донецький апеляційний господарський суд

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

Е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

Постанова

Іменем України

05.09.2018 року справа №913/1378/16

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий: судді: при секретарі судового засідання За участю представників сторін: від апелянта від боржника керуючий санацією від інших кредиторів

Мартюхіна Н.О. Геза Т.Д., Дучал Н.М. Єлфімовій Ю.О. не з'явились; не з'явились; арбітражний керуючий Лобода В.О. - за посвідченням №1132 від 12.07.2013 року; не з'явились;

розглянувши апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Асгард Фінанс", м. Київ

на ухвалу Господарського суду

Луганської області

від

18.06.2018 року

у справі за заявою боржника керуючий санацією про

№913/1378/16 (суддя Палей О.С.) Публічного акціонерного товариства "Луганський ливарно-механічний завод", м. Сєвєродонецьк Луганської області Лобода В.О., м. Новодружеськ Луганської області банкрутство

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 18.06.2018 року у справі №913/1378/16 закрито провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Луганський ливарно-механічний завод" (далі за текстом - ПАТ "Луганський ливарно-механічний завод").

Не погодившись з ухвалою, постановленою судом першої інстанції, до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "Асгард Фінанс" (далі за текстом - ТОВ "Асгард Фінанс"), в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Луганської області від 18.06.2018 року у справі №913/1378/16 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Звертаючись до суду з апеляційною скаргою, заявник посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне встановлення обставин, що мають значення для справи, та на невідповідність висновків, викладених в оскаржуваному судовому акті, обставинам справи. Зазначає про помилковість висновку суду про закриття провадження у справі про банкрутство ПАТ "Луганський ливарно-механічний завод" з підстав знаходження всіх майнових активів та первинної-фінансової документації боржника на тимчасово окупованій території, що свідчить про відсутність подальших перспектив для його реалізації у встановленому Законом порядку з метою задоволення вимог кредиторів, оскільки вичерпний перелік підстав для здійснення таких процесуальних дій як закриття провадження у справі наведено в ч. 1 ст. 83 Закону України "про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", однак такої підстави цією статтею не передбачено.

На думку скаржника у даному випадку можливо продовжувати проведення процедури банкрутства, зокрема провести інвентаризацію майна боржника, зважаючи на постійне місцезнаходження двох членів інвентаризаційної комісії у м. Луганську та наявність у останніх доступу до документації заводу. Однак, мотиви закриття провадження у справі, наведені у оскаржуваному судовому акті, як зазначає апелянт, пов'язані виключно з неналежним виконання своїх обов'язків згаданими особами (членами інвентаризаційної комісії), в тому числі керуючим санацією Лобода В.О.

На підтвердження своєї правової позиції апелянт наводить висновки, викладені в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду при розгляді справи №22/63б, а також в постанові Донецького апеляційного господарського суду у справі №45/14б, згідно з обставинам у яких майно боржника також перебувало на території непідконтрольній Українській владі, але судами не висловленно позиції стосовно обмежень щодо реалізації майна на території АТО та можливість його продажу в загальному порядку.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.07.2018 року для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів, яку визначено у наступному складі: Мартюхіна Н.О. - головуючий, судді Геза Т.Д., Дучал Н.М.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 06.07.2018 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Асгард Фінанс" на ухвалу Господарського суду Луганської області від 18.06.2018 у справі №913/1378/16; встановлено сторонам строк для подання відзиву з доказами його надсилання апелянту в порядку ст. 263 ГПК України до 26.07.2018.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 06.07.2018 року розгляд апеляційної скарги ТОВ "Асгард Фінанс" на ухвалу Господарського суду Луганської області від 18.06.2018 року у справі №913/1378/16 призначено на 29.08.2018 року об 11 год. 00 хв.

У відзиві на апеляційну скаргу, який надійшов на адресу апеляційного суду 05.09.2018 року від керуючого санацією ПАТ "Луганський ливарно-механічний завод", арбітражний керуючий Лобода В.О. заперечує проти задоволення апеляційної скарги з підстав її необґрунтованості, вважає висновок суду щодо підстав для закриття провадження законним та обґрунтованим. Вважає, що знаходження майна боржника на тимчасово окупованій території унеможливлює здійснення призначеним судом ліквідатором визначених Законом про банкрутство заходів щодо інвентаризації, оцінки, організації торгів та реалізації майна боржника, що зводить на нівець сам зміст судової процедури банкрутства. Вказує про помилковість доводів апеляційної скарги щодо відсутності підстав для закриття провадження у даній справі про банкрутство, оскільки перелік таких підстав не є вичерпним.

