ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10.09.2018Справа № 910/11361/17

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді: Літвінової М.Є.

за участю секретаря судового засідання: Яроменко І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

За позовом Національного банку України

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Станіславська торгова компанія»

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Фінансова ініціатива»

про звернення стягнення на предмет іпотеки

Представники учасників справи:

від позивача: Перетятько С.М.-предст. за довір.;

від відповідача: Чугунов М.В.-предст. за довір.;

від третьої особи: Назаренко С.М.- предст. за довір.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

12.07.2018 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Національного банку України з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Станіславська торгова компанія» про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказав на те, що між ним та позичальником (Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Фінансова ініціатива») було укладено Кредитний договір №61/09 від 29.12.2009 та Кредитний договір №12/09/5 від 13.05.2014. У зв'язку з неналежним виконанням позичальником своїх зобов'язань за вказаними кредитними договорами у позичальника (третьої особи) виникла заборгованість за Кредитним договором №61/09 від 29.12.2009 у загальному розмірі 877 684 794 грн. 51 коп. та заборгованість за Кредитним договором №12/09/5 від 13.05.2014 у розмірі 2135893013 грн. 70 коп.

Враховуючи, що виконання зобов'язань позичальника за вказаними кредитними договорами було забезпечене іпотекою на підставі Іпотечного договору від 29.12.2009, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «Станіславська торгова компанія», звертаючись з даним позовом до суду позивач просить суд: в рахунок погашення заборгованості позичальника за вказаними кредитними договорами у загальному розмірі 3013577808 грн. 21 коп. звернути стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором від 29.12.2009 шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною 5 443 800 грн. 00 коп.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.07.2017 порушено провадження у справі №910/11361/17, залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Фінансова ініціатива»; судове засідання призначено на 14.08.2017.

10.08.2017 до Господарського суду міста Києва від Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» надійшли письмові пояснення по справі, в яких третя особа вказала на те, що вона отримала від банку вимогу про сплату заборгованості за Кредитним договором №61/09 від 29.12.2009 та за Кредитним договором №12/09/5 від 13.05.2014.

При цьому, третя особа повідомила суду, що на підставі постанови Правління Національного банку України від 23.06.2015 № 408 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "ФІНАНСОВА ІНІЦІАТИВА" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) прийнято рішення від 23.06.2015 № 121 "Про запровадження тимчасової адміністрації ПАТ "КБ "ФІНАНСОВА ІНІЦІАТИВА", згідно з яким з 24.06.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду на тимчасову адміністрацію в ПАТ "КБ "ФІНАНСОВА ІНІЦІАТИВА", код ЄДРПОУ 33299878, МФО 380054, місцезнаходження: м. Київ, вул. Щорса, 7/9, 03150. Тимчасову адміністрацію в ПАТ "КБ "ФІНАНСОВА ІНІЦІАТИВА" запроваджено строком на 3 місяці з 24.06.2015 по 23.09.2015 включно

З метою забезпечення збереження активів неплатоспроможного банку ПАТ «КБ «ФІНАНСОВА ІНІЦІАТИВА», запобігання втрати майна та збитків банку і Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), керуючись частиною четвертою статті 34 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» виконавча дирекція Фонду прийняла рішення № 167 від 10 вересня 2015 про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «ФІНАНСОВА ІНІЦІАТИВА» до 23 жовтня 2015 включно та продовження повноважень уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «ФІНАНСОВА ІНІЦІАТИВА» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кашути Дмитра Євгеновича до 23 жовтня 2015 включно.

З метою збереження активів банку та запобігання їх втрати, керуючись пунктом 2 частини п'ятої статті 12, статтями 35-38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон) та беручи до уваги ухвалу господарського суду міста Києва від 15.10.2015 у справі № 910/26664/15 за позовом компанії PERUSTA CONSTRUCTIONS LTD до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд гарантування), виконавчою дирекцією Фонду було прийнято рішення №193 від 23.10.2015 щодо делегування повноважень тимчасового адміністратора ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива».

Крім того, третя особа вказала на те, що відповідно до висновку про оцінку предмета іпотеки ринкова вартість предмета іпотеки визначена суб'єктом оціночної діяльності на рівні 5 443 800 грн. 00 коп., що на 6 758 698 грн. 00 коп. менше ціни позову.

У судовому засіданні 14.08.2017 представник відповідача подав клопотання про витребування доказів, в якому просив суд витребувати у позивача та третьої особи належним чином засвідчену копію Постанови від 13.04.2017 Вищого адміністративного суду України у справі №826/11415/16.

У судовому засіданні 14.08.2017 судом оголошено перерву до 23.08.2017.

У судовому засіданні 23.08.2017 представником відповідача подано клопотання про витребування доказів, в якому відповідач просив суд витребувати у позивача Договір про надання послуг №К6603 від 21.06.2013 зі всіма додатками до нього, укладений між ТОВ «Консалтингова компанія «Увекон» та НБУ; письмове звернення НБУ до відповідача з вимогою забезпечення доступу оцінювача до предмета іпотеки; витребувати у ТОВ «Консалтингова компанія «Увекон» письмове звернення до відповідача з метою надання доступу до об'єкта оцінки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.08.2017 продовжено строк розгляду спору на п'ятнадцять днів, розгляд справи відкладено на 13.09.2017; витребувано у позивача та третьої особи належним чином засвідчену копію постанові Вищого адміністративного суду України від 13.04.2017 у справі №826/11415/16.

У судовому засіданні 13.09.2017 представником відповідача подано клопотання про призначення у справі №910/11361/17 судової експертизи, в якому відповідач просив суд призначити у справі №910/11361/17 судову експертизу; на вирішення експертів поставити питання: - чи підтверджується документальна вартість нежитлової нерухомості - будівель та споруд майнового комплексу, наданого відповідачем в іпотек для забезпечення виконання кредитних договорів; - яка дійсна ринкова вартість предмета іпотеки за Іпотечним договором від 29.12.2009; - чи відповідає надана НБУ оцінка предмета іпотеки вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, методології, методам, оціночним процедурам.

У судовому засіданні 13.09.2017 представником відповідача подані письмові пояснення по справі, в яких відповідач вказав на те, що оцінка предмета іпотеки, яка визначена суб'єктом оціночної діяльності у долученому позивачем до матеріалів справи Звіті, була визначена без огляду предмета іпотеки, з огляду на що не може бути об'єктивною та свідчити про реальну ринкову вартість об'єкта оцінки.

У судовому засіданні 13.09.2017 судом було оголошено перерву до 18.09.2017.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.09.2017 призначено у справі №910/11361/17 судову оціночно-будівельну експертизу, на вирішення якої поставлено питання: яка ринкова вартість об'єкта нерухомого майна - адміністративні і складські приміщення загальною площею 523,6 м.кв., що знаходиться за адресою: Івано-Франківська область, м. Івано-Франківськ, вул. Пилипа Орлика (вул. Васильєва, вул. Володимира Великого), буд. 4?4 проведення експертизи у встановлений законом строк доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (03680, м. Київ, вул. Смоленська, 6).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.09.2017 зупинено провадження у справі №910/11361/17 на час проведення судової експертизи.

04.12.2017 через відділ діловодства господарського суду міста Києва від судового експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшло клопотання про погодження проведення експертизи у строк понад три місяці та про здійснення оплати судової експертизи, а також надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення експертизи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.12.2017 поновлено провадження у справі № 910/11361/17; надано згоду на проведення судової експертизи у строк понад три місяці; зобов'язано відповідача оплатити вартість судової експертизи згідно рахунку № 11387 від 23.10.2017, виставленого Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз, докази здійснення попередньої оплати судової експертизи надати суду; провадження у справі № 910/11361/17 зупинено.

10.05.2018 року від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз разом з матеріалами справи № 910/11361/17 надійшло повідомлення про залишення без виконання ухвали про призначення у справі судової експертизи у зв'язку з відсутністю попередньої оплати за проведення експертизи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.05.2018 поновлено провадження у справі №910/11361/17; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 04.06.2018; встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.06.2018 підготовче засідання у справі №910/11361/17 відкладено на 20.06.2018.

У підготовчому засіданні 20.06.2018 відповідачем подано клопотання про зупинення провадження у справі №910/11361/17 до набрання законної сили рішенням суду у справі №910/7308/16.

У підготовчому засіданні 20.06.2018 судом було оголошено перерву до 02.07.2018.

У судовому засіданні 02.07.2018 судом було відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, яке було подане 20.06.2018, відкладено підготовче засідання на 16.07.2018.

16.07.2018 відповідачем долучено до матеріалів справи рецензію на копію Звіту оцінки майна (станом на 20.02.2017), рецензію на Звіт про незалежну оцінку майна (станом на 31.05.2018), Звіт про незалежну оцінку майна - адміністративні і складські приміщення, загальною площею 523,6 кв.м., про належать відповідачу, за адресою: Івано-Франківська обл., м. Івано-Франківськ, вул. Пилипа Орлика, буд. 4 (станом на 31.05.2018).

Підготовче засідання, призначене на 16.07.2018, не відбулось у зв»язку з проходженням судді Літвінової М.Є. співбесіди у Вищий кваліфікаційній комісії суддів України у межах кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2018 підготовче засідання у справі №910/11361/17 призначено на 30.07.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.07.2018 закрито підготовче провадження у справі №910/11361/17; справу №910/11361/17 призначено до судового розгляду по суті на 03.09.2018.

У судовому засіданні 03.09.2018 представник відповідача подав клопотання про зупинення провадження у справі № 910/11361/17 до набрання законної сили рішення у справі № 910/11236/18 про визнання припиненими зобов'язань за Кредитним договором №61/09 від 29.12.2009 та Кредитним договором №12/09/5 від 13.05.2014, що розглядається в господарському суді м. Києва.

Обґрунтовуючи клопотання про зупинення провадження у справі відповідач зазначив, що договір Іпотеки є похідним зобов'язанням від Кредитного договору № 38/08-08/СТ від 14.08.2008 року та від Кредитного Договору №12/09/5 від 13.05.2014 року, а тому існує об'єктивна неможливість розгляду справи № 910/11361/17 до набрання законної сили судового рішення в справі № 910/11236/18.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.09.2018 у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" про зупинення провадження у справі № 910/11361/17 до набрання законної сили рішення у справі №910/11236/18 відмовлено.

У судовому засіданні 03.09.2018 судом було оголошено перерву до 10.09.2018.

