ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" серпня 2018 р.

№ 916/665/18

Господарський

суд Одеської області м. Одеса у складі:

судді Малярчук І.А.,

при секретарі судового засідання Матвієнко А.С.,

за участю представників сторін:

прокурора: Радянський О.В., згідно посвідчення №047773 від 04.09.17р.

позивача – Міністерства аграрної політики та продовольства України: не з’явився;

позивача – КМУ: Ківало Л.В., згідно довіреності № 047928 від 20.04.18 р.

відповідача – ПАТ „ДПЗКУ”: Обрусова І.В., згідно довіреності № 222 від 01.06.18р.; МихайликЛ.Г., згідно довіреності № 68 від 20.02.18 р.

відповідача – приватного нотаріуса Київського МНО Григорян Д.Г.: не з’явився

розглянувши справу №916/665/18 за позовом Заступника прокурора Одеської області (65026, м.Одеса, вул. Пушкінська, 3) в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України (01008, м.Київ, вул. Грушевського, 12/2) в особі Міністерства агарної політики та продовольства України (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 24) до Публічного акціонерного товариства „Державна продовольчо-зернова корпорація України” (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 1), Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Григорян Діани Гагіківни (01021, м. Київ, вул. Інститутська, 24/7, офіс 21)

про визнання права власності за державою Україна в особі Кабінету Міністрів України на цілісний майновий комплекс загальною площею 25039,4 кв.м, вартістю 261311178грн., що розташований за адресою: м. Одеса, Хлібна гавань, 4, складовими частинами якого є: будівля портового елеватора літ. «А» загальною площею 15847 кв.м, депо тепловоза літ. «Б» площею 364,6 кв.м, гараж для автотранспорту літ. «В» площею 328,3 кв.м, підсобне літ. «Д» площею 82,5 кв.м, підсобне літ. «Е» площею 20,5 кв.м, насос над артсвердловиною літ. «Ж» площею 8,2 кв.м, насосна водяна станція літ. «З» площею 58,6 кв.м, автоматизований пункт 2-ї категорії (підсобне, диспетчерська) літ. «З1» загальною площею 38,6 кв.м, підсобне літ. «И» площею 107,9 кв.м, диспетчерська ж/д прийому літ. «Г1» площею 4,6 кв.м, РДЗ літ. «К» площею 554,1 кв.м, градильна літ. «к» площею 10,6 кв.м, пульт РДЗ літ. «К1» площею 29,6 кв.м, підсобне приміщення літ. «Л» площею 85,4 кв.м, ЦРП (трансформаторна) літ. «М» загальною площею 142,5 кв.м, матеріальний склад літ. «Н» площею 420,8 кв.м, цех відходів літ. «О» площею 156,3 кв.м, 2-поверхова столова літ. «П» загальною площею 1013,3 кв.м, гараж для легкових автомобілів літ. «Р» площею 169,4 кв.м, підсобне літ. «Р1» площею 21,3 кв.м, пожежне депо з насосною станцією літ. «С» загальною площею 142,8 кв.м, павільйон над артсвердловиною літ. «Т» площею 4,9 кв.м, 2-поверхове підсобне приміщення літ. «У» загальною площею. 511 кв.м, підсобне приміщення літ. «Ф» площею 282,6 кв.м, ЦРП літ. «Ц» площею 38,6 кв.м, 3- поверховий адмінкорпус літ. «Ч» загальною площею 572,6 кв.м, пристройка до автовагів літ. «Ш» площею 50,8 кв.м, 2-поверхова будівля лабораторії літ. «Щ» загальною площею 632,9 кв.м, з/д прийом літ. «”Ь» площею 39,2 кв.м, пульт управління залізничною колією літ. «Ь» площею 39,8 кв.м, склад паклі літ. «Є» площею 29,1 кв.м, приміщення ВОХР літ. «Ю» площею 3,8 кв.м, 6-поверхові башти водяних пристроїв літ. «Я» загальною площею 3196,7 кв.м, приміщення для обслуговування автовагів літ. «Я1» площею 30,5 кв.м, замощення І, похила галерея водяних пристроїв 5, верхня транспортна галерея 16, галерея подачі зерна 11-12, крита платформа 24, норійна вишка 36, пожежні резервуари 15, 30, погрузочна станція СП-3 48, з/д колія 49;

про визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 30504121 від 18.07.2016, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Григорян Діаною Гагіківною, згідно з яким за Публічним акціонерним товариством «Державна продовольчо-зернова корпорація України» зареєстровано право приватної власності на цілісний майновий комплекс, реєстраційний номер: 979443251101, загальною площею 25039,4кв.м, що розташований за адресою: м. Одеса, Хлібна гавань, 4;

про визнання незаконним і скасування запису №15532123 про право приватної власності Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» на цілісний майновий комплекс, реєстраційний номер: 979443251101, загальною площею 25039,4 кв.м, що розташований за адресою: м. Одеса, Хлібна гавань, 4,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача, заяв, клопотань, процесуальні дії суду:

