ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2018 року

м. Київ

Справа № 922/2621/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняка В.Я. - головуючий, Білоуса В.В., Катеринчук Л.Й.,

за участі секретаря судового засідання Співака С.В.

учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Стандарт" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Стандарт",

представник позивача - Янкова А.В., адвокат (довіреність від 20.06.2018), Колосюк В.А., адвокат (довіреність від 01.10.2018),

відповідач 1 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Офісний центр "ТЕРЕМ.ОК"

представник відповідача - не з'явився,

відповідач 2 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Аврора Лайн Компані"

представник відповідача - не з'явився,

відповідач 3 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Х1",

представник відповідача - Родзинський А.А. (Ордер № 048958 від 09.10.2018),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Товариство з обмеженою відповідальністю "АМБРЗ",

представник третьої особи - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Стандарт" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Стандарт" Караченцева А.Ю.

на рішення господарського суду Харківської області від 14.12.2017

у складі судді: Ольшанченко В.І.

та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.04.2018

у складі колегії суддів: Пушай В.І. (головуючий), Гребенюк Н.В., Пелипенко Н.М.

у справі за позовом

Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Стандарт" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Стандарт"

до Товариство з обмеженою відповідальністю "Офісний центр "ТЕРЕМ.ОК"

Товариство з обмеженою відповідальністю "Аврора Лайн Компані"

Товариство з обмеженою відповідальністю "Х1"

за участю третьої особи Товариство з обмеженою відповідальністю "АМБРЗ"

про витребування майна з чужого незаконного володіння

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Стандарт" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Стандарт" (далі - ПАТ "КБ "Стандарт") звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Офісний центр "ТЕРЕМ.ОК" (далі - ТОВ "Офісний центр "ТЕРЕМ.ОК"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Аврора Лайн Компані" (далі - ТОВ "Аврора Лайн Компані"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Х1" (далі - ТОВ "Х1") про витребування із чужого незаконного володіння на користь позивача у відповідачів нерухоме майно: нежитлові приміщення 1-го поверху № І, ІІ, ІІІ, 2-1-:-2-6, 3-1-:-3-6, 5-1, 11-1; 6-го та 2-го поверху № І, 10-1-:10-6, 14-1, 14-2, 16-1-:16-5, 17-1, 19-1-:-19-3, IV, V, мансарди, № VI в літ."А-3", загальною площею 883,5 кв. м., які розташовані за адресою: м. Харків, вул. Гоголя, буд. 2.

2. Позов мотивовано тим, що, всупереч норм чинного законодавства, з порушенням прав законного власника, відбулось незаконне відчуження спірного майна; позивач є законним власником спірного майна.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

3. Рішенням господарського суду Харківської області від 14.12.2017 у справі № 922/2621/17 у позові ПАТ "КБ "Стандарт" до ТОВ "Офісний центр "ТЕРЕМ.ОК", ТОВ "Аврора Лайн Компані", ТОВ "Х1" відмовлено; скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою господарського суду Харківської області від 06.09.2017 у справі № 922/2621/17.

4. Рішення мотивоване, зокрема, тим, що ТОВ "Офісний центр "ТЕРЕМ.ОК" (відповідач 1) є добросовісним набувачем спірного майна, проданого у порядку, встановленому для виконання судових рішень, а саме на аукціонних торгах під час проведення їх у справі №910/2542/16 про визнання ТОВ "АМРБЗ" банкрутом, на виконання постанови господарського суду м. Києва від 20.04.2016 у справі №910/2542/16, у зв'язку з чим відповідно до ч. 2 ст. 388 Цивільного кодексу України це майно не може бути у нього витребувано. Доказів визнання аукціону недійсним суду не надано.

В подальшому зазначене майно на законних підставах перейшло від ТОВ "Офісний центр "ТЕРЕМ.ОК" до ТОВ "Аврора Лайн Компані" (відповідач 2) шляхом внесення спірних нежитлових приміщень до статутного капіталу за актом приймання-передачі від 08.06.2017 в обмін на частку у статутному капіталі.

Позивачем не надано суду доказів належності ТОВ "Х1" (відповідач 3) спірних нежитлових приміщень на час прийняття рішення.

На переконання суду, встановлені обставини унеможливлюють витребування спірних приміщень з володіння відповідачів, на підставі ч. 1 ст. 387 Цивільного кодексу України.

