ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_____________________________________________________________________________________________
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 серпня 2018 року
м. Одеса
Справа № 916/3156/17
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого Діброви Г.І.
суддів Принцевської Н.М., Ярош А.І.
секретар судового засідання - Бендерук Є.О.
за участю представників учасників справи:
від Публічного акціонерного товариства „ІМЕКСБАНК", м. Одеса в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства "Імексбанк" Матвієнка Андрія Анатолійовича, м. Одеса - Соботник Р.В. - за довіреністю від 23.03.2018 року № 230318/3;
від Товариства з обмеженою відповідальністю „АВЕНСІС", м. Одеса - не з'явився;
від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, м. Київ - Басій К.С. - за довіреністю від 08.08.2018 року № 27-16199/18;
від Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРІЗ БУД", м. Львів - не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „ІМЕКСБАНК", м. Одеса в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства "Імексбанк" Матвієнка Андрія Анатолійовича, м. Одеса
на рішення Господарського суду Одеської області від 07.06.2018 року, головуючий суддя Д'яченко Т.Г., судді Малярчук І.А., Погребна К.Ф., м. Одеса, повний текст складено 14.06.2018 року
у справі № 916/3156/17
за позовом Публічного акціонерного товариства „ІМЕКСБАНК", м. Одеса в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства "Імексбанк" Матвієнка Андрія Анатолійовича, м. Одеса
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „АВЕНСІС", м. Одеса
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, м. Київ
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРІЗ БУД", м. Львів
про визнання недійсним договору
Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції та історія справи
У грудні 2018 року Публічне акціонерне товариство „ІМЕКСБАНК", м. Одеса в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства "Імексбанк" Матвієнка Андрія Анатолійовича, м. Одеса звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „АВЕНСІС", м. Одеса, в якій просило суд залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "ФРІЗ БУД", м. Львів, застосувати наслідки недійсності договору про розірвання договору застави майнових прав, сторонами якого були Акціонерне товариство «ІМЕКСБАНК» та Товариство з обмеженою відповідальністю «АВЕНСІС», повернувши сторони у стан, який існував до укладення цього правочину, шляхом скасування державної реєстрації припинення обтяжень щодо майнових прав на будівництво об'єкту дольової власності сторін в частині двоповерхової будівлі складу №4 із двома підземними поверхами, орієнтовною загальною площею 21 285 м. кв., який укладено між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕНСІС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПІВДЕНІНВЕСТСЕРВІС», які належать майновому поручителю Товариству з обмеженою відповідальністю «АВЕНСІС», а також відшкодувати позивачу за рахунок відповідача судові витрати.
Позовні вимоги мотивовано тим, що розірвавши договір застави, банк фактично при непогашеній заборгованості за Кредитним договором безпідставно відмовився від власних майнових вимог до Заставодавця за дійсним договором забезпечення, а також від своїх прав звернути стягнення на предмет застави в рахунок погашення заборгованості Позичальника, внаслідок чого відповідний договір про розірвання є нікчемним в силу п. 1 ч. 3 ст. 38 Закону.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.12.2017 року відкрито провадження у справі № 916/3156/17 та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "ФРІЗ БУД", м. Львів.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.01.2018 року у справі №916/3156/17 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.
15.03.2018 року Публічне акціонерне товариство „ІМЕКСБАНК", м. Одеса в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства "Імексбанк" Матвієнка Андрія Анатолійовича, м. Одеса звернулось до Господарського суду Одеської області з заявою про зміну предмету позову, в якій просило суд визнати недійсним нікчемний договір про розірвання договору застави майнових прав, укладений 15.08.2014 року, сторонами якого були Публічне акціонерне товариство «ІМЕКСБАНК» та Товариство з обмеженою відповідальністю «АВЕНСІС», предметом якого виступали - майнові права на будівництво об'єкту дольової власності сторін в частині двоповерхової будівлі складу № 4 із двома підземними поверхами, орієнтовною загальною площею 21 285 м. кв., який укладено між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕНСІС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПІВДЕНІНВЕСТСЕРВІС», які належать майновому поручителю Товариству з обмеженою відповідальністю «АВЕНСІС», а також відшкодувати позивачу за рахунок відповідача судові витрати.
Господарський суд Одеської області прийняв до розгляду заяву позивача про зміну предмету позову, що підтверджується протоколом судового засідання від 14.05.2018 року.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 07.06.2018 року у справі №916/3156/17 (головуючий суддя Д'яченко Т.Г., судді Малярчук І.А., Погребна К.Ф.) у задоволенні позову відмовлено повністю.
