Справа № 638/18449/17

Провадження № 2-а/638/405/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 серпня 2018 року Дзержинський районний суд міста Харкова у складі судді Цвірюка Д.В, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1, поданого представником за довіреністю ОСОБА_2, до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Харкова про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії,-

встановив:

04 грудня 2017 року ОСОБА_1 звернулась до Дзержинського районного суду м.Харкова з адміністративним позовом, в якому з урахуванням уточнень просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з розгляду спірних питань при призначенні (перерахунку) пенсій Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова, яке відбулось 26.05.2017 року про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугою років відповідно до п. «е» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

- зобов'язати Шевченківське об'єднане управління Пенсійного фонду України м.Харкова при вирішенні питання про призначення пенсії за вислугу років, зарахувати ОСОБА_1 стаж роботи в період з 01.08.2005 року по 03.06.2011 року на посаді провізора (з переведенням на посаду старшого провізора з 01.12.2010 року) ТОВ «Титан»; з 16.12.2011 року по 31.01.2013 року на посаді провізора ФОП ОСОБА_3 пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за вислугу років.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 24.05.2017 року вона звернулась до Відповідача із заявою про призначення пенсії за вислугу років, як працівнику охорони здоров'я, проте рішенням комісії з розгляду спірних питань при призначенні (перерахунку) пенсій Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова, яке відбулось 26.05.2017 року протокол № 8 в призначенні пенсії за вислугою років їй було відмовлено через відсутність достатнього пільгового стажу роботи, оскільки до спеціального стажу роботи Відповідач не зарахував такі періоди роботи Позивача: з 01.08.2005 року по 03.06.2011 року на посаді провізора (з переведенням на посаду старшого провізора з 01.12.2010 року) ТОВ «Титан»; з 16.12.2011 року по 31.01.2013 року на посаді провізора ФОП ОСОБА_3 Проте, позивач вважає відмову безпідставною та такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства, а також порушує її конституційні права, оскільки станом день звернення до Відповідача вона досягла віку, встановленого абз. 1 п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» - 50 років та у момент звільнення з останнього місця роботи мала спеціальний трудовий стаж за вислугу років - 26 років 9 місяців і 14 днів, який підтверджений документально.

15.12.2017 року набрав чинності КАС України в редакції Закону України від 03.10.2017 року, відповідно до п.10 розділу VII Перехідні положення КАС України в зазначеній редакції справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 08.05.2018 року провадження у справі відкрито та призначено справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Представник відповідача, Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова направив до суду заперечення (вх. №29302 від 21.06.2017 року), в яких просить суд відмовити у задоволенні адміністративного позову, посилаючись на те, що на момент звернення позивача із заявою про призначення пенсії, до її спеціального стажу можливо зарахувати тільки 20 років 3 місяці. Неможливо зарахувати до спеціального трудового стажу період роботи з 01.08.2005 року по 03.06.2011 року на посаді провізора ТОВ «Титан»; з 16.12.2011 року по 31.01.2013 року на посаді провізора ФОП ОСОБА_3, так як вони не є закладами охорони здоров'я, передбачених Постановою КМУ № 909.

Крім того, представник відповідача, Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова направив до суду відзив по справі від 19.06.2018 року №9193-06/49, в яких зазначає, що немає законних підстав призначення пенсії за вислугу років згідно п. «е» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у зв'язку з відсутністю необхідного спеціального стажу роботи, який дає право на призначення та виплату пенсії за вислугу років станом з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців, тому вважає, що Шевченківське об'єднане управління Пенсійного фонду України м.Харкова здійснювало свої повноваження в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України та не порушило прав та законних інтересів позивача.

Відповідно до вимог пункту 2 частини першої статті 263 КАС України суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на повному, всебічному і об'єктивному розгляді, вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому КАС України, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. У випадках, установлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

Статтею 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» гарантовано право громадян на державне пенсійне забезпечення. Право окремих категорій громадян на пенсію за вислугу років визначено ст. 51 зазначеного Закону.

