ПОСТАНОВА

Іменем України

20 вересня 2018 року

Київ

справа №823/1042/16

адміністративне провадження №К/9901/12007/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Стрелець Т. Г.,

суддів - Білоуса О. В., Желтобрюх І. Л.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу №823/1042/16

за позовом Всеукраїнської громадської організації «Комітет конституційно-правового контролю України» до ректора вищого навчального закладу «Східноєвропейський університет економіки та менеджменту» (у формі товариства з обмеженою відповідальністю) ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ректора вищого навчального закладу «Східноєвропейський університет економіки та менеджменту» (у формі товариства з обмеженою відповідальністю) ОСОБА_1 на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 8 вересня 2016 року (головуючий суддя - Тимошенко В.П.,) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2016 року (головуючий суддя - Кобаль М.І., судді: Епель О.В., Карпушова О.В.)

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Всеукраїнська громадська організація «Комітет конституційно-правового контролю України» звернулась до суду із адміністративним позовом до Ректора вищого навчального закладу «Східноєвропейський університет України економіки і менеджменту» ОСОБА_1 у якому просила:

1.1. визнати дії ректора вищого навчального закладу «Східноєвропейський університет економіки і менеджменту» ОСОБА_1, що полягають у відмові в задоволенні запиту на інформацію та у ненаданні запитаної інформації - протиправними;

1.2. стягнути з відповідача компенсацію витрат на правову допомогу, які з вини відповідача поніс позивач, у зв'язку з підготовкою даної позовної заяви, відповідно до договору про надання юридичних послуг (правових послуг, правової допомоги) від 20.05.2016 у розмірі 3300 грн.;

1.3. стягнути з відповідача витрати понесені позивачем на оплату судового збору за подання даної позовної заяви.

2. Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 13.01.2016 року направив відповідачу запит №61/1-16 про надання публічної інформації у вигляді належним чином засвідчених копій документів про вищий навчальний заклад, яка є предметом суспільного інтересу.

01.02.2016 отримав від відповідача лист-відповідь №26 від 29.01.2016, у якому відповідач не надав жодного запитуваного документа і зазначив, що товариство з обмеженою відповідальністю «Вищий навчальний заклад «Східно-Європейський Університет економіки і менеджменту» (далі СУЕМ) не є розпорядником інформації в розумінні пункту 3 частини 1 статті 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації». Позивач вважає таку відповідь відмовою у задоволенні запиту, що порушує його право на доступ до публічної інформації.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2016 року адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано дії ректора вищого навчального закладу «Східноєвропейський університет економіки і менеджменту» ОСОБА_1, що полягають у відмові в задоволенні запиту на інформацію Всеукраїнської громадської організації "Комітет конституційно-правового контролю України" та у ненаданні запитаної інформації на запит на інформацію Всеукраїнської громадської організації «Комітет конституційно-правового контролю України» - протиправними. Стягнуто з Вищого навчального закладу «Східноєвропейський університет економіки і менеджменту» (ідентифікаційний код 14204539) на користь Всеукраїнської громадської організації "Комітет конституційно-правового контролю України" (ідентифікаційний код 35416341) судовий збір в сумі 1378 грн (одну тисячу триста сімдесят вісім грн 00 коп.)

4. Рішення судів мотивовані тим, що дії Ректора вищого навчального закладу «Східноєвропейський університет України економіки і менеджменту» ОСОБА_1 щодо ненадання запитуваної ВГО «Комітет конституційно-правового контролю України» публічної інформації та ненадання запитуваних належним чином засвідчених копій документів є - протиправними та такими, що порушують право позивача на доступ до публічної інформації.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями, ректор вищого навчального закладу «Східноєвропейський університет економіки та менеджменту» (у формі товариства з обмеженою відповідальністю) ОСОБА_1 звернулася до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове - про відмову у задоволенні позову.

6. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11 січня 2017 року відкрито провадження за касаційною скаргою ректора вищого навчального закладу «Східноєвропейський університет економіки та менеджменту» (у формі товариства з обмеженою відповідальністю) ОСОБА_1 на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 8 вересня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2016 року.

7. Верховний Суд ухвалою від 18 вересня 2018 року прийняв до провадження вищезазначену касаційну скаргу.

8. Позивач відзиву на касаційну скаргу не надавав.

9. Касаційна скарга аргументована тим, що ректор університету не є розпорядником публічної інформації у розумінні пункту 3 частини 1 статті 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації», а, відтак, не може вважатися належним відповідачем у справах щодо надання публічної інформації.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

10. 13.01.2016 Всеукраїнська громадська організація «Комітет конституційно-правового контролю України», направила Ректору вищого навчального закладу «Східноєвропейський університет України економіки і менеджменту» ОСОБА_1 запит № від 13.01.2016 (вих.№61/1-16) щодо надання публічної інформації про вищий навчальний заклад (далі по тексту - ВНЗ) - Східноєвропейський університет України економіки і менеджменту, яка становить суспільний інтерес, у вигляді належним чином засвідчених копій нижченаведених документів: копій статуту ВНЗ; свідоцтва про реєстрацію ВНЗ; ліцензії на провадження ВНЗ освітньої діяльності за відповідними спеціальностями та додатки до них; сертифіката про акредитацію освітньої програми ВНЗ; витяг ВНЗ із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; перелік структурних підрозділів та робочих органів ВНЗ із зазначенням їх адрес, телефонів, прізвищ керівників; правил прийому до ВНЗ у 2016 році; положення про приймальну комісію ВНЗ у 2016 році; наказу про затвердження складу приймальної комісії ВНЗ у 2016 році; перелік та вартість платних освітніх та інших послуг, які надаються ВНЗ та його структурними підрозділами; планів роботи ВНЗ у сферах наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності.

11. Листом №26 від 29.01.2016 (а.с.13), відповідач надала відповідь, що ТОВ «Вищий навчальний заклад «Східно-Європейський Університет економіки і менеджменту» (далі по тексту - СУЕМ) не є розпорядником інформації в розумінні пункту 3 частини 1 статті 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації», а тому відсутні законні підстави надання запитуваної інформації та документів.

12. Крім того, у вищезазначеному листі-відповіді апелянта зазначено, що позивач має можливість ознайомитися з усіма необхідними документами з загальнодоступних джерел, зокрема, на сайті СУЕМ в мережі інтернет - http://www.suem.edu.ua/.

РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

13. Конституція України.

13.1. Стаття 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

13.2. Стаття 34. Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

14. Кодекс адміністративного судочинства України.

14.1. Частина 2 статті 2. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

15. Закон України від 13 січня 2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації».

15.1. Стаття 1. Публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

15.2. Стаття 3. Право на доступ до публічної інформації гарантується: обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом.

15.3. Стаття 5. Доступ до інформації забезпечується шляхом: 1) систематичного та оперативного оприлюднення інформації:в офіційних друкованих виданнях; на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет; на інформаційних стендах; будь-яким іншим способом; 2) надання інформації за запитами на інформацію.

15.4. Стаття 19. Запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

15.5. Стаття 21. Інформація на запит надається безкоштовно. У разі якщо задоволення запиту на інформацію передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як 10 сторінок, запитувач зобов'язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк. Розмір фактичних витрат визначається відповідним розпорядником на копіювання та друк в межах граничних норм, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо розпорядник інформації не встановив розміру плати за копіювання або друк, інформація надається безкоштовно. При наданні особі інформації про себе та інформації, що становить суспільний інтерес, плата за копіювання та друк не стягується.

15.6. Стаття 22. Розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону. Відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.

16. Закон України від 2 жовтня 1992 року, № 2657-XII "Про інформацію".

16.1. Стаття 7. Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом.

17. Закон України «Про вищу освіту»

17.1. Стаття 34. Безпосереднє управління діяльністю закладу вищої освіти здійснює його керівник (ректор, президент, начальник, директор тощо). Його права, обов'язки та відповідальність визначаються законодавством і статутом закладу вищої освіти.

Керівник є представником закладу вищої освіти у відносинах з державними органами, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами і діє без довіреності в межах повноважень, передбачених цим Законом і статутом закладу вищої освіти.

