ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА _{01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua}

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.09.2018

Справа № 910/6436/18

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В., при секретарі судового засідання Бігмі Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Агронафта» (52005, Дніпропетровська обл., Дніпровський район, селище міського типу Слобожанське, ВУЛИЦЯ ВАСИЛЯ СУХОМЛИНСЬКОГО, будинок 70 А)

до про

Товариства з обмеженою відповідальністю «КІПАРТС» (01013, м.Київ, ВУЛИЦЯ БУДІНДУСТРІЇ, будинок 6) стягнення збитків у розмірі 10 087 грн. 13 коп.

Представники :

від Позивача: не з'явились;

від Відповідача: не з'явились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агронафта» (надалі також - «Позивач») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «КІПАРТС» (надалі також - «Відповідач») про стягнення збитків у розмірі 10 087 грн. 13 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем його зобов'язань за Договором на сервісне обслуговування та продаж запасних частин №21 від 24.11.2017 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.05.2018 року позовну Товариства з обмеженою відповідальністю "Агронафта" до Товариства з обмеженою відповідальністю "КІПАРТС" про стягнення шкоди у розмірі 10 087 грн. 13 коп. залишено без руху.

08.06.2018 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.06.2018 року відкрито провадження у справі №910/6436/18, вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін відповідно до ч.2 статті 120 ГПК України.

11.07.2018 через загальний відділ діловодства господарського суду (канцелярію) від Позивача надійшли письмові пояснення.

В судове засідання 11.07.2018 року з'явився представник Позивача. Представник Відповідача не з'явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.07.2018 року, яка занесена до протоколу судового засідання, відкладено розгляд справи на 31.07.2018 року.

31.07.2018 через загальний відділ діловодства господарського суду (канцелярію) від Позивача надійшли письмові пояснення.

31.07.2018 року судове засідання не відбулось у зв'язку із перебуванням судді Чинчин О.В. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.09.2018 року призначено розгляд справи на 19.09.2018 року.

13.09.2018 через загальний відділ діловодства господарського суду (канцелярію) від Позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника.

19.09.2018 року судове засідання не відбулось у зв'язку із перебуванням судді Чинчин О.В. у відпустці за сімейними обставинами.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.09.2018 року призначено розгляд справи на 27.09.2018 року.

26.09.2018 через загальний відділ діловодства господарського суду (канцелярію) від Позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника.

В судове засідання 27.09.2018 року представники Сторін не з'явились, про поважні причини неявки суд не повідомили, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується надісланням телефонограми на адреси Сторін. Представник Позивача подав клопотання розгляд справи без участі представника, яке Судом розглянуто та задоволено.

Приймаючи до уваги, що Сторони були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, Суд вважає, що неявка в судове засідання представників Сторін не є перешкодою для прийняття Рішення у даній справі.

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 25 липня 2018 року, на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України, підписано вступну та резолютивну частини Рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ

24.11.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агронафта» (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КІПАРТС» (Виконавець) було укладено Договір на сервісне обслуговування та продаж запасних частин №21, відповідно до умов якого Виконавець надає Замовнику на платній основі послуги по технічному обслуговуванню, поточному капітальному ремонту вантажних автомобілів, причепів, напівпричепів та автобусів європейського виробництва, здійснює продаж запасних частин, автомобільних шин, автохімії, мастил (олив), супутніх товарів для вантажного автотранспорту. (а.с.9-12)

Номенклатура, найменування, одиниця виміру, походження Товару, загальні кількість, ціна за одиницю Товару, що підлягає поставці за цим Договором, термін та умови поставки визначаються у рахунках-фактурах і товарних накладних, або інших передбачених чинним законодавством документах на Товар, які є невід'ємною частиною Договору та остаточно узгоджуються Сторонами на кожну окрему партію Товару. (п.1.2 Договору)

Відповідно до п.п.3.1.3, 3.1.4 Договору після капітального ремонту причепа чи напівпричепа, через перші 5 тис. км пробігу Виконавець проводить контрольне безкоштовне технічне обслуговування. Виконавець зобов'язується приймати транспортні засоби Замовника, на яких Виконавцем проводилось Сервісне обслуговування на планове технічне обслуговування через кожні 10 тис. км. пробігу, але не рідше ніж один раз в три місяці, заздалегідь узгодивши з Замовником день та час технічного обслуговування.

