ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

09 жовтня 2018 року № 826/10494/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Келеберди В.І. при секретарі судових засідань Левкович А.С. розглянувши за правилами письмового провадження справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Абсолют фінанс» (01133, м. Київ, вул Є.Коновальця, 36-В) до Головного управління ДФС у м. Києві (04655, вул Шолуденка, 33/19, код ЄДР 3943980) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення

Представники сторін:

від позивача, Волкова С.Я.;

від відповідача, Кульков В.С.,

ВСТАНОВИВ:

Обставини справи

до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось з позовом товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Абсолют фінанс» (далі - позивач) до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач) в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 03.05.2017 року №0020561404.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що Хмельницьке відділення №10 товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Абсолют фінанс» не є юридичною особою, а є структурною одиницею відокремленого підрозділу Київського відділення №1 товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Абсолют фінанс», отже висновок відповідача про порушення зазначеним відділенням ст. 44 Податкового кодексу України є безпідставним.

Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав викладених у письмових запереченнях, з яких вбачається, що податкове повідомлення-рішення від 03.05.2017 року №0020561404 прийнято, оскільки під час проведення фактичної перевірки встановлено порушення позивачем ст 44 Податкового кодексу України.

Ухвалою суду від 31.08.2017 року відкрито провадження та справу призначено до вирішення в судовому засіданні.

В судовому засіданні за згодою сторін відповідно до ч. 4 ст 122 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції до 15.12.2017 року) ухвалено про вирішення справи в порядку письмового провадження.

Враховуючи те, що 15.12.2017 року набрала чинності нова редакція КАС України, суд зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Беручи до уваги те, що станом на дату прийняття рішення у справі вона знаходить на стадії розгляду у письмовому провадженні, відповідно справа розглянута з урахуванням положень п. 10 ч. 1 ст. 4, ч. 4 та ч. 5 ст. 250 КАС України в редакції з 15.12.2017 року.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва

В С Т А Н О В И В:

Головним управлінням ДФС у Хмельницькій області проведено фактичну перевірку Хмельницького відділення №10 ТОВ «Фінансова компанія Абсолют фінанс», за результатом якої складено акт від 14.04.2017 року №0077/22/01/14/36060724 (далі - акт перевірки).

З акту перевірки вбачається, що перевіркою встановлено порушення позивачем, зокрема, п. 44.3 ст 44 Податкового кодексу України, а саме до перевірки не надано журнал використання реєстратора розрахункових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.05.2017 року №0020561404, яким за порушення ст 44 Податкового кодексу України до позивача застосовано штрафні санкції в сумі 510 грн.

За результатом адміністративного оскарження податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарги позивача без задоволення.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані, поміж іншого:

1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

2) видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції;

3) застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування;

4) забезпечувати цілісність пломб реєстратора розрахункових операцій та незмінність його конструкції та програмного забезпечення;

5) у разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій у випадках, визначених цим законом, проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення, крім випадків, коли ведеться облік через електронні системи прийняття ставок, що контролюються у режимі реального часу центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

З аналізу вищенаведених правових норм випливає, що обов'язки з виконання вищевказаних операцій виникають у уповноважених банків або їх агентів.

Згідно з частиною 2 статті 8 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» форма, зміст та порядок ведення розрахункових документів при здійсненні операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, встановлюється Національним банком України за погодженням з органом доходів та зборів.

Отже, до відповідальності за порушення встановленого Законом порядку виконання операцій з купівлі-продажу іноземної валюти може бути притягнуто лише уповноважений банк або його агентів.

Судом встановлено, що позивач не належить до уповноважених банків або його агентів, а здійснює діяльність через операційні каси.

Таким чином, судом встановлено, що позивач не належить до банків або їх агентів, а здійснює операції з купівлі-продажу іноземної валюти на підставі Генеральної ліцензії НБУ від 01.08.2016 № 196, за чинним строком дії, тому застосування положення п. 2 та 5 ст. 4 Закону України «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та притягнення позивача до фінансової відповідальності є безпідставною.

Наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 №547 затверджено Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, який набув чинності з 26.07.2016.

Згідно з пунктом 1 розділу 1 зазначеного Порядку цей Порядок поширюється на усіх суб'єктів господарювання та їх представників (уповноважених осіб), які здійснюють операції з купівлі-продажу іноземної валюти. Тобто, даний порядок поширюється на ТОВ «ФК Абсолют Фінанс».

За змістом частини 2 розділу ІІ Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, уповноважені банки, уповноважені фінансові установи, національний оператор поштового зв'язку та їх агенти (далі - суб'єкти господарювання), що здійснюють операції з купівлі-продажу іноземної валюти у пунктах обміну іноземної валюти, касах фінансових установ, касах відокремлених підрозділів фінансових установ, касах відділень поштового зв'язку національного оператора поштового зв'язку (далі - пункти обміну валюти), для здійснення операцій з купівлі-продажу валюти зобов'язані зареєструвати РРО відповідно до положень цього Порядку, виконати його персоналізацію, опломбувати та перевести у фіскальний режим роботи.

Реєстрації в контролюючих органах підлягають РРО, модифікації яких включені до Державного реєстру РРО, зі сферою застосування «операції з купівлі-продажу іноземної валюти» за умови, що строк служби, встановлений в технічній документації на РРО, не вичерпався, а також з урахуванням строків первинної реєстрації, встановлених Державним реєстром РРО.

Абзацом 2 пункту 1 розділу І Інструкції про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12.12.2002 №502 (далі - Інструкція №502), визначено, що банки, фінансові установи здійснюють операції з готівковою іноземною валютою на підставі генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій.

Згідно з абзацом 2 пункту 7 розділу ІІ Інструкції №502 фінансова установа, її відокремлені підрозділи та пункти обміну валюти мають право розпочинати роботу після реєстрації РРО в органі доходів і зборів.

Пунктом 3 Постанови Правління Національного Банку України від 29.12.2015 №983 «Про внесення змін до Інструкції про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України», якою внесено зміни до Інструкції №502 встановлено, що вищенаведені положення абзацу 2 пункту 7 розділу ІІ Інструкції №502 набирають чинності через шість місяців із дня затвердження Державною фіскальною службою України Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, до якого внесено модель реєстратора розрахункових операцій, що застосовується для обліку та реєстрації операцій з купівлі-продажу готівкової іноземної валюти.

З викладеного вбачається, що обов'язок фінансових установ, їх відокремлених підрозділів та пунктів обміну валюти використовувати у своїй діяльності реєстратор розрахункових операцій вникає з моменту спливу шестимісячного строку з дня затвердження Державною фіскальною службою України Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, до якого внесено модель реєстратора розрахункових операцій, що застосовується для обліку та реєстрації операцій з купівлі-продажу готівкової іноземної валюти.

16.06.2016 року наказом Державної фіскальної служби України №535 затверджено Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій, до якого внесено модель реєстратора розрахункових операцій, що застосовується для обліку та реєстрації операцій з купівлі-продажу готівкової іноземної валюти.

Однак, до моменту спливу шестимісячного строку, встановленого пунктом 3 Постанови Правління Національного Банку України від 29.12.2015 року №983 «Про внесення змін до Інструкції про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України», вказаний наказ був скасований наказом Державної фіскальної служби України №813.

В подальшому Державною фіскальною службою України було прийнято ряд наказів «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій», при цьому попередні накази були скасовані із прийняттям наступного (накази від 14.12.2016 №1019, від 17.02.2017 №102, від 20.04.2017 №275, від 07.06.2017 №406, від 18.12.2017 №854).

Станом на дату проведення фактичної перевірки, результати якої оформлені актом перевірки від 13.05.2017 року, чинним був наказ Державної фіскальної служби України «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій» від 17.02.2017 №102.

Положення абзацу 2 пункту 7 розділу ІІ Інструкції №502 щодо обов'язку використання реєстратора розрахункових операцій, з урахуванням норм пункту 3 Постанови Правління Національного Банку України від 29.12.2015 №983 «Про внесення змін до Інструкції про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України», мали набути чинності лише з 17.08.2017 року.

Враховуючи, що станом на дату проведення фактичної перевірки Хмельницького відділення №10 ТОВ «ФК Абсолют Фінанс» у позивача не настав обов'язок використовувати у своїй діяльності реєстратор розрахункових операцій.

Відповідно до пп. 44.1, 44.3, 44.5 ст 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом не менш як 1095 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

У разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації.

Платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.

У разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим підпунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків.

Відповідно до п. 85.2 ст 85 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Пунктом 121.1 ст 121 Податкового кодексу України визначено, що незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

Відповідно до п. 1.2 Положення про Хмельницьке відділення №10 зазначене відділення є структурною одиницею відокремленого підрозділу Київського відділення №1 ТОВ «Фінансова компанія Абсолют Фінанс», відомості щодо зазначеної структурної одиниці внесено до Електронного реєстру та містяться в розширеному довіднику підрозділів небанківських фінансових установ, що одержали генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій в частині проведення діяльності з обміну валют.

Відтак, первинні бухгалтерські документи зберігаються за місцем реєстрації ТОВ «Фінансова компанія Абсолют Фінанс».

Оскільки, як зазначено вище, у позивача не настав обов'язок використовувати у своїй діяльності реєстратор розрахункових операцій, отже висновок відповідача про порушення позивачем п. 44.3 ст 44 Податкового кодексу України оскільки до перевірки не надано журнал використання реєстратора розрахункових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти є безпідставним, що свідчить про протиправність податкового повідомлення-рішення від 03.05.2017 року №0020561404.

Згідно положень статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Частинами 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на задоволення позовних вимог та згідно з вимогами статті 139 КАС України судові витрати позивача підлягають стягненню на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 255 КАС України суд,

В И Р І Ш И В:

1.Задовольнити адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Абсолют фінанс» (01133, м. Київ, вул Є. Коновальця, 36-В) до Головного управління ДФС у м. Києві (04655, вул Шолуденка, 33/19, код ЄДР 3943980) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.05.2017 року №0020561404.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 03.05.2017 року №0020561404.

3.Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Абсолют фінанс» (01133, м. Київ, вул Є.Коновальця, 36-В) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві (04655, вул Шолуденка, 33/19, код ЄДР 3943980) судовий збір в сумі 1 600 (одна тисяча шістост) грн.

Рішення суду, відповідно до ч. 1 статті 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 КАС України.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України в редакції Закону №2147-VIII, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.І. Келеберда