open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
Справа № 807/1835/16
Моніторити
Постанова /05.12.2018/ Восьмий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /23.10.2018/ Восьмий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /22.10.2018/ Восьмий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /20.09.2018/ Львівський апеляційний адміністративний суд Рішення /19.07.2018/ Закарпатський окружний адміністративний суд Закарпатський окружний адміністративний суд Ухвала суду /09.07.2018/ Закарпатський окружний адміністративний суд Закарпатський окружний адміністративний суд Ухвала суду /26.01.2018/ Закарпатський окружний адміністративний суд Закарпатський окружний адміністративний суд Ухвала суду /22.12.2017/ Перечинський районний суд Закарпатської областіПеречинський районний суд Закарпатської області Ухвала суду /31.08.2017/ Закарпатський окружний адміністративний суд Закарпатський окружний адміністративний суд Ухвала суду /22.05.2017/ Закарпатський окружний адміністративний суд Закарпатський окружний адміністративний суд Ухвала суду /13.12.2016/ Закарпатський окружний адміністративний суд Закарпатський окружний адміністративний суд Ухвала суду /08.12.2016/ Закарпатський окружний адміністративний суд Закарпатський окружний адміністративний суд Ухвала суду /01.12.2016/ Закарпатський окружний адміністративний суд Закарпатський окружний адміністративний суд Ухвала суду /21.11.2016/ Закарпатський окружний адміністративний суд Закарпатський окружний адміністративний суд
emblem
Справа № 807/1835/16
Вирок /23.01.2018/ Верховний Суд Постанова /05.12.2018/ Восьмий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /23.10.2018/ Восьмий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /22.10.2018/ Восьмий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /20.09.2018/ Львівський апеляційний адміністративний суд Рішення /19.07.2018/ Закарпатський окружний адміністративний суд Закарпатський окружний адміністративний суд Ухвала суду /09.07.2018/ Закарпатський окружний адміністративний суд Закарпатський окружний адміністративний суд Ухвала суду /26.01.2018/ Закарпатський окружний адміністративний суд Закарпатський окружний адміністративний суд Ухвала суду /22.12.2017/ Перечинський районний суд Закарпатської областіПеречинський районний суд Закарпатської області Ухвала суду /31.08.2017/ Закарпатський окружний адміністративний суд Закарпатський окружний адміністративний суд Ухвала суду /22.05.2017/ Закарпатський окружний адміністративний суд Закарпатський окружний адміністративний суд Ухвала суду /13.12.2016/ Закарпатський окружний адміністративний суд Закарпатський окружний адміністративний суд Ухвала суду /08.12.2016/ Закарпатський окружний адміністративний суд Закарпатський окружний адміністративний суд Ухвала суду /01.12.2016/ Закарпатський окружний адміністративний суд Закарпатський окружний адміністративний суд Ухвала суду /21.11.2016/ Закарпатський окружний адміністративний суд Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

19 липня 2018 року

м. Ужгород

№ 807/1835/16

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Іванчулинець Д.В.

при секретарі судового засідання Фількорн В.В.

за участю:

представника позивача: Мурін О. С.,

представника відповідача: Сікора Р. З.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Перечинський лісохімічний комбінат" до Перечинської міської ради Закарпатської області про визнання протиправним і скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

17 листопада 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю «Перечинський лісохімічний комбінат» (далі - позивач) звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом про визнання протиправним та скасування рішення Перечинської міської ради (далі - відповідач) 7-ї сесії VII скликання від 12 липня 2016 року (далі - оскаржуване рішення) в частині встановлення ставок податку на земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб'єктів господарювання та про зобов'язання Ужгородську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління державної фіскальної служби у Закарпатській області прийняти податкову декларацію позивача з плати за землю за 2017 рік, як подану без порушення встановлених законом строків (а.с.5-8).

01 грудня 2016 року ухвалою судді Закарпатського окружного адміністративного суду відкрито провадження у даній справі. (а.с.2).

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2016 року роз'єднано у самостійні провадження дану адміністративну справу виділивши в самостійне провадження адміністративний позов про визнання протиправним та скасування рішення відповідача (а.с.43-44).

Позивач протягом розгляду справи подавав заяву про збільшення позовних, зміну підстав та предмету позову, однак ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 травня 2017 року у задоволенні заяви було відмовлено, через неприпустимість одночасної зімни підстав та предмету позову з огляду на те, що така зміна фактично свідчила про виникнення нового спору, а не про зміну того, що перебуває на розгляді у суді (а.с.106, 113-116, 130-131).

31.08.2017 року дану адміністративну справу передано на розгляд до Перечинського районного суду Закарпатської області за підсудністю. (а.с.155-156 )

Ухвалою Перечинського районного суду Закарпатської області від 22.12.2017 року дану справу передано за підсудністю Закарпатському окружному адміністративному суду (у зв'язку із новою редакцією Кодексу адміністративного судочинства України) (а.с.211-212).

26.01.2018 року Закарпатський окружний адміністративний суд прийняв до свого провадження вказану адміністративну справу.

