ПОСТАНОВА

Іменем України

18 жовтня 2018 року

Київ

справа №808/2685/17

адміністративне провадження №К/9901/60663/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Гриціва М.І., судді Коваленко Н.В., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, Кваліфікаційної комісії Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру про визнання протиправними та скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії за касаційною скаргою Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру на рішення Запорізького окружного адміністративного суду у складі судді Татаринова Д.В. від 03 квітня 2018 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Олефіренко Н.А., Білак С.В., Шальєвої В.А. від 25 липня 2018 року,

В С Т А Н О В И В :

У вересня 2017 року ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (далі - Держгеокадастр, відповідач), Кваліфікаційної комісії Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (далі - Кваліфікаційна комісія, відповідач), у якому просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення Кваліфікаційної комісії, оформлене протоколом № 6 від 29 червня 2017 року, у частині прийняття рішення про направлення до Державного агентства земельних ресурсів України подання про анулювання кваліфікаційного сертифіката № НОМЕР_1 від 02 серпня 2013 року, виданого землевпоряднику ОСОБА_2;

- визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 11 липня 2017 року № 151 про анулювання кваліфікаційного сертифікату інженера-землевпорядника ОСОБА_2 № НОМЕР_1 від 02 серпня 2013 року;

- зобов'язати Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру внести до Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників відомості про сертифікованого інженера-землевпорядника ОСОБА_2, кваліфікаційний сертифікат № НОМЕР_1 від 02 серпня 2013 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що дії та рішення відповідачів щодо анулювання кваліфікаційного сертифіката ОСОБА_2 є протиправними, оскільки такі дії та рішення вчиненні та прийняті з порушенням вимог чинного законодавства, зокрема, у зв'язку з тим, що наявність негативного висновку державної експертизи землевпорядної документації сама по собі не може свідчити про вчинення позивачем грубого порушення законодавства у сфері землеустрою та/або нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 03 квітня 2018 року, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2018 року, адміністративний позов задоволено.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що обов'язковою умовою для внесення подання про анулювання кваліфікаційного сертифікату інженера-землевпорядника є встановлення факту правопорушення, вини особи у вчинені даного правопорушення, відтак, у зв'язку з не встановленням вини сертифікованого інженера-землевпорядника у вчиненні грубого порушення вимог нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою, відсутні підстави для анулювання кваліфікаційного сертифікату.

Держгеокадастр, не погоджуючись з рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 03 квітня 2018 року та постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2018 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, звернувся з касаційною скаргою до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, у якій просить скасувати наведені рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.

У касаційній скарзі скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки тому, що Держгеокадастр та Кваліфікаційна комісія під час прийняття оскаржуваних рішень діяли у межах повноважень та у порядку, визначеному Законом України «Про землеустрій». Також скаржник вважає помилковим висновок судів попередніх інстанцій з приводу недоведеності вчинення ОСОБА_2 грубого порушення вимог нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою, оскільки допущене позивачем порушення стало підставою для відмови у погодженні землевпорядної документації та, відповідно, неможливості реалізації конституційного права на землю замовниками документації з землеустрою.

Від ОСОБА_2 надійшов відзив на касаційну скаргу Держгеокадастру, у якому міститься заперечення проти вимог касаційної скарги та вказується на законність рішень судів попередніх інстанцій.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 02 серпня 2013 року ОСОБА_2 відповідно до протоколу рішення Кваліфікаційної комісії від 03 січня 2013 року № 15 видано кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника № НОМЕР_1, яким підтверджено відповідність інженера-землевпорядника кваліфікаційним характеристикам професії та його спроможність самостійно складати окремі види документації із землеустрою та документації з оцінки земель (крім експертної грошової оцінки земельних ділянок), виконувати топографо-геодезичні і картографічні роботи, проводити інвентаризацію земель, перевіряти якість ґрунтових, геоботанічних та інших обстежень при здійсненні землеустрою.

22 лютого 2017 року експертом державної експертизи Бадивським Р.А. складено висновок № 147/82-17 про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

У зазначеному висновку вказано про зауваження до проекту землеустрою:

- проектом землеустрою відводиться земельна ділянка громадянину ОСОБА_4 для ведення фермерського господарства із земель державної власності, дозвіл на розроблення якого відсутній. В розпорядженні Пологівської районної державної адміністрації Запорізької області від 29 серпня 2011 року № 299 зазначена особа відсутня;

- роботи із землеустрою здійснити з використанням Державної геодезична референцної системи координат УСК-2000 (Порядок використання Державної геодезичної референцної системи координат УСК-2000 при здійсненні робіт із землеустрою, затверджений наказом Міністерства аграрної політики і продовольстві України від 02 грудня 2016 року № 509);

- на Кадастровому плані відобразити кадастрові номери суміжних земельних ділянок (статті 34 Закону України «Про Державний земельний кадастр»);

- у пояснювальній записці вказати скорочену правильну назву Класифікації видів цільового призначення земель;

- порядок здійснення приватизації земельних ділянок членами фермерського господарства визначено статтею 32 Земельного кодексу України.

Підсумкова оцінка проекту землеустрою: не погоджується.

21 червня 2017 року листом № 32-28-0.23-9589/2-17 Держгеокадастр звернувся до Кваліфікаційної комісії, у якому повідомив про порушення вимог нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою кваліфікованими інженерами-землевпорядниками, за участі яких було розроблено документацію із землеустрою, у тому числі позивачем, кваліфікаційний сертифікат від 02 серпня 2013 року № НОМЕР_1.

Кваліфікаційна комісія розглянула лист Держгеокадастру від 21 червня 2017 року № 32-28-0.23-9589/2-17 та прийняла рішення, оформлене протоколом № 6 від 29 червня 2017 року, про направлення подання до Кваліфікаційної комісії про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника ОСОБА_2 кваліфікаційного сертифіката (його анулювання).

03 липня 2017 року Кваліфікаційною комісією Держгеокадастру на підставі протоколу № 6 від 29 червня 2017 року запропоновано анулювати кваліфікаційні сертифікати інженерів-землевпорядників, зокрема, ОСОБА_2, на підставі чого до Держгеокадастру направлено подання про анулювання кваліфікаційного сертифікату інженерів-землевпорядників.

11 липня 2017 року Держгеокадастром прийнято наказ № 151 «Про анулювання кваліфікаційних сертифікатів», яким анульовано кваліфікаційний сертифікат позивачу.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Зазначеним вимогам процесуального закону рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03 квітня 2018 року та постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2018 року відповідають, а вимоги касаційної скарги є неприйнятними з огляду на наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями частини другої статті 2 КАС України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Тож суди попередніх інстанцій мали з'ясувати, чи були оскаржувані рішення Держгеокадастру та Кваліфікаційної комісії прийняті, зокрема, у межах повноважень, відповідно до закону та з дотриманням встановленої процедури, а також, чи були такі рішення прийняті на законних підставах, розумно та пропорційно.

Повноваження Держгеокадастру та Кваліфікаційної комісії у спірних правовідносинах регулюються, зокрема, Земельним кодексом України, законами України «Про землеустрій», «Про державну експертизу землевпорядної документації», наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України «Про питання сертифікації інженерів-землевпорядників та інженерів-геодезистів» від 28 липня 2017 року № 392, яким затверджено Порядок роботи Кваліфікаційної комісії, видачі та анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника та інженера-геодезиста (далі - Порядок № 392).

Відповідно до пункту «ж» частини першої статті 184 Земельного кодексу України землеустрій передбачає, зокрема, складання проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозмін, упорядкування угідь, а також розроблення заходів щодо охорони земель.

Згідно з положеннями частини шостої статті 186-1 Земельного кодексу України підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Пунктом 1 частини четвертої статті 25 Закону України «Про землеустрій» передбачено, що відповідність документації із землеустрою положенням нормативно-технічних документів, державних стандартів, норм і правил у сфері землеустрою засвідчується: у паперовій формі - підписом та особистою печаткою сертифікованого інженера-землевпорядника, який відповідає за якість робіт із землеустрою.

Частиною третьою статті 66 Закону України «Про землеустрій» встановлено, що відповідальними особами за якість робіт із землеустрою можуть бути лише сертифіковані інженери-землевпорядники.

Відповідно до частин дев'ятнадцятої - двадцять першої статті 66 Закону України «Про землеустрій» кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника анулюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин: а) за зверненням сертифікованого інженера-землевпорядника; б) у разі набрання законної сили рішенням суду про обмеження дієздатності особи (інженера-землевпорядника), визнання її недієздатною, безвісно відсутньою; в) за поданням Кваліфікаційної комісії в разі встановлення факту порушення інженером-землевпорядником законодавства у сфері землеустрою відповідно до статті 68 цього Закону; г) на підставі свідоцтва про смерть.

Кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника може бути також анульований за рішенням суду.

Рішення про зупинення дії чи анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника може бути оскаржено до суду.

Крім цього відповідно до частини восьмої статті 66 Закону України «Про землеустрій» рішення Кваліфікаційної комісії може бути оскаржено до суду.

Відповідно до статті 61-1 Закону України «Про землеустрій» державний нагляд у сфері землеустрою здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до підстав, визначених Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Під час здійснення заходів державного нагляду виконавців робіт із землеустрою центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, перевіряє дотримання сертифікованим інженером-землевпорядником вимог положень законів, інших нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою.

За наявності підстав для анулювання чи зупинення дії кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника акт перевірки є обов'язковим для розгляду на засіданні Кваліфікаційної комісії. За результатами розгляду акта Кваліфікаційна комісія направляє подання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, про анулювання чи зупинення дії кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника.

На підставі подання Кваліфікаційної комісії про анулювання чи зупинення дії кваліфікаційного сертифіката центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, приймає рішення про анулювання чи зупинення дії кваліфікаційного сертифіката та повідомляє інженера-землевпорядника письмово у двотижневий строк після надходження відповідного протоколу засідання Кваліфікаційної комісії.

Статтею 68 Закону України «Про землеустрій» передбачено, що особи, винні у порушенні законодавства у сфері землеустрою, несуть відповідальність згідно із законом.

Кваліфікаційна комісія за результатами розгляду письмових звернень заінтересованих осіб, замовників документації із землеустрою, органів державної влади та місцевого самоврядування, саморегулівних організацій у сфері землеустрою робить подання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката (його анулювання) з таких підстав: грубе порушення сертифікованим інженером-землевпорядником вимог положень нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою; рішення суду за фактами неякісного проведення землеустрою сертифікованим інженером-землевпорядником; наявність у сертифікованого інженера-землевпорядника непогашеної судимості за корисливі злочини; з'ясування факту неправомірної видачі кваліфікаційного сертифіката.

На підставі подання Кваліфікаційної комісії про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, приймає відповідне рішення та повідомляє його письмово у двотижневий строк після надходження відповідного протоколу засідання Кваліфікаційної комісії.

Рішення про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката може бути оскаржено в судовому порядку.

Відповідно до пункту 6 Розділу II Порядку № 392 рішення Кваліфікаційної комісії приймаються шляхом відкритого голосування простою більшістю голосів присутніх на її засіданні та оформлюються протоколом, який підписують усі присутні на засіданні члени Кваліфікаційної комісії. Член Кваліфікаційної комісії, який не погоджується з прийнятим Кваліфікаційною комісією рішенням, висловлює окрему думку в письмовому вигляді, що додається до протоколу.

Пунктом 19 Розділу III Порядку № 392 встановлено, що Кваліфікаційна комісія за результатами розгляду письмових звернень заінтересованих осіб, замовників документації із землеустрою, органів державної влади та місцевого самоврядування, саморегулівних організацій у сфері землеустрою робить подання до Держгеокадастру про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката (його анулювання) з таких підстав: грубе порушення сертифікованим інженером-землевпорядником вимог положень нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою; рішення суду за фактами неякісного проведення землеустрою сертифікованим інженером-землевпорядником; наявність у сертифікованого інженера-землевпорядника непогашеної судимості за корисливі злочини; з'ясування факту неправомірної видачі кваліфікаційного сертифіката.

На підставі подання Кваліфікаційної комісії про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката Держгеокадастр приймає відповідне рішення та повідомляє його письмово у двотижневий строк після надходження відповідного протоколу засідання Кваліфікаційної комісії.

З аналізу наведених правових положень вбачається, що анулювання кваліфікаційного сертифікату інженера-землевпорядника здійснюється Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру за поданням Кваліфікаційної комісії за наявності однієї із підстав, визначених у статті 68 Закону України «Про землеустрій». Кваліфікаційна комісія проводить засідання, на якому обов'язково розглядає акт перевірки та інші матеріали, та приймає відповідне рішення, яке оформлюється протоколом. У разі прийняття рішення про внесення подання до Держгеокадастру України стосовно анулювання сертифіката інженера-землевпорядника, Кваліфікаційна комісія вносить відповідне подання.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що оскаржувані рішення Кваліфікаційної комісії Держгеокадастру та Держгеокадастру про анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника ОСОБА_2 винесені на підставі Закону України «Про землеустрій» за поданням Кваліфікаційної комісії за грубе порушення сертифікованим інженером-землевпорядником вимог положень нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою.

