Справа № 212/1746/17-ц

2/212/146/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 серпня 2018 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Ваврушак Н. М., за участі секретаря судового засідання Борух Ю.К., представника позивача ОСОБА_1, представників відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Кривого Рогу цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Крост» до ОСОБА_6, Товариства з обмеженою відповідальністю «Адвансед Медіа Груп» про захист честі, гідності та ділової репутації, відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

21.03.2017 року в провадження Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу надійшла позовна заява Товариство з обмеженою відповідальністю «Крост» до ОСОБА_6, Товариства з обмеженою відповідальністю «Адвансед Медіа Групп» про захист честі, гідності та ділової репутації та відшкодування моральної шкоди, позовні вимоги під час розгляду справи уточнювалися, відповідно до заяви від 12.05. 2017 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 р. на сайті 1kr.ua, право власності належить ТОВ «Адвансед Медіа Груп» в статті під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_2»), автором якої є ОСОБА_6 була розміщена недостовірна інформація, яка не відповідає дійсності, вигадана автором, та принижує ділову репутацію позивача.

В зазначеній статті, серед іншого, було опубліковано: «По данным аналитической платформы YouControl, компания «КРОСТ» была зарегистрирована 18 апреля 2005 года (13 лет и 11 месяцев назад).»

«Анализируя финансовые данные компании ОСОБА_8 ООО «КРОСТ», мы видим, что в 2013 году строительной компанией заработано 136,4 миллионов гривен. Из бюджета компания получила 73 миллиона гривен. На тот момент в фирме официально было трудоустроено 33 человека.

Хотя по официальным данным, опубликованным на аналитической платформе YouControl компания «Крост» была зарегистрирована в 2005-м году, финансовые отчеты показывают прибыль начиная с 2004-го года.»

«По данным на 2011-й год, вместе с переменой в рядах руководства города (кресло мера занял ОСОБА_9), прибыль КРОСТ достигла 81 миллиона гривен, 35 из которых выделили из бюджета.»

«По нашим сведениям, уклонение от уплаты налогов по данным за 2015-2016-й годы может составлять десятки миллионов гривен. Государственная фискальная служба уже брала под свой прицел ООО «Крост», о чем имеются записи в реестре судебных решений.»

«Кроме того, были привлечены восемь других фиктивных компаний, на которые был сформирован налоговый кредит НДС в размере 1,3 миллиона гривен.

Суть использования фиктивных компаний состоит в том, что деньги за работы списываются, списываются, работы фактически не выполняются, кроме этого государство из наших налогов компенсирует фирме НДС.» Подана інформація є недостовірною та такою, що порушує право позивача на недоторканість ділової репутації.

Просив суд, визнати недостовірною інформацію, опубліковану ІНФОРМАЦІЯ_1 на сайті 1kr.ua, право власності належить ТОВ «Адвансед Медіа Груп» в статті під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_2»), автором якої є ОСОБА_6 Зобов`язати власника веб-сайту «1kr.ua» ТОВ «АдванседМедіа Групп» видалити з веб-сайту 1kr.ua інформацію, розміщену ІНФОРМАЦІЯ_1 року, а саме: інформаційну статтю «ІНФОРМАЦІЯ_2» за адресою в мережі Інтернет https: 1kr.ua за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3. Зобов`язати власника веб-сайту «1kr.ua» ТОВ «АдванседМедіа Групп» не пізніше як протягом трьох календарних днів з дня набрання законної сили судовим рішенням у даній справі, спростувати недостовірну інформацію шляхом розміщення на вказаному сайті тексту під заголовком «Спростування» та текстом, який зазначений в уточнюючій позовній заяві. Стягнути солідарно із ТОВ «Адвансед Медіа Групп» та ОСОБА_6 солідарно на користь ТОВ «КРОСТ» у відшкодування моральної шкоди заподіяної внаслідок приниження ділової репутації 500 000,00 гривень та стягнути солідарно із ТОВ «Адвансед Медіа Групп» та ОСОБА_6 на користь ТОВ «КРОСТ» витрати на сплату судового збору.

13.04. 2017 року ухвалою суду відкрито провадження у справі (суддя Тимошенко Т.І.).

