ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2018 року

м. Київ

Справа № 914/3931/13

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Сухового В.Г. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.,

за участю секретаря судового засідання - Журавльова А.В.,

за участю представників:

позивача - Спасибко А.В.,

відповідача - Саєнко М.І.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Евада" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 26.02.2018 (головуючий суддя Марко Р.І., судді Костів Т.С., Желік М.Б.) та рішення Господарського суду Львівської області від 12.12.2017 (головуючий суддя Мороз Н.В., судді Кітаєва С.Б., Мазовіта А.Б.) у справі № 914/3931/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Евада"

до Публічного акціонерного товариства "Кредобанк"

про стягнення 5 942 269,00 грн.

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій

1. В жовтні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Евада" (далі - позивач) звернулося в Господарський суд Львівської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Кредобанк" про стягнення 5 942 269, 00 грн (з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог).

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачу були відкриті розрахункові рахунки №2600002343011 та №26000901343011 в Публічному акціонерному товаристві "Кредобанк". Як стало відомо позивачу, 08.04.2013 без будь-якого розпорядження та/або відома власника та директора ТОВ "Евада" у ПАТ "Кредобанк" невідомі особи зняли із розрахункового рахунку товариства "Евада" суму в розмірі 5 900 000,00 грн готівкою по чеках, які були підписані невстановленими особами. Слідчим відділом Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві проводиться розслідування кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, вилучено всі оригінали та копії документів по взаємовідносинах ТОВ "Евада" та ПАТ "Кредобанк".

3. Рішенням Господарського суду Львівської області від 12.12.17 у справі № 914/3931/13 в позові відмовлено повністю.

4. Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що позивач просить стягнути на його користь реальні збитки, на упущену вигоду не покликається. Однак, факт заподіяння позивачу зазначеними протиправними діями працівника відповідача, не був доведений суду у встановленому порядку належними доказами. Так, сам факт існування заборгованостей у працівників позивача перед позивачем щодо повернення фінансової допомоги у зазначеній сумі, не була доведена суду жодним доказом. Позивачем не було доведено належними доказами факт внесення 08.04.2013 конкретною уповноваженою особою саме зазначеної суми від імені неконкретизованих працівників на підставі належно оформлених повноважень на банківський рахунок, а також факт надання товариством безвідсоткової зворотної позики позичальникам. Відтак, документальне зменшення суми на рахунку позивача рівно на ту суму, на яку вона фактично не збільшилась, не змінює обсягу майнових прав позивача.

5. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 26.02.2018 вищевказане рішення залишено без змін, зокрема, з тих мотивів, що відшкодуванню підлягають реальні збитки, які фактично були завдані, а саме: відсутністю матеріального блага особи у зв'язку із незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю заподіювача. Оскільки в матеріалах справи наявні лише докази, які свідчать про наявність лише неправомірних дій (допущених порушень) посадової або службової особи без настання наслідків у вигляді реальної втрати коштів, тому відсутні правові підстави вважати, що їх втрачено, а тому відсутні і правові підстави для відшкодування того, чого не було втрачено.

6. Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що у ТОВ "Евада" були відкриті розрахункові рахунки №2600002343011 та №26000901343011 в Публічному акціонерному товаристві „Кредобанк", що підтверджується договором банківського рахунка від 10.12.2012.

7. Згідно з виписками по руху коштів по рахунках, станом на 08.04.2013 на рахунку товариства перебувало 1 693,73 грн. 08.04.2013 о 13:06 год та о 13:25 год на рахунок ТОВ "Евада" надійшла готівка у розмірі 5 942 269 грн (5 862 269 + 70 000 + 10 000) із призначенням платежу - "переказ коштів д/зарах.на рах.повернен. безвід. фін. позики згідно угод №1, №2, №3 від 05.04.2013". Згодом, у цей же день, як вбачається з виписок по руху коштів, об 13:26 год. в приміщенні відділення №8 ПАТ "Кредобанк" за адресою: м. Київ, пр. Миру, 6 ці кошти готівкою були зняті по чеку, виданому керівником ТОВ "Евада" на ім'я ОСОБА_6

8. Господарськими судами встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про використання отриманих по чеку коштів за призначенням.

9. На виконання вимог суду були надані засвідчені копії кримінального провадження №12013110040007058, в яких містяться договори та додатки до них, які укладалися протягом 2012 - 2013 років, однак, судом критично оцінені подані позивачем вищезазначені договори та додатки до договорів з огляду на відсутність доказів виконання спірних договорів, а також те, що долучені до додаткових пояснень від 12.12.2017 договори є незавіреними належним чином копіями, а інша частина долучених до клопотання від 12.12.2017 договорів, як вбачається з листа Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві від 05.12.2017 №7058/125/50-2017, надавались позивачу для ознайомлення та зняття копій з завірених копій матеріалів кримінального провадження.

