Справа № 761/25130/15-ц

Провадження № 2/761/2776/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2018 року Шевченківський районний суд міста Києва в складі

головуючого судді Рибака М.А.

за участю секретаря Малашевського О.В.,

представника позивачів ОСОБА_1,

представників відповідача-1 ОСОБА_2,

представника відповідача-2 ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 до публічного акціонерного товариства «ВіЕйБі Банк», ОСОБА_9, товариства з обмеженою відповідальністю «Квікком Лімітед» та ОСОБА_10 про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

31.08.2015 року позивачі ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 звернулись до суду із позовом до публічного акціонерного товариства «ВіЕйБі Банк» (далі по тексту - відповідач) про стягнення коштів.

Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно із договорами банківського вкладу позивачі розмістили грошові кошти в банку ПАТ «ВіЕйБі Банк». Разом із тим, кошти позивачам не повернуті та у відповідача утворилась заборгованість в сумі 1856835,20 грн., яку позивачі просили стягнути на їх користь.

Ухвалою суду від 04.09.2015 року було відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 06.11.2015 року.

15.01.2015 року представник позивачів звернувся до суду із клопотанням про залучення співвідповідача ОСОБА_9 та подав заяву про уточнення позовних вимог.

Уточнення стосувалось того, що ОСОБА_9 є власником банківської установи та має також відповідати за даним позовом та позивачі просили стягнути солідарно з ПАТ «ВіЕйБі Банк» та ОСОБА_9 суму боргу в розмірі 1939212,86 грн.

07.04.2016 року представником ПАТ «ВіЕйБі Банк» були подані заперечення проти позову, в якому він позов не визнав та заперечував проти його задоволення. При цьому зазначав, що 20.03.2011 року було розпочато процедуру ліквідації банку. В процедурі ліквідації банку Фондом гарантування вкладів фізичних осіб позивачам було виплачено гарантовану суму відшкодування за вкладом, а саме ОСОБА_4 - 303246,24 грн., ОСОБА_5 - 196490,20 грн. та 3509,80 грн., ОСОБА_6 - 1328,76 грн. т а 162247,85 грн., ОСОБА_7 - 15,84 грн. та 161291,37 грн., ОСОБА_8 - 3039,66 грн. та 161286,53 грн. При цьому вимоги від власників рахунків ОСОБА_5 в розмірі 22405,42 грн., ОСОБА_6 у розмірі 5208,61 грн., ОСОБА_7 у розмірі 7920,87 грн. та ОСОБА_8 у розмірі 7955,85 грн., не надходили.

02.09.2016 року представник позивачів звернувся до суду із клопотанням про виклик свідків та витребування доказів, яке судом було частково задоволено.

02.09.2016 року представник позивачів подав заяву про зміну предмету позову, в якій просив суд стягнути солідарно з ПАТ «ВіЕйБі Банк» та ОСОБА_9 на користь позивачів 19392121,86 грн. заборгованості, а також 556027,21 грн. упущеної вигоди та 1245478,00 грн. реальних збитків.

12.10.2016 року представник позивача звернувся до суду із клопотанням про витребування доказів, яке ухвалою суду від 12.10.2016 року було задоволено та витребувано у публічного акціонерного товариства «ВіЕйБі Банк» належним чином засвідчені копії наступних документів, а саме: належним чином посвідчені копії всіх договорів, виписок, прибуткових, видаткових касових ордерів про отримання грошових коштів від ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_1, виплату грошових коштів ОСОБА_16 ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 за укладеними з ними депозитними договорами; реєстр вимог кредиторів та докази визнання кредиторських вимог ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8; належним чином посвідчені копії всіх документів щодо зареєстрованого в Національному банку України власника ПАТ «ВіЕйБі Банк» станом на час введення тимчасової адміністрації, ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк» (21.11.2014 року).

24.10.2016 року від представника відповідача ОСОБА_9 надішли заперечення на позов, відповідно до яких позов не визнано. Так, представник відповідача просила суд відмовити у задоволенні позову з огляду на те, що права позивачів жодним чином не порушені, оскільки вони отримали гарантоване відшкодування сум за вкладами у процедурі ліквідації банку, а також їхні вимоги включені до реєстру вимог кредиторів. Позивачами не доведено та не підтверджено завдання їм шкоди саме з боку ОСОБА_9

17.11.2016 року представник відповідача звернулась до суду із клопотанням про залучення до участі у справі в якості співвідповідача Компанію Квікком Лімітед.

