ПОСТАНОВА

Іменем України

18 липня 2018 року

м. Київ

справа № 368/1262/17

провадження № К/9901/4915/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Анцупової Т. О.,

суддів: Гриціва М. І., Мороз Л. Л.,

розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 368/1262/17

за позовом ОСОБА_1 до Кагарлицького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії;

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів: Ісаєнко Ю. А., Земляної Г. В., Сорочко Є. О.,) від 05 грудня 2017 року, встановив:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Кагарлицького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області, в якому просив:

- визнати протиправними дії Кагарлицького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області щодо відмови в здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням його заробітної плати за період роботи в зоні відчуження згідно довідки від 23 червня 2017 року № 28;

- зобов`язати Кагарлицьке об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням його заробітної плати за період роботи в зоні відчуження з 01 січня 1987 по 26 січня 1987 року, відповідно до довідки ПрАТ «Миронівське АТП 13243» від 23 червня 2017 року № 28, з урахуванням вимог пп. 4 п. 3 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 , починаючи з 30 червня 2017 року, з урахуванням вже виплачених сум.

2. В обґрунтування вказаних вимог позивач зазначав, що у період з 23 грудня 1986 року по 26 січня 1987 року виконував роботи з ремонту автобусів та обладнання, які були задіяні у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. На думку позивача, він має право на перерахунок пенсії виходячи із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження, зазначеного в довідці про заробітну плату від 23 червня 2017 року № 28, у проведенні якого відповідач протиправно йому відмовив.

3. Постановою Кагарлицького районного суду Київської області від 19 жовтня 2017 року позовні вимоги задоволено повністю.

4. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2017 року скасовано постанову суду першої інстанції та прийнято нову постанову, якою відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.

5. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, 26 грудня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2017 року, а постанову Кагарлицького районного суду Київської області від 19 жовтня 2017 року залишити в силі.

6. Ухвалою Верховного Суду від 12 лютого 2018 року відкрито провадження за вказаною касаційною скаргою та установлено десятиденний строк з моменту отримання копії вказаної ухвали для подачі відзиву на касаційну скаргу.

7. 01 березня 2018 року до Верховного Суду надійшов відзив Кагарлицького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області на касаційну скаргу, в якому відповідач просив касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

8. 07 червня 2018 року від ОСОБА_1 до Верховного Суду надійшла відповідь на відзив на касаційну скаргу, в якій позивач просив касаційну скаргу задовольнити, скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2017 року, а постанову Кагарлицького районного суду Київської області від 19 жовтня 2017 року залишити в силі.

9. Ухвалою Верховного Суду від 16 липня 2018 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 345 КАС України.

IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

10. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 має статус особи, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 та є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що також підтверджується вкладкою до посвідчення № НОМЕР_2 . Позивачу встановлено II групу інвалідності, внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням робіт із ліквідації наслідків аварії, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_3 .

11. На час аварії на Чорнобильській АЕС ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з Миронівським автотранспортним підприємством 13243 Київського обласного управління автомобільного транспорту, обіймав посаду старшого майстра пасажирської колони з годинною тарифною ставкою 0,93 крб. при шести годинному робочому дні.

12. Після аварії на Чорнобильській АЕС, позивача з метою ліквідації наслідків аварії було відряджено до зони відчуження. У період часу з 23 грудня 1986 року по 26 січня 2017 року ОСОБА_1 виконував роботи з ремонту автобусів та обладнання, які були задіяні у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

13. ОСОБА_1 перебуває на обліку в Кагарлицькому об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Київської області та отримує пенсію по інвалідності згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». При виході на пенсію та розрахунку заробітної плати за роботу в зоні відчуження було враховано довідку про заробітну плату за роботу в зоні відчуження, в якій зазначено, що за період з 23 грудня 1986 року по 26 січня 1987 року позивачу була нарахована заробітна плата в розмірі 1626,17 крб.

14. 23 червня 2017 року на виконання постанови Миронівського районного суду Київської області від 10 травня 2017 року (справа № 371/533/17) ПАТ «Миронівське автотранспортне підприємство 13243» видало ОСОБА_1 довідку № 28 про перераховану на підставі законодавства та нормативно правових-актів заробітну плату за роботу в зоні відчуження, згідно якої у період з 23 грудня 1986 року по 26 січня 1987 року, позивач працював в зоні відчуження, заробітна плата за вказаний період складала 3049,70 крб.

