АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_________________________________________________________________
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 645/212/18
Провадження № 22-ц/790/4745/18
27 вересня 2018 року
м.Харків
Апеляційний суд Харківської області в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого – Овсяннікової А.І.
суддів - Коваленко І.П., Сащенко І.С.
учасники справи:
позивач ОСОБА_1
відповідач ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Немишлянського району Харківської міської ради
розглянув у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу №645/212/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Немишлянського району Харківської міської ради про продовження субсидій, відшкодування моральної та матеріальної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 22 червня 2018 року, ухвалене суддею Шарко О.П., -
ВСТАНОВИВ:
У січні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Немишлянського району Харківської міської ради про продовження субсидій, відшкодування моральної та матеріальної шкоди.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що у квітні 2015 року УПСЗНА Немишлянського району м. Харкова йому була призначена субсидія на сплату комунальних послуг та у квітні 2016 року вона була продовжена на 2016 рік. У квітні 2017 року від УПСЗНА Немишлянського району м. Харкова по пошті надійшла звістка про розрахування субсидій за квітень 2017 року, а на подальший період субсидія не була розрахована.
Коли він звернувся до інформатора УПСЗНА йому повідомлено, що у цьому році у зв’язку з новою постановою Кабінету Міністрів України змінено порядок нарахування субсидій, і у зв’язку з великим обсягом робіт з цього приводу розрахунок субсидій затримується на невизначений час, тобто вони будуть розраховані та надіслані населенню пізніше, а поки що можливо сплачувати обов’язкові платежі по субсидіям по старим розрахункам, а потім зробити перерахунок. Така ж відповідь йому надано у червні та липні. У серпні він звернувся до інформатора УПСЗНА щодо неотримання субсидій та дізнався про відмову у нарахуванні субсидій, оскільки у нього є заборгованість по сплаті комунальних послуг, що перевищує термін два місяці,
Зазначає, що заборгованість у нього утворилася зі сплати комунальних послуг по призначеним субсидіям по недогляду та тільки за послуги по вивозу побутових відходів у розмірі 28,5 грв., яка була сплачена без затримки одразу ж після її виявлення 04 вересня 2017 року. Крім того, її розмір набагато менший ніж у постанові уряду, тобто вона не підпадає під зазначену у постанові уряду категорію заборгованості громадян, що отримують субсидії, але не сплачують регулярно обов’язкові платежі по субсидіям.
Вважає, що відсутні підстави застосовувати до нього положення постанови Кабінету Міністрів України по сплаті заборгованості та відмови у подовжені надання субсидій.
Протизаконні дії УПСЗНА Немишлянського району м. Харків спричинили йому фізичні та психічні страждання, погіршився стан його здоров’я, ним понесено матеріальні витрати на медичну та правову допомогу на оформлення скарг і звернень, ремонт милиць та взуття, відновлення фізичного стану після таких небезпечних походів.
Просить суд зобов’язати УПСЗНА Немишлянського району м. Харкова продовжити йому надання державних субсидій на сплату комунальних послуг з 1 травня 2017 року, відшкодувати моральну та матеріальну шкоду у розмірі 30000 гривень.
Представник відповідача УПСЗНА Немишлянського району м. Харкова зазначив, що відповідно до Положення про призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, після закінчення строку отримання субсидії, структурні підрозділи з питань соціального захисту населення самостійно здійснюють розрахунок субсидії на наступний період для домогосподарств, які отримували субсидію у попередньому періоді. Для цього збирають необхідну інформацію без звернення громадян. У разі отримання інформації про прострочену понад два місяці заборгованість з оплати послуг, загальна сума якої перевищує двадцять неоподаткованих мінімумів доходів громадян, субсидія на наступний строк не призначається . Для призначення житлової субсидії позивачу на наступний період з травня 2017 року ОСОБА_2 були надіслані запити до підприємств- виробників/виконавців житлово-комунальних послуг та отримано відомості щодо суми заборгованості позивача з оплати житлово-комунальних послуг: а саме: ТОВ «Харківгаз збут »- 861 грн. 44 коп., КП «Харківські теплові мережі» - 26795 грн. 49 коп., КП «Комплекс з вивозу побутових відходів» - 406 грн. 45 коп., тому субсидію позивачу з травня 2017 року не призначено, про що повідомлено позивача 27 червня 2017 року. Позивачу щодо умов призначення субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг за наявності простроченої заборгованості, суми заборгованості, наведено у відповідях, в яких запропоновано знов звернутися до ОСОБА_2 із заявою про призначення житлової субсидії та декларацією про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії. Станом на 19 лютого 2018 року позивач повторно за призначенням субсидії не звертався. Вимоги про відшкодування моральної та матеріальної шкоди та безпідставними, оскільки відсутній причинний зв'язок між діями органу державної влади та наслідками, що настали.
Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 22 червня 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення мотивовано тим, що позивачем не вірно обраний спосіб захисту своїх прав та інтересів та необґрунтованості вимог.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позов.
Ним обрано належний спосіб захисту, оскільки у кожній відповіді керівника УПСЗНА на його звернення та заяви зазначається, що у разі незгоди з діями УПСЗНА він має звертатися до суду.
Судом порушено принцип змагальності сторін, оскільки він був позбавлений можливості вислухати відповіді відповідача на його докази та вимоги.
Колегія суддів, вислухав суддю – доповідача, дослідив матеріали справи та обговорив доводи апеляційної скарги вважає, що скарга підлягає задоволенню частково.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з тих обставин, що справа за суб`єктним складом сторін та сутністю спору підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, однак позивачем обрано неналежний спосіб захисту.
Погодитись з таким висновком суду не можна.
Згідно з ч. 1 ст. 19 ЦПК України до компетенції судів щодо розгляду в порядку цивільного судочинства справ відносить справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Згідно ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» вказав, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі «Занд проти Австрії» (заява № 7360/76, доповідь Європейської комісії з прав людини від 12 жовтня 1978 року) висловлено думку, що термін «судом, встановленим законом» у ст. 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів».
Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Неправомірні рішення, дії чи бездіяльність посадових осіб органів місцевого самоврядування, прийняті з порушенням прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, можуть бути оскаржені відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України та ст. 5 КАС України в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до ч. 2 ст. 5. та п. 1 ч. 2 ст. 19 КАС України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення. Зокрема, юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження;
Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб’єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України в указаній редакції).
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
З тексту позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 просить зобов’язати УПСЗНА Немишлянського району м. Харкова продовжити йому надання державних субсидій на сплату комунальних послуг з 1 травня 2017 року, відшкодувати моральну та матеріальну шкоду у розмірі 30000 гривень, тобто, оспорює рішення про відмову у призначенні субсидій.
Відповідно до п. 1 Типового положення про управління соціального захисту населення районної, районної у містах Києві та Севастополі державної адміністрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 1996 року № 461, ОСОБА_2 є місцевим органом державної виконавчої влади, що утворюється відповідно головою районної, районної у містах Києві та Севастополі державної адміністрації і підпорядковується голові цієї адміністрації та Міністерству соціального захисту Автономної Республіки Крим, управлінню соціального захисту населення обласної, Київської та Севастопольської міської державної адміністрації.
Тобто, відповідачем по справі є орган державної влади. Спір виник щодо реалізації повноважень цим органом щодо призначення субсидій.
За таких обставин вимоги позивача про зобов’язання ОСОБА_2 продовжити надання субсидій є публічно-правовими і не пов'язані з реалізацією позивачем договірних відносин щодо отримання та оплати комунальних послуг, а тому підлягають розгляду за нормами КАС України, а не у порядку цивільного судочинства.
Відповідно до ст. 377,255 ЦПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.
Порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов’язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги.
Суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
За таких обставин провадження у справі підлягає закриттю, а рішення суду- скасуванню.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч.1 п.4,377, 381-384 ЦПК України, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити частково.
Рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 22 червня 2018 року – скасувати.
Провадження у справі №645/212/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Немишлянського району Харківської міської ради про продовження субсидій, відшкодування моральної та матеріальної шкоди – закрити.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 27 вересня 2018 року.
Головуючий – А.І. Овсяннікова
Судді: І.П. Коваленко
ОСОБА_3