Представник позивача у судовому засіданні 10.09.2018 просив залишити без розгляду клопотання порушене позивачем у позовній заяві щодо розгляду справи в закритому судовому засіданні (задоволено судом). Надав усні пояснення по справі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Заперечував щодо належності як доказу рецензій на копію звіту про оцінку майна та звіту про незалежну оцінку майна, надані до матеріалів справи відповідачем. Просив прийняти рішення враховуючи позицію Верховного Суду (Великої Палати Верховного Суду) щодо висновків про те, що у спорах цієї категорії, лише не зазначення у резолютивній частині рішення суду початкової ціни предмета іпотеки в грошовому вираженні не має вирішального значення, та не тягне за собою безумовного скасування судових рішень.

Представники відповідача та третьої особи у судовому засіданні 10.09.2018 надали усні пояснення по суті спору, проти задоволення позову заперечили.

Судом, враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25 січня 2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання «розумності» строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

У судовому засіданні 10.09.2018 судом було закінчено розгляд справи по суті та оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши усні пояснення представників учасників справи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

29.12.2009 між Національним банком України (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю Комерційним банком «Фінансова ініціатива», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Фінансова ініціатива», (позичальник) укладено Кредитний договір № 61/09, відповідно до умов якого кредитор надає позичальнику кредит на суму 800 000 000 грн. 00 коп. на строк з 29.12.2009 по 24.11.2010 за ставкою на рівні облікової ставки НБУ, збільшеної на 2% пункти (у розмірі 12,25%), з таким графіком погашення кредиту: 29.10.2010 - 300,00 млн.грн.; 24.11.2010 - 500,00 млн.грн. У разі зміни облікової ставки НБУ плата за кредит відповідно змінюється. Базова кількість днів для нарахування процентів - 365 днів.

Відповідно до п. 1.2 Кредитного договору №61/09 від 29.12.2009 під забезпечення кредиту надається нерухоме майно майнового поручителя Товариства з обмеженою відповідальністю «Станіславська торгова компанія» (місцезнаходження: 1) м. Івано-Франківськ, вул. Орлика Пилипа, буд. 4; 2) Івано-Франківська обл., м. Калуш, вул. Гірника, буд. 1; 3) Івано-Франківська обл., м. Яремче, вул. Дачна).

Згідно з п. 1.3 Кредитного договору №61/09 від 29.12.2009 позичальник сплачує проценти за користування кредитом щомісячно в передостанній робочий день місяця до 13 години - за період з першого по останнє число поточного місяця - та разом з поверненням кредиту.

Договором про внесення змін від 09.04.2010 та Договором про внесення змін від 11.06.2010 сторони погодили, що кредитор надає позичальнику кредит на суму 800 000 000 грн. 00 коп. на строк з 29.12.2009 по 24.11.2013; погашення кредиту здійснюється за графіком: 30.12.2011 - 40,00 млн.грн.; 31.12.2012 - 40,00 млн.грн.; 29.03.2013 - 50,00 млн.грн.; 30.04.2013 - 50,00 млн.грн.; 31.05.2013 - 100,00 млн.грн.; 28.06.2013 - 100,00 млн.грн.; 31.07.2013 - 100,00 млн.грн.; 30.08.2013 - 100,00 млн.грн.; 30.09.2013 - 100,00 млн.грн.; 31.10.2013 - 60,00 млн.грн.; 24.11.2013 - 60,00 млн.грн.

Договором про внесення змін від 12.03.2015 сторони доповнили п. 1.1 Кредитного договору №61/09 від 29.12.2009 зазначивши, що на період з 02.03.2015 по 10.06.2015 процентна ставка за користування кредитом становить 21,5% річних.

В подальшому між сторонами неодноразово укладались договори про внесення змін до Кредитного договору №61/09 від 29.12.2009, якими сторони змінювали строк сплати позичальником процентів за користування кредитом, викладаючи відповідний графік погашення відсотків.

Згідно з п. 1.4 Кредитного договору №61/09 від 29.12.2009 в редакції Договору про внесення змін від 26.02.2015 позичальник нараховує та сплачує нараховані проценти за користування кредитом щомісячно в останній робочий день місяця та одночасно з кінцевим строком погашення кредиту. Сторони домовились перенести з лютого-травня 2015 року до 10.06.2015 терміни сплати нарахованих процентів за користування кредитом за січень 2015 року, лютий 2015 року, березень 2015 року, квітень 2015 року, травень 2015 року.

Договором про внесення змін від 26.02.2014 сторони дійшли згоди викласти п. 1.1 Кредитного договору №61/09 від 29.12.2009 у новій редакції, зазначивши, що кредитор надає позичальнику кредит на суму 800 000 000 грн. 00 коп. на строк з 29.12.2009 до 30.11.2015. Погашення кредиту здійснюється за наступним графіком: 30.12.2014 - 66898334 грн. 00 коп.; 30.01.2015 - 67 838 000 грн. 00 коп.; 27.02.2015 - 67 838 000 грн. 00 коп.; 31.03.2015 - 67 838 000 грн. 00 коп.; 30.04.2015 - 67 838 000 грн. 00 коп.; 29.05.2015 - 67 838 000 грн. 00 коп.; 30.06.2015 - 67 838 000 грн. 00 коп.; 31.07.2015 - 67 838 000 грн. 00 коп.; 31.08.2015 - 67 838 000 грн. 00 коп.; 30.09.2015 - 67 838 000 грн. 00 коп.; 30.10.2015 - 67 838 000 грн. 00 коп.; 30.11.2015 - 54 721 666 грн. 00 коп.