Так, прокурор на заявлених позовних вимогах наполягає, подав до суду відповідь на відзив від 11.05.18 р. за вх.№ 9423/18, в яких вказує на те, що постановою КМУ від 11.08.10 р. №764 „Про заходи з утворення ДП „Державна продовольчо-зернова корпорація України” ліквідовані дочірні підприємства ДАК „Хліб України” згідно з додатком (зокрема, Одеський портовий елеватор), утворено ДП „ДПЗКУ” з віднесенням його до сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства України. Статутний капітал державного підприємства сформовано шляхом передачі до нього цілісних майнових комплексів ДП ДАК „Хліб України”, що ліквідувались, у тому числі цілісного майнового комплексу ДП „Одеський портовий елеватор”. Згідно постанови КМУ від 06.06.11 р. № 593 „Про внесення змін до постанови КМУ від 11.08.10 р. № 764” погоджено пропозицію Міністерства щодо перетворення ДП „ДПЗКУ” в державне ПАТ „ДПЗКУ”, повноваження з управління корпоративними правами якого покладено на Міністерство. Установлено, що 100% акцій ДП „ДПЗКУ”, які випускаються на величину його статутного капіталу, залишаються в державній власності до прийняття окремого рішення КМУ. Заборонено ПАТ „ДПЗКУ” вчиняти дії стосовно майна, переданого до його статутного капіталу, наслідком яких може бути відчуження майна, в тому числі передача його до статутного капіталу інших господарських організацій. Згідно з наказом Міністерства від 07.07.11 р. № 325 ДП „ДПЗКУ” реорганізовано шляхом його перетворення в ПАТ „ДПЗКУ”, а статутний капітал останнього сформовано на базі нерухомого майна ДП „ДПЗКУ”, в результаті чого до переліку необоротних активів, що передавались як вклад до статутного капіталу ПАТ „ДПЗКУ”, ввійшов цілісний майновий комплекс Одеського портового елеватора, розташований за адресою м.Одеса, Хлібна гавань, 4.

Посилаючись на положення ст.ст. 328, 319, 326, 392 ЦК України, ч.ч.2, 5 ст.22, ч.3 ст.86, ч.ч. 1-3 ст.73, ч.2 ст.74, ч.ч. 1-2 ст.136, ч.ч. 1, 5 ст.141 , ч.ч.2-3 ст.145 ГК України, ч.9 ст.11 ЗУ „Про управління об’єктами державної власності”, ЗУ „Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації” прокурор доходить висновків, що Одеський портовий елеватор не підлягає приватизації (додаток 1 Закону) і відсутній у переліку об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, але можуть бути корпоратизовані (додаток 2 Закону).

Також, прокурор відзначає, що внесення нерухомого майна Одеського портового елеватора, що згідно із законом не підлягає приватизації, як вкладу до статутного капіталу забороняється, тому ПАТ „ДПЗКУ” не може належати це майно на праві приватної власності, а товариство як суб’єкт господарювання, який належить до державного сектора економіки, здійснює свою діяльність на основі права господарського відання, а спірне майно, до виключення його з переліку, що не підлягає приватизації та завершення процедури приватизації в установленому законодавством порядку залишається об’єктом права державної власності.

Звідси, прокурор вважає, що за відсутності рішення власника про зміну правового режиму нерухомого майна ПАТ „ДПЗКУ” з державної на приватну власність, при наявності заборони на приватизацію цілісного майнового комплексу Одеського портового елеватора приватним нотаріусом Григорян Д.Г. прийнято незаконне рішення про реєстрацію за відповідачем права власності на цілісний майновий комплекс, яким фактично змінено правовий режим нерухомого майна та порушено права його власника – КМУ.

Обґрунтовуючи правомірність подання позову в інтересах держави в особі КМУ, Міністерства аграрної політики та продовольства України прокурор зазначає, що позивачами до теперішнього часу не вжито заходів щодо усунення порушень законодавства, що призвело до вибуття з державної власності цілісного майнового комплексу Одеського портового елеватора, а відповідно не виконання уповноваженими органами своїх обов’язків з управління ПАТ „ДПЗКУ”, є підставою для здійснення органами прокуратури захисту в суді інтересів держави в особі КМУ, Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Стосовно тверджень відповідача щодо встановлення судовими рішеннями у справі №826/13461/13-а правомірності реєстрації права власності на цілісний майновий комплекс ПАТ прокурор вказує на відсутність юридичних наслідків адміністративної справи для даної справи, оскільки в ній не приймали участь КМУ та Міністерство.