06.12.2016 року від відповідача ПАТ «ВіЕйБі Банк» надішли документи разом із завою на виконання ухвали суду від 12.10.2016 року.

Ухвалою суду від 01.02.2017 року позов ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 до ПАТ «ВіЕйБі Банк» та ОСОБА_9 про стягнення коштів було залишено без розгляду у зв'язку із неявкою позивачів, які повідомлені належним чином.

01.02.2017 року від представника позивача надійшло клопотання про привід свідка ОСОБА_12

01.02.2017 року від представника позивача надійшло клопотання про притягнення до адміністративної відповідальності ПАТ «ВіЕйБі Банк» та ОСОБА_12 Окрім того, позивач просив викликати для надання особистих пояснень ОСОБА_17. та ОСОБА_9

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 23.03.2017 року ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 01.02.2017 року було скасовано і направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

27.06.2017 року представник позивача звернувся із клопотаннями про залучення до участі у справі співвідповідачів ОСОБА_10 та ТОВ «Квікком Лімітед», про привід свідка ОСОБА_12 притягнення ОСОБА_15. до адміністративної відповідальності та тимчасове вилучення доказів для дослідження судом.

27.06.2017 року судом було постановлено ухвалу про тимчасове вилучення доказів для дослідження їх судом, а саме: належним чином посвідчені копії всіх договорів, виписок, прибуткових, видаткових касових ордерів про отримання грошових коштів від ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_1, виплату грошових коштів ОСОБА_16 ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 за укладеними з ними депозитними договорами; реєстр вимог кредиторів та докази визнання кредиторських вимог ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8; належним чином посвідчені копії всіх документів щодо зареєстрованого в Національному банку України власника ПАТ «ВіЕйБі Банк» станом на час введення тимчасової адміністрації, ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк» (21.11.2014 року).

В судовому засіданні 27.06.2018 року судом було постановлено ухвалу із занесення до протоколу судового засідання про залучення до участі у справі в якості відповідачів товариство з обмеженою відповідальністю «Квікком Лімітед» та ОСОБА_10, при цьому відповідачем зазначено про те, що ТОВ «Квікком Лімітед» не існує як юридична особа в Україні та Компанія Квікком Лімітед, яка є власником істотної участі ПАТ «ВіЕйБі Банк» зареєстрована на Кіпрі.

Разом із тим, суд може притягнути особу в якості відповідача, або здійснити заміну неналежного відповідача лише за клопотанням позивачів, а не з власної ініціативи.

Клопотань від сторони позивача про заміну ТОВ «Квікком Лімітед» належним відповідачем Компанією Квікком Лімітед протягом усього розгляду справи не надходило.

27.06.2017 року судом було скеровано до ПАТ «ВіЕйБі Банк» вимогу про забезпечення явки ОСОБА_12 для надання особистих пояснень.

21.09.2017 року представник позивача звернувся із клопотаннями про притягнення ОСОБА_15. до адміністративної відповідальності, про звернення до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб для розгляду питання про відповідальність ОСОБА_15., про виклик ОСОБА_15., ОСОБА_9, ТОВ «Квікком Лімітед» та ОСОБА_10 для надання особистих пояснень та про витребування доказів.

Ухвалою суду від 21.09.2017 року було задоволено клопотання представника позивача про виклик ОСОБА_15., ОСОБА_9, ТОВ «Квікком Лімітед» та ОСОБА_10 для надання особистих пояснень та скеровано відповідну вимогу.

Також задоволено клопотання про витребування доказів та скеровано вимогу до Національного Банку України.

24.10.2017 року від ПАТ «ВіЕйБі Банк» надійшли документи на виконання ухвали суду від 27.06.2017 року.

02.11.2017 року від Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ПАТ «ВіЕйБі Банк» ОСОБА_15. надійшли пояснення по справі, в яких вона зазначала, що її представник прибуде в судове засідання та надасть усі необхідні пояснення по суті спору.