Процента ставка за користування кредитом встановлюється на рівні облікової ставки НБУ плюс 2 процентних пункти. Станом на 26.02.2014 процентна ставка становить 8,5%. При зміні облікової ставки НБУ в процесі виконання кредитного договору позичальник з дати набрання чинності нової облікової ставки самостійно перераховує розмір процентної ставки. Базовою кількістю днів для нарахування процентів/пені є фактична кількість днів місяці/фактична кількість днів у році.

Договором про внесення змін від 26.02.2015 сторони дійшли згоди, що погашення кредиту здійснюється позичальником на наступним графіком: 10.06.2015 - 406 088 334 грн. 00 коп.; 30.06.2015 - 67 838 000 грн. 00 коп.; 31.07.2015 - 67 838 000 грн. 00 коп.; 31.08.2015 - 67 838 000 грн. 00 коп.; 30.09.2015 - 67 838 000 грн. 00 коп.; 30.10.2015 - 67 838 000 грн. 00 коп. та 30.11.2015 - 54 721 666 грн. 00 коп.

Згідно з п. 1.4 Кредитного договору №61/09 від 29.12.2009 в редакції Договору про внесення змін від 26.02.2014 позичальник нараховує та сплачує нараховані проценти за користування кредитом щомісячно, в останній робочий день поточного місяця та одночасно з кінцевим строком погашення кредиту.

Згідно з п. 3.2 Кредитного договору №61/09 від 29.12.2009 цей договір вважається укладеним з дати його підписання і діє по 24.11.2010.

Відповідно до п. 3.2 Кредитного договору №61/09 від 29.12.2009 в редакції Договору про внесення змін від 09.04.2010 строк дії договору встановлено по 24.11.2013.

Згідно з п. 4.2 Кредитного договору №61/09 від 29.12.2009 в редакції Договору про внесення змін від 28.11.2012 кредитний договір набирає чинності з дня його підписання і діє до повного виконання зобов'язань за цим договором.

13.05.2014 між Національним банком України (кредитор) та Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» (позичальник) укладено Кредитний договір № 12/09/5, відповідно до умов якого кредитор надає позичальнику кредит у розмірі 2 000 000 000 грн. 00 коп. на строк з 13.05.2014 до 30.12.2016 включно шляхом збільшення ліміту за відкритою кредитною лінією відповідно до кредитного договору №12/09 від 16.02.2009. Процента ставка за користування кредитом не підлягає коригуванню, її розмір встановлюється на рівні подвійної облікової ставки НБУ та становить 19% річних.

Додатковим договором № 1 від 28.05.2014 до Кредитного договору №12/09/5 від 13.05.2014 сторони дійшли згоди, що розмір процентної ставки становить 14,25% річних.

Відповідно до п. 1.2 Кредитного договору №12/09/5 від 13.05.2014 повернення кредиту здійснюється за графіком: 26.06.2014 - 64 516 129 грн. 03 коп.; 31.07.2014 - 64 516129 грн. 03 коп.; 29.08.2014 - 64 516 129 грн. 03 коп.; 30.09.2014 - 64 516 129 грн. 03 коп.; 31.10.2014 - 64 516 129 грн. 03 коп.; 28.11.2014 - 64 516 129 грн. 03 коп.; 30.12.2014 - 64 516 129 грн. 03 коп.; 30.01.2015 - 64 516 129 грн. 03 коп.; 27.02.2015 - 64 516 129 грн. 03 коп.; 31.03.2015 - 64 516 129 грн. 03 коп.; 30.04.2015 - 64 516 129 грн. 03 коп.; 29.05.2015 - 64 516 129 грн. 03 коп.; 30.06.2015 - 64 516 129 грн. 03 коп.; 31.07.2015 - 64 516 129 грн. 03 коп.; 31.08.2015 - 64 516 129 грн. 03 коп.; 30.09.2015 - 64 516 129 грн. 03 коп.; 30.10.2015 - 64 516 129 грн. 03 коп.; 30.11.2015 - 64 516 129 грн. 03 коп.; 30.12.2015 - 64 516 129 грн. 03 коп.; 29.01.2016 - 64 516 129 грн. 03 коп.; 29.02.2016 - 64 516 129 грн. 03 коп.; 31.03.2016 - 64 516 129 грн. 03 коп.; 29.04.2016 - 64 516 129 грн. 03 коп.; 31.05.2016 - 64 516 129 грн. 03 коп.; 30.06.2016 - 64 516 129 грн. 03 коп.; 29.07.2016 - 64 516 129 грн. 03 коп.; 31.08.2016 - 64 516 129 грн. 03 коп.; 30.09.2016 - 64 516 129 грн. 03 коп.; 31.10.2016 - 64 516 129 грн. 03 коп.; 30.11.2016 - 64 516 129 грн. 03 коп.; 30.12.2016 - 64 516 129 грн. 10 коп. Базова кількість днів для нарахування процентів є фактична кількість днів у місяці/фактична кількість днів у році.

Додатковим договором № 2 від 04.06.2014 до Кредитного договору №12/09/5 від 13.05.2014 сторони дійшли згоди, що повернення кредиту здійснюється відповідно до графіку - 30.12.2016 - 2 000 000 000 грн. 00 коп.

