АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 33/774/420/18 Справа № 203/264/18

Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Коваленко В.Д.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2018 року м. Дніпро

суддя апеляційного суду Дніпропетровської області Коваленко В.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Дніпрі, за участю ОСОБА_2, його представника ОСОБА_3, представників митниці ОСОБА_4, ОСОБА_5, апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 на постановусудді Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 13 березня 2018 року у справі про адміністративне правопорушення, щодо

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2,-

якого визнано винним в порушенні митних правил, передбачених ч.1 ст.483 МК України, -

В С Т А Н О В И В:

Цією постановою, ОСОБА_2, визнано винним в порушенні митних правил, передбачених ч.1 ст.483 МК України та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі 497 005, 15 гривень з конфіскацією предмету правопорушення – «мастильні матеріали та дистилятори в асортименті», вагою нетто 10 826,76 кг, вартістю 497 005,15 грн., за протоколом про порушення митних правил від 19 жовтня 2017 року № 0229/11000/17, стягнуто на користь держави судовий збір в сумі 352,40 грн.

ОСОБА_2 визнано винним в тому, що він 23 липня 2017 року в зоні діяльності Волинської митниці з Нідерландів від компанії «Olie.Mij.Anglo Nederland BV» (mandenmakerstraat 21-25 2984 AS RIDDERKERK The NETHERLANDS), відповідно до контракту від 12 жовтня 2015 року на адресу ТОВ «ТД «БРЕНТ ОІЛ» (49000, м.Дніпропетровськ, вул. Мандриківська, буд. 47, код ЄДРПОУ 40021953) на підставі товаросупровідних документів: рахунку-фактури віл 19 липня 2017 року № 4170064, CMR від 19 липня 2017 року № 651485, у вантажному автомобілі НОМЕР_1/АА9363ХР було переміщено товар - «мастильні матеріали та дистилятори в асортименті», вагою нетто 10 826,76 кг. вартістю 497 005,15 грн.. який надалі згідно ДКД від 21 липня 2017 року № UA 110010/2017/005828 доставлено в зону діяльності Дніпропетровської митниці ДФС.

27.07.2017 декларант ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_2) оформив у митному відношенні вказаний товар за декларацією № UA 110010/2017/006023. Товар було випущено у вільний обіг. Серед поданих товаро-супровідних документів, ОСОБА_2 також надав CMR від 19.07.2017 року № 651485 з відбитком штампу Державної Служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області «Санітарно-епідеміологічний контроль здійснено» з реєстраційним номером 3158 від 26.07.2017 року.

Таким чином, як далі вказано в ухвалі суду, ОСОБА_2, вчинив дії, спрямовані на переміщення через митний кордон України товару вартістю 497 005,15 грн. з приховуванням від митного контролю шляхом подання органу доходів і зборів, як підстави для переміщення товарів підроблених документів, а саме СМR від 19.07.2017 року № 651485, з відбитком штампу - Державної Служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області «Санітарно-епідеміологічний контроль здійснено» з реєстраційним номером 3158 від 25.07.2017 року.

Не погоджуючись з вищевказаною постановою ОСОБА_2 просить скасувати постанову суду першої інстанції, а провадження у справі закрити.

В обґрунтування апеляційної скарги, зазначає, що накладений судом штраф не відповідає вартості товару в жодну із вказаних дат, яка теоретично може бути датою вчинення ПМП.

На його думку, вартість товару, що переміщений за СМR від 19.07.17 року № 651485, визначена в рахунку від 19.07.17 року № 4170064 та складає 16 689, 96 євро.

Зазначив, що вказаний рахунок подавався органам доходів і зборів 23.07.17 року (підтверджується штампом № 382 «Під митним контролем» Волинської митниці ДФС) та 26.07.17 року (підтверджується штампом № 064 «Під митним контролем» Дніпропетровської митниці ДФС). Митне оформлення в режимі імпорту здійснено 27.07.17 року.

Вказав, що митне оформлення товару в режимі імпорту та випуск товару у вільний обіг здійснено 27.07.17 року. В подальшому жодні його дії не впливали і не могли впливати на саму подію подання документів та кваліфікацію дій за ст. 483 МК України, тобто, дане адміністративне правопорушення не є триваючим, адже воно вчинюється шляхом одномоментної дії в певний час (подання документів в конкретний зафіксований час органам доходів і зборів). МК України не передбачене право декларанта після завершення митного оформлення внести зміни до документів, поданих разом із митною декларацією для митного оформлення.

На його думку, вказане правопорушення не є триваючим, адже надання органу доходів і зборів документів здійснюється в певний час, а саме під час митного оформлення.

Таким чином, встановлені ст. 467 МК України строки накладення на нього адміністративного стягнення за порушення митних правил закінчились 27.01.18 року, що передбачає закриття провадження у справі про ПМП.

Вважає, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального права та порушено норми процесуального права, внаслідок чого прийнято рішення про визнання його винним за обставин, коли відсутня подія адміністративного правопорушення, й накладено штраф в розмірі, не передбаченому санкцією ст. 483 МК України.

В запереченнях:

-представники Дніпропетровської митниці ДФС ОСОБА_4 та ОСОБА_5 просили залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову судді першої інстанції без змін.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представники митниці зазначили, що Головне управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області для засвідчення проходження санітарно-епідеміологочного контролю використовує два штампи, які знаходяться у співробітників вказаної служби та розташовані за адресами: вул. Нижньодніпровська, 1, ТОВ «Корпорація «Агросоюз» (митний пост «Північний») та вул. Кротова, 3 (митний пост «Південний»). Таким чином, ОСОБА_2 здійснив дії спрямовані на переміщення через митний кордон України товару вартістю 497 005, 15 грн. з приховуванням від митного контролю шляхом подання органу доходів і зборів, як підстави для переміщення товарів підроблених документів, а саме СМR від 19.07.2017 №651485 з відбитком штампу - Державної Служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області «Санітарно-епідеміологічний контроль здійснено» з реєстраційним № 3158 від 19.07.2017 чим, на їх думку, вчинив порушення митних правил, передбачене ч.1 ст. 483 Митного кодексу України.

Вказали, що згідно інвойсу, виставленого продавцем товару, його вартість складає 16 689,96 євро (інвойс № 4170064 від 19.07.2017 року)

В протоколі про порушення митних правил № 0229/11000/17 зазначена вартість товару вагою 10 826, 76 кг розрахована відповідно до курсу НБУ (29,778690 грн.), а саме:

19 689, 96 єйро х 29,778690 - 497 005,15 грн.

На їх думку, зазначена вартість являє собою суму, сплачену покупцем (ТОВ «ТД «БРЕНТ ОІЛ») за поставлений йому товар.

Зазначили, що згідно постанови Кіровського районного суду № 203/264/18 ОСОБА_2 визнаний винним у порушенні митних правил, передбаченому ч. 1 ст. 483 МК України, що полягає у вчиненні дій спрямованих на переміщення через митний кордон України товару вартістю 497 005, 15 грн. з приховуванням від митного контролю шляхом подання органу доходів і зборів, як підстави для переміщення товарів підроблених документів, а саме СМЯ від 19.07.2017 № 651485 з відбитком штампу - Державної Служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області «Санітарно - епідеміологічний контроль здійснено» з реєстраційним № 3158 від 19.07.2017. Ввезений на адресу ТОВ «ТД «БРЕНТ ОІЛ» товар був заявлений до митного оформлення в режимі імпорт.

Відповідно до ст. 74 МК України імпорт (випуск для вільного обігу) - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари після сплати всіх митних платежів, встановлених законами України на імпорт цих товарів, та виконання усіх необхідних митних формальностей випускаються для вільного обігу на митній території України.

Зазначили, що для завершення заявленого митного режиму та випуску товару у вільний обіг необхідно сплатити всі митні платежі та виконати всі передбачені митні формальності, серед яких, в даному випадку, є проходження щодо товару санітарно-епідеміологічного контролю.

На підставі пункту 3.1. Наказу Міністерства охорони здоров'я України від 09.10.2000 №247 «Про затвердження Тимчасового порядку проведення державної санітарно-гігієнічної експертизи» державній санітарно-епідеміологічній експертизі підлягають об'єкти, визначені в статті 11 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» від 24.02.1994 №4004-ХІІ, якщо щодо них раніше не проводилася експертиза і власник об'єкта чи вповноважена ним особа не мають діючого позитивного висновку на цей об'єкт. Згідно статей 11 та 16 вищезазначеного Закону вказані товари є об'єктами санітарно-епідеміологічної експертизи, підлягають проведенню такої експертизи та їх ввезення можливе лише після отримання позитивного висновку Державної санітарно-епідеміологічної експертизи.

Зазначили, що відповідно до п. 49 ч. 1 ст. 4 МК України, на який посилається скаржник, пропуск товарів через митний кордон України - це надання органом доходів і зборів відповідній особі дозволу на переміщення товарів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення.

Враховуючи те, що відповідальною особою, ОСОБА_2, не здійснено повної сукупності дій щодо виконання митних формальностей, передбачених обраним імпортером митним режимом, ввезені на адресу ТОВ «ТД «БРЕНТ ОІЛ» мастильні матеріали та дистилятори в асортименті не можуть бути випущені у вільний обіг на території України без проходження ними санітарно-епідеміологічного контролю.