Відповідно до п.16 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

Згідно п."и"ст.77 Основ законодавства України про охорону здоров'я, медичні працівники мають право на пільгові умови пенсійного забезпечення.

Право на пенсію за вислугу років для працівників освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення передбачено п. «е» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.

На виконання зазначеної норми постановою Кабінету Міністрів України №909 від 04.11.1993 року було затверджено Перелік закладів і установ охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років. Зазначеним переліком визначені заклади охорони здоров'я, робота в яких дає право на пенсію за вислугу років, незалежно від форми власності, належності зазначених закладів і установ.

Згідно ст. 3 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров'я" заклади охорони здоров'я - юридична особа будь-якої форми власності та організаційно-правової форми або її відокремлений підрозділ, що забезпечує медичне обслуговування населення на основі відповідної ліцензії та професійної діяльності медичних (фармацевтичних) працівників.

Судом встановлено, що 24.05.2017 року Позивач звернулась до Відповідача з документами для визначення права на пенсію за вислугою років, як працівник охорони здоров'я.

До досягнення віку, встановленого абзацом 1 п. «е» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», право на пенсію за вислугу років мають працівники охорони здоров'я: 1971 року народження і старші за наявності вислуги років, передбаченої абзацами 2 - 11 п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»: з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років, та після досягнення ними 50 років.

Відповідно до ст.62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 2.4. розділу II Постанови правління Пенсійного Фонду України «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 22-1 від 25.11.2005 року, до заяви про призначення пенсії за вислугу років, крім документів, передбачених підпунктами 1-4 пункту 2.1 розділу II, надаються також документи, що підтверджують стаж роботи, який дає право на призначення такого виду пенсії. Пенсії за вислугу років призначаються у разі звільнення з роботи, що дає право на цей вид пенсії. У разі зарахування після призначення пенсії за вислугу років на роботу, яка дає право на цей вид пенсії, виплата пенсії припиняється і поновлюється з дня, що слідує за днем звільнення з роботи.

Відповідно до п.1.7. вказаної Постанови, у разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис.

Згідно з п.20 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України N 637 від 12.08.1993 року, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У період з 18.08.1988 року по 31.03.2017 року, згідно із записами у трудовій книжці, ОСОБА_1 працювала у таких установах і на таких посадах:

З 18.08.1988 року по 06.10.1988 року на посаді провізора-технолога міжлікарняної аптеки № 369.

З 15.11.1988 року по 16.05.2005 року на посаді провізора-технолога (з подальшою зміною назви на провізора) ДП «Південтрансформація».

З 01.08.2005 року по 03.06.2011 року на посаді провізора (з подальшим переведенням на посаду старшого провізора) ТОВ «Титан».

З 16.12.2011 року по 31.01.2013 року на посаді провізора ФОП ОСОБА_3

З 08.05.2013 року по 01.07.2013 року на посаді провізора ТОВ «Аптека № 338».

З 16.09.2013 року по 25.11.2015 року на посаді провізора ДАК «Ліки України».

З 01.06.2016 року по 31.03.2017 року на посаді провізора ТОВ «Аптека № 288».

Згідно рішення комісії з розгляду питань при призначенні пенсії (перерахунку) пенсій Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова, яке відбулось 26.05.2017 року протокол № 8, до спеціального трудового стажу Позивача не зараховано період роботи з 01.08.2005 року по 03.06.2011 року на посаді провізора ТОВ «Титан»; з 16.12.2011 року по 31.01.2013 року на посаді провізора ФОП ОСОБА_3, які не є закладами охорони здоров'я.

Згідно абз.3 ст. 3 Основ законодавства України про охорону здоров'я, заклад охорони здоров'я - це юридична особа будь-якої форми власності та організаційно-правової форми або її відокремлений підрозділ, що забезпечує медичне обслуговування населення на основі відповідної ліцензії та професійної діяльності медичних (фармацевтичних) працівників.