12.12.2017 року від ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 надійшло клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

Також 12.12.2017 від позивачів надійшло клопотання про витребування доказів по справі, про притягнення ОСОБА_15. до адміністративної відповідальності, про звернення до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб для розгляду питання про відповідальність ОСОБА_15., про виклик ОСОБА_15., ОСОБА_9, ТОВ «Квікком Лімітед» та ОСОБА_10 для надання особистих пояснень.

12.12.2017 року суд перейшов до стадії розгляду справи по суті, заслуховував пояснення учасників судового розгляду, дослідив матеріали справи та на стадії додаткових пояснень та клопотань задовольнив частково клопотання позивачів про витребування доказів.

Ухвалою суду від 12.12.2017 року витребувано у Національного Банку України належним чином засвідчені копії Постанови Правління НБУ «Про віднесення банку ПАТ «ВіЕйБі Банк» до категорії проблемних» та «Про віднесення банку ПАТ «ВіЕйБі Банк» до категорії неплатоспроможних». Зобов'язано НБУ надати інформацію про зареєстрованого в НБУ власника ПАТ «ВіЕйБі Банк» станом на час введення тимчасової адміністрації ПАТ «ВіЕйБі Банк» (21.11.2014 року) та належним чином засвідчених копій всіх відомостей та документів щодо зміни зареєстрованого в НБУ власника ПАТ «ВіЕйБі Банк» за період 1 року до дня введення тимчасової адміністрації ПАТ «ВіЕйБі Банк», а саме - з 21.11.2013 року по 21.11.2014 року.

30.01.2018 року від Національного Банку України надійшли документи на виконання вимог ухвали суду від 12.12.2017 року.

20.02.2018 року представник позивача звернувся із клопотанням про тимчасове вилучення доказів для їх дослідження судом, від якого в подальшому відмовився, про що було зроблено відповідний в протоколі судового засідання.

20.02.2018 року представник позивача звернувся із клопотанням про витребування доказів, яке ухвалою суду із занесенням до протоколу судового засідання було залишене без задоволення.

У зв'язку із набранням чинності змін до Цивільного процесуального кодексу України 15.12.2017 року, позивачам, на стадії додаткових пояснень та клопотань, з метою реалізації їх процесуальних прав та законодавчою новелою, викладеною в ст. 93 ЦПК України судом було надано можливість заявити клопотання про письмове опитування учасників справи як свідків.

Таке клопотання судом було задоволено та надано можливість відповідачам підготувати відповіді на поставлені питання.

18.06.2018 року від представника позивача надійшло клопотання про тимчасове вилучення доказів для дослідження судом, яке в подальшому було знято представником позивача.

Також 18.06.2018 року представник позивача подав клопотання про привід свідка ОСОБА_12 та про застосування заходів процесуального примусу.

18.06.2018 року від відповідача ОСОБА_9 надійшла заява із відповідями на питання позивачів в порядку ст. 93 ЦПК України.

Ухвалою суду від 18.06.2018 року в задоволенні клопотання представника позивачів ОСОБА_1 про застосування заходів процесуального примусу до відповідачів у справі було відмовлено. В задоволенні клопотання представника позивачів ОСОБА_1 про привід свідка було відмовлено. Клопотання представника позивачів ОСОБА_1 про вилучення доказів для їх дослідження судом було повернуто без розгляду. Зобов'язано відповідачів публічне акціонерне товариство «ВіЕйБі Банк» та ОСОБА_10 подати не пізніше ніж за п'ять днів до дати наступного судового засідання відповіді на запитання представника позивачів, поставлені в заяві від 16 лютого 2018 року.

В судовому засіданні 25.07.2018 року представник позивача звернувся до суду із клопотанням про виклик свідка ОСОБА_15., в задоволенні якого було відмовлено, оскільки воно подано із порушенням вимог процесуального закону, зокрема ст. ст. 91 ЦПК України, на стадії розгляду справи по суті за відсутності поважних причин своєчасного неподання такого клопотання.

В судовому засіданні 25.07.2018 року представник позивача заявив клопотання про обов'язкову явку ОСОБА_15., ОСОБА_9 та ОСОБА_10, витребування доказів та тимчасове вилучення доказів для дослідження судом, в задоволенні яких судом було відмовлено у зв'язку із вирішенням аналогічних клопотань раніше.