Рішення суду мотивовано тим, що, як вбачається з Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 14.03.2018 року № 55106002, за договором застави майнових прав від 15.08.2014 року 14.10.2014 року було зареєстровано за Акціонерним товариством "Імексбанк" обтяження на майнові права, що випливають із договору від 11.07.2012 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю „Авенсіс" та Товариством з обмеженою відповідальністю „ПІВДЕНІНВЕСТСЕРВІС", заставною вартістю 99 280 000 грн., в порядку забезпечення договору про відкриття кредитної лінії від 15.08.2014 року №30/14. Однак, з наданих суду першої інстанції документів не є можливим встановити факт того, що між Публічним акціонерним товариство "Імексбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю „Авенсіс" 23.12.2014 року було дійсно укладено договір про розірвання договору застави, що став підставою для припинення договору застави майнових прав від 15.08.2014 року, предметом якого є майнові права на договір від 11.07.2012 року, із Додатковою угодою до нього від 05.03.2013 року на будівництво об'єкту дольової власності сторін в частині двоповерхової будівлі складу № 4 із двома підземними поверхами, орієнтовною загальною площею 21 285 м. кв., який укладено між Товариством з обмеженою відповідальністю „Авенсіс" та Товариством з обмеженою відповідальністю „ПІВДЕНІНВЕСТСЕРВІС", які належать майновому поручителю Товариству з обмеженою відповідальністю „Авенсіс", та виступав в якості забезпечення зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРІЗ БУД" за кредитним договором про відкриття кредитної лінії від 15.08.2014 року № 30/14.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
Публічне акціонерне товариство „ІМЕКСБАНК" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства "Імексбанк" Матвієнка Андрія Анатолійовича з рішенням суду не погодилось, тому звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд рішення Господарського суду Одеської області від 07.06.2018 року у справі № 916/3156/17 - скасувати повністю і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована порушенням норм матеріального та процесуального права, а також неповним з'ясуванням всіх обставин справи.
Щодо наданої копії витягу з Акту та дотримання позивачем вимог ч. 2 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» щодо виконання ним обов'язку перевірки правочинів на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними саме протягом дії тимчасової адміністрації та можливостей суду встановити вказані обставини, скаржник зазначає, що, на його думку, матеріали справи містять належним чином засвідчені копії наказу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у АТ «ІМЕКСБАНК» Северина Ю. П. «Про додаткову перевірку правочинів» від 02.03.2015 року № 66-в, а також Акту перевірки правочинів на предмет нікчемності, підписаного, зокрема і уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у АТ «ІМЕКСБАНК». Тобто, як вбачається з тексту Акту та Наказу, нікчемні правочини було виявлено саме під час здійснення тимчасової адміністрації у Банку, а вказані копії цих документів є належними та допустимими доказами у розумінні ч. 2 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України.
Банк вказує, що у самому Акті зазначено про те, що він складений на підставі Наказу, яким було зобов'язано в строк до 20.03.2015 року провести перевірку правочинів. Текст Акту не містить посилання на порушення вказаного строку. На думку скаржника, відсутність підписів деяких з членів комісії не впливає на законність даного документу. Чинним на той момент законодавством не було встановлено форми, у якій викладається або оформлюються результати такої перевірки. Тому наявність або відсутність Наказу та/або Акту. їх форма та зміст, жодним чином не впливають на недійсність нікчемних правочинів.
В апеляційній скарзі зазначено, що обставина, коли саме було виявлено нікчемні правочини, не має жодного значення для дійсності або недійсності таких правочинів, а відтак не позбавляє банк права звернутись до суду з позовом про застосування наслідків недійсності такого нікчемного правочину, адже такі правочини є недійсними незалежно від моменту їх виявлення уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
На думку скаржника, про факт укладання 23.12.2014 року нікчемного договору про розірвання договору застави майнових прав від 15.08.2014 року свідчить банківська виписка про операції з 15.08.2014 року по 18.05.2018 року, з якої вбачається списання договору застави 23.12.2014 року. Враховуючи те, що АТ «ІМЕКСБАНК» позбавлений можливості надати суду примірник договору застави та договору про розірвання договору застави у зв'язку з тим. що вказані документи були втрачені внаслідок пожежі, при оцінці доказів суд має врахувати, що банківська виписка з особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Фріз Буд» слугує доказом, який підтверджує проведення банком операцій з обліку договору застави та договору про розірвання договору застави (оприбуткування суми забезпечення 15.08.2014 року та списання договору застави 23.12.2014 року).
Крім того, позивач вважає, що місцевим господарським судом не було враховано позицію Верховного Суду, висловлену в постанові від 06.02.2018 року по справі № 185/9180/15-ц.
Також в апеляційній скарзі банк просить суд долучити до матеріалів справи нові докази, обґрунтовуючи несвоєчасне їх подання тим, що предметом спору у даній справі є договір, оригіналу та копії якого станом на день прийняття рішення, до суду не подано, з метою створення сторонам розумних можливостей представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
В судовому засіданні, яке відкладалось і проводилось в режимі відеоконференції, представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги з мотивів, що викладені письмово. Представник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб усно підтримав доводи апеляційної скарги і просив суд задовольнити апеляційну скаргу, а рішення Господарського суду Одеської області від 07.06.2018 року у справі №916/3156/17 скасувати і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Представники Товариства з обмеженою відповідальністю «Фріз Буд» і Товариства з обмеженою відповідальністю «Авенсіс» в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином. Про причини неявки суд не повідомили та не скористались своїми процесуальними правами на участь у судових засіданнях. Ухвалами Одеського апеляційного господарського суду явка сторін не визнавалась обов'язковою.
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає за необхідне переглянути справу у межах доводів апеляційної скарги, оскільки для з'ясування фактичних обставин справи достатньо доказів, що знаходяться в справі № 916/3156/17 та наданих присутніми представниками учасників справи пояснень.
Суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Заслухавши пояснення присутніх учасників справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права України в межах заявленої апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Одеської області від 07.06.2018 року у справі № 916/3156/17 є правомірним і не підлягає скасуванню, виходячи з наступного.
Місцевим господарським судом встановлено та неоспорено учасниками справи такі обставини.
Між Публічним акціонерним товариством "Імексбанк" (Кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ФРІЗ БУД" (Позичальник) було укладено Кредитний договір про відкриття кредитної лінії від 15.08.2014 року № 30/14, за умовами якого Кредитор зобов'язується надати Позичальнику кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання.
Відповідно до п. 1.1.1. Кредитного договору надання кредиту буде здійснюватися окремими частинами або в повній сумі на умовах, визначених цим договором в межах відновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості в сумі 296590000грн. (надалі - транш), зі сплатою 18,1% процентів річних та кінцевим терміном повернення заборгованості за всіма траншами не пізніше 11.08.2017 року (включно) на умовах, визначених цим договором.
У пункті 1.3. Кредитного договору сторонами погоджено, що у якості забезпечення позичальником виконання своїх зобов'язань, щодо появлення кредиту, сплати нарахованих процентів, комісій, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат на здійснення забезпеченої заставою вимоги Кредитор, не пізніше 29.08.2014 року, укладає із майновими поручителями Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестсервіскомпані" - договір застави майнових прав на договір від 04.07.2013 року на будівництво об'єкту дольової власності сторін в частині житлових приміщень, площею 16509,47 кв. м., який укладено між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестсервіскомпані" та Акціонерним товариством "Чорноморська транспортна компанія", заставна вартість об'єкту застави згідно оцінки Товариства з обмеженою відповідальністю "АПРАЙЗЕР" складає 171 700 000 грн.; Товариством з обмеженою відповідальністю "Авенсіс" - договір застави майнових прав на договір від 11.07.2012 року, із додатковою угодою до нього від 05.03.2013 року, на будівництво об'єкту дольової власності сторін в частині двоповерхової будівлі складу № 4 із двома підземними поверхами, орієнтовною загальною площею 21 285 кв. м., який укладено між Товариством з обмеженою відповідальністю "Авенсіс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Південінвестсервіс", заставна вартість якого згідно оцінки Товариства з обмеженою відповідальністю "АПРАЙЗЕР" складає 99 280 000 грн.; Товариством з обмеженою відповідальністю "Блек Сі Ріелті Груп" - договір іпотеки, предметом якого є нежитлові приміщення № 202, загальною площею 3 324 кв. м., розташовані за адресою: м.Одеса, пр-т Шевченка,2-А, заставна вартість яких згідно оцінки Товариства з обмеженою відповідальністю "АПРАЙЗЕР" складає 90 000 000 грн. Кредит, виданий кредитором, також забезпечується всім належним позичальнику майном і коштами.
Згідно з п. 7.3. Кредитного договору цей договір набирає чинності з дати його укладання та діє до остаточного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань.
Додатковою угодою від 29.09.2014 року № 1 Публічне акціонерне товариство "Імексбанк" та Товариство з обмеженою відповідальністю "ФРІЗ БУД" дійшли згоди викласти п.1.3. кредитного договору в наступній редакції: "У якості забезпечення позичальником виконання своїх зобов'язань щодо погашення кредиту, сплати нарахованих процентів, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат на здійснення забезпеченої заставою вимоги кредитор укладає із майновим поручителем Товариством з обмеженою відповідальністю "Блек Сі Ріелті Груп" - договір іпотеки, предметом якого є нежитлові приміщення № 202, загальною площею 3 324 кв. м., розташовані за адресою: м. Одеса, пр-т Шевченка,2-А, приміщення № 202, заставною вартістю, згідно оцінки Товариства з обмеженою відповідальністю "АПРАЙЗЕР", 90 000 000 грн., який діє до моменту передачі в іпотеку наступного майна майновим поручителем: АТ "Футбольний клуб "Чорноморець" іпотечний договір наступної черги, за яким в іпотеку надаються нежитлові будівлі центрального стадіону "Чорноморець", загальною площею 80 289 кв. м., розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Маразліївська (вулиця Енгельса), будинок 1/20, заставною вартістю 4 000 000 000 грн., згідно оцінки Товариства з обмеженою відповідальністю "АППРАЙЗЕР". Кредит, виданий кредитором, також забезпечується всім належним позичальнику майном і коштами.".
Додатковою угодою від 10.10.2014 року № 2 до Кредитного договору сторонами було змінено порядок нарахування процентів.
Додатковою угодою від 23.12.2014 року № 3 до Кредитного договору сторонами було викладено пп.1.1.1. договору у наступній редакції: "Надання кредиту буде здійснюватися окремими частинами або в повній сумі на умовах визначених цим договором в межах відновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості в сумі 296590000,00 (двісті дев'яносто шість мільйонів п'ятсот дев'яносто тисяч) гривень, надалі за текстом кожна частина окремо - "Транш", а у сукупності - "Транші", зі сплатою фіксованої процентної ставки - 18% (вісімнадцять) процентів річних (далі процентна ставка) та кінцевим терміном повернення заборгованості за всіма траншами не пізніше 11.08.2017 року (включно) на умовах, визначених цим договором.".