10. Господарські суди також встановили, що в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили, що заборгованість будь-яких представників перед ТОВ "Евада" продовжує обліковуватись у бухгалтерському обліку.

11. Відповідно до звіту з аудиторської перевірки обслуговування клієнтів ТОВ "Комерційне підприємство "Світ" та ТОВ "Евада" відділення № 8 у м. Київ ЦФ ПАТ "Кредобанк" від 26.06.2013 уповноважені особи відділення № 8 у м. Київ ЦФ ПАТ "Кредобанк" (ОСОБА_7 - начальник відділення, ОСОБА_8 - спеціаліст з ОКО Відділення) не дотримувались вимог п. 3.2 та п. 5.2 Розділу V Положення "Про організацію роботи щодо здійснення касових операцій в системі ПАТ "Кредобанк", затвердженого Рішенням Правління ПАТ "Кредобанк", протокол № 144 від 12.2012 - оформлення прибуткових та видаткових касових документів здійснювалось без фактичного використання коштів. Також, аудитори стверджують про фізичну неможливість прийняття та видачі готівкових коштів касиром Відділення у сумі 13, 4 млн грн з 11:30 год. по 13:26 год.

12. Вироком Дніпровського районного суду міста Києва від 04.06.2014 у справі №755/12531/14-к колишнього начальника відділення №8 у місті Києві ЦФ ПАТ Банку ОСОБА_7 визнано винною у вчиненні злочину у сфері службової діяльності, передбаченого частиною 1 статті 366 Кримінального кодексу України. У вироку встановлено, що перебуваючи на посаді начальника відділення №8 Банку у м. Києві, ОСОБА_7 8 квітня 2013 року прийняла заповнений грошовий чек на ім'я ОСОБА_6 від бухгалтера ОСОБА_9 Усвідомлюючи, що ОСОБА_9 не є особою, на ім'я якої керівником позивача виданий грошовий чек серії ЛЄ 4556397 від 8 квітня 2013 року про отримання готівкових коштів сумі 5 942 269 грн, ОСОБА_7 за відсутності особи, зазначеної у чеку як отримувач коштів, поставила свій підпис в графі "контролер", що в подальшому стало підставою для проведення незаконної касової операції іншими працівниками банку. ОСОБА_7 свою вину визнала. Вирок суду набрав законної сили.

13. Вироком Дніпровського районного суду міста Києва від 15.04.2014 у справі №755/9367/14-к головного бухгалтера ОСОБА_9 визнано винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 358, частиною 1 статті 366 Кримінального кодексу України.

14. Постановою Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 01.08.2014 закрито кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013110040012713 від 03.08.2013 за частиною 2 статті 364-1 Кримінального кодексу України, у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення в діях посадових осіб Банку та зазначено, що операції по банківському рахунку Позивача, відкритого в Банку, що були проведені 8 квітня 2013 року в приміщенні відділення №8 Банку, мали безготівковий характер, тобто фактичної наявності грошових коштів не було.

15. Крім того, судом апеляційної інстанції враховано пояснення начальника відділення ОСОБА_7 від 26.06.2013, в яких зазначено, що 08.04.2013 були зроблені транзакції по підприємствам ТОВ "Евада" та ТОВ "КП "Світ" було спочатку зроблено внесення коштів на рахунок цих підприємств згідно договорів про повернення безвідсоткової фінансової позики та згідно документів індифіцирующих осіб, які вносили кошти та згідно довіреностей. Суму, яку вносили на рахунки цих підприємств, цю суму же з цих рахунків знімали, в зв'язку з цим кошти в касу не вносилися.

16. Також судом апеляційної інстанції враховано лист МВС України Головного управління МВС України в м. Києві від 29.11.2013 № 13/4-18651, в якому вказано, що з матеріалів кримінальних проваджень №№ 12013110040007058, 120131100412713 вбачається, що касові операції по внесенню та зняттю готівкових коштів ТОВ "КП "Світ" та ТОВ "Евада" 08.04.2013 були здійснені на підставі заяв на переказ готівки та грошових чеків, оформлених відповідно до вимог та без їх виплати з каси, а, відповідно, були безгрошовими. Враховуючи безгрошовий характер вказаних операцій 08.04.2013, вартість активів ТОВ "КП "Світ" та ТОВ "Евада" не змінилась, отже у ТОВ "КП "Світ" та ТОВ "Евада" внаслідок здійснення цих операцій матеріальні збитки на суму цих операцій відсутні.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

17. Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані рішення скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (узагальнено)

18. Судами попередніх інстанцій не взято до уваги та неправильно застосовано норми статей 526, 629, 1066, 1073, 1103, 1166, 1172 ЦК України, стаття 193 ГК України, ч. 6 ст. 75 ГПК України , п.п. 1.3 п.1 розділу 4 та п.п. 3.5 п.3 розділу 4 Постанови правління НБУ від 01.06.2011 № 174 Про затвердження Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, абз. 2 п.п. 32.3.2 п. 32.3 ст. 32 та п. 32.4 ст. 32 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні."

Позиція учасників справи

19. У відзиві на касаційну скаргу відповідач зазначає про необгрунтованість її доводів, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів у даній справі з огляду на те, що господарські суди встановили, що операції по рахунку позивача по внесенню та видачі готівкових коштів були проведені виключно документально, без реального внесення та видачі коштів, що унеможливило завдання шкоди або збитків позивачу. Відповідач також зазначає, що всупереч вимогам ст. 311 ГПК України, позивачем не наведено, в чому саме полягають порушення судами норм матеріального та процесуального права, а відтак, такі посилання не можуть бути підставою для скасування законних та обгрунтованих судових рішень.

Позиція Верховного Суду

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій

20. Верховний Суд зазначає, що імперативними приписами частини 2 статті 300 ГПК України чітко встановлено межі перегляду справи судом касаційної інстанції, а саме: суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Компетенція суду касаційної інстанції відповідно до частини 1 вказаної статті полягає виключно в перевірці правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи.

21. За змістом статті 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші обмеження його права щодо розпорядження грошовими коштами, не передбачені законом, договором між банком і клієнтом.

22. Відповідно до приписів статті 1068 Цивільного кодексу України банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом.

Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

23. Статтею 1071 Цивільного кодексу України визначено підстави списання грошових коштів з рахунка, зокрема, як на підставі його розпорядження, так і без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.

24. Відповідно до положень статті 1102 Цивільного кодексу України розрахунковим чеком (чеком) є документ, що містить нічим не обумовлене письмове розпорядження власника рахунку (чекодавця) банку переказати вказану у чеку грошову суму одержувачеві (чекодержателю). Платником за чеком може бути лише банк, в якому чекодавець має грошові кошти на рахунку, якими він може розпоряджатися. Форма чека та порядок його заповнення встановлюються законом і банківськими правилами.

25. Згідно з ч. 3 ст. 1103 Цивільного кодексу України платник за чеком повинен пересвідчитися усіма можливими способами у справжності чека, а також у тому, що пред'явник чека є повноважною особою.

26. Збитки, завдані у зв'язку з оплатою підробленого, викраденого або втраченого чека покладаються на платника за чеком або чекодавця - залежно від того, з чиєї вини збитки були завдані (ч. 4 ст. 1103 ЦК України).

27. Розділ VII Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" встановлює правову кваліфікацію норм, які регулюють правовідносини, щодо відповідальності при здійсненні переказу коштів.

28. Відповідно до п.п. 32.1, 32.3.2 Закону України "Про платіжні системи і переказ коштів в Україні" банк, що обслуговує платника, та банк, що обслуговує отримувача, несуть перед платником та отримувачем відповідальність, пов'язану з проведенням переказу, відповідно до цього Закону та умов укладених між ними договорів; у разі переказу з рахунка платника без законних підстав, за ініціативою неналежного стягувача, з порушенням умов доручення платника на здійснення договірного списання або внаслідок інших помилок банку повернення платнику цієї суми здійснюється у встановленому законом судовому порядку. При цьому банк, що списав кошти з рахунка платника без законних підстав, має сплатити платнику пеню у розмірі процентної ставки, що встановлена цим банком по короткострокових кредитах, за кожний день починаючи від дня переказу до дня повернення суми переказу на рахунок платника, якщо інша відповідальність не передбачена договором.

29. Грошовий чек належить до касових документів, які оформлюються згідно з касовими операціями, визначеними Постановою Правління Національного банку України від 01.06.2011 № 174 "Про затвердження Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні".

30. Згідно з п.п. 1.3. п. 1 розділу 4 вказаної Інструкції грошовий чек має містити такі обов'язкові реквізити: найменування банку, який здійснює касову операцію, дату здійснення операції, зазначення платника та отримувача, суму касової операції, призначення платежу, підписи платника або отримувача та працівників банку, уповноважених здійснювати касову операцію. До обов'язкових реквізитів касових документів, які оформляються для врахування суми готівки на відповідні рахунки (крім зазначених вище), також належать номер рахунку отримувача та найменування і код банку отримувача. У грошових чеках, заявах на видачу готівки, на підставі яких видається готівка, незалежно від суми, за винятком реалізації пам'ятних та Інвестиційних монет, мають зазначатися дані паспорта особи-отримувача або документа, що його замінює, найменування документа, серія, номер і дата його видачі, найменування установи, що його видала.