Ухвалою суду від 26.06.2017 року суддя Пустовіт О. Г., прийняв в провадження дану справу.

Ухвалою суду від 09.08.2017 року задоволено самовідвід судді Пустовіта О. Г.

Ухвалою суду від 21.08.2017 року суддею Ваврушак Н. М. прийнята дана справа в провадження.

Ухвалою суду від 01.02.2018 року розгляд справи відкладено в зв'язку з неявкою сторін.

Ухвалою суду від 19.04. 2018 року розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, вважає, що відповідачами поширена неправдива та недостовірна інформація відносно позивача, яка не може вважатись оціночними судженнями, так як в ній містяться фактичні дані, що не відповідають дійсності. Поширення вказаної інформації порушує особисті немайнові права, завдає шкоди особистим немайновим благам, шкодить та принижує ділову репутацію позивача. Така інформація підриває довіру до позивача, викликає недовіру, та небажання до укладання з ним договірних відносин у інших суб'єктів господарювання. У зв'язку з чим, позивач просить спростувати недостовірну інформацію шляхом видалення статті, вибачення та наполягають стягнути моральну шкоду. Зазначає, що тягар доказування, щодо достовірності викладених конкретних фактів зазначених у статті покладається на відповідачів.

Представники відповідачів позов не визнали. Однак, не заперечують, що стаття відносно позивача дійсно була опублікована в мережі Інтернет на сайті https: 1kr.ua, в ній розміщені відомості, які не дискредитують позивача, так як інформація, яка значиться у статті стосується господарської діяльності позивача, а заниження матеріальних активів не дискредитують позивача, що вказує на відсутність порушень відповідачами особистих немайнових прав позивача та відсутність в їх діях юридичного складу правопорушення. Крім того, вважають преюдиційним той факт, що позивач залучає до роботи фіктивні компанії, так як даний факт встановлений ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 02.02.2015 р. по справі №201/1320/12-к. Доводи Позивача про порушення його особистих немайнових прав внаслідок поширення недостовірної інформації є не обґрунтованими, оскільки не містять склад правопорушення та не можуть бути прийняті судом через відсутність необхідних доказів. Окрім того, вказали, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Адвансед Медіа Групп» не є належним відповідачем у справі. Окрім того, звернули увагу суду на те, що 18.03.2018 року на інформаційному ресурсі «Перший Криворізький» був опублікований матеріал під назвою «Опровержение : «КРОСТ» заработали меньше чем мы писали». У даному матеріалі було спростована інформацію, яка була опублікована ІНФОРМАЦІЯ_1 року з посиланням на податкові декларації позивача. Просили суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Дослідивши письмові докази у справі, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, вважає, що заявлений позов підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що в статті ОСОБА_6 «Коррупция в Кривом Роге. Глава3. ООО «КРОСТ», яка розміщена ІНФОРМАЦІЯ_1 року, на сайті 1kr.ua, право власності належить ТОВ «Адвансед Медіа Груп», що підтверджено Регламентом особливостей реєстрації приватних доменних імен другого рівня. Ua (а.с.17-24), відомостями з державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг (а.с.25), витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.26-29, 30-38). Висновок суду узгоджується із пунктом 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27.02.2009 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», де вказано, що належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайта, а тому доводи відповідачів у цій частині судом не приймаються.

Позивачем зазначено, що в тексті вказані вислови: «По данным аналитической платформы YouControl, компания «КРОСТ» была зарегистрирована 18 апреля 2005 года (13 лет и 11 месяцев назад)»

«Анализируя финансовые данные компании ОСОБА_8 ООО «КРОСТ», мы видим, что в 2013 году строительной компанией заработано 136,4 миллионов гривен. Из бюджета компания получила 73 миллиона гривен. На тот момент в фирме официально было трудоустроено 33 человека.

Хотя по официальным данным, опубликованным на аналитической платформе YouControl компания «Крост» была зарегистрирована в 2005-м году, финансовые отчеты показывают прибыль начиная с 2004-го года.»

«По данным на 2011-й год, вместе с переменой в рядах руководства города (кресло мера занял ОСОБА_9), прибыль КРОСТ достигла 81 миллиона гривен, 35 из которых выделили из бюджета.»

«По нашим сведениям, уклонение от уплаты налогов по данным за 2015-2016-й годы может составлять десятки миллионов гривен. Государственная фискальная служба уже брала под свой прицел ООО «Крост», о чем имеются записи в реестре судебных решений.»

«Кроме того, были привлечены восемь других фиктивных компаний, на которые был сформирован налоговый кредит НДС в размере 1,3 миллиона гривен.

Суть использования фиктивных компаний состоит в том, что деньги за работы списываются, списываются, работы фактически не выполняются, кроме этого государство из наших налогов компенсирует фирме НДС.» є недостовірними, не відповідають дійсності, та викладені неправдиво, та є такими що посягають на ділову репутацію позивача.

Вищевказана інформація була поширена в мережі Інтернет, про що свідчать відгуки читачів, які зроблені в коментарях після розміщення статті на сайті з ІНФОРМАЦІЯ_1 р. по 17.03.2017 р. (а.с.5-16, 161-169).

Суд вказує про те, що законом не закріплено тлумачення поняття «ділова репутація», але під цим поняттям слід розуміти сукупність підтвердженої інформації про особу, що дає можливість зробити висновок про професійні та управлінські здібності такої особи, її порядність та відповідність її діяльності вимогам закону.

Загалом, питання щодо встановлення права на недоторканність ділової репутації юридичної особи закріплено у Цивільному кодексі України, стаття 201 ЦК України визначає ділову репутацію як одне з немайнових прав, що підлягають захисту законом; ст. 200 ЦК України встановлює спосіб захисту ділової репутації; статтями 23 та 1167 ЦК України визначаються поняття немайнової шкоди та визначено право на її відшкодування.

Суд вказує, що положення Цивільного кодексу України, які гарантують недоторканність ділової репутації юридичної особи, застосовуються за аналогією з тими, що регулюють даний інститут у контексті фізичних осіб, але враховуючи специфіку юридичної особи як особливого суб'єкта цивільних правовідносин.

Порушення права на недоторканність ділової репутації полягає в розповсюдженні неправдивих відомостей про юридичну особу, внаслідок чого вона зазнає немайнової шкоди.

При розгляді даної справи, суд перевіряє сукупність таких обставин: поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; поширена інформація стосується певної юридичної особи, тобто позивача; поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або

перекручені).

Згідно з частиною третьою статті 277 ЦК України негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності). Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

Згідно з положеннями статті 277 ЦК України і статті 81 ЦПК України обов'язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права. Спростування поширеної недостовірної інформації повинно здійснюватись незалежно від вини особи, яка її поширила.

Суд вказує, що відповідачами не доведено в суді про достовірність поширеної інформації, до даного висновку суд дійшов з наступного.

Відповідачами 18.03.2018 року на інформаційному ресурсі «Перший Криворізький» був опублікований матеріал під назвою «Опровержение : «КРОСТ» заработали меньше чем мы писали». У даному матеріалі, на думку відповідачів, спростована інформація, яка була опублікована ІНФОРМАЦІЯ_1 року з посиланням на податкові декларації позивача (а.с.170-174).

Суд зазначає, що спростування є, по суті, добровільним визнанням факту поширення недостовірної інформації.

Відповідачем ОСОБА_6 проаналізовані та викладені в статті фінансові дані ТОВ «Крост» не відповідають дійсності. Згідно даних податкової декларації з податку на прибуток підприємства (а.с.40) дохід ТОВ «КРОСТ» за 2013 рік складає 62,7 млн. гривень з яких бюджетні кошти 2,8 млн. грн. За податковою декларацією на прибуток 2011 рік (а.с.46) дохід підприємства склав 46,3 млн. гривень, з яких бюджетні кошти 16,1 млн. грн.

Суд не вважає оціночними судженнями, фразу: «Кроме того, были привлечены восемь других фиктивных компаний, на которые был сформирован налоговый кредит НДС в размере 1,3 миллиона гривен. Суть использования фиктивных компаний состоит в том, что деньги за работы списываются, списываются, работы фактически не выполняются, кроме этого государство из наших налогов компенсирует фирме НДС», так як в тексті містяться фактичні дані, що не відповідають дійсності. Оціночні судження не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності, на відміну від перевірки істинності фактів, які розміщені в статті, та не підтверджені відповідачами належними, достатніми, допустимими, достовірними доказами.

Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

В частинах 1 та 2 ст. 7 Закону України «Про інформацію» визначено, що право на інформацію охороняється законом. Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом. Суб'єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію.

Відповідно до ч. 2 ст. 30 вказаного оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Таким чином, відповідно до статті 277 Цивільного кодексу України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Разом з тим, у рішенні від 28.03.2013 р. у справі «Новая Газета и Бородянский против России» Європейський Суд з прав людини відзначив особливу роль професії журналіста у суспільстві; визнав і право журналіста на оціночні судження, але із застереженням, що вони повинні базуватися на хоча б мінімальному наборі фактів, тому що в протилежному випадку таке судження буде зловживанням свободою слова. ЄСПЛ виділив три можливі варіанти фундаменту, на якому можна побудувати свою оцінку: 1) факти, що вважаються загальновідомими; 2) підтвердження висловлювання яким-небудь джерелом; 3) посилання на незалежне дослідження.

Таким чином, Європейський Суд з прав людини, за умови посиленого захисту ним свободи слова, визнав саме зловживанням свободою слова висловлення саме оціночних суджень, а не фактичних тверджень, які не базуються на хоча б мінімальному наборі фактів.

Аналіз наведених норм права та фактичних обставин, а саме поширення інформації, свідчить про те, що відповідачі поширили відомості фактичного твердження, які не базуються на фактах, а тому суд вказує, що інформація «Кроме того, были привлечены восемь других фиктивных компаний, на которые был сформирован налоговый кредит НДС в размере 1,3 миллиона гривен. Суть использования фиктивных компаний состоит в том, что деньги за работы списываются, списываются, работы фактически не выполняются, кроме этого государство из наших налогов компенсирует фирме НДС» не має жодного відношення до позивача, та нічим не підтверджена.

Ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 02.02.2015 р. по справі №201/1320/15-к (а.с. 175-177) не можна вважати преюдиційною, так як ухвала про дозвіл на проведення обшуку, є процесуальним документом, який стосується ТОВ «Дорводгазбуд», а не позивача, та по своїй суті направлена на проведення слідчих дій. В ухвалі не встановлюються конкретні обставини відносно позивача або його контрагентів, пов'язані з предметом доказування по даній цивільній справі, оскільки такі факти можуть бути встановлені лише шляхом оцінки встановлених фактичних обставин при вирішенні питання щодо фіктивності Позивача або його контрагентів шляхом дослідження доказів у судовому засіданні при розгляді інших справ, господарських або кримінальних (а.с.74-76, 175-177).

В ст. 55-1 Господарського кодексу України законодавець надає визначення ознаки фіктивності, дають підстави для звернення до суду про припинення юридичної особи або припинення діяльності фізичною особою - підприємцем, в тому числі визнання реєстраційних документів недійсними. Документ про припинення юридичної особи, або визнання реєстраційних документів відносно позивача суду не надано.

Крім того, ст. 205 Кримінального кодексу України зазначає, що фіктивне підприємництво, тобто створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона. Суду не надано доказів про визнання позивача фіктивним підприємством.

Інші вислови: «Анализируя финансовые данные компании ОСОБА_8 ООО «КРОСТ», мы видим, что в 2013 году строительной компанией заработано 136,4 миллионов гривен. Из бюджета компания получила 73 миллиона гривен. На тот момент в фирме официально было трудоустроено 33 человека.

Хотя по официальным данным, опубликованным на аналитической платформе YouControl компания «Крост» была зарегистрирована в 2005-м году, финансовые отчеты показывают прибыль начиная с 2004-го года.»

«По данным на 2011-й год, вместе с переменой в рядах руководства города (кресло мера занял ОСОБА_9), прибыль КРОСТ достигла 81 миллиона гривен, 35 из которых выделили из бюджета.»

«По нашим сведениям, уклонение от уплаты налогов по данным за 2015-2016-й годы может составлять десятки миллионов гривен. Государственная фискальная служба уже брала под свой прицел ООО «Крост», о чем имеются записи в реестре судебных решений.» не відповідають дійсності та є недостовірними, так як вони спростовуються бухгалтерською довідкою від 21.03.2017 року (а.с.39), та податковими деклараціями ТОВ «Крост» за вказаний вище період (а.с.40-49). Вказані обставини відповідачами не спростовувалися, про них було зазначено у статті «Опровержение: «КРОСТ» заработали меньше, чем мы писали» (а.с.170-174), яка розміщена на сайті 1kr.ua 18.03.2018 р.