Також додатковою угодою від 23.12.2014 року № 3 викладено п. 1.3. Кредитного договору у новій редакції: "У якості забезпечення позичальником виконання своїх зобов'язань, щодо погашення кредиту, сплати нарахованих процентів, комісій, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат на здійснення забезпеченої заставою вимоги кредитор, не пізніше 31.12.2014 року укладає із майновим поручителем АТ "Футбольний клуб "Чорноморець" іпотечний договір, за яким в іпотеку надаються нежитлові будівлі центрального стадіону "Чорноморець", загальною площею 80289кв.м., розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Маразліївська (вулиця Енгельса), будинок 1/20, заставною вартістю 7800000000 (сім мільярдів вісімсот мільйонів) гривень, згідно оцінки Товариства з обмеженою відповідальністю "АПРАЙЗЕР". Кредит, виданий кредитором, також забезпечується всім належним позичальнику майном і коштами."
В підтвердження наявності заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю „ФРІЗ БУД" за Кредитним договором від 15.08.2014 року № 30/14 станом на 01.02.2018 року, позивачем до матеріалів справи було залучено розрахунок заборгованості та виписки по рахунку боржника.
Із витягу з протоколу засідання кредитного комітету Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" від 27.11.2014 року № 92/5, вбачається, що кредитним комітетом прийнято рішення внести зміни в частині забезпечення в умови кредитування Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРІЗ БУД" згідно з Кредитним договором:
- вивести з-під застави майнові права на Договір від 04.07.2013 року на будівництво об'єкту дольової власності сторін в частині житлових приміщень, площею 16509,47 м. кв., який укладено між Товариством з обмеженою відповідальністю „ІНВЕСТСЕРВІСКОМПАНІ" та Акціонерним товариством „ЧОРНОМОРСЬКА ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ". Заставна вартість об'єкту застави згідно оцінки Товариства з обмеженою відповідальністю „АПРАЙЗЕР", складає 171 700 000 грн.;
- вивести з-під застави майнові права на договір від 11.07.2012 року, із Додатковою угодою до нього від 05.03.2013 року на будівництво об'єкту дольової власності сторін в частині двоповерхової будівлі складу № 4 із двома підземними поверхами, орієнтовною загальною площею 21285 м. кв., який укладено між Товариством з обмеженою відповідальністю „АВЕНСІС" та Товариством з обмеженою відповідальністю „ПІВДЕНІНВЕСТСЕРВІС". Заставна вартість об'єкту застави, згідно оцінки Товариства з обмеженою відповідальністю „АПРАЙЗЕР", складає 99280000 грн.;
- узгодити вартість іпотеки , згідно актуалізованого висновку Товариства з обмеженою відповідальністю „АПРАЙЗЕР" від 20.11.2014 року, яка належить майновому поручителю Акціонерному товариству „ФК Чорноморець" та предметом якої є нежитлові будівлі центрального стадіону „Чорноморець", загальною площею 80289 кв. м., розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Маразліївська (вул. Енгельса), буд. 1/20, в сумі 7 800 000 000 грн.
Зміни здійснити без стягнення комісії банка, не пізніше 31.12.2014р.; внести зміни в предмет забезпечення після підписання додаткової угоди до Кредитного договору; інші умови Кредитного договору залишити без змін; заперечень на здійснення такої операції з боку Департаменту банківської безпеки та юридичного управління немає.
Між Публічним акціонерним товариством "Імексбанк" (Іпотекодержатель) та Приватним акціонерним товариством "Футбольний Клуб "Чорноморець" (Іпотекодавець) було укладено іпотечний договір від 25.12.2014 року, за умовами якого іпотекодавець виступив майновим поручителем за зобов'язаннями 41 юридичної особи - боржників, серед яких Товариство з обмеженою відповідальністю "ФРІЗ БУД", який забезпечує вимоги іпотекодержателя за Кредитним договором про відкриття кредитної лінії від 15.08.2014 року №30/14 з додатковою угодою від 29.09.2014 року №1, додатковою угодою від 10.10.2014 року №2, додатковою угодою від 23.12.2014 року № 3, який укладено між іпотекодержателем та Товариством з обмеженою відповідальністю "ФРІЗ БУД", стосовно повернення отриманої суми кредиту, несплачених відсотків, комісій, неустойок і штрафів у повному обсязі тощо. Кредит відповідно до вищевказаного кредитного договору надається боржнику іпотекодержателем - кредитором на наступних умовах: сума кредиту - 296 590 000 грн., строк повернення кредиту - 11.08.2017 року, розмір відсоткової ставки визначається кредитним договором в розмірі 18% річних (п. 1.1. іпотечного договору).
Пунктами 1.3 - 1.5 іпотечного договору визначено, що предметом іпотеки є нерухоме майно: нежитлові будівлі центрального стадіону "Чорноморець", які складаються з будівель, загальною площею 80289кв.м., основною площею 67037,5кв.м., що знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Маразліївська, 1/20, та розташовані на земельній ділянці, площею 62403 кв.м., яка знаходиться в оренді Акціонерного товариства "ФК "Чорноморець", згідно з договором оренди землі, посвідченого 20.09.2010 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. за реєстровим № 3088, зареєстрованого у Одеському міському відділі ОРФ ДП "ЦДЗК", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 30.09.2010 року за № 041050500068. Оціночна вартість предмета іпотеки згідно з висновком від 20.11.2014 року № 112014/7-1 експертом - оцінювачем Товариства з обмеженою відповідальністю "АППРАЙЗЕР", становить 7 800 000 000 грн. Заставна вартість предмета іпотеки визначається сторонами в сумі 7 800 000 000 грн.
З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 13.10.2017 року №100287849 вбачається, що право власності на об'єкт іпотеки - нежитлові будівлі центрального стадіону "Чорноморець" зареєстроване 16.05.2017 року за Акціонерним товариством "Імексбанк".
На підставі постанови Правління Національного банку України від 26.01.2015 року №50 "Про віднесення ПАТ „ІМЕКСБАНК" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 26.01.2015 року № 16 "Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ „ІМЕКСБАНК" строком на три місяці з 27.01.2015 року по 26.04.2015 року включно, призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ "Імексбанк" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Северина Ю.П.
Згідно з рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 27.05.2015 року №105 розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" з відшкодуванням з боку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами фізичних осіб, відповідно до Плану врегулювання, з 27.05.2015 року, призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію АТ "Імексбанк" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Северина Ю.П. строком на 1 рік з 27.05.2015 року по 26.05.2016 року включно.
02.03.2015 року Тимчасовою адміністрацією Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" видано наказ №66-в "Про додаткову перевірку правочинів", згідно з яким утворено комісію для проведення перевірки у складі: голова комісії - Северін Ю.П., члени комісії - Дмітрішина Д.М., Камаринська І.В., Горбатенко К.С., зобов'язано комісію у строк до 20.03.2015 року здійснити детальну перевірку правочинів (у тому числі договорів), укладених або розірваних у період з 27.01.2014 року по 27.01.2015року, які підпадають під критерії, зазначені у ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", результати роботи оформити актом.
Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 19.10.2015 року № 189 відкликано всі повноваження ліквідатора Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" у Северина Ю.П. з 20.10.2015 року, призначено уповноваженою особою Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора АТ "Імексбанк", визначені, зокрема, ст.ст. 37, 38, 47-51 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Гаджиєву Сергію Олександровичу з 20.10.2015 року.
Строк здійснення процедури ліквідації АТ "Імексбанк" продовжено на два роки до 26.05.2018 року включно, продовжено повноваження ліквідатора АТ "Імексбанк" Гаджиєва С.О. на два роки до 26.05.2018 року включно за рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 28.04.2016 року № 638.
01.09.2016 року Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 1697, за яким відсторонено від виконання обов'язків уповноваженої особи Фонду на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" та відкликано всі повноваження ліквідатора банку у Гаджиєва С.О. з 05.09.2016 року, призначено уповноваженою особою Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора АТ "Імексбанк", визначені, зокрема, ст.ст. 37, 38, 47-52, 52-1, 53 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", в тому числі з підписанням всіх договорів, пов'язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень в частині організації реалізації активів банку, провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Матвієнку А.А. з 05.09.2016 року.
Відповідно до рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 29.01.2018 року № 261, зокрема, продовжено строки здійснення процедури ліквідації АТ „Імексбанк" на два роки за 27.05.2018 року по 26.05.2020 року включно; продовжено повноваження ліквідатора АТ „Імексбанк", визначені, зокрема, ст.ст. 37, 38, 47-52, 52-1, 53 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", в тому числі з підписанням всіх договорів, пов'язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень в частині організації реалізації активів банку, провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків департаменту управління активами Матвієнку А.А. строком на два роки з 27.05.2018 року по 26.05.2020 року включно.
З Акту перевірки правочинів на предмет нікчемності, який не має дати його складання та підписаний лише головою комісії Севериним Ю.П. та членом комісії Камаранською І.В., вбачається, зокрема, що правочин (договір про розірвання договору застави від 23.12.2014 року), укладений банком, що став підставою для припинення договору застави майнових прав від 15.08.2014 року, предметом якого є майнові права на договір від 11.07.2012 року, із Додатковою угодою до нього від 05.03.2013 року на будівництво об'єкту дольової власності сторін в частині двоповерхової будівлі складу № 4 із двома підземними поверхами, орієнтовною загальною площею 21 285 м. кв., який укладено між Товариством з обмеженою відповідальністю „Авенсіс" та Товариством з обмеженою відповідальністю „ПІВДЕНІНВЕСТСЕРВІС", які належать майновому поручителю Товариству з обмеженою відповідальністю „Авенсіс", та виступав в якості забезпечення зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРІЗ БУД" за кредитним договором про відкриття кредитної лінії від 15.08.2014 року № 30/14, з огляду на приписи ч. 3 ст. 38 Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", п.2 ст. 215, п. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України - є нікчемним та до нього мають бути застосовані наслідки їх недійсності, що зумовлює проведення відповідних дій, спрямованих на відновлення порушеного права банку.
30 листопада 2017 року позивачем надіслано Товариству з обмеженою відповідальністю "ФРІЗ БУД" та Товариству з обмеженою відповідальністю "Авенсіс" повідомлення № 4025 про нікчемність правочину, в якому було зазначено, що Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію АТ „Імексбанк" під час здійснення тимчасової адміністрації при здійсненні перевірки правочинів було виявлено Договір про розірвання договору застави майнових прав, укладений 23.12.2014 року, сторонами якого були Публічне акціонерне товариство „ІМЕКСБАНК" та Товариство з обмеженою відповідальністю „Авенсіс", та зазначено, що на підставі зазначеного Договору про розірвання було розірвано Договір застави майнових прав, укладений 15.08.2014 року, сторонами якого були Публічне акціонерне товариство „ІМЕКСБАНК" та Товариство з обмеженою відповідальністю „Авенсіс", предметом якого виступали майнові права на будівництво об'єкту дольової власності сторін в частині двоповерхової будівлі складу № 4 із двома підземними поверхами, орієнтованою загальною площею 21285 м. кв., який укладено між Товариством з обмеженою відповідальністю „Авенсіс" та Товариством з обмеженою відповідальністю „ПІВДЕНІНВЕСТСЕРВІС", які належать майновому поручителю Товариству з обмеженою відповідальністю „Авенсіс".
В силу положень ст. 202 Цивільного кодексу України, п. 1 ч. 3 ст. 38 Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" повідомлено про нікчемність Договору про розірвання договору застави майнових прав, укладеного 23.12.2014 року, сторонами якого були Публічне акціонерне товариство „ІМЕКСБАНК" та Товариство з обмеженою відповідальністю „Авенсіс" та зазначено, що застава за договором застави майнових прав, укладеним 15.08.2014 року, сторонами якого були Публічне акціонерне товариство „ІМЕКСБАНК" та Товариство з обмеженою відповідальністю „Авенсіс" не є припиненою, заставодержателем є АТ „ІМЕКСБАНК".
З Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 14.03.2018 року №55106002 вбачається, що за договором застави майнових прав від 15.08.2014 року, 14.10.2014 року зареєстровано за АТ "Імексбанк" обтяження на майнові права, що випливають із договору від 11.07.2012 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю „Авенсіс" та Товариством з обмеженою відповідальністю „ПІВДЕНІНВЕСТСЕРВІС", заставною вартістю 99 280 000 грн., в порядку забезпечення договору про відкриття кредитної лінії від 15.08.2014 року № 30/14.
За даними доповідної записки начальника управління великих кредитів до Голови правління АТ „ІМЕКСБАНК", 22.12.2014 року, відповідно до наказу від 10.12.2014 року 648-в, управління великих кредитів передало поточну документацію на зберігання до приміщення відділення №28 АТ „ІМЕКСБАНК" у м. Одеса. У зв'язку з виробничою необхідністю 29.12.2014 року, документація в кількості 44 кредитних справ була повернута до Головного офісу банку. Вночі 05.01.2015 року в приміщенні відділення сталася пожежа, внаслідок якої пошкоджено та знищено значну частину документів, в тому числі кредитна справа від 15.08.2014 року № 30/14.
Акт розслідування причин пожежі, складений 19.01.2015 року комісією із співробітників АТ „ІМЕКСБАНК", та підписаний в тому числі Слідчим Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області Голубковим В.М. свідчить, що пожежа відбулось 04.01.2015 року, і підтверджує факт пошкодження документів кредитної справи від 15.08.2014 року № 30/14, позичальник Товариство з обмеженою відповідальністю „ФРІЗ БУД".
За поясненнями позивача, за фактом виникнення пожежі в приміщенні відділення №28 АТ "ІМЕКСБАНК", розташованого за адресою м. Одеса, вул. Посмітного, буд. 24, відкрито кримінальне провадження. Встановлено, що причиною пожежі став підпал.
За твердженням позивача, в АТ „ІМЕКСБАНК" відсутній договір застави, договір про розірвання, витяг про реєстрацію обтяження та витяг про реєстрацію вилучення обтяження, зазначені документи вважаються втраченими.
До суду Публічне акціонерне товариство „ІМЕКСБАНК" звернувся з позовними вимогами (після їх зміни, зробленої самостійно позивачем та прийнятої судом) саме про визнання недійсним нікчемного Договору про розірвання Договору застави майнових прав, укладеного 15.08.2014 року, сторонами якого були Акціонерне Товариство „ІМЕКСБАНК" та Товариство з обмеженою відповідальністю „АВЕНСІС", предметом якого виступали - майнові права на будівництво об'єкту дольової власності сторін в частині двоповерхової будівлі складу №4 із двома підземними поверхами, орієнтовною загальною площею 21285 кв. м, який укладено між Товариством з обмеженою відповідальністю „АВЕНСІС" та Товариством з обмеженою відповідальністю „ПІВДЕНІНВЕСТСЕРВІС", які належать майновому поручителю Товариству з обмеженою відповідальністю „АВЕНСІС".
Судова колегія зазначає, що місцевий господарський суд вірно встановив обставини справи.
Норми права, які регулюють спірні правовідносини
За змістом ст.ст. 572, 589, 590 Цивільного кодексу України, ст. 1, 3, 4, 16 Закону України «Про заставу» в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду. Заставою може бути забезпечена будь-яка дійсна існуюча або майбутня вимога, що не суперечить законодавству України, зокрема така, що випливає з договору позики, кредиту тощо. Предметом застави можуть бути майно та майнові права. Право застави виникає з моменту укладення договору застави, а в разі, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню - з моменту нотаріального посвідчення цього договору. При заставі майнових прав реалізація предмета застави провадиться шляхом уступки заставодавцем заставодержателю вимоги, що випливає із заставленого права.
