Справа № 638/13921/18

Провадження № 3/638/3361/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.10.2018 року м. Харків

Суддя Дзержинського районного суду м. Харкова Хайкін В.М. розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з Головного управління держпраці у Харківській області у відношенні: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, фізичної особи-підприємця, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2,

про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

25.09.2018 року до Дзержинського районного суду м. Харкова надійшов адміністративний матеріал з Головного управління держпраці у Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною 1 статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення № ХК1283/291/АВ/П/ПТ від 20.08.2018 року, фізична особа-підприємець ОСОБА_1, знаходиться за юридичною адресою: 61045, м. Харків, вул. Отакара Яроша, буд. 10, допустив порушення законодавства про працю, що встановлено згідно Акту №ХК1283/291/АВвід 07.08.2018 року, а саме порушення: статті 29 КЗпПУ, статті 57 КЗпПУ, частини 1 ст. 2 Закону України «Про оплату праці» № 108/95-ВР, за щовідповідальність передбачена частиною 1 статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Особа, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, - ОСОБА_1 в судове засідання не з’явився, про час, дату, місце судового засідання був повідомлений своєчасно та належним чином. Неявка особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, належним чином повідомленої про час та місце судового розгляду справи являється її волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав, причини неявки суду не повідомлені, клопотань про розгляд справи за відсутністю чи відкладення розгляду справи не надано, присутність особи згідно статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення не є обов’язковою, а тому її неявка не може бути перешкодою для розгляду судом справи.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення - «Порушення встановлених термінів виплати пенсій, стипендій, заробітної плати, виплата їх не в повному обсязі, терміну надання посадовими особами підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та фізичними особами - підприємцями працівникам, у тому числі колишнім, на їхню вимогу документів стосовно їх трудової діяльності на даному підприємстві, в установі, організації чи у фізичної особи - підприємця, необхідних для призначення пенсії (про стаж, заробітну плату тощо), визначеного Законом України «Про звернення громадян», або надання зазначених документів, що містять недостовірні дані, порушення терміну проведення атестації робочих місць за умовами праці та порядку її проведення, а також інші порушення вимог законодавства про працю».

Винність правопорушника у вчиненні даного адміністративного правопорушення повністю доведена та підтверджується сукупністю достатніх та незаперечних доказів, досліджених під час судового розгляду, а саме: змістом протоколу про адміністративне правопорушення №ХК1283/291/АВ/П/ПТ від 20.08.2018 року, актом №ХК1283/291/АВ від 07.08.2018 року.

Відповідно до частини 2 статті 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до статті 34 КУпАП, судом не виявлено.

Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до статті 35 КУпАП, судом не виявлено.

У відповідності до статті 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору становить 0, 2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Суддя, повно та всебічно дослідивши адміністративний матеріал, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов висновку про те, що винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення, повністю доведена та вважає за можливим застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу, тобто грошове стягнення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 33, 40-1, 41, 221, 283, 284 КУпАП, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА _1, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 41 Кодексу України про адміністративне правопорушення та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 510 (п’ятсот десять) грн., на користь держави.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, судовий збір у розмірі 352 (триста п’ятдесят дві) грн. 40 коп. на користь держави.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Апеляційного суду Харківської області через Дзержинський районний суд м Харкова. Постанова набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.

Суддя В.М.Хайкін