ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

31 липня 2018 року

м. Ужгород

№ 807/938/17

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Луцович М.М.

при секретарі судових засідань - ОСОБА_1

та осіб, що беруть участь у справі:

позивача - ОСОБА_2

представника позивача - ОСОБА_3

представника відповідача - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування наказу, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА _2 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, згідно якої просить суд визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області №3-дс від 24.07.2017 року "Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_2М."

Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що, працючи на посаді провідного спеціаліста відділу у Мукачівському районі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області з 13.01.2017 року, наказом Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області № 3-дс від 24.07.2017 року «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_2М.» на позивача накладено дисциплінарне стягнення у вигляді зауваження. Підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача стало неповідомлення безпосереднього керівника про свою відсутність на роботі у письмовій формі, засобами електронного зв'язку або іншим доступним способом. 25.07.2017 року позивача було ознайомлено з оскаржуваним наказом. Проте, перед отриманням вказаного наказу, позивачу було відмовлено в усній формі начальником Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області ОСОБА_5 та начальником управління персоналом Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області ОСОБА_6 ознайомитись з всіма матеріалами, що служили підставою для винесення спірного наказу Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області. Оскільки, позивач був відсутній на роботі в період з 22.06.2017 року по 27.06.2017 року з поважних причин у зв’язку із перебуванням на лікарняному, про неможливість приступити до виконання службових обов'язків доступним способом, а саме через свого сусіда було повідомлено представника відділу у Мукачівському районі. Будь-яких порушень трудової дисципліни з його боку не було, а накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді зауваження не має законного підґрунтя, а відтак підлягає визнанню протиправним та скасуванню, оскільки останній прийнятий з порушенням норм чинного законодавства.

Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав викладених у позовній заяві та просили суд даний адміністративний позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення даного адміністративного позову заперечив з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, при цьому пояснивши, що позивач не повідомив свого безпосереднього керівника про відсутність на робочому місці у зв’язку і з тимчасовою непрацездатністю та враховуючи попередню роботу працівника, відповідачем правомірно винесено оскаржуваний наказ про застосування дисциплінарного стягнення.

Розглянувши подані документи і матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Так, як встановлено судом в ході судового розгляду та вбачається із матеріалів даної адміністративної справи, згідно наказу Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області від 12.01.2017 року №45-к «Про прийняття ОСОБА_2М.» позивача було призначено на посаду провідного спеціаліста відділу у Мукачівському районі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області з 13.01.2017 року (а.с. 7).

На підставі ст. 47 Закону України "Про державну службу" та з метою вдосконалення організації праці, зміцнення трудової та виконавської дисципліни, наказом Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області № 41 від 05.05.2016 введені в дію Правила внутрішнього службового розпорядку для державних службовців Головного управління (а.с 11-12).

В.о. начальника відділу у Мукачівському районі ОСОБА_7 від 30.06.2017 надано службову записку та акти відсутності на роботі ОСОБА_2, провідного спеціаліста відділу у Мукачівському районі Головного управління, який був відсутній на роботі з 22.06.2017 до 27.06.2017. Про причини своєї відсутності ОСОБА_2 безпосереднього керівника, протягом цього періоду, ні в усному, ні в телефонному режимі не повідомляв. Однак в 12:47 год. 22.06.2017 в телефонному режимі повідомив ОСОБА_7, що перебуває в м. Ужгород в Головному управлінні Держгеокадастру у Закарпатській області для надання копій документації із землеустрою, щодо інвентаризації земель (а.с. 37-41).

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області № 3-дс від 24.07.2017 року «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_2М.» на позивача накладено дисципінарне стягнення у вигляді зауваження у відповідності до пункту 6 ч.2. ст.65, ч.2 ст. 66 ЗУ «Про державну службу» за недотримання правил внутрішнього службового розпорядку, що полягає у недотриманні п.1 розділу IV правил внутрішнього службового розпорядку для державних службовців, а саме неповідомлення безпосереднього керівника про свою відсутність на роботі у письмовій формі, засобами електронного чи телефонного зв’язку, або іншим доступним способом (а.с. 8).

Позивач, вважаючи вказаний наказ необґрунтованим, незаконним та таким, що підлягає скасуванню, звернувся до суду з даним позовом за захистом, як він вважає свого порушеного права.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до пункту 17 частини першої статті 4 та пункту 2 частини першої статті 19 КАС України спори з приводу проходження публічної служби віднесено до юрисдикції адміністративних судів, а державна служба є одним із різновидів публічної служби.