З вказано суд приходить до переконання, що відповідачами ІНФОРМАЦІЯ_1 р. на сайті 1kr.ua, в статті під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_2»), автором якої є ОСОБА_6 була розміщена недостовірна інформація, яка не відповідає дійсності, вигадана автором, а тому вона підлягає спростуванню.

Суд не може прийняти доводи відповідача з приводу спростування неточної інформації 18.03.2018 року статті «Опровержение: «КРОСТ» заработали меньше чем мы писали», оскільки вказана вище стаття не підпадає під поняття спростування недостовірної інформації. До даного висновку суд дійшов з наступного.

Пунктами 24 і 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27.02.2009 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» роз'яснено, що спростування має здійснюватися у такий самий спосіб, у який поширювалася недостовірна інформація, у разі, якщо спростування недостовірної інформації неможливо чи недоцільно здійснити у такий же спосіб, у який вона була поширена, то воно повинно проводитись у спосіб, наближений (адекватний) до способу поширення, з урахуванням максимальної ефективності спростування та за умови, що таке спростування охопить максимальну кількість осіб, що сприйняли попередньо поширену інформацію. Якщо суд ухвалює рішення про спростування поширеної недостовірної інформації, то у судовому рішенні за необхідності суд може викласти текст спростування інформації або зазначити, що спростування має здійснюватися шляхом повідомлення про ухвалене у справі судове рішення, включаючи публікацію його тексту.

Поширена відповідачами недостовірна інформація підлягає спростуванню шляхом повідомлення про ухвалене судове рішення, не пізніше трьох календарних днів з дня набрання рішенням законної сили. Відсутні підстави для видалення спірної статті з веб-сайту та вибачення відповідачами перед ТОВ «Крост» за шкоду, завдану діловій репутації публікацією і обіцяти підприємству, а так само користувачам, більш ретельно ставитись до перевірки інформації, що розміщується на сайті.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. У свою чергу, частина перша статті 34 Конституції України кожному гарантує право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Суд не вправі зобов'язувати відповідача вибачатися перед позивачем у тій чи іншій формі, оскільки примусове вибачення як спосіб судового захисту гідності, честі чи ділової репутації за поширення недостовірної інформації не передбачено у статтях 16, 277 ЦК України.

Судом встановлено, що поширенням недостовірної інформації стосовно позивача, порушено особисті немайнові права позивача, завдано шкоди особистим немайновим благам, що шкодить діловій репутації позивача. Така інформація підриває довіру до позивача, як до підприємства, що здійснює свою господарську діяльність відповідно до вимог діючого в України законодавства, викликає недовіру, та небажання до укладання з ним договірних відносин у інших суб'єктів господарювання. До даного висновку суд дійшов з аналізу довідок про господарську діяльність ТОВ «Крост» від 21.03.2017 року та 31.07.2017 року (а.с. 39, 187)

Відповідно до ст.68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов'язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.

За умовами до ч. 1 ст. 91 Цивільного кодексу України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.

Згідно зі ст. 94 Цивільного кодексу України юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати.

В силу ч. 2 ст. 34 Господарського кодексу України дискредитацією суб'єкта господарювання є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, пов'язаних з особою чи діяльністю суб'єкта господарювання, які завдали або могли завдати шкоди діловій репутації суб'єкта господарювання.

Відповідно до ст. 200 Цивільного кодексу України інформацією є будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді. Суб'єкт відносин у сфері інформації може вимагати усунення порушень його права та відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої такими правопорушеннями.

Згідно зі ст. 201 Цивільного кодексу України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, в тому числі, ділова репутація, ім'я (найменування), а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.

Пунктом 8 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2007 року № 01- 8/184 «Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про інформацію» зазначено, що за змістом приписів статті 91 ЦК України право на спростування недостовірної інформації, передбачене статтею 277 ЦК України, належить не лише фізичним, але й юридичним особам у передбачених законом випадках, у тому числі як спосіб судового захисту проти поширення інформації, що шкодить діловій репутації господарюючого суб'єкта (підприємця). Недостовірність негативної інформації є правовою презумпцією. Отже, тягар доказування достовірності негативної інформації стосовно позивача покладається на відповідача, а на позивача покладено лише обов'язок доказування факту поширення такої інформації відповідачем.

Відповідно до ст.280 ЦК України, якщо фізичній особі внаслідок порушення її особистого немайнового права завдано моральної шкоди, ця шкода підлягає відшкодуванню. Такі ж права має юридична особа відповідно до ст. 94 ЦК України.

Вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди, суд враховує положення ст. 23 ЦК України та роз'яснення постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» щодо визначення розміру морального відшкодування, обставини справи, характер правовідносин, зміст поширюваної відповідачем інформації.

У п.6 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28 березня 2007 року №01-8/184 «Про деякі питання практики застосування господарськими судами України законодавства про інформацію» зазначено, що приниженням ділової репутації суб'єкта господарювання (підприємця) є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, що дискредитують спосіб ведення чи результати його господарської (підприємницької) діяльності у зв'язку з чим знижується вартість його нематеріальних активів. Зазначені дії завдають майнової та моральної шкоди суб'єктам господарювання, а тому ця шкода за відповідними позовами потерпілих осіб підлягає відшкодуванню за правилами ст. 1166 та ст. 1167 ЦК України.

Згідно з нормами ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Пункт 6 Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики вирішення суперечок, пов'язаних з відшкодуванням моральної шкоди» №02-5/95 від 29 лютого 1996 року (згідно з роз'ясненнями Вищого арбітражного суду України № 02-5/445 від 18 листопада 1997 року, № 02-5/433 від 13 листопада 1998 року, № 02-5/618 від 06 листопада 2000 року, роз'ясненням ВГСУ №04-5/609 від 31 травня 2002 року) передбачає, що розмір компенсації моральної шкоди залежить від характеру дії особи, що її завдала, а також від негативних наслідків через порушення немайнових прав позивача. При цьому, факт зменшення нематеріальних благ як наслідок протиправної дії правопорушника не є необхідною умовою для права на компенсацію морального збитку. Достатньо, щоб дії правопорушника створювали реальну загрозу зменшення нематеріального блага.

Про таке йдеться у ст.23 ЦК України, де підставою для виникнення права на компенсацію моральної шкоди вказані дії, що лише створюють загрозу порушення ділової репутації (поширення недостовірної інформації).

Так, в даному конкретному випадку високий рівень ділової репутації позивача є запорукою успіху, стабільності, отримання товариством матеріальних благ. При цьому, поширена недостовірна інформація про позивача за своєю метою направлена на формування у читача певного негативного уявлення про позивача. Тож, дана стаття має оцінюватись саме в цілому та в комплексі, а не шляхом «виривання» з контексту певних окремих речень чи абзаців.

Поширення вказаної інформації порушує особисті немайнові права позивача, завдає шкоди особистим немайновим благам, шкодить діловій репутації позивача. Так як у читачів складається думка про позивача, як такого, що веде свою господарську діяльність з порушенням вимог закону, укладаються договори з фіктивними підприємствами тощо, що позивач непередбачливий у виборі контрагентів, незаконно формує податковий кредит. Така інформація підриває довіру до позивача, викликає небажання до підтримки та укладання з ним договірних відносин у інших суб'єктів господарювання, що підтверджується довідкою ТОВ «Крост» про зменшення договірних відносин з іншими підприємствами (а. с. 178) після публікації статті.

Таким чином, факт заподіяння ТОВ «КРОСТ» моральної шкоди, суд вважає доведеним. Враховуючи положення ст. 23 ЦК України, виходячи із засад розумності і справедливості, визначає до стягнення солідарно з відповідачів ОСОБА_6, ТОВ «Адвансед Медіа Груп» на користь позивача моральну шкоду у розмірі 3000,00 грн.

