-
скопійовано
-
-
-
-
-
скопійовано
-
-
Справа № 2-1355-09р.
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
28 квітня 2009року м.Кривий Ріг
Жовтневий районний суд р. ОСОБА_1 в складі:
головуючого - судді ШУМ Л.І.
при секретарі Токарєвій Т.І.
представника позивача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті ОСОБА_1 цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до відкритого акціонерного товариства «Суха Балка» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров’я, пов’язаного з виконанням трудових обов’язків,
ВСТАНОВИВ:
В червні 2008 року позивач звернувся до суду з позовом до відкритого акціонерного товариства «Суха Балка» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров’я, пов’язаного з виконанням трудових обов’язків, посилаючись на те, що з 11.01.1993року по 27.03.2008 року працював підземним прохідником в ШБУ, шахта «Ювілейна» ВАТ «Суха Балка».3вільнений по ст. 40 п2 КЗпП України(за станом здоров’я). Рішеням ЛЕК НДІ від 15.02.2008 року, протокол № 378, йому встановлено професійне захворювання з діагнозом: Радикулопатія шийна і попереково-крижова справа,з вираженими порушеннями біомеханіки хребта на поперековому рівні та стійким больовим сіндромом,статико-динамічними порушеннями середнього ступеня, і дистрофічними проявами на рівні плечового поясу та рук у вигляді деформуючого артрозу плечових суглобів ПФС,другого ступеню,деформуючого артрозу ліктьових суглобів ПФС першого ступеню,периферичним ангідистаничним синдромом,часто рецидивуючий перебіг. Захворювання виникло в зв'язку з тривалим часом роботи підземним прохідником,підземним електрослюсарем ВАТ «Суха Балка» (понад 15 років), а шкідливих та небезпечних умовах праці, які перевищували санітарно-допустимі норми. З 2006 року він став хворіти. Тимчасова втрата здоров’я до встановлення стійкої втрати здоров’я принесла йому фізичні та моральні страждання, що підтверджуються виписками з амбулаторної карти, виписками з історії хвороби. Починаючи з 2006 року він постійно знаходився на обстежені в невропатолога 6 міської лікарні. Лікувався стаціонарно в неврологічному відділенні 6 міської лікарні з діагнозом: загострення хронічної попероково-крижової радикулопатії з вираженим стійким больовим синдромом. В вересні 2007 року був обстежений в інституті промислової медицини, де йому встановлено діагноз радикулопатія шийна і попереково-крижова.... . Рішенням ЛЕК в вересні 2007 року йому протягом 2 років з метою контролю за спостереженням динаміки захворювання призначали контрольне обстеження в клініці. За останній рік перед встановленням профзахворювання, він знаходився 172 дні на лікарняному, та 42 дні ЛФП (виписка із історії хвороби № 198/41), тобто у нього була тимчасова втрата здоров’я через шкідливі умови праці, що принесло йому моральні страждання, проте його не направляли на МСЄК. Він продовжував працювати, проте кожен місяць був на лікарняному, що підтверджується довідкою підприємства від 27.03.2008 року. Він втратив здоров’я, яке не можливо відновити, Він живе з постійним фізичним болем. Йому спричинено матеріальну та моральну шкоду,так як змінились його нормальні життєві зв'язки, він не може реалізувати своє бажання працювати,матеріально забезпечувати себе та свою сім’ю, відпочивати. Йому потребуються додаткові зусилля для організації свого життя. По висновку МСЕК від 26.03.2008 року йому була установлена втрата професійної працездатності - 50%, та 3 група інвалідності. Винним у заподіянні шкоди є підприємство, що у порушення діючого законодавства не забезпечило безпечну організацію при виконанні робіт, не виконувало норм і правил охорони праці. Факт провини підприємства підтверджується актом № 11 від 15 лютого 2008 року розслідування професійного захворювання, яким встановлені причини нещасного випадку в порушенні ст. 13 Закону України «Про охорону праці»,ст.153 КзпП України.
Провина підприємства підтверджується також санітарно-гігієнічною характеристикою умов праці від 07.06.2007 року за № 94, висновок якої свідчить про те,що на робочому місці було перевищення допустимих норм пилу,шуму,вібрації,негативні кліматичні умови.., висновком МСЕК від 26.03.2008 року, виписками з історій хвороби, станом його здоров'я. Моральну шкоду оцінює в 100000 гр., просить стягнути зазначену суму з відповідача.
В судовому засіданні представник позивача в особі ОСОБА_2 позов підтримала, просила стягнути на користь позивача в відшкодування моральної шкоди 1000000 гр..
Представник відповідача відкритого акціонерного товариства «Суха Балка» в особі ОСОБА_4 позов не визнала.
Вислухавши сторони, дослідив матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково за такими підставами.
В судовому засіданні встановлено, що позивач з 11.01.1993року по 27.03.2008 року працював підземним прохідником в ШБУ,шахта «Ювілейна» ВАТ «Суха Балка».3вільнений по ст. 40 п2 КЗп України (за станом здоров’я). Рішеням ЛЕК НДІ від 15.02.2008 року, протокол № 378, йому встановлено професійне захворювання з діагнозом: Радикулопатія шийна і попереково-крижова справа,з вираженими порушеннями біомеханіки хребта на поперековому рівні та стійким больовим сіндромом,статико-динамічними порушеннями середнього ступеня, і дистрофічними проявами на рівні плечового поясу та рук у вигляді деформуючого артрозу плечових суглобів ПФС,другого ступеню, деформуючого артрозу ліктьових суглобів ПФС першого ступеню, периферичним ангідистаничним синдромом,часто рецидивуючий перебіг.
Захворювання виникло в зв'язку з тривалим часом роботи підземним прохідником,підземним електрослюсарем ВАТ»Суха Балка» (понад 15 років), в шкідливих та небезпечних умовах праці, які перевищували санітарно-допустимі норми. З 2006 року позивач став хворіти. Тимчасова втрата здоров’я до встановлення стійкої втрати здоров’я приносила позивачу фізичні та моральні болі, що підтверджується виписками з амбулаторної карти, виписками з історії хвороби. Починаючи з 2006 року позивач постійно знаходився на обстежені в невропатолога 6 міської лікарні. Лікувався стаціонарно в неврологічному відділенні 6 міської лікарні з діагнозом: загострення хронічної попероково-крижової радикулопатії з вираженим стійким больовим синдромом, в інституті промислової медицини, де в вересні 2007 року був обстежений і йому встановлено діагноз радикулопатія шийна і попереково-крижова.... . За Рішенням ЛЕК в вересні 2007 року йому постійно протягом 2 років з метою контролю за спостереженням динаміки захворювання призначали контрольне обстеження в клініці. За останній рік перед встановленням профзахворювання, позивач знаходився на лікарняному 172 дні, та 42 дні ЛФП (виписка із історії хвороби № 198/41), тобто у нього була тимчасова втрата здоров’я, через шкідливі умови праці, що приносило йому моральні страждання, на МСЕК його не направляли. Позивач продовжував працювати, кожен місяць був на лікарняному, що підтверджується довідкою підприємства від 27.03.2008 року. Позивачу спричинено моральну шкоду,так як змінились його нормальні життєві зв'язки, він не може реалізувати своє бажання працювати, матеріально забезпечувати себе та свою сім’ю, відпочивати. Позивачу потребуються додаткові зусилля для організації свого життя. По висновку МСЕК від 26.03.2008 року позивачу була установлена втрата професійної працездатності - 50% та 3 група інвалідності. Винним у заподіянні шкоди є підприємство, що у порушення діючого законодавства не забезпечило безпечну організацію при виконанні робіт, не виконувало норм і правила охорони праці.
Факт провини підприємства підтверджується актом № 11 від 15 лютого 2008 року розслідування професійного захворювання, яким встановлені причини нещасного випадку в порушенні ст. 13 Закону України «Про охорону праці»,ст.153 КЗпП України.
Провина підприємства підтверджується також санітарно-гігієнічною характеристикою умов праці від 07.06.2007 року за № 94, висновок якої свідчить про те,що на робочому місці було перевищення допустимих норм пилу,шуму,вібрації,негативні кліматичні умови.
Так, в пункті 12.2 санітарно-гігієнічної характеристики вказано на те,що вміст вільного диоксиду кремнію кристалічного в пилу становить від 4.2 до 10.6 мг/мЗ при нормативному значенні 2.0.. За висновком санітарно-гігієнічної характеристики в відповідності гігієнічної кваліфікації праці ГН 3.3.5-3-3.8; 6.6.1-083-2001р умови праці відносяться до класу «Шкідливий 3.3»;
Позовні вимоги підтверджуються висновком МСЕК від 26.03.2008 року, виписками з історій хвороби, станом здоров'я позивача.
З вини підприємства позивач відчуває як фізичні, так і моральні страждання і переживання, викликані ушкодженням його здоров'я в результаті одержання тимчасової, а потім стійкої втрати працездатності при виконанні трудових обов'язків.
Фізичні страждання полягають в постійних стійких болях у поперековому відділі хребта, швидкої стомлюваності, у порушенні сну, частий кашель з виділенням мокрот. Позивачу важко ходити, повертатися, нахилятися. Отримане захворювання обмежує життєву активність, позбавляє повноцінного спілкування з дітьми, знайомими.
З вини підприємства позивач відчуває як фізичні, так і моральні страждання і переживання, викликані ушкодженням його здоров'я в результаті одержання профзахворювання.
Всі вказані позивачем факти та обставини призводять до значних моральних страждань та переживань, що значним чином змінили ритм та порядок його життя, порушили його нормальні життєві зв'язки, для чого він повинен прикладати значні додаткові зусилля для продовження свого життя.
Суд вважає, що факт заподіяння позивачу моральної шкоди наявний, оскільки за висновком МСЕК від 26.03.2008 року йому встановлено втрату професійної працездатності 50% та 3 група інвалідності в працездатному віці від профзахворювань.
Позивачем втрачено 50% професійної працездатності по профзахворюванню згідно рішення МСЕК від 26 березня 2008 року, дата якого є датою страхового випадку.
Посилання відповідача на те, що позивач не має права на відшкодування моральної шкоди, тому, що норми щодо відшкодування моральної шкоди застрахованим в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування були виключені із закону №1105-XIV ( в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим особам і членам їх сімей), Фонд не може бути відповідачем по справі, а відшкодування моральної шкоди підприємством не передбачено Законом, суд вважає безпідставним.
Виходячи з того, що право на відшкодування моральної шкоди у позивача виникло з 26 березня 2008 року, на правовідносини сторін поширюється дія Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік», яким внесені зміни в Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності» щодо припинення відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків моральної (немайнової) шкоди застрахованим і членам їх сімей незалежно від часу настання страхового випадку з 1 січня 2008 року» тому посилання відповідача на безпідставність позовних вимог суд вважає необгрунтованими.
Конституційний суд України в абзаці 9 п.5 Рішення №20-рп/2008 зазначив, що саме право громадянина на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки ст.1167 ЦК України ст. 237-1 КЗпП України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).
Спір про відшкодування моральної шкоди працівникові, завданої каліцтвом чи іншим пошкодженням здоров’я, повинен вирішуватися на підставі норм КЗпП України при доведеності виконання робіт у небезпечних для життя і здоров’я умовах (ст..153 КЗпП) та інших юридично важливих обставин. Зазначений спір є спором, що виникає з трудових правовідносин.
Обговорюючи розмір відшкодування позивачу моральної шкоди, суд враховує, характер та об'єм його фізичних, душевних, психічних страждань від одержаного профзахворювання, тривалість лікування, втрату можливості його повної трудової та соціальної реабілітації, що призвело до значних тяжких змін його життєвих зв'язків, що потребує від нього додаткових зусиль для організації свого життя, ступень втрати професійної працездатності від профзахворювання в працездатному віці (38 років), виходячи з міркувань розумності, виваженості та справедливості,суд вважає, що в відшкодування моральної шкоди позивачу потрібно стягнути з відповідача в межах заявлених ним позовних вимог 50000 грн. При цьому суд враховує, що максимальний розмір у відшкодування моральної шкоди в розмірі 200 мінімальних заробітних плат при умові відсутності стійкої втрати працездатності на день постановлення рішення суду (у відповідність п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» в випадках, коли межі відшкодування моральної шкоди визначаються в кратній відповідності з мінімальним розміром заробітної плати чи неоподаткованого мінімуму доходів громадян, суд при вирішенні цього питання повинен виходити із такого мінімального розміру заробітної плати чи неоподаткованого мінімуму доходів громадян, які діють на момент розгляду справи.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, ст.8, ч.3 ст.22 Конституції України, ст.ст. 237-1, ст.153 КЗпП України п.3 ч.1 ст. 268, 1167 ЦК України суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_3 до відкритого акціонерного товариства «Суха Балка» про відшкодування моральної шкоди задовільнити частково.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Суха Балка» на користь ОСОБА_3 в відшкодування моральної шкоди 50000 (п’ятдесят тисяч) гривень .
Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Суха Балка» витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу, пов'язаного з розглядом цивільної справи у розмірі 1 (однієї) гривні 50 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду в апеляційний суд Дніпропетровської області може бути подано через Жовтневий районний суд м.Кривого Рогу протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м.Кривого Рогу протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Л.І. Шум.
скопійовано
-
скопійовано
-
