ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА _{01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua}

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10.09.2018

Справа № 910/12842/17

За позовом Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго»

до Приватного акціонерного товариства "Айбокс Банк"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергетичні Інновації"

про стягнення 1080055,48 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Секретар судового засідання Гукун Н.В.

Представники сторін:

від позивача - Яковченко Р.Г. (представник за довіреністю);

від відповідача - Поліщук С.С. (представник за довіреністю);

від третьої особи - не з'явилися.

СУТЬ СПОРУ:

02.08.2017 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява від Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" до Публічного акціонерного товариства "Айбокс банк" про стягнення 1080055 грн. 48 коп. заборгованості за гарантією банка № 2592-1216/ENI5.1v від 20.12.2016, в тому числі: 1076339 грн. 90 коп. основної заборгованості та 3715 грн. 58 коп. 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем порушено гарантійні зобов'язання, якими забезпечувалось виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергетичні інновації" зобов'язань за договором поставки № 02-1/4734-16 від 26.12.2016, укладеного між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергетичні інновації". У зв'язку з невиконанням останнім умови вказаного договору, відповідач повинен сплатити Державному підприємству "Національна енергетична компанія "Укренерго" 1076339 грн. 90 коп. суми гарантії.

Відповідач подав відзив на позов, у якому вимоги позову про стягнення суми за гарантією відхилив, так як на його думку заявлена позивачем вимога про сплату суми за гарантією не відповідала вимогам гарантії, оскільки була підписана не уповноваженою особою. Крім того, Відповідач посилається на звершення Позивачем з вимогою після закінчення строку дії гарантії і вважає вимоги протиправними, оскільки, окрім отримання виконання зобов'язання за договором поставки № 02-1/4734-16 від 26.12.2016, Позивач також хоче отримати і додаткове матеріальне забезпечення по гарантії, що на думку Відповідача є неприпустимим.

Позивач проти відзиву заперечував, вказуючи, що вимога була підписана уповноваженою особою, та у гарантії були відсутні умови щодо обов'язку надавати разом з вимогою документальне підтвердження повноважень особи, яка її підписала; що має обґрунтоване право на отримання коштів від Відповідача за гарантією, і жодних обмежень такого права, у тому числі спеціальних строків, що обмежували б право на отримання такого відшкодування, законом не передбачено. Також Позивач зазначає, що усупереч твердженням Відповідача Позивач не має наміру отримати подвійну вигоду від договору та гарантії, оскільки гарантією забезпечувалося саме неналежне виконання умов Договору, тому позов направлений на забезпечення захисту порушеного права.

Третя особа підтримувала позицію Відповідача щодо правомірності відмови банку у виплаті за гарантією.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників, які приймали участь у засіданнях, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

26.12.2016 між Державним підприємством "Національна енергетична компанія "Укренерго" (Позивач, покупець за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергетичні інновації" (Третя особа, постачальник за договором) було укладено договір поставки № 02-1/4734-16 (далі - Договір), відповідно до якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця продукцію у кількості, за переліком, за ціною, з характеристиками, у порядку та строки, що визначаються умовами договору, а покупець зобов'язується здійснити оплату належно поставленої продукції на умовах договору.

Відповідно до пункту 3.1 Договору, він набирає чинності з дати його підписання обома сторонами та діє по 18.05.2017.

Згідно з пунктами 4.1, 4.2 Договору, оплата постачальником здійснюється в безготівковому порядку, шляхом перерахування грошових коштів через банк на поточний рахунок постачальника. Розрахунок здійснюється за кожну партію продукції у такому порядку: аванс 50 % від сумарної вартості партії продукції сплачується постачальнику протягом п'яти банківських днів з дати надання ним рахунку; остаточна оплата за партію продукції, що становить 50 % від вартості партії, здійснюється покупцем протягом 25 банківських днів з дати підписання акту приймання-передачі партії продукції.

Відповідно до пункту 6.1 Договору, постачальник здійснює поставку продукції протягом строку поставки: IV квартал 2016 року - I квартал 2017 року (до 31.03.2017) протягом 60 днів після заявки замовника, у кількості відповідно до додатку 1.

Згідно з додатком 1 до договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 21.02.2017) має бути поставлено продукцію - металоконструкції до опор ПБ330-7 у кількості 262 штуки.

У подальшому, 11.01.2017 постачальнику була надана заявка № 02-1-2/02-1-2-2/294 на поставку всього обсягу продукції згідно з Договором.

12.01.2017 позивачем було отримано рахунок-фактуру № ЕІ-0000008 від 12.01.2017 на суму 9431473 грн. 38 коп.

16.01.2017 вказана сума була сплачена позивачем, що підтверджується копією платіжного доручення № 24 від 16.01.2017, яка наявна в матеріалах справи.

З досліджених судом актів приймання-передачі, встановлено, що повне виконання Договору було здійснено 19.05.2017, тоді як відповідно до пункту 6.1 Договору Відповідач мав поставити продукцію протягом 60 днів після заявки замовника, тобто раніше вказаної дати.

Публічним акціонерним товариством "Айбокс банк" (Відповідач, гарант) було видано банківську гарантію № 2592-1216/ENI5.1v від 20.12.2016, згідно з якою банк бере на себе безумовні та безвідкличні зобов'язання виплатити Державному підприємству "Національна енергетична компанія "Укренерго" (бенефінціар) кошти у розмірі, що не перевищують 1076339 грн. 90 коп. у разі невиконання (неналежного виконання) Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергетичні інновації" (принципал) умов договору поставки № 02-1/4734-16 від 26.12.2016, протягом 10 робочих днів з дня отримання банком: першої письмової вимоги бенефенціара з посиланням на цю гарантію за підписами уповноважених осіб, у якій має зазначатися номер і дата договору, сума належна до сплати, за умови, що у вимозі буде вказано, що сума, яку бенефіціар вимагає сплатити, повинна бути виплачена йому у зв'язку із невиконанням принципалом умов договору у повному обсязі стосовно асортименту, якості, кількості та строків і виключно за цінами згідно положень договору.

Відповідно до умов гарантії № 2592-1216/ENI5.1v від 20.12.2016, гарантія дійсна по 08.07.2017 включно. Будь-які вимоги або повідомлення стосовно цієї гарантії мають бути надіслані в письмовій формі та в такий час, щоб банк мав можливість отримати їх не пізніше тієї дати, після якої ця гарантія втрачає чинність та всі зобов'язання банка втрачають силу без будь-яких наслідків для нього.

Згідно з пунктом 5.1 Договору, постачальник надає покупцю забезпечення виконання договору у вигляді безумовної і безвідкличної банківської гарантії, оформленої на паперовому носії. Розмір забезпечення виконання договору (розмір банківського гарантії) становить 1076339 грн. 90 коп.

У відповідності до пункту 5.2 Договору, банківська гарантія є чинною від дня її видачі та протягом строку, на який вона видана (строк дії банківської гарантії закінчується через 14 банківських днів після закінчення строку дії договору, в забезпечення якого її видано): по 08.06.2017.

Судом встановлено, що 31.05.2017 Позивач повідомив банк про порушення принципалом (Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергетичні інновації") зобов'язань за Договором та звернувся до банку з листом-вимогою № 01/5965, у якому просив виплатити належну йому гарантію у сумі 1076339 грн. 90 коп.

Дана вимога Позивача була підписана фінансовим директором ОСОБА_3 та головним бухгалтером - начальником департаменту бухгалтерського обліку ОСОБА_4

За результатами розгляду вказаної вимоги Відповідач листом №941/12-б/б-04 від 15.06.2017 відмовив бенефіціарові (Державному підприємству "Національна енергетична компанія "Укренерго") у її задоволенні, оскільки вимогу позивача було підписано не уповноваженою на те особою.

05.07.2017 позивач повторно звернувся до банку з листом № 01/7288, за підписом директора з юридичного забезпечення ОСОБА_5 про виплату грошових коштів у сумі 1076339 грн. 90 коп., визначених гарантією. До листа додано копію довіреності № 85 від 19.04.2017 у якій зазначається, що Тимчасово виконуючий обов'язки директора ОСОБА_6 уповноважує ОСОБА_3 представляти інтереси Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" з правом підпису від імені Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" усіх видів договорів (контрактів) та інших документів.

У відповідь на вказану вимогу гарант у своєму листі від 13.07.2015 № 1113/12-б/б-04 зазначив, що вимога № 01/5965 від 31.05.2017, що була пред'явлена в межах строку дії гарантії, не була задоволена, оскільки не відповідала умовам гарантії стосовно необхідності підписання вимоги уповноваженими особами (додані до вимоги документи не підтверджували повноважень підписантів). Також доданий до листа № 01/7288 документ, який підтверджує повноваження одного з підписантів вимоги - копія довіреності директора фінансового ОСОБА_3, надійшов у банк після закінчення строку гарантії, що не дозволяє банку взяти його до відома при вирішенні питання щодо відповідності вимоги умова гарантії.

Суд до вказаних підстав відмови у задоволенні листа-вимоги № 01/5965 Позивача за гарантією ставиться критично з огляду на наступне.

Статтями 11, 629 ЦК України визначено, що договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з положеннями ст.ст. 546, 560, 561, 566 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, гарантією. За гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Гарантія діє протягом строку, на який вона видана. Обов'язок гаранта перед кредитором обмежується сплатою суми, на яку видано гарантію. Однак у разі порушення гарантом свого обов'язку його відповідальність перед кредитором не обмежується сумою, на яку видано гарантію, якщо інше не встановлено у гарантії.

Статтею 563 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов'язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії. Вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії пред'являється у письмовій формі. До вимоги додаються документи, вказані в гарантії. У вимозі до гаранта або у доданих до неї документах кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов'язання, забезпеченого гарантією. Кредитор може пред'явити вимогу до гаранта у межах строку, встановленого у гарантії, на який її видано.

Право гаранта на відмову в задоволенні вимоги кредитора встановлено ст. 565 ЦК України, згідно з ч. 1 якої гарант має право відмовитися від задоволення вимоги кредитора, якщо вимога або додані до неї документи не відповідають умовам гарантії або якщо вони подані гарантові після закінчення строку дії гарантії. Гарант повинен негайно повідомити кредитора про відмову від задоволення його вимоги.

Відмовляючи у задоволенні вимоги про виплату по гарантії Відповідач перший раз посилався, що подану вимогу підписано не уповноваженими особами, оскільки не додано доказів повноваження підписанта - ОСОБА_3, а вдруге - що подану вимогу з довіреністю на повноваження ОСОБА_3 надано поза межами дії гарантії.

Разом із цим, як передбачено наведеною вище судом нормою статті 563 ЦК України, щодо форми вимоги по гарантії, то законом встановлено тільки обов'язок про пред'явлення вимоги у письмовій формі. Щодо змісту вимоги та змісту доданих до неї документів, то законодавець також встановив, що обов'язковим є зазначення або у вимозі або у доданих до неї документах - у чому полягає порушення боржником основного зобов'язання, забезпеченого гарантією. І також законодавець встановив, що кредитор може пред'явити вимогу до гаранта у межах строку, встановленого у гарантії, на який її видано.

Проте, щодо обов'язкового переліку документів, які мають бути додані до вимоги по гарантії, то закон такого переліку не містить, натомість вказує, що до вимоги додаються документи, вказані в гарантії, тобто законодавець залишив на вирішення особи, яка складає гарантію, визначення у тексті гарантії переліку документів, які повинні бути додані до вимоги за гарантією.

Згідно з п. 1 гл. 2 р. III Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах (затв. постановою Правління НБУ від 15.12.2004 №639), у разі настання гарантійного випадку і для отримання відшкодування, забезпеченого гарантією, бенефіціар може подати безпосередньо до банку-гаранта або до банку-резидента (залежно від того, як це визначено умовами гарантії) вимогу для отримання відшкодування, забезпеченого гарантією, а також усі документи, передбачені умовами гарантії (якщо таке подання в ній передбачено).

Відповідно до п. 2 р. І Положення безумовна гарантія - гарантія, за якою банк-гаранту разі порушення принципалом свого зобов'язання, забезпеченого гарантією, сплачує кошти бенефіціару за першою його вимогою без подання будь-яких інших документів або виконання будь-яких інших умов.

