open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
5 Справа № 346/35/17
Моніторити
Ухвала суду /30.08.2018/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /29.08.2018/ Касаційний адміністративний суд Постанова /07.08.2018/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /06.08.2018/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /22.06.2018/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /10.07.2017/ Вищий адміністративний суд України Постанова /12.06.2017/ Львівський апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /14.04.2017/ Львівський апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /14.04.2017/ Львівський апеляційний адміністративний суд Постанова /22.03.2017/ Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської областіКоломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області Постанова /02.02.2017/ Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської областіКоломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області Постанова /11.01.2017/ Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської областіКоломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області
emblem
Справа № 346/35/17
Вирок /23.01.2018/ Верховний Суд Ухвала суду /30.08.2018/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /29.08.2018/ Касаційний адміністративний суд Постанова /07.08.2018/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /06.08.2018/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /22.06.2018/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /10.07.2017/ Вищий адміністративний суд України Постанова /12.06.2017/ Львівський апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /14.04.2017/ Львівський апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /14.04.2017/ Львівський апеляційний адміністративний суд Постанова /22.03.2017/ Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської областіКоломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області Постанова /02.02.2017/ Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської областіКоломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області Постанова /11.01.2017/ Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської областіКоломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 серпня 2018 року

Київ

справа №346/35/17

адміністративне провадження №К/9901/45701/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого Гриціва М.І.,

суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В., -

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2017 року (судді Обрізко І.М., Нос С.П., Сапіга В.П.) в адміністративній справі № 346/35/17 за позовом ОСОБА_1 до Коломийського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області (далі - управління ПФУ) про визнання дій протиправними та спонукання до вчинення дій, -

встановив:

У січні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом, у якому просила суд визнати протиправними дії управління ПФУ про відмову призначити пенсію у зв'язку із втратою годувальника у розмірі 60 відсотків, яку отримував годувальник; скасувати рішення управління ПФУ про відмову перевести її на пенсію у зв'язку із втратою годувальника згідно із Законом України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII «Про прокуратуру» (далі - Закон № 1697-VII); зобов'язати управління ПФУ призначити пенсію у зв'язку із втратою годувальника відповідно до частини дев'ятнадцятої статті 86 Закону № 1697-VII, виходячи з розміру пенсії годувальника, що розрахована як 60 відсотків від заробітку померлого чоловіка.

Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області постановою від 22 березня 2017 року позовні вимоги задовольнив частково: визнав протиправними дії управління ПФУ про відмову перевести ОСОБА_1 з пенсії за віком на пенсію у зв'язку з втратою годувальника після смерті її чоловіка ОСОБА_2 та скасував рішення Комісії про призначенню та перерахунок пенсії при управлінні ПФУ від 17 серпня 2016 року; зобов'язав управління ПФУ призначити з 11 серпня 2016 року пенсію у зв'язку з втратою годувальника ОСОБА_2 відповідно до частини дев'ятнадцятої статті 86 Закону № 1697-VII у розмірі пенсії годувальника, що розрахована як 60 відсотків від заробітку померлого чоловіка, яку той отримував на день смерті згідно з довідкою прокуратури Івано-Франківської області від 02 серпня 2012 року № 18(176)вих.-12 становив і на підставі якої управління ПФУ виплачувало йому пенсію у розмірі 6244 грн 87 копійок.

Львівський апеляційний адміністративний суд постановою від 12 червня 2017 року рішення суду першої інстанції скасував, прийняв нову постанову - про залишення позову без задоволення.

Таке рішення суд апеляційної інстанції мотивував тим, що за пунктом 5 Прикінцевих положень Закону України від 02 березня 2015 року № 213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» (далі - Закон № 213-VІІІ) «у разі неприйняття до 01 червня 2015 року Закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України».

До 01 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій на загальних підставах прийнято не було, а тому норми щодо саме пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до Закону України «Про прокуратуру» з 01 червня 2015 року були скасовані, у зв'язку з чим у позивачки немає права на призначення їй пенсії по втраті годувальника саме за вказаним законом.

З врахування наведеного колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що в зв'язку з неприйняттям закону щодо призначення всіх пенсій, в тому числі і спеціальних, на загальних підставах, підстав для переведення позивачки з пенсії за віком на пенсію в зв'язку з втратою годувальника відповідно до частини дев'ятнадцятої статті 86 № 1697-VII немає. З огляду на це, управління ПФУ в спірних відносинах діяло в межах повноважень та у спосіб, що передбачений законами України.

ОСОБА_1 не погодилася з рішенням суду апеляційної інстанції і 04 липня 2017 року звернулася із касаційною скаргою про його скасування та залишення в силі рішення суду першої інстанції.

Покликається, зокрема, на те, що положення Закону № 213-VІІІ стосуються порядку призначення пенсії прокурорам у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не переходу на пенсію по втраті годувальника. З огляду на конституційні гарантії щодо недопущення скасування чи звуження змісту, обсягу прав і свобод людини і громадянина при прийняті нових законів чи внесення змін до чинних, висловлені неодноразово з цього питання позиції Конституційного Суду України та Верховного Суду України, положення чинного на час звернення до пенсійного органу Закону № 1697-VII, який набрав чинності з 15 липня 2015 року, вважає, що вона має право на призначення їй пенсії у зв'язку з втратою годувальника.

Верховний Суд переглянув судові рішення судів попередніх інстанцій у межах касаційної скарги, з'ясував повноту фактичних обставин, встановлених судами, та правильність застосування норм матеріального та процесуального права і дійшов висновку про таке.

Суди встановили, що в 1998 році чоловіка позивачки було звільнено з органів прокуратури у зв'язку з виходом на пенсію за вислугою років відповідно до пункту «а» частини другої статті 501 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ «Про прокуратуру» (далі - Закон № 1789-ХІІ). Він перебував на обліку в управлінні ПФУ як отримувач пенсії за вислугою років, призначеної на підставі статті 501 Закону № 1789-ХІІ в розмірі 6244 грн 87 коп.

З 16 серпня 1959 року позивачка перебувала у шлюбі з ОСОБА_2, зареєстрованому Настащинською сільською радою, актовий запис № 3.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер у віці 79 років. У зв'язку зі смертю чоловіка позивачка, як непрацездатна особа, що перебувала на утриманні померлого, 11 серпня 2016 року звернулася до управління ПФУ із заявою про перехід з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника.

Рішенням від 26 серпня 2016 управління ПФУ року відмовило їй у цьому з посиланням на частину дев'ятнадцяту Закону № 1697-VII та положення Закону № 213-VІІІ, за якими з 1 червня 2015 року скасовані норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до Закону України «Про прокуратуру», що і стало підставою для звернення з цим позовом до суду.

Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області рішенням від 05 грудня 2016 року встановив факт перебування ОСОБА_1 на утриманні свого чоловіка.

16 грудня 2016 року позивачка знову звернулась до управління ПФУ з проханням повторно розглянути заяву від 11 серпня 2016 року про перехід з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника на підставі поданих документів та рішення суду від 05 грудня 2016 року.

Управління ПФУ листом від 21 грудня 2016 року № 260/ч-15 відмовило їй у цьому з посиланням на частину дев'ятнадцяту Закону № 1697-VII та положення Закону № 213-VІІІ, за якими з 1 червня 2015 року скасовані норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до Закону України «Про прокуратуру», що і стало підставою для звернення з цим позовом до суду.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 26 червня 2018 року (справа № 686/17309/17) висловив правову позицію щодо правильного застосування вищевказаних нормативних актів у спорах даної категорії, суть якої полягає в тому, що на підставі положень пункту 5 Прикінцевих положень Закону № 213-VІІІ були скасовані діючі (чинні) станом на 01 червня 2015 року норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначались відповідно до конкретного переліку законів, зокрема, і відповідно до Закону України від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ «Про прокуратуру». Але не могли бути скасовані і не були скасовані положення статті 86 Закону № 1697-VII, якими регулюються відносини пенсійного забезпечення працівників прокуратури, зокрема й право позивачки на отримання пенсії у зв'язку з втратою годувальника. Згідно з частиною дев'ятнадцятою цієї статті така пенсія призначається непрацездатним членам сім'ї прокурора або слідчого, які були на його утриманні на момент смерті (при цьому дітям пенсія призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника), за наявності у померлого годувальника стажу роботи в органах прокуратури не менше 10 років, у розмірі 60 відсотків середньомісячного (чинного) заробітку на одного члена сім'ї, 70 відсотків - на двох і більше членів сім'ї.

Положення цієї статті набрали чинності 15 липня 2015 року, тобто після набрання чинності положень пункту 5 розділу ІІІ Прикінцевих положень Закону № 213-VІІІ (01 червня 2015 року), діяли на час звернення позивачки із заявою про призначення (переведення) їй цього виду пенсії і давали їй законні підстави очікувати від управління ПФУ прийняття позитивного для неї рішення.

У цій справі суди попередніх інстанцій правильно встановили фактичні обставини справи і визначили правове регулювання описаних вище спірних правовідносин. У контексті цих правовідносин суд першої інстанції з посиланням на положення частини дев'ятнадцятої статті 86 Закону № 1789-ХІІ постановив рішення, яке відповідає вимогам закону і правозастосовній практиці Верховного Суду. Правова позиція, виражена в постанові суду апеляційної інстанції є хибною, оскільки цей суд не застосував до розв'язання спору правил цієї статті у взаємозв'язку з іншими положеннями законодавства, які належало застосувати, що у свою чергу призвело до помилкового скасування рішення суду першої інстанції, яке відповідає закону.

Відповідно до частини першої статті 352 КАС суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Отже, касаційна скарга ОСОБА_1 є обґрунтованою і підлягає задоволенню. Оскільки суд апеляційної інстанції помилково скасував судове рішення, яке відповідає закону, оскаржену постанову цього суду слід скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 352, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

постановив:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2017 року скасувати, а постанову Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 22 березня 2017 року - залишити в силі.

Головуючий М.І. Гриців

Судді : Я.О. Берназюк

Н.В. Коваленко

Джерело: ЄДРСР 75757305
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку