КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА
Справа № 2-206/11
Провадження № р.
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
17.05.2011 року м.Миколаїв
Корабельний районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючої по справі судді - Циганок В.Г.,
при секретарі - Варакута Є.Ю.,
за участю представника позивача - Козиря О.С.,
представника відповідача - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк інвестицій та заощаджень» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
ВСТАНОВИВ:
В липні 2009 року ВАТ «Банк інвестицій та заощаджень» звернувся до Ленінського районного суду м. Миколаєва з позовом до відповідача про стягнення кредитної заборгованості, мотивуючи свої вимоги тим, що між ВАТ «Банк інвестицій та заощаджень», правонаступником якого є ПАТ «Банк інвестицій та заощаджень», та відповідачем ОСОБА_4 було укладено кредитний договір № 20-03 від 20.12.2007 року, згідно умов якого позивач надав відповідачу кредит на придбання транспортного засобу у розмірі 12420,00 доларів США строком до 20.12.2012 року зі сплатою 15% річних за час фактичного користування кредитними коштами, а відповідач зобов'язався здійснювати щомісячне погашення кредиту та процентів, згідно графіку платежів.
Для забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором між позивачем та відповідачем був укладений договір застави транспортного засобу № 232 від 20.12.2007 р., за умовами якого відповідач передав у заставу належне йому на праві власності майно: автомобіль ОР-40, 2006 року випуску, вантажний фургон ізотермічний - С Богдан, шасі № НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1.
Оскільки відповідач взяті на себе зобов'язання не виконував, станом на 18.06.2009р. з'явилась заборгованість у розмірі: 10355,86 дол. США, що еквівалентно 78901,30 грн. згідно офіційного курсу НБУ, за яким станом на 18.06.2009 р. 1 долар США = 7,619 грн. З вказаної суми: 9936,00 дол. США - сума простроченої заборгованості по кредиту; 362,13 дол. США - прострочена заборгованість за процентами; 43,54 дол. США - пеня за несвоєчасне погашення кредиту; 14,19 дол. США - пеня за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом.
Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив стягнути з відповідача суму заборгованості та судові витрати в примусовому порядку.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 03.11.2009р. справа направлена по підсудності до Корабельного районного суду м. Миколаєва.
В судовому засіданні представник позивача неодноразово збільшував позовні вимоги та остаточно просив стягнути з відповідача: 11169,46 дол. США, що еквівалентно 88562,65 грн. згідно офіційного курсу НБУ, за яким станом на 15.11.2010 р. 1 долар США = 7,929 грн. З вказаної суми: 9936,00 дол. США (78782,54 грн.) - сума простроченої заборгованості по кредиту; 815,13 дол. США (6463.17 грн.) - прострочена заборгованість за процентами; 294,90 дол. США (2338,26 грн.) - пеня за несвоєчасне погашення кредиту; 123,43 дол. США (978,68 грн.) - пеня за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав і надав письмові запереченні проти позовних вимог позивача та просив суд відмовити в задоволенні всіх вимог, в зв'язку з відсутністю у позивача законного права на звернення до суду; договір кредиту № 20-03 від 20.12.2007 р. визнати недійсним з моменту видання; розірвати договір кредит № 20-03 від 20.12.2007р., в зв'язку з істотною зміною обставин та істотним порушенню. договору позивачем; зобов'язати позивача повернути відповідачу 26 777,40 грн.
Після перерви представник відповідача у судове засідання не з'явився, надав заяву про зупинення провадження по справі. Суд, вважаючи його неявку неповажною, розглянув справу за його відсутністю на підставі доказів які надали сторони.
Ухвалою суду від 26.01.2011 року клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі, в зв'язку з поданням до Центрального районного суду м. Миколаєва позовної заяви про визнання недійсним кредитного договору № 20-03 від 20.12.2007р. та зобов'язання сплатити матеріальні збитки, було відмовлено.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши докази по справі, які надали сторони суд встановив наступне.
20.12.2007р. між сторонами було укладено кредитний договір № 20-03 від 20.12.2007 року, згідно умов якого позивач надав відповідачу кредит на придбання транспортного засобу у розмірі 12 420,00 доларів США строком до 20.12.2012 року зі сплатою 15% річних за час фактичного користування кредитними коштами, а відповідач зобов'язався повернути отриманий кредит у строк, сплатити проценти за користування коштами і виконати свої зобов'язання згідно з умов договору у повному обсязі.
Для забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором між позивачем та відповідачем був укладений договір застави транспортного засобу № 232 від 20.12.2007р., за умовами якого відповідач передав у заставу належне йому на праві власності майно: автомобіль БР-40, 2006 року випуску, вантажний фургон ізотермічний - С Богдан, шасі НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1.
З умовами договорів відповідач був ознайомлений, договори були ним підписані.
Згідно розрахунків, станом на 15.11.2010 р., у зв'язку зі збільшенням сумі: заборгованості за процентами, сума заборгованості складає: 11 169.46 дол. США, що еквівалентно 88562,65 грн. згідно офіційного курсу НБУ. за яким станом на 15.11.2010 р. 1 долар США = 7,929 грн. З вказаної суми: 9936,00 дол. США (78782,54 грн.) - сума і простроченої заборгованості по кредиту; 815,13 дол. США (6463,17 грн.) - прострочена | заборгованість за процентами; 294,90 дол. США (2338,26 грн.) - пеня за несвоєчасне погашення кредиту; 123,43 дол. США (978,68 грн.) - пеня за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом.
Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530, 611 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в строк, зазначений у договорі, одностороння відмова віл виконання договору не допускається.
Позивач стверджує, що банк при укладені вказаного кредитного договору не мав права видавати кредит в іноземній валюті-доларах США, оскільки відповідно до ст.99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня, згідно зі ст.192 ЦК України законним платіжним засобом обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в України у випадках і в порядку, встановлених законом.
Проте с такими твердженнями погодитися не можна т.я. відповідно до ч.З ст.533 ЦК України використання іноземної валюти при здійсненні розрахунків на території Україні: за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом А п.1 ч.2 ст.47 Закону України ..Про банки та банківську діяльність " банк має право здійснювати операції та угоди з валютними цінностями. Отже, чинним законодавством : передбачено право комерційних банків здійснювати валютні операції.
Частиною 1 статті 5 Декрету КМУ "Про систему валютного регулювання валютного контролю" передбачено, що Національний банк України видає індивідуальні та генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, які підпадають під режим ліцензування згідно з цим Декретом.
Відповідно до п. 1.5 Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, використання іноземної валюти як засобу платежу без ліцензії дозволяється, якщо ініціатором або утримувачем за валютною операцією є уповноважений банк.
Банк як фінансова установа, отримавши у встановленому законом порядку банківську ліцензію та відповідний письмовий дозвіл на здійснення операцій з валютними цінностями, який є генеральною ліцензією на валютні операції, має право здійснювати операції з наданням кредитів в іноземній валюті (п.2 ст.5 Декрету Про систему валютного регулювання і валютного контролю").
Щодо вимог п.п."в" п.4 ст.5 вказаного Декрету, який передбачає наявність індивідуальної ліцензії на надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі, то на даний час законодавством не встановлено межі термінів і сум надання або одержання кредитів в іноземній валюті. Таким чином операція з надання банками кредитів в іноземній валюті не потребує індивідуальної ліцензії.
Згідно з копією банківської ліцензії № 221 від 04.11.2005 р. з дозволом № 221-1 та з додатком до дозволу № 221-1 банк мав право здійснювати валютні операції.
На підставі вищевикладеного, оцінюючи докази в сукупності, суд вважає, що позов обгрунтований і підлягає задоволенню частково.
Згідно ст. 88 ЦПК України також з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судовий збір в сумі 789,02 грн. та витрати, сплачені позивачем на інформаційно-технічне забезпечення, у зв'язку з розглядом справи в сумі 120,00 грн., які він сплатив при подачі позову.
На підставі ст. ст. 525, 526, 530, 549, 551, 575, 589, 611 ЦК України, та керуючись ст. ст. 10, 14, 30, 60, 62, 88, 212-214, 226 ЦПК України суд,
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ПАТ «Банк інвестицій та заощаджень» - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк інвестицій та заощаджень» код ЄДРПОУ 33695095 заборгованість за кредитним договором № 20-03 від 20.12.2007 року в розмірі 88 562,65 грн. (Вісімдесят вісім тисяч п'ятсот шістдесят дві гривні 65 копійок), судовий збір в сумі 789,02 грн. та витрати, сплачені позивачем на інформаційно-технічне забезпечення, у зв'язку з розглядом справи в сумі 120,00 грн., а всього 89 471,67 грн. (Вісімдесят дев'ять тисяч чотириста сімдесят одна гривня 67 копійок).
Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Миколаївської області через Корабельний районний суд м. Миколаєва шляхом подачі апеляційної скарги до суд} протягом 10 днів з дня проголошення рішення.
Суддя : В.Г.Циганок