15. 30 червня 2017 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до Кагарлицького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про перерахунок пенсії на підставі вказаної довідки про заробітну плату.

16. Листом Кагарлицького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області від 19 липня 2017 року № 54/Д-02 позивачу повідомлено, що для обчислення його пенсії по інвалідності на підставі довідки про заробітну плату від 23 червня 2017 року № 28, виданої ПАТ «Миронівське автотранспортне підприємство 13243» на підставі рішення Миронівського районного суду Київської області, в якій тарифна ставка (посадовий оклад) збільшена на 100 % із застосуванням кратності та включена премія 60 %, немає підстав. Позивачу також повідомлено, що в матеріалах його пенсійної справи вже міститься довідка (без номера і дати), видана ВАТ «Миронівське автотранспортне підприємство 13243» про заробітну плату, одержану за роботу у зоні відчуження у 1986 1987 роках, на підставі якої йому будо вже проведено перерахунок пенсії.

17. Не погоджуючись з діями відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії відповідно до довідки про заробітну плату від 23 червня 2017 року № 28, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

18. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 , як особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії, інвалід II групи, який виконував роботи в зоні відчуження у період з 23 грудня 1986 року по 26 січня 1987 року, має право на перерахунок пенсії, виходячи із заробітку, зазначеному в довідці про заробітну плату від 23 червня 2017 року № 28, а тому відмова відповідача в проведенні перерахунку пенсії на підставі вказаної довідки є безпідставною і протиправною.

19. Такий висновок суду першої інстанції ґрунтується на тому, що пунктом 1 постанови ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 07 травня 1986 року № 524-156 «Про умови оплати праці й матеріального забезпечення працівників підприємств і організацій зони Чорнобильської АЕС» передбачено підвищення тарифних ставок (посадових окладів) працівників підприємств і організацій, безпосередньо зайнятим на роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, до 100 %.

20. Відповідно до постанови Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 07 травня 1986 року № 153/10-43 премія за роботу в зоні Чорнобильської АЕС виплачувалась у відповідності з діючими на підприємстві системами преміювання. Встановлені граничні розміри премій було дозволено підвищувати до 60 % тарифної ставки (окладу) на місяць.

21. Згідно мотивувальної частини постанови Миронівського районного суду від 10 травня 2017 року у справі № 371/533/17, тарифна ставка за період виконання позивачем робіт у зоні небезпеки повинна бути підвищена на 100 %, тобто, в два рази та нарахуванням премії в розмірі 60 % тарифної ставки (посадового окладу) за цей період.

22. У зв`язку з наведеним суд першої інстанції дійшов висновку, що здійснений перерахунок ПАТ «Миронівське автотранспортне підприємство 13243» у довідці від 23 червня 2017 року № 28 про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану позивачем за роботу (службу) в зоні відчуження в 1986 1990 роках, відповідає вищезазначеним нормативно-правовим актам.

23. Скасовуючи постанову суду першої інстанції та ухвалюючи нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог, апеляційний суд виходив з того, що підставою для перерахунку пенсії є довідка, видана підприємством, де працювала особа, яка брала участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а підставою проведення розрахунку заробітної плати за період роботи в зоні відчуження є первинні документи про нараховану та виплачену заробітну плату, періоду та фактичної тривалості робочого дня і місця її виконання. Перерахунок пенсії не може проводитись на підставі даних, які не відповідають первинним бухгалтерським документам.

24. Водночас дослідивши довідку про заробітну плату від 23 червня 2017 року № 28, видану ПАТ «Миронівське автотранспортне підприємство 13243», судом апеляційної інстанції встановлено, розрахунок заробітної плати (грошового забезпечення) позивача проводився саме на підставі постанови Ради Міністрів УРСР 10 червня 1986 року № 207-7, а не на підставі фактично отриманих виплат згідно розрахункових листів чи інших первинних документів.

25. У зв`язку з наведеним, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що підстави для перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки про заробітну плату від 23 червня 2017 року № 28, видану ПАТ «Миронівське автотранспортне підприємство 13243», відсутні, оскільки заробітна плата у розмірі, вказаному у цій довідці, позивачу виплачена не була.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

26. У касаційній скарзі скаржник зазначає, що висновки суду апеляційної інстанції про те, що довідка про заробітну його плату від 23 червня 2017 року № 28 не підтверджена належними бухгалтерськими документами є помилковими, оскільки вказана довідка була видана позивачу на підставі первинних документів про місце та час виконання робіт, а також особових рахунків про заробітну плату.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

27. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального права у спірних правовідносинах виходить з наступного.

28. Відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.

29. Механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до ст. 54 і 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначається Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 (далі Порядок № 1210), згідно з яким пенсії за бажанням осіб можуть призначатися, виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках у розмірі відшкодування фактичних збитків (п. 1 Порядку № 1210).

30. Відповідно до п. 7 Порядку № 1210 пенсії призваних на військові збори військовозобов`язаних, які брали участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та працювали у зоні відчуження в 1986-1990 роках, призначаються виходячи із заробітної плати, яку вони одержували за основним місцем роботи, з урахуванням фактично відпрацьованого часу у зоні відчуження, характеру виконуваної роботи, місця і тривалості робочого дня (незалежно від періоду проведення розрахунку оплати праці за умови, якщо такий розрахунок проведено на підставі первинних документів про місце роботи і тривалість робочого дня згідно із сумарною кратністю оплати праці, встановленою у відповідні періоди за зонами небезпеки: у III зоні 5, II 4, I 3). При цьому в усіх випадках заробітна плата для розрахунку пенсії не повинна бути нижчою від фактично одержаної суми у зазначений період.

31. Відповідно до ст. 15 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами, організаціями (військоматами).

32. Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 1058-ІV врегульовано Порядком надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (далі Порядок № 22-1). За змістом пп. 3 п. 2.1 Порядку № 22-1 за бажанням пенсіонера у період до 01 січня 2016 року ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) до 01 липня 2000 року (Додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

33. Пунктом 2.10 Порядку № 22-1 передбачено, що довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією.

34. Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави вважати, що єдиною і обов`язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 1 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, зокрема, виписками з особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.

35. Тобто, роботодавець має право видати довідку про розмір заробітної плати відповідно до даних, що містяться у розрахунковому листі позивача за відповідний період.

36. Аналогічна правова позиція викладена Верховним судом України у постановах від 17 березня 2015 року у справі № 21-11а15, від 15 грудня 2015 року у справі № 2-а/576/29/14, Верховним Судом у постанові від 13 лютого 2018 року у справі № 358/1179/17.

37. Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, на виконання постанови Миронівського районного суду від 10 травня 2017 року у справі № 371/533/17 ПАТ «Миронівське автотранспортне підприємство 13243» видано довідку від 23 червня 2017 року № 28 про заробітну плату за роботу в населених пунктах зони відчуження (Чорнобильська АЕС) за період з 23 грудня 1986 року по 26 січня 1987 року, згідно якої позивачу нарахована заробітна плата в сумі 3049,70 крб.

38. Проте, як свідчить зміст довідки № 28, вказані у цій довідці спірні суми зазначені на підставі рішення суду, а не на підставі фактично отриманих виплат згідно розрахункових листів чи інших первинних документів.

39. Враховуючи наведене, вірним є висновок суду апеляційної інстанції про те, що відсутні підстави для перерахунку пенсії позивача на підставі довідки від 23 червня 2017 року № 28, виданої ПАТ «Миронівське автотранспортне підприємство 13243», оскільки не всі зазначені в цій довідці дані є підтвердженими розрахунковими документами (відомостями) та фактично отримані позивачем.

40. Доводи позивача, що такі складові повинні були виплачуватися на підставі діючого на той час законодавства, не свідчать про їх фактичне нарахування та отримання позивачем під час роботи в зоні відчуження. Відсутність відомостей про фактичне отримання позивачем таких складових заробітку, і непідтвердження їх відповідними первинними документами, не породжує правових підстав для здійснення перерахунку пенсії.

41. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судом апеляційної інстанції оскаржуваного судового рішення і погоджується з висновками суду апеляційної інстанції у справі про відмову у задоволенні позовних вимог.

42. Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

43. Згідно ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

44. З огляду на викладене, висновки суду апеляційної інстанції є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.

45. Оскільки Суд залишає в силі рішення суду апеляційної інстанції, то відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.

На підставі викладеного, керуючись ст. 139, 242, 341, 345, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2017 року у справі № 368/1262/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідачТ. О. Анцупова

СуддіМ. І. Гриців

Л. Л. Мороз