Статтею 4 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», визначено, що на виконання свого основного завдання Фонд у порядку, передбаченому цим Законом, здійснює процедуру виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організовує відчуження всіх або частини активів і зобов'язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банк.
Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», під час тимчасової адміністрації не здійснюється примусове стягнення майна (у тому числі коштів) банку, накладення арешту та звернення стягнення на майно (у тому числі кошти) банку (виконавче провадження щодо банку зупиняється, у тому числі знімаються арешти, накладені на майно (у тому числі на кошти) банку, а також скасовуються інші вжиті заходи примусового забезпечення виконання рішення щодо банку.
Статтею 37 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень має право: вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку; заявляти від імені банку позови майнового та немайнового характеру до суду, у тому числі позови про винесення рішення, відповідно до якого боржник банку має надати інформацію про свої активи тощо.
Відповідно до ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити збереження активів та документації банку.
За приписами ч. 2, п. 1 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених ч. 3 цієї статті. Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, зокрема, з тієї підстави, що банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог.
За правилами статей 15, 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України та статті 1 Господарського процесуального кодексу України кожна особа має право на захист, у тому числі судовий, свого цивільного права, а також цивільного інтересу.
Частини 1, 4 ст. 202 Цивільного кодексу України визначають, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.
Стаття 203 Цивільного кодексу України встановлює умови чинності правочинів, а саме: законність змісту правочину, наявність у сторін необхідного обсягу цивільної дієздатності, наявність об'єктивно вираженого волевиявлення учасника правочину, його адекватність внутрішній волі, відповідність форми вчиненого правочину вимогам закону, спрямованість волі учасників правочину на реальне досягнення обумовленого ним юридичного результату.
Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно з ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Відповідно до ст. ст. 215 та 216 Цивільного кодексу України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків нікчемного правочину може бути заявлена як однією із сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.
За приписами ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 - 3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Як роз'яснено в п. 2.5.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 року №11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними», нікчемний правочин, на відміну від оспорюваного, є недійсним незалежно від наявності чи відсутності відповідного рішення суду. Однак, це не виключає можливості подання та задоволення позову про визнання нікчемного правочину (господарського договору) недійсним.
Вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду в разі наявності відповідного спору.
Доводи та мотиви відхилення аргументів, викладених позивачем в апеляційній скарзі, за якими суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог
Предметом спору у даній справі, з урахуванням заяви позивача про зміну предмету позову, є визнання недійсним нікчемного правочину - Договору про розірвання договору застави майнових прав, укладений 15.08.2014 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством «ІМЕКСБАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕНСІС» у вигляді окремого документу, оформленого сторонами у письмовому вигляді.
За нормою ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» з метою вирішення питання правомірності рішення уповноваженої особи про визнання правочину нікчемним необхідно встановити факт втрати (відмови) банком майнової вимоги та відсутності заміни іншою майновою вимогою.
Пункт 1 ч. 2 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачає три підстави для визнання правочинів (у тому числі договорів) неплатоспроможного банку нікчемними: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна; 2) банк прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій; 3) банк відмовився від власних майнових вимог.
З аналізу ст.ст. 572, 589, 590 Цивільного кодексу України, ст. 1, 3, 4, 16 Закону України «Про заставу» вбачається, що застава є спеціальним заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов'язання; заставодержатель (кредитор) набуває права майнової вимоги на підставі, зокрема, договору, що встановлює зобов'язальні відносини між особою, яка забезпечує виконання основного зобов'язання боржника, та кредитором боржника, з моменту укладення/нотаріального посвідчення цього договору. Реалізація кредитором (заставодержателем) права майнової вимоги у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання відбувається, зокрема, шляхом уступки заставодавцем заставодержателю вимоги, що випливає із заставленого права.
У справі, яка розглядається, встановлено, що кредитний договір, виконання зобов'язань за яким забезпечувалося договорами застави майнових прав та уступки права вимоги до договору застави майнових прав, укладався на умовах, зокрема, забезпеченості. За цими договорами заставодавець (майновий поручитель) зобов'язався виконувати дії, необхідні для забезпечення дійсності заставленого права до повного виконання боржником зобов'язань за кредитним договором.
З пояснень позивача, договір про розірвання договору застави майнових прав, був укладений 15.08.2014 року між сторонами, за яким Банк (кредитор) відмовився від майнових прав, переданих у заставу на забезпечення виконання зобов'язання боржника за кредитним договором, тобто відмовився від власних майнових вимог.
Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та, в разі задоволення позовних вимог, зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
У випадку посилання позивача на нікчемність правочину для обґрунтування іншої заявленої вимоги, господарський суд не вправі посилатися на відсутність судового рішення про встановлення нікчемності правочину, а має дати належну оцінку відповідним доводам позивача.
З матеріалів справи вбачається, що під час розгляду даної справи у місцевому господарському суді та апеляційному господарському суді позивачем не було надано суду ані оригіналу, ані належним чином посвідченої копії як договору застави майнових прав від 15.08.2014 року, так і договору про розірвання договору застави майнових прав, посилаючись на те, що дані документи знищено внаслідок пожежі 05.01.2015 року.