Позивач, Міністерство аграрної політики та продовольства України в судові засідання не з’являвся, своєї позиції щодо заявленого прокурором позову до відома суду не довів та витребувані судом документи не надав, у зв’язку з чим, суд, розглядає справу за наявними доказами з врахуванням положень п.1 ст.202 ГПК України яким передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належними чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Позивач, Кабінет Міністрів України, заявлений прокурором позов підтримує, подав до суду відповідь на відзив ПАТ „ДПЗКУ” від 04.06.18 р. за вх.№ 11029/18, заяву про приєднання відповідей до матеріалів справи від 25.06.18 р. за вх.№ 12663/18, в яких зокрема з посиланням на положення Конституції України, ЗУ „Про Кабінет Міністрів України”, Постанови КМУ від 11.08.10 р. № 764, від 06.06.11 р. № 593, наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 07.07.11 р. № 325, ст.ст. 22, 73,74, 86, 136, 141, 145 ГК України, ЗУ „Про управління об’єктами державної власності”, ЗУ „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” звертає увагу суду на те, що внесення нерухомого майна Одеського портового елеватора, яке згідно із законом не підлягає приватизації, як вкладу до статутного капіталу заборонено, а тому ПАТ „ДПЗКУ” не може належати це майно на праві приватної власності. ПАТ „ДПЗКУ” здійснює свою діяльність на основі права господарського відання, а спірне майно до виключення його з переліку, що не підлягає приватизації та завершення процедури приватизації в установленому законодавством порядку залишається об’єктом права державної власності. Між тим, приватний нотаріус Григорян Д.Г. за відсутності рішення власника про заміну правового режиму нерухомого майна ПАТ „ДПЗКУ” з державної на приватну власність, при наявності заборони на приватизацію цілісного майнового комплексу Одеського портового елеватора з перевищенням повноважень прийнято рішення: індексний номер: 30504121 від 18.07.16 р. яким фактично змінено правовий режим нерухомого майна і порушено права його власника – держави Україна, що є підставою для визнання його незаконним і скасування в судовому порядку.

На думку позивача, доводи відповідача стосовно того, що зміна форми власності цілісного майнового комплексу з державної у приватну власність відбулася в рамках процедури реорганізації шляхом перетворення ДП „ДПЗКУ” у ПАТ „ДПЗКУ” є помилковими та необґрунтованими, адже п.2 Постанови КМУ від 06.06.11 р. № 593 передбачено, що державне ПАТ „ДПЗКУ” не може вчиняти дії стосовно майна, переданого до його статутного капіталу, наслідком яких може бути відчуження майна, в тому числі передача його до статутного капіталу інших господарських організацій, передача в заставу тощо. Також, відповідач невірно вважає, що держава в особі КМУ здійснила обмін одного об’єкта права державної власності на інший, а саме – передавши до статутного капіталу ПАТ „ДПЗКУ” об’єкти, перелік яких визначено в постанові КМУ від 11.08.10 р. № 764, набула в обмін на право власності 100% акцій товариства, а ПАТ „ДПЗКУ”, відповідно, набуло право власності на передане їй майно.

Посилання відповідача на судові рішення в адміністративній справі не мають преюдиційного значення та не мають юридичних наслідків, адже, ні КМУ ні Міністерство не були учасниками справи.

Відповідач, заявлений прокурором позов не визнає, з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву від 07.05.18 р. за вх.№ 9204/18, додаткових поясненнях по справі від 30.05.18 р. за вх.№ 10735/18, від 02.07.18 р. за вх.№ 12994/18 в яких зазначає, що ПАТ „ДПЗКУ” створено згідно до Постанов КМУ від 11.08.10 р. № 764, від 06.06.11 р. № 593, наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 07.07.11 р. № 325 шляхом перетворення в процесі реорганізації ДП „ДПЗКУ” у публічне акціонерне товариство „ДПЗКУ”, статутний капітал якого створений на базі майна державного підприємства. Проаналізувавши приписи ст.ст. 328, 115 ЦК України, ст.85 ГК України відповідач наголошує на тому, що будь-яке майно, що передане учасником як вклад до господарського товариства і включене до його статутного капіталу, є часткою учасника в ньому та стає власністю товариства.

Рішенням власника майна у відношенні до його долі як майна Державного підприємства „ДПЗКУ” є безпосередньо Постанови КМУ від 11.08.10 р. № 764, від 06.06.11 р. № 593 стосовно яких відбулось перетворення державного підприємства в акціонерне товариство та відповідно до цього зміну правового режиму цього майна у спосіб передбачений ст.85 ГК України, зокрема встановлено, що статутний капітал товариства формується за рахунок майна ДП „ДПЗКУ”, а 100% акцій товариства залишаються у державній власності. У повній відповідності до вимог чинного законодавства України, на весь розмір статутного капіталу ПАТ „ДПЗКУ” (у тому числі на цілісний майновий комплекс за адресою м.Одеса, вул. Хлібна Гавань, буд..4) Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку проведено реорганізацію випуску акцій товариства, що підтверджується свідоцтвом № 520/1/11 від 06.12.11 р. та актом оцінки майна ДП „ДПЗКУ” від 26.09.11 р. Тобто, держава в особі КМУ здійснила обмін одного об’єкта права державної власності на інший, а саме передавши до статутного капіталу ПАТ „ДПЗКУ” об’єкти, перелік яких визначено в Постанові КМУ від 11.08.10 р. № 764, набула в обмін право власності на 100% акцій товариства, а ПАТ „ДПЗКУ”, відповідно, набуло право власності на передане їй майно. На сьогоднішній день рішення про приватизацію може бути прийнято державою лише по відношенню до акцій товариства, які є її власністю, та жодним чином не буде стосуватися майна, переданого до статутного капіталу товариства.

Реєстрація права власності товариства на спірне майно була проведена приватним нотаріусом Григорян Д.Г. у відповідності до п.48 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою КМУ від 25.12.15 р. № 127 на підставі акту приймання-передачі майна, майнових прав та обов’язків від ДП „ДПЗКУ” до ПАТ „ДПЗКУ” від 18.11.11 р., який є актом приймання-передачі об’єкта нерухомого майна або статутного (складеного) капіталу (статутного фонду) юридичної особи, а наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 07.07.11 р. № 325 є рішенням про внесення нерухомого майна до статутного (складеного) капіталу (статутного фонду) юридичної особи, прийнятим повноважним органом управління такої юридичної особи.

Також, відповідач відмічає, що обставини стосовно наявності підстав для реєстрації права власності на цілісний майновий комплекс за адресою м.Одеса, вул. Хлібна гавань, буд.4 встановлені в судових рішеннях у справі № 826/13461/13, які є преюдиційними для даної справи.

В заяві від 19.07.18 р. за вх.№14578/18, відповідач, Приватний нотаріус КМНО ГригорянД.Г. зазначила про те, що заперечує проти позову та про розгляд справи за відсутності її представника, яке судом розглянуто та разом із заявленим ідентичним клопотанням відповідача від 07.05.18 р. за вх.№ 9201/18, задоволено.

Ухвалою від 13.04.18 р. судом було відкрито провадження у даній справі в порядку загального позовного провадження за правилами ГПК України (в редакції ЗУ № 2147-VІІІ від 03.10.17 р.).

Ухвалою від 04.06.18 р. згідно ч.3 ст.177 ГПК України судом було продовжено строк проведення підготовчого провадження.

Ухвалою від 02.07.18 р. згідно п.3 ч.2 ст.185 ГПК України, суд закрив підготовче провадження по справі № 916/665/18 та призначив справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою від 23.05.18 р. судом було відмовлено у задоволенні заяви Заступника прокурора Одеської області від 10.05.18 р. за вх.№ 2-2379/18 про забезпечення позову.

Відповідно до ухвал від 14.05.18 р., від 04.06.18 р. судом були задоволені клопотання Заступника прокурора Одеської області від 10.05.18 р. за вх.№ 2-2378/18, від 04.06.18 р. за вх.№ 2-2775/18 про витребування доказів. Супровідним листом від 26.06.18 р. за вх.№ 12808/18 від Управління державної реєстрації Відділу документального та інформаційного забезпечення юдидичного управління ОМР надійшли копії реєстраційної справи № 979443251101 на об’єкт нерухомого майна, розташований за адресою м. Одеса, Хлібна гавань, 4.

Зміст спірних правовідносин, фактичні обставини справи та докази, на підставі яких судом встановлені обставини справи:

11.08.10 р. Кабінетом міністрів України було прийнято постанову № 764 „Про заходи з утворення державного підприємства „Державна продовольчо-зернова корпорація України” у п.п. 1, 2, 4, 5, ч.3 п.6 якої передбачено: установити, що повноваження з управління корпоративними права держави щодо Державної акціонерної компанії „Хліб України” (далі - Компанія) здійснює Міністерство аграрної політики та продовольства; ліквідувати дочірні підприємства Компанії згідно з додатком; утворити державне підприємство „Державна продовольчо-зернова корпорація України” (далі – підприємство) з віднесенням його до сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства; установити, що статутний капітал підприємства формується шляхом передачі до нього цілісних майнових комплексів дочірніх підприємств Компанії, що ліквідується, з подальшим утворенням на їх базі відокремлених підрозділів підприємства. Зобов’язано Міністерство аграрної політики та продовольства здійснити в установленому порядку заходи, пов’язані з утворенням підприємства, його державною реєстрацією та включенням до переліку об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації. Додаток до постанови № 764 „Перелік дочірніх підприємств Державної акціонерної компанії „Хліб України”, які припиняються шляхом ліквідації містить посилання на код згідно з ЄДРПОУ 00955176 та найменування підприємства – Одеський портовий елеватор.

За актом приймання-передачі цілісного майнового комплексу ДП ДАК „Хліб України” „Одеський портовий елеватор” № 14 від 20.01.11 р. ліквідаційною комісією ДП ДАК „Хліб України” „Одеський портовий елеватор” було передано, а ДП „ДПЗКУ” прийнято цілісний майновий комплекс згідно викладеного переліку необоротних та оборотних активів.