Відносини, що виникають у зв'язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, правовий статус державного службовця визначає Закон України “Про державну службу” від 10.12.2015 № 889-VIII (далі Закон № 889-VIII).

Статті 1, 2 Закону № 889-VIII містять визначення наступних термінів:

- державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов'язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби (частина друга статті 1);

- безпосередній керівник - найближчий керівник, якому прямо підпорядкований державний службовець (пункт 1 частини першої статті 2);

- керівник державної служби в державному органі - посадова особа, яка займає вищу посаду державної служби в державному органі, до посадових обов'язків якої належить здійснення повноважень з питань державної служби та організації роботи інших працівників у цьому органі (пункт 3 частини першої статті 2);

- службова дисципліна - неухильне додержання Присяги державного службовця, сумлінне виконання службових обов'язків та правил внутрішнього службового розпорядку(пункт 10 частини першої статті 2).

Згідно зі статтею 61 Закону № 889-VIII службова дисципліна державних службовців забезпечується, зокрема, шляхом дотримання у службовій діяльності вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів у сфері державної служби та виконання правил внутрішнього службового розпорядку.

Стаття 38 Закону № 889-VIII вказує на те, що поняття “проходження державної служби” охоплює прийняття на державну службу, просування по службі державних службовців, вирішення інших питань, пов'язаних із службою, зокрема і питань притягнення до дисциплінарної відповідальності державних службовців, регламентованих розділом VIII цього Закону.

Частиною 1 статті 64 Закону № 889-VIII визначено, що за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 65 Закону № 889-VIII підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення .

Дисциплінарними проступками є: 1) порушення Присяги державного службовця; 2) порушення правил етичної поведінки державних службовців; 3) вияв неповаги до держави, державних символів України, Українського народу; 4) дії, що шкодять авторитету державної служби; 5) невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень; 6) недотримання правил внутрішнього службового розпорядку; 7) перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення; 8) невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця; 9) використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб; 10) подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби; 11) неповідомлення керівнику державної служби про виникнення відносин прямої підпорядкованості між державним службовцем та близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення; 12) прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин; 13) поява державного службовця на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння; 14) прийняття державним службовцем необґрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу злочину або адміністративного правопорушення; 15) прийняття державним службовцем рішення, що суперечить закону або висновкам щодо застосування відповідної норми права, викладеним у постановах Верховного Суду, щодо якого судом винесено окрему ухвалу.

Державний службовець не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності, якщо минуло шість місяців з дня, коли керівник державної служби дізнався або мав дізнатися про вчинення дисциплінарного проступку, не враховуючи час тимчасової непрацездатності державного службовця чи перебування його у відпустці, або якщо минув один рік після його вчинення, або постановлення відповідної окремої ухвали суду.

Згідно статті 66 Закону № 889-VIII до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.

У разі допущення державним службовцем дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 6 частини другої статті 65 цього Закону, суб'єкт призначення або керівник державної служби може обмежитися зауваженням.

Таким чином, системний аналіз наведених норм дає суду підстави для висновків, що об'єктивною стороною дисциплінарного проступку є вчинення державним службовцем дій чи бездіяльності, або прийняття рішення, що містять ознаки протиправності, тобто, суперечать вимогам законодавства і свідчать про невиконання або неналежне виконання ним своїх посадових обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Закону № 889-VIII дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов'язків.

Статтею 74 цього Закону визначені гарантії прав державних службовців під час застосування дисциплінарного стягнення. Так, дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби. Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця.

Суд вважає за необхідне вказати, що при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку та обставини, за яких він вчинений, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації.

Водночас, обставини та факти вчинення дисциплінарного проступку мають бути підтверджені належними та допустимими доказами.

За приписами статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Судом встановлено, що у зв’язку з наведеними подіями позивачем на усну вимогу начальника служби управління персоналом та на вимогу начальника ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області надано пояснювальну записку, згідно якої останній зазначив, що у період з 22.06.2017 року по 27.06.2017 року перебував на лікарняному (а.с10), при цьому надавши довідку про тимчасову непрацездатність №000195 (а.с.9), що є належним доказом непрацездатності особи та підтверджено матеріалами справи (а.с. 53-55).

Як встановлено судом та вбачається із матеріалів справи, зокрема із оскаржуваного наказу позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності за неповідомлення безпосереднього керівника про свою відсутність на роботі у письмовій формі, засобами електронного чи телефонного зв'язку або іншим способом (а.с. 43).