5. Під час розгляду справи, судом першої інстанції встановлено:

5.1. 18.07.2012 ТОВ "АМРБЗ", на підставі Договору купівлі-продажу (посвідчений 18.07.2012 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Чибісовою А.О. за реєстровим №1278), набуло право власності на нежитлові приміщення 1-го поверху № I, II, III, 2-1-:-2-6, 3-1-:-3-6, 5-1, 11-1, 6-го та 2-го поверху № I, 10-1-:10-6, 14-1, 14-2, 16-1-:-16-5, 17-1, 19-1-:-19-3, IV, V, мансарди № VI в літ "А-3", загальною площею: 883,5 кв. м., що розташовані в місті Харкові по вул. Гоголя, №2, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 108661263101;

5.2. 18.07.2012 між ТОВ "АМРБ3" та ПАТ "Банк Золоті ворота" було укладено Договір кредитної лінії (невідновлювальної) №131.

18.07.2012 між ТОВ "АМРБ3" та ПАТ "Банк Золоті ворота" укладено Іпотечний договір №12-120 від 18.07.2012 (посвідчений 18.07.2012 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Чибісовою А.О. за реєстровим №1383), за яким ТОВ "АМРБ3" передав в іпотеку ПАТ "Банк Золоті ворота" у забезпечення виконання зобов'язань ТОВ "АМРБ3" перед ПАТ "Банк Золоті ворота" за договором кредитної лінії (невідновлювальної) №131 від 18.07.2012 спірні нежитлові приміщення.

5.3. На підставі постанови Правління Національного банку України від 31.07.2014 №456 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Банк Золоті ворота" до категорії неплатоспроможних", 01.08.2014 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №67 про запровадження з 04.08.2014 тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в Публічне акціонерне товариство "Банк Золоті ворота".

5.4. 28.11.2014 між ПАТ "Банк Золоті ворота" та ПАТ "КБ "Стандарт" (позивачем) було укладено Договір №2 про передачу активів і зобов'язань неплатоспроможного банку ПАТ "Банк Золоті ворота", за яким ПАТ "Банк Золоті ворота" було відступлено до ПАТ "КБ "Стандарт" право вимоги до ТОВ "АМРБ3" за Договором кредитної лінії (невідновлювальної) №131 від 18.07.2012.

29.12.2014 між ПАТ "Банк Золоті ворота" та ПАТ "Комерційний банк "Стандарт" було укладено Договір про відступлення прав вимоги за договорами іпотеки та договорами застави (посвідчений 29.12.2014 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Зимою Н.Ф. за реєстровим №3032), за яким ПАТ "Банк Золоті ворота" відступив ПАТ "КБ "Стандарт" права іпотекодержателя спірних нежитлових приміщень за Іпотечним договором №12-120 від 18.07.2012, що був укладений на забезпечення виконання зобов'язань ТОВ "АМРБ3" перед ПАТ "Банк Золоті ворота" за Договором кредитної лінії (невідновлювальної) №131 від 18.07.2012.

5.5. Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 19.02.2015 №116 "Про віднесення ПАТ "Комерційний банк "Стандарт" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 19.02.2015 №38 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ КБ "Стандарт", яким з 20.02.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "Комерційний банк "Стандарт".

Постановою Правління НБУ від 18.06.2015 №385 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Стандарт" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 19.06.2015 №120 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "КБ Стандарт" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ "КБ "Стандарт".

5.6. 03.11.2015 рішенням господарського суду Харківської області у справі №922/5125/15 задоволено позов ПАТ "КБ "Стандарт" до ТОВ "АМРБ3" про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: у рахунок погашення заборгованості ТОВ "АМРБЗ" перед ПАТ "Комерційний банк "Стандарт" за Договором кредитної лінії (невідновлювальної) №131 від 18.07.2012 звернуто стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором №12-120, а саме: нежитлові приміщення 1-го поверху № I, II, III, 2-1-:-2-6, 3-1-:-3-6, 5-1, 11-1, 6-го та 2-го поверху № I, 10-1-:10-6, 14-1, 14-2, 16-1-:-16-5, 17-1, 19-1-:-19-3, IV, V, мансарди № VI в літ "А-3", загальною площею: 883,5 кв. м., що розташовані в місті Харкові по вул. Гоголя, №2 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 108661263101), що належать на праві власності ТОВ "АМБРЗ", шляхом визнання права власності на предмет іпотеки за ПАТ "КБ "Стандарт".

23.03.2016 у Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно було зареєстровано за ПАТ "КБ "Стандарт" право власності на спірні нежитлові приміщення на підставі рішення господарського суду Харківської області від 03.11.2015 у справі №922/5125/15.