Подалі, 06.06.11 р. КМУ було прийнято постанову № 593 „Про внесення зміни до постанови КМУ від 11.08.10 р. № 764” із змісту якої вбачається, що КМУ погоджується з пропозицією Міністерства аграрної політики та продовольства України щодо перетворення ДП „ДПЗКУ” у державне публічне акціонерне товариство „Державна продовольчо-зернова корпорація України”, повноваження з управління корпоративними правами якого здійснює зазначене Міністерство. Також, в постанові установлено, що 100 відсотків акцій державного ПАТ „ДПЗКУ”, які випускаються на величину його статутного капіталу, залишаються у державній власності до прийняття окремого рішення КМУ; державне ПАТ „ДПЗКУ” не може вчиняти дії стосовно майна, переданого до його статутного капіталу, наслідком яких може бути відчуження майна, у тому числі передача його до статутного капіталу інших господарських організацій, передача в заставу тощо.

На виконання означених постанов КМУ 07.07.11 р. та 17.11.11 р. Міністерством аграрної політики та продовольства України були прийняті накази № 325 „Про реорганізацію шляхом перетворення державного підприємства „Державна продовольчо-зернова корпорація України” та № 634 „Про деякі питання діяльності публічного акціонерного товариства „Державна продовольчо-зернова корпорація України” відповідно до яких міністерством наказано щодо реорганізації ДП „ДПЗКУ” шляхом його перетворення у ПАТ „ДПЗКУ”, формування статутного капіталу товариства на базі майна ДП „ДПЗКУ”, здійснення емісії акцій ПАТ „ДПЗКУ” на весь розмір його статутного капіталу – 867 717 000 грн., випустити 8 677 170 грн. простих іменних акцій у бездокументарній формі номінальною вартістю 100 грн. кожна, створити філії ПАТ „ДПЗКУ” (закріпивши за ними ідентифікаційні коди філій ДП „ДПЗКУ”) згідно з додатком. Так, Перелік філій ПАТ „ДПЗКУ”, що створюються, який є додатком до наказу Міністерства від 17.11.11 р. №634 містить посилання на найменування філії – Одеський зерновий термінал та його код згідно з ЄДРПОУ 37506206.

Також, оформлення перетворення ДП „ДПЗКУ” у ПАТ „ДПЗКУ”, передачу активів, в тому числі Одеського зернового терміналу підтверджують надані відповідачем до матеріалів справи та наявні в матеріалах реєстраційної справі № 01,02-1 реєстраційний № 979443251101, надісланої на виконання ухвали суду від 04.06.18 р. Управлінням державної реєстрації Юридичного департаменту ОМР: акт приймання-передачі майна, майнових прав та обов’язків до ПАТ „ДПЗКУ” від 18.11.11 р.; витяг з Переліку необоротних активів (у тому числі й нерухомого майна), що передаються як вклад (внесок) до статутного капіталу ПАТ „ДПЗКУ” (додаток № 2 до акту приймання-передачі майна, майнових прав та обов’язків до ПАТ „ДПЗКУ”, том 2); наказ ПАТ „ДПЗКУ” № 30 від 20.02.14 р.; акт приймання-передачі основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей від 17.02.14 р.; акт оцінки майна ДП „ДПЗКУ”; лист Департаменту оціночної діяльності ФДМУ від 21.09.11 р. № 36-1-1318.

Із тексту листа ФДМУ від 19.12.17 р. № 10-15-24240 „Щодо надання відомостей про майно ПАТ „ДПЗКУ” вбачається, що станом на дату складання даного листа, відомостей щодо майна, яке не увійшло до статутного капіталу та перебуває на балансі ПАТ „ДПЗКУ” від суб’єкта управління, зокрема Міністерства аграрної політики та продовольства України, до Фонду з метою внесення до Єдиного реєстру об’єктів державної власності, не надавалося. При цьому, ФДМУ окремо відзначає, що відомості про майно, яке увійшло до статутного капіталу господарських товариств, відповідно до вимог вищенаведених нормативно-правових актів суб’єктами управління об’єктами державної власності до Реєстру не надаються. Також повідомлено, що в Реєстрі корпоративних прав держави, який є складовою Реєстру, обліковується ПАТ „ДПЗКУ” (розмір корпоративних прав держави – 100%, суб’єкт управління – Міністерство аграрної політики та продовольства України).

Відповідно до п.1.6., ч.ч. 1-3 п. 4.2.,ч.ч.1,2 п.4.3.п.п. 5.1., 5.2. статуту ПАТ „ДПЗКУ” в новій редакції, затвердженій наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 06.01.16р. № 4 товариство є правонаступником всіх прав і обов’язків ДП „ДПЗКУ”; майно товариства формується за рахунок: майна, коштів та нематеріальних активів, переданих йому у власність засновником та акціонерами як вклади (внески) до статутного капіталу, майна, майнових прав, коштів, переданих йому засновником, акціонерами або іншими особами у власність; товариство є власником: майна (у тому числі коштів, матеріальних та нематеріальних активів), переданого товариству засновником та акціонерами як вклади до статутного капіталу товариства, або в інший не заборонений чинним законодавством спосіб; статутний капітал товариства становить 867 717 000 грн.; статутний капітал товариства формується за рахунок вартості майна, переданого йому засновником; статутний капітал товариства поділено на 8 677 179 простих іменних акцій номінальною вартістю 100 грн. кожна.