Стосовно притягнення ОСОБА_2 до відповідальності за порушення митних правил, представники митниці вважають, що відповідно до положень ч. 8 ст. 264 Митного кодексу України з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації. В ч. 4 ст. 266 МК України зазначено, що у разі самостійного декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення декларантом передбачену цим Кодексом відповідальність за вчинення порушення митних правил у повному обсязі несе декларант. У графі 54 ЕМД № UA 10150/2017/006023 визначено особу, яка декларує товар - ОСОБА_2 Крім того, під час подання зазначеної декларації в автоматизованій системі митних оформлень «Інспектор» ОСОБА_2 засвідчив своїм електронним підписом подані ним документи, серед яких була також СМR від 19.07.2017 року № 651485.

Щодо строків накладення адміністративного стягнення, представники митниці пояснили, що відповідно до ч. 2 ст. 467 МК України порушення митних правил, передбачені ст. 483 МК України віднесено до триваючих правопорушень.

Таким чином, митниці стало відомо про вчинене ОСОБА_6 порушення митних правил 25.09.2017 року з листа Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області № № 6.1/12791, а тому суд першої інстанції притягнув ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності у встановлені законом строки.

Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення ОСОБА_2, його представника ОСОБА_3, які наполягали на задоволенні апеляційної скарги, пояснення представників митниці ОСОБА_5, ОСОБА_4, які заперечували проти цього, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови, дослідивши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст.ст.245, 252, 280 КУпАП та ст.ст.486, 487,489 МК України, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в тому числі, про порушення митних правил, суд зобов’язаний повно, всебічно та об’єктивно зґясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення.

Відповідно до ст.489 МК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Перевіряючи при апеляційному розгляді підстави притягнення до адміністративної відповідальності з метою обґєктивного зґясування фактичних обставин слід зазначити, що відповідно до ч.4 ст.266 МК України визначено, що у разі самостійного декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення декларантом передбачену цим Кодексом відповідальність за вчинення порушення митних правил несе декларант.

Відповідно до положень ч. 8 ст. 264 МК України з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Судом першої інстанції під час розгляду справи про притягнення ОСОБА_2 до відповідальності за порушення митних правил, вимоги закону щодо розгляду протоколів про адміністративне правопорушення були дотримані.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК Україну, оскільки вказаний висновок належно обґрунтовано на підставі письмових доказів, які не спростовані при судовому розгляді.

З матеріалів адміністративного провадження вбачається, що протокол про порушення митних правил № 0229/11000/17, складено уповноваженою особою з дотриманням вимог ст. ст. 490, 494 МК України, саме 19 жовтня 2017 року було встановлено порушення митних правил, а саме здійснення дій, спрямованих на переміщення через митний кордон України мастильних матеріалів та дистиляторів в асортименті, вагою нетто 10 826,76 кг, вартістю 497 005,15 грн., з приховуванням від митного контролю шляхом подання органу доходів і зборів, як підстави для переміщення товарів підроблених документів, а саме СМR від 19.07.2017 року № 651485, з відбитком штампу - Державної Служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області «Санітарно-епідеміологічний контроль здійснено» з реєстраційним номером 3158 від 25.07.2017 року.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про незаконність постанови суду першої інстанції є безпідставними, оскільки судом першої інстанції об’єктивно встановлені обставини порушення ним митних правил та правильно кваліфіковані його дії за ч.1ст.483 МК України, а саме дії спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання органу доходів і зборів, як підстави для переміщення товарів документів, що містять ознаки підроблених документів, а саме СМR від 19 липня 2017 року № 651485, з відбитком штампу - Державної Служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області «Санітарно-епідеміологічний контроль здійснено», з реєстраційним номером 3158 від 25 липня 2017 року.

Відповідно до ст.3 МК України, при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, застосовуються виключно норми законів України та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, чинні на день прийняття митної декларації органом доходів і зборів України.

Висновок суду в повному обсязі підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи, в їх сукупності, зокрема: протоколом про порушення митних правил № 0229/11000/17 від 19 жовтня 2017 року, копією митної декларації, копією СМR з відміткою штампу «санітарно-епідеміологічний контроль здійснено», поясненнями особи, яка притягається до відповідальності, копією витягу з журналу обліку обстежень вантажів на кордоні та митниці призначення № 3,листом ГУ Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області від 25 вересня 2017 року № 6.1/12971.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про те, що відтиск штампу, про який йде мова в протоколі, в будь-якому випадку проставлявся невстановленою особою вже після пропуску 23 липня 2017 року товарів через митний кордон України в зоні діяльності Волинської митниці ДФС, є безпідставними, та є бажанням перекласти відповідальність на іншу особу.