За висновками суду, враховуючи приписи ст. 17 Закону України "Про іпотеку", іпотека спірних нежитлових приміщень за Іпотечним договором №12-120 від 18.07.2012 (посвідчений 18.07.2012 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Чибісовою А.О. за реєстровим №1383), припинилася з моменту реєстрації у Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно за ПАТ "КБ "Стандарт" права власності на спірні нежитлові приміщення (23.03.2016) на підставі судового рішення.

5.7. 20.04.2016 постановою господарського суду м. Києва у справі №910/2542/16 ТОВ "АМРБЗ" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута голову ліквідаційної комісії ТОВ "АМРБЗ" Яновського С.С., господарську діяльність банкрута завершено, зобов'язано ліквідатора провести ліквідаційну процедуру та подати суду на затвердження звіт та ліквідаційний баланс банкрута.

5.8. Рішенням господарського суду Харківської області від 27.02.2017 у справі №922/5125/15 переглянуто за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Харківської області від 03.11.2015 (про звернення стягнення на майно, шляхом визнання права власності на предмет іпотеки) по справі №922/5125/15, яке скасовано у повному обсязі, провадження у справі №922/5125/15 припинено.

Рішення господарського суду Харківської області від 27.02.2017 у справі №922/5125/15 набрало законної сили 23.03.2017.

27.03.2017, на підставі рішення господарського суду Харківської області від 27.02.2017 у справі №922/5125/15, державним реєстратором було внесено до Державного реєстру прав власності запис про скасування державної реєстрації прав на спірні нежитлові приміщення за ПАТ "КБ "Стандарт", що зумовило повернення права власності на спірні нежитлові приміщення до ТОВ "АМРБ3".

5.9. 04.05.2017 на сайтах Вищого господарського суду України та Міністерства юстиції України організатором аукціонів ТОВ "Сторгов" з продажу майна по справі про банкрутство ТОВ "АМРБ3" №910/2542/16 було оприлюднено оголошення №42652 про продаж 06.06.2017 на другому повторному аукціоні належних ТОВ "АМРБ3" спірних нежитлових приміщень.

5.10. 02.06.2017 ПАТ "КБ "Стандарт" повідомлено директора ТОВ "Сторгов" (організатора аукціону) про апеляційне оскарження рішення господарського суду Харківської області від 27.02.2017 у справі №922/5125/15 з вимогою про скасування другого повторного аукціону з продажу спірних нежитлових приміщень.

5.11. 06.06.2017 відбувся другий повторний аукціон з продажу спірного майна (Протокол №1 від 06.06.2017) переможцем якого визначено ТОВ "Офісний центр "ТЕРЕМ.ОК", яке запропонувало найвищу ціну продажу - 945 000,00 грн.

З урахуванням вже сплаченого ТОВ "Офісний центр "ТЕРЕМ.ОК" гарантійного внеску за участь в аукціоні у сумі 189 000,00 грн. (копії платіжних доручень від 22.05.2017 №№ 50, 51, 52, 53, 54, 55, 56, 57) переможцю запропоновано сплатити грошові кошти у сумі 756 000,00 грн. на рахунок ТОВ "Сторгов", як організатора аукціону.

06.06.2017 ТОВ "Офісний центр "ТЕРЕМ.ОК" перераховано на рахунок ТОВ "Сторгов", як організатора другого повторного аукціону з продажу спірних нежитлових приміщень, решту коштів за спірні нежитлові приміщення в сумі 756 000,00 грн. (копії платіжних доручень від 06.06.2017 №№ 58, 59, 60, 61, 62).

06.06.2017 між ліквідатором ТОВ "АМРБ3" та переможцем аукціону ТОВ "Офісний центр "ТЕРЕМ.ОК" було підписано передавальний акт, за яким ліквідатор ТОВ "АМРБ3" передав у власність ТОВ "Офісний центр "ТЕРЕМ.ОК" спірні нежитлові приміщення.

07.06.2017 між ліквідатором ТОВ "АМРБ3" та переможцем аукціону ТОВ "Офісний центр "ТЕРЕМ.ОК" було підписано передавальний акт (уточнений), до якого, згідно ст. 75 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", було додано відомості щодо ідентифікаційного номеру спірних нежитлових приміщень.