Медичне обслуговування, відповідно до абз.5 ст.3 вказаних Основ - це діяльність закладів охорони здоров'я та фізичних осіб - підприємців, які зареєстровані та одержали відповідну ліцензію в установленому законом порядку, у сфері охорони здоров'я, що не обов'язково обмежується медичною допомогою, але безпосередньо пов'язана з її наданням.

З огляду на викладене, вбачається, що приналежність суб'єкта господарювання до закладу охорони здоров'я визначається сукупністю наступних критеріїв: забезпечення медичного обслуговування населення; наявність дозвільного документа на провадження певного виду господарської діяльності; виконання професійної діяльності компетентними працівниками.

Відповідно до п.3, 16 Переліку закладів і посад, до фармацевтичних (аптечних) закладів належать аптеки - заклади охорони здоров'я, основним завданням яких є забезпечення населення, закладів охорони здоров'я, підприємств, установ і організацій лікарськими засобами і виробами медичного призначення (перший критерій).

Відповідно до п.10 ч.1 ст.7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», ліцензуванню підлягають виробництво лікарських засобів, оптова та роздрібна торгівля лікарськими засобами, імпорт лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів) - з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про лікарські засоби" (другий критерій).

Згідно абз.26 п.З Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів), затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 929 від 30.11.2016 року (далі за тестом - Ліцензійні умови), роздрібна торгівля лікарськими засобами - це діяльність з придбання, зберігання та продажу готових ліків, виготовлених (вироблених) в умовах аптеки, через аптеку та її структурні підрозділи безпосередньо громадянам для особистого споживання, закладам охорони здоров'я (крім аптечних закладів), а також підприємствам, установам та організаціям без права їх подальшого перепродажу.

Пунктом 4, абз.2 п.10 Ліцензійних умов визначено, що провадження господарської діяльності з роздрібної торгівлі лікарськими засобами здійснюється через аптеку, аптечний пункт, а підставою для видачі ліцензії на провадження господарської діяльності з роздрібної торгівлі лікарськими засобами є наявність матеріально-технічної бази, кваліфікованого персоналу, відповідність яких встановленим вимогам та заявленим у поданих заявником документах для одержання ліцензії характеристикам підлягає обов'язковій перевірці перед видачею ліцензії у межах строків, передбачених для видачі ліцензії, за кожним місцем провадження діяльності органом ліцензування або його територіальними органами у порядку, визначеному МОЗ (третій критерій).

Таким чином, наявність у суб'єкта господарювання незалежно від форми власності або відомчої належності ліцензії на провадження діяльності з роздрібної торгівлі лікарськими засобами засвідчує приналежність останнього до закладу охорони здоров'я - аптеки, робота в якому на посаді провізора зараховується до спеціального трудового стажу та, відповідно, надає право на пенсію за вислугу років.

Основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, в разі відсутності відповідних записів, що визначають право на пенсію на пільгових умовах у трудовій книжці, органи Пенсійного Фонду України зобов'язані письмово повідомити заявника про необхідність подання довідки про підтвердження наявного трудового стажу, роз'яснити йому порядок подання цієї довідки та видати затверджений Порядком бланк довідки про підтвердження наявного трудового стажу.

Як вбачається із вищевказаного рішення комісії з розгляду спірних питань при призначенні (перерахунку) пенсій Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Харкова, яке відбулось 26.05.2017 року протокол № 8, Позивач не повідомлявся про необхідність надати будь-які документи.

Відповідно до п.4.7, п.п. 1 п.4.2. Постанови правління Пенсійного Фонду України «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію; орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Відповідно до ст.101 Закону України «Про пенсійне забезпечення», органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

З матеріалів справи не вбачається, що відповідач маючи сумніви щодо виду діяльності ТОВ «Титан» та ФОП ОСОБА_3 звертався до підприємств, установ та організацій, а також до фізичних осіб із запитами щодо підтвердження відомостей про приналежність ТОВ «Титан» та ФОП ОСОБА_3 до закладів охорони здоров'я.

Відповідно до записів № 09-11 трудової книжки Позивача, в період з 01.08.2005 року по 03.06.2011 року вона працювала на провізорських посадах в ТОВ «Титан».

Відповідно до розділу III «Переліку провізорських посад у закладах охорони здоров'я», затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров'я України «Про затвердження переліків закладів охорони здоров'я, лікарських, провізорських посад та посад молодших спеціалістів з фармацевтичною освітою у закладах охорони здоров'я» N 385 від 28.10.2002 року, з метою забезпечення державної політики щодо створення та функціонування закладів охорони здоров'я і заняття медичною і фармацевтичною діяльністю, визначено, що до посад провізорів- спеціалістів належать: старші провізори, провізори, провізори-косметологи, провізори-аналітики, клінічні провізори та провізори-інтерни.

Згідно п. 5 Наказу по особовому складу ТОВ «Титан» № 60 К від 01.08.2005 року, ОСОБА_1 було прийнято на роботу на посаду провізора з іспитовим строком 2 місяці з 01.08.2005 року.

Відповідно до Наказу по особовому складу ТОВ «Титан» № 60-К від 01.08.2005 року, ОСОБА_1 прийнято на роботу на посаду провізора в аптеку № 34.

Згідно п.30 Наказу по особовому складу ТОВ «Титан» № 419-К від 01.12.2010 року, ОСОБА_1, провізора, переведено на посаду старшого провізора в аптеку з 01.12.2010 року, з повною матеріальною відповідальністю, з посадовим окладом згідно штатного розпису.

Згідно Наказу по особовому складу ТОВ «Титан» № 233-К від 03.06.2011 року, ОСОБА_1 на підстав заяви останньої звільнено з посади старшого провізора з 03.06.2011 року за згодою сторін (п. 1 ст. 36 КЗпП України).

Викладене також підтверджується Довідкою ТОВ «Титан» за вих. № 129 від 18.04.2017 року, відповідно до якої, ОСОБА_1 дійсно працювала в ТОВ «Титан» в аптеці за адресою: м. Харків, пр. Леніна, 41/43 на вищевказаних посадах. Згідно Довідки ТОВ «Титан» за вих. № 146 від 12.05.2017 року, за вищевказаною адресою: м. Харків, пр-т Леніна, 41/43 розташована аптека № 34, яка є структурним підрозділом ТОВ «Титан».

Таким чином, відповідно до вказаних документів, позивач працювала в період з 01.08.2005 року по 03.06.2011 року на провізорських посадах в аптеці, яка є структурним підрозділом ТОВ «Титан» та розташована за адресою: м.Харків, пр-т Леніна, 41/43.

Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основним видом економічної діяльності ТОВ "ТИТАН" (ідентифікаційний код 30588785) є роздрібна торгівля фармацевтичними товарами в спеціалізованих магазинах (Код КВЕД 47.73).

Відповідно до розділу III Переліку закладів охорони здоров'я, затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров'я України «Про затвердження переліків закладів охорони здоров'я, лікарських, провізорських посад та посад молодших спеціалістів з фармацевтичною освітою у закладах охорони здоров'я» N 385 від 28.10.2002 року, до фармацевтичних (аптечних) закладів належать: аптека, аптечна база (склад), база (склад) медичної техніки, база спеціального медичного постачання (центральна, республіканська, обласна), контрольно-аналітична лабораторія, лабораторія з аналізу якості лікарських засобів, магазин (медичної техніки, медичної оптики).

Відповідно до ст.7 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», п.п.2, 4, 6-7, 10, 156 Ліцензійних умов, наявність ліцензування у ліцензіата є опосередкованим підтвердженням віднесення аптечного закладу до закладів охорони здоров'я та, одночасно, ліцензія є єдиним документом дозвільного характеру, який дає право на заняття суб'єктам господарювання певним видом господарської діяльності (оптова, роздрібна торгівля лікувальними засобами), а також засвідчує спроможність закладу здійснювати зазначену вище господарську діяльність.