08.05.2018 року позивачем заявлено клопотання про передачу до розгляду даної справи Перечинському районному суду, разом з тим суд не вбачає підстав для повернення даної справи до Перечиського районного суду, оскільки спори щодо підсудності не допускаються, а провадження у справі відкрито саме Закарпатським окружним адміністративним судом, а Перечинський районним судом не постановлялась жодна ухвала про прийняття до свого провадження даної справи.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 09 липня 2018 року призначено розгляд даної справи за правилами загального позовного провадження (а.с.239, 240).

Враховуючи письмові пояснення представника позивача від 05.10.2017 року позивач обґрунтовує протиправність оскаржуваного рішення відповідача не лише з огляду порушення процедури його прийняття та оприлюднення, а й нечинність оскаржуваного рішення через не доведення до відома населення саме через друковані засоби масової інформації.

В обґрунтування свої позовних вимог позивач зазначає, що оскаржуване рішення відповідача є регуляторним актом стосовно якого розробником (відповідачем) готувався аналіз регуляторного впливу з метою одержання результатів зауважень та пропозицій, для чого оприлюднюється проект регуляторного акту та аналіз впливу. Дане опублікування слід було здійснити першу чергу в друкованих засобах інформації, а не на офіційному сайті відповідача, як це було зроблено. Крім того, позивач зазначає, що в порушення закону відповідач опублікував лише частину оскаржуваного рішення у друкованих засобах інформації, що вказує на не доведення до відома населення повного тексту оскаржуваного рішення відповідача.

Враховуючи порушення процедури прийняття рішення Перечинської міської ради (далі по тексту - відповідач) 7-ї сесії VII скликання від 12.07.2016 року та його нечинності у зв'язку із відсутності доказів про опублікування у друкованих засобах масової інформації позивач просить суд визнати протиправним та скасувати таке рішення в частині встановлення ставок податку на земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб'єктів господарювання (а.с. 5-8, 175-177).

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 січня 2018 року адміністративну справу передано на розгляд головуючому судді Іванчулинцю Д.В..

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі з мотивів наведених у позовній заяві та просив суд задовольнити позов повністю.

Представник відповідача проти позову заперечив, зазначивши, що проект оскаржуваного рішення та аналіз регуляторного впливу були опубліковані у строки та порядку встановленому законодавством саме на офіційному на офіційному сайті Перечинської міської ради, а не у друкованому засобі Перечинської міської ради «Перечинська тема», оскільки КП «Редакція газети «Перечинська тема», на той час, перебувала на стадії ліквідації (а.с. 59-60). Відповідач вважає, що оскаржуване рішення прийняте у відповідності до норм чинного законодавства, а тому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. (а.с. 59-60).

Повно і всебічно з'ясувавши всі обставини в даній адміністративні справі, підтверджені дослідженими судом доказами, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, виходячи із засад верховенства права та з метою справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення справи та з дотриманням норм матеріального та процесуального права, суд вважає що позов безпідставний, а у його задоволенні слід відмовити.

На підставі ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Згідно ч.1 ст.10 Закону України «Про місцеве самоврядування» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Частиною 1 статті 16 Закону України «Про місцеве самоврядування» встановлено, що сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

Пунктами 34, 35 чатисни 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування» визначено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин та затвердження ставок земельного податку відповідно до Податкового кодексу України.

Згідно вимог ч.1 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Відповідно до ч. 12 ст. 59 Закону №280, акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються у порядку, встановленому Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку (ч.10 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування»).

Згідно ст.1 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» регуляторний акт це: прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання; прийнятий уповноваженим регуляторним органом інший офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання, незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно-правовим актом.

Таким чином, затверджена нормативна грошова оцінка визначає базові розрахункові показники, які є обов'язковими для застосування у окремих відносинах між органами місцевого самоврядування та суб'єктами господарської діяльності, вона може застосовуватися неодноразово і стосуватися невизначеного кола суб'єктів, тому рішення про затвердження нормативної грошової оцінки земель є регуляторним актом, а відтак має бути прийняте з додержанням вимог Закону №1160-IV.

Згідно ст.4 Закону № 1160-IV, одним із принципів державної регуляторної політики є прозорість та врахування громадської думки - відкритість для фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань дій регуляторних органів на всіх етапах їх регуляторної діяльності, обов'язковий розгляд регуляторними органами ініціатив, зауважень та пропозицій, наданих у встановленому законом порядку фізичними та юридичними особами, їх об'єднаннями, обов'язковість і своєчасність доведення прийнятих регуляторних актів до відома фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань, інформування громадськості про здійснення регуляторної діяльності.

Нормами ч.5 ст.12 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» встановлено, що регуляторні акти, прийняті органами та посадовими особами місцевого самоврядування, офіційно оприлюднюються в друкованих засобах масової інформації відповідних рад, а у разі їх відсутності - у місцевих друкованих засобах масової інформації, визначених цими органами та посадовими особами, не пізніш як у десятиденний строк після їх прийняття та підписання.