Крім того, керуючий санацією Лобода В.О. стверджує про безпідставність порушення провадження у справі про банкрутство ПАТ "Луганський ливарно-механічний завод" як такого в цілому, а свій висновок грунтує на таких підставах:

1) Відсутнє рішення власника майна про звернення до господарського суду із заявою про відкриття справи про банкрутство, що суперечить приписам ч. 3 ст. 11 Закону про банкрутство. Зокрема, у даному випадку заявник звернувся із заявою про відкриття провадження у справі на підставі рішення Наглядової ради, яка не компетентна приймати таке рішення. Єдиним органом управління акціонерного товариства правомочним приймати рішення щодо припинення товариства є Загальні збори акціонерів. Одна таке рішення найвищим органом управління не приймалось.

2) Суд першої інстанції помилково послався на те, що боржником надано достатньо доказів на підтвердження тих обставин, що задоволення вимог одного або кілької кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності), оскільки надана боржником інформація щодо балансу його активів та пасивів, яку суд вважав достатньої, стосується тільки діяльності боржника, яка створилась після його переміщення з м. Луганськ до м. Сєвєродонецьк. Проте, відомості щодо майна, яке залишилось на території, до якої у боржника відсутній доступ (м. Луганськ), зазначені на підставі неповної документації, що не може бути безспірним доказом погіршення майнового та фінансового стану боржника до стану неплатоспрмоможності, а є тільки суб'єктивним припущенням.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 29.08.2018 року оголошено перерву у судовому засіданні у справі №913/1378/16 до 05.09.2018 року о 10 год. 30 хв.

До початку розгляду апеляційної скарги по суті інші кредитори та боржник не скористались своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу та не надали його до суду.

05.09.2018 року у судовому засіданні апеляційної інстанції був присутній керуючий санацією ПАТ "Луганський ливарно-механічний завод" - арбітражний керуючий Лобода В.О., який заперечував проти задоволення апеляційної скарги з підстав викладених у відзиві, просив суд залишити ухвалу Господарського суду Луганської області від 18.06.2018 року у справі №913/1378/16 залишити без змін.

Уповноважені представники апелянта - ТОВ "Асгард Фінанс", інших кредиторів та боржника у судове засідання апеляційної інстанції, яке призначене на 05.09.2018 року, не з'явились, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причину неявки суд не повідомили, своїм правом на участь у суді апеляційної інстанції не скористались.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України, неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Зважаючи на те, що в матеріалах справи містяться докази повідомлення всіх учасників судового процесу, а також те, що явка сторін не визнавалася судом обовязковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності вказаних сторін у справі, у звязку з чим переходить до її розгляду по суті.

Межі перегляду справи в апеляційній інстанції, згідно ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України, полягають в тому, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи, правильність застосування місцевим судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду зазначає наступне.

Як встановлення судом першої інстанції, не оспорюється учасниками справи, та підтверджується матеріалами справи, дослідженими судом апеляційною інстанції:

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 18.01.2017 року порушено провадження у справі №913/1378/16 про банкрутство ПАТ "Луганський ливарно-механічний завод" на підставі ч. 5 ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника; розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Лободу В. О.

23.01.2017 року на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет оприлюднено повідомлення про порушення справи про банкрутство ПАТ "Луганський ливарно-механічний завод".

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 05.07.2017 року затверджено реєстр вимог кредиторів у наступному складі:

- ПП "Донбас-Бізнес", м. Сєвєродонецьк, в сумі 3032216,46 грн. основного боргу (четверта черга);

- УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області в сумі 6923742,66 грн. (четверта черга);

- ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області в сумі 788850,12 грн., в тому числі - 784620,62 грн. (третя черга) та 4229,50 грн. (шоста черга);

- ПАТ "Перший український міжнародний банк" у загальному розмірі 49088338,95 грн. (четверта черга);

- забезпечені заставою вимоги ПАТ "Перший український міжнародний банк" на суму 5000000,00 грн. і відомості про майно, яке знаходиться в заставі у кредитора згідно Договору застави товарів в обороті №01.13/ТОВ від 21.05.2013 року, з Додатковими угодами до нього, та Договору застави товарів в обороті №17.12/13/ТОВ від 21.05.2013 року, з Додатковими угодами до нього.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 18.10.2017 року здійснено заміну кредитора - ПАТ "Перший український міжнародний банк", його правонаступником - ТОВ "Асгард Фінанс".

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 29.11.2017 року припинено процедуру розпорядження майном боржника та звільнено арбітражного керуючого Лободу В.О. від виконання ним повноважень розпорядника майна ПАТ "Луганський ливарно-механічний завод"; введено процедуру санації ПАТ "Луганський ливарно-механічний завод", строком на шість місяців до 29.05.2018 року; призначено керуючим санацією арбітражного керуючого Лободу В.О., інше.

04.12.2017 року на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет оприлюднено повідомлення про введення процедури ПАТ "Луганський ливарно-механічний завод".

05.03.2018 року керуючий санацією Лобода В.О. надав до господарського суду першої інстанції звіт про виконану ним роботу, з якого слідує, що у зв'язку з великим обсягом майна, відсутністю первинної документації (знищена в результаті пожежі, яка сталася 21.08.2014 внаслідок артилерійського обстрілу території ПАТ "Луганський ливарно-механічний завод"), необхідністю оформлення актів вибуття, замалої кількості членів інвентаризаційної комісії, було видано наказ №3/1 від 31.01.2018 року про продовження строків проведення інвентаризації до 30.03.2018 року. Керуючий санацією у своєму звіті зазначив, що інші потенційні інвестори заяви на участь у санації на дату надання звіту, в строк встановлений судом, не надавали. Єдиний потенційний інвестор - High guality industries s.r.o. також не надав керуючому санацією свої пропозиції щодо санації боржника. Враховуючи такі обставини, керуючий санацією зазначив, що на дату надання звіту не є можливим розробити план санації ПАТ "Луганський ливарно-механічний завод" та надати його на схвалення комітету кредиторів.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 05.03.2018 року зобов'язано керуючого санацією Лободу В.О. надати суду розроблений план санації попередньо розглянутий та схвалений комітетом кредиторів.

04.06.2018 року керуючим санацією надано до суду документи, які підтверджують неможливість подальшого проведення процедури санації, а також протокол засідання комітету кредиторів №5 від 30.05.2018 року про звернення до суду із клопотанням про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Господарський суд Луганської області ухвалою від 18.06.2018 року провадження у справі №913/1378/16 закрив на підставі ст. 83 Закону про банкрутство, при цьому мотивував свій висновок встановленими обставинами знаходження майнових активів боржника на тимчасово окупованій території, що, за висновком суду першої інстанції, унеможливлює це майно у встановленому законом порядку та призводить до наслідку неможливості погашення визнаних судом вимог кредиторів інакше, ніж через процедуру списання непогашених боргів. Відтак судом констатовано, що ПАТ "Луганський ливарно-механічний завод" понесе індивідуальний та надмірний тягар у вигляді його вимушеної ліквідації як господарюючого суб'єкта, який після звільнення тимчасово окупованих територій може бути збережений як повноцінний суб'єкт господарювання на всій підконтрольній Україні території.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені в апеляційній скарзі доводи, розглянувши справу з урахуванням меж перегляду визначених у ст. 269 ГПК України, колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, ухвала суду першої інстанції підлягає зміні, а провадження у справі №913/1378/16 про банкрутство ПАТ "Луганський ливарно-механічний завод"- закриттю, але не з мотивів наведених судом першої інстанції, а з мотивів наведених у даній постанові та вихоядячи з таких підстав.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі за текстом - Закон про банкрутство).

Статтею 9 Закону про банкрутство передбачено, що справи про банкрутство розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Згідно вимог ст. 1 Закону про банкрутство, боржник - юридична особа - суб'єкт підприємницької діяльності або фізична особа за зобов'язаннями, які виникли у фізичної особи у зв'язку зі здійсненням нею підприємницької діяльності, неспроможний виконати протягом трьох місяців свої грошові зобов'язання після настання встановленого строку їх виконання, які підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, та постановою про відкриття виконавчого провадження, якщо інше не передбачено цим Законом.

Неплатоспроможність - неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через відновлення його платоспроможності.

Донецький апеляційний господарський суд, переглядаючи ухвалу Господарського суду Луганської області від 18.06.2018 року у справі №913/1378/16 про закриття провадження у справі як процесуальний документ, який є за своєю правовою природою є судовим рішенням, яке підсумовує хід справи про банкрутство, в апеляційному порядку, виходить також із необхідності дослідження обставини дотримання заявником вимог ст. 11 Закону про банкрутство щодо проведення дій під час звернення до суду із заявою про порушення справи про банкрутство на підставі цієї сатті та надає оцінку обгрунтованості порушення провадження у даній справі про банкрутство.