5.12. 08.06.2017 ТОВ "Офісний центр "ТЕРЕМ.ОК" передало спірні нежитлові приміщення у власність ТОВ "Аврора Лайн Компані", в якості внеску засновника до статутного капіталу товариства за оціночною вартістю 945 000,00 грн., на підставі акту приймання передачі від 08.06.2017, про що 09.06.2017 до державного реєстру прав власності було внесено відповідні відомості.

За інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, ТОВ "Офісний центр "ТЕРЕМ.ОК" є учасником ТОВ "Аврора Лайн Компані" з часткою у статутному капіталі 945 000,00 грн., що дорівнює 100% статутного капіталу товариства.

5.13. 14.06.2017 між ТОВ "Х1" та ТОВ "Аврора Лайн Компані" укладений Договір іпотеки, посвідчений 14.06.2017 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Г.І. за реєстровим №1512, за яким ТОВ "Аврора Лайн Компані" передало ТОВ "Х1" спірні нежитлові приміщення в іпотеку.

5.14. 20.06.2017 постановою Харківського апеляційного господарського суду по справі №922/5125/15 було скасовано рішення господарського суду Харківської області від 27.02.2017 та залишено без змін рішення господарського суду Харківської області від 03.11.2015 у справі №922/5125/15 (про звернення стягнення на майно шляхом визнання права власності за ПАТ КБ "Стандарт").

6. За висновками місцевого господарського суду, скасування рішення Господарського суду Харківської області від 27.02.2017 по справі №922/5125/15 та залишення без змін рішення господарського суду Харківської області від 03.11.2015 р. по справі №922/5125/15 (постанова Харківського апеляційного господарського суду від 20.06.2017 у справі №922/5125/15), не має правового значення у цьому спорі (про витребування майна з чужого незаконного володіння), виходячи з положень ст. 388 ЦК України.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

7. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 10.04.2018 (з окремою думкою одного із членів колегії) рішення господарського суду Харківської області від 14.12.2017 у справі № 922/2621/17 залишено без змін.

8. Погоджуючись з рішенням та висновками суду першої інстанції, апеляційний суд , зокрема, вказав на те, що право власності чи інше речове право, яке передбачає володіння, на спірне майно на час розгляду справи за 1-м та 3-м відповідачами не зареєстровано, відповідно майно й не знаходиться в їх володінні, що унеможливлює його витребування від цих осіб в порядку, передбаченому ст.ст. 387, 388 Цивільного кодексу України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

9. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції від 14.12.2017 та постановою апеляційного суду від 10.04.2018, Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Стандарт" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Стандарт" Караченцева А.Ю. звернулося з касаційною скаргою про скасування оскаржених судових актів, з вимогою прийняти нове рішення, яким позовні вимоги ПАТ "КБ "Стандарт" задовольнити в повному обсязі.

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ

10. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №922/2621/17 було визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: головуючий суддя - Кушнір І.В., суддя - Краснов Є.В., суддя - Мачульський Г.М., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.05.2018.

11. 14.05.2018 до Касаційного господарського суду надійшла заява ТОВ "Х1" про відвід суддів Касаційного господарського суду Кушніра І.В. - головуючого, Краснова Є.В., Мачульського Г.М.,

Заяву мотивовано тим, що спір у справі № 922/2621/17 безпосередньо пов'язаний з банкрутством, оскільки підставою для прийняття оскаржуваних рішень визначено факти та обставини щодо продажу спірних нежитлових приміщень на виконання постанови Господарського суду міста Києва у справі № 910/2542/16 про визнання ТОВ "АМРБЗ" банкрутом, на аукціоні проведеному у порядку визначеному Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

12. 14.05.2018 суддями Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Кушніром І.В., Красновим Є.В. та Мачульським Г.М. подано Заяву про самовідвід, з посиланням на те, що спір у даній справі пов'язаний з банкрутством що є спеціалізацією судової палати для розгляду справ про банкрутство. Відтак, при здійсненні автоматизованого розподілу справи неправильно визначено категорію спору, у зв'язку з чим порушено порядок визначення суддів для розгляду цієї справи.

13. Ухвалою Верховного Суду від 14.05.2018 заяву суддів Касаційного господарського суду Кушніра І.В. (головуючого), Мачульського Г.М., Краснова Є.В. про самовідвід у справі № 922/2621/17 задоволено; заяву ТОВ "Х1" про відвід суддів Касаційного господарського суду Кушніра І.В. (головуючого), Краснова Є.В., Мачульського Г.М. у справі № 922/2621/17 задоволено; справу №922/2621/17 передано для повторного автоматизованого розподілу з урахуванням спеціалізації суддів.

14. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 922/2621/17 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Пєсков В.Г., суддя - Катеринчук Л.Й., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.05.2018.

15. Ухвалою Верховного Суду від 31.05.2018, у визначено складі колегії суддів Касаційного господарського суду, прийнято справу № 922/2621/17 до провадження, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Стандарт" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Стандарт" Караченцева А.Ю. на рішення господарського суду Харківської області від 14.12.2017 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.04.2018 у справі № 922/2621/17; призначено розгляд справи на 31.07.2018, інше.

16. За розпорядженням Заступника керівника апарату -керівника секретаріату від 30.07.2018 № 1651, у зв'язку з відпусткою судді Катеринчук Л.Й., для розгляду справи № 922/2621/17 визначено колегію суддів у складі: Погребняк В.Я. (головуючий), Білоус В.В., Пєсков В.Г. (протокол повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 30.07.2018).

17. Ухвалою Верховного Суду від 30.07.2018, у визначеному складі колегії суддів, справу № 922/2621/17 господарського суду Харківської області за касаційною скаргою ПАТ "КБ "Стандарт" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.04.2018 та рішення господарського суду Харківської області від 14.12.2017 прийнято до провадження; вирішено здійснити розгляд касаційної скарги у раніше визначену дату (31.07.2018).

18. 31.07.2018 до Верховного Суду від ТОВ "Аврора Лайн Компані" надійшла Заява про відвід суддям Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Погребняку В.Я., Пєскову В.Г., Білоусу В.В. у справі № 922/2621/17.

19. Ухвалою Верховного Суду від 31.07.2018 зупинено провадження у справі № 922/2621/17 до вирішення питання про відвід суддів Погребняка В.Я., Білоуса В.В., Пєскова В.Г., суддею, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу, в визначається у порядку, встановленому ч.1 ст. 32 ГПК України.

20. Ухвалою Верховного Суду від 06.08.2018, у складі судді Жукова С.В., визначеного за результатами автоматизованого розподілу заяви (протокол від 03.08.2018) відмовлено у задоволенні заяви ліквідатора ТОВ "Аврора Лайн Компані" Телитченко А.О. про відвід суддям Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Погребняку В.Я., Пєскову В.Г., Білоусу В.В. від розгляду справи № 922/2621/17.

21. За розпорядженням Заступника керівника апарату -керівника секретаріату від 20.08.2018 № 2020, у зв'язку з перебуванням судді Пєскова В.Г. на лікарняному, для розгляду справи № 922/2621/17 визначено колегію суддів у складі: Погребняк В.Я. (головуючий), Білоус В.В., Катеринчук Л.Й. (протокол повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 20.08.2018).

22. Ухвалою Верховного Суду від 21.08.2018, у визначеному складі колегії суддів, поновлено касаційне провадження у справі № 922/2621/17 за касаційною скаргою ПАТ "Комерційний банк "Стандарт" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.04.2018 та рішення господарського суду Харківської області від 14.12.2017; розгляд справи призначено на 09.10.2018.

23. 09.10.2018 до Суду від скаржника надійшла Заява про долучення до матеріалів справи копії постанови Дергачівського районного суду Харківської області та копії постанови Харківського апеляційного господарського суду від 20.06.2017 у справі №922/5125/15.

24. Представники скаржника, в судових засіданнях, повністю підтримали доводи та вимоги касаційної скарги з підстав наведених у ній, просили Суд скасувати рішення господарського суду Харківської області від 14.12.2017 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.04.2018 у цій справі та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги ПАТ "КБ "Стандарт" задовольнити в повному обсязі.

25. Представник ТОВ "Х1" в засіданнях Суду проти вимог та доводів скаржника заперечує, оскільки вважає їх безпідставними та необґрунтованими, а рішення судів попередніх інстанцій законними. Крім того, вважає позов ПАТ "КБ "Стандарт" про витребування майна з чужого незаконного володіння передчасним, з огляду на відкриття провадження за заявою Банку у справі № 910/2542/16 про визнання недійсними результатів аукціону з продажу спірних нежитлових приміщень, у зв'язку з чим подав Заяву про приєднання доказів до матеріалів справи (копії ухвали господарського суду міста Києва від 24.09.2018 у справі № 910/2542/16).

