КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
"03" вересня 2018 р. Справа№ 910/21840/17
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Яковлєва М.Л.
суддів: Разіної Т.І.
Чорної Л.В.
при секретарі судового засідання: Пугачовій А.С.
за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання від 03.09.2018 у справі №910/21840/17 (в матеріалах справи).
Розглянувши клопотання публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням у адміністративній справі №826/14134/16
на рішення Господарського суду міста Києва від 29.03.2018, повний текст якого складено 16.05.2018
у справі №910/21840/17 (суддя Ковтун С.А.)
за позовом Державної екологічної інспекції у м. Києві
до відповідача публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"
про стягнення 2 672 724,46 грн.
ВСТАНОВИВ:
Державна екологічна інспекція у м. Києві (надалі - позивач) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (надалі - відповідач) про стягнення 2 672 724,46 грн. збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного користування водними ресурсами без дозволу на спеціальне водокористування.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами проведення перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства виявлено, що у період з 01.05.2013 по 01.06.2016 структурним підрозділом відповідача - виробничим підрозділом "Київське будівельно-монтажне експлуатаційне управління" регіональної філії "Південно-західна залізниця" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", здійснювався забір води з артезіанських свердловин №№ 2, 24, розташованих на ст. Дарниця в м. Києві, без дозволу на спеціальне водокористування, з яких, відповідно до довідки відповідача про об'єм використаної води за спірний період фактично забрано 793 211 куб.м. води. Позивач вказує, що наведене є порушенням статей 44, 46, 48, 49 Водного кодексу України, статей 40, 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та статті 1166, 1172 Цивільного кодексу України, а тому відповідач повинен відшкодувати збитки, заподіяні внаслідок законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.03.2018 у справі №910/21840/17 позов задоволено повністю.Стягнуто з публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" 2 672 724,46 грн. збитків, завданих державі внаслідок порушення вимог чинного природоохоронного законодавства. Стягнуто з публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь Державної екологічної інспекції у м. Києві 40 090,87 грн. судового збору. Повернуто Державній екологічній інспекції у м. Києві з Державного бюджету України 6 827,11 грн. судового збору, сплаченого платіжним дорученням № 235 від 13.12.2016.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 29.03.2018 у справі №910/21840/17 скасувати та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись, при цьому на те, що судом першої інстанції неповно досліджено обставини справи, а тому неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.
У доводах апеляційного оскарження, відповідач заперечив задоволення позовних вимог, вказуючи на відсутність його вини, як обов'язкового елемента відповідальності, з посиланням на те, що ним вживалися всі заходи направленні на переоформлення та отримання дозволу на спеціальне водокористування; також відповідач наголосив, що позивач безпідставно провів розрахунок збитків відповідно до Методики, оскільки позивач не довів факту забруднення відповідачем артезіанських свердловин внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів (здійснення забору води без дозволу на спеціальне водокористування); відповідач вказав на неправильний розрахунок збитків та невірний об'єм фактично видобутої кількості води.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить колегію суддів залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 29.03.2018 у справі №910/21840/17 залишити без змін, як таке, що прийнято у повній відповідності до вимог діючого законодавства України. При цьому, позивач наголосив, що відповідачем жодним чином не спростовано те, що забір води здійснювався без дозволу. Крім того, звернув увагу на те, що відповідач не спростовував належними доказами розрахунку розміру збитків, що здійснений відповідно до вимог чинного законодавства.
03.09.2018 в судове засідання представник позивача не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи, зокрема Витягом УДППЗ «Укрпошта» за номером поштового відправлення - 04116 24243528, з якого вбачається, що ухвалу КАГС від 20.08.2018, якою було ухвалено повідомити учасників справи про призначення справи №910/21840/17 до апеляційного розгляду у судовому засіданні на 03.09.2018 на 11:20 год., представник позивача отримав - 29.08.2018.
03.08.2018 через відділ документального забезпечення суду відповідачем подано клопотання про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням у адміністративній справі №826/14134/16 за позовом публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" до державної екологічної інспекції у м. Києві про визнання протиправним та скасування припису від червня 2016 року.
Розглянувши в судовому засіданні від 03.09.2018 клопотання про зупинення провадження у даній справі, колегія суддів зазначає наступне.
За приписами п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України підставою для зупинення провадження у справі є об'єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства. Суд не може посилатись на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
У даній справі розглядається спір про стягнення з відповідача - публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь позивача - Державної екологічної інспекції у м. Києві 2 672 724,46 грн. збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного користування водними ресурсами без дозволу на спеціальне водокористування, що встановлено позивачем в ході здійснення перевірки, за результатом якої контролюючим органом складено акт перевірки дотримання вимог чинного природоохоронного законодавства у галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними речовинами та відповідно винесено припис. В обґрунтування своєї правової позиції позивач вказує на порушення статей 44, 46, 48, 49 Водного кодексу України, статей 40, 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та статті 1166, 1172 Цивільного кодексу України.
У адміністративній справі №826/14134/16 Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" звернулося з позовом до Державної екологічної інспекції у м. Києві про визнання протиправним та скасування припису.
Відмовляючи в задоволення зазначеного клопотання про зупинення, колегія суддів виходить з того, що відповідачем належним чином не обґрунтовано, яким чином з'ясування обставин у ході розгляду адміністративної справи №826/14134/16 унеможливить розгляд заявлених позовних вимог та яким чином, встановлені у вказаній справі обставини, впливають на оцінку доказів, якими сторони обґрунтовують свої доводи, у даній справі, виходячи з предмету, підстави позову та фактичних обставин справи.
Колегія суддів звертає увагу, що предмет дослідження у адміністративній справи № 826/14134/16 не стосується обставин водокористування відповідачем без дозволу на спеціальне водокористування, а наявні докази дозволяють встановити та оцінити доводи позивача щодо факту порушення відповідачем вимог Водного кодексу України.
Крім того, встановлення та оцінка цих обставин є прямим обов'язком суду саме у справі про стягнення збитків, і чинність припису, винесеного за результатами перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, який оскаржується у справі № 826/14134/16, рівно як правомірність цієї перевірки, жодним чином не свідчитиме про наявність чи відсутність забору води без дозволу на спеціальне водокористування.
Більше того, пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Таким чином, зупинення провадження у даній справі може призвести до затягування розгляду спору, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, у зв'язку з незабезпеченням судом розгляду спору упродовж розумного строку.
Враховуючи вищевикладене та те, що зібрані у даній справі докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду, колегія суддів дійшла до висновку про відмову в задоволенні клопотання про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням у адміністративній справі №826/14134/16.
На підставі викладено та керуючись ст.ст. 76-79, 227, 234, 235, 252, 270 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -
У Х В А Л И В :
Відмовити публічному акціонерному товариству "Українська залізниця" в задоволенні клопотання про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням у адміністративній справі №826/14134/16.
Дата підписання та складання повного тексту ухвали - 04.09.2018.
Головуючий суддя М.Л. Яковлєв
Судді Т.І. Разіна
Л.В. Чорна