Відповідно до п. 1.4 Кредитного договору №12/09/5 від 13.05.2014 позичальник нараховує та сплачує нараховані проценти за користування кредитом щомісячно в останній робочий день поточного місяця та одночасно з кінцевим строком погашення кредиту.

Відповідно до п. 1.4 Кредитного договору №12/09/5 від 13.05.2014 в редакції Додаткового договору № 5 від 26.02.2015 позичальник нараховує та сплачує нараховані проценти за користування кредитом щомісячно в останній робочий день місяця та одночасно з кінцевим строком погашення кредиту. Сторони домовились перенести з лютого 2015 - травня 2015 року до 10.06.2015 терміни сплати нарахованих процентів за користування кредитом за січень 2015 року, лютий 2015 року, березень 2015 року, квітень 2015 року, травень 2015 року.

Статтею 3 Кредитного договору №12/09/5 від 13.05.2014 сторони погодили, що кредитний договір вважається укладеним з дати його підписання та діє до повного виконання сторонами, взятих на себе зобов'язань.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

У відповідності до норм статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з нормами частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 1056-1 Цивільного кодексу України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Судом встановлено, що позивач належним чином виконав свої зобов'язання за Кредитним договором №61/09 від 29.12.2009, надавши позичальнику кредит у розмірі 800 000 000 грн. 00 коп., що підтверджується долученими позивачем до позовної заяви меморіальними ордерами та банківськими виписками з рахунку позичальника.

Крім того, судом встановлено, що позивач належним чином виконав свої зобов'язання за Кредитним договором №12/09/5 від 13.05.2014, надавши позичальнику кредит у розмірі 2 000 000 000 грн. 00 коп., що підтверджується долученими позивачем до позовної заяви меморіальними ордерами та банківськими виписками з рахунку позичальника.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договором про внесення змін від 26.02.2015 до Кредитного договору №61/09 від 29.12.2009 сторони дійшли згоди, що погашення кредиту здійснюється позичальником на наступним графіком: 10.06.2015 - 406 088 334 грн. 00 коп.; 30.06.2015 - 67 838 000 грн. 00 коп.; 31.07.2015 - 67 838 000 грн. 00 коп.; 31.08.2015 - 67 838 000 грн. 00 коп.; 30.09.2015 - 67 838 000 грн. 00 коп.; 30.10.2015 - 67 838 000 грн. 00 коп. та 30.11.2015 - 54 721 666 грн. 00 коп.

Додатковим договором № 2 від 04.06.2014 до Кредитного договору №12/09/5 від 13.05.2014 сторони дійшли згоди, що повернення кредиту здійснюється відповідно до графіку - 30.12.2016 - 2 000 000 000 грн. 00 коп.

Судом встановлено, що позичальник (Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Фінансова ініціатива») не виконав своїх зобов'язань за вказаними кредитними договорами в частині повернення кредиту (докази протилежного в матеріалах справи відсутні), у зв'язку з чим у позичальника виникла заборгованість за Кредитним договором №61/09 від 29.12.2009 у розмірі 800 000 000 грн. 00 коп. та заборгованість за Кредитним договором №12/09/5 від 13.05.2014 у розмірі 2 000 000 000 грн. 00 коп.

Згідно з п. 1.4 Кредитного договору №61/09 від 29.12.2009 в редакції Договору про внесення змін від 26.02.2014 позичальник нараховує та сплачує нараховані проценти за користування кредитом щомісячно, в останній робочий день поточного місяця та одночасно з кінцевим строком погашення кредиту.

Відповідно до п. 1.4 Кредитного договору №12/09/5 від 13.05.2014 позичальник нараховує та сплачує нараховані проценти за користування кредитом щомісячно в останній робочий день поточного місяця та одночасно з кінцевим строком погашення кредиту.

Відповідно до п. 1.4 Кредитного договору №12/09/5 від 13.05.2014 в редакції Додаткового договору № 5 від 26.02.2015 позичальник нараховує та сплачує нараховані проценти за користування кредитом щомісячно в останній робочий день місяця та одночасно з кінцевим строком погашення кредиту. Сторони домовились перенести з лютого 2015 - травня 2015 року до 10.06.2015 терміни сплати нарахованих процентів за користування кредитом за січень 2015 року, лютий 2015 року, березень 2015 року, квітень 2015 року, травень 2015 року.

Судом встановлено, що за період з 01.01.2015 по 23.06.2015 позивачем було нараховано позичальнику проценти за користування кредитом за Кредитним договором №12/09/5 від 13.05.2014 у розмірі 135 863 013 грн. 70 коп., та за період з 01.01.2015 по 23.05.2015 проценти за користування кредитом за Кредитним договором №61/09 від 29.12.2009 у розмірі 77 654 794 грн. 51 коп. (відповідно до розрахунку процентів, долученого позивачем до позовної заяви).

Перевіривши наданий позивачем розрахунок процентів, суд дійшов висновку в його обґрунтованості.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів сплати позичальником процентів за Кредитним договором №61/09 від 29.12.2009 та за Кредитним договором №12/09/5 від 13.05.2014, суд дійшов висновку, що заборгованість позичальника (Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Фінансова ініціатива») за Кредитним договором №12/09/5 від 13.05.2014 зі сплати процентів становить 135 863 013 грн. 70 коп. та заборгованість позичальника (Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Фінансова ініціатива») за Кредитним договором №61/09 від 29.12.2009 зі сплати процентів становить 77 654 794 грн. 51 коп.

