ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1340/3527/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2018 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Брильовського Р.М.

секретар судового засідання Сільник Н.Є.

за участю:

предстиавника позивача - ОСОБА_1

предтавника третьої особи - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові справу за позовом ОСОБА_3 до Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобовязання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій щодо залишення без виконання документів про призначення пенсії за вислугу років ОСОБА_3, відповідно до листа №4/279 від 18.05.2018, яким залишено без виконання документи про призначення пенсії та зобовязання підготувати та направити документи ОСОБА_3 про призначення пенсії за вислугу років до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що позивач має право на отримання пенсію в порядку та розмірі, передбаченими цим законом. Відповідно до п.1 Постанови Правління ПФУ №3-1 від 30.01.2017 заяви про призначення пенсії за вислугу років подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі через уповноважені структурні підрозділи міністерств та інших органів, а відповідно до п.12 цієї ж Постанови, уповноважений структурний підрозділ у 10 денний термін з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє всі необхідні документи і своє подання про призначення пенсії, ознайомлює з ним особу, якій оформлюється пенсія, і направляє до органу, що призначає пенсії за місцем проживання особи. Отже, відповідач лише оформляє документи та надсилає їх в Пенсійний фонд України (його територіальні підрозділи, зокрема Головне управління ПФУ в Львівській області). Зазначає, що Відповідач проігнорував чітко встановлену процедуру - фактично і безпідставно перебрав на себе повноваження ПФУ та, враховуючи особливості звернення про призначення пенсії, передбачені Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» позбавив Позивача у його праві на таку пенсію.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2018 року відкрито провадження у вказаній справі за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 23 серпня 2018 року та залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області.

Відповідач у встановлений судом строк відзив на позовну заяву суду не надав та жодних клопотань від відповідача на адресу суду не надходило.

Так, частиною 4 статті 159 КАС України визначено, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Водночас, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Відповідно до частини 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З огляду на те, що Західне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України у встановлений судом строк (з урахуванням часу на пересилання поштової кореспонденції) не надало суду відзив на позов та не повідомило суд про причини за яких такий відзив не може бути подано, суд кваліфікує неподання відповідачем відзиву на позов, як визнання позову у повному обсязі.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області 04.09.2018 надала суду пояснення, у яких зазначила, що документи про призначення пенсії за вислугу років ОСОБА_3 на адресу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області не надходили. Вказує, що вимоги позивача до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області є передчасними, оскільки уповноваженим структурним підрозділом Міністерства юстиції України не було скеровано необхідних для призначення пенсії за вислугу років документів на адресу головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області. Вважає, що позов не підлягає до задоволення у зв'язку з його безпідставністю.

В підготовчому судовому засіданні 04.10.2018 року протокольною ухвалою закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Суд заслухавши думку представника позивача та представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, всебічно і повно з'ясував всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та встановив наступне.

Судом встановлено, що відповідно до Закону України «Про Національну поліцію», згідно з п.1 п.п.4 ст.77 (у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів) і на підставі наказу № 14/ОС/ВП-18 від 20.02.2018 року майора внутрішньої служби ОСОБА_3, начальника відділення соціально-психологічної служби відділу соціально-виховної та психологічної роботи державної установи «Львівська виправна колонія (№48)» звільнено у запас Збройних Сил України (з постановкою на військовий облік).

Відповідно до витягу з цього наказу, вислуга років Позивача на день звільнення у календарному обчисленні становить 18 років 02 місяці 26 днів, у пільговому обчисленні 25 років 00 місяців 01 день.

Листом від 18.05.2018 року №4/279 відповідачем повідомлено ОСОБА_3 про те, що матеріали щодо призначення йому пенсії були залишені без розгляду, у зв'язку із відсутністю необхідної вислуги років.

Позивач вважає таку відмову відповідача в направленні відповідних документів (подання про призначення пенсії) до органів Пенсійного фонду України для призначення пенсії за вислугу років порушенням його права, що слугувало підставою для звернення з позовом до суду.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

У відповідності до вимог ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до пункту «б» статті 1-2 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби (крім випадків призначення пенсії в разі втрати годувальника дружині (чоловіку) з урахуванням вимог частини п'ятої статті 30 цього Закону, яка призначається незалежно від звільнення зі служби) особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, поліцейські, особи начальницького складу податкової міліції, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту.

Частиною першою статті 2 вказаного Закону встановлено, що військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби.

