КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 826/17473/17 Суддя суду першої інстанції: Донець В.А.

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 вересня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Сорочка Є.О.,

суддів Літвіної Н.М.,

Федотова І.В.,

за участю секретаря с/з Грисюк Г.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Росава" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 квітня 2018 року, що прийняте о 12 год. 17 хв. у місті Києві (повний текст складений 11 червня 2018 року), у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Росава" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.07.2017 №0005521402 форми "С" про стягнення пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, невиконання зобов'язань та штрафних санкцій за порушення вимог валютного законодавства в сумі 1 274 746 101,51 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 квітня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.

Позивач в апеляційній скарзі просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким позов задовольнити, оскільки вважає, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу просить відмовити у її задоволенні, посилаючись на необґрунтованість доводів скаржника.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що відповідачем у період з 24.05.2017 по 29.06.2017 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ "Росава" з питань дотримання вимог валютного законодавства під час здійснення зовнішньоекономічних операцій за зовнішньоекономічним контрактом (угодою) від 25.03.2011 №Rosava/BC 25032011/342, укладеного з нерезидентом Bridgeholm Commercial LLP (Велика Британія).

За результатами перевірки складено акт від 06.07.2017 №1630/28-10-14-02/30253385, згідно висновків якого за позивачем встановлені порушення:

- статті 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" щодо виконання зовнішньоекономічного контракту від 25.03.2011 №Rosava/BC 25032011/342 з нерезидентом Bridgeholm Commercial LLP - порушено граничні строки розрахунків (граничні строки поставки товару) на суму 52 658 700 дол. США строком на 325 днів (з 01.07.2016 по 21.05.2017);

- пункту 1 статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 №15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" (зі змінами та доповненнями) - не відображення ПАТ "Росава" протермінованої дебіторської заборгованості в декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України та знаходяться за її межами станом на 01.07.2016, 01.10.2016, 01.01.2017, 01.04.2017, з нерезидентом Bridgeholm Commercial LLP, контракт від 25.03.2011 №Rosava/BC 25032011/342 на суму 52 658 700 дол. США.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 27.07.2017 №0005521402, яким позивачу, за порушення строку розрахунку в сфері зовнішньоекономічної діяльності за період з 01.07.2016 по 21.05.2017, нараховано пеню в розмірі 1 274 746 101,51 грн.

За результатами адміністративного (досудового) оскарження позивачем податкового повідомлення-рішення, Державна фіскальна служба України рішенням від 12.10.2017 №22969/6/99-99-11-01-02-25 залишила податкове повідомлення-рішення від 27.07.2017 №0005521402 без змін, скаргу ПАТ "Росава" без задоволення.

Проте, не погоджуючись з таким рішенням, вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом.

Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов висновків про те, що пеню за порушення строку розрахунку в сфері зовнішньоекономічної діяльності за період з 01.07.2016 по 21.05.2017 позивачу нараховано правомірно.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції при прийнятті цієї постанови виходить з такого.

Як вбачається з матеріалів справи, між ПАТ "Росава" та Bridgeholm Commercial LLP (Велика Британія) укладено контракт від 25.03.2011 №Rosava/BC 25032011/342, за умовами якого ПАТ "Росава" купляє, а Bridgeholm Commercial LLP продає обладнання для виробництва автомобільних шин.

Загальна вартість контракту, з рахуванням змін, внесених додатковою угодою №2, становить 114 077 120 дол. США.

На виконання вимог контракту позивачем на користь компанії Bridgeholm Commercial LLP здійснено авансові платежі на загальну суму 59 915 000 дол. США: 30.03.2011 - 21 170 400 дол. США; 31.03.2011 - 8 829 600 дол. США; 25.07.2011 - 15 000 000 дол. США; 12.01.2012 - 8 000 000 дол. США; 13.01.2012 - 6 915 000 дол. США.

Компанією нерезидентом Bridgeholm Commercial LLP частково повернуто ПАТ "Росава" кошти за контрактом на загальну суму 7 256 300 дол. США: 10.04.2013 - 1 694 000 дол. США; 14.05.2013 - 618 000 дол. США; 05.06.2013 - 564 300 дол. США; 18.06.2013 - 430 000 дол. США; 25.06.2013 - 3 950 000 дол. США.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Так, Міністерством економічного розвитку та торгівлі України відповідно до частини першої статті 6 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" видано ПАТ "Росава" висновки від 19.09.2011 №397, від 03.03.2012 №121, від 03.08.2012 №416, від 11.03.2013 №189, від 04.09.2013 №985, від 12.06.2014 №636, від 18.12.2014 №1291, згідно з якими продовжено строк розрахунків за імпортною зовнішньоекономічною операцією до 30.06.2016.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" порушення резидентами, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Частиною третьою статті 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" передбачено, що у разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

Згідно з розділом 12 контракту від 25.03.2011 №Rosava/BC 25032011/342 спори між ПАТ "Росава" та Компанією нерезидентом Bridgeholm Commercial LLP, що можуть виникати під час виконання даного контракту, розглядаються Арбітражним інститутом при Торгово-промисловій палаті міста Стокгольм, Швеція.

Позивач звернувся до Арбітражного інституту при Торгово-промисловій палаті міста Стокгольм з Клопотанням про арбітраж від 21.04.2014, у якому просив стягнути з Компанії Bridgeholm Commercial LLP заборгованість за контрактом в сумі 52 658 700 дол. США.

Рішенням Арбітражного інституту при Торгово-промисловій палаті міста Стокгольм від 10.05.2017 в арбітражному провадженні ПАТ "Росава" відмовлено в зв'язку з несплатою реєстраційного збору.

ПАТ "Росава" повторно звернулось з клопотанням про арбітраж від 22.05.2017 №14/2899 до Арбітражного інституту при Торгово-промисловій палаті міста Стокгольм щодо стягнення з Компанії Bridgeholm Commercial LLP заборгованості за Контрактом в сумі 52 658 700 дол. США. Згідно з повідомленням Арбітражного інституту при Торгово-промисловій палаті міста Стокгольм від 31.05.2017 розпочато арбітражний розгляд по Арбітражу №V2017/085.

Таким чином, як вірно встановлено судом першої інстанції, порушення строку розрахунків в іноземній валюті мало місце у період з 01.07.2016, тобто наступного дня, що наступив після закінчення строку, продовженого висновком Міністерством економічного розвитку та торгівлі України від 18.12.2014 №1291, та по 21.05.2017 - останній день перед зверненням позивача до Арбітражного інституту при Торгово-промисловій палаті м. Стокгольм за захистом свого порушеного права за контрактом, на підставі якого розпочато арбітражний розгляд.

Саме за цей період позивачу і було нараховано пеню оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням.

Суд першої інстанції також обґрунтовано відхилив посилання позивача на помилковість визначення вказаного строку у зв'язку зі зверненням позивача до арбітражної установи 21.04.2014.

Так, колегія суддів наголошує на тому, що частина третя статті 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" переривання строку нарахування пені пов'язує із прийняттям до розгляду відповідної заяви резидента, а не лише її поданням. Крім того, у провадженні за зверненням позивача від 21.04.2014 рішенням Арбітражного інституту при Торгово-промисловій палаті міста Стокгольм від 10.05.2017 відмовлено у зв'язку з несплатою реєстраційного збору.

З огляду на це, як вірно зазначив суд першої інстанції, згідно частини третьої статті 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" звернення позивача 21.04.2014 до Арбітражного інституту при Торгово-промисловій палаті м. Стокгольм не зупиняє нарахування пені.

При цьому, положення частини четвертої статті 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" також не можуть бути застосовані до спірних правовідносин, оскільки стосуються відмови у задоволенні заяви, яку було прийнято до провадження судом, проте, у даному випадку, має місце відмова у прийнятті до розгляду з процесуальних підстав.

За таких обставин, у період з 01.07.2016 по 21.05.2017 (325 днів) мало місце прострочення спірної імпортної операції позивача з нерезидентом на суму 52 658 700 дол. США. Зазначена сума заборгованості не заперечується позивачем.

Частиною першою статті 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" чітко встановлений день, станом на який з іноземної валюти у гривню перераховується вартість недопоставленого товару для цілей нарахування пені за порушення строку, встановленого статтею 2 цього Закону. Таким днем є дата виникнення заборгованості, тобто день, наступний за днем граничного строку, встановленого статтею 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті". При цьому, перерахована у такому порядку сума застосовується як при визначенні денного 0,3 відсотки пені згідно першого речення частиною першою статті 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" так і при визначенні вартості недопоставленого товару згідно другого речення цієї частини статті для цілей визначення граничного розміну пені.

Судом апеляційної інстанції відхиляється посилання позивача на необхідність застосування стандартів бухгалтерського обліку при визначенні валютного курсу для перерахунку вартості товару, оскільки у даному випадку вирішується питання не належного обліку позивачем недопоставленого товару у бухгалтерській документації, а питання визначення вартості такого товару для цілей застосування частини першої статті 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", яка, як зазначалося, чітко визначає, що при перерахунку вартості товару в іноземній валюті у грошову одиницю України застосовується валютний курс Національного банку України на день виникнення заборгованості, у даному випадку станом на 01.07.2016, який становив 24,828412 грн.

Окрім того, як вірно вказано судом першої інстанції, Законом України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", який є спеціальним для цілей застосування санкцій за порушення строків розрахунків в іноземній валюті, не передбачено можливості врахування курсової різниці в разі повернення коштів.

Враховуючи викладене, відповідачем вірно здійснено розрахунок пені у розмірі 1 274 746 101,51 грн з урахуванням 325 днів прострочення поставки товару та вартості недопоставленого товару - 52 658 700 дол. США або 1 307 431 898,98 грн (52 658 700 х 24,828412). Колегія суддів наголошує на тому, що розмір пені, який визначний в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні є меншим за вартість недопоставленого товару за контрактом, а тому положення речення другого частини першої статті 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".

Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним.

Отже, суд першої інстанції прийняв правильне рішення про відмову у задоволенні позову.

Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 34, 243, 316, 321, 325, 328, 329, 331 КАС, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Росава" залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 квітня 2018 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Є.О. Сорочко

Суддя Н.М. Літвіна

Суддя І.В. Федотов

Повний текст постанови складений 19.09.2018.