26. Інші учасники провадження у справі у призначене судове засідання повноважених представників не направили. Про дату, час та місце розгляду касаційної скарги учасники справи були повідомлені належним чином. Оскільки, явка представників сторін не була визнана обов'язковою, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю повноважних представників учасників судового процесу, які не з'явились.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи скаржника (ТОВ "Комерційний банк "Стандарт")

27. Скаржник доводить порушення судами першої та апеляційної інстанцій приписів ст. 387 ЦК України ст. 86 ГПК України, та невірне застосування ч.2 ст. 388 ЦК України.

28. Скаржник повністю підтримує Окрему думку від 10.04.2017 у справі № 922/2621/17 Головуючого колегії суддів Харківського апеляційного господарського суду судді Пушая В.І.

29. Представник ТОВ "Х1" в засіданнях суду доводив правомірність оскаржених судових рішень, законність набуття права власності на спірне нерухоме майно відповідачами, передчасність звернення позивача з позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння за відсутності судового рішення щодо дійсності аукціону з продажу майна ТОВ "АМБРЗ" в межах справи про банкрутство.

30. Інші сторони (учасники справи) наданим процесуальним правом не скористались, відзивів на касаційну скаргу не надали.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

31. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

Відповідно до ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи наведені приписи процесуального закону, колегія суддів відхиляє заяви ПАТ "КБ "Стандарт" та ТОВ "Х1" від 09.10.2018 про долучення до матеріалів справи додаткових документів у підтвердження позицій сторін.

32. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

У відповідності до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Згідно ст. 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю та мирно володіти своїм майном; право приватної власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

За змістом положень ст. 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

Відповідно до ст. 6 Конвенції, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Стаття 16 ЦК України визначає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У розумінні зазначених приписів суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

За приписами ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно зі ст.ст. 319, 321 ЦК України, власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд; право власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ст. 328 ЦК України).

У постановах Верховного Суду України від 14.09.2016 у справі № 6-1219цс16, від 24.05.2017 у справі № 6-1388цс16, від 26.10.2016 у справі № 6-1625цс16, від 13.09.2017 у справі № 761/32495/15-ц, від 12.10.2016 у справі № 6-504цс16 наведені висновки, що можливість виникнення права власності за рішенням суду передбачена лише у ст.ст. 335 та 376 ЦК України. В усіх інших випадках право власності набувається з інших не заборонених законом підстав, зокрема з правочинів (ч. 1 ст. 328 ЦК України).

Крім того, Верховний Суд України зазначив, що ст. 392 ЦК України, у якій ідеться про визнання права власності, не породжує, а підтверджує наявне в позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності.

Суд також указав, що законодавцем визначено три способи захисту задоволення забезпечених іпотекою вимог кредитора шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки: судовий (на підставі рішення суду) та два позасудові, а саме на підставі виконавчого напису нотаріуса та відповідно до договору про задоволення вимог іпотекодержателя.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, ПАТ "КБ "Стандарт" набуло право власності на спірні нежитлові приміщення на підставі судового рішення (п.п. 5.6 п. 5 цієї Постанови).

За результатами перегляду за нововиявленими обставинами таке рішення скасовано та провадження у справі закрито (п.п. 5.8. п. 5 цієї Постанови). При цьому, слід зауважити, що закриття провадження у справі, у процесуальному сенсі, не є рішенням по суті заявлених вимог.

На означене суди попередніх інстанцій уваги не звернули, підстав закриття провадження у справі №922/5125/15 не дослідили та не надали цим обставинам належної правової оцінки.

Підставою звернення ПАТ "КБ "Стандарт" до суду з позовом, в порядку ст. 387 ЦК України, стала постанова Харківського апеляційного господарського суду від 20.06.2017 у справі №922/5125/15 (п.п. 5.14. п. 5 цієї Постанови), за якою рішення господарського суду Харківської області від 27.02.2017 скасовано та залишено без змін рішення господарського суду Харківської області від 03.11.2015 у справі №922/5125/15 (про звернення стягнення на майно шляхом визнання права власності за ПАТ КБ "Стандарт").

В разі скасування судового акту він не може породжувати жодних правових наслідків з моменту його ухвалення (висновки про застосування норм права викладені Верховним Судом України від 10.06.2015 №6-449цс15, від 24.06.2015 у справі № 907/544/14).