Згідно п.1.4. Положення про філію ПАТ „ДПЗКУ” „Одеський зерновий термінал”, затвердженого рішенням правління ПАТ „ДПЗКУ” філія є правонаступником всіх прав і обов’язків філії ДП „ДПЗКУ” „Одеський зерновий термінал”.

Із наявних у матеріалах реєстраційної справи № 01,02-1 реєстраційний № 979443251101 Відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 18.07.16 р. індексний номер 63701493, 63701857 будівля будки стрілочника № 14, земельні ділянки, будівля портового елеватора зареєстровані 13.05.15 р., 30.09.15 р., 23.03.06 р. за державною формою власності. Подалі за рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 30504121 від 18.07.16 р., прийнятим приватним нотаріусом КМНО Григорян Д.Г. було здійснено реєстрацію цілісного майнового комплексу, розташованого в м. Одесі, Хлібна гавань, 4 за ПАТ „ДПЗКУ” на праві приватної власності, про що здійснено запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно під № 15532123.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши пояснення представників сторін, їх мотивовані оцінки кожного аргументу щодо наявності підстав для задоволення чи відмови у позові, проаналізувавши нижченаведені норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.2 ст.113, ч.5 ст.116 Конституції України Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується цією Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України. Кабінет Міністрів України забезпечує рівні умови розвитку всіх форм власності; здійснює управління об'єктами державної власності відповідно до закону.

За положеннями ч.ч.1, 2 ст.1 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» Кабінет Міністрів України (Уряд України) є вищим органом у системі органів виконавчої влади. Кабінет Міністрів України здійснює виконавчу владу безпосередньо та через міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Раду міністрів Автономної Республіки Крим та місцеві державні адміністрації, спрямовує, координує та контролює діяльність цих органів.

Згідно п.1 ч.1 ст.20 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» Кабінет Міністрів України у сфері економіки та фінансів: ... здійснює відповідно до закону управління об’єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами, делегує в установленому законом порядку окремі повноваження щодо управління зазначеними об’єктами міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, місцевим державним адміністраціям та відповідним суб’єктам господарювання; подає Верховній Раді України пропозиції стосовно визначення переліку об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації; приймає рішення про залучення радників для підготовки до приватизації та продажу об’єктів;...

Суб'єктами господарювання державного сектора економіки є суб'єкти, що діють на основі лише державної власності, а також суб'єкти, державна частка у статутному капіталі яких перевищує п'ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб'єктів. Держава реалізує право державної власності у державному секторі економіки через систему організаційно-господарських повноважень відповідних органів управління щодо суб'єктів господарювання, що належать до цього сектора і здійснюють свою діяльність на основі права господарського відання або права оперативного управління (ч.ч.2, 5 ст.22 ГК України).

Положення ч.ч.2, 3 ст.73 ГК України передбачають, що орган державної влади, до сфери управління якого входить підприємство, є представником власника і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами. Майно державного унітарного підприємства перебуває у державній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання чи праві оперативного управління.

Майно державного комерційного підприємства закріплюється за ним на праві господарського відання. Державне унітарне комерційне підприємство може бути перетворене у державне акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого належать державі, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч.ч.2, 7 ст.74 ГК України).

Згідно ч.ч.1, 2 ст.136 ГК України право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб'єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства.

До державного майна у сфері господарювання належать цілісні майнові комплекси державних підприємств або їх структурних підрозділів, нерухоме майно, інше окреме індивідуально визначене майно державних підприємств, акції (частки, паї) держави у майні суб'єктів господарювання різних форм власності, а також майно, закріплене за державними установами і організаціями з метою здійснення необхідної господарської діяльності, та майно, передане в безоплатне користування самоврядним установам і організаціям або в оренду для використання його у господарській діяльності. Держава через уповноважені органи державної влади здійснює права власника також щодо об'єктів права власності Українського народу, зазначених у частині першій статті 148 цього Кодексу. Види майна, що може перебувати виключно у державній власності, відчуження якого недержавним суб'єктам господарювання не допускається, а також додаткові обмеження щодо розпорядження окремими видами майна, яке належить до основних фондів державних підприємств, установ і організацій, визначаються законом (ч.ч.1, 5 ст.141 ГК України).

Як передбачено ч.ч.2, 3 ст.145 ГК України зміна правового режиму майна суб'єкта господарювання здійснюється за рішенням власника (власників) майна у спосіб, передбачений цим Кодексом та прийнятими відповідно до нього іншими законами, крім випадків, якщо така зміна забороняється законом. Правовий режим майна суб'єкта господарювання, заснованого на державній (комунальній) власності, може бути змінений шляхом приватизації майна державного (комунального) підприємства відповідно до закону.

Згідно ч.9 ст.11 Закону України «Про управління об’єктами державної власності» створення господарських організацій на базі об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, здійснюється за погодженням з Кабінетом Міністрів України.

