МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2018 р.

№ 1440/1665/18

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Брагаря В.С., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:

ОСОБА_1, вул. Кооперативна, 21, смт. Врадіївка, Врадіївський район, Миколаївська область, 56301

до відповідача:

Головного управління ДФС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001

про:

визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.04.2018 № 0388099-1302-1417,

ОСОБА _1 (надалі - позивач, ОСОБА_1М.) звернулася до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області (надалі - відповідач, Управління) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0388099-1302-1417 від 27.04.2018 року.

Позивач обґрунтовує позов тим, що рішення Врадіївської селищної ради Миколаївської області щодо встановлення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки офіційно оприлюднено не було та відповідно до п. «г» ст.266.2.2 ПК України не є об’єктом оподаткування житлова нерухомість непридатна для проживання, визнана такою згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради. Рішенням Врадіївської селищної ради № 6 від 29.12.2017 затверджено акт обстеження технічного стану споруди, яким визнано споруду непридатною для її подальшого використання.

Ухвалою від 16.07.2018 р. суд відкрив провадження у справі № 1440/1665/18 та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач позов не визнає, просить у задоволенні позову відмовити, оскільки відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за позивачем зареєстровано житловий будинок загальною площею 1752,9 м.кв., тому податкове повідомлення- рішення прийнято відповідно до вимог чинного законодавство.

Відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі -КАС України), суд здійснив розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд, –

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА _1 відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно володіє на праві приватної власності житловим будинком загальною площею 1752,9 кв.м.

Відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 27.04.2018 № 0388099-1302-1417, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2017 рік в сумі 81 092, 80 грн.

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням – рішенням від 27.04.2018 № 0388099-1302-1417 позивач звернувся з вказаним позовом до суду.

Вирішуючи питання щодо правомірності винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення суд виходить з наступного.

Відповідно до підпункту 266.1.1 пункту 266.1 ПК України, платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Об'єктом оподаткування є об’єктом оподаткування є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (підпункт 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК). Згідно з пунктом 265.1 статті 265 Податкового кодексу України податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.

Матеріалами справи встановлено, що рішенням Врадіївської селищної ради № 5 від 13.06.2016 затверджено ставки податку для об’єктів нерухомості, які перебувають у власності фізичних та юридичних осіб на території Врадіївської селищної ради на 2017 рік у розмірі: для власників нерухомості-житлових приміщень 1% мінімальної заробітної плати, встановленої на 01.01.2017 за 1 кв. м.

Відповідно до підпункту 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Рішення не було офіційно оприлюднено.

Відповідно до ст. 57 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, мають бути доведені до відома населення у порядку, встановленому законом. Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, є нечинними.

Згідно з ч.5 ст.59 Закону України “Про місцеве самоврядування” акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію.

Відповідно до ст.12 Закону України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності” регуляторні акти, прийняті органами та посадовими особами місцевого самоврядування, офіційно оприлюднюються в друкованих засобах масової інформації відповідних рад, а у разі їх відсутності - у місцевих друкованих засобах масової інформації, визначених цими органами та посадовими особами, не пізніш як у десятиденний строк після їх прийняття та підписання.

Згідно зі ст.22 Закону України “Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації” рішення органів місцевого самоврядування, інші нормативно-правові акти публікуються в офіційних виданнях (відомостях, бюлетенях, збірниках, інформаційних листках тощо) та друкованих засобах масової інформації відповідних органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Тобто, обов’язковою умовою чинності нормативно-правового акту органу місцевого самоврядування є його оприлюднення в офіційних виданнях та друкованих засобах масової інформації.

Враховуючи, що рішення Врадіївської селищної ради № 5 від 13.06.2016 щодо встановлення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є нормативно-правовим актом, але всупереч вимогам ст.57 Конституції України, ч.5 ст.59 Закону України “Про місцеве самоврядування”, ст.22 Закону України “Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації” не було оприлюднено у офіційних друкованих засобах масової інформації воно не є чинним, тому не може використовуватись для нарахування податку.

Таким чином, станом на 2017 рік селищною радою не було установлено розмір місцевого податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Розділом ХІХ Прикінцевих положень (п.5) передбачено, що у разі не встановлення місцевих податків і зборів, передбачених п.10.3 ст.10 цього Кодексу, рішення місцевого самоврядування такі податки і збори сплачуються у порядку, встановленому цим Кодексом за мінімальними ставками.

Податковим Кодексом передбачено, що ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує три відсотки розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування (підпункт 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 Податкового кодексу України).

Нормами Податкового Кодексу України передбачено максимальна ставка податку та не передбачена мінімальна ставка, з якої повинен нараховуватись відповідачем податок на нерухоме майно, як то передбачено Перехідними положеннями ПК України, в разі відсутності рішення селищної ради, якою повинен бути встановлений цей місцевий податок.

Таким чином, відповідач при визначенні суми податку позивачу не міг використовувати ставку податку на нерухомість, встановлену Врадіївською селищною радою в сумі 1% мінімальної заробітної плати за 1 кв.м., тому податкове повідомлення-рішення № 0388099-1302-1417 від 27.04.2018 року підлягає скасуванню.

Крім того, суд бере до уваги рішення Врадіївської селищної ради № 6 від 29.12.2017 року, яким затверджено акт обстеження технічного стану споруди по вул. Незалежності (Маяковського), 98, яким встановлено непридатність житла у 2017 році.

Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не довів суду, що податкове повідомлення рішення прийнято правомірно, тому позов належить задовольнити.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 (вул. Кооперативна, 21, смт. Врадіївка, Врадіївський район, Миколаївська область, 56301, ідентифікаційний код НОМЕР_1) до Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 39394277) задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0388099-1302-1417 від 27.04.2018 року.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаійний код 39394277) на користь ОСОБА_1 (вул. Кооперативна, 21, смт. Врадіївка, Врадіївський район, Миколаївська область, 56301, ідентифікаційний код НОМЕР_1) судові витрати в розмірі 810, 93 грн.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду , або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В. С. Брагар