РІШЕННЯ

Іменем України

27 серпня 2018 року

Київ

справа №9901/566/18

адміністративне провадження №П/9901/566/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді Гончарової І.А.,

суддів Бившевої Л.І., Олендера І.Я., Шипуліної Т.М., Ханової Р.Ф.,

за участю секретаря судового засідання - Калініна О.С.,

позивача - ОСОБА_1.,

представника позивача - ОСОБА_3.,

представника відповідача - Русакової І.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу № 9901/566/18

за позовом ОСОБА_1

до Вищої ради правосуддя

про скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

І. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

15 травня 2018 року ОСОБА_2 звернулася до Верховного Суду як суду першої інстанції з адміністративним позовом до Вищої ради правосуддя (далі - ВРП), в якому просить скасувати рішення ВРП від 12.04.2018 № 1096/0/15-18 «Про скасування повністю рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 30 серпня 2017 року № 74-дп-17 про закриття дисциплінарного провадження стосовно заступника керівника Шосткинської місцевої прокуратури Сумської області ОСОБА_1. та притягнення її до дисциплінарної відповідальності».

ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА

ОСОБА_1., обґрунтовуючи свої позовні вимоги, вважає оскаржуване рішення ВРП необґрунтованим, оскільки всупереч статті 54 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» у ньому відсутні мотиви, з яких відповідач дійшов висновку про наявність підстав для скасування рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 30.08.2017 № 74-дп-17 про закриття дисциплінарного провадження та притягнення її до дисциплінарної відповідальності. Позивач вважає, що не допустила порушення статті 291 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) в частині одноособового складення та підписання обвинувального акта стосовно ОСОБА_4. за частиною першою статті 127 Кримінального кодексу України (далі - КК України) та скерування його до Шосткинського міськрайонного суду Сумської області, тому вказане не може бути мотивом притягнення її до дисциплінарної відповідальності. Крім того вказала, що повідомлення ОСОБА_4. про вчинення злочину працівниками поліції стосовно нього шляхом вимагання неправомірної вигоди не отримувала, у зв'язку з чим і не повинна була вчиняти ніяких дій щодо реєстрації кримінального провадження за статтею 368 КК України.

У відзиві на позовну заяву ВРП просить відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1. Вважає, що рішення від 12.04.2018 № 1096/0/15-18 є законним та обґрунтованим, оскільки за змістом та порядком прийняття відповідає встановленим законом вимогам та містить підстави та мотиви його прийняття. При цьому відповідач вказує на те , що позивачем не наведено жодних доводів того, що оскаржуване рішення не ґрунтується і не відповідає одній із підстав, передбачених статтею 54 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», за яких рішення ВРП за результатами розгляду скарги на рішення відповідного органу про притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора може бути оскаржене та скасоване.

Позивач подала відповідь на відзив ВРП, в якій навела доводи в обґрунтування своєї позиції, подібні тим, що зазначені в позовній заяві.

ІІІ. КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Верховний Суд ухвалою від 14.06.2018 відкрив провадження в адміністративній справі ОСОБА_1. до Вищої ради правосуддя про скасування рішення та призначив справу до розгляду в судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін на 30.07.2018.

30.07.2018 на адресу суду електронною поштою надійшла заява позивача про відкладення судового засідання на іншу дату у зв'язку з сімейними обставинами, а також тим, щоб відповідач на виконання ухвали Верховного Суду від 14.06.2018 подав до суду заперечення проти відповіді на відзив.

Крім того 30.07.2018 представник відповідача також подав до суду заяву, в якій просив провести судове засідання в порядку письмового провадження.

Розглянувши заяву позивача, суд вирішив її задовольнити та відклав розгляд справи на 13.08.2018.

У судове засідання, призначене на 13.08.2018, з'явилися позивач разом з представником, які підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити, обґрунтовуючи доводами, викладеними в позовній заяві та відповіді на відзив, та представник відповідача, який заперечив проти задоволення позову, надавши пояснення аналогічні, викладеним у відзиві.

Заслухавши пояснення сторін, суд оголосив перерву в судовому засіданні до 27.08.2018.

IV. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ, ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами у межах заявлених позовних вимог, колегія суддів встановила наступне.