Крім того, згідно з п. 2.2.10 Кредитного договору №61/09 від 29.12.2009 у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань, передбачених цим договором, кредитор має право стягувати штраф у розмірі 30 000 грн. 00 коп.

Згідно з п. 2.2.9 Кредитного договору №12/09/5 від 13.05.2014 кредитор має право у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань, передбачених цим договором, стягнути з позичальника штраф у сумі 30 000 грн. 00 коп.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

З огляду на невиконання позичальником своїх зобов'язань за Кредитним договором №61/09 від 29.12.2009 та Кредитним договором №12/09/5 від 13.05.2014 щодо повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом, обґрунтованим є нарахування позивачем штрафу в порядку п. 2.2.10 Кредитного договору №61/09 від 29.12.2009 та п. 2.2.9 Кредитного договору №12/09/5 від 13.05.2014.

Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку, що у зв'язку з невиконанням позичальником (Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Фінансова ініціатива») своїх зобов'язань за вказаними кредитними договорами (в частині повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом) у позичальника виникла заборгованість у розмірі 877 654 794 грн. 51 коп. за Кредитним договором №61/09 від 29.12.2009 (800 000 000 грн. 00 коп. заборгованості за кредитом та 77 654 794 грн. 51 коп. заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом) та заборгованість у розмірі 2 135 863 013 грн. 70 коп. за Кредитним договором №12/09/5 від 13.05.2014 (2 000 000 000 грн. 00 коп. заборгованості за кредитом та 135 863 013 грн. 70 коп. заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом).

Крім того, позичальник зобов'язаний сплатити на користь позивача штраф у розмірі 30 000 грн. 00 коп. відповідно до п. 2.2.9 Кредитного договору №12/09/5 від 13.05.2014 та штраф у розмірі 30000 грн. 00 коп. відповідно до п. 2.2.10 Кредитного договору №61/09 від 29.12.2009.

Відповідачем та третьою особою під час розгляду справи не було надано будь-яких заперечень щодо вказаних розмірів заборгованості за кредитними договорами, в тому числі щодо сум заборгованості та правильності нарахування процентів за користування кредитом.

При цьому, судом встановлено, що до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвест-Сервіс» з позовом до Національного банку України, в якому позивач просив: 1) визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неприйняття рішення стосовно поданих клопотань Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ФІНАНСОВА ІНІЦІАТИВА» щодо продовження строку користування кредитами та не внесення змін до: - кредитного договору від 12 листопада 2014 року № 248/11-14/кт;- кредитного договору від 06 листопада 2014 року № 247/11 -14/кт;- кредитного договору від 08 жовтня 2014 року № 221/10-14/кт;- кредитного договору від 19 вересня 2014 року № 213/09-14/кт;- кредитного договору від 20 червня 2014 року № 171/06-14/кт;- кредитного договору від 27 травня 2014 року № 154/06-14/кт;- кредитного договору від 21 березня 2014 року № 18;- кредитного договору від 06 травня 2014 року № 38;- кредитного договору від 29 грудня 2009 року № 61/09;- кредитного договору від 14 серпня 2008 року № 38/08-08/СТ;- кредитного договору від 21 травня 2008 року № 16/05-08/СТ;- кредитного договору від 23 жовтня 2008 року № 52;- кредитного договору від 04 червня 2014 року № 12/09/6;- кредитного договору від 13 травня 2014 року № 12/09/5;- кредитного договору від 23 лютого 2009 року № 12/09/3;- кредитного договору від 20 лютого 2009 року № 12/09/2; 2) визнати протиправною та скасувати постанову Національного банку України від 23 червня 2015 року № 408 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ФІНАНСОВА ІНІЦІАТИВА» до категорії неплатоспроможних».

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.10.2016 у справі №826/11415/16 позов задоволено повністю.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.12.2016 у справі №826/11415/16 постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.10.2016 у справі №826/11415/16 скасовано; прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13.04.2017 у справі №826/11415/16 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20.12.2016 скасовано; постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.10.2016 у справі №826/11415/16 залишено в силі.

Постановою Верховного Суду від 31.07.2018 у справі №826/11415/16 скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 5 жовтня 2016 року, постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2016 року та ухвалу Вищого адміністративного суду України від 13 квітня 2017 року у справі № 826/11415/16 (провадження № К/800/1640/17); провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності НБУ щодо неприйняття рішення стосовно поданих клопотань про продовження строку користування кредитами та невнесення змін до кредитних договорів закрито, роз'яснивши право звернення із цими позовними вимогами до суду господарської юрисдикції; справу № 826/11415/16 в частині позовних вимог про визнання протиправною та скасування постанови Правління Національного банку України від 23 червня 2015 року №408 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Фінансова ініціатива" до категорії неплатоспроможних" передано на розгляд до суду першої інстанції - Окружного адміністративного суду міста Києва.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У відповідності до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Судом встановлено, що 29.12.2009 між Національним банком України (іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Станіславська торгова компанія» (іпотекодавець) укладено Іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуд Л.М., зареєстрований в реєстрі за № 2370, який забезпечуються вимоги іпотекодержателя, що випливають з Кредитного договору №61/09 від 29.12.2009 (копії договору долучені до звітів про ринкову вартість предмету іпотеки).

