ПОСТАНОВА

Іменем України

14 вересня 2018 року

Київ

справа №359/3283/17

адміністративне провадження №К/9901/42742/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Гриціва М.І., судді Коваленко Н.В., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу № 359/3283/17

за позовом ОСОБА_2

до Бориспільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області

про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,

за касаційною скаргою Бориспільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області

на постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 травня 2017 року (в складі судді Вознюка С.М.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2017 року (в складі колегії суддів Мацедонської В.Е., Лічевецького І.О., Мельничука В.П.),

В С Т А Н О В И В :

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

21 квітня 2017 року ОСОБА_2 (далі за текстом - позивач) звернулася з позовом до Бориспільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області (далі за текстом - відповідач або Управління), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача, що полягає у виключенні інших виплат зі складу заробітку, з якого здійснювалось призначення та перерахунок пенсії, відповідно до Постанови Кабінету міністрів України від 06 лютого 2008 року № 34;

- зобов'язати відповідача здійснити з 28 березня 2017 року перерахунок та виплату пенсії позивачу і різниці між перерахованою та виплаченою пенсією за віком в розмірі 84 % від заробітку державного службовця, включивши в розрахунок заробітку для перерахунку пенсії: матеріальну допомогу на оздоровлення за 2008 рік в сумі 2144,41 гривня, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2008 рік в сумі 2227,47 гривень, індексацію заробітної плати за 2007 рік в сумі 213,17 гривень та за 2008 рік в сумі 433,44 гривень, визначених довідками управління соціального захисту населення Бориспільської міської ради № 2/1293 від 22 березня 2017 року та № 6-2057 від 21 березня 2017 року.

В обґрунтування позову зазначила, що з 18 листопада 2008 року позивач перебуває на обліку Бориспільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України, та їй призначена пенсія за віком, відповідно до вимог статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ (далі за текстом - Закон № 3723-ХІІ), який діяв на той час, у розмірі 84% від заробітної плати державного службовця. При обчисленні її пенсії відповідачем не було враховано: матеріальну допомогу на оздоровлення за 2008 рік в сумі 2144,41 гривня, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2008 рік в сумі 2227,47 гривень, індексацію заробітної плати за 2007 рік в сумі 213,17 гривень та за 2008 рік в сумі 433,44 гривень. На звернення позивача від 24 березня 2017 року про перерахунок пенсії з урахуванням зазначених виплат, відповідач своїм листом № 3594/03 від 28 березня 2017 року відмовив у перерахунку.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 травня 2017 року адміністративний позов задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність Бориспільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області, що полягає у неврахуванні розмірів отриманої позивачем матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати при визначенні розмірів пенсії, зобов'язано Бориспільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області здійснити з 01 квітня 2017 року перерахунок та виплату пенсії й різниці між перерахованою та виплаченою пенсією за віком в розмірі 84% від заробітку державного службовця, включивши в розрахунок заробітку для перерахунку пенсії: матеріальну допомогу на оздоровлення за 2008 рік в сумі 2144,41 грн., матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2008 рік в сумі 2227,47 грн., індексацію заробітної плати за 2007 рік в сумі 213,17 грн. та за 2008 рік в сумі 433,44 грн. Позовні вимоги в іншій частині - залишено без задоволення.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2017 року апеляційну скаргу Бориспільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області залишено без задоволення. Постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 травня 2017 року - залишено без змін.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 травня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2017 року і прийняти рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Касаційна скарга подана 14 серпня 2017 року.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі № 359/3283/17, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу, однак розгляд справи цим судом не був закінчений.

У зв'язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, далі за текстом - КАС України) матеріали цієї справи передано до Верховного Суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 березня 2018 року для розгляду цієї справи визначено новий склад колегії суддів: суддя-доповідач Берназюк Я.О., судді Гриців М.І. та Коваленко Н.В.

Верховний Суд ухвалою від 05 червня 2018 року прийняв до провадження адміністративну справу № 359/3283/17 та призначив її до розгляду ухвалою від 13 вересня 2018 року в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів на 14 вересня 2018 року.

При розгляді цієї справи в касаційному порядку учасниками справи клопотань заявлено не було.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Під час розгляду справи судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач перебуває на пенсійному обліку та з 18 листопада 2008 року їй призначено пенсію за віком відповідно до Закону № 3723-ХІІ в розмірі 84% від заробітку.

Згідно довідки від 22 березня 2017 року № 2/1293 про складові заробітної плати (за останні 24 календарні місяці роботи або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону № 3723-ХІІ, виданої Управлінням соціального захисту населення Бориспільської районної державної адміністрації Київської області позивачу, про те, що надбавки, премії та інші виплати за період з 01 січня 2007 року по 31 грудня 2007 року становили: інші виплати - 213,17 грн. (індексація). На всі виплати, включені в довідку, нараховано страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01 січня 2011 року - єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до довідки від 21 березня 2017 року № 6-2057 про складові заробітної плати (за останні 24 календарні місяці роботи або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону № 3732-ХІІ, виданої Управлінням соціального захисту населення Бориспільської міської ради Київської області позивачу, про те, що надбавки, премії та інші виплати за період з 18 грудня 2007 року по 31 грудня 2008 року становили: травень 2008 року - 24,59 грн. (індексація), червень 2008 року - 45,29 (індексація), липень 2008 року - 54,52 грн. (індексація), серпень 2008 року - 54,52 грн. (індексація), вересень 2008 року - 2144,41 (оздоровчі), 54,52 грн. (індексація), жовтень 2008 року - 2227,47 грн. (соц.-побут.), 56,20 грн. (індексація), листопад 2008 року - 65,56 грн. (індексація), грудень 2008 року - 78,24 грн. (індексація). Всього - 4805,32 грн. На всі виплати, включені в довідку, нараховано страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01 січня 2011 року - єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

За наслідком звернення позивача до відповідача з заявою щодо проведення перерахунку її пенсії із включенням інших виплат на підставі довідок від 22 березня 2017 року № 2/1293 та від 21 березня 2017 року № 6-2057, листом від 28 березня 2017 року № 3594/03 позивача повідомлено про відсутність підстав для розрахунку заробітної плати державного службовця з урахуванням допомоги на оздоровлення та індексації.

Позивач, вважаючи протиправними дії відповідача, звернулася до суду з позовом.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Касаційну скаргу відповідач обґрунтовує тим, що судами першої та апеляційної інстанції неправомірно частково задоволено позовні вимоги. Відповідач наголошує, що матеріальна допомога на оздоровлення та допомога на вирішення соціально-побутових питань не входить до переліку складових заробітної плати відповідно до Закону № 3723-ХІІ. Крім того зазначає, що перерахунок пенсії за новим законодавством не передбачений, тобто норми, які регулювали питання пенсійного забезпечення, перерахунку, скасовані.

Від позивача відзиву або заперечення на касаційну скаргу відповідача не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД

Норми матеріального права, в цій справі, суд застосовує в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Згідно з частиною першою статті 46 Основного Закону України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Умови пенсійного забезпечення державних службовців визначалися Законом України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ, який був чинний на момент призначення пенсії. Зокрема, відповідно до статті 37 цього Закону позивачу у цій справі призначено пенсію: пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.

Відповідно до статті 33 цього Закону, заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.

Статтею 2 Законом України «Про оплату праці» від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР (далі за текстом - Закон № 108/95-ВР) визначено структуру заробітної плати, до якої входять:

- Основна заробітна плата як - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки), що встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців;

- Додаткова заробітна плата як - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, що включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій;

- Інші заохочувальні та компенсаційні виплати, до них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Згідно частини першої статті 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року № 1788-XII (далі за текстом - Закон № 1788-ХІІ) до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26 липня 1997 року № 400/97-ВР (далі за текстом - Закон № 400/97-ВР) нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподаткованого доходу (прибутку), сукупного оподаткованого доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Статтею 41 Закону № 1058-IV визначено виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема, до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка доводів учасників справи і висновків суду першої та апеляційної інстанції

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частини четвертої статті 328 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 травня 2017 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2017 року відповідає, а вимоги касаційної скарги є необґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Системний аналіз зазначених вище положень актів законодавства дозволяє стверджувати, що:

1. Статтею 2 Закону № 108/95-ВР визначено структуру заробітної плати, до якої входять: основна заробітна плати, додаткова заробітна плата та інші заохочувальні та компенсаційні виплати;

2. Частиною першою статті 66 Закону № 1788-ХІІ визначено, що до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування;

3. Статтею 41 Закону № 1058-IV визначено виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату застрахованої особи при обчисленні пенсії: суми виплат, на які були фактично нараховані та сплачені страхові внески і суми виплат, на які нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Тобто, отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Така позиція узгоджується з постановою Верховного Суду України від 16 вересня 2014 року у справі № 21-314а14, який, аналізуючи положення статті 37 Закону № 3723-XII, статті 41 Закону № 1058-IV та статті 66 Закону № 1788-XII, дійшов висновку, що суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, зокрема матеріальна допомога на оздоровлення та допомога на вирішення соціально-побутових питань, сума індексації заробітної плати, включаються до складу заробітної плати державного службовця та враховуються при обчисленні розміру його пенсії.

Таким чином, матеріальна допомога на оздоровлення, на вирішення соціально-побутових потреб та індексація, на які нараховувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються при обчисленні розміру пенсії.

Верховний Суд вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли правильних висновків, що відповідачем неправомірно відмовлено у перерахунку пенсії у зв'язку з не включенням до її складу матеріальної допомоги на оздоровлення, на вирішення соціально-побутових потреб та індексації, на які нараховувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування. Відповідач при призначенні пенсії позивачу зобов'язаний був врахувати суми індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, на які нараховувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Касаційна скарга не містить належних та обґрунтованих доводів, які б спростовували наведений висновок суду. У ній також не зазначено інших міркувань, які б не були предметом перевірки апеляційного суду та щодо яких не наведено мотивів відхилення такого аргументу.

У цій справі позивач просить суд визнати рішення відповідача протиправним та зобов'язати вчинити дії спрямовані на реалізацію права на перерахунок йому призначеної пенсії, з метою включення до розміру пенсії матеріальної допомоги на оздоровлення, на вирішення соціально-побутових потреб та індексації, на які нараховувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Суд вважає, що рішення пенсійного органу стосовно позивача у цій справі не відповідає чинному законодавству та принципу верховенства права, який гарантований статтею 8 Конституції України.

Аналогічна позиція вже висловлена Верховним Судом у постанові від 14 серпня 2018 року у справі № 468/1212/16-а, у постанові від 14 серпня 2018 року № 127/15400/17.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Європейський суд з прав людини у пунктах 16, 17 рішення від 24 листопада 2016 року у справі "ТОВ "Полімерконтейнер" проти України" (Заява N 23620/05) наголосив, що першою і найбільш важливою вимогою статті 1 Першого протоколу є те, що будь-яке втручання з боку органів державної влади у мирне володіння майном має бути законним (див. рішення у справі "Ятрідіс проти Греції" [ВП], N 31107/96, п. 58, ЄСПЛ 1999-II). Умова законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та принципу верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справах "Хентріх проти Франції", від 22 вересня 1994 року, п. 42, серія A N 296-A, та "Кушоглу проти Болгарії", N 48191/99, п. п. 49 - 62, від 10 травня 2007 року).

Суд також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (заява N 4909/04 від 10 лютого 2010 року): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.) від 09 грудня 1994 року, серія A,303-A, п. 29).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Проаналізувавши наведені норми законодавства в сукупності з обставинами даної справи й наявними у ній доказами, колегія суддів дійшла висновку про те, що державні службовці мають право на перерахунок призначеної пенсії у зв'язку з не включенням при обчисленні розміру пенсії сум виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, зокрема, матеріальна допомога на оздоровлення, допомога на вирішення соціально-побутових питань, сума індексації заробітної плати.

Таким чином, приймаючи рішення відповідача про відмову в перерахунку пенсії для включення сум виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, зокрема, матеріальної допомоги на оздоровлення, допомоги на вирішення соціально-побутових питань, суми індексації заробітної плати, позивача, діяв всупереч нормам чинного законодавства. Така відмова відповідача призвела до зменшення розміру пенсії державного службовця, і є звуженням змісту набутих ним прав та порушенням сутності його конституційного права на соціальний захист.

Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій у справі.

Рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди попередніх інстанції, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в оскаржених судових рішеннях повно і всебічно з'ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення суду першої та апеляційної інстанцій, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Бориспільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області залишити без задоволення.

Постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 травня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Я.О. Берназюк

Судді: М.І. Гриців

Н.В. Коваленко