Вимоги до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство унормовано ст. 11 Закону про банкрутство, ч. 1 якої встановлено, що заява про порушення провадження у справі про банкрутство подається боржником або кредитором у письмовій формі та повинна містити: найменування господарського суду, до якого подається заява; ім'я або найменування боржника, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи та реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності); ім'я або найменування кредитора, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи та реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності); виклад обставин, що є підставою для звернення до суду; перелік документів, що додаються до заяви.

Загальні вимоги до заяви про порушення справи про банкрутство визначено ч. 2 вказаної статті, зокрема, до заяви про порушення справи про банкрутство додаються докази того, що сума безспірних вимог кредитора (кредиторів) сукупно становить не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати; рішення суду про задоволення вимог кредитора, що набрало законної сили; відповідна постанова державного виконавця або приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження з виконання вимог кредитора; докази того, що сума вимог кредитора (кредиторів) не забезпечена повністю заставою майна боржника (за наявності застави).

Перелік документів, які також повинні бути додані до заяви боржника визначено ч. 3 ст. 11 Закону про банкрутство, а саме: установчі документи боржника - юридичної особи; бухгалтерський баланс боржника на останню звітну дату; перелік кредиторів боржника, вимоги яких визнаються боржником, із зазначенням загальної суми грошових вимог усіх кредиторів, а також щодо кожного кредитора - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків (за наявності), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором; перелік майна боржника із зазначенням його балансової вартості та місцезнаходження, а також загальна балансова вартість майна; перелік майна, що перебуває у заставі або є обтяженим у інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кредиторів, на користь яких вчинено обтяження майна боржника, їх ім'я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційні коди юридичних осіб або реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), суми їх грошових вимог, підстави виникнення зобов'язань, а також строки їх виконання згідно із законом або договором; довідка органів приватизації (органів, уповноважених управляти об'єктами державної власності) стосовно наявності або відсутності на балансі підприємства, щодо якого порушено справу про банкрутство, державного майна, що в процесі приватизації (корпоратизації) не увійшло до його статутного капіталу; перелік осіб, що мають невиконані зобов'язання перед боржником, із зазначенням вартості таких зобов'язань, терміну виконання та підстав виникнення; відомості про всі рахунки боржника, відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, їх реквізити; відомості про всі рахунки, на яких обліковуються цінні папери, що належать боржнику, їх реквізити; протокол загальних зборів (конференції) працівників боржника, відповідне рішення первинної профспілкової організації боржника (за наявності кількох первинних організацій - їхнє спільне рішення), на яких обраний представник працівників боржника для участі у справі про банкрутство, якщо такі збори (конференція) відбулися до подачі заяви боржника до господарського суду; копія спеціального дозволу на провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею, а в разі закінчення терміну дії такого дозволу - довідка про наявність у боржника матеріальних носіїв секретної інформації (технічної документації, виробів, їхніх дослідних зразків тощо); рішення власника майна (органу, уповноваженого управляти майном) боржника про звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство; інші документи, які підтверджують неплатоспроможність боржника.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 11 вказаного Закону, боржник подає заяву до господарського суду за наявності майна, достатнього для покриття судових витрат, якщо інше не передбачено цим Законом.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження обставин, викладених в заяві, боржником на виконання вимог ст. 11 Закону про банкрутство додано до заяви про порушення справи про банкрутство наступні письмові докази, зокрема:

- копію постанови державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 15.0.2016 року ВП №522308739;

- копію рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28.09.2016 року у справі №808/1857/16;

- копію інкасових доручень;

- копію Аудиторського звіту ТОВ "Лисичанськаудит" про фактичні результати перевірки розміру та відображення активів та зобов'язань в фінансовій звітності ПАТ "Луганський ливарно-механічний завод" станом на 30.11.2016 року від 05.12.2016 року;

- копію Статуту ПАТ "Луганський ливарно-механічний завод";

- копію балансу "Луганський ливарно-механічний завод" на останню звітню дату;

- копію витягу з ЄДРПОУ;

- довіреність на ОСОБА_7

В обґрунтування підстав порушення справи про банкрутство, боржник в заяві зазначав, що в ході інвентаризації, відповідно до балансу підприємства було виявлено кредиторську заборгованість у розмірі 33,665 млн. грн., але активів ПАТ "Луганський ливарно-механічний завод" (за балансовими показниками 29,216 млн. грн.) недостатньо для задоволення таких вимог. В той час коли будь-які інші дії призведуть до унеможливлення задоволення вимог кредиторів, боржник вважає, що він може звернутись до господарського суду в порядку ст.ст. 10, 11, 16, 19, 22 Закону про банкрутство.