Договором № 3 від 19.08.2014 сторони внесли доповнення до Іпотечного договору від 29.12.2009, зазначивши, що вказаним іпотечним договором також забезпечуються вимоги іпотекодержателя, що випливають з Кредитного договору №12/09/5 від 13.05.2014.

Відповідно до п. 5 Іпотечного договору від 29.12.2009 предметом іпотеки, загальною ринковою вартістю 12 202 498 грн. 00 коп., є адміністративні та складські приміщення загальною площею 523,6 кв.м., що знаходяться за адресою: Івано-Франківська обл., м. Івано-Франківськ, вул. Орлика Пилипа (вул. Васильєва, вул. Володимира Великого), буд. 4.

Відповідно до п. 9 Іпотечного договору від 29.12.2009 вартість предмета іпотеки за погодження сторін складає 12 202 498 грн. 00 коп.

Відповідно до п. 15.8 Іпотечного договору від 29.12.2009 іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку, якщо в момент настання термінів виконання якого-небудь зобов'язання, передбаченого кредитним договором, воно не буде виконано.

Згідно з п. 15.10 Іпотечного договору від 29.12.2009 у разі звернення стягнення на предмет застави за умовами цього договору іпотекодержатель має право задовольнити за рахунок предмету іпотеки свої вимоги у повному обсязі, що визначаються на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, винагороди та інші платежі, відшкодування збитків, неустойки, витрати на утримання предмета іпотеки, а також на здійснення забезпечених іпотекою вимог.

Відповідно до п. 20 Іпотечного договору від 29.12.2009 звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється у випадках, передбачених умовами цього договору, відповідно до ст. 24 та розділу V Закону України «Про іпотеку» на підставі рішення суду або на підставі виконавчого напису нотаріуса або згідно з п. 2.4 цього договору.

У разі невиконання зобов'язання забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором (ст. 589 ЦК України). Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1. ст. 590 ЦК України).

Частиною 6 статті 3 Закону України «Про іпотеку» визначено, що у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.

У відповідності до частини 1 статті 7 Закону України «Про іпотеку», за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Згідно з статтею 11 вищевказаного закону, майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки. У разі задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки майновий поручитель набуває права кредитора за основним зобов'язанням.

Відповідно до ст. 35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку. Вимога, встановлена частиною першою цієї статті, не перешкоджає іпотекодержателю здійснювати свої права, визначені статтею 12 цього Закону, без попереднього повідомлення іпотекодавця, якщо викликана таким повідомленням затримка може спричинити знищення, пошкодження чи втрату предмета іпотеки.

Судом встановлено, що 06.04.2017 позивач направив на адресу позичальника (Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Фінансова ініціатива») письмове повідомлення-вимогу щодо усунення порушень за Кредитним договором №61/09 від 29.12.2009 та за Кредитним договором №12/09/5 від 13.05.2014 (вих. № 18-0013/24987 від 05.04.2017), в якому вказав на те, що заборгованість позичальника за Кредитним договором №61/09 від 29.12.2009 становить 877 684 794 грн. 51 коп. (заборгованість за кредитом - 800000000 грн. 00 коп., заборгованість по процентам - 77 654 794 грн. 51 коп., штраф - 30 000 грн. 00 коп.) та заборгованість за Кредитним договором №12/09/5 від 13.05.2014 становить 2 135 893 013 грн. 70 коп. (заборгованість за кредитом - 2 000 000 000 грн. 00 коп., заборгованість по процентам - 135 863 013 грн. 70 коп., штраф - 30000 грн. 00 коп.), у зв'язку з чим позивач вимагав від позичальника сплати вказаної суми заборгованості не пізніше 30 календарних днів з дня направлення даної вимоги.

Крім того, судом встановлено, що 06.04.2017 позивач направив на адресу відповідача (іпотекодавця) письмове повідомлення-вимогу щодо усунення порушень за Кредитним договором №61/09 від 29.12.2009 та за Кредитним договором №12/09/5 від 13.05.2014 (вих. № 18-0013/24988 від 05.04.2017), в якому вказав на те, що заборгованість позичальника за Кредитним договором №61/09 від 29.12.2009 становить 877684794 грн. 51 коп. (заборгованість за кредитом - 800 000 000 грн. 00 коп., заборгованість по процентам - 77 654 794 грн. 51 коп., штраф - 30 000 грн. 00 коп.) та заборгованість за Кредитним договором №12/09/5 від 13.05.2014 становить 2 135 893 013 грн. 70 коп. (заборгованість за кредитом - 2 000 000 000 грн. 00 коп., заборгованість по процентам - 135 863 013 грн. 70 коп., штраф - 30 000 грн. 00 коп.), у зв'язку з чим позивач вимагав від відповідача сплати вказаної суми заборгованості не пізніше 30 календарних днів з дня направлення даної вимоги (так як зобов'язання позичальника за вказаними кредитними договорами були забезпечені іпотекою на підставі Іпотечного договору від 29.12.2009, укладеного між позивачем та відповідачем), та повідомив відповідача про те, що у випадку невиконання цієї вимоги банк зверне стягнення на предмет іпотеки.

