення платника та його посадових осіб до відповідальності за несплату або несвоєчасну сплату ЄСВ.

З урахуванням наведеного висновок суду апеляційної інстанції не ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права, у зв'язку з цим його постанова підлягає скасуванню із залишенням у силі рішення суду першої інстанції, яке відповідає закону й було скасовано помилково.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 352, 355, 359 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2017 року скасувати, а постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 06 вересня 2016 року залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

С.С. Пасічник

І.А. Васильєва

В.П. Юрченко ,

Судді Верховного Суду