ОСОБА_1. наказом прокурора Сумської області від 14.12.2015 №1008к призначена на посаду заступника керівника Шосткинської місцевої прокуратури Сумської області.

Відповідно до наказу прокурора Сумської області від 13.04.2017 № 58 проведено службове розслідування щодо можливих протиправних дій та недоброчесності заступника керівника Шосткинської місцевої прокуратури Сумської області ОСОБА_1.

Як вбачається з висновку службового розслідування від 26.05.2017, комісія прокуратури Сумської області встановила, що прокурор ОСОБА_1. не надала належного значення повідомленню ОСОБА_4. про вимагання у нього неправомірної вигоди працівниками поліції, не ініціювала початок досудового розслідування за цим фактом, при спілкуванні з ОСОБА_4. допустила неоднозначні висловлювання, які сприйняті співрозмовником як опосередковане підтвердження прокурором своєї причетності до вимагання у нього неправомірної вигоди працівниками поліції.

Крім того, позивач як керівник органу прокуратури та старший прокурор групи прокурорів у кримінальному провадженні № 12016200110001809 стосовно ОСОБА_4. не організувала належним чином роботу підлеглих працівників, не забезпечила ефективного прокурорського нагляду і досудового розслідування у цьому провадженні, що призвело до необґрунтованого зволікання із проведенням процесуальних дій та прийняттям процесуальних рішень, не організувала повне та неупереджене встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, зокрема перевірку відомостей про обставини його вчинення, наданих потерпілою під час слідчого експерименту, не забезпечила своєчасне внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про зміну підозри ОСОБА_4.

За результатами службового розслідування комісія прокуратури Сумської області дійшла висновку, що заступник керівника Шосткинської місцевої прокуратури ОСОБА_1. допустила поведінку, яка дискредитує її як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури, чим порушила вимоги пунктів 3, 4 частини четвертої статті 19 Закону України «Про прокуратуру», статей 4, 5, 8, 9, 10, 18 Кодексу професійної етики та поведінки працівників прокуратури, затвердженого наказом Генерального прокурора України № 123 від 28.11.2012, у зв'язку з чим в її діях вбачаються ознаки дисциплінарного проступку.

Керуючись частиною другою статті 45 Закону України «Про прокуратуру», прокурор Сумської області Матвійчук В.А. надіслав до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів дисциплінарну скаргу щодо притягнення прокурора ОСОБА_1. до дисциплінарної відповідальності на підставі пунктів 1, 6 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру» (невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків; одноразове грубе порушення правил прокурорської етики).

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів рішенням від 30.08.2017 № 74дп-17 дисциплінарне провадження стосовно прокурора ОСОБА_1. закрила. Комісія дійшла висновку про відсутність підстав для накладення на прокурора ОСОБА_1. дисциплінарного стягнення з огляду на те, що «зібрані прокуратурою Сумської області припущення» щодо скоєння ОСОБА_1. дисциплінарного проступку не можуть бути підставою для притягнення її до дисциплінарної відповідальності, а інших обставин, які мають значення для прийняття такого рішення не встановлено.

Не погодившись із таким рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, прокурор Сумської області Матвійчук В.А. 11.10.2017 подав скаргу до ВРП, обґрунтовуючи її тим, що в рішенні комісії від 30.08.2017 № 74дп-17 не наведено достатніх мотивів відсутності в діях ОСОБА_1. ознак дисциплінарного проступку та не враховано висновок та матеріали службового розслідування.

За результатами розгляду зазначеної скарги прокурора Сумської області Матвійчука В.А., ВРП прийняла рішення від 12.04.2018 №1096/0/15-18, яким скасувала повністю рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 30.08.2017 № 74дп-17 про закриття дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_1. та ухвалила нове рішення про притягнення ОСОБА_1. до дисциплінарної відповідальності, застосувавши до неї дисциплінарне стягнення у виді догани.

Вважаючи рішення ВРП від 12.04.2018 № 1096/0/15-18 протиправним, позивач звернулася до суду із даним адміністративним позовом.

V. НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД

Повноваження, статус, порядок діяльності та засади організації ВРП визначаються Законом України «Про Вищу раду правосуддя» від 21.12.2016 № 1798-VIII (далі - Закон №1798-VIII).