Статтею 391 ЦК України визначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Приписами ст. 1212 ЦК України встановлено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 ЦК України застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

У відповідності з вимогами ст. 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Виходячи з аналізу ст.ст. 387, 388 ЦК України, власник майна має право звернутися до суду з вимогою про захист права власності шляхом витребування свого майна від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Предмет доказування у справах за таким позовом становлять обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна з чужого незаконного володіння, як-то факти, що підтверджують його право власності або інше суб'єктивне право титульного володільця на витребуване майно, факт вибуття майна з володіння позивача, наявність майна в натурі у незаконному володінні відповідача, відсутність у відповідача правових підстав для володіння майном. Власник вправі витребувати своє майно від особи, в якої воно фактично знаходиться у незаконному володінні. Тобто, в першу чергу, на підтвердження наявності в позивача суб'єктивного матеріального права на витребування майна з чужого незаконного володіння, він повинен надати суду відповідні належні докази, що підтверджують його право на зазначене майно.

Віндикацією є передбачений законом основний речово-правовий спосіб захисту цивільних прав та інтересів власника майна чи особи, що має речове право на майно (титульний володілець), який полягає у відновленні становища, що існувало до порушення, шляхом повернення об'єкта права власності у володіння власника (титульного володільця) з метою відновлення права використання власником усього комплексу його правомочностей.

Тобто, витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і таке майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

Отже, в ході розгляду віндикаційного позову позивач має підтвердити право власності на витребуване майно, факт вибуття майна з його володіння, наявність майна у незаконному володінні відповідача, відсутність у відповідача правових підстав для володіння майном. На підтвердження наявності у позивача суб'єктивного права на витребуване майно позивач повинен надати суду відповідні докази.

Право власника на витребування майна від добросовісного набувача, на підставі ч. 1 ст. 388 ЦК України, пов'язується з тим, у який спосіб майно вибуло із його володіння. Вказана норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача.

Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом. Наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі виключає можливість його витребування від добросовісного набувача.

За змістом зазначеної норми вбачається, що майно, яке вибуло з володіння власника на підставі рішення суду, ухваленого щодо цього майна, але в подальшому скасованого, слід вважати таким, що вибуло з володіння власника поза його волею.

Така правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду України, які викладені у постановах від 16.04.2014 у справі № 6-146цс13, від 10.06.2015 у справі № 6-449цс15, від 24.06.2015 у справі №907/544/14 та від 24.06.2015 у справі №6-251цс15.

В даному випадку, спірне майно вибуло з власності ПАТ "КБ "Стандарт" на підставі рішення господарського суду Харківської області від 27.02.2017 (п.п. 5.8. п.5 цієї Постанови), яким було скасовано (за нововиявленими обставинами) рішення господарського суду Харківської області від 03.11.2015 у справі №922/5125/15 (про звернення стягнення на майно шляхом визнання права власності за ПАТ КБ "Стандарт").

Як про це вже було позначено вище, судовий акт (скасований) не породжує жодних правових наслідків з моменту його ухвалення, тобто, в даному випадку з 27.02.2017.

Поряд з цим, як було встановлено судами попередніх інстанцій (п.п. 5.11 п.5 цієї Постанови), право власності на спірне нерухоме майно перейшло до ТОВ "Офісний центр "ТЕРЕМ.ОК" за результатами другого повторного аукціону з продажу майна ТОВ "АМРБЗ" (Протокол №1 від 06.06.2017).

За приписами ст. 202 ЦК України, правочин - це дія особи, яка спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах (аукціоні), яка полягає в процедурі підготовки, проведення торгів (опублікування інформаційного повідомлення певного змісту про реалізацію нерухомого майна; направлення письмових повідомлень про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна), продажу майна (забезпеченні переходу права власності на майно боржника до покупця - учасника прилюдних торгів (аукціону)), та враховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів (аукціонів), складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, аукціон є правочином (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України у постанові №6-370цс16 від 29.06.2016).

ТОВ "Офісний центр "ТЕРЕМ.ОК", на підставі акту приймання-передачі від 08.06.2017, передало спірні нежитлові приміщення у власність ТОВ "Аврора Лайн Компані", в якості внеску засновника до статутного капіталу Товариства.

Передання майна в якості вкладу до статутного капіталу є правочином, спрямованим на виникнення корпоративних, а не зобов'язальних правовідносин між засновником та юридичною особою. Тобто, ТОВ "Аврора Лайн Компані" набуло спірне майно безоплатно.