Судом встановлено, що 12 липня 2016 року 7-ю сесією VII скликання Перечинської міської ради було прийнято рішення № 142, яким, зокрема, встановлено ставки місцевих податків та зборів, в тому числі ставки податку на землю. Оскаржуване рішення впливає та права та обов'язки позивача та зачіпає його інтереси, оскільки позивач є власником цілісного майнового комплексу, об'єкти якого розміщені на земельній ділянці, що перебуває у підприємства на праві постійного користування, що стверджується копією державного акту II-ЗК № 001096 (а.с.9, 10) та копією плану зовнішніх меж землекористування (а.с.11, 12). Вказане рішення відповідача має ознаки регуляторного акту, є рішенням нормативно-правового характеру, оскільки підлягає неодноразовому застосуванню серед невизначеного кола осіб - суб'єктів земельних відносин щодо земельних ділянок, розташованих у м. Перечин, та розповсюджуються на власників земельних ділянок, сторін договорів оренди земельних ділянок державної та комунальної власності тощо.

Оскаржуване рішення та його проект були розміщене лише на офіційному сайті Перечинської міської ради, однак опубліковані в засобах масової інформації в повному обсязі не були, що свідчить про те, що відповідачем не дотримано положення статей 12, 13 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» та ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» щодо порядку та строків оприлюднення інформації.

Відповідно до вимог статті 57 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, мають бути доведені до відома населення у порядку, встановленому законом. Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, є нечинними.

Із вказаними положеннями Конституції України кореспондуються положення пункту 5 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» де зазначено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк ведення цих актів у дію.

Таким чином, законодавство безпосередньо пов'язує набрання чинності актом нормативно-правового характеру органу місцевого самоврядування з моментом його офіційного оприлюднення.

Щодо розміщення регуляторних актів органів або посадових осіб місцевого самоврядування на дошці оголошень чи на офіційній сторінці в мережі Інтернет без доведення факту їх розповсюдження в друкованих засобах масової інформації в межах адміністративно-територіальної одиниці, то таке суперечить вищенаведеному, оскільки законодавчо визначений лише єдиний порядок оприлюднення регуляторних актів - виключно у місцевих або у разі їх відсутності, інших друкованих засобах масової інформації, визначених цими органами.

Згідно статті 22 Закону України «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації» рішення органів місцевого самоврядування, інші нормативно-правові акти публікуються в офіційних виданнях (відомостях, бюлетенях, збірниках, інформаційних листках тощо) та друкованих засобах масової інформації відповідних органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Недержавні друковані засоби масової інформації мають право оприлюднювати офіційні документи органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до законодавства України і на засадах, передбачених укладеною угодою між цими органами та редакціями друкованих засобів масової інформації.

Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Вищого адміністративного суду України від 01 квітня 2014 року у справі №К/800/35543/13, ухвалі Вищого адміністративного суду України від 07 серпня 2014 року у справі №К/800/30039/14, постанові Вищого адміністративного суду України від 14 лютого 2008 року у справі №К-38514/06.

Таким чином, аналіз чинного законодавства свідчить про те, що на законодавчому рівні закріплена чітка процедура розроблення та затвердження органом місцевого самоврядування власних регуляторних актів, зокрема й обов'язок оприлюднювати відповідні регуляторні акти для можливості набрання ними чинності та подальшого застосування виключно в порядку та у спосіб, визначений законодавством.

Пунктом 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 9 від 01 листопада 1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» звернуто увагу судів на те, що згідно частини 2 cтатті 57 Конституції України є нечинними, а отже, не можуть застосовуватись ті закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, які не доведені до відома населення у встановленому законом порядку.

Відповідно і судове рішення не може ґрунтуватись на не оприлюднених нормативно-правових актах такого змісту.

Суд зазначає, що нечинний нормативно - правовий акт не може порушувати права і свободи та інтереси фізичних осіб у сфері публічно - правових відносин, які підлягають захисту в порядку адміністративного судочинства згідно із положеннями частини 1 статті 2 КАС України, оскільки нечинний нормативно - правовий акт не породжує будь - яких прав та обов'язків у суб'єктів правовідносин.

Таким чином, рішення відповідача Перечинської міської ради від 12 липня 2016 року за № 142 «Про встановлення місцевих податків і зборів» не створює юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення, відтак не породжує правовідносин, що можуть бути предметом спору.

Отже, з урахуванням викладеного суд приходить висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до вимог ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що позовні вимоги задоволенню не підлягаю, судові витрати понесені позивачем відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 5, 19, 77, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Товариства з додатковою відповідальністю "Перечинський лісохімічний комбінат" до Перечинської міської ради Закарпатської області про визнання протиправним і скасування рішення - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається у відповідності до вимог п. 15.5 ч. 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України (у редакції Закону №2147-VІІІ від 03.10.2017 року).

Відповідно до частини 3 статті 243 КАС України 19 липня 2018 року було проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення було виготовлено та підписано 24 липня 2018 року.

Суддя

Д.В. Іванчулинець

Джерело: ЄДРСР 75451289
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку