open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem
"10" серпня 2018 р. Справа № 363/2750/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 серпня 2018 року м. Вишгород

Вишгородський районний суд Київської області у складі: головуючого - судді Баличевої М.Б., при секретарі - Рибки І.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспектора 2 роти 3 батальйону 1 полку Управління патрульної поліції в м. Києві старшого лейтенанта поліції Майзенберг Кристини Сергіївни про скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

В липні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Інспектора 2 роти 3 батальйону 1 полку Управління патрульної поліції в м. Києві старшого лейтенанта поліції Майзенберг Кристини Сергіївни про скасування постанови, в якому просить постанову серія НК № 739525 від 28.06.2018 року, винесену інспектором 2 роти 3 батальйону 1 полку Управління патрульної поліції в м. Києві старшим лейтенантом поліції Майзенберг Кристиною Сергіївною, визнати незаконною та скасувати; провадження по адміністративній справі - закрити відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 28.06.2018 року приблизно о 22 годині 00 хвилин рухався на автомобілі NISSAN ALMERA CLASSIK, д.н.з. НОМЕР_1 на 49 км дороги Київ - Одеса, коли побачив у дзеркалі заднього виду машину поліції з ввімкненим проблисковим маячком. На вимогу представників поліції він зупинився. До автомобіля позивача підійшов представник поліції і попросив пред'явити документи. Після чого, він пред'явив документи і запитав у чому причина зупинки автомобіля, на що представник поліції повідомив, що ним порушено правила дорожнього руху, а саме він рухався з неосвітленим заднім номерним знаком в темну пору доби і тому вона буде складати постанову про адміністративне правопорушення. В результаті чого, відносно нього була складена постанова про адміністративне правопорушення серія НК № 739525 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 121 КУпАП та порушення п. 2.9 в ПДР України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170 гривень. ОСОБА_1 вважає вказану постанову незаконною, неправомірною та необґрунтованою з огляду на відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, не було ознак умислу та необережності відповідно до ст. 9 КУпАП, оскільки, перед початком руху згідно до п. а) ст. 2.3 ПДР України він ретельно перевірив і забезпечив технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, в тому числі перевірив належність роботи освітлення заднього номерного знаку. Після зупинки інспектором поліції і вказівки на те, що не працює освітлення номерного знаку, він подякував інспектору за підказку в дорозі і попросив зробити йому усне зауваження, наголошуючи на малозначності правопорушення згідно ст. 22 КУпАП, оскільки під час руху транспортного засобу неможливо спостерігати, чи горить лампочка освітлення номерного знаку, неможливо точно встановити дату та час, коли лампочка може вийти з ладу.

В судове засідання позивач не з'явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, адміністративний позов повністю підтримав та просив його задовольнити та закрити справу про адміністративне правопорушення.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином, шляхом розміщення оголошення на сайті суду про його виклик.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про часткове задоволення адміністративного позову з наступних підстав.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як вбачається із постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії НК № 739525 від 28 червня 2018 року до позивача було застосоване адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 170 грн. за порушення п. 2.9 в ПДР України та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 121 КУпАП.

Відповідно до ч. 6 ст. 121 КУпАП керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в установленому порядку, його експлуатація без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення передбачає низку визначених у законі послідовних дій відповідного органу (посадової особи).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 256 КУпАП за загальним правилом фіксація адміністративного правопорушення починається зі складення уповноваженою посадовою особою протоколу про його вчинення. У ньому зазначається: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами (частина друга статті 256 Кодексу).

Позивач оспорює правомірність притягнення його до адміністративної відповідальності, посилаючись на те, що постанова винесена відносно нього з порушенням вимог ст. ст. 9,22 КУпАП, без врахування його пояснень, не взявши до уваги малозначність правопорушення, яке було вчинено ним.

Статтею 55 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до ст. 280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 257 цього Кодексу протокол разом з іншими матеріалами справи, зокрема, процесуально оформленими доказами, перелік яких встановлено у статті 251 даного Кодексу, надсилається органу (посадовій особі), уповноваженому розглядати справу про адміністративне правопорушення.

Статтею 258 КУпАП зазначено випадки, коли протокол про адміністративне правопорушення не складається.

З 08 серпня 2015 року вказану статтю Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху" № 596-VIII від 14 липня 2015 року, доповнено ч. 2, за змістом якої протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

Підвідомчість справ про адміністративні правопорушення визначено у главі 17 КпАП України.

У частині першій статті 277 даного Кодексу закріплено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

З метою забезпечення дотримання прав особи щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КпАП України щодо своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При накладенні стягнення необхідно враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність (частина друга статті 33 КпАП України).

Згідно з ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржувати постанову у справі. Крім того, у цій правовій нормі передбачено, що справа про адміністративне правопорушення повинна розглядатися в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; за відсутності такої особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. При цьому, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, поняття «суду», яке застосовується у Конвенції, не обмежується виключно органами судової влади, а поширюється й на інші державні органи, уповноважені вирішувати питання про притягнення особи до юридичної відповідальності. Так зокрема, орган влади, який не є судом держави, для виконання статті 6 § 1, може розглядатися як «суд» у змістовному значенні цього терміна (Sramek v. Austria (Срамек проти Австрії), § 36).

Отже, суд приходить до висновку, що під час розгляду справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідач діяла необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття об'єктивного і справедливого рішення (вчинення дії), зокрема, без з'ясування: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В той же час, позивачем не надано жодних доказів на спростування, як самої події адміністративного правопорушення, так і відсутності у його діях вини.

Згідно п. 4 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Відповідно до ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважена вирішувати справу , може звільнити правопорушника від адміністративної відповідальності та обмежитись усним зауваженням.

Відповідно до ст. 23 КУпП - адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи , яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України , поваги до правил співжиття , а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Враховуючи обставини вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, яке не становило великої суспільної шкідливості та небезпечності, не завдало значних збитків державним або суспільним інтересам або безпосередньо конкретним громадянам, відсутні будь-які відомості про наявність матеріальних збитків, тому суд вважає, що в даному випадку є всі підстави для звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності в зв'язку з малозначністю вчиненого правопорушення.

Враховуючи положення ст. 22 КУпАП, у зв'язку з малозначністю вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч. 6 ст. 121 КУпАП, суд вважає за можливе звільнити останнього від адміністративної відповідальності за малозначністю вчиненого ним правопорушення і обмежитись усним зауваженням

За таких обставин оскаржувана постанова підлягає до скасування, а провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо позивача до закриття.

Керуючись ст. ст. 5, 6,7,8,9,72,73,77,79,243-246,251,255, 286 КАС України, ст. 55 Конституції України, ст. ст.122 ч. 5, 251, 258, 280 КУпАП, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Інспектора 2 роти 3 батальйону 1 полку Управління патрульної поліції в м. Києві старшого лейтенанта поліції Майзенберг Кристини Сергіївни про скасування постанови - задовольнити частково.

Скасувати постанову інспектора 2 роти 3 батальйону 1 полку Управління патрульної поліції в м. Києві старшого лейтенанта поліції Майзенберг Кристини Сергіївни серії НК № 739525 від 28 червня 2018 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 121 КУпАП.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 6 ст. 121 КУпАП, щодо ОСОБА_1закрити у зв"язку зі звільненням його від адміністративної відповідальності за малозначністю вчиненого правопорушення, обмежившись усним зауваженням.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Головуючий М.Б. Баличева

Джерело: ЄДРСР 75826503
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку