Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2018 р. Справа№805/4531/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Ушенко С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1; 84123, Донецька область, Слов’янський р-н., с. Хрестище, вул. 1-го Травня, буд. 63) до Слов’янського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ 37803258; 84122, Донецька область, м. Слов’янськ, пл. Соборна, б. 35) про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 14.06.2018 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Слов’янського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій щодо припинення виплати пенсії з 01.08.2017 протиправними та зобов’язання нарахувати та виплатити призначену пенсію з 01.08.2017.

В обґрунтування позову посилається на те, що вона отримує пенсію по втраті годувальника і, відповідно до довідки від 04.04.2014 № НОМЕР_2, як внутрішньо переміщена особа зареєстрована у ІНФОРМАЦІЯ_1. Однак з 1 серпня 2017 року відповідачем припинено виплату пенсії у зв’язку із не підтвердженням фактичного місця проживання.

В матеріалах справи наявний відзив відповідача на позовну заяву, вмотивований тим, що позивач перебуває на обліку в Слов’янському об’єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області. З 01.08.2017 позивачу призупинено виплату пенсії у зв’язку з непідтвердженням місця фактичного проживання, у зв’язку з проведенням верифікації за списками СБУ.

Ухвалою суду від 18 червня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 02.07.2018 зупинено провадження в адміністративній справі до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у зразковій справі №805/402/18-а.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 12.09.2018 поновлено провадження в адміністративній справі № 805/4531/18-а.

Розгляд справи проведено за правилами ст. 263 КАС України без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач – ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1; 84123, Донецька область, Слов’янський р-н., с. Хрестище, вул. 1-го Травня, буд. 63, знаходиться на обліку у відповідача.

Відповідач в даних правовідносинах є суб’єктом владних повноважень у відповідності до приписів п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України.

Відповідно до посвідчення серії АГ № 192141 ОСОБА_1 має право на одержання пенсії по втраті годувальника.

З 01.08.2017 відповідачем призупинена виплата ОСОБА_1 пенсії.

В травні 2018 року, у зв’язку з неотриманням пенсійних виплат, представник ОСОБА_1 звернувся до відповідача з адвокатським запитом про причини припинення виплати пенсії позивачеві, на який відповідачем надано відповідь від 15.05.2018 №12351/02 про те, що виплата пенсії з 01.08.2017 ОСОБА_1 призупинена у зв’язку з отриманням у липні 2017 року листа Хрестищенської селищної ради від 19.07.2017 № 02-32/375 про припинення виплати пенсії позивачеві у зв’язку з не підтвердженням проживання за фактичним місцем реєстрації.

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Право на соціальний захист, а саме на отримання пенсії, гарантовано Конституцією України та чинними нормативно-правовими актами України.

Згідно статті 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Статтею 8 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (далі - Закон № 1058-ІV) передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Стаття 4 Закону № 1058-ІV визначає складові законодавства про пенсійне забезпечення в Україні, яке базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, Законів України "Про недержавне пенсійне забезпечення", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

Виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Підстави для припинення виплати пенсії передбачені частиною 1 статті 49 Закону 1058-ІV, а саме: якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України (положення пункту 2 частини першої статті 49 втратили чинність, як такі, що є неконституційними на підставі Рішення Конституційного Суду № 25-рп/2009 від 07.10.2009); у разі смерті пенсіонера; у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; в інших випадках, передбачених законом.

Отже, Законом № 1058-ІV не передбачено такої підстави припинення виплати пенсії, як не підтвердження місця фактичного проживання та проведення верифікації за списками СБУ. Відповідач при прийнятті рішення про призупинення виплати пенсії і при наданні роз’яснення про причини призупинення виплати пенсії не послався на Закон та його норму, що передбачає таке припинення, тобто не вказав, яка з обставин, визначених наведеною нормою Закону, стала підставою для невиплати позивачу пенсії.

Також відповідачем не вказано будь-якої іншої норми закону, яка б визначала таку підставу невиплати вже призначеної пенсії, як не підтвердження місця фактичного проживання.

Посилання представника Управління на положення постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 року № 637 “Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам” та “Порядок призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам” і “Порядок здійснення контролю за їх проведенням”, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 № 365, суд не приймає до уваги з огляду на те, що вказані постанови є підзаконними нормативно-правовими актами, які мають нижчу юридичну силу ніж Закон, які значно звужують встановлене законодавством право на отримання пенсії позивачем, а тому право позивача на отримання пенсії було безпідставно порушено відповідачем.

Отже, зазначені відповідачем підстави не є належними для припинення пенсійних виплат в розумінні статті 49 Закону № 1058.

За таких обставин суд, виходячи з пріоритетності норм, застосовує вимоги ст.49 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” та не приймає до уваги доводи відповідача щодо необхідності застосування норм постанов Кабінету Міністрів України.

Відповідно до встановлених у справі обставин, суд приходить до висновку, що нездійснення відповідачем виплати позивачу раніше призначеної пенсії є безпідставним.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд зазначає, що відповідач, припиняючи виплату пенсії позивачеві, діяв у спосіб, не передбачений законодавством.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у рішенні від 03.05.2018 у зразковій справі № 805/402/18, яке, у відповідності до постанови ОСОБА_2 Верховного Суду, набрало законної сили 04.09.2018.

У відповідності до приписів ч. 3 ст. 291 КАС України, при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Отже, оскільки дана адміністративна справа є типовою, суд, при ухваленні рішення враховує правові висновки Верховного Суду, викладені у вищевказаному рішенні за результатами розгляду зазначеної зразкової справи.

Крім того, відповідно до частини 2 статті 2 Закону України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні”, реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не може бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Згідно з Правилами реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2016 року № 207, відомості про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання вносяться, зокрема, до паспорта громадянина України.

Як вбачається з копії паспорта ОСОБА_1 серії ВЕ № 861427, позивач з 13.12.1967 зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3.

Відповідно до довідки від 04.04.2014 № НОМЕР_2, зареєстроване фактичне місце проживання позивача як внутрішньо переміщеної особи за адресою: Донецька область, Слов’янський район, с. Хрестище, вул. 1 Травня, б. 63, яка також була надана до Управління.

Згідно до ст. 47 Закону № 1058-ІV, пенсія виплачується щомісяця у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 6 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 року №1596, одержувачі самостійно вибирають уповноважений банк для відкриття поточного рахунка. Для внутрішньо переміщених осіб, які перебувають на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509, уповноваженим банком є АТ Ощадбанк.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до постанови КМУ від 13 вересня 2017 року № 689 “Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України” встановлено, що призначення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, субсидій та пільг за рахунок коштів Державного бюджету та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509. Виплата (продовження виплати) пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення (далі - соціальні виплати), що призначені зазначеним особам, проводиться через рахунки та мережу установ і пристроїв Публічного акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” з можливістю отримання готівкових коштів і проведення безготівкових операцій через мережу установ і пристроїв будь-яких банків тільки на території, де органи державної влади здійснюють свої повноваження.

Позивачем надано до суду копію посвідчення для отримання пенсійних виплат.

Згідно із ч.1 і ч. 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірність дій щодо припинення виплати пенсії по втраті годувальника ОСОБА_1 з 01.08.2017, а отже позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою суду від 18 червня 2018 року позивачеві відстрочено сплату судового збору до прийняття рішення по справі.

Частиною 2 ст. 133 КАС України визначено, якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” від 08.07.2011 №3674-VI, розмір ставки судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано, зокрема, фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України “Про судовий збір”, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

У відповідності до Закону України “Про Державний бюджет України на 2018 рік” від 07.12.2017 № 2246-VIII, розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня 2018 року складає 1762 грн.

Таким чином, у зв’язку із задоволенням позовних вимог у повному обсязі, судовий збір у сумі 704,80 грн. підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 9, 77, 133, 139, 242, 244-250, 255, 262, 295, 297, 371, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1; 84123, Донецька область, Слов’янський р-н, с. Хрестище, вул. 1-го Травня, буд. 63) до Слов’янського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ 37803258; 84122, Донецька область, м. Слов’янськ, пл. Соборна, б. 35) про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними дії Слов’янського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.08.2017.

Зобов’язати Слов’янське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області нарахувати та виплатити призначену пенсію ОСОБА_1 з 01.08.2018.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Слов’янського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ 37803258; 84122, Донецька область, м. Слов’янськ, пл. Соборна, б. 35) на користь спеціального фонду Державного бюджету України (стягувач - Державна судова адміністрація України) за наступними реквізитами: рахунок - 31215256700001, код ЄДРПОУ - 37993783, код банку 820019, отримувач - ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 28 вересня 2018 року.

Суддя Ушенко С.В.