Згідно з ч. 5 ст. 11 Закону про банкрутство, боржник зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство у разі виникнення таких обставин: задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності); під час ліквідації боржника не у зв'язку з процедурою банкрутства встановлено неможливість боржника задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі; в інших випадках, передбачених цим Законом.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема з Статуту ПАТ "Луганський ливарно-механічний завод" (нової редакції від 04.11.2016р.), Товариство є господарським (підприємницьким) у формі публічного акціонерного товариства, статутний капітал якого поділено на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості (п.2.1. Статуту).

За приписами ч. 1 ст. 3 Закону України «Про акціонерні товариства», акціонерне товариство - господарське товариство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість часток однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями.

Частиною 1 ст. 4 Закону України "Про акціонерні товариство" унормовано, що акціонерами товариства визнаються фізичні і юридичні особи, а також держава в особі органу, уповноваженого управляти державним майном, або територіальна громада в особі органу, уповноваженого управляти комунальним майном, які є власниками акцій товариства.

Відповідно до п. 6.1. Статуту Товариство є власником:

- майна, переданого йому у власність засновниками, як внески до статутного капіталу;

- продукції (робіт, послуг), виробленої в результаті господарської діяльності;

- доходів, одержаних від господарської діяльності Товариства;

- іншого майна, набутого Товариством на підставах, не заборонених законом.

Майно Товариства становлять основні фонди, оборотні засоби, кошти, товари, цінні папери, а також інші цінності (включаючи нематеріальні активи), вартість яких відображається в балансі Товариства або враховується в інших передбачених законом формах обліку майна Товариства.

Частиною 1 ст. 32 Закону України "Про акціонерні товариства" визначено, що загальні збори є вищим органом акціонерного товариства.

Відповідно до ч. 2 ст. 33 цього Закону, до виключної компетенції загальних зборів належить прийняття рішення про виділ та припинення товариства, крім випадку, передбаченого ч. 4 ст. 84 цього Закону, про ліквідацію товариства, обрання ліквідаційної комісії, затвердження порядку та строків ліквідації, порядку розподілу між акціонерами майна, що залишається після задоволення вимог кредиторів, і затвердження ліквідаційного балансу;

Таким чином, з наведених норм матеріального права судова колегія дійшла висновку, що акціонери є власниками частки в акціонерному капіталі Товариства, які разом із правом власності на акції, також набувають право виключне право вирішувати питання щодо припинення Товариства шляхом ліквідації.

Органами управління та контролю ПАТ "Луганський ливарно-механічний завод", відповідно до п. 9.1. Статуту, є:

- Загальні збори акціонерів;

- Наглядова рада;

- Генеральний директор;

- Ревізійна комісія.

Відповідно до п. 10.1 Статуту загальні збори є вищим органом товариства.

До виключної компетенції загальних зборів належить прийняття рішень про виділ та припинення товариства, обрання ліквідаційної комісії, затвердження порядку та строків ліквідації, порядку розподілу між акціонерами майна, що залишається після задоволення вимог крежитоірв, і затвердження ліквідаційного балансу (пп. 23 п. 10.1.2. Статуту).

Аналогічні положення щодо виключних функцій Загальних зборів учасників Товариства також закріплені в п. ї) ч. 5 ст. 41 Господарського кодексу України.

Отже, наведеними положення установчих документів та нормами законодавства визначено, що Загальні збори акціонерів є найвищим органом управління Товариством боржника та саме до його компетенції віднесено вирішувати питання щодо припинення діяльності товариства, в тому числі звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство.

При цьому, необхідною та обов'язковою передумовою порушення провадження у справі про банкрутство за процедурою передбаченою ч. 5 ст. 11 Закону про банкрутство є виконання боржником вимог щодо змісту заяви про порушення справи про банкрутство та надання останнім належних документів, визначених законодавцем згідно з ч.ч. 3 - 4 ст. 11 Закону про банкрутство, оскільки в протилежному випадку боржник не може вважатися таким, що довів свою неплатоспроможність перед судом.