Так, згідно з частиною першою статті 1 Закону №1798-VIII, ВРП є колегіальним, незалежним конституційним органом державної влади та суддівського врядування, який діє в Україні на постійній основі для забезпечення незалежності судової влади, її функціонування на засадах відповідальності, підзвітності перед суспільством, формування доброчесного та високопрофесійного корпусу суддів, додержання норм Конституції і законів України, а також професійної етики в діяльності суддів і прокурорів.

Частиною першою статті 5 Закону №1798-VIII встановлено, що ВРП складається з двадцяти одного члена.

Відповідно до статті 18 Закону №1798-VIII ВРП є повноважною за умови обрання (призначення) на посаду щонайменше п'ятнадцяти членів, серед яких більшість становлять судді (включаючи суддів у відставці), та складення ними присяги.

Згідно зі змістом частини другої статті 30 Закону №1798-VIII, засідання ВРП у пленарному складі є повноважним, якщо в ньому бере участь більшість від складу ВРП.

Частиною п'ятою статті 53 Закону №1798-VIII визначено, що за результатами розгляду скарги на рішення відповідного органу про притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора ВРП має право: 1) скасувати повністю рішення відповідного органу про притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора та закрити дисциплінарне провадження; 2) скасувати частково рішення відповідного органу про притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора та ухвалити нове рішення; 3) скасувати повністю або частково рішення відповідного органу про відмову в притягненні до дисциплінарної відповідальності прокурора та ухвалити нове рішення; 4) змінити рішення відповідного органу, застосувавши інший вид дисциплінарного стягнення; 5) залишити рішення відповідного органу без змін.

Відповідно до частин першої, другої статті 54 цього Закону рішення ВРП за результатами розгляду скарги на рішення відповідного органу про притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора може бути оскаржене та скасоване виключно з таких підстав: 1) склад Вищої ради правосуддя, який ухвалив відповідне рішення, не мав повноважень його ухвалювати; 2) рішення не підписано будь-ким із складу членів Вищої ради правосуддя, які брали участь у його ухваленні; 3) прокурор не був належним чином повідомлений про засідання Вищої ради правосуддя - якщо було ухвалено будь-яке з рішень, визначених пунктами 2- 5 частини п'ятої статті 53 цього Закону; 4) рішення не містить посилань на визначені законом підстави дисциплінарної відповідальності прокурора та мотиви, з яких Вища рада правосуддя дійшла відповідних висновків.

Право на оскарження до суду рішення ВРП, ухваленого за результатами розгляду скарги на рішення відповідного органу про притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора, мають цей прокурор та скаржник, якщо таке рішення ВРП ухвалене за його скаргою.

Стаття 123 Конституції України передбачає, що організація і порядок діяльності органів прокуратури України визначаються законом.

Підстави для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності визначені у статті 43 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII (далі - Закон №1697-VII), якими, серед інших, є невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків (пункт 1 частини першої); систематичне (два і більше разів протягом одного року) або одноразове грубе порушення правил прокурорської етики (пункт 6 частини першої).

Відповідно до частини третьої статті 48 Закону № 1697-VII при прийнятті рішення у дисциплінарному провадженні враховуються характер проступку, його наслідки, особа прокурора, ступінь його вини, обставини, що впливають на обрання виду дисциплінарного стягнення.

Згідно з частиною першою статті 49 Закону № 1697-VII на прокурора можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: 1) догана; 2) заборона на строк до одного року на переведення до органу прокуратури вищого рівня чи на призначення на вищу посаду в органі прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду (крім Генерального прокурора); 3) звільнення з посади в органах прокуратури.

VI. ОЦІНКА СУДУ

Перевіривши матеріали справи, всебічно й повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.

У статті 54 Закону №1798-VIII законодавець чітко визначив перелік підстав, за яких рішення ВРП за результатами розгляду скарги на рішення відповідного органу про притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора може бути оскаржене та скасоване, а саме:

1) склад Вищої ради правосуддя, який ухвалив відповідне рішення, не мав повноважень його ухвалювати;

2) рішення не підписано будь-ким із складу членів Вищої ради правосуддя, які брали участь у його ухваленні;

3) прокурор не був належним чином повідомлений про засідання Вищої ради правосуддя - якщо було ухвалено будь-яке з рішень, визначених пунктами 2- 5 частини п'ятої статті 53 цього Закону;

4) рішення не містить посилань на визначені законом підстави дисциплінарної відповідальності прокурора та мотиви, з яких Вища рада правосуддя дійшла відповідних висновків.