За положеннями п.1 ч.3 ст.10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор: встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов’язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов’язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації.

Державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам (ч.4 ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав. У разі скасування судом документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав до 1 січня 2013 року, або скасування записів про державну реєстрацію прав, інформація про які відсутня в Державному реєстрі прав, запис про державну реєстрацію прав вноситься до Державного реєстру прав та скасовується (ч.2 ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Засадами чинного Цивільного кодексу України в редакції від 16.01.03 р. передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. (ст. 15 ЦК України від 16.01.03 р.).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; ) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

За положеннями ст.392 Цивільного кодексу України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Згідно ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ст.328 ЦК України).

Таким чином, системний аналіз норм законодавства дає підстави суду дійти висновку, що зміна правового режиму державного майна, може бути здійснена лише в процесі приватизації, проведеної відповідно до положень законодавства за відповідним рішенням власника майна, в даному випадку КМУ. Наразі рішення власника щодо приватизації майна державної форми власності та рішення власника щодо реорганізації підприємства державної форми власності шляхом його перетворення у публічне акціонерне товариство, 100% акцій якого належить державі, не є одним і тим же актом, а тому в результаті процесу перетворення підприємства не може відбуватись зміна правового режиму державного майна.

Як в Переліку об’єктів, які не підлягають приватизації, затвердженому постановою Верховної Ради України від 03.03.95 р. № 88/95-ВР, що втратив чинність з прийняттям Закону України „Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації” № 847-ХІV від 07.07.99 р. із змінами чинними станом прийняття постанови КМУ № 764 від 11.08.10р., так і в Переліку об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, що є додатком 1 до даного Закону, зазначено Одеський портовий елеватор (код ЄДРПОУ 00955176), а отже цілісний майновий комплекс Одеського портового елеватора не підлягав приватизації як до прийняття постанов КМУ № 764 від 11.08.10р., № 593 від 06.06.11 р. так і після.

Отже, КМУ не приймалось рішення щодо зміни правового режиму державного майна, зокрема цілісного майнового комплексу за адресою м.Одеса, Хлібна гавань, 4, яке як судом відмічено вище відповідно до Відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 18.07.16 р. індексний номер 63701493, 63701857 було зареєстровано 13.05.15 р., 30.09.15 р., 23.03.06р. на праві державної форми власності.

Звідси, слід дійти висновку, що за умови не виключення цілісного майнового комплексу із переліку майна, яке не підлягає приватизації, заборона на внесення спірного майна до статутного (складеного) капіталу товариства прямо виплаває із закону, що свідчить про надання спірного нерухомого майна ПАТ „ДПЗКУ” для здійснення статутної діяльності, а не у власність, тому зміна форми власності на спірне майно з державної на приватну була здійснення за відсутності законних на то підстав.

Враховуючи вище встановлене, суд, вбачає обґрунтованими та доведеними заявлені прокурором позовні вимоги щодо визнання за державою Україна в особі Кабінету Міністрів України право власності на цілісний майновий комплекс загальною площею 25039,4 кв.м, вартістю 261311178грн., розташований за адресою: м. Одеса, Хлібна гавань, 4, та як наслідок цього вбачає неправомірним прийняте приватним нотаріусом КМНО Григорян Д.Г. рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 30504121 від 18.07.2016, щодо реєстрації за ПАТ „ДПЗКУ” права приватної власності на цілісний майновий комплекс та проведений запис №15532123 стосовно такого права.

Даних висновків суд дійшов з врахуванням судової практики, що склалась в аналогічних правовідносинах, зокрема викладеної у постановах Верхового суду від 28.03.18 р. у справі № 925/792/17, від 08.05.18 р. у справі № 925/875/17.

Стосовно позиції відповідача про встановлення в судових рішеннях у справі № 826/13461/13-а фактів, які мають преюдиційне значення для розгляду даної господарської справи слід відмітити, що судами адміністративної юрисдикції розглядалась справа № 826/13461/13-а за позовом ПАТ „ДПЗКУ” до Державної реєстраційної служби України, Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Ботезат О.П. про скасування рішення від 15.07.13р., зобов’язання вчинити дії, за результатами розгляду якої позов позивача задоволено повністю.

Обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду в господарській цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала у часті у справі, в якій такі обставини були встановлені (п.п. 4, 5 ст.75 ГПК України).

За відсутності у складі учасників адміністративної справи № 826/13461/13-а власника державного майна – КМУ та органу до повноважень якого віднесено його управління – Міністерство аграрної політики та продовольства України, оскарження позивачами даної господарської справи обставин реєстрації права приватної власності ПАТ „ДПЗКУ” на цілісний майновий комплекс за адресою м.Одеса, Хлібна гавань, 4, обставини адміністративної справи не є преюдиційними для розгляду означеного господарського спору.