Згідно з п.3.2.2 Договору Замовник зобов'язується дотримуватись всіх правил експлуатації транспортних засобів, які передбачені Заводами - виробниками для кожного транспортного засобу окремо.

У п.п.3.2.7, 3.2.8 Договору передбачено, що після кожного капітального ремонту причепа чи напівпричепа у Виконавця, Замовник зобов'язується через перші 5 тис. км пробігу проводити безкоштовне технічне обслуговування у Виконавця. Замовник зобов'язується через кожні 10 тис. км. пробігу після Сервісного обслуговування виконаного Виконавцем на транспортних засобах Замовника, але не пізніше ніж один раз в три місяці проводити планове технічне обслуговування, заздалегідь узгодивши з Виконавцем день такого заїзду.

Відповідно до п.3.3.1 Договору Виконавець гарантує, що якість виконаного сервісного обслуговування транспортних засобів Замовника відповідає вимогам заводу - виробника та використані при цьому запасні частини і паливно - мастильні матеріали відповідають стандартам або технічним умовам заводів - виробників. Гарантійні зобов'язання на виконані роботи (операції) з технічного обслуговування і ремонту колісних транспортних засобів та їх складових частин, надаються згідно Додатку 4 пункт 2 розділу V III Правил надання послуг з технічного обслуговування і ремонту колісних транспортних засобів, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2014 р. №615, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 17.12.2014 р. №1609/26386.

У п.3.3.2 Договору визначено, що Виконавець несе гарантійні зобов'язання на виконані роботи (операції) з технічного обслуговування і ремонту транспортних засобів: гальмівна система (за винятком вісі ROR) -6 місяців, або 50 тис. км пробігу, вісі ROR- 3 місяці, або 30 тис. км пробігу, ходова частина та підвіска (крім амортизаторів)- 6 місяців, або 50 тис. км пробігу, амортизатори-3 місяці, пневматична система - 6 місяців, або 50 тис. км пробігу, паливно-мастильні матеріали, встановлені Виконавцем запасні частини поширюється гарантія заводу - виробника. Гарантійні зобов'язання на виконані роботи (операції) з технічного обслуговування і ремонту транспортних засобів та їх складових частин, які не зазначені в пункті 3.3.2 даного договору, надаються згідно Додатку 4 „Правил надання послуг з технічного обслуговування і ремонту колісних транспортних засобів", затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2014 року N 615, Зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 грудня 2014 p. за N 1609/26386. Гарантійні зобов'язання на виконанні роботи починають свою дію з дня передачі відремонтованого транспортного засобу в присутності представника від Замовника та підписання акту виконаних робіт уповноваженими на це представниками обох Сторін. Гарантійні зобов'язання на запасні частини стосуються тільки тих запасних частин та в жодному разі не продовжує надану Виробником гарантію автомобіля чи вузла, на який було встановлено ці запасні частини Виконавцем.

Відповідно до п.3.35 Договору гарантія на запчастини не розповсюджується в разі:

1) використання витратних матеріалів та аксесуарів, що не рекомендовані заводом виробником транспортного засобу;

2) пошкодження, що виникли внаслідок неналежної експлуатації (невідповідності інструкції з експлуатації виробу (запчастини);

3) пошкодження, що виникли внаслідок недбалого транспортування чи переміщення, а також зберігання запчастин або іншого товару;

4) пошкодження, що виникли як результат використання палива чи паливної суміші, що не відповідає інструкції з експлуатації транспортного засобу, як за якісними так і за кількісними показниками;

5) нормального зношення Запчастин, що буде встановлено експертизою;

6) пошкодження Запчастин внаслідок ДТП;

7) пошкодження елементів підвіски та рульового управління, які виникли внаслідок неналежної експлуатації;

8) Шуму (скрипу) гальм;

9) при наявності слідів стороннього втручання або очевидної самостійної спроби ремонту виробу;

10) У випадках, коли виявлено зміну конструкції транспортного засобу (за винятком випадків обумовлених в інструкції з експлуатації транспортного засобу);

11) Зовнішніх пошкоджень запчастин, які є приладами освітлення;

12) Дефектів, несправності або корозії запчастин, що виникли внаслідок впливу промислових і хімічних викидів кислотного або лужного забруднення, рослинного соку, продуктів життєдіяльності птахів і тварин, хімічно активних продуктів, у тому числі, таких, що застосовуються для боротьби проти обледеніння доріг, природних явищ (град, блискавка і т.д.) у разі існування захисту на подібних деталях від впливу перелічених факторів.

13) Відсутності у замовленні-наряді на роботи по монтажу запчастин на транспортний засіб відмітки про проведення робіт, які пов'язані, в тому числі, з обов'язковою заміною інших деталей, без чого нова запчастина може вийти з ладу.

Відповідно до п.4.1 Договору сервісне обслуговування транспортних засобів Замовника та продаж Товару здійснюється Виконавцем згідно попередньої заявки від Замовника, яку можна здійснити в письмовій формі надіславши по факсу, електронною поштою або в усній формі по телефону.

Згідно з п.4.2 Договору Виконавець формує наряд-замовлення на виконання Сервісного обслуговування транспортного засобу Замовника, в який вноситься роботи та запасні частини згідно попередньої заявки від Замовника, а також додаткові роботи та запасні частини, які не були заявлені Замовником, а виникли в ході проведення дефектовки транспортного засобу, та були погоджені.

Після закінчення Сервісного Замовника та/або при продажу Товару, Виконавцем формуються видаткові документи та надаються Замовнику чи його представнику на підставі пред'явленого доручення Замовником. (п.4.3 Договору)

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «КІПАРТС» виставило Товариству з обмеженою відповідальністю «Агронафта» рахунок на оплату №Б114 від 24.11.2017 року на суму в розмірі 19 290 грн. 00 коп. на ремонт причепу, державний реєстраційний номер WKZ 3Х53 (ремонт пневмосистеми - заміна ущільнення на повітряних штуцерах, заміна натискних кілець, колодки замінені на передній осі, супорта ліва сторона перша й середні осі). (а.с.13)

Відповідно до Акту надання послуг №Б191 від 24.11.2017 року Товариством з обмеженою відповідальністю «КІПАРТС» були виконані роботи, а Позивачем в свою чергу прийняті вказані роботи з ремонту причепу, державний реєстраційний номер WKZ 3Х53 на загальну суму в розмірі 19290 грн. 00 коп. (а.с.14) та здійснена оплата у розмірі 19290 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням №515 від 27.11.2017 р. із зазначенням призначення платежу: «за запчастини зг договору №21 від 24.11.2017» (а.с.66)

06.03.2018 року Позивачем надіслано на адресу Відповідача телефонограму, в якій повідомлено про вихід з ладу транспортного засобу LDS.NG-48, внаслідок поломки елементів ходової частини, та необхідність прибуття представника Відповідача для проведення гарантійного обслуговування. (а..с64)

14.03.2018 року Позивач надіслав на адресу Відповідача телефонограму, в якій повідомив, що через поломку транспортного засобу LDS.NG-48, його не може бути транспортовано до м. Києва власним ходом та потрібно буксирування спеціальним транспортом, просив надати відповідь на згоду на оплату такого транспортування та подальшого ремонту. (а.с.65)

Товариством з обмеженою відповідальністю «ДНІПРО - СКАН - СЕРВІС» виставлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Агронафта» рахунок №DP-1801404 від 08.03.2018 року на ремонт транспортного засобу LDS.NG-48, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, пробіг 590000 км, у розмірі 11264 грн. 33 коп. (а.с.15)

Відповідно до Акту виконаних робіт №DP-1801404 від 12.03.2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ДНІПРО - СКАН - СЕРВІС» надало послуги з технічного обслуговування та ремонту транспортного засобу LDS.NG-48, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, пробіг 590000 км, 2018 р.в., у період з 08.03.2018 р., а Товариство з обмеженою відповідальністю «Агронафта» в свою чергу прийняло вказані послуги на суму в розмірі 10 087 грн. 13 коп. (а.с.16) та здійснило оплату наданих послуг у розмірі 10087 грн. 13 коп., що підтверджується платіжним дорученням №27 від 12.03.2018 р. із зазначенням призначення платежу: «оплата за послуги та зич.згідно рах. № DP-1801404 від 08.03.2018». (а.с.48)

16.03.2018 року Позивач надіслав на адресу Відповідача лист №20 з вимогою відшкодувати понесені збитки, що підтверджується копіями фіскальних чеків від 16.03.208 р. (а.с.17-18)

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги Позивач зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Агронафта» самостійно здійснило ремонт транспортного засобу на суму в розмірі 10 087 грн. 13 коп. Таким чином, просить Суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КІПАРТС» 10 087 грн. 13 коп. збитків.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Агронафта» не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення Договору на сервісне обслуговування та продаж запасних частин №21 від 24.11.2017 року між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «КІПАРТС» виставило Товариству з обмеженою відповідальністю «Агронафта» рахунок на оплату №Б114 від 24.11.2017 року на суму в розмірі 19 290 грн. 00 коп. на ремонт причепу, державний реєстраційний номер WKZ 3Х53 (ремонт пневмосистеми - заміна ущільнення на повітряних штуцерах, заміна натискних кілець, колодки замінені на передній осі, супорта ліва сторона перша й середні осі). (а.с.13)

Відповідно до Акту надання послуг №Б191 від 24.11.2017 року Товариством з обмеженою відповідальністю «КІПАРТС» були виконані роботи, а Позивачем в свою чергу прийняті вказані роботи з ремонту причепу, державний реєстраційний номер WKZ 3Х53 на загальну суму в розмірі 19290 грн. 00 коп. (а.с.14) та здійснена оплата у розмірі 19290 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням №515 від 27.11.2017 р. із зазначенням призначення платежу: «за запчастини зг договору №21 від 24.11.2017» (а.с.66)

Особливості договору про технічне обслуговування і ремонт транспортного засобу встановлені Законом України "Про автомобільний транспорт".

Статтею 25 зазначеного закону передбачено, що договір про технічне обслуговування і ремонт транспортного засобу укладають відповідно до вимог цивільного законодавства між замовником і виконавцем (договір, наряд-замовлення, накладна, квитанція тощо).

Згідно з ст. 26 Закону України "Про автомобільний транспорт" виконавець за договором про технічне обслуговування і ремонт транспортних засобів зобов'язаний, зокрема: безплатно виконувати роботу чи відшкодовувати замовнику витрати, пов'язані з усуненням недоліків, спричинених неналежним виконанням договору; гарантувати відповідність технічного стану транспортного засобу встановленим вимогам у межах проведеного ним технічного обслуговування і ремонту цього транспортного засобу; виконувати гарантійні зобов'язання, надані ним замовнику. Виконавець за договором про надання послуг з технічного обслуговування і ремонту транспортного засобу несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання цього договору згідно з цим договором, якщо інше не передбачено законом.

За приписами ст. 27 Закону України "Про автомобільний транспорт" замовник за договором про технічне обслуговування і ремонт транспортного засобу має право, зокрема, на відшкодування збитків, завданих у результаті невиконання або неналежного виконання виконавцем договору, а також на безоплатне усунення ним недоліків у період гарантійного терміну.

Відповідно до п.3.3.1 Договору Виконавець гарантує, що якість виконаного сервісного обслуговування транспортних засобів Замовника відповідає вимогам заводу - виробника та використані при цьому запасні частини і паливно - мастильні матеріали відповідають стандартам або технічним умовам заводів - виробників. Гарантійні зобов'язання на виконані роботи (операції) з технічного обслуговування і ремонту колісних транспортних засобів та їх складових частин, надаються згідно Додатку 4 пункт 2 розділу V III Правил надання послуг з технічного обслуговування і ремонту колісних транспортних засобів, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2014 р. №615, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 17.12.2014 р. №1609/26386.

У п.3.3.2 Договору визначено, що Виконавець несе гарантійні зобов'язання на виконані роботи (операції) з технічного обслуговування і ремонту транспортних засобів: гальмівна система (за винятком вісі ROR) -6 місяців, або 50 тис. км пробігу, вісі ROR- 3 місяці, або 30 тис. км пробігу, ходова частина та підвіска (крім амортизаторів)- 6 місяців, або 50 тис. км пробігу, амортизатори-3 місяці, пневматична система - 6 місяців, або 50 тис. км пробігу, паливно-мастильні матеріали, встановлені Виконавцем запасні частини поширюється гарантія заводу - виробника. Гарантійні зобов'язання на виконані роботи (операції) з технічного обслуговування і ремонту транспортних засобів та їх складових частин, які не зазначені в пункті 3.3.2 даного договору, надаються згідно Додатку 4 „Правил надання послуг з технічного обслуговування і ремонту колісних транспортних засобів", затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2014 року N 615, Зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 грудня 2014 p. за N 1609/26386. Гарантійні зобов'язання на виконанні роботи починають свою дію з дня передачі відремонтованого транспортного засобу в присутності представника від Замовника та підписання акту виконаних робіт уповноваженими на це представниками обох Сторін. Гарантійні зобов'язання на запасні частини стосуються тільки тих запасних частин та в жодному разі не продовжує надану Виробником гарантію автомобіля чи вузла, на який було встановлено ці запасні частини Виконавцем.

Відповідно до п.п.3.1.3, 3.1.4 Договору після капітального ремонту причепа чи напівпричепа, через перші 5 тис. км пробігу Виконавець проводить контрольне безкоштовне технічне обслуговування. Виконавець зобов'язується приймати транспортні засоби Замовника, на яких Виконавцем проводилось Сервісне обслуговування на планове технічне обслуговування через кожні 10 тис. км. пробігу, але не рідше ніж один раз в три місяці, заздалегідь узгодивши з Замовником день та час технічного обслуговування.

Згідно з п.3.2.2 Договору Замовник зобов'язується дотримуватись всіх правил експлуатації транспортних засобів, які передбачені Заводами - виробниками для кожного транспортного засобу окремо.

У п.п.3.2.7, 3.2.8 Договору передбачено, що після кожного капітального ремонту причепа чи напівпричепа у Виконавця, Замовник зобов'язується через перші 5 тис. км пробігу проводити безкоштовне технічне обслуговування у Виконавця. Замовник зобов'язується через кожні 10 тис. км. пробігу після Сервісного обслуговування виконаного Виконавцем на транспортних засобах Замовника, але не пізніше ніж один раз в три місяці проводити планове технічне обслуговування, заздалегідь узгодивши з Виконавцем день такого заїзду.

Однак, Суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних належних, допустимих та достовірних доказів в розумінні ст.ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «Агронафта» до Товариства з обмеженою відповідальністю «КІПАРТС» з метою проведення планового технічного обслуговування на транспортному засобі Замовника, в даному випадку причепу, державний реєстраційний номер WKZ 3Х53 (як зазначено у рахунку на оплату №Б114 від 24.11.2017 р. та Акті надання послуг №Б191 від 24.11.2017 р.) через кожні 10 тис. км. пробігу, алене пізніше ніж один раз в три місяці.

Відповідно до п.4.1 Договору сервісне обслуговування транспортних засобів Замовника та продаж Товару здійснюється Виконавцем згідно попередньої заявки від Замовника, яку можна здійснити в письмовій формі надіславши по факсу, електронною поштою або в усній формі по телефону.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.03.2018 року Позивачем надіслано на адресу Відповідача телефонограму, в якій повідомлено про вихід з ладу транспортного засобу LDS.NG-48, внаслідок поломки елементів ходової частини, та необхідність прибуття представника Відповідача для проведення гарантійного обслуговування. (а..с64)

14.03.2018 року Позивач надіслав на адресу Відповідача телефонограму, в якій повідомив, що через поломку транспортного засобу LDS.NG-48, його не може бути транспортовано до м. Києва власним ходом та потрібно буксирування спеціальним транспортом, просив надати відповідь на згоду на оплату такого транспортування та подальшого ремонту. (а.с.65)

Однак , Суд звертає увагу, що не дочекавшись відповіді Товариства з обмеженою відповідальністю «КІПАРТС» відповідно до п.4.2 Договору, Позивач 08.03.2018 року звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРО - СКАН - СЕРВІС» з метою проведення ремонту транспортного засобу LDS.NG-48, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, пробіг 590000 км, внаслідок чого було виставлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Агронафта» рахунок №DP-1801404 від 08.03.2018 року на суму в розмірі 11264 грн. 33 коп.

Відповідно до Акту виконаних робіт №DP-1801404 від 12.03.2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ДНІПРО - СКАН - СЕРВІС» надало послуги з технічного обслуговування та ремонту транспортного засобу LDS.NG-48, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, пробіг 590000 км, 2018 р.в., у період з 08.03.2018 р., а Товариство з обмеженою відповідальністю «Агронафта» в свою чергу прийняло вказані послуги на суму в розмірі 10 087 грн. 13 коп. (а.с.16)

Суд не приймає до уваги доводи Позивача щодо звернення до Виконавця з вимогою надати згоду на буксирування транспортного засобу LDS.NG-48 спеціальним транспортом до м. Києва, на оплату такого транспортування та подальшого ремонту, оскільки вказана телефонограма була надіслана на адресу Відповідача 14.08.2018 року, в той час, як зазначає Позивач, 12.03.2018 року транспортний засіб LDS.NG-48, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, було відремонтовано.

Частинами 1, 2 ст. 837 Цивільного кодексу України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботи за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до частин 1-4 ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі; замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки). Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника. У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого із них має бути призначена експертиза.

Суд зазначає, що приписи ст. 853 Цивільного кодексу України ставлять виникнення права у замовника посилатися на недоліки виконаної роботи у залежність від встановлення замовником під час прийняття виконаних робіт факту виявлення відступу виконавця від умов договору підряду або інших недоліків.

При цьому, встановлення недоліків не завжди є можливим при звичайному способі прийняття виконаних робіт. Складність полягає в тому, що за своєю природою недоліки можуть бути як явними, так і прихованими, що в останньому випадку зумовлює неможливість встановити факт недоліків при звичайному способі прийняття виконаних робіт.

Відповідно до ст. 857 Цивільного кодексу України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

Згідно з ч.1 ст. 858 Цивільного кодексу України якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника:

1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк;

2) пропорційного зменшення ціни роботи;

3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.

Враховуючи те, що Позивачем були заявлені вимоги як збитки відповідно до ст.ст.857, 859 Цивільного кодексу України, Позивач зобов'язаний довести протиправність поведінки Відповідача у спірних правовідносинах, заподіяння майну шкоди, що відповідає положенням статті 22 Цивільного кодексу України, статтям 224, 225 Господарського кодексу України, причинно-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою; відповідач повинен довести обставини, які звільняють його від відповідальності відповідно до норм законодавства.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

Пунктом 2 ст. 22 Цивільного кодексу України встановлено, що збитками визначаються втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права, а також доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.

Підставою для відшкодування збитків є склад правопорушення, який включає наступні фактори:

- наявність реальних збитків;

- вина заподіювача збитків;

- причинний зв'язок між діями або бездіяльністю винної особи та збитками.

Збитки - це витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною у відповідності до ст. 224 Господарського кодексу України.

Статтею 225 Господарського кодексу України визначений вичерпний перелік складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково втрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

Проте , Позивачу потрібно довести суду факт заподіяння йому збитків, розмір зазначених збитків та докази невиконання зобов'язань та причинно-наслідковий зв'язок між невиконанням зобов'язань та заподіяними збитками.

При визначенні розміру збитків, заподіяних порушенням господарських договорів, береться до уваги вид (склад) збитків та наслідки порушення договірних зобов'язань для підприємства. Тоді як відповідачу потрібно довести відсутність його вини у спричиненні збитків позивачу.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків за порушення договірних зобов'язань та/або відшкодування позадоговірної шкоди потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вина боржника.

Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою і збитками є обов'язковою умовою відповідальності. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов'язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв'язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв'язку.

Відшкодуванню підлягають збитки, що стали безпосереднім, і що особливо важливо, невідворотним наслідком порушення боржником зобов'язання чи завдання шкоди. Такі збитки є прямими. Збитки, настання яких можливо було уникнути, які не мають прямого причинно-наслідкового зв'язку є опосередкованими та не підлягають відшкодуванню.

На підтвердження понесеного розміру збитків Позивачем надано рахунок №DP-1801404 від 08.03.2018 року, виставлений Товариством з обмеженою відповідальністю «ДНІПРО - СКАН - СЕРВІС» на ремонт транспортного засобу LDS.NG-48, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, пробіг 590000 км, у розмірі 11264 грн. 33 коп., Акт виконаних робіт №DP-1801404 від 12.03.2018 року з технічного обслуговування та ремонту транспортного засобу LDS.NG-48, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, пробіг 590000 км, 2018 р.в., у період з 08.03.2018 р., на суму в розмірі 10 087 грн. 13 коп., платіжне доручення №27 від 12.03.2018 р. із зазначенням призначення платежу: «оплата за послуги та запч.згідно рах. № DP-1801404 від 08.03.2018».

Однак , Суд звертає увагу, що з вищезазначених документів неможливо встановити, що здійснювався ремонт саме причепу, державний реєстраційний номер WKZ 3Х53, як було зазначено в Акті надання послуг №Б191 від 24.11.2017 року, оскільки у рахунку №DP-1801404 від 08.03.2018 року, Акті виконаних робіт №DP-1801404 від 12.03.2018 року зазначено про ремонт транспортного засобу LDS.NG-48, державний реєстраційний номер НОМЕР_1. В матеріалах справи відсутні належні, допустимі та достовірні докази в розумінні ст.ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України, які дали би змогу ідентифікувати вищезазначені транспортні засоби та дійти висновку, що йдеться мова про один й той же транспортний засіб.

Таким чином, Акт виконаних робіт №DP-1801404 від 12.03.2018 року не приймається Судом до уваги в якості належного, достовірного та допустимого доказу на підтвердження здійснення ремонту причепу, державний реєстраційний номер WKZ 3Х53 з метою усунення виявлених недоліків товару у зв'язку з неналежним виконанням ремонтних робіт Товариством з обмеженою відповідальністю «КІПАРТС».

Крім того, Суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних належних, допустимих та достовірних доказів в розумінні ст.ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження того, що виконані Відповідачем ремонті роботи причепу, державний реєстраційний номер WKZ 3Х53 були неякісними, або те, що встановлені Відповідачем запасні частини були неякісними, і що саме це є причиною поломки вказаного причепу, ремонт якого здійснював Відповідач. Суд звертає увагу, що в свою чергу Позивачем не було заявлено відповідного клопотання про призначення у справі судової експертизи з метою встановлення причин поломки транспортного засобу.

Також , Суд зазначає, що з огляду на відсутність причинно-наслідкового зв'язку між діями Відповідача та понесеними Позивачем збитками, немає правових підстав вважати, що витрати в розмірі 10087 грн. 13 коп. були здійснені Позивачем саме для усунення недоліків виконаних робіт причепу, державний реєстраційний номер WKZ 3Х53.

За таких підстав, Суд доходить висновку, що Позивачем не доведено складу цивільного правопорушення як необхідної умови для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків, оскільки Позивачем не доведено причинно - наслідкового зв'язку між діями Відповідача та понесеними Позивачем збитками, а також не обґрунтовано розмір заподіяних збитків.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Агронафта» до Товариства з обмеженою відповідальністю «КІПАРТС» про стягнення збитків у розмірі 10 087 грн. 13 коп. задоволенню не підлягають у повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору залишаються за Позивачем.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ

1. У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Агронафта» до Товариства з обмеженою відповідальністю «КІПАРТС» про стягнення збитків у розмірі 10 087 грн. 13 коп. відмовити повністю.

2. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 01 жовтня 2018 року.

Суддя О.В. Чинчин