В судовому засіданні від представника ПАТ «ВіЕйБі Банк» надійшла заява із відповідями на питання позивачів в порядку ст. 93 ЦПК України.

Також в судовому засіданні 25.07.2018 року представник позивачів звернувся до суду із клопотанням про застосування заходів процесуального примусу у вигляді штрафу за невиконання ухвали суду від 18.06.2018 року до ОСОБА_15., ПАТ «ВіЕйБі Банк» та ОСОБА_10

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 148 ЦПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі до від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: невиконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу.

Разом із тим, суд не знаходить підстав для застосування до ОСОБА_15. та ПАТ «ВіЕйБі Банк» заходів процесуального примусу, оскільки в ході судового розгляду ними було виконано вимоги ухвал суду та надано пояснення по суті справи.

Окрім того, відсутні підстави для застосування заходу процесуального примусу і до ОСОБА_10, оскільки вона в ході судового розгляду не отримала ухвал суду та всі вимоги повернулись до суду за закінченням встановленого строку зберігання поштових підправлень, що є поважною причиною для невиконання встановлених вимог.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив суд про його задоволення.

Представник ПАТ «ВіЕйБі Банк» просив суд відмовити у задоволенні позову.

Представник ОСОБА_9 в судовому засіданні просила суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі за недоведеністю.

Відповідачі товариство з обмеженою відповідальністю «Квікком Лімітед» та ОСОБА_10 в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлялись у встановленому порядку.

Суд, заслухавши пояснення учасників судового процесу, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що в задоволенні позову слід відмовити виходячи із наступного.

Судом встановлено, що між позивачами та відповідачем-1 ПАТ «ВіЕйБі Банк» було укладено договори банківського вкладу, а саме: з ОСОБА_4 № 844655/2014 від 16.09.2014 року на суму 14785,70 доларів США до 16.10.2015 року та № 761999/2014 від 18.03.2014 року на суму 10498,00 доларів США; з ОСОБА_5 № 844255/2014 від 15.09.2014 року на суму 13642,00 доларів США; з ОСОБА_6 № 847784/2014 від 25.09.2014 року на суму 10631,00 доларів США до 25.10.2015 року; з ОСОБА_7 № 847795/2014 від 25.09.2014 року на суму 1000,00 доларів США до 25.10.2015 року; з ОСОБА_8 № 847794/2014 від 25.09.2014 року на суму 1000,00 доларів США до 25.10.2015 року та № 856923/2014 від 23.10.2014 року на суму 200,00 доларів США (Т.2, а.с. 133, 211, Т. 3, а.с. 42, ).

Згідно із наданими виписками по рахункам позивачів, було здійснено часткове повернення коштів банківського вкладу позивачам, а саме: ОСОБА_4 - 303246,24 грн., ОСОБА_5 - 196490,20 грн. та 3509,80 грн., ОСОБА_6 - 1328,76 грн. т а 162247,85 грн., ОСОБА_7 - 15,84 грн. та 161291,37 грн., ОСОБА_8 - 3039,66 грн. та 161286,53 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Частиною 2 ст. 1060 ЦК України передбачено, що за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Разом із тим, відповідно до постанови Правління Національного банку України від 19.03.2015 № 188 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ВіЕйБі Банк», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20.03.2015 № 63 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства «ВіЕйБі Банк» та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Славкіну Марину Анатоліївну строком на 1 рік з 20.03.2015 р. по 19.03.2016 р. включно.

20 березня 2015 року Рішенням № 63 від 20 березня 2015 року Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб розпочато процедуру ліквідації відповідача.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» ліквідація банку - процедура припинення функціонування банку як юридичної особи відповідно до положень цього Закону та Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

За змістом ч. 1, 2 ст. 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», уповноважена особа Фонду від імені Фонду виконує функції з ліквідації банку відповідно до цього Закону та приступає до виконання своїх обов'язків негайно після прийняття Фондом рішення про призначення уповноваженої особи Фонду.

Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон) встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

За приписами ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

За таких обставин, зважаючи на розпочату процедуру ліквідації ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» уповноважений представник Фонду має діяти в межах положень Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Пунктом 16 ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що тимчасова адміністрація - це процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до пункту 6 статті 2 цього Закону, ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства. Отже, у спорах, пов'язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація та/або запроваджена процедура ліквідації, своїх зобов'язань перед його кредиторами, норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є спеціальними, і цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у таких правовідносинах.

Статтею 36 вказаного Закону, врегульовано наслідки запровадження тимчасової адміністрації.

Положеннями ч. 5 ст. 35 вказаного Закону, визначено, що під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону, з дня призначення уповноваженої особи Фонду призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Уповноважена особа Фонду від імені Фонду набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

Пунктом 1 ч. 5 ст. 36 Закону, визначено, що під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку.

Відповідно до ч. 3 ст.4 6 вказаного Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що під час здійснення ліквідації у банку не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури, щодо унеможливлює виникнення нових зобов'язань.

Як вже зазначалося вище, процедура повернення вкладу у разі ліквідації банку встановлена спеціальним Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», за положеннями якого з дня призначення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, припиняються всі повноваження органів управління банку та наступають наслідки, встановлені ст. 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб затверджує перелік вимог кредиторів, після чого задоволення цих вимог здійснюється в порядку черговості, встановленої ст. 52 вказаного Закону.

Зокрема, вимоги вкладників - фізичних осіб у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом, погашаються у четверту чергу.

Із наданих довідок уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» Славкіною М.А. вбачається, що в межах процедури ліквідації було виплачено гарантовану суму відшкодування за вкладом, а саме ОСОБА_4 - 303246,24 грн., ОСОБА_5 - 196490,20 грн. та 3509,80 грн., ОСОБА_6 - 1328,76 грн. т а 162247,85 грн., ОСОБА_7 - 15,84 грн. та 161291,37 грн., ОСОБА_8 - 3039,66 грн. та 161286,53 грн.

Разом із тим, вимоги від власників рахунків ОСОБА_5 в розмірі 22405,42 грн., ОСОБА_6 у розмірі 5208,61 грн., ОСОБА_7 у розмірі 7920,87 грн. та ОСОБА_8 у розмірі 7955,85 грн., що перевищують гарантовану суму відшкодування за вкладами у визначений строк не надходили. В подальшому, кошти, що перевищують гарантовану суму були внесені до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «ВіЕйБі Банк» (Т.1., а.с. 58, 59, 60, 61, 62)

Отже, відшкодування решти коштів позивачам буде здійснюватись у відповідності до процедури, яка передбачена Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Крім того, вказаний порядок повернення коштів є єдиним способом задоволення вимог кредиторів Відповідача за встановлених Законом особливостей, норми якого є спеціальними нормами та такими, що обов'язково застосовуються до правовідносин, які виникли у звязку з виведенням неплатоспроможних банків з ринку.

Також, відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом України в постанові від 20 січня 2015 року у справі № 6-2001цс15: «Згідно з п. 16 ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» тимчасова адміністрація - це процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до п. 6 ст. 2 цього Закону ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства. Отже, у спорах, пов'язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація та/або запроваджена процедура ліквідації, своїх зобов'язань перед його кредиторами, норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є спеціальними, і цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у таких правовідносинах.

Статтею 36 вказаного Закону врегульовано наслідки запровадження тимчасової адміністрації.

Зокрема, згідно з пп. 1, 2 ч. 5 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку.

Відповідно до ч. 2 ст. 46 цього Закону з дня призначення уповноваженої особи Фонду банківська діяльність завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню чи збільшений ліквідаційної маси.

Суд ці положення Закону не врахував, не звернув уваги на те, що з 3 березня 2015 року Фонд запровадив тимчасову адміністрацію та розпочав процедуру виведення ПАТ «Дельта Банк» з ринку. На момент ухвалення рішення судом першої інстанції (7 квітня 2015 року) у банк вже було введено тимчасову адміністрацію, що унеможливило стягнення коштів у будь-який інший спосіб, аніж це передбачено Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Окрім того, Правова позиція Верховного Суду України у справі за № 6-1123 цс16 встановлює, що: Згідно з пунктом 16 статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» тимчасова адміністрація - це процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до пункту 6 статті 2 цього Закону ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства. Отже, у спорах, пов'язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація та/або запроваджена процедура ліквідації, своїх зобов'язань перед його кредиторами, норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є спеціальними, і цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у таких правовідносинах.

Статтею 36 вказаного Закону врегульовано наслідки запровадження тимчасової адміністрації.

Зокрема, згідно з підпунктами 1, 2 частини п'ятої статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку.

Відповідно до частини другої статті 46 цього Закону з дня призначення уповноваженої особи Фонду банківська діяльність завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню чи збільшений ліквідаційної маси.

Якщо на момент ухвалення рішення судом першої інстанції у банку вже було введено тимчасову адміністрацію, це унеможливлює стягнення коштів у будь-який інший спосіб, аніж це передбачено Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Враховуючи те, що обраний позивачем спосіб захисту шляхом стягнення з відповідача-1 суми вкладу порушує порядок здійснення ліквідаційної процедури та суперечить положенням Закону України «Про банки і банківську діяльність» та Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

Що стосуються позовних вимог про стягнення заборгованості по вкладним рахунками з відповідачів ОСОБА_9, ТОВ «Квікком Лімітед» та ОСОБА_10 суд зазначає наступне.

Відповідно до наданих Національним банком України документів одним із найбільших учасників ПАТ «ВіЕйБі Банк» є компанія «Квікком Лімітед», одноосібним власником якої є ОСОБА_9, відповідач-2 у справі.

Згідно із наданою суду інформацією про власників істотної участі ПАТ «ВіЕйБі Банк», відсоток компанії у статутному капіталі банку складає 82,9402%, а кінцевим бенефіціаром є ОСОБА_9 (Т. 3, а.с. 148).

Доказів того, що ОСОБА_10 є власником істотної участі ПАТ «ВіЕйБі Банк» суду не надано.

Відповідно до постанови правління Національного банку України від 20 листопада 2014 року № 733 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» до категорії неплатоспроможних» підставою визнання банку неплатоспроможним стало здійснення банком ризикової діяльності, що призвела до втрати ліквідності банку, виникнення реальної загрози невиконання банком своїх зобов'язань перед клієнтами і кредиторами.

Згідно з постановою Правління Національного банку України від 03 жовтня 2014 року №631/БТ Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський акціонерний банк» віднесено до категорії проблемних та його було зобов'язано привести свою діяльність у відповідності до вимог банківського законодавства та нормативно правових актів Національного банку України, проте банк не дотримався вимог ст. 32 Закону України «Про банки та банківську діяльність» у результаті чого станом на 14 листопада 2014 року регуляторний капітал банку менше ніж статутний.

Згідно зі змістом пояснювальної записки директора Генерального департаменту банківського нагляду Національного банку України ОСОБА_14 від 17 листопада 2014 року, якою виносилося на розгляд Правління Національного банку України питання, щодо віднесення Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» до категорії неплатоспроможних з метою захисту інтересів вкладників та інших кредиторів банку, також вказано на бездіяльність власника істотної участі банку щодо невжиття своєчасних заходів для настання неплатоспроможності банку.

У межах установлених процедур Національний банк України працював з керівництвом та власниками ПАТ «ВіЕйБі Банк» щодо пошуку шляхів поліпшення фінансового стану. Так ПАТ «ВіЕйБі Банк» надав План фінансового оздоровлення, який передбачав фінансову підтримку збоку акціонерів банку у визначені строки. Проте, пропозиції власників щодо збільшення капіталу банк} виявилися недостатніми для підтримання його платоспроможності.

Таким чином, акціонери ПАТ «ВіЕйБі Банк» не надавали реальної фінансової підтримки банку, що призвело до подальшого погіршення фінансових показників його діяльності, порушення ним економічних нормативів та неможливості своєчасного виконання банком зобов'язань перед вкладниками та іншими кредиторами, зокрема, станом на 14 листопада 2014 року відбулося зменшення розміру регулятивного капіталу банку до від'ємного значення 1 511 млн. грн. (нормативне значення - не менше 120 млн. грн..).»

