open
  • Друкувати
  • PDF
  • DOC
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • PDF
  • DOC
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem
Справа № 33-35/2010 р.                                            Головуючий у 1 інстанції: Наполов М.І.

П  О  С  Т  А  Н  О  В  А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

29 січня 2010 року  апеляційний суд Чернігівської області в складі:

судді судової палати у кримінальних справах  - Григор’євої В.Ф.,

особи, притягнутої до адміністративної відповідальності  - ОСОБА_2,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 17 грудня 2009 року,

ВСТАНОВИВ:

Цією постановою                  

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, працюючий заготівельником худоби та сировини АТЗТ”Ритм”, мешканець АДРЕСА_1,

притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.130 ч.1 КУпАП та на нього накладено стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік 6 місяців.  

Як встановив суд, 14 листопада 2009 року, о 01 годині 15 хвилин, на вул. Козацькій в м. Новгород-Сіверському Чернігівської області ОСОБА_2 керував автомобілем „Deo”, державний номерний знак НОМЕР_1, з ознаками алкогольного сп’яніння. Після зупинки транспортного засобу співробітниками ДАІ ОСОБА_2 відмовився від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан сп’яніння, чим порушив вимоги п.п. 2.5, 2.9 Правил дорожнього руху.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду переглянути. Посилається на порушення судом вимог про всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин справи, в наслідок чого висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Також його робота безпосередньо пов’язана  з керуванням транспортним  засобом, керування транспортним засобом є однією з складових трудової функції, тому позбавлення його права керування транспортним засобом не дає йому можливості заробляти на життя. За таких обставин  просить постанову суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суду.

              Заслухавши пояснення ОСОБА_2, який частково підтримав свою апеляційну скаргу, свою вину у відмові від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан сп’яніння визнав повністю, зазначивши, що причиною його відмови є те, що він поспішав на станцію „Вороніжська”, щоб зустріти там свого сина, просив постанову суду змінити в частині накладення адміністративного стягнення, замінивши вид стягнення: з  позбавлення права керування транспортними засобами  на інший вид стягнення,  оскільки його робота  безпосередньо пов’язана  з керуванням транспортним  засобом, тому позбавлення його права керування транспортним засобом не дає йому можливості заробляти на життя, переглянувши матеріали справи та дослідивши доводи викладені  у апеляційній скарзі ОСОБА_2, вважаю, що вона підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об’єктивне з’ясування обставин справи, вирішення її у точній відповідності з законом.

У справі щодо ОСОБА_2 ці вимоги закону дотримані не у повному обсязі.

Ст.130 ч.1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані сп’яніння, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп’яніння.

Як вбачається з матеріалів справи, 14 листопада 2009 року відносно ОСОБА_2 було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене за ст.130 ч.1 КУпАП, а саме: за відмову ОСОБА_2, який керував транспортним засобом, від  проходження  відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп’яніння, чим останній порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху.  У протоколі ОСОБА_2 власноруч зазначив відмову пройти медичний огляд на предмет встановлення стану алкогольного сп’яніння, зазначивши при цьому, що пив пиво  о 18 годині.  

Ці пояснення ОСОБА_2 також підтверджуються письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які вони дали до протоколу про адміністративне правопорушення. З письмових пояснень свідків вбачається, що в їх присутності на пропозицію працівника ДАІ ОСОБА_2 пройти, відповідно до встановленого порядку, огляд на стан сп’яніння, останній відмовився.  

З рапорту працівника міліції ОСОБА_5, який складав протокол про адміністративне правопорушення від 14 листопада 2009 року відносно ОСОБА_2, вбачається, що після складання протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_2 був відсторонений від керування автомобілем, а транспортний засіб було передано його знайомому, котрий прийшов з посвідченням водія і у тверезому стані.

За таких обставин, вина ОСОБА_2 доведена та підтверджується матеріалами справи, на підставі перевірки та належної оцінки яких суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про вчинення ним  правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП, тому підстав для скасування постанови суду, як про це йдеться у апеляції, не вбачається.

Разом з тим, при викладенні мотивувальної частини постанови, судом зазначено, що в діях ОСОБА_2 має місце порушення вимог п.п. 2.5, 2.9 ПДР, в той час, як у протоколі про адміністративне правопорушення від 14 листопада 2009 року не зазначено порушення ОСОБА_2 п. 2.9 Правил дорожнього руху.

За таких обставин, розглядаючи справу, суд безпідставно вийшов за межі протоколу про адміністративне правопорушення, а тому посилання суду на порушення ОСОБА_2 п. 2.9 ПДР підлягає виключенню.

Крім того, відповідно до ст. 23 Кодексу України про адміністративне правопорушення, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і  застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне  правопорушення та для запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами.

Відповідно до ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.       

Санкція ст.130 ч.1 КУпАП, за якою ОСОБА_2 підданий стягненню, є альтернативною, що дає суду можливість визначити стягнення з врахуванням форми вини, даних про особу правопорушника  та даних, що пом’якшують відповідальність.

Суд застосував щодо ОСОБА_2 адміністративне стягнення – позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на 1 рік 6 місяців, яке за даних обставин є суворим.

Так, в судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_2 надав довідку АТЗТ „Ритм” від 19 січня 2010 року № 16, з якої вбачається, що він працює заготівельником худоби та сировини в АТЗТ „Ритм” і його професійна діяльність безпосередньо пов’язана з керуванням транспортним засобом і у разі позбавлення його права керувати автомобілем, керівництво АТЗТ „Ритм” буде змушене звільнити його з роботи.

Враховуючи обставини правопорушення, допущеного ОСОБА_2, його вік, визнання вини у скоєному, а також те, що робота ОСОБА_2 пов’язана з пересуванням на автомобілі і є основним джерелом існування, а отже, позбавлення його на тривалий час керування всіма видами транспортних засобів негативно позначиться на матеріальному становищі його сім’ї, вважаю за доцільне пом’якшити ОСОБА_2 вид адміністративного стягнення, замінивши з позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів на штраф.

За таких обставин вказану постанову суду щодо ОСОБА_2  необхідно змінити в частині накладення адміністративного стягнення та  виключити з мотивувальної частини постанови посилання суду на порушення ОСОБА_2  вимог п. 2.9 ПДР.

 На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,  –                                                                                                                                                                                                                                            

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 17 грудня 2009 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст.130 ч.1 КУпАП – змінити.

Виключити з мотивувальної частини постанови вказівку суду про порушення ОСОБА_2 вимог п. 2.9 Правил дорожнього руху.

             Змінити вид адміністративного стягнення ОСОБА_2 за ст. 130 ч.1 КУпАП з позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік 6 місяців  на штраф у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто – 3 400 (три тисячі чотириста) грн.

В решті  зазначену постанову суду залишити без зміни.  

Постанова  апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.    

             Суддя апеляційного суду

  Чернігівської області                                                       В.Ф. Григор’єва

Джерело: ЄДРСР 7632519
Друкувати PDF DOC
Копіювати скопійовано
Надіслати
  • PDF
  • DOC
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
скопійовано Копіювати
Шукати у розділу