При цьому, під «груби порушенням» Кваліфікаційна комісія розуміє наявність негативного висновку експерта Бадивського P.A. від 22 лютого 2017 року № 147/82-17 по проекту землеустрою, розробленого позивачем.

З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно пункту «а» частини другої статті 28 Закону України «Про землеустрій» розробники документації із землеустрою зобов'язані дотримуватися законодавства України, що регулює земельні відносини, а також державних стандартів, норм і правил при здійсненні землеустрою.

При цьому, Закон України «Про землеустрій» не дає визначення грубого порушення суб'єктом господарювання або ж інженером-землевпорядником вимог нормативно-правових актів.

Відтак, суди попередніх інстанцій виходили з того, що поняття «грубе порушення суб'єктом господарювання або ж інженером-землевпорядником вимог нормативно-правових актів», яке застосоване законодавцем у статті 68 Закону України «Про землеустрій», має оціночний характер, а тому для з'ясування характеру порушення слід досліджувати допущене порушення у сукупності з урахуванням усіх обставин та попередніх проступків. У кожному конкретному випадку воно повинно встановлюватися, виходячи з об'єктивних та суб'єктивних ознак вчиненого діяння.

Визнання порушення нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою грубим залежить від оцінки таких критеріїв кожний з яких має самостійне значення: характеру порушення; категорії виконавця; об'єктивних ознак здійснюваного порушення; суб'єктивних ознак здійснюваного порушення.

На цій підставі суди попередніх інстанцій, дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення позивача, дійшли до висновку про недоведеність відповідачами, як суб'єктами владних повноважень, вчинення ОСОБА_2 грубого порушення вимог нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою. При цьому, суди також врахували, що після надання негативного експертного висновку, позивачем виправлено допущену помилку шляхом направлення пояснень відповідачам, які між тим не були прийняті до уваги.

З урахуванням вищезазначеного, за відсутності фактичних негативних наслідків, що мала підготовка позивачем документів, зважаючи на оперативне виправлення помилки, допущеної при розроблені проекту землевпорядної документації, суди попередніх інстанцій дійшли до обґрунтованого висновку, що відповідачами без врахування усіх істотних обставин справи прийняті оскаржувані рішення про анулювання кваліфікаційного сертифікату інженеру-землевпоряднику ОСОБА_2, що стало підставою для визнання таких рішень протиправними та їх скасування.

Колегія суддів також враховує, що юридична відповідальність є однією з форм захисту суспільства та держави від посягань на відповідні цінності, головними з яких відповідно до статті 3 Конституції України є людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека. При цьому, юридична відповідальність ґрунтується, у першу чергу, на державному примусі як специфічному впливі на поведінку особи, заснованому на організованій силі та спрямованому на безумовне виконання санкціонованих державою правил поведінки (норм права). Такий примус передбачає його регламентованість виключно законом, наявність чітко встановлених меж застосування та здійснення лише компетентним суб`єктом владних повноважень.

Мета застосування державою юридичної відповідальності до правопорушника обумовлена цілями, заради яких вона запроваджується. До таких основних цілей слід віднести наступну:

охоронна - зупинити триваюче правопорушення (протиправний стан);

правозабезпечувальна - досягнути результату у формі приведення поведінки (діяльності) відповідного суб`єкта до стану правомірної;

правовідновлювальна (компенсаційна) - відновити порушене право потерпілого та компенсувати йому матеріальний і моральний збиток, заподіяний правопорушенням;

попереджувальна (превентивна) - попередити вчинення нових правопорушень з боку як самого правопорушника (приватна превенція), так і інших суб`єктів (загальна превенція);

процедурно-процесуальна - офіційно визнати правопорушника винним у здійсненні протиправного діяння;

виховна - перевиховати правопорушника шляхом забезпечення у нього сталого спрямування на неухильне дотримання норм права;

каральна (штрафна) - покарати правопорушника у формі понесенні ним додаткових втрат, зокрема, й анулювання кваліфікаційного сертифікату.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14 серпня 2018 року у справі № 803/1122/17.

За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в судових рішеннях повно і всебічно з'ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Суд також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення судів попередніх інстанцій, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03 квітня 2018 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Я.О. Берназюк

Судді: М.І. Гриців

Н.В. Коваленко