ПОСТАНОВА

Іменем України

03 жовтня 2018 року

Київ

справа №822/849/16

адміністративне провадження №К/9901/11716/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Мороз Л.Л.,

суддів: Бучик А.Ю., Гімона М.М.,

розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу №822/849/16

за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 5 липня 2016 року, ухвалену у складі головуючого судді Матущака В.В., та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2016 року, постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді Сушка О.О., суддів: Смілянця Е.С., Залімського І.Г.,

в с т а н о в и в :

У травні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив зобов'язати Державну службу України з надзвичайних ситуацій нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу, як інваліду ІІІ групи, у розмірі 36 місячного грошового забезпечення на момент звільнення, виходячи із посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення із врахуванням проведених виплат.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 5 липня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2016 року, в задоволенні позову відмовлено.

Суди встановили, що наказом Головного управління ДСНС у Хмельницькій області від 09.07.2015 №432 позивача звільнено зі служби у відставку із виключенням із кадрів ДСНС України за станом здоров'я. Підставами для звільнення стали: подання начальника 12 ДПРЧ ГУ ДСНС України у Хмельницькій області ОСОБА_2; свідоцтво про хворобу ЛЕК ДСНС України від 24.06.2015 №124 та рапорт позивача.

Згідно витягу з протоколу №1 від 08.02.2016 комісія з призначення одноразової грошової допомоги вирішила виплатити, згідно з пп.2 п.2 Порядку №908 інваліду ІІІ групи ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у сумі 34506,00 грн.

Суди, відмовляючи в задоволенні позову, виходили з того, що Державна служба України з надзвичайних ситуацій при розрахунку розміру одноразової грошової допомоги позивачу діяла на підставі та в межах, передбаченим чинним законодавством, повноважень.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та прийняти нове, яким позов задовольнити. В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права.

У поданих запереченнях відповідач просить залишити касаційну скаргу без задоволення.

Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень - без змін, з огляду на таке.

Статтею 101 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що служба цивільного захисту - це державна служба особливого характеру, покликана забезпечувати пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідацію їх наслідків у мирний час та в особливий період.

Порядок проходження громадянами України служби цивільного захисту визначається цим Кодексом та положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

На рядовий і начальницький склад служби цивільного захисту поширюється дія Дисциплінарного статуту, затвердженого законом.

Відповідно до частини другої статті 118 Кодексу цивільного захисту України у разі травми або поранення, заподіяного особі рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту під час виконання службових обов'язків, а також інвалідності, що настала у період проходження служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що стався у період проходження служби, пов'язаного з виконанням службових обов'язків, залежно від ступеня втрати працездатності такій особі виплачується одноразова грошова допомога у розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою у порядку та на умовах, встановлених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності особою рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту у період проходження служби у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

На виконання статті 118 Кодексу цивільного захисту України Кабінет Міністрів України постановою від 11 липня 2007 року № 908 затвердив Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту.

Підпунктом 2 пункту 2 Порядку № 908 передбачено, що грошова допомога виплачується, зокрема, особам рядового і начальницького складу у разі настання інвалідності в період проходження служби та особам, звільненим із служби у разі настання інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення, а якщо інвалідність настала внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби, незалежно від строку, який минув після звільнення із служби, у розмірі 36-ти місячного грошового забезпечення - інвалідам IІІ групи.

Відповідно до пункту 3 Порядку розмір одноразової грошової допомоги визначається виходячи з окладу за спеціальним званням, відсоткової надбавки за вислугу років, посадового окладу за останньою посадою, яку займала особа рядового або начальницького складу на день загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання, установлення інвалідності, а особа, звільнена із служби, - на день звільнення.

Згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Відповідно до статті 3 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" дія цього Закону поширюється на:

1) військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - правоохоронних органів), Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, які проходять військову службу на території України, і військовослужбовців зазначених вище військових формувань та правоохоронних органів - громадян України, які виконують військовий обов'язок за межами України, та членів їх сімей;

2) військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти;

3) військовозобов'язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і членів їх сімей.

Верховний Суд України у постанові від 27 червня 2017 року у справі №21 2497а16 за позовом ОСОБА_3 до ДСНС про зобов'язання вчинити певні дії висловив свою позицію стосовно розрахунку допомоги, передбаченої пунктом 2 Порядку, у спосіб, що визначений саме пунктом 3 цього Порядку, - виходячи з окладу за спеціальним званням, відсоткової надбавки за вислугу років, посадового окладу за останньою посадою.

Суд відхиляє доводи позивача про те, що для визначення складових грошового забезпечення щодо виплати одноразової грошової допомоги слід застосовувати норми статті 118 Кодексу цивільного захисту України та Закону № 2011-XII, виходячи з того, що пункт 3 Порядку не визначає складові грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, які б суперечили визначенню такого забезпечення, закріпленому у Постанові № 1294, а лише, відповідно до частини другої статті 118 Кодексу, встановлює порядок визначення розміру грошової допомоги, передбаченої цією статтею, яка до того ж не визначає одиницею обчислення допомоги саме грошове забезпечення відповідних осіб.

Питання, пов'язані із проходженням громадянами України служби цивільного захисту, соціальним та правовим захистом осіб рядового і начальницького складу такої служби, грошовим забезпеченням цих осіб, як і питання щодо виплати їм допомоги у разі травми, поранення чи інвалідності, що заподіяні чи настали у період проходження служби, врегульовані спеціальним законодавством.

Закон № 2011-XII встановлює систему соціального та правового захисту саме військовослужбовців та членів їх сімей.

Ураховуючи вищенаведене, Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що оскільки законодавець у частині другій статті 118 Кодексу цивільного захисту України, який є спеціальним законодавчим актом у регламентації соціального захисту осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, передбачаючи виплату одноразової грошової допомоги, не встановив конкретних її розмірів, а відніс вирішення такого питання до компетенції Кабінету Міністрів України, обчислення розміру цієї допомоги має здійснюватись відповідно до пункту 3 Порядку, затвердженого Урядом на виконання зазначеної статті Кодексу.

За змістом частини першої статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судами рішень, а тому касаційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 343, 350, 356 КАС України суд, -

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 5 липня 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2016 року у справі №822/849/16 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

Л.Л. Мороз

А.Ю. Бучик

М.М. Гімон ,

Судді Верховного Суду