Згідно з ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», пенсія за вислугу років призначається: а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д» статті 1-2 цього Закону крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону, незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби: по 30 вересня 2011 року і на день звільнення мають вислугу 20 років і більше; з 1 жовтня 2011 року по 30 вересня 2012 року і на день звільнення мають вислугу 20 календарних років та 6 місяців і більше; з 1 жовтня 2012 року по 30 вересня 2013 року і на день звільнення мають вислугу 21 календарний рік і більше; з 1 жовтня 2013 року по 30 вересня 2014 року і на день звільнення мають вислугу 21 календарний рік та 6 місяців і більше; з 1 жовтня 2014 року по 30 вересня 2015 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки і більше; 3 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки та 6 місяців і більше; з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки і більше; з 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки та 6 місяців і більше; з 1 жовтня 2018 року по ЗО вересня 2019 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки і більше; з 1 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки та 6 місяців і більше; з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.

Стаття 17 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» встановлює види служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії.

Також, положення статті 17-1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» визначають, що порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Тобто, законодавець чітко встановлює можливість призначення пенсії за вислугу років, із зарахуванням в її період вислуги років на пільгових умовах.

Постанова Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей», встановлює, що до вислуги років особам офіцерського складу Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони та інших військових формувань, створених Верховною Радою України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, а також особам середнього, старшого і вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, поліцейським, особам, зазначеним у пункті «ж» статті 1-2 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», особам середнього, старшого і вищого начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту та Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсій згідно з пунктом «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» додатково зараховується час їхнього навчання (у тому числі заочно) у цивільних вищих навчальних закладах, а також у інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське звання, до вступу на військову службу або призначення на відповідну посаду в межах до п'яти років із розрахунку - один рік за шість місяців.

До вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах - один місяць служби за сорок днів: час проходження служби особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби (підпункт «г» пункту 3).

З вказаної Постанови слідує, що до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується пільговий стаж роботи на встановлених цим Порядком посадах.

Згідно з ч.4 ст.23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» особам рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби встановлюється пільговий залік вислуги років для призначення пенсії - один місяць служби за сорок днів.

Таким чином, з аналізу викладених положень наведеного Порядку та Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» вбачається, що пільгова вислуга враховується саме при призначенні пенсій згідно з пунктом «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських».

Відтак, положення усіх зазначених вище нормативно-правових актів не ставлять в залежність набуття права на пенсію за вислугою років від наявності відповідної кількості виключно календарної вислуги та не встановлюють те, що вислугу років у пільговому обрахуванні не можуть зараховувати до вислуги років для призначення особі відповідної пенсії.

З огляду на викладене, суд вважає, що посилання Відповідача на відсутність підстав для звернення до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області для розгляду питання про призначення позивачу пенсії за вислугу років є передчасним, безпідставним і не ґрунтується на вимогах закону.

Пунктом 1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 30.01.2007 року №3-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 року за №135/13402 встановлено, що заяви про призначення пенсії за вислугу років та по інвалідності особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із Законом, та особам, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - органи, що призначають пенсії) через уповноважені структурні підрозділи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства інфраструктури України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної прикордонної служби України, Державної податкової служби України, Державної пенітенціарної служби України, Державної інспекції техногенної безпеки України (далі - міністерства та інші органи).

Згідно з пунктом 12 вказаного Порядку уповноважений структурний підрозділ у 10-денний термін з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє всі необхідні документи і своє подання про призначення пенсії (додаток 2), ознайомлює з ним особу, якій оформлюється пенсія, і направляє до органу, що призначає пенсії за місцем проживання особи. Уповноважений структурний підрозділ надає допомогу особі в одержанні відсутніх на момент подання заяви документів для призначення пенсії. У разі, якщо підготовлені не всі необхідні для призначення пенсії документи, подаються наявні документи, а документи, яких не вистачає, подаються додатково в строки, визначені пунктом 6 цього Порядку.

Таким чином, чинним законодавством на відповідача покладено обовязок підготувати і направити документи для призначення пенсії, який відповідачем належним чином не виконано. До компетенції Відповідача не належить вирішення питання про наявність підстав (в т.ч. стажу) для призначення чи перерахунку пенсії позивачу.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з нормами частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленим статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що позивачем доведено правомірність пред'явленого позову, а відповідачем доводи позовної заяви не були спростовані, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України щодо залишення без виконання документів про призначення пенсії за вислугу років ОСОБА_3, відповідно до листа №4/279 від 18.05.2018, яким залишено без виконання документи про призначення пенсії.

Зобовязати Західне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України підготувати та направити документи ОСОБА_3 про призначення пенсії за вислугу років до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885).

Стягнути з Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України (79005, м. Львів, вул. Архипенка, 1, код ЄДРПОУ 40867243) за рахунок його бюджетних асигнувань 704 (сімсот чотири) грн 80 коп сплаченого судового збору на користь ОСОБА_3 (Львівська обл., Пустомитівський район, с. Лапаївка, вул. Кармелюка, 6/5, РНОКПП НОМЕР_1).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 11.10.2018.

Суддя Р.М. Брильовський