Тобто, вказане положення також не визначає обов'язкового переліку документів, які мають бути додані до вимоги по гарантії, і також залишає на вирішення особи, яка складає гарантію, визначення у тексті гарантії переліку документів, які повинні бути додані до вимоги за гарантією.

Виконуючи вимоги постанови Верхового Суду від 12.04.2018 у даній справі, які він надав при направленні справи на новий розгляд, суд дослідив зміст гарантії у сукупності зі ст. 563 ЦК України та вказаним Положенням про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, та встановив, що банківською гарантією №2592-1216/ENI5.1v від 20.12.2016 не було передбачено додання до вимоги за гарантією документів, які б підтверджували повноваження особи, яка підписала гарантію, тому Відповідач необґрунтовано листом №941/12-б/б-04 від 15.06.2017 відмовив бенефіціарові (Державному підприємству "Національна енергетична компанія "Укренерго") у її задоволенні.

При цьому, подальше надання Позивачем Відповідачу документів на підтвердження повноважень особи, яка підписала вимогу, не свідчить, що це було його обов'язком, оскільки законодавство не обмежує бенефіціара у праві надати додаткові документи до вимоги.

Водночас у силу ст. 562 ЦК України зобов'язання гаранта перед кредитором не залежить від основного зобов'язання (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли в гарантії міститься посилання на основне зобов'язання. Навпаки відповідно до ч. 3 ст. 565 ЦК України, якщо гарант після пред'явлення до нього вимоги кредитора дізнався про недійсність основного зобов'язання або про його припинення, він повинен негайно повідомити про це кредитора і боржника. Повторна вимога кредитора, одержана гарантом після такого повідомлення, підлягає задоволенню.

Статтею 200 ГК України визначено, що гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов'язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов'язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов'язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні.

З огляду на наведене, судом також відхилені посилання Відповідача на намагання Позивача отримати подвійну вигоду - від виконаного (хоча і з порушенням умов) зобов'язання по Договору та від отриманих коштів по гарантією.

При цьому, судом враховано, що зобов'язання, які банк взяв на себе за гарантією є безумовними та безвідкличними.

Враховуючи наведене, дослідивши зміст гарантії та лист-вимогу №01/5965, суд дійшов висновку, що Відповідач неправомірно відмовив Позивачу у виплаті за гарантією, оскільки пред'явлена Позивачем вимога відповідала умовам гарантії, є доведеним неналежне виконання принципалом умов договору поставки № 02-1/4734-16 від 26.12.2016, а вимога Позивача по виплаті не перевищувала передбачену гарантією суму.

Відтак, вимоги позову про стягнення 1076339 грн. 90 коп. - суми за гарантією визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Також, виходячи з положень ст.ст. 610, 611, 612 ЦК України, ч. 2 ст. 193 ГК України, Відповідач є порушником грошового зобов'язання з виплати суми коштів за гарантією, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом, та зокрема у вигляді нарахування та стягнення 3% річних за ст. 625 ЦК України.

Розрахунок 3% річних судом перевірено та визнано обґрунтованим і арифметично правильним.

З огляду на наведене позовні вимоги про стягнення 3715 грн. 58 коп. 3% річних визнаються судом обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Інші доводи та заперечення сторін, не описані вище, судом також розглянуті, проте до уваги не приймаються та відхиляються як такі, що на результат вирішення спору (задоволення позову з заведених вище підстав) впливу не мають.

Судові витрати відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 236-242 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Айбокс Банк" (м. Київ, вул. Ділова, 9-А; ідентифікаційний код 21570492) на користь Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25; ідентифікаційний код 00100227) 1076339 (один мільйон сімдесят шість тисяч триста тридцять дев'ять) грн. 90 коп. заборгованості, 3715 (три тисячі сімсот п'ятнадцять) грн. 58 коп. 3% річних, а також 16200 (шістнадцять тисяч двісті) грн. 83 коп. судового збору за подання позову, 17820 (сімнадцять тисяч вісімсот двадцять) грн. 92 коп. судового збору за подання апеляційної скарги та 32401 (тридцять дві тисячі чотириста одну) грн. 66 коп. судового збору за подання касаційної скарги.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 254, 256, 257 ГПК України.

Повне рішення складено 14.09.2018

Суддя Сташків Р.Б.