Керівник закладу вищої освіти в межах наданих йому повноважень: 1) організовує діяльність закладу вищої освіти;2) вирішує питання фінансово-господарської діяльності закладу вищої освіти, затверджує його структуру і штатний розпис;3) видає накази і розпорядження, дає обов'язкові для виконання всіма учасниками освітнього процесу і структурними підрозділами закладу вищої освіти доручення;4) відповідає за результати діяльності закладу вищої освіти перед засновником (засновниками) або уповноваженим ним (ними) органом (особою);5) є розпорядником майна і коштів;6) забезпечує виконання фінансового плану (кошторису), укладає договори;7) призначає на посаду та звільняє з посади працівників;8) забезпечує охорону праці, дотримання законності та порядку;9) визначає функціональні обов'язки працівників;10) формує контингент осіб, які навчаються у закладі вищої освіти;11) відраховує з закладу вищої освіти та поновлює на навчання в ньому здобувачів вищої освіти за погодженням з органами студентського самоврядування та первинними профспілковими організаціями осіб, які навчаються (якщо дана особа є членом профспілки), з підстав, установлених цим Законом;12) забезпечує організацію та здійснення контролю за виконанням навчальних планів і програм навчальних дисциплін;13) контролює дотримання всіма підрозділами штатно-фінансової дисципліни;14) здійснює контроль за якістю роботи педагогічних, науково-педагогічних, наукових та інших працівників;15) забезпечує створення умов для здійснення дієвого та відкритого громадського контролю за діяльністю закладу вищої освіти;16) сприяє та створює умови для діяльності органів студентського самоврядування, організацій профспілок працівників закладу вищої освіти і студентів, громадських організацій, які діють у закладі вищої освіти;17) сприяє формуванню здорового способу життя у здобувачів вищої освіти, зміцненню спортивно-оздоровчої бази закладу вищої освіти, створює належні умови для занять масовим спортом; 18) спільно з виборними органами первинних організацій профспілок працівників закладу вищої освіти і студентів подає для затвердження вищому колегіальному органу громадського самоврядування закладу вищої освіти правила внутрішнього розпорядку та колективний договір і після затвердження підписує їх; 19) здійснює інші передбачені статутом повноваження.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

18. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

19. Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.

20. Аналіз положень статей 1, 3, 5 Закону України «Про доступ до публічної інформації» № 2939-VI дає підстави вважати, що запит на інформацію є одним із видів забезпечення доступу до публічної інформації.

За змістом статті 22 Закону № 2939-VI відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.

При цьому під визначенням «загальнодоступні джерела інформації», зокрема розуміються: довідники, адресні книги, реєстри, списки, друковані засоби масової інформації, засоби телерадіомовлення та інші подібні джерела інформації, в тому числі з використанням мережі Інтернету.

Слід зазначити, що Закон України "Про доступ до публічної інформації" забезпечує два шляхи доступу до інформації: шляхом систематичного та оперативного оприлюднення інформації і надання інформації за запитами на інформацію. Тому оприлюднення інформації розпорядником не звільняє його від обов'язку надати публічну інформацію на запит.

Таким чином відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із мережі Інтернету на сторінці розпорядника інформації як із загальнодоступного джерела, колегія суддів вважає неправомірною відмовою в наданні інформації.

21. В частині доводів касаційної скарги про те, що відповідач не є розпорядником інформації, колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 3 частини 1 статті 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації» передбачено, що розпорядниками інформації визнаються особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків.

За змістом статті 34 Закону України «Про вищу освіту» безпосереднє управління діяльністю вищого навчального закладу здійснює його керівник - ректор, до функцій якого входить, зокрема представництво закладу вищої освіти у відносинах з державними органами, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами.

Зважаючи на те, що за визначенням статті 34 Закону України «Про вищу освіту» ректор вищого навчального закладу «Східноєвропейський університет економіки та менеджменту» є його безпосереднім керівником, наділеним управлінськими повноваженнями щодо організації діяльності такого навчального закладу, а запит позивача № від 13.01.2016 (вих.№61/1-16) про надання публічної інформації безпосередньо стосується інформації, пов'язаної із здійсненням ректором своїх повноважень, колегія суддів приходить до висновку, що в такому випадку саме відповідач відповідно до пункту 3 частини 1 статті 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації» є розпорядником вищезазначеної інформації.

Отже, як вірно зазначено судами, оскільки відповідач є розпорядником інформації, то зобов'язаний не лише оприлюднювати публічну інформацію на офіційному веб-сайті вищого навчального закладу, проте й надавати таку інформацію за запитами на інформацію.

22. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

23. З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

24. Зважаючи на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

25. Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу ректора вищого навчального закладу «Східноєвропейський університет економіки та менеджменту» (у формі товариства з обмеженою відповідальністю) ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 8 вересня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2016 року залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Т.Г.Стрелець

Судді О.В.Білоус

І.Л.Желтобрюх