ТОВ "Аврора Лайн Компані", в свою чергу, передало спірне майно в іпотеку ТОВ "Х1" (Договір від 14.06.2017, п.п. 5.13 п.5 цієї Постанови), яке, за рішенням суду намагається звернути стягнення на це майно, проте, рішення суду законної сили не набрало, апеляційне провадження у справі № 922/3559/17 зупинено до розгляду цієї справи, державна реєстрація права власності на спірне майно за ТОВ "Х1" відсутня.

Таким чином, слід зауважити на тому, що всі дії з передачі спірного нерухомого майна з моменту прийняття рішення господарського суду Харківської області від 27.02.2017 у справі №922/5125/15 відбувались за правочинами, укладеними за результатами прийняття скасованого рішення, відтак, мали бути розглянуті судами попередніх інстанцій на предмет нікчемності. Проте, суди першої та апеляційної інстанції наведеного вище не врахували та не надали належної правової оцінки наведеним вище правочинам у сукупності з судовим рішенням, на підставі якого ПАТ "КБ "Стандарт" було набуто право власності та яке, поряд з іншим, має пріоритетне значення, в розумінні приписів ст. 1291 Конституції України (судове рішення є обов'язковим до виконання).

У разі коли відчуження майна мало місце два і більше разів після недійсного правочину, це майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, від добросовісного набувача на підставі ч. 1 ст. 388 ЦК України.

У такому випадку діюче законодавство не пов'язує можливість витребування майна у добросовісного набувача з обставинами щодо наявності у відчужувача за останнім у ланцюгу договорів договором права відчужувати це майно.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Суду України, зокрема, у постанові від 05.10.2016 у справі № 916/2129/15 та у постанові від 25.01.2017 у справі № 916/2131/15, який дійшов висновку, що витребування майна від добросовісного набувача у такому випадку залежить від наявності волі на передачу цього майна у власника майна - відчужувача за першим договором у ланцюгу договорів.

Вимогами процесуального права визначено обов'язковість встановлення судом під час вирішення такого спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення у справі неможливо.

Господарський суд, відповідно до ст. 86 ГПК, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

У рішенні від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства", Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Аналіз наведеного дає підстави для висновку, що кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

33. Щодо суті касаційної скарги

Враховуючи наведене вище (п. 17 цієї Постанови), суд касаційної інстанцій дійшов висновку, що доводи касаційної скарги знайшли своє підтвердження під час касаційного провадження, проте, враховуючи зміст прохальної частини постанови та повноваження касаційної інстанції, визначені приписами ст. 300 ГПК України, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

34. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Оскаржувані рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції таким вимогам закону не відповідають.

Рішення суду має прийматися і цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.

Вказані вимоги судами першої та апеляційної інстанцій при винесенні оскаржуваних рішення та постанови не були дотримані.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.308 ГПК України (в редакції Закону України №2147-VІІI від 03.10.2017), суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Згідно із ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" від 03.04.2008р. (заява №3236/03), "Рябих проти Росії" від 03.12.2003р. (заява №52854/99), "Нєлюбін проти Росії" від 02.11.2006р. (заява №14502/04)), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

В силу приписів ч. 2 ст. 300 ГПК України (у вказаній редакції), суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Таким чином, у касаційної інстанції відсутні процесуальні повноваження щодо переоцінки фактичних обставин справи, встановлених під час розгляду справи місцевим господарським судом та під час здійснення апеляційного провадження.

Відповідно до п. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 310 ГПК України, підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є, зокрема, порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази, або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування дослідження або огляд доказів, або інше клопотання(заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про необхідність часткового задоволення касаційної скарги ПАТ "КБ "Стандарт" та скасування рішення господарського суду Харківської області від 14.12.2017 та постанови Харківського апеляційного господарського суду від 10.04.2018 повністю, з направленням справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Під час нового розгляду, господарському суду належить врахувати вище викладене, повно та всебічно перевірити фактичні обставини справи, дати належну оцінку зібраним по справі доказам, доводам та запереченням сторін і в залежності від встановленого та вимог закону постановити законне і обґрунтоване рішення.

35. Судові витрати

У зв'язку зі скасуванням оскаржених судових актів і передачею справи на новий розгляд, розподіл судового збору у справі, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної та касаційної скарги, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Керуючись ст.ст. 300, 308, 310, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Стандарт" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Стандарт" Караченцева А.Ю. задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Харківської області від 14.12.2017 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.04.2018 у справі № 922/2621/17 скасувати.

3. Справу № 922/2621/17 направити на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Я. Погребняк

Судді В.В. Білоуса

Л.Й. Катеринчук