У відповідності до статті 39 Закону України «Про іпотеку», у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Згідно зі статтею 41 Закону України «Про іпотеку», реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог цього закону.

Частиною 2 статті 43 Закону України «Про іпотеку» визначено, що початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо вони не досягли згоди, - на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність, при цьому початкова ціна продажу майна не може бути нижчою за 90 відсотків його вартості, визначеної шляхом його оцінки.

Таким чином, якщо господарський суд визнає обґрунтованими позовні вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки, то у резолютивній частині рішення суду має бути встановлено та зазначено початкову ціну реалізації предмета іпотеки.

З урахуванням положення частини шостої статті 38 Закону України "Про іпотеку" ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а у разі відсутності такої згоди - на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

У випадку застосування процедури продажу предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів, навіть за наявності згоди сторін щодо початкової ціни продажу предмета іпотеки, початкова ціна такого продажу повинна бути встановлена на підставі висновку суб'єкта оціночної діяльності про оцінку майна, оскільки відповідно до частини другої статті 43 Закону України "Про іпотеку" початкова ціна продажу не може бути нижчою за 90 відсотків вартості майна, визначеної шляхом його оцінки.

Відповідно до п. 9 Іпотечного договору від 29.12.2009 вартість предмета іпотеки за погодження сторін складає 12 202 498 грн. 00 коп.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції.

Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України") і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Так, у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

При цьому, у рішенні Суду у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Суд зазначає, що з метою визначення ринкової вартості предмета іпотеки за Іпотечним договором від 29.12.2009 ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.09.2017 призначено у справі № 910/11361/17 судову оціночно-будівельну експертизу, на вирішення якої поставлено питання: яка ринкова вартість об'єкта нерухомого майна - адміністративні і складські приміщення загальною площею 523,6 м.кв., що знаходиться за адресою: Івано-Франківська область, м. Івано-Франківськ, вул. Пилипа Орлика (вул. Васильєва, вул. Володимира Великого), буд. 4?

Однак, з огляду на те, що відповідачем у даній справі не було проведено оплату експертизи, матеріали справи №910/11361/17 повернулись до Господарського суду міста Києва, а ухвала суду від 18.09.2017 залишилась без виконання.

Водночас, відповідно до Звіту про оцінку нежитлової нерухомості - адміністративно-складських приміщень літ. А, загальною площею 523,6 кв.м., що розташовані за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Пилипа Орлика, буд. 4, складеного станом на 20.02.2017 суб'єктом оціночної діяльності - Товариством з обмеженою відповідальністю «Консалтингова компанія «Увекон» (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності №583/16 від 01.08.2016), ринкова вартість вказаного об'єкту оцінки становить 5 443 800 грн. 00 коп. (копія Звіту долучена позивачем до матеріалів справи).

У рецензії на вказаний звіт, складеній Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвесткон», зазначено, що у відповідності до п. 67 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна та майнових прав», затвердженого постановою КМУ від 10.09.2003 № 1440, звіт класифікується як такий, що в цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки і може використовуватись з метою, визначеною у звіті.

Однак, суд не приймає у якості належного та допустимого доказу вказаний звіт суб'єкта оціночної діяльності щодо визначення ринкової вартості предмета іпотеки за Іпотечним договором від 29.12.2009 з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України ці дані встановлюються, зокрема, висновками експертів.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Згідно зі ст. 104 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» датою оцінки є дата, за станом на яку здійснюються процедури оцінки майна та визначається вартість майна. Нормативно-правовими актами з оцінки майна можуть бути передбачені строки дії звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) від дати оцінки або дати її затвердження (погодження) замовником.

Так, у вказаному звіті зазначено, що датою оцінки є 20.02.2017.

Водночас, як приклади об'єктів нерухомості, які були використані суб'єктом оціночної діяльності для визначення ринкової вартості предмета іпотеки, оцінювачем долучено до звіту оголошення про продаж аналогічних об'єктів від 04.03.2017, від 23.02.2017, від 07.03.2017, тобто датовані пізніше дати оцінки.

Крім того, у Звіті про оцінку, наданому позивачем, зазначено, що строк дії звіту становить 12 місяців, з огляду на що, враховуючи що звіт було складено 20.02.2017, строк дії вказаного звіту станом на дату розгляду справи у суді закінчився.

Також, у Звіті про оцінку, наданому позивачем, зазначено, що технічні характеристики об'єктів оцінки прийняті на підставі наданої замовником (НБУ) документації; використані при проведенні оцінки об'єктів дані, одержані від замовника, приймаються як достовірні. Доступ для ідентифікації і фото фіксації для виконавця був організований частково. З причин н обмеженого доступу вся інформація стосовно технічного стану, внутрішніх перепланувань та наявності інженерних комунікацій прийнята від замовника на основі наданих ним документів.

Наведене свідчить про те, що оцінка предмета іпотеки, ринкова вартість якої визначена на рівні 5 443 800 грн. 00 коп. та вказана у звіті, наданому позивачем, проводилась суб'єктом оціночної діяльності без повного огляду предмета іпотеки (об'єкта оцінки) та на підставі наданої позивачем інформації (зокрема, суб'єктом оціночної діяльності було здійснено огляд та фото фіксацію лише зовні об'єкта оцінки - відповідно до протоколу огляду об'єкту нерухомості від 02.03.2017 та листа суб'єкта оціночної діяльності).