В контексті ч. 4 ст. 266 МК України визначено, що у разі самостійного декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення декларантом передбачену цим Кодексом відповідальність за вчинення порушення митних правил у повному обсязі несе декларант, в даному випадку ОСОБА_2 Адже саме він був реальним декларантом.

Суд вважає безпідставними доводи ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3 про відсутність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України, адже об'єктом правопорушення за вказаною статтею є охоронюваний МК України та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів через митний кордон України, з приховуванням від митного контролю.

Об’єктивною стороною передбаченого ч.1 ст.483 МК України правопорушення є переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

Суб'єктом наведеного правопорушення є громадяни декларанти, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємствами - посадові особи цих підприємств;

Суб'єктивна сторона за ч.1 ст.483 МК України передбачає прямий умисел, тобто, винний у скоєнні правопорушення чітко розуміє та усвідомлює обставини і характер незаконного переміщення товарів, предметів і речовин через митну територію України і прагне їх ввезти на територію України чи вивезти з України з конкретною метою порушення встановленого порядку.

Як вбачається з матеріалів провадження, послуги по декларуванню надавалися саме декларантом ОСОБА_2, який не вжив відповідних заходів, та подав документ із ознаками підробки. Саме ОСОБА_2 є суб’єктом даного правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст. 319 МК України товари, що переміщуються через митний кордон України, крім митного контролю, можуть підлягати державному санітарно-епідеміологічному контролю.

Згідно ч.8 ст. 319 МК України митний контроль та митне оформлення товарів, що переміщується через митний кордон України, завершуються тільки після проведення встановлених законами України для кожного товару видів контролю, зазначених у ч.1 цієї статті.

Апеляційним переглядом встановлено, що «ТОВ «ТД «Брент Оіл» має відповідні висновки державної санітарно-епідеміологічної експертизи на товар, який імпортувався, які були передані ОСОБА_2, однак вказані висновки не є підставою для не проходження санітарно-епідеміологічного контролю, в свою чергу, декларант не звертався до зазначеної інстанції з метою оформлення належним чином проходження митного контролю, оскільки листом Головного управління Держпродспоживслужби в Дпропетровській області від 25.09.2017 року № 6.1/12791 повідомлено, що санітарно-епідеміологічний контроль мастильні матеріали та дистилятори в асортименті, які надійшли на адресу «ТОВ «ТД «Брент Оіл» за CMR від 19.7.2017 року № 651485 ГУ Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області не проводився, а за реєстраційним номером 3158 від 25.07.2017 року зареєстровано здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару іншому підприємству.

Апеляційним судом з’ясовано, що надання декларантом документів до митного оформлення провадиться в електронному вигляді, що свідчить про те, що саме ОСОБА_2 отримував документи від митниці для оформлення декларування товару, у тому числі накладну CMR.

Про це безпосередньо надав пояснення в апеляційному суд і сам ОСОБА_2

Диспозицією ч.1 ст.483 МК України, дане правопорушення полягає у діях спрямованих на переміщення товарів через митний кордон України, з приховуванням від митного контролю з поданням органу доходів і зборів, як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості, що саме було встановлено судом першої інстанції та перевірено при апеляційному розгляді, які поза розумним сумнівом доводять винуватість ОСОБА_2 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483 МК України.

З огляду на вищевикладене, судом першої інстанції було вжито всіх заходів для повного, всебічного та об’єктивного розгляду справи про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.483 МК України і всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення з дотриманням вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, ст.ст. 486, 487, 489 МК України, та прийняв законне і обґрунтоване рішення.

Як видно з тексту ухвали за змістом вона є належно вмотивованою, обґрунтованою та законною.

Неправильного застосування норм матеріального або порушення норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови суду, апеляційним переглядом не встановлено.

Доводи ОСОБА_2 про неправильність оформлення документів, на їх думку, на посту «Ліски» є безпідставними, оскільки відповідні документи оформлені належним чином та на легітимному митному посту. Також судом виходячи з даних зазначених в митній декларації, обґрунтовано вказано і про вартість товару.

Тому приходжу до висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваної постанови суду і вважаю необхідним апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – залишити без задоволення.

Постанову Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 13 березня 2018 року у справі про порушення митних правил відносно ОСОБА_2, якого визнано винним в порушенні митних правил, передбачених ч.1 ст.483 МК України та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі 497 005,15 гривень з конфіскацією предмету правопорушення – «мастильних матеріалів та дистиляторів в асортименті», вагою нетто 10 826,76 кг, вартістю 497 005,15 грн. за протоколом про порушення митних правил від 19 жовтня 2017 року № 0229/11000/17, та стягнуто на користь держави судовий збір в сумі 352,40 грн. – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно, і оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Дніпропетровської області ОСОБА_7