Відповідно до ст. 58 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банк відповідає за своїми зобов'язаннями всім своїм майном відповідно до законодавства. Банк не відповідає за невиконання або несвоєчасне виконання зобов'язань у разі оголошення мораторію на задоволення вимог кредиторів, зупинення операцій по рахунках, арешту власних коштів банку на його рахунках уповноваженими органами державної влади. Учасники банку відповідають за зобов'язаннями банку згідно із законами України та статутом банку. Власники істотної участі зобов'язані вживати своєчасних заходів для запобігання настання неплатоспроможності банку.

Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачає процедуру задоволення вимог кредиторів за рахунок майна банку.

Тобто, лише після складення реєстру акцептованих вимог кредиторів, затвердження реальної ліквідаційної маси банку, продажу майна банку та задоволення вимог кредиторів в процесі ліквідації банку в порядку черговості, визначеної ст. 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», можна встановити розмір вимог кредиторів, що не покривається наявними активами банку, тобто конкретний розмір завданих кредиторам збитків

Передбачене ст. 58 Закону України «Про банки і банківську діяльність» покладення відповідальності на власників істотної участі банку у випадку визнання його неплатоспроможним не є автоматичним. Така відповідальність має бути застосована до власників істотної участі лише за наявності їх вини у настанні неплатоспроможності банку.

Відповідальність особи у вигляді обов'язку відшкодувати шкоду наступає лише за наявності в сукупності певних умов, які разом утворюють склад правопорушення, а саме: наявність шкоди, протиправної поведінки, причинного зв'язку між поведінкою і шкодою, вини.

Такий елемент, як наявність шкоди, полягає у будь-якому знеціненні блага, що охороняється законом.

Згідно зі ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ст. 22 Цивільного кодексу України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються в повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до Постанови Пленуму ВСУ № 6 від 27.03.1992 року, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Таким чином, відповідальність власників істотної участі у випадку неплатоспроможності банку не настає автоматично. Для застосування відповідальності та компенсації шкоди за рахунок майна акціонерів потрібно довести наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного із цих елементів підстав для компенсації шкоди немає.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що позивачем жодним належним та допустимим доказом не доведено наявності усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини ОСОБА_9, а тому позовні вимоги до останнього задоволенню не підлягають.

Вимоги до ТОВ «Квікком Лімітед» задоволенню не підлягають, насамперед, у зв'язку із тим, що позивачами не доведено існування вказаної юридичної особи, а також того, що саме вказана юридична особа із зазначеною організаційно-правовою формою є власником істотної участі ПАТ «ВіЕйБі Банк».

Докази того, що ОСОБА_10 є власником істотної участі ПАТ «ВіЕйБі Банк» позивачами суду не надано, як і не доведеного того, що вона є від повільною особою за завдання позивачам збитків.

Щодо стягнення з відповідачів 556027,21 грн. упущеної вигоди та 1245478,00 грн. реальних збитків суд виходить з наступного.

Оскільки в ході судового розгляду не встановлено підстав для стягнення з відповідачів заборгованості за договорами про розміщення банківських вкладів, а також їх вини у завданні позивачам шкоди, то підстави для покладення на них упущеної вигоди та збитків також відсутні.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є необґрунтованими, недоведеними, а тому у їх задоволенні слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 259, 263, 264, 265, 268, 272 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 до публічного акціонерного товариства «ВіЕйБі Банк», ОСОБА_9, товариства з обмеженою відповідальністю «Квікком Лімітед» та ОСОБА_10 про стягнення коштів - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду міста Києва шляхом подання апеляційної скарги через Шевченківський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити сторін:

ОСОБА_4: АДРЕСА_2.

ОСОБА_5: АДРЕСА_2, ІПН: НОМЕР_1.

ОСОБА_6: АДРЕСА_2, ІПН: НОМЕР_2.

ОСОБА_7: АДРЕСА_2.

ОСОБА_8: АДРЕСА_3

публічне акціонерне товариство «ВіЕйБі Банк»: м. Київ, вул. Дегтярівська, 27Т, код ЄДРПОУ 19017842.

ОСОБА_9: АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_3.

товариство з обмеженою відповідальністю «Квікком Лімітед»: м. Київ, вул. Дегтярівська, 27Т.

ОСОБА_10: АДРЕСА_1.

СУДДЯ М.А. РИБАК

Повний текст рішення суду складено: 02.08.2018 року.