Зазначені підстави є вичерпними та не підлягають розширеному тлумаченню. Невідповідність рішення ВРП та процедури його прийняття одній із вищенаведених вимог є підставою для його скасування.

Як вбачається з витягу з протоколу № 24 засідання ВРП від 12.04.2018, пунктом восьмим порядку денного був розгляд скарги прокурора Сумської області Матвійчука В.А. на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 30.08.2017 №74дп-17 про закриття дисциплінарного провадження стосовно заступника керівника Шосткинської місцевої прокуратури Сумської області ОСОБА_1. На засіданні були присутніми 18 членів ВРП, тобто більшість від її складу. Член ВРП Бенедисюк І.М. проінформував інших членів ВРП, присутніх на засіданні, що прокурором Матвійчуком В.А. та позивачем подано заяви з проханням розглядати питання за їх відсутності, а також доповів матеріали перевірки, проведеної за скаргою прокурора Сумської області Матвійчука В.А. Для прийняття рішення члени ВРП виходили до нарадчої кімнати, після чого головуючий Бенедисюк І.М. оголосив спірне рішення, яке члени ВРП прийняли одноголосно.

Таким чином, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення від 12.04.2018 №1096/0/15-18 ухвалено повноважним складом ВРП та підписано всіма її членами, які брали участь в його ухваленні. При цьому позивач була належним чином повідомлена про засідання ВРП, на якому було прийнято оскаржуване рішення, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією заяви ОСОБА_1. від 05.04.2018 (вх. № 12/1/11-18 від 10.04.2018) про проведення засідання ВРП щодо розгляду скарги прокурора Матвійчука В.А. без її участі.

У позовній заяві, як згадано вище, ОСОБА_1. посилається на те, що рішення ВРП від 12.04.2018 № 1096/0/15-18 є необґрунтованим, оскільки не містить мотивів його прийняття.

Однак суд не може погодитися з такими доводами позивача, враховуючи наступне.

Приймаючи оскаржуване рішення, ВРП виходила з того, що рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 30.08.2017 № 74дп-17 не містило обґрунтування висновку про відсутність підстав для накладення на прокурора ОСОБА_1. дисциплінарного стягнення. Доводи комісії, що досудовим розслідуванням не встановлено достатніх доказів для повідомлення про підозру Ковальовій О.В., на думку ВРП, не спростовують висновків проведеного прокуратурою Сумської області службового розслідування про притягнення останньої до дисциплінарної відповідальності.

ВРП погодилася з висновками службового розслідування щодо наявності в діях позивача ознак дисциплінарного проступку. Водночас не взяла до уваги висновки, які ґрунтувалися на фактах, про які йдеться у розсекречених протоколах негласних слідчих (розшукових) дій, та визнала безпідставними доводи прокурора Матвійчука В.А. про недостовірність відомостей, зазначених ОСОБА_1. в анкеті доброчесності прокурора в частині несумлінного виконання обов'язків прокурора.

Мотивуючи своє рішення, ВРП посилалася на положення частин першої та третьої статті 5 Кодексу професійної етики та поведінки працівників прокуратури, затвердженого наказом Генерального прокурора України від 28.11.2012 № 123, відповідно до яких працівник прокуратури повинен постійно дбати про свою компетентність, професійну честь і гідність; своєю самовідданістю, неупередженістю, сумлінним виконанням службових обов'язків сприяти підвищенню авторитету прокуратури та зміцненню довіри громадян до неї.

ВРП, враховуючи наявні в матеріалах дисциплінарного провадження копії протоколів допитів ОСОБА_4., дійшла висновку, що в порушення вищезазначених вимог прокурор ОСОБА_1. допустила поведінку, яка дискредитує її як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури, що виразилося в неоднозначних висловлюваннях позивача в ході спілкування з ОСОБА_4., які останнім були сприйняті як опосередковане підтвердження прокурором своєї причетності до вимагання у нього неправомірної вигоди працівниками поліції.

Разом з тим, ВРП у своєму рішенні зауважила, що прокурор ОСОБА_1. не взяла до уваги повідомлення ОСОБА_4. щодо вимагання у нього неправомірної вигоди працівниками поліції та не вчинила дій, передбачених нормами статей 25 та 214 КПК України, зокрема не ініціювала початок досудового розслідування за наведеним фактом та не вжила жодних заходів для встановлення події кримінального правопорушення та осіб, які його вчинили.

Крім того, з матеріалів дисциплінарного провадження ВРП встановила, що ОСОБА_5., яка є потерпілою у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_4. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 125 КК України, звернулася до прокурора ОСОБА_1. із заявою про відмову від підтримання обвинувачення та закриття кримінального провадження у зв'язку з примиренням із підозрюваним.

Натомість позивач, проігнорувавши положення пункту 7 частини першої статті 284 КПК України, не закрила кримінальне провадження за заявою потерпілої, чим перешкодила у реалізації її процесуальних прав, та одноособово склала та підписала повідомлення про зміну підозри ОСОБА_4., інкримінувавши йому вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 127 КК України. При цьому відомості про зміну підозри ОСОБА_4. до ЄРДР ОСОБА_1. внесла лише через 9 діб після вчинення процесуальної дії, тобто з порушенням вимог статті 279 КПК України, відповідно до якої такі відомості вносяться невідкладно.

Як вбачається з рішення від 12.04.2018 № 1096/0/15-18, ВРП зазначила, що ОСОБА_1. допущено порушення вимог частини першої статті 291 КПК України, якими передбачено, що обвинувальний акт складається слідчим, після чого затверджується прокурором. Обвинувальний акт може бути складений прокурором, зокрема якщо він не погодиться з обвинувальним актом, що був складений слідчим.

Порушення вказаної норми виразилося в одноособовому складенні та підписанні позивачем обвинувального акта стосовно ОСОБА_4. за частиною першою статті 127 КК України та направленні його до Шосткинського міськрайонного суду Сумської області. Між тим, як встановила ВРП, матеріали дисциплінарного провадження не містять відомостей або документів про незгоду ОСОБА_1. з обвинувальним актом, який відповідно до положень статті 291 КПК України мав бути складений слідчим після зміни кваліфікації кримінального правопорушення, вчиненого ОСОБА_4.

За таких обставин ВРП у своєму рішенні від 12.04.2018 № 1096/0/15-18 дійшла висновку про неналежне виконання прокурором ОСОБА_1. службових обов'язків, одноразове грубе порушення нею правил прокурорської етики, що відповідно до пунктів 1, 6 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру» є підставами для притягнення останньої до дисциплінарної відповідальності. При прийнятті рішення у дисциплінарному провадженні ВРП врахувала характер проступку, його наслідки, особу прокурора, ступінь його вини, обставини, які впливають на обрання виду дисциплінарного стягнення.

Отже, якщо оцінювати законність рішення ВРП від 12.04.2018 № 1096/0/15-18 в аспекті вимог статті 54 Закону №1798-VIII, яка встановлює виключні підстави оскарження рішення ВРП, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення відповідного органу про притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності, то це рішення не містить ознак, що характеризують його як таке, що ухвалене неповноважним складом ВРП або не підписане будь-ким зі складу членів цієї Ради, які брали участь у його ухваленні, чи засідання ВРП проводилось без обов'язкового повідомлення прокуророві про дату та місце його проведення та/або без участі останнього. Не підпадає оскаржуване рішення й під поняття такого, що не має посилань на визначені законом підстави дисциплінарної відповідальності та мотиви, з яких ВРП дійшла відповідних висновків.

Враховуючи вищевикладене, рішення ВРП від 12.04.2018 № 1096/0/15-18 є законним та обґрунтованим, прийняте на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством, підстави для скасування вказаного рішення, відповідно до частини першої статті 54 Закону №1798-VIII, відсутні, з огляду на що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.

За правилами статті 139 КАС України понесені позивачем витрати у виді судового збору за подання позову у цій справі відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 2, 22, 241-246, 250, 255, 266, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про скасування рішення Вищої ради правосуддя від 12.04.2018 № 1096/0/15-18 - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення Верховного Суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Великої Палати Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.

Рішення складене та підписане 28 серпня 2018 року.

Головуючий суддя І.А. Гончарова

Судді Л.І. Бившева

І.Я. Олендер

Т.М. Шипуліна

Р.Ф. Ханова