ПОСТАНОВА

Іменем України

04 жовтня 2018 року

Київ

справа №826/14442/15

адміністративне провадження №К/9901/12523/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Головуючої судді - Желтобрюх І.Л.,

суддів: Білоуса О.В., Стрелець Т.Г.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 січня 2016 року (суддя Кобилянський К.М.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 7 квітня 2016 року (колегія суддів у складі: Бабенка К.А., Василенка Я.М., Степанюка А.Г.) у справі № 826/14442/15 за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області про визнання неправомірними дій, скасування рішення,

установив:

У липні 2015 року ОСОБА_1 звернулась до суду із адміністративним позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області (далі - КДКА Київської області), в якому просила: визнати неправомірними дії дисциплінарної палати КДКА Київської області при прийняті рішення від 18 червня 2015 року стосовно ОСОБА_1; скасувати рішення дисциплінарної палати КДКА Київської області від 18 червня 2015 року про порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 січня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 7 квітня 2016 року, у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_1 звернулась із касаційною скаргою, у якій просить скасувати судові рішення і прийняти нове, яким позов задовольнити у повному обсязі. В обґрунтування вимог касаційної скарги посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права, вважає помилковими висновки судів, з яких вони виходили при вирішенні спору. Зазначає, що оскільки її робоче місце як адвоката знаходиться у місті Києві, єдиним компетентним органом, уповноваженим здійснювати дисциплінарне провадження стосовно позивача, є Київська міська кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури м. Києва. Посилання судів на рішення Ради адвокатів України від 16 лютого 2013 року № 77 та № 103 вважає безпідставним, оскільки зазначені рішення не є нормативно-правовими актами та суперечать частині третій статті 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Крім того, стверджує, що члени дисциплінарної комісії КДКА Київської області неналежним чином дослідили надані скаржником ОСОБА_7 документи, не дали можливості позивачу подати письмові заперечення та документи, які б спростовували обставини, викладені у скарзі щодо позивача. Також стверджує, що ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 протиправно обрані членами дисциплінарної комісії, оскільки адресою їх робочих місць так само є місто Київ.

У письмових запереченнях на касаційну скаргу КДКА Київської області просить залишити оскаржувані судові рішення без змін як законні й обґрунтовані, а касаційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Суди встановили, що ОСОБА_1 є адвокатом та здійснює адвокатську діяльність на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю від 28 квітня 2011 року № 4513/10, виданого Київською обласною кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури.

12 січня 2015 року до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області надійшло дві скарги ОСОБА_7 щодо дій адвокатів, в тому числі й адвоката ОСОБА_1

18 червня 2015 року дисциплінарна палата Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області прийняла рішення про порушення дисциплінарної справи щодо адвоката ОСОБА_1

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, вважав, що рішення дисциплінарної палати КДКА Київської області від 18 червня 2015 року про порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 прийняте на підставі та в межах закону. Крім того, порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката не є підтвердженням факту вчинення ним дисциплінарного проступку.

Колегія суддів Верховного Суду погоджується із такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 5 липня 2012 року № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI) адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом. Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку. Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Згідно з частиною першою статті 36 Закону № 5076-VI право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.

Статтею 37 Закону № 5076-VI визначено, що дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.

Відповідно до статті 38 Закону № 5076-VI заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати. За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи. Заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Частиною першою статті 39 Закону № 5076-VI передбачено, що за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.

Відповідно до частини першої статті 40 Закону № 5076-VI розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб.

Згідно з частиною першою статті 41 Закону № 5076-VI за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи.

Частиною першою статті 57 Закону № 5076-VI визначено, що рішення з'їзду адвокатів України та Ради адвокатів України є обов'язковими до виконання всіма адвокатами.

Відповідно до пункту 4.3.2. Регламенту кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 16 лютого 2013 року № 77, юрисдикція кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури розповсюджується, при вирішенні питання дисциплінарної відповідальності - на адвокатів, адреса робочого місця яких, відповідно до Єдиного реєстру адвокатів України, визначена у даній територіально-адміністративній одиниці, за виключенням випадків, встановлених Радою адвокатів України.

Судами встановлено, що ОСОБА_1 здійснює адвокатську діяльність на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю від 28 квітня 2011 року, виданого Київською обласною кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури. Робоче місце адвоката ОСОБА_1 - м. Київ, проспект Голосіївський, буд. 70, корпус 1, офіс 230.

Рішенням Ради адвокатів України від 16 лютого 2013 року №103 «Про розмежування юрисдикції кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури та рад адвокатів Києва та Київської області» встановлено, що на адвокатів, які станом на 19 листопада 2012 року отримали свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю в КДКА Київської області та адреса робочого місця яких знаходиться в м. Києві, розповсюджується юрисдикція кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та ради адвокатів Київської області, зокрема, і щодо вирішення питання про притягнення таких адвокатів до дисциплінарної відповідальності.

Таким чином, КДКА Київської області уповноважена вирішувати питання про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, тому правила територіальної юрисдикції при прийнятті рішення від 18 червня 2015 року не порушено.

Що стосується складу дисциплінарної комісії, який оспорює позивач, то відповідно до витягу з Протоколу установчої конференції делегатів від адвокатів Київської області №1 від 10 жовтня 2012 року ОСОБА_8, ОСОБА_12, ОСОБА_10, ОСОБА_11 були обрані членами дисциплінарної палати КДКА Київської області.

Наведеним підтверджені повноваження членів дисциплінарної комісії, які прийняли рішення від 18 червня 2015 року.

Враховуючи викладене, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками судів попередніх інстанції про необґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 та відсутність підстав для їх задоволення.

Суд вважає безпідставними і посилання касаційної скарги на те, що члени дисциплінарної комісії КДКА Київської області неналежним чином дослідили надані скаржником документи, не дали можливості позивачу надати письмові заперечення та документи, які б спростовували викладені у скарзі обставини, оскільки факт вчинення дисциплінарного проступку встановлюється на стадії розгляду дисциплінарної справи, а не під час проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката.

Оскаржуване позивачем рішення дисциплінарної палати КДКА Київської області про порушення дисциплінарної справи містить попередні висновки щодо наявності в її діях, як адвоката, ознак дисциплінарного проступку, та не встановлює факт вчинення позивачем конкретного проступку. Порушення дисциплінарної справи свідчить лише про те, що викладені у скарзі обставини потребують більш ретельного дослідження задля подальшого підтвердження або спростування певних юридичних фактів.

Решта доводів касаційної скарги є несуттєвими, правомірність висновків судів першої та апеляційної інстанції не спростовують.

Суди не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права, які могли б привести до ухвалення незаконних рішень, внаслідок чого касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постановлені у цій справі судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

п о с т а н о в и в :

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 січня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 7 квітня 2016 року залишити без змін, а касаційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуюча суддя І.Л. Желтобрюх

Судді О.В. Білоус

Т.Г. Стрелець