Дослідивши наявну в матеріалах справи заяву боржника (вих.№105 від 20.12.2016р.) про порушення справи про банкрутство, яка подана до Господарського суду Луганської області 21.12.2016 року, судом апеляційної інстанції встановлено, що її підписано представником ПАТ "Луганський ливарно-механічний завод" за довіреністю, яка видана Генеральним директором ОСОБА_8, на ім'я ОСОБА_7

Зокрема, судом апеляційної інстанції досліджено зміст довіреності (вих.№5 від 01.12.2016р.) (а.с.86, т.1) та встановлено, що її видано ПАТ "Луганський ливарно-механічний завод" в особі Генерального директора ОСОБА_8, який уповноважив ОСОБА_7 звернутись до господарського суду першої інстанції із заявою про порушення справи про банкрутство.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 244 ЦК України представництво за довіреністю може ґрунтуватися на акті органу юридичної особи. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Частиною 1 ст. 246 ЦК України визначено, що довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами.

Разом із заявою про порушення справи про банкрутство ПАТ "Луганський ливарно-механічний завод" заявником не було надано рішення власника майна (органу, уповноваженого управляти майном) боржника про звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 21.12.2016 року заяву ПАТ "Луганський ливарно-механічний завод" про порушення провадження у справі про банкрутство прийнято до розгляду та зобов'язано боржника надати, зокрема, рішення власника майна боржника про зврення до господарського суду.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 03.01.2017 року відкладено розгляд підготовчого засідання, вдруге та зобов'язано боржника надати, зокрема, рішення власника майна боржника про зврення до господарського суду.

На виконання вимог суду, супровідним листом (вих.№16 від 17.01.2017р.) боржником надало протокол №6 засідання Наглядової ради ПАТ "Луганський ливарно-механічний завод" від 20.12.2016 року.

Дослідивши вищенаведений протокол (а.с.128, т.1) судом з'ясовано, що 20.12.2016 року було проведено засідання Наглядової ради ПАТ "Луганський ливарно-механічний завод" на якому вирішено:

1.Звернутись до Господарського суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство;

2.Генеральному директору подати до Господарського суду Луганської області заяву про порушення справи про банкрутство ПАТ "Луганський ливарно-механічний завод або видати для цього відповідну довіреність.

Частиною 1 ст. 51 Закону України "Про акціонерні товариства" закріплено, що наглядова рада акціонерного товариства є колегіальним органом, що здійснює захист прав акціонерів товариства і в межах компетенції, визначеної статутом та цим Законом, здійснює управління акціонерним товариством, а також контролює та регулює діяльність виконавчого органу.

Як вбачається з пп. 19 п. 11.2 Статуту ПАТ "Луганський ливарно-механічний завод" до виключної компетенції наглядової ради належить повноваження щодо визначення ймовірності визнання товариства неплатоспроможним внаслідок прийняття ним на себе зобов'язань або їх виконання, в тому числі внаслідок виплати дивідендів або викупу акцій.

Такі самі положеня заріплено й в п. 19 ст. 51 Закону України "Про акціонерні товариства".

На вказаний вище пункт Статуту як на правову підставу для звернення до господарського суду першої інстанції із заявою про порушення справи про банкрутство також є посилання в протоколі №6 засідання Наглядової ради ПАТ "Луганський ливарно-механічний завод" від 20.12.2016 року.

Проте, колегія суддів апеляційної інстанції, аналізуючи зміст зазначеного положення Статуту (пп. 19 п. 11.2), а також приписи чинного законодавства, зазначає, що визначення ймовірності визнання товариства неплатоспроможним, виходячи із змістовного навантаження цього поняття як передбачення (тобто визначення події, яка може відбутися), не свідчить про можливість прийняття Наглядовою радою рішення як власником майна боржника про звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Визначення ймовірності, входячи із сенсу тлумачення цього поняття, характеризується як надання виконавчим органом товариства - Наглядовою радою лише аналізу, рекомендацій та можливість передбачувати на перед таку подію як неплатоспроможність для звітування перед Загальними зборами акціонерів, які, в свою чергу, й уповноважені приймати відповідні рішення. Тобто під поняттям визначення ймовірності визнання товариства неплатоспроможним Наглядовій раді надано повноваження визначати можливі наслідки економічної діяльності Товариства, а не самостійно визначати платоспроможне воно чи ні, а також приймати рішення про звернення до суду із заявою про порушення справи про банкрутство, що віднесено до виключної компетенції загальних зборів акціонерів (пп. 23 п. 10.1.2. Статуту)

Приймаючи до уваги наведене, враховуючи зміст протоколу №6, яким оформлено згадане рішення Наглядової ради ПАТ "Луганський ливарно-механічний завод" від 20.12.2016 року, судова колегія дійшла висновку, що засідання вказаного органу управління боржника, яке проведено 20.12.2017 року, не було правомочним, не могло приймати юридично значимі рішення про припинення Товариства, а також вирішувати питання про можливість звернення до суду першої інстанції із заявою про порушення справи про банкрутство.

В той же час, в матеріалах справи не міститься рішення Загальних зборів акціонерів про припинення діяльності ПАТ "Луганський ливарно-механічний завод" шляхом звернення до господарського суду першої інстанції із заявою про порушення провадженя у справі про банкрутство як того вимагають приписи пп. 23 п. 10.1.2. Статуту та ч. 2 ст. 33 Закону України "Про акціонерні товариства", що свідчить про відсутність одного з обов'язкових додатків, який повинен додаватись до заяви про порушення справи про банкрутство, в силу імперативних вимог ч. 3 ст. 11 Закону про банкрутство.

Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які підтверджують, що у зв'язку із загрозою неплатоспроможності боржника - ПАТ "Луганський ливарно-механічний завод" скликались позачергові Загальні збори акціонерів, оформлені відповідним протоколом, на яких приймалось рішення про звернення до суду з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство на підставі ч. 5 ст. 11 Закону про банкрутство, як і не міститься доказів на підтвердження прийняття рішення про уповноваження директора підприємства - ОСОБА_8, видавати довіреності представникам на звернення до суду з відповідною заявою.

З огляду на приписи наведених вище норм та встановлені обставини справи в їх сукупності, висновок про наявність правових підстав для порушення провадження у справі про банкрутство ПАТ "Луганський ливарно-механічний завод" місцевий господарський суд міг зробити лише за наявності доказів дотримання боржником або представником цього суб'єкта господарювання встановленого ч. 3 ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" порядку.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Законом.

За приписами ч. 7 наведеної норми суд відмовляє в порушенні провадження у справі про банкрутство, якщо заявником не доведено наявності підстав для його порушення.

У зв'язку з тим, що матеріали справи не містять рішення власника майна (органу, уповноваженого управляти майном) боржника про звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство, тобто відповідного рішення Загальних зборів акціонерів, суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо відсутності правових підстав для порушення провадження у справі про банкрутство ПАТ "Луганський ливарно-механічний завод", оскільки висновок місцевого суду про порушення провадження у справі не підтверджений всіма передбаченими чинним законодавством належними та допустимими доказами, які б свідчили про неплатоспроможність цього суб'єкта господарювання.

Такого ж висновку щодо необґрунтованого порушення провадження у справі про банкрутство без відповідного рішення власників майна (учасників товариства) дійшов Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 05.06.2018 року по справі 922/1667/17.

Таким чином, при порушенні провадження у справі про банкрутство, у даному випадку, судом першої інстанції не було надано правової оцінки в контексті норм ч. 3 ст. 11 Закону про банкрутство, щодо наявності або відсутності рішення власника майна про звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство. Відтак суд без належного дослідження всіх обставин справи, повної та всебічної перевірки зібраних по справі доказів безпідставно порушив провадження у справі, на протязі близько половини року розглядав вимоги кредиторів, ввів процедуру санації та, в подальшому, закрив провадження у зв'язку з неможливістю переходу до наступної судової процедури банкрутства.

Відповідно до ч. 4 ст. 269 ГПК України, яка підлягає до застосування у даному випадку, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду апеляційної скарги буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Разом з тим, порушуючи провадження справі про банкрутство ПАТ "Луганський ливарно-механічний завод" ухвалою від 18.01.2017 року та приймаючи у справі ряд судових рішень в процедурі банкрутства ПАТ "Луганський ливарно-механічний завод" (ухвали про затвердження реєстру вимог кредиторів ПАТ "Луганський ливарно-механічний завод" від 05.07.2017 року, ухвала від 29.11.2017 року про введення процедури санації та оскаржуваної ухвали від 18.06.2018 року про закриття провадження у справі), суд першої інстанції на зазначені обставини увагу не звернув та здійснював провадження у справі про банкрутство ПАТ "Луганський ливарно-механічний завод", яке було порушено за заявою уповноваженого Генеральним директором представника ОСОБА_7 за відсутності волевиявлення Загальних зборів акціонерів як власників майна боржника на підписання такої заяви та за умов підтвердження доводів заяви неналежними та недопустимими доказами (протокол №6 засідання Наглядової ради ПАТ "Луганський ливарно-механічний завод" від 20.12.2016 року).

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що за змістом ст. 1 Закону про банкрутство, банкрутство є цілісним судовим процесом, який передбачає прийняття судом ряду процесуальних рішень, які визначають хід процедури банкрутства, а також права та обов'язки учасників справи про банкрутство. Встановивши недоведення ПАТ "Луганський ливарно-механічний завод" її особистого волевиявлення на порушення справи про банкрутство, тобто відсутність відповідного рішення Загальних зборів акціонерів, апеляційний суд дійшов висновку про визнання прийнятих судом першої інстанції всіх актів у справі №913/1378/16 такими, що не мають жодних правових наслідків.

Наслідком звернення до суду із заявою про порушення справи про банкрутство є введення відповідних судових процедур, які застосовуються до боржника в процедурі банкрутства, що передбачені ст. 7 Закону про банкрутство.

В даному випадку в силу законодавчого примусу - а саме вимоги ч. 4 ст. 11 Закону про банкрутство, які обмежують можливість порушення і здійснення процедури банкрутства за відсутності рішення власника про можливість ініціювання такої процедури, у разі звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство саме боржником, ця дія не може бути реалізована Генеральним директором або Наглядовою радою Товариства, а виключно Загальними зборами акціонерів. А отже, враховуючи встановлені обставини справи, за відсутності волевиявлення органу уповноваженого приймати відповідне рішення про припинення діляьності Товариства, таке провадження підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України. При цьому, в даному випадку застосування п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України означає відсутність необхідних обставин (передумов) для здійснення провадження у справі про банкрутство.

З огляду на таке, апеляційний суд дійшов висновку про непідтвердження боржником - ПАТ "Луганський ливарно-механічний завод" виконання вимогч.ч. 3 - 4 ст. 11 Закону про банкрутство, тому останній не може вважатися таким, що довів свою неплатоспроможність перед судом. Зазначене в цілому унеможливлює подальше провадження у справі про банкрутство ПАТ "Луганський ливарно-механічний завод" та є підставою для його закриття також на підставі п. 11 ч. 1 ст. 83 Закону про банкуртство, оскільки господарським судом не встановлені ознаки неплатоспроможності боржника, передбачені ст. 11 цього Закону, а прийнятих судом першої інстанції судових актів у даній справі такими, що не мають жодних правових наслідків. Проте, суд першої інстанції на вказані обставини уваги не звернув та помилково закрив провадження з мотивів неможливості переходу до наступної судової процедури банкрутства, адже це провадження, як зазначено вище у тексті цієї постанови, від самого порушення було незаконним.

Отже, апеляційна скарга ТОВ "Асгард Фінанс" на ухвалу Господарського суду Луганської області від 18.06.2018 року у справі №913/1378/16 не підлягає задоволенню, оскільки вказані в ній доводи не впливають на помилковість висновку місцевого суду щодо помилкового порушення провадження у справі №913/1378/16, а могли б знайти своє відповідне вирішення лише при розгляді справи по суті; ухвалу Господарського суду Луганської області від 18.06.2018 року у справі №913/1378/16 з наведених підстав слід змінити, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови, а резолютивну частину - за змістом якої закрито провадження у справі №913/1378/16 про банкрутство ПАТ "Луганський ливарно-механічний завод" слід залишити без змін як таку, що відповідає наведеним вище висновкам цієї постанови.

У зв'язку із необґрунтованим зверненням боржника до суду першої інстанції, зокрема без всіх передбачених ч. 3 ст. 11 Закону про банкрутство необхідних документів, оскільки спір виник внаслідок неправильних дій сторони, відповідно до ч. 9 ст. 129 ГПК України судовий збір за подання апеляційної скарги ТОВ "Асгард Фінанс" покладається на ПАТ "Луганський ливарно-механічний завод".

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 277, 281 - 284 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Асгард Фінанс", м. Київ на ухвалу Господарського суду Луганської області від 18.06.2018 року у справі №913/1378/16 - залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Луганської області від 18.06.2018 року у справі №913/1378/16 - змінити, виклавши мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

В іншій частині (резолютивній) ухвалу Господарського суду Луганської області від 18.06.2018 року у справі №913/1378/16 - залишити без змін.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Луганський ливарно-механічний завод" (93404, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Сметаніна, 7а , ідентифікаційний код 00292824) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Асгард Фінанс" (02160, м. Київ, пр.-т. Соборності, буд. 15/17, оф. 318-3, ідентифікаційний код 41372124) судовий збір за подання апеляційної скарги 1768 (одна тисяча сімсот шістдесят вісім) грн. 00 коп.

Доручити Господарському суду Луганської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.

Головуючий Н.О. Мартюхіна

Судді Т.Д. Геза

Н.М. Дучал

(У судовому засіданні 05.09.2018 року проголошено вступну та резолютивну частину постанови. Повний текст постанови складено 10.09.2018 року).