На підставі ст.141 ЦПК України, з відповідачів у рівних частинах на користь позивача необхідно стягнути понесені судові витрати пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись ст. 19, 34, 68 Конституції України, Законом України «Про інформацію», ст. ст.16, 23, 91, 94, 200, 201, 277, 1166,1167 ЦК України, ст. 55-1, 34 ГК України, ст. ст. 3.12, 81, 141, 263, 265 ЦПК України суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Крост» до ОСОБА_6, Товариства з обмеженою відповідальністю «Адвансед Медіа Груп» про захист честі, гідності та ділової репутації, відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Визнати недостовірною, такою що не відповідає дійсності та принижує ділову репутацію Товариства з обмеженою відповідальністю «Крост» інформацію поширену ІНФОРМАЦІЯ_1 р., розміщену на сайті 1kr.ua за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3. а саме:

«По данным аналитической платформы YouControl, компания «КРОСТ» была зарегистрирована 18 апреля 2005 года (13 лет и 11 месяцев назад)»

«Анализируя финансовые данные компании ОСОБА_8 ООО «КРОСТ», мы видим, что в 2013 году строительной компанией заработано 136,4 миллионов гривен. Из бюджета компания получила 73 миллиона гривен. На тот момент в фирме официально было трудоустроено 33 человека.

Хотя по официальным данным, опубликованным на аналитической платформе YouControl компания «Крост» была зарегистрирована в 2005-м году, финансовые отчеты показывают прибыль начиная с 2004-го года.»

«По данным на 2011-й год, вместе с переменой в рядах руководства города (кресло мера занял ОСОБА_9), прибыль КРОСТ достигла 81 миллиона гривен, 35 из которых выделили из бюджета.»

«По нашим сведениям, уклонение от уплаты налогов по данным за 2015-2016-й годы может составлять десятки миллионов гривен. Государственная фискальная служба уже брала под свой прицел ООО «Крост», о чем имеются записи в реестре судебных решений.»

«Кроме того, были привлечены восемь других фиктивных компаний, на которые был сформирован налоговый кредит НДС в размере 1,3 миллиона гривен.

Суть использования фиктивных компаний состоит в том, что деньги за работы списываются, списываются, работы фактически не выполняются, кроме этого государство из наших налогов компенсирует фирме НДС.»

Зобов`язати відповідача «1kr.ua» Товариства з обмеженою відповідальністю «Адвансед Медіа Групп» (ЄДРПОУ 38358335, що зареєстровано за адресою: індекс 04209, м. Київ, вул. Оболонська набережна буд. 11, корпус 3, офіс 5), спростувати недостовірну інформацію шляхом повідомлення про ухвалене судове рішення, не пізніше трьох календарних днів з дня набрання рішенням законної сили.

Стягнути солідарно із Товариства з обмеженою відповідальністю «Адвансед Медіа Групп» (ЄДРПОУ 38358335, що зареєстровано за адресою: індекс 04209, м. Київ, вул. Оболонська набережна буд. 11, корпус 3, офіс 5) та ОСОБА_6 (ІПН НОМЕР_1, АДРЕСА_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Крост» (код ЄДРПОУ 24432974, що зареєстровано за адресою: індекс 50000, м. Кривий Ріг, вул. Німецька буд. 7) в рахунок відшкодування моральної шкоди заподіяної внаслідок приниження ділової репутації - 3 000 гривень.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Адвансед Медіа Групп» (ЄДРПОУ 38358335, що зареєстровано за адресою: індекс 04209, м. Київ, вул. Оболонська набережна буд. 11, корпус 3, офіс 5), та ОСОБА_6 (ІПН НОМЕР_1, АДРЕСА_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Крост» (ЄДРПОУ 24432974 що зареєстровано за адресою: індекс 50000, м. Кривий Ріг, вул. Німецька буд. 7) судовий збір з кожного окремо по 1 120,00 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Крост», ЄДРПОУ 24432974, що зареєстровано за адресою: індекс 50000, м. Кривий Ріг, вул. Німецька буд. 7.

Відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю «Адвансед Медіа Групп» ЄДРПОУ 38358335, що зареєстровано за адресою: індекс 04209, м. Київ, вул. Оболонська набережна буд. 11, корпус 3, офіс;

ОСОБА_6, ІПН НОМЕР_1, АДРЕСА_1.

Повний текст рішення складено та підписано 27 серпня 2018 року.

Суддя: Н. М. Ваврушак