Таким чином, суд в повній мірі задовольняє заявлені Заступником прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України в особі Міністерства агарної політики та продовольства України позовні вимоги щодо визнання права власності, визнання незаконним та скасування рішення, незаконним і скасування запису про право приватної власності.

Згідно ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи. Положення п.2 ч.1 ст.129 ГПК України передбачають, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст.129 ГПК України за умови задоволення судом заявлених прокурором позовних вимог з відповідачів на користь прокурора підлягає стягненню судовий збір в сумі 620 224грн.

Керуючись ст.ст.123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити позов Заступника прокурора Одеської області (65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, 3) в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України (01008, м. Київ, вул. Грушевського, 12/2) в особі Міністерства агарної політики та продовольства України (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 24) повністю.

2. Визнати право власності за державою Україна в особі Кабінету Міністрів України (01008, м. Київ, вул. Грушевського, 12/2) на цілісний майновий комплекс загальною площею 25039,4 кв.м, вартістю 261311178грн., що розташований за адресою: м. Одеса, Хлібна гавань, 4, складовими частинами якого є: будівля портового елеватора літ. «А» загальною площею 15847 кв.м, депо тепловоза літ. «Б» площею 364,6 кв.м, гараж для автотранспорту літ. «В» площею 328,3 кв.м, підсобне літ. «Д» площею 82,5 кв.м, підсобне літ. «Е» площею 20,5 кв.м, насос над артсвердловиною літ. «Ж» площею 8,2 кв.м, насосна водяна станція літ. «З» площею 58,6 кв.м, автоматизований пункт 2-ї категорії (підсобне, диспетчерська) літ. «З1» загальною площею 38,6 кв.м, підсобне літ. «И» площею 107,9 кв.м, диспетчерська ж/д прийому літ. «Г1» площею 4,6 кв.м, РДЗ літ. «К» площею 554,1 кв.м, градильна літ. «к» площею 10,6 кв.м, пульт РДЗ літ. «К1» площею 29,6 кв.м, підсобне приміщення літ. «Л» площею 85,4 кв.м, ЦРП (трансформаторна) літ. «М» загальною площею 142,5 кв.м, матеріальний склад літ. «Н» площею 420,8 кв.м, цех відходів літ. «О» площею 156,3 кв.м, 2-поверхова столова літ. «П» загальною площею 1013,3 кв.м, гараж для легкових автомобілів літ. «Р» площею 169,4 кв.м, підсобне літ. «Р1» площею 21,3 кв.м, пожежне депо з насосною станцією літ. «С» загальною площею 142,8 кв.м, павільйон над артсвердловиною літ. «Т» площею 4,9 кв.м, 2-поверхове підсобне приміщення літ. «У» загальною площею. 511 кв.м, підсобне приміщення літ. «Ф» площею 282,6 кв.м, ЦРП літ. «Ц» площею 38,6 кв.м, 3-поверховий адмінкорпус літ. «Ч» загальною площею 572,6 кв.м, пристройка до автовагів літ. «Ш» площею 50,8 кв.м, 2-поверхова будівля лабораторії літ. «Щ» загальною площею 632,9 кв.м, з/д прийом літ. «”Ь» площею 39,2 кв.м, пульт управління залізничною колією літ. «Ь» площею 39,8 кв.м, склад паклі літ. «Є» площею 29,1 кв.м, приміщення ВОХР літ. «Ю» площею 3,8 кв.м, 6-поверхові башти водяних пристроїв літ. «Я» загальною площею 3196,7 кв.м, приміщення для обслуговування автовагів літ. «Я1» площею 30,5 кв.м, замощення І, похила галерея водяних пристроїв 5, верхня транспортна галерея 16, галерея подачі зерна 11-12, крита платформа 24, норійна вишка 36, пожежні резервуари 15, 30, погрузочна станція СП-3 48, з/д колія 49.

3. Визнати незаконним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 30504121 від 18.07.2016, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Григорян Діаною Гагіківною, згідно з яким за Публічним акціонерним товариством «Державна продовольчо-зернова корпорація України» (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 1, код ЄДРПОУ 37243279), зареєстровано право приватної власності на цілісний майновий комплекс, реєстраційний номер: 979443251101, загальною площею 25039,4кв.м, що розташований за адресою: м. Одеса, Хлібна гавань, 4.

4. Визнати незаконним і скасувати запис №15532123 про право приватної власності Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 1, код ЄДРПОУ 37243279) на цілісний майновий комплекс, реєстраційний номер: 979443251101, загальною площею 25039,4 кв.м, що розташований за адресою: м. Одеса, Хлібна гавань, 4.

5. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 1, код ЄДРПОУ 37243279) на користь Прокуратури Одеської області (65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, 3, код ЄДРПОУ 03528552) 310112 (триста десять тисяч сто дванадцять) грн. судового збору.

6. Стягнути з Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Григорян Діани Гагіківни (01021, м. Київ, вул. Інститутська, 24/7, офіс 21) 310112 (триста десять тисяч сто дванадцять) грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст.241 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до п.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 10 серпня 2018 р.

Суддя І.А. Малярчук