Відповідно до ч.2 ст.19 Закону України «Про лікарські засоби» (із змінами, внесеними згідно із Законом № 4196-VI від 20.12.2011 року), оптова, роздрібна торгівля лікарськими засобами на території України здійснюється підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами - підприємцями на підставі ліцензії, яка видається в порядку, встановленому законодавством. Підставою для видачі ліцензії є наявність матеріально-технічної бази, кваліфікованого персоналу, відповідність яких встановленим вимогам та заявленим у поданих заявником документах для одержання ліцензії характеристикам підлягає обов'язковій перевірці перед видачею ліцензії у межах строків, передбачених для видачі ліцензії, за місцем провадження діяльності органом ліцензування або його територіальними підрозділами у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.

Державною службою лікарських засобів і виробів медичного призначення ТОВ «Титан» (ідентифікаційний код 30588785) видано Ліцензію на роздрібну торгівлю лікарськими засобами серія АА № 771462 строком дії з 31.03.2004 року по 30.03.2007 року, місце провадження діяльності - аптека, розташована за адресою: пр. Леніна, 41/43, м. Харків.

Державною службою лікарських засобів і виробів медичного призначення ТОВ «Титан» ідентифікаційний код 30588785) видано Ліцензію на роздрібну торгівлю лікарськими засобами серія АБ № 349715 строком дії з 08.02.2006 року по 08.02.2011 року, місце провадження діяльності - аптека, розташована за адресою: пр. Леніна, 41/43, м. Харків.

Також, Державною інспекцією з контролю якості лікарських засобів Міністерства охорони здоров'я ТОВ «Титан» (ідентифікаційний код 30588785) видано Ліцензію на роздрібну торгівлю лікарськими засобами серія АГ № 501199 строком дії з 11.11.2010 року. Відповідно до п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про строк дії ліцензії на провадження певних видів господарської діяльності, розміри і порядок зарахування плати за її видачу » N 1755 від 29.11.2000 року, строк дії ліцензії на провадження господарської діяльності з оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами є необмеженим.

Щодо видачі ліцензій, суд зазначає, що згідно п.44 Переліку документів, які додаються до заяви про видачу ліцензії для окремого виду господарської діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 756 від 04.07.2001 року, в редакції 12.03.2004 року, діючої в момент видачі ліцензії АА № 771462, до заяви про видачу ліцензії для провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами, додаються: засвідчені в установленому порядку копії установчих документів (для юридичної особи); засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують право власності суб'єкта господарської діяльності або оренди ним приміщення для провадження відповідного виду господарської діяльності; засвідчена в установленому порядку копія висновку державної санітарно-епідеміологічної служби (за місцем провадження діяльності) про відповідність наявних приміщень вимогам санітарних норм і правил щодо провадження відповідного виду господарської діяльності, за формою, встановленою МОЗ; відомості за підписом заявника - суб'єкта господарської діяльності про відповідність його матеріально-технічної бази, наявність у нього нормативно-правових документів, у тому числі нормативних документів із стандартизації, необхідних для провадження відповідного виду господарської діяльності, а також про відповідність рівня кваліфікації його працівників ліцензійним умовам провадження відповідного виду господарської діяльності, за формою, встановленою МОЗ; засвідчені в установленому порядку копії технічних та технологічних регламентів щодо виробництва лікарських засобів, розроблених та затверджених в установленому порядку (для підприємств-виробників).

Відповідно до п.44 Переліку документів, які додаються до заяви про видачу ліцензії для окремого виду господарської діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №756 від 04.07.2001 року, в редакції 04.01.2006 року, діючої в момент видачі ліцензії АБ № 349715, до заяви про видачу ліцензії для провадження господарської діяльності з оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами, додається засвідчена в установленому порядку копія паспорту аптечного закладу (структурного підрозділу), складеного за формую, затвердженою Кабінетом Міністрів ї/країни.

Відповідно до п.5 Переліку документів, які додаються до заяви про видачу ліцензії для окремого виду господарської діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №756 від 04.07.2001 року, в редакції 12.08.2011 року, діючої в момент видачі ліцензії АГ №501199, до заяви про видачу ліцензії для провадження господарської діяльності з оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами, додається, зокрема, копія паспорта аптечного закладу (структурного підрозділу) що складений за формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення зміни до пункту 5 переліку документів, які додаються до заяви про видачу ліцензії для окремого виду господарської діяльності, та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» скасовано необхідність оформлення паспорта аптечного закладу суб'єктом господарської діяльності для отримання ліцензії на право провадження господарської діяльності з роздрібної торгівлі лікарськими засобами, як цього вимагали «Правила торгівлі лікарськими засобами в аптечних закладах», затверджені постановою Кабінету Міністрів України N1570 від 1711.2004 року та постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження форми паспорта аптечного закладу (структурного підрозділу)» №906 від 04.10.2010 року.

З огляду на наявність у ТОВ «Титан» вказаних ліцензій на роздрібну торгівлю лікарськими засобами, вказане підприємство є закладом охорони здоров'я.

Крім того, при проведенні розрахунку стажу ОСОБА_1 Шевченківське ОУПФУ м. Харків зарахував до спеціального трудового стажу період роботи позивача з 01.12.2010р. по 03.06.2011р. на посаді старшого провізора ТОВ «Титан», що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами (а.с. ????????????)

Враховуючи вищевикладене, періоди роботи позивача з 01.08.2005 року по 01.12.2010 року на посаді провізора ТОВ «Титан», та з 01.12.2010 року по 03.06.2011 року на посаді старшого провізора ТОВ «Титан» підлягає зарахуванню до спеціального стажу, який надає право на призначення пенсії за вислугу років.

Щодо відмови відповідача в зарахуванні періоду роботи позивача з 16.12.2011 року по 31.01.2013 року (1 рік 1 місяць 16 днів) на посаді провізора ФОП ОСОБА_3 суд зазначає наступне.

Відповідно до записів № 15-1 трудової книжки Позивача, в період з 16.12.2011 року по 31.01.2013 року вона працювала на посаді провізора в ФОП ОСОБА_3.

Згідно Довідки ФОП ОСОБА_3 від «12» грудня 2011 року, ОСОБА_1 буде працевлаштована в аптеку «Маркет» № 2, розташовану за адресою: Харківська обл., Дергачівський р-н., смт. Мала Данилівка, вул. Кільцева Дорога, 4-А на посаду провізора з окладом відповідно до штатного розпису з «16» грудня 2011 року.

16 грудня 2011 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 було укладено Трудовий договір між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю № 14051101720. Відповідно до п. 2 вказаного Трудового договору, працівник зобов'язаний виконувати обов'язки провізора згідно посадової інструкції. Місце роботи визначене за наступною адресою: Харківська обл., Дергачівський р-н., смт. Мала Данилівка, вул. Кільцева Дорога, 4-А.

Відповідно до Свідоцтва платника єдиного податку серія НОМЕР_3, виданого ОСОБА_3, видом господарської діяльності даного суб'єкта господарювання є роздрібна торгівля, код 52.31.0. Згідно даних Національного класифікатора України ДК 009-2005 "Класифікація видів економічної діяльності" (КВЕД), затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики № 375 від 26.12.2005 та чинного до 31.12.2012 року), підклас 52.31.0 - «Роздрібна торгівля фармацевтичними товарами».

Згідно даних Реєстру страхувальників Державної фіскальної служби України по ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1), код за КВЕД-2010, по якому призначений клас ризику 47.73 - «Роздрібна торгівля фармацевтичними товарами в спеціалізованих магазинах».

Наявність у суб'єкта господарювання ліцензії на провадження роздрібної торгівлі лікарськими засобами підтверджує приналежність останнього до закладів охорони здоров'я.

02 червня 2011 року Державною інспекцією з контролю якості лікарських засобів України Міністерства охорони здоров'я України видано ФОП ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) Ліцензію серії НОМЕР_4 на роздрібну торгівлю лікарськими засобами строком дії з 10.05.2011 року. Відповідно до п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про строк дії ліцензії на провадження певних видів господарської діяльності, розміри і порядок зарахування плати за її видачу » N 1755 від 29.11.2000 року, строк дії ліцензії на провадження господарської діяльності з оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами є необмеженим.

З урахуванням викладеного, та враховуючи наявність у ФОП ОСОБА_3 Ліцензії на роздрібну торгівлю лікарськими засобами, вказане підприємство є закладом охорони здоров'я, у зв'язку з чим період роботи позивача з 16.12.2011 року по 31.01.2013 року на посаді провізора в ФОП ОСОБА_3 підлягає зарахуванню до спеціального стажу, який надає право на призначення пенсії за вислугу років.

Відповідно до ч.2ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зі змісту ч. 3 ст.23 Загальної Декларації прав людини, п. 4 ч.1 Європейської Соціальної хартії та ч. 3 ст. 46Конституції України випливає, що кожна особа людина має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

Відповідно до ч.2ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Тобто, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.

Оцінюючи дії відповідача на відповідність критеріям зазначеним в ч.2 ст.2 КАС України, та враховуючи, що відповідач не довів правомірності відмови в призначенні пенсії позивачу, суд прийшов до висновку, що відмова відповідача в зарахуванні позивачу до спеціального стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за вислугу років, періодів роботи з 01.08.2005 року по 03.06.2011 року на посаді провізора (з переведенням на посаду старшого провізора з 01.12.2010 року) ТОВ «Титан»; з 16.12.2011 року по 31.01.2013 року на посаді провізора ФОП ОСОБА_3 - є незаконною та необґрунтованою.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку щодо наявності у позивача права на призначення пенсії за вислугою років як працівнику охорони здоров'я відповідно до пункту «е» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, щостаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі - Конвенція) гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 Конвенції вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Отже, "ефективний засіб правого захисту" у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Розкриваючи критерій ефективності способу захисту порушеного права, Верховний Суд України у постанові від 16 вересня 2015 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Аскоп-Україна" до Південної митниці Міністерства доходів і зборів України, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення коштів зазначив, що "спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення".

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушених прав позивача є зобов'язання відповідача при вирішенні питання про призначення пенсії за вислугу років призначити Позивачу пенсію як працівнику охорони здоров'я відповідно до пункту «е» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», зарахувавши до спеціального стажу роботи періоди роботи з 01.08.2005 року по 03.06.2011 року на посаді провізора (з переведенням на посаду старшого провізора з 01.12.2010 року) ТОВ «Титан»; з 16.12.2011 року по 31.01.2013 року на посаді провізора ФОП ОСОБА_3

Згідно ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа, тому сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань, виділених на потреби Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова.

На підставі вищевикладеного, Законом України «Про пенсійне забезпечення», Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», керуючись ст.ст.2, 6, 8, 9, 139, 229, 241, 242, 244-246, 250, 370 КАС України, суд, -

вирішив:

Позов ОСОБА_1, поданий представником за довіреністю ОСОБА_2, до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Харкова про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати Рішення комісії з розгляду спірних питань при призначенні (перерахунку) пенсій Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Харкова від 26.05.2017 року про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до п. «е» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Зобов'язати Шевченківське об'єднане управління Пенсійного фонду України м.Харкова зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за вислугу років стаж роботи в період з 01.08.2005 року по 03.06.2011 року на посаді провізора (з переведенням на посаду старшого провізора з 01.12.2010 року) ТОВ «Титан»; з 16.12.2011 року по 31.01.2013 року на посаді провізора ФОП ОСОБА_3

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Харкова (ЄДРПОУ 41248278, м.Харків, м-н Свободи буд.5 4 під.) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2, рнокпп НОМЕР_2, АДРЕСА_1) судовий збір у розмірі 1280 (одна тисяча двісті вісімдесят) гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Дзержинський районний суд м.Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення буде складено 06.08.2018 року.

Головуючий суддя: Д.В.Цвірюк