РІШЕННЯ

Іменем України

17 липня 2018 року

Київ

справа №800/201/17

адміністративне провадження №П/9901/275/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді: Білоуса О.В.,

суддів: Бевзенка В.М., Шарапи В.М., Данилевич Н.А., Желтобрюх І.Л.,

секретаря судового засідання - Носенко Л.О.,

за участю:

позивачів - ОСОБА_2, ОСОБА_3, яка також представляє інтереси ОСОБА_4

третіх осіб - ОСОБА_5, ОСОБА_6

представника відповідача та третьої особи - ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в режимі відеоконференції адміністративну справу за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_2, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивачів: ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_10 до Верховної Ради України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Голова Комітету Верховної Ради України з питань запобігання та протидії корупції Соболєв Єгор Вікторович, Голова Верховної Ради України Парубій Андрій Володимирович, Управління справами апарату Верховної Ради України про визнання протиправною бездіяльності,

УСТАНОВИВ:

09 січня 2018 року до Верховного Суду надійшла позовна заява ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_2 до Верховної Ради України (далі - ВР України), в якій позивачі просили:

- визнати протиправною та такою, що порушила вимоги частини третьої статті 234 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України», бездіяльність ВР України, яка виразилася у не прийнятті рішення про тему, день та час проведення у 2017 році парламентських слухань з питань ситуації щодо корупції, не пізніше як за 30 днів до їх проведення та неповідомленні заздалегідь широкої громадськості та громадян про місце, дату та час проведення слухань, що призвело до порушення прав позивачів на таку інформацію, як осіб, що бажали та мали право на участь у слуханнях, згідно пунктом 4 частини першої статті 21 Закону України «Про запобігання корупції»;

- визнати незаконною, складеною з порушенням вимог пункту 4 частини першої статті 21 Закону України «Про запобігання корупції», Постанову Верховної Ради України від 16 травня 2017 року «Про проведення 24 травня 2017 року парламентських слухань на тему: «Стан реалізації засад антикорупційної політики в Україні», у частині визначення запрошених на слухання осіб, а саме, щодо не запрошення до участі у слуханнях широкої громадськості: громадських організацій, їх членів або уповноважених представників та громадян, що порушило права позивачів на участь та виступ у слуханнях;

- визнати протиправною та такою, що порушила вимоги частини першої статті 235 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України», бездіяльність ВР України, яка виразилася у не запрошенні позивачів до участі у зазначених слуханнях, незважаючи на подані ними заяви про таку участь, а також неповідомленні про тему, день та час парламентських слухань та про наявність чи відсутність права виступу;

- визнати протиправною, такою, що порушила вимоги пункту 4 частини першої статті 21 Закону України «Про запобігання корупції», бездіяльність ВР України, яка виразилася у не включенні до списку виступаючих, тобто, не наданні права виступу позивачам та окремим громадянам, бажаючим та маючим право на такий виступ у вказаних парламентських слуханнях.

Свій позов мотивували тим, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність під час організації проведення парламентських слухань з питань стану реалізації засад антикорупційної політики в Україні.

Позивачі в позовній заяві зазначають, що ВР України порушено їх право на участь у парламентських слуханнях у 2017 році на тему «Стан реалізації засад антикорупційної політики в Україні» (далі - парламентські слухання). Позивачі вважають, що відповідачем порушено строк прийняття рішення з приводу визначення теми, дня та часу проведення парламентських слухань; порушено порядок формування списку запрошених осіб на парламентські слухання, а саме: порушено строк його погодження з Головою ВР України, не повідомлено, та не запрошено широку громадськість (громадські об'єднання, їх членів або уповноважених представників), а лише профільні громадські та міжнародні організації, а також, не повідомлено та не запрошено до участі в парламентських слуханнях, незважаючи на подані заяви, самих позивачів, чим позбавлено їх права на участь та виступ на такому слуханні.

У судовому засіданні позивачі підтримали позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, просили позов задовольнити. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивачів: ОСОБА_6, ОСОБА_5 позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

Представник відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Голови Верховної Ради України Парубія А.В. повністю заперечила проти позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та зазначила, що ВР України не порушено процедуру організації проведення парламентських слухань, з питань стану реалізації засад антикорупційної політики в Україні. При цьому позивачі були повідомлені про парламентські слухання у встановленому законом порядку. Також зазначила, що позивачів (ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_2.) було включено у загальний список осіб, які братимуть участь у слуханнях, а ОСОБА_4 і ОСОБА_2 в перелік виступаючих з трибуни парламенту.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, третіх осіб, дослідивши надані ними докази на підтвердження обґрунтованості заявлених вимог і заперечень та з'ясував таке.

Як вбачається з матеріалів справи, 06 квітня 2017 року на ім'я Голови ВР України Парубія А.В. , Голови Комітету ВР України з питань запобігання і протидії корупції Соболєва Є.В. , Першого заступника Керівника Апарату ВР України - керуючого справами ОСОБА_13 надійшли письмові заяви ОСОБА_4 та ОСОБА_3 з проханням включити їх до списку осіб на участь у зазначених вище парламентських слуханнях з правом виступу. Заява аналогічного змісту надійшла від ОСОБА_2 - 11 квітня 2017 року (а.с. 57,60, 71-73,76-78, том - І).

13 квітня 2017 року Комітетом з питань запобігання і протидії корупції ОСОБА_4, листом № 04-19/12-1149(1-3) повідомлено, що на той час окремий нормативно-правовий акт про день та час проведення зазначених парламентських слухань ще не приймався. У разі прийняття ВР України постанови про проведення парламентських слухань, відповідна інформація буде оприлюднена на офіційному веб-сайті ВР України та Комітету (а.с. 105 том - І).

Листом від 13 квітня 2017 року № 04-19/12-873(3-4) Комітетом з питань запобігання і протидії корупції ОСОБА_3, надано аналогічну відповідь та зазначено, що при підготовці до слухань будуть враховані побажання щодо присутності зацікавлених осіб та висвітлення цієї події в засобах масової інформації (а.с. 95 том - І).

22 лютого 2017 року Комітетом з питань запобігання і протидії корупції на розгляд ВР України внесено Проект постанови Верховної Ради України про проведення 24 травня 2017 року парламентських слухань на тему: «Стан реалізації антикорупційної політики в Україні» від 23 лютого 2017 року реєстраційний номер 6126. Вказаний проект розглянуто на пленарному засіданні Верховної Ради України і прийнято Постанову Верховної Ради України від 16 травня 2017 року «Про проведення 24 травня 2017 року парламентських слухань на тему: «Стан реалізації антикорупційної політики в Україні» № 2030-VIII. Інформацію з приводу зазначених парламентських слухань оприлюднено на офіційному веб-сайті ВР України 16 травня 2017 року Комітетом з питань запобігання і протидії корупції та опубліковано в газеті «Голос України» №88 (6593) четвер, 18 травня 2017 року (а.с. 38,45 том - І).

Вказаною Постановою ВР України від 16 травня 2017 року № 2030-VIII доручено профільному комітету внести пропозиції щодо рекомендацій парламентських слухань, здійснити необхідні заходи з організації та методичного забезпечення слухань. Крім того, доручено Національній телекомпанії України та Національній радіокомпанії України за участю Апарата Верховної Ради України забезпечити в установленому порядку пряму трансляцію парламентських слухань на Першому загальнонаціональному каналі Національної телекомпанії України та Першому загальнонаціональному каналі Національної радіокомпанії України.

18 травня 2017 року на офіційній веб-сторінці Комітету з питань запобігання і протидії корупції було розміщено повідомлення про зміст та строки подачі заявок для участі в парламентських слуханнях, а саме: зазначено, що заявки необхідно подавати до Комітету до 22 травня 2017 року в електронному варіанті на вказану електронну адресу. Також зазначено про можливість отримання інформації щодо участі в слуханнях за вказаними у повідомленні телефонами (а. с. 39 том - І).

З матеріалів справи встановлено, що ВР України 22 травня 2017 року сформовано загальний список осіб, які братимуть участь в парламентських слуханнях на тему «Стан реалізації засад антикорупційної політики в Україні» 24 травня 2017 року, до якого включено позивачів - ОСОБА_14, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (а.с. 43-45 том - І).

Крім того, 22 травня 2017 року відповідачем затверджено Регламент Парламентських слухань на тему: «Стан реалізації засад антикорупційної політики в Україні» 24 травня 2017 року. З розділу IV вказаного Регламенту парламентських слухань - «Загальне обговорення», вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_4 надано право на виступ (а.с. 35-36 том - І).

Колегія суддів Верховного Суду при прийнятті рішення керувалася таким.

Порядок роботи ВР України, її органів та посадових осіб, регламентується Конституцією України, Регламентом Верховної Ради України, затвердженим Законом України від 10 лютого 2010 року № 1861-VI (далі - Регламент), Законами від 17 листопада 1992 року № 2790-XII «Про статус народного депутата України» та від 04 квітня 1995 року № 116/95-ВР «Про комітети Верховної Ради України».

Статтею 75 Конституції України передбачено, що єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України.

Згідно рішення Конституційного Суду України від 17 жовтня 2002 року № 17-рп/2002, Верховна Рада України визначена в статті 75 Конституції України парламентом - єдиним органом законодавчої влади в Україні. Як орган державної влади ВР України є колегіальним органом, який складають чотириста п'ятдесят народних депутатів України. Повноваження ВР України реалізуються спільною діяльністю народних депутатів України на засіданнях Верховної Ради України під час її сесій.

До основних повноважень ВР України належать: прийняття законів, постанов та інших актів; визначення засад внутрішньої і зовнішньої політики та інші повноваження, які відповідно до Конституції України віднесені до її відання (стаття 85 Конституції України).

Порядок проведення у ВР України парламентських слухань врегульований главою 39 Регламенту.

Відповідно до статті 233 Регламенту, парламентські слухання у Верховній Раді проводяться з метою вивчення питань, що становлять суспільний інтерес та потребують законодавчого врегулювання. Парламентські слухання проводяться в сесійний період, як правило, не більше одного разу на місяць у дні тижня, що відводиться для роботи в комітетах, депутатських фракціях (депутатських групах).

Згідно з частиною першою-четвертою статті 234 Регламенту, пропозиція щодо проведення парламентських слухань може бути внесена на основі рішення, прийнятого комітетом з відповідного питання, у вигляді проекту постанови Верховної Ради, в якому має визначатися тема парламентських слухань та дата їх проведення. Для обговорення на парламентських слуханнях може бути запропоновано лише одне тематичне питання. Питання про проведення парламентських слухань включається до порядку денного сесії Верховної Ради без голосування. Рішення про тему, день та час проведення парламентських слухань приймається Верховною Радою не пізніш як за 30 днів до їх проведення. У постанові Верховної Ради України про проведення парламентських слухань також зазначається комітет чи комітети, які здійснюють підготовку до проведення парламентських слухань, органи державної влади, які мають подати до Верховної Ради необхідні інформаційно-аналітичні матеріали та підготувати доповідь з питання, що розглядається на парламентських слуханнях, порядок їх висвітлення у засобах масової інформації. Рішення Верховної Ради про проведення парламентських слухань публікується в газеті "Голос України" у 10-денний строк після дня його прийняття.

Таким чином, ВР України зобов'язана прийняти постанову про проведення парламентських слухань, якою визначається тема, день та час проведення парламентських слухань, не пізніше як за 30 днів до їх проведення.

Як вбачається з матеріалів справи, постанову Верховної Ради України «Про проведення 24 травня 2017 року парламентських слухань на тему: «Стан реалізації антикорупційної політики в Україні» № 2030-VIII, прийнято 16 травня 2017 року, пізніше ніж за 30 днів до проведення парламентських слухань, чим порушено вимоги частини третьої статті 234 Регламенту.

Частиною першою, п'ятою статті 89 Конституції України визначено, що ВР України для здійснення законопроектної роботи, підготовки і попереднього розгляду питань, віднесених до її повноважень, виконання контрольних функцій відповідно до Конституції України створює з числа народних депутатів України комітети Верховної Ради України та обирає голів, перших заступників, заступників голів та секретарів цих комітетів. Організація і порядок діяльності комітетів ВР України встановлено законом.

Правовий статус комітетів ВР України врегульовано Законом України від 04 квітня 1995 року № 116/95-ВР «Про комітети Верховної Ради України» (далі - Закон №116/95-ВР). Згідно з статею першою даного Закону, комітет Верховної Ради України - орган Верховної Ради України, який утворюється з числа народних депутатів України, для здійснення за окремими напрямами законопроектної роботи, підготовки і попереднього розгляду питань, віднесених до повноважень Верховної Ради України, виконання контрольних функцій. Комітет відповідальний перед Верховною Радою України і підзвітний їй. Діяльність комітетів координує Голова Верховної Ради України згідно з Конституцією України та в порядку, встановленому Регламентом Верховної Ради України.

Перелік комітетів, їх функції та завдання визначено Постановою Верховної Ради України від 04 грудня 2014 року №22-VIII «Про перелік, кількісний склад і предмети відання комітетів Верховної Ради України», де серед інших, створено комітет з питань запобігання і протидії корупції, до компетенції якого віднесено питання формування та реалізації антикорупційної політики та інші (підпункт 9 пункту 1 вказаної Постанови та пункт 9 Додатку до Постанови).

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 28 Закону № 116/95-ВР, на виконання постанови ВР України про проведення парламентських слухань комітети, відповідальні за їх проведення, готують пропозиції щодо списку запрошених осіб, регламенту та черговості виступів учасників парламентських слухань і вносять їх для погодження з Головою Верховної Ради України не пізніше ніж за три дні до проведення парламентських слухань.

Аналогічні положення закріплені і в частині другій статті 235 Регламенту, згідно якої, Комітет, який здійснює підготовку до проведення парламентських слухань, формує список запрошених осіб на парламентські слухання, порядок проведення парламентських слухань та черговість виступів їх учасників. Список запрошених осіб та порядок проведення парламентських слухань вносяться для погодження з Головою Верховної Ради України не пізніш як за три дні до їх проведення.

З матеріалів справи встановлено, що загальний список осіб, які братимуть участь в парламентських слуханнях на тему «Стан реалізації засад антикорупційної політики в Україні» 24 травня 2017 року сформовано 22 травня 2017 року, тобто за два дні до проведення парламентських слухань (а.с. 43-44 том - І).

Вказане свідчить про недотримання ВР України вимог частини другою статті 235 Регламенту та частини першої статті 28 Закону № 116/95-ВР, а саме, складення та внесення списку запрошених осіб, регламенту та черговості виступів учасників парламентських слухань, порядку їх проведення для погодження з Головою ВР України, не пізніш як за три дні до проведення парламентських слухань.

Недотримання ВР України вимог вказаних нормативно-правових актів, призвели до скорочення строків підготовки та проведення парламентських слухань 24 травня 2017 року, що на думку колегії суддів, могло вплинути на якість організації та проведення таких слухань, а також створити певні перешкоди для осіб, які мали намір взяти участь у них.

Аналізуючи доводи позивачів з приводу неповідомлення їх про слухання та порушення їх права на участь та виступ на парламентських слуханнях у 2017 році на тему «Стан реалізації засад антикорупційної політики в Україні», суд зазначає наступне.

Згідно з частиною першою статті 18 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII «Про запобігання корупції» (далі - Закон № 1700-VII), засади антикорупційної політики (Антикорупційна стратегія) визначаються Верховною Радою України.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 21 Закону № 1700-VII, громадські об'єднання, їх члени або уповноважені представники, а також окремі громадяни в діяльності щодо запобігання корупції мають право брати участь у парламентських слуханнях та інших заходах з питань запобігання корупції.

У відповідності до частини першої-третьої статті 9 Закону № 116/95-ВР, комітети інформують громадськість про свою діяльність, зокрема, шляхом оприлюднення плану роботи, розкладу засідань комітетів, прийнятих комітетами актів, протоколів та стенограм засідань комітетів та слухань у комітетах. Засідання та інші заходи комітетів, які проводяться відкрито, мають право відвідувати журналісти, працівники засобів масової інформації, представники громадських організацій. Для журналістів, працівників засобів масової інформації, акредитованих при Верховній Раді України, додаткова акредитація для відвідування засідань комітетів не проводиться.

Інформація про поточну діяльність комітетів та прийняті ними рішення розміщуються на офіційному веб-сайті Верховної Ради України в глобальній інформаційній мережі Інтернет, у газеті "Голос України", інших засобах масової інформації.

Комітети мають право поширювати у встановленому порядку інформацію про свою діяльність через свої веб-сторінки на офіційному веб-сайті Верховної Ради України у глобальній інформаційній мережі Інтернет, парламентському телеканалі "Рада" та через інші засоби масової інформації.

Як встановлено під час розгляду справи, інформацію з приводу парламентських слухань оприлюднено на офіційному веб-сайті Верховної Ради України 16 травня 2017 року Комітетом з питань запобігання і протидії корупції та опубліковано в газеті «Голос України» №88 (6593) четвер, 18 травня 2017 року (а.с. 38,45 том - І). Крім того, 18 травня 2017 року на офіційній веб-сторінці Комітету з питань запобігання і протидії корупції було розміщено повідомлення про зміст та строки подачі заявок для участі в парламентських слуханнях, а саме: зазначено, що заявки необхідно подавати до Комітету до 22 травня 2017 року в електронному варіанті на вказану електронну адресу. Також зазначено про можливість отримання інформації щодо участі в слуханнях за вказаними у повідомленні телефонами (а. с. 39 том - І).

Як вбачається з матеріалів справи, ВР України 22 травня 2017 року сформовано загальний список осіб, які братимуть участь в парламентських слуханнях на тему «Стан реалізації засад антикорупційної політики в Україні» 24 травня 2017 року, до якого включено позивачів - ОСОБА_14, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (а.с. 43-45 том - І). Окрім вказаного, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 надано право на виступ на парламентських слуханнях, відповідно до розділу IV - «Загальне обговорення» Регламенту парламентських слухань, на тему: «Стан реалізації засад антикорупційної політики в Україні» 24 травня 2017 року (а.с. 35-36 том - І).

Слід звернути увагу, що оголошення про тему, день та час парламентських слухань, шляхом розміщення його на офіційному веб-сайті ВР України, веб-сторінці відповідного комітету та в газеті «Голос України» відповідає вимогам, встановленим Регламентом та Законом № 116/95-ВР до способу повідомлення осіб, які виявили бажання приймати участь у таких слуханнях.

ВР України, враховуючи звернення позивачів, з метою дотримання їх законного права на участь у парламентських слуханнях, включила їх до загального списку учасників. Також, позивачів ОСОБА_4 та ОСОБА_2, включено до списку осіб, яким надано право виступу. Повідомлення про тему, день і час проведення парламентських слухань, здійснено у передбаченому законом порядку.

З огляду на зазначене, колегія суддів, вважає, що відповідачем було вчинено всіх необхідних дій передбачених Регламентом та Законом № 116/95-ВР щодо повідомлення позивачів про тему, день та час проведення парламентських слухань, призначених на 24 травня 2017 року.

Таким чином твердження позивачів, щодо протиправної бездіяльності ВР України, яка полягала у неповідомленні та не запрошенні їх до участі в парламентських слуханнях не знайшли свого підтвердження під час розгляду цієї справи, а тому у задоволенні позову в цій частині необхідно відмовити.

Разом з тим, колегією суддів, в ході судового засідання встановлено, що ВР України не забезпечила можливості доступу до приміщення де проводилися парламентські слухання позивачу ОСОБА_3 та не надала можливості виступу позивачу ОСОБА_4, якій відповідно до розділу IV - «Загальне обговорення» Регламенту Парламентських слухань на тему: «Стан реалізації засад антикорупційної політики в Україні» 24 травня 2017 року, надано право на виступ (а.с. 35-36 том - І). Позивач ОСОБА_3 не була пропущена до приміщення де проводились слухання, а позивач ОСОБА_4 була присутня під час проведення парламентських слухань, однак не отримала права на виступ з трибуни парламенту, хоча була включена до списку осіб з правом виступу. При цьому, як вбачається з матеріалів справи та наданих під час судового засідання пояснень, позивач ОСОБА_2 до міста Києва у день та час проведення парламентських слухань не прибула.

Що стосується позовної вимоги, стосовно не повідомлення та не запрошення на слухання широкої громадськості, необхідно зазначити наступне.

Як зазначалося вище, до участі у парламентських слуханнях запрошуються громадські об'єднання, їх члени або уповноважені представники, окремі громадяни, а також представники органів місцевого самоврядування, політичних партій, наукових установ, представники громадськості (статті 235 Регламенту та 21 Закону № 1700-VII).

Аналіз вказаних статей, дає підстави прийти до висновку про те, що необхідною умовою для участі в парламентських слуханнях у Верховній Раді, є наявність відповідної заявки, поданої до комітету, суб'єктами переліченими у статті 235 Регламенту та статті 21 Закону № 1700-VII.

Водночас, комплексний аналіз вказаних статей передбачає порядок реалізації такого права - звернення до комітету з відповідною заявкою. Отже, обов'язок відповідача щодо залучення таких суб'єктів виникає, лише після отримання такої заявки.

З огляду на зазначене, твердження позивачів стосовно протиправного не включення ВР України суб'єктів широкої громадськості без зазначення таких конкретних суб'єктів є необґрунтованими.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

В ході судового розгляду цієї справи встановлено, що під час прийняття постанови від 16 травня 2017 року про проведення парламентських слухань 24 травня 2017 року та організації їх проведення, ВР України допущено порушення вимог статей 234, 235 Регламенту, які полягають у не прийнятті постанови про тему, день та час проведення парламентських слухань не пізніш як за 30 днів до їх проведення, а також не внесенні для погодження з Головою ВР України не пізніш як за три дні до проведення парламентських слухань списку запрошених осіб, регламенту та черговості виступів учасників парламентських слухань, та порядку їх проведення.

Крім того, судом встановлено, що ВР України не забезпечено участь позивача ОСОБА_3 у парламентських слуханнях, оскільки її недопущено до приміщення, де проводилися слухання та не забезпечено можливості позивача ОСОБА_4 виступити з трибуни парламенту, незважаючи на включення ОСОБА_3 до загального списку учасників парламентських слухань, а ОСОБА_4 до списку учасників з правом виступу.

Поряд з цим, не зважаючи на наявність вказаних порушень, колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку, що у задоволення позовних вимог необхідно відмовити, з огляду на таке.

Згідно із частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Аналіз наведеної норми дає підстави вважати, що ефективний засіб правового захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату, а ухвалення рішень, які безпосередньо не призводять до змін в обсязі прав, та забезпечення їх примусової реалізації не відповідає змісту цього поняття.

За приписами статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

- визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

- визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

- визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;

- визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;

- встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;

- прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Згідно з частиною першою статті 245 КАС України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Пунктами четвертим та десятим частини другої статті 245 КАС України встановлено, що уразі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

З адміністративного позову, з яким ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 звернулися до суду, вбачається, що вони просять захистити їх порушені права, шляхом визнання протиправною бездіяльності ВР України під час організації та проведення парламентських слухань 24 травня 2017 року, проведення яких уже відбулося.

Однак, на думку колегії суддів, в даному випадку, визнання бездіяльності відповідача протиправною ніяким чином не може змінити правового становища позивачів та не вплине на можливість поновлення їх порушених прав.

Водночас, частиною другої статті 5 КАС України передбачено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до частини першої-другої статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Колегія суддів Верховного Суду не вважає за можливе вийти за межі позовних вимог, заявлених позивачами, позаяк, з огляду на спірні правовідносини та обставини справи, не вбачає належного способу захисту прав позивачів, який можна було б визнати ефективним, сприятливим для них, тобто такого, який міг би відновити порушене право позивачів.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 2, 5, 9, 241-246, 262, 266, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

у задоволенні позову ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_2, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивачів: ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_10 до Верховної Ради України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Голова Комітету Верховної Ради України з питань запобігання та протидії корупції Соболєв Єгор Вікторович, Голова Верховної Ради України Парубій Андрій Володимирович, Управління справами апарату Верховної Ради України про визнання протиправною бездіяльності - відмовити.

Рішення Верховного Суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду може бути подана до Великої Палати Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 20 липня 2018 року.

Головуючий суддя О.В. Білоус

Судді В.М. Бевзенко

В.М. Шарапа

Н.А. Данилевич

І.Л. Желтобрюх