31. В п.п. 3.5 п. З розділу 4 Інструкції визначено, що банк (філія, відділення) перед видачею готівки у видаткових касових документах (заява на видачу готівки, видатковий касовий ордер, грошовий чек) перевіряє таке: повноту заповнення реквізитів на документі; наявність підписів відповідальних осіб банку (філії, відділення), яким надано право підпису касових документів, і тотожність їх зразкам; належність пред'явленого паспорта або документа, що його замінює, отримувачу, відповідність даних паспорта тим даним, що зазначені в касовому документі; у разі отримання готівки за довіреністю - відповідність оформлення довіреності та отримання готівки вимогам законодавства України; наявність підпису отримувача.

32. З огляду на вищевикладені норми, господарські суди вірно вказали, що працівники відповідача порушили норми чинного законодавства, оскільки при видачі готівки 08.04.2013 не перевірили належність пред'явленого паспорта або документа, що його замінює, відповідність даних паспорта тим даним, що зазначені в касовому документі, справжність підпису отримувача. Отже, працівники відповідача повинні були, за даних обставин, відмовитись видавати готівку за чеком, з огляду на що, доводи касаційної скарги в цій частині є обгрунтованими.

33. Відповідно до положень ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

34. Факт вчинення порушення та особа, яка його вчинила, встановлені зазначеним вироком суду та не підлягають доказуванню в силу ч. 4 ст. 35 ГПК України. Згідно з ч. 4 ст. 35 ГПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Отже, дані факти підтверджують вчинення працівниками банку протиправного діяння. При цьому, тягар доведення факту заподіяння збитків та їх розміру несе позивач.

35. Суд враховує, що положеннями статей 1073 Цивільного кодексу України та підпункту 32.3.2 пункту 32.3 статті 32 Закону України "Про платіжні системи і переказ коштів в Україні" встановлений обов'язок банку зарахувати на рахунок клієнта відповідну суму у разі її безпідставного списання з рахунку або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів, а також сплатити проценти та відшкодувати завдані цим збитки.

36. Водночас, позивач просить стягнути на його користь суму коштів, які банк безпідставно списав з його рахунка. Однак, факт наявності (внесення) самих коштів, які, на думку позивача, були списані, не був доведений суду у встановленому порядку належними, допустимими та достатніми доказами.

37. Колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність правових підстав для стягнення з банку на користь позивача 5 942 269, 00 грн на підставі наведених правових норм, оскільки з встановлених судами обставин вбачається недоведеність реального внесення 8 квітня 2013 року грошових коштів на банківських рахунок позивача та реального їх зняття у подальшому.

38. При цьому суди першої та апеляційної інстанцій дослідили надані учасниками справи докази та врахували положення, відповідно, статті 35 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній на момент ухвалення рішення суду першої інстанції) та статті 75 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній на момент ухвалення постанови суду апеляційної інстанції) щодо вироків та постанов у відповідних кримінальних справах.

39. Доводи касаційної скарги позивача про підтвердження обставин зарахування та списання грошових коштів зазначеними ним доказами, колегією суддів відхиляються як необгрунтовані, оскільки зводяться до переоцінки судом касаційної інстанції доказів та встановлення інших обставин, ніж встановлені судами попередніх інстанцій, що не входить до визначених статтею 300 Господарського процесуального кодексу України меж перегляду справи.

40. З огляду на викладене вище, колегія суддів вважає вірним висновок судів попередніх інстанцій про відмову в задоволенні позовних вимог, зважаючи на недоведення позивачем факту вчинення банком відповідного порушення - безпідставного списання коштів з рахунку позивача з видачею готівкових коштів.

41. Разом із тим, аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків господарських судів попередніх інстанцій, суд касаційної інстанції враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. Колегія суддів касаційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що скаржникам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують встановленого судами.

42. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації", у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації") повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок і недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень, яких у цьому випадку немає.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

43. Оскільки доводи касаційної скарги не спростовують правомірності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального законодавства при прийнятті оскаржуваних судових актів, то Верховний Суд не вбачає підстав для зміни чи скасування законних рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів.

44. У зв'язку з відмовою в задоволенні касаційної скарги, згідно вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Евада" - залишити без задоволення.

2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 26.02.2018 та рішення Господарського суду Львівської області від 12.12.2017 у справі №914/3931/13 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Суховий В.Г.

Судді Берднік І.С.

Міщенко І.С.