Зважаючи на таку мотивацію притягнення до дисциплінарної відповідальності, а також доводи представника відповідача, що позивач не перебував на своєму робочому місці 22.06.2017 року та вчинив дисциплінарний проступок, суд відхиляє з огляду на наступне.

Згідно листа - відповіді від 11.07.2017 року №876/2017 Департаменту охорони здоров'я Закарпатської ОДА (а.с 52), судом встановлено, що на лист - запит Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області було роз'яснено відповідачу, що ОСОБА_2 в Мукачівській ЦРЛ було видано документ, що посвідчує тимчасову непрацездатність, - вищезгадувану судом довідку №000195 від 22.06.2017 року, а не звичний листок непрацездатності. Крім цього, судом також встановлено, що у вказаному листі відповідачу було зазначено, що ОСОБА_2 звернувся до лікаря 22.06.2017 року біля 14:00 год., а матеріали перевірки по даному факту знаходяться в департаменті охорони здоров'я.

Щодо посилань представника відповідача на той факт, що позивач 22.06.2017 року складав іспит із володіння державною мовою на факультеті післядипломної освіти та доуніверситетської підготовки Ужгородського національного університету, а відтак безпідставно був відсутній на робочому місці 22.06.2017 року, такі спростовуються наступним.

Так, згідно листа факультету післядипломної освіти та доуніверситетської підготовки Ужгородського національного університету №3436 від 03.07.2017 року встановлено, що ОСОБА_2 дійсно проходив атестацію на володіння державною мовою та за результатами атестації отримав посвідчення №169 від 22.06.2017 року (а.с.56-58).

Однак, даний лист не може бути свідченням безпідставної відсутності позивача на робочу місці, оскільки згідно довідки про тимчасову непрацездатність №000195 від 22.06.2017 року, позивачу було встановлено амбулаторний режим лікування, а не стаціонарний, а отже позивач міг на власний розсуд та у будь - який час проходити дану атестацію під час перебування на амбулаторному лікуванні.

Зважаючи на вищевикладені обставини, приймаючи до уваги формулювання причин притягнення до відповідальності, відсутності доказів прогулу позивачем 22.06.17 р. або ж невиконання покладених на нього посадових обовязків чи завдань того дня та те, що єдиною підставою застосування дисциплінарного стягнення було неповідомлення керівника про свою відсутність на роботі та з огляду на встановлення факту перебування позивача на лікарняному, суд приходить до висновку, що оскаржуваний позивачем наказ, з наведених у ньому підстав винесений необгрунтовано.

Крім цього, суд також вважає за необхідне зазначити, що жодним нормативно – правовим актом не передбачено строків, протягом яких працівник зобов’язаний повідомити керівництво про видання йому листка непрацездатності, так як працівник пред’являє листок непрацездатності у перший день виходу на робоче місце після закінчення тимчасової непрацездатності, що в свою чергу пояснює поважність причин відсутності на робочому місці та надає можливість отримання матеріальної допомоги по тимчасовій непрацездатності.

Крім цього, суд також зазначає, зазначає, що Правилами внутрішнього службового розпорядку для державних службовців Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області не передбачено жодного виду відповідальності за порушення державними службовцями Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області розділу IV вищезазначених правил.

Враховуючи викладені обставини, суд приходить до висновку про протиправність оскаржуваного наказу.

Крім того, при дослідженні підстав для притягнення позивача до дисциплінарн7ої відповідальності та винесення оскаржуваного наказу відповідачем не враховувались обтяжуючі та пом’якшуючі обставини, а саме перебування позивача на лікарняному.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_2 обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем при поданні позовної заяви було сплачено судовий збір в розмірі 640,00 грн., відповідно до квитанції №2462210013 від 22.08.2017 року, а оскільки даний адміністративний позов судом задовольняється в повному обсязі, то понесені позивачем судові витрати у вигляді сплати судового збору підлягають відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

На підставі наведеного та керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування наказу - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області №3-дс від 24.07.2017 року "Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_2М."

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4 код ЄДРПОУ - 39766716) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_2 (89600, Закарпатська область, м. Мукачево, вул. Я.Мудрого, 77/10, ідентифікаційний код - НОМЕР_1) понесені судові витрати в розмірі 640,00 грн. (шістсот сорок гривень) який сплачений відповідно до квитанції №2462210013 від 22.08.2017 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України).

Повний текст рішення виготовлено та підписано 10.08.2018 року.

Суддя

ОСОБА_8