Судова колегія зазначає, що неможливо розглядати позовні вимоги про визнання недійсним нікчемного договору про розірвання договору застави майнових прав при відсутності самого договору у письмовому вигляді.
При цьому, позивачем взагалі не доведено належними і допустимими доказами у справі того, що договір про розірвання договору застави майнових прав взагалі укладався.
На підтвердження укладання такого договору позивачем додано лише банківську виписка про операції з 15.08.2014 року по 18.05.2018 року, з якої вбачається списання договору застави 23.12.2014 року, а також позивач вважає, що опосередковано підтверджує факт укладання спірного договору копія протоколу від 27.11.2014 року № 92/5 засідання кредитного комітету Публічного акціонерного товариства «Імексбанк», адже він відображає результат рішення керівного органу банку, за яким банк відмовляється від власних майнових вимог до Заставодавця та виводить з-під застави майнові права на договір від 11.07.2012 року із Додатковою угодою до нього від 05.03.2013 року.
Надані документи не є належними та допустимими доказами наявності правочину, оформленого сторонами у вигляді окремого документу - саме договору про розірвання договору застави майнових прав.
Вимог про визнання недійсним правочину, оформленого вищевказаними документами, позивачем до суду не заявлялось, тобто, позивач не змінював у відповідності до норм чинного процесуального законодавства України предмет позову.
У матеріалах справи є заява Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мудрої Ольги Миколаївни, направлена Господарському суду Одеської області, в якій нотаріус зазначає, що неможливо надати Витяг про реєстрацію в Державному реєстрі рухомого майна вилучення запису про державну реєстрацію обтяжень рухомого майна на підставі договору про розірвання договору застави майнових прав від 15.08.2014 року, укладеного між АТ „Імексбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю „Авенсіс", у зв'язку з його відсутністю в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.
З огляду на викладене, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо того, що з наданих суду документів не є за можливим встановити факт того, що між Публічним акціонерним товариство "Імексбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю „Авенсіс" 23.12.2014 року було дійсно укладено договір про розірвання договору застави, що став підставою для припинення договору застави майнових прав від 15.08.2014 року, предметом якого є майнові права на договір від 11.07.2012 року, із додатковою угодою до нього від 05.03.2013 року на будівництво об'єкту дольової власності сторін в частині двоповерхової будівлі складу № 4 із двома підземними поверхами, орієнтовною загальною площею 21 285 кв. м., який укладено між Товариством з обмеженою відповідальністю „Авенсіс" та Товариством з обмеженою відповідальністю „ПІВДЕНІНВЕСТСЕРВІС", які належать майновому поручителю Товариству з обмеженою відповідальністю „Авенсіс", та виступав в якості забезпечення зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРІЗ БУД" за кредитним договором про відкриття кредитної лінії від 15.08.2014 року № 30/14.
З урахуванням викладеного Господарським судом Одеської області правомірно відхилені позовні вимоги позивача в повному обсязі та зроблено висновок про відсутність підстав для визнання недійсним нікчемного договору, укладання якого не підтверджено належними доказами у справі.
Судовою колегією розглянуті і відхилені доводи апеляційної скарги про те, що місцевим господарським судом не було враховано правову позицію Верховного Суду України, викладену в постанові від 06.02.2018 року у справі № 185/9180/15-ц, оскільки у вказаній постанові правова позиція Верховного Суду стосується можливості підтвердження іншими документами укладання кредитного договору (банківська виписка з особового рахунку клієнта банку може слугувати документом, який підтверджує проведення банком касових операцій, за умови зазначення в ній інформації про проведення банком таких операцій, сум і дат операцій та заповнення обов'язкових реквізитів) при вирішенні питання щодо стягнення грошових коштів, а не існування Договору про розірвання договору застави при розгляді позовних вимог про визнання його недійсним як здійсненого сторонами окремого правочину, оформленого письмово у вигляді документу.
Інші доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи та не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення. Зокрема, посилання скаржника на нібито можливість визнання недійсним правочину з огляду на наявність опосередкованих документів (акту, протоколу тощо), відхилені судом з вищенаведених підстав.
Переглядаючи у апеляційному порядку рішення Господарського суду Одеської області від 07.06.2018 року у справі № 916/3156/17, суд апеляційної інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи не виявив порушення чи неправильного застосування норм матеріального та процесуального права, які б призвели до прийняття Господарським судом Одеської області неправильного судового рішення у справі.
За таких обставин, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Одеської області від 07.06.2018 року у справі № 916/3156/17 відповідає обставинам справи та вимогам закону і достатніх правових підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „ІМЕКСБАНК", м. Одеса в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства "Імексбанк" Матвієнка Андрія Анатолійовича, м. Одеса на рішення Господарського суду Одеської області від 07.06.2018 року у справі № 916/3156/17 - залишити без задоволення, рішення Господарського суду Одеської області від 07.06.2018 року у справі № 916/3156/17- залишити без змін.
Постанова суду може бути оскаржена до Верховного Суду у випадку, передбаченому законом, протягом 20 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Вступна і резолютивна частина постанови проголошені в судовому засіданні 29.08.2018 року, повний текст постанови складено 03 вересня 2018 року.
Головуючий суддя Г.І. Діброва
